Діяльність фондової біржі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Тема: «Діяльність фондової біржі»

Вступ

На етапі формування ринкових відносин важливою їх умовою є створення економічного механізму, який забезпечував би нормальне функціонування всього народного господарства країни. Важливою складовою цього механізму є сфери обігу. Остання повинна спиратися на відповідну інфраструктуру, однією з важливих ланок якої є біржі.

1. Фондова біржа: сутність, функції

Успіх у зростанні показників економічного добробуту України певним чином залежить від успішного функціонування фондового ринку та ефективності процесів які на ньому відбуваються. Тому він займає особливе місце в загальній ринковій системі. Звичайно, що фондова біржа грає важливу роль в економіці, так як являється елементом інфраструктури ринку цінних паперів.

В історичному значенні поняття "фондова біржа" трактувалось по-різному. На перших порах фондовими біржами називали спеціальні місця, де збиралися продавці та покупці цінних паперів і здійснювалися угоди щодо їх купівлі-продажу. Таке місце було вигідним для обох сторін, так як передбачало можливість знайти партнерів по угоді. Надалі фондові біржі стали перетворюватися в заклади, що спеціалізувалися на наданні послуг і матеріальному забезпеченні торгівлі цінними паперами. Угоди купівлі-продажу стали укладатися в конкретні дати і час, стали більш чітко визначатися коло учасників біржової торгівлі та перелік цінних паперів, щодо яких укладалися угоди. [1]

За всю історію розвитку економіки, багато видатних економістів досліджували поняття фондовоЇ біржи та її функціонування. Серед них такі, як: А. Сміт, Д. Рікардо, О. Курно, А. Маршалл, К. Макконелл, С. Брю, П. Хейне, Л. Тейлор. Тому існує безліч трактувань цього явища.

Так за С.М. Еш, фондові біржі - це спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту, пропозицій на них, надання місця, системи і засобів як для первинного розміщення, так і для вторинного обігу цінних паперів. Вони мають працювати за єдиними правилами та за єдиною технологією електронного обігу цінних паперів, визначеними Національною фондовою біржею. [1]

За Т.В. Майоровою, фондова біржа є професійним учасником фондового ринку (організатором торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту та пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення та виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі. [2]

Отже, якщо узагальнити вище зазначене, то можна сказати, що фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів здійснюють через членів біржі, що виступають у якості посередників, операції купівлі - продажу. Це передусім місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.

Фондові біржі - це некомерційні організації, які створюються без цілі формування прибутку і займаються виключно організацією та укладанням угод купівлі і продажу цінних паперів і їх похідних. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток і не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Основними функціями, які виконують фондові біржі, є:

v мобілізація і концентрація тимчасово вільних грошових капіталів та нагромаджень через реалізацію цінних паперів;

v кредитування та фінансування держави та інших господарських організацій через купівлю їх цінних паперів;

v встановлення ринкової вартості (біржового курсу) цінних паперів;

v передбачає гарантування виконання умов біржових угод; розробку системи розрахунків за укладеними на біржі угодами;

v забезпечення високого рівня ліквідності вкладень у цінні папери.

v забезпечує учасників ринку оперативною та аналітичною інформацією про стан і тенденції розвитку фондового ринку; [3]

Діяльність фондової біржі є дуже важливою і тому впливає на різні галузі нашої країни. У таблиці 1.1. ми можемо побачити функції, які виконує біржа, залежно від сфери впливу [4]:

Таблиця 1.1

Функції фондової біржі залежно від сфер впливу

2. Класифікація фондових бірж

Для кращого розуміння особливостей функціонування бірж їх необхідно класифікувати, тобто об'єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

На рисунку 1.1 можемо побачити типи фондових бірж в залежності від класифікаційних ознак:

фондова біржа акція

Найбільш розвинені - посідають провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів і застосовують 100 %-і комп'ютерні засоби. До цієї групи відносять Нью-Йоркську, Паризьку, Лондонську, Франкфуртську, Копенгагенську біржі;

Розвинені - характеризуються високим оборотом цінних паперів, мають довгу історію, досягли високого рівня розвитку (Амстердамська, Американська, Австралійська, Міланська);

Перспективні - це ті, що розвиваються і створені кілька десятиліть тому, але ще не досягли належного рівня торговельних оборотів, характерних для розвинених бірж. В їх обігу переважають цінні папери місцевого значення (Сеульська, Гонконгівська, Сингапурська, Бангкокська);

Новостворені - основною формою торгівлі є аукціони, які проводяться в операційній залі біржі. З'явились кілька років тому (Українська, Польська, Чеська).

Публічно-правова організація - це фондова біржа, що перебуває під постійним державним контролем.

Приватні фондові біржі - приватні компанії, що створюються у формі акціонерних товариств і є абсолютно самостійними в організації біржової торгівлі. Всі угоди на таких біржах укладаються відповідно до чинного в країні законодавства.

Змішані фондові біржі - створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50 % їх капіталу належить державі. Керівництво такими біржами здійснюється на виборній основі, але нагляд за біржовою діяльністю здійснюється біржовим комісаром, який проводить офіційну реєстрацію біржових курсів.

Моноцентричні - головну роль виконує одна біржа, що знаходиться у фінансовому центрі країни, інші фондові біржі мають місцеве значення. Такі системи характерні для Англії, Японії, Франції. Наприклад, в Англії Лондонську біржу називають Міжнародною фондовою біржею, оскільки вона виконує функції не тільки фондової біржі Великобританії, але й Ірландії. На ній котируються не тільки цінні папери, емітовані резидентами, а й значна кількість іноземних цінних паперів і фінансові інструменти євроринку;

Поліцентричні - крім головної фондової біржі, можуть функціонувати поряд ще кілька великих бірж (мають місце у Німеччині, Канаді, Австралії). [1]

На торги до біржі допускаються лише покупці: члени біржі - безплатно, а всі інші мають сплатити за вхід певну суму грошей. Зібрані кошти витрачаються на відшкодування витрат біржі на організацію торгів. При цьому реальна можливість придбати потрібний товар, інформацію, яку можна ефективно використати для розвитку виробництва, набагато цінніші, ніж вартість сплаченого. Вже нині біржі поряд з бартерними операціями розпочинають лізинг, продаж технологій тощо, що посилює їхню заінтересованість у біржових торгах. Багатопрофільність біржових операцій зумовила функціонування трьох основних видів бірж: товарних, фондових і валютних.

Товарна біржа - особливий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля масовими однорідними товарами і зароджується попит та пропонування цих товарів у масштабах регіону, республіки, співдружності країн й світового ринку. Відмітною особливістю торгівлі на біржі є те, що товари безпосередньо не переходять з рук у руки. Угоди укладаються на основі пред'явлення та огляду встановлених форм документів, що регламентують номенклатуру, обсяг, терміни, форму доставки, а також ціну товару і деякі інші умови. Так діють вже 63 товарних біржі України.

Основними характеристиками товарної біржі є такі:

1) створення на них сприятливих умов для здійснення купівлі-продажу не самих товарів, а контрактів на їхні поставки;

2) укладання контрактів щодо стандартизованих товарів, тобто таких, які можна продавати великими партіями за зразками або технічними умовами, описаними в контрактах;

3) регулярність торгів, що допомагає зосередити на біржі велику кількість покупців та продавців й визначити базисні ринкові ціни;

4) вільна купівля-продаж контрактів, коли покупець вільно вибирає продавця, а продавець - покупця;

5) дія вільних ринкових цін, які складаються під впливом реального співвідношення попиту та пропонування;

6) здійснення торгів за єдиними біржовими правилами;

7) активна й безпосередня участь у торгах біржових посередників (брокерів);

8) наявність типізації контрактів і мінімальних партій поставок, що значно спрощує ведення торгів;

9) збір, обробка й поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Валютна біржа - місце торгівлі валютами. Вона організовує валютні торги й проводить розрахунки в іноземній валюті та грошових одиницях України відповідно до домовленостей, визначає поточний ринковий курс іноземних валют по відношенню до національної грошової одиниці, організовує операції Національного банку з метою регулювання (підтримки) поточного валютного курсу національної грошової одиниці.

Біржа праці - установа ринкової економіки, яка здійснює посередницьку місію між найманими працівниками та роботодавцями в процесі купівлі-продажу товару робоча сила. У всіх країнах світу вони є державними організаціями.

Біржі праці виконують такі функції: працевлаштування безробітних, сприяння всім бажаючим змінити характер і місце роботи, вивчення кон'юнктури ринку робочої сили та надання інформації про неї, професійна орієнтація молоді, облік безробітних та виплата їм допомоги. В Україні біржу праці було закрито в 1930 р. як непотрібну і таку, що має існувати лише за капіталізму, проте її функції не зміг ефективно виконувати жоден адміністративний орган. [5]

3. Національні особливості формування та функціонування фондової біржі в Україні

1992-1993 рр. - період появи перших українських акцій і перших торговців цінними паперами, а також Української фондової біржі (УФБ) (1991р.). До травня 1995 р. УФБ була єдиною офіційно зареєстрованою біржею цінних паперів в Україні, однак розвиток інфраструктури фондового ринку тривав за рахунок відкриття філій УФБ (в 1992 р. працювало 22 філії, 1994 р. - 27 філій, 2 регіональних центри). Учасниками торгівлі цінними паперами були фінансові посередники, які на фондовому ринку України представлені довірчими товариствами, інвестиційними фондами й компаніями, а також комерційними банками. За станом на початок 1995 р. в Україні функціонувало 228 комерційних банків, 500 довірчих товариств, і 500 інвестиційних компаній і фондів.

В 1992 р. обсяг продажів акцій склав усього 33,6 млн. крб., в 1993р. - 3,4 млрд. крб. і в 1994 р. - 43 млрд. крб. Більш ніж тисячократний ріст вартості угод пояснюється не стільки збільшення масштабів, скільки п'ятисоткратним зростанням цін протягом 1993- 1994 рр.. Можна вважати, що до 1995 р. фондовий ринок України перебував на початковому етапі свого формування.

Виконавчою владою в 1994 р. були вжиті заходи по істотному розширенню структури й ємкості фінансового ринку. До найважливіших заходів відносять розробку “Концепції функціонування й розвитку фондового ринку України”[6] і Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"[7], а також рішення про випуск державних цінних паперів, емісія яких повинна була стати одним з діючих важелів фінансування дефіциту державного бюджету. Таким чином, до кінця 1994 р., в основному були закладені основи організаційної й законодавчої діяльності фондового ринку України.

Згодом з'являються асоціації, які поєднують учасників ринку: Перша фондова торговельна система (ПФТС), що являла собою "електронну" біржу цінних паперів України й охоплювала всі найбільші регіони України й підтримувала роботу національної електронної системи торгівлі цінними паперами в режимі "onlіne", Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв. Для депозитарно-клірингового обслуговування операторів ринку був створений Міжрегіональний фондовий союз.

Важливим кроком на шляху розвитку ринку цінних паперів в Україні стало створення в 1995 році Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), що виконує функції координуючого органа, почала здійснення єдиної державної політики по регулюванню складових національного ринку цінних паперів. І поява в 1996р. Закону ''Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні'', покликана забезпечити проведення єдиної державної політики з розвитку фондового ринку України, його адаптації до міжнародних стандартів, координації діяльності центральних органів влади в сфері державного регулювання ринку цінних паперів. Державне регулювання дозволило деякою мірою впорядкувати діяльність учасників ринку.

Етап фактичного становлення ринку цінних паперів почався з 1997 року. Надходження іноземних інвестицій забезпечило розвиток вторинного ринку пінних паперів, що привело до високих темпів зростання акцій українських емітентів і їхньої ліквідності.

Загальний обсяг торгів на організаційно оформлених ринках склав 15,81% до рівня 1996р. Загальний обсяг емісій акцій зареєстрованих в 1997р., склав 9970 млн. грн., тобто близько 74% всіх випущених цінних паперів.

Фінансова криза 1997 року призвела до різкого зменшення іноземних інвестицій в українські цінні папери, внаслідок чого відбулося падіння курсу акцій. [8]

В 1997 році з'являються перші українські фондові індекси, їх розраховують, як правило, компанії-торговці цінними паперами. Фондовий індекс - середній показник біржової активності, який узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за певний час.

База індексу включає 15 компаній, що займають перші місця на українському фондовому ринку за величиною ринкової капіталізації.

На сьогоднішній день в Україні функціонують наступні фондові біржі:

§ ВАТ «Українська біржа»

§ ЗАТ «Українська фондова біржа»

§ ЗАТ "ФОНДОВА БІРЖА «ІННЕКС» (з 2006 року), колишня АТ «ДОНЕЦЬКА ФОНДОВА БІРЖА» (зараз структурний підрозділ)

§ ЗАТ «Українська Міжнародна Фондова Біржа»

§ ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа»

§ ПрАТ «Придніпровська фондова біржа»

§ Фондова біржа ПФТС

§ ВАТ «КИЇВСЬКА МІЖНАРОДНА ФОНДОВА БІРЖА»

§ Дочірнє підприємство Асоціації «Південноукраїнська торгівельно-інформаційна система» -- «Південь-Сервер»

§ Фондова біржа «Перспектива» (Дніпропетровськ)

В Україні фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками -- торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної та комісійної діяльності з цінних паперів за умови внесення ними до статутного фонду не менш ніж 500 тис. грн. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації Кабінетом Міністрів України.[9]

Відповідно положенню Закону України «Про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про емісію акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації (07-02/98)»: реєстрація випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації, та інформації про емісію акцій здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами відповідно до повноважень, встановлених рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Емітентом акцій виступає відкрите акціонерне товариство, створене із державного підприємства в процесі приватизації.

Реєстрація випуску акцій та інформації про емісію акцій (змін до інформації про емісію акцій) здійснюється протягом тижня з моменту подання заяви та необхідних документів до реєстраційного органу.

Зареєстрована інформація про емісію акцій засвідчується уповноваженою на це особою реєстраційного органу, штампом "зареєстровано" (або написом "зареєстровано" та печаткою реєстраційного органу у випадку відсутності штампу). Один примірник зареєстрованої інформації повертається емітенту.

Після реєстрації випуску акцій емітенту видається Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій (додаток N 2), яке є підставою для друкування бланків сертифікатів акцій при документарній формі випуску акцій. [10]

Як і у світі, в Україні існує біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів. Позабіржовий ринок створюється з метою максимального розвитку фондового ринку в інтересах інвесторів та емітентів окремих регіонів, сприяння залученню фінансових ресурсів для підприємств, створення сприятливих умов для розвитку технологій та виробництв, диверсифікації напрямів підприємницької діяльності у регіонах, створення фондової інфраструктури, здатної в процесі роздержавлення у короткі терміни реформувати власність у напрямі залучення інвесторів.

На позабіржовому ринку цінних паперів утворюються торгово-інформаційні системи установ, створених на певних умовах саморегулівними організаціями чи посередниками для організованого продажу цінних паперів, метою яких є упорядкування цього ринку, підвищення його ефективності та прозорості. Ці торгово-інформаційні системи для організації своєї діяльності можуть використовувати потужності інших діючих торговельних систем, в тому числі товарних бірж.

Позабіржовий ринок сприятиме розвитку послуг інвестиційного консультування і управління портфелями цінних паперів, що наближатиме фондовий ринок, у першу чергу, до дрібного інвестора та його інтересів.[11]

Список використаної літератури

1. Еш С.М. «Фінансовий ринок» - Навч. посіб. -- К.: Центр учбової літератури,. 2009 - 285 с.

2. Інвестиційна діяльність - Майорова Т.В. - Навч. посіб. -- К.: Центр учбової літератури,. 2009 - 285 с.

3. Берлач А.І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А.І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю.В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 650 с.

4. В.В. Аскольський Ю.В. Ніколенко «Основи економічної теорії» - Підручник - Київ: ЦНЛ, 2003

6. Постанова Верховної Ради України / «Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України» / (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 33, ст. 257) // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.uazakon.com

7. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» //(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 31, ст.268) // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.uazakon.com

8. «Розвиток фондового ринку в Україні» // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://priority-finance.com.ua

9. «Фондова біржа» // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://uk.wikipedia.org

10. Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про емісію акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації» (07-02/98) N 210 від 20.09.96// [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.uazakon.com

11. «Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України» // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://justinian.com.ua

Размещено на Allbest.ru