Державне регулювання фондового ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки молоді та спорту України

Державного навчального закладу

Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана

Реферат

на тему:

«Державне регулювання фондового ринку в Україні»

2012

План

Вступ

1. Сутність та становлення державного регулювання фондового ринку в Україні

2. Організація державного регулювання фондового ринку в Україні

Висновки

Список використаних джерел

фондовий державний цінний регулювання

Вступ

Головним аргументом на користь державного регулювання фондового ринку у розвинених країнах є необхідність оперативного вирішення проблем, передусім у випадках, коли діяльність учасників цього ринку не забезпечує надходження у необхідних обсягах фінансових ресурсів до ділових одиниць. Розумне поєднання ринкових і державних регуляторів дає можливість реалізувати цілі розвитку фондового ринку України, недостатній розвиток якого гальмує інвестиційні процеси, стримує структурну перебудову вітчизняної економіки, що унеможливлює підвищення її конкурентоспроможності.

Забезпечити становлення фондового ринку, уникнувши хаосу та стихійних руйнівних процесів, що відкидають економіку країни далеко назад, може тільки держава. Саме вона, володіючи чіткою стратегією і програмою реформування та використовуючи весь арсенал, існуючих в її розпорядженні засобів, здатна у найкоротші терміни і з найменшими втратами створити умови для становлення цивілізованого фондового ринку.

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (поновлено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти та професійних учасників ринку цінних паперів, які брали активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектору економіки.

1. Сутність та становлення державного регулювання фондового ринку в Україні

Фондовий ринок слугує важливим елементом сучасної ринкової економіки розвинених держав. Він забезпечує ефективний механізм нагромадження та перерозподілу активів суб'єктів господарювання, є засобом залучення та збереження коштів населення, інструментом, що відіграє стабілізаційну і стимулювальну роль на загальнодержавному рівні.

В Україні на фондовому ринку ще не склалися традиції і правила роботи, відсутня досконала система державного регулювання та управління ринком. Це спричинює необхідність введення термінових коректив в управління економічними процесами.

Аналізуючи функції фондового ринку, структуру його учасників (рис. 1) та регулятивних органів, запропоновано налагодити систему інформативної взаємодії між учасниками фондового ринку. Це дасть змогу уникнути надмірного рівня звітності учасників ринку усім органам, що впливають на діяльність фондового ринку. Дані, представлені учасниками для одного регулятивного органу, можна використати й для інших, пов'язаних із ним, з метою оптимізації інформаційних потоків.

Вважаємо, що у сфері обігу цінних паперів учасники ринку повинні надавати інформацію безпосередньо ДКЦПФР за допомогою інфраструктури фондового ринку. Це дасть змогу спростити систему розкриття інформації, підвищити її прозорість та ефективність.

У дисертації запропоновано авторське визначення інфраструктури фондового ринку. Під інфраструктурою фондового ринку розуміємо сукупність технологій і матеріальних засобів, що використовуються для здійснення операцій та підведення підсумків діяльності учасників фондового ринку.

Розглядаючи інфраструктуру як важливу складову фондового ринку, досліджено механізм управління інфраструктурою фондового ринку. Запропоновано загальну схему управління інфраструктурою фондового ринку (рис.2). Основні елементи запропонованої схеми ефективно функціонують за сучасних умов розвитку економіки, оскільки перелічені складові взаємодіють та підтримують зворотний зв'язок. Удосконалено механізм управління інфраструктурою фондового ринку. Щодо цього запропоновано враховувати рух кредитно-фінансових ресурсів і ймовірність збитків, спричинених переміщенням цінних паперів.

Розкриваючи сучасний стан і структуру вітчизняного фондового ринку як результат процесу його становлення, визначено та охарактеризовано головні етапи формування системи регулювання фондового ринку в Україні:

I етап (1991 - 1994 рр.) - головним регулятивним органом було Міністерство фінансів;

II етап (1995 - 1998 рр.) - законодавчо визначено принципи та шляхи розвитку фондового ринку (Концепція функціонування та розвитку ринку цінних паперів; комплекс перших ринкових законів України), створено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку;

III етап (1999 - 2000 рр.) - реалізація Указів Президента України „Про основні напрями розвитку фондового ринку в Україні у 2000 році”, „Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні”;

IV етап (2001 - 2003 рр.) - створено міжвідомчу робочу групу з опрацювання юридичних і технологічних аспектів діяльності центрального депозитарію);

V етап (з 2004 р. і до сьогодні) - Верховна Рада України приймає законопроекти, головним розробником яких слугує Комісія.

Макроекономічний аналіз розвитку фондового ринку України дав підстави виокремити основні проблеми та труднощі, що перешкоджають ефективному формуванню та розвитку державного регулювання фондового ринку в Україні. Встановлено, що досягти позитивних змін на фондовому ринку можна лише завдяки зусиллям державних органів, що регулюють фондовий ринок.

Фондовий ринок є абстрактним поняттям, що служить для позначення сукупності дій і механізмів, що роблять можливими торгівлю цінними паперами. Його не слід плутати з поняттям фондова біржа - організацію, яка надає можливість для здійснення торгових операцій і зведення разом покупців і продавців цінних паперів.

Найбільш важливим при визначенні правових засад здійснення державного регулювання ринку цінних паперів став Указ Президента України, яким 12 червня 1995 року утворено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» в Україні визначено її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність та відносини з іншими державними органами з питань регулювання та контролю на ринку цінних паперів. Наступним кроком у регулюванні ринку цінних паперів України став Указ Президента України №1063/2011 від 23.11.2011 року про утворення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Динаміка показників економічного розвитку України в 2010 році, зокрема і ринку цінних паперів, свідчить про закріплення позитивних тенденцій. Серед головних позитивних змін, які були характерні для економіки України в цей період та сформували надійну основу для подальшого зміцнення ринку цінних паперів, а також сприяли відновленню її інвестиційної функції, можна виділити такі:

* подальше уповільнення споживчої інфляції, приріст якої за підсумками становив 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 році;

* зростання індексу промислової продукції, який за підсумками 2010 року становив 11,0%, тоді як за 2009 рік він знизився на 21,9%.

Минулий рік був сприятливим для учасників вітчизняного фондового ринку.

Індекс Української біржі UX розпочав на позначці в 1455,75 пункту. Початок 2010 року для індексу акцій був досить позитивним - менш ніж за п'ять-шість місяців індекс «Української біржі» збільшився до рівня в 2615,07 базисного пункту, зафіксувавши цей максимум 27 квітня 2010 року.

З початку року зростання максимуму досягло майже 80%, при цьому висхідний рух ринку здійснювався практично без жодних значних корекцій, а психологічно значущий рівень в 2000 пунктів ринок взагалі не помітив.

Драйвером корекції українського ринку навесні 2010 року стали боргові проблеми країн єврозони, а саме фінансові проблеми Греції, незважаючи на те, що внутрішніх причин для такого стрімкого падіння ринку в Україні на той момент не було. В результаті майже за місяць індекс українського фондового ринку втратив всі раніше завойовані позиції і вже до 25 травня просів до рівня в 1421,61 пункту, втративши, тим самим майже 45,6% від свого максимуму.

Цікаво, що в останній торговий день року індекс UX оновив максимум на тлі низьких обсягів і завершився на рівні в 2443,70 базисного пункту. Усього ж за минулий рік зростання індексу українських акцій склало 67,9%.

Інший український фондовий індекс ПФТС за підсумками 2010 року зріс на 70.2%. 31 грудня індекс ПФТС закрився на позначці в 975,08 пункту, таким чином за рік додавши до свого значенням 402,17 пункту. Для порівняння, в 2009 році індекс ПФТС збільшився на 90%.

2. Організація державного регулювання фондового ринку в Україні

Державне регулювання ринку цінних паперів полягає в здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та запобіганні зловживанням і порушенням у цій сфері. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:

* створення умов для ефективної мобілізації та розміщення на ринку вільних фінансових ресурсів;

* захисту прав інвесторів та інших учасників фондового ринку;

* контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів;

* дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

* запобігання монополізації та сприяння розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів.

Хоча в процесі регулювання ринку цінних паперів державою реалізуються різні підходи до регулювання діяльності професійних та інших учасників ринку -- інвесторів і емітентів, державне регулювання повинно забезпечувати рівні права та однаковий доступ до ринку всіх його суб'єктів, максимальну прозорість ринку, конкурентне середовище, не допускати монополізації ринку. Основними формами державного регулювання ринку цінних паперів є:

* прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку;

* регулювання випуску та обігу цінних паперів;

* реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

* регулювання прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

* видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

* заборони та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність та притягнення до відповідальності за її здійснення згідно з чинним законодавством;

* створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

* контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органом;

* контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів тощо.

Державне регулювання ринку цінних паперів покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основними завданнями Комісії є:

* формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні, сприяння адаптації національного ринку до міжнародних стандартів;

* координація діяльності державних органів із питань функціонування в Україні ринку цінних паперів;

* здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів в Україні;

* захист прав інвесторів через застосування заходів щодо порушень законодавства на ринку цінних паперів;

* сприяння розвитку ринку цінних паперів;

* узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розробка пропозицій щодо його вдосконалення.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань встановлює вимоги щодо випуску та обігу цінних паперів, інформації про їх випуск та розміщення, у тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України, здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України, веде загальний реєстр випуску цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, анулює ці дозволи у разі порушення вимог законодавства про цінні папери, визначає перелік відомостей, які торговці цінними паперами повинні подавати протягом терміну дії дозволу. Комісія також встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж та позабіржових торговельно-інформаційних систем, призначає державних представників на фондових біржах, державних представників на депозитаріях і торговельно-інформаційних системах.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи:

* за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів відповідно до чинного законодавства -- у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150% прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій;

* за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу, отримання якого передбачено чинним законодавством, -- у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* за ненадання, несвоєчасне надання або надання свідомо недостовірної інформації -- у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів -- у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Посадові особи, які порушують законодавство про цінні папери, несуть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідними законодавчими актами України.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і її територіальні відділення здійснюють контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд державного майна України. Державною комісією призначаються державні представники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж.

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обігу цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може призупинити діяльність фондової біржі в разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її відповідно до статуту та правил фондової біржі. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про цінні папери і фондову біржу, застосовуються правила міжнародного договору.

Таблиця Динаміка кількості виданих ліцензій за видами професійної діяльності на фондовому ринку

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 21.04.2011 №3267-VI направлений на адаптацію вітчизняного законодавства до норм Директиви Європейського Парламенту та Ради 2003/6/ЄС від 28.01.2003 р. «Про інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком» та приведення у відповідність до вимог положень Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), які передбачають необхідність забезпечення предикативності злочину з маніпулювання на фондовому ринку.

Стосовно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02.06.2011 №3462-VI, то він передбачає реформування системи відносин контролю на ринках фінансових послуг України з метою їх приведення до світових стандартів та вимог Європейського законодавства. Передбачення зазначеним законом розкриття інформації щодо реальних власників фінансових установ, встановлення вимог щодо ділової репутації та фінансового стану таких реальних власників, а також вимоги щодо погодження набуття істотної участі у фінансових установах небанківського сектору, викликана вимогами міжнародних організацій та необхідністю адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо нагляду на консолідованій основі» від 19.05.2011 №3394-VI, його прийняття спрямоване на адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу та обумовлене необхідністю вдосконалення підходу до здійснення державного нагляду на ринках фінансових послуг шляхом упровадження нагляду на консолідованій основі за фінансовим групами, до складу яких входять фінансові установи. Введення в дію цього закону сприятиме підвищенню безпеки і стабільності фінансової системи, захисту інтересів вкладників банків та інвесторів фінансових установ.

Щодо Закону України «Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 21.04.2011 №3273-VI, то ним встановлено, що проведення аудиту є обов'язковим для емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

У свою чергу, зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій» від 21.04.2011 р. №3265-VI, сприятимуть запобіганню порушенням зобов'язань емітента перед власниками іпотечних облігацій та належному виконанню зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями, виконанню управителем функцій з управління іпотечним покриттям, що забезпечить посилення захисту прав власників іпотечних облігацій. А що стосується Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо облігацій» від 02.06.2011 №3461-VI, то його основною метою та позитивними наслідками є створення умов для мінімізації ризиків та гарантування захисту законних прав інвесторів, які здійснюють фінансування будівництва об'єктів житлової нерухомості шляхом придбання цільових облігацій, а також запобігання можливим зловживанням при здійсненні їх емісії та підвищення надійності механізму інвестування за допомогою цільових облігацій.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій» від 13.01. 2011 №2927-VI спрямований на удосконалення порядку видачі дублікатів та копій ліцензій, а також сертифікатів на право провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Щодо Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку» від 06.10.2011 № 3831-VI, то ним передбачено додаткові вимоги щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку, які стосуватимуться необхідності додержання філіями та представництвами професійних учасників фондового ринку вимог щодо організації фінансового моніторингу за межами України. Крім того, законом передбачені норми з метою законодавчого врегулювання питання недопущення володіння часткою у статутному капіталі професійних учасників фондового ринку особами, які мають непогашену та не зняту судимість за злочини у фінансовій та службовій сферах. Український фондовий ринок -- 2011: впевненість, стійкість та зростання 54

Деякі законодавчі ініціативи стосувались і регулювання емітентів цінних паперів. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21.04 2011 №3264-VI.

Зміни, що були внесені в результаті прийняття зазначеного закону, дозволять емітентам цінних паперів (крім пайових) спростити процес реєстрації проспектів емісії та сприятимуть підвищенню захисту прав інвесторів. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інсайдерської інформації» від 22.04.2011 №3306-VI теж можна віднести до цієї низки законів; ним передбачена дерегуляція процесу віднесення інформації до інсайдерської. Так, було застосовано підхід, який використовується регуляторами в світовій практиці. Норми зазначених законів направлені на вдосконалення механізму захисту прав інвесторів і підвищення прозорості фондового ринку в цілому, а це ще один значний крок до поліпшення інвестиційного клімату. З огляду на необхідність недопущення зловживань та порушень прав та законних інтересів акціонерів, вдосконалення питань оперативності управління та мобільності у прийнятті рішень, також був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону

України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 03.02.2011 №2994-VI, який направлений на вдосконалення діючих положень та доповнення Закону України «Про акціонерні товариства» новими законодавчими можливостями та механізмами щодо ефективної діяльності та врегулювання проблем, які виникають у процесі корпоративного управління товариствами.

У 2011 році також здійснювались заходи щодо подальшої роботи у напрямку удосконалення законодавства на фондовому ринку, яка спрямована на вирішення найактуальніших завдань, таких як розвиток біржового сегменту фондового ринку, розширення спектру фінансових інструментів на фондовому ринку, а також продовження роботи у напрямку захисту прав інвесторів.

Висновки

На аналізу відповідного матеріалу простежено еволюцію механізму державного регулювання економіки загалом та фондового ринку зокрема. Виявлено обставини, що перешкоджають ефективному функціонуванню та розвитку фондового ринку. На думку автора, для успішного розвитку національного фондового ринку в умовах трансформації економіки України, доцільно створити та реалізувати кілька відповідних цільових програм - міжнародну, що регулюватиме важливі макроекономічні пропорції; біржову, орієнтовану на вирішення проблем окремих бірж і торгово-інформаційних систем; функціональну, спрямовану на реалізацію ключових функцій державного регулювання фондового ринку (інвестиційні, соціально-економічні, науково-технічні, інноваційні та ін.); регіональну, що містить комплекс заходів впливу держави на стан фондового ринку окремих областей і регіонів. Зазначеними програмами передбачено реалізувати певні послідовні, цілеспрямовані заходи, орієнтовані на вирішення конкретних питань у контексті реалізації першочергових завдань функціонування фондового ринку.

Оскільки в процесі регулювання ринку цінних паперів державою реалізуються різні підходи до регулювання діяльності професійних та інших учасників ринку - інвесторів і емітентів, державне регулювання повинно забезпечувати рівні права та однаковий доступ до ринку всіх його суб'єктів, максимальну прозорість ринку, конкурентне середовище, не допускати монополізації ринку. Для ефективного функціонування ринку держава повинна використовувати наступні форми регулювання:

прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку;

регулювання випуску та обігу цінних паперів;

реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

регулювання прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

o видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

заборони та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність та притягнення до відповідальності за її здійснення згідно з чинним законодавством;

створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органом;

контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів тощо.

У разі відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності по випуску й обігу цінних паперів, а також статуту та правил фондової біржі, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинна застосовувати такі санкції:

а) виносити попередження;

б) призупиняти на термін до одного року підписку на цінні папери та їх продаж;

в) призупиняти на певний термін укладання угод з окремих видів діяльності по випуску й обігу цінних паперів;

г) анулювати дозвіл, виданий на ведення діяльності з випуску й обігу цінних паперів у разі повторного застосування санкцій, передбачених підпунктами а) та в).

Загалом організаційно-управлінська структура повинна відповідати таким вимогам: перспективність спрямування, тобто цілковита відповідність меті та завданням розвитку фондового ринку (відповідно до законодавства України) як на сучасному етапі економічного розвитку, так і у майбутньому; поетапність, - характеризується послідовністю та виваженістю управлінських кроків задля збереження та вдосконалення досягнутих здобутків; інтегрованість у національну економіку - функціональна і структурна відповідність іншим сферам і політиці їхньої взаємодії як на державному, так і на регіональному рівні; оперативність і гнучкість міжгалузевого та міжрегіонального розподілу капіталів для забезпечення оптимального ефекту зростання економіки; досягнення широкого суспільного консенсусу щодо необхідності вдосконалення діяльності регулятивних органів і забезпечення потужної суспільної підтримки з боку держави.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій» від 13.01.2011 №2927-VI;

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 03.02.2011 №2994-VI;

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21.04.2011 №3264-VI;

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій» від 21.04.2011 №3265-VI;

5. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-XII.

6. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.

7. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Закон України від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

8. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Затверджено Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97.

9. Порядок видачі Дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Затверджено наказом ДКЦПФР від 1 квітня 1996 р. № 59.

10. Порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності. Затверджено наказом ДКЦПФР від 13 вересня 1996 р. № 203-а.

11. Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи. Затверджено наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996р. Л» 328.

12. Річні звіти ДКЦПФР за 1999--2001 pp.

Размещено на Allbest.ru