Структура державного банку "Ощадбанк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

ВАТ "Ощадбанк" - одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні, яка стабільно працює в умовах постійної конкуренції на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.

Ощадбанк має найбільшу мережу установ - понад 6000, тут працює майже чверть банківського персоналу України.

Ощадбанк - єдиний банк, який у відповідності до Закону України „Про банки і банківську діяльність" має державну гарантію по вкладах населення.

Ощадбанк - банк, який є достатньо капіталізованим і забезпечує виконання нормативів встановлених НБУ.

Стратегія банку спрямована на максимальний розвиток роздрібного бізнесу та створення умов для повного банківського обслуговування корпоративних клієнтів.

Маючи статус державного банку, ВАТ "Ощадбанк" прагне бути уособленням стабільності, впевненості та динамічного розвитку, національним надбанням держави та символом її респектабельності.

Сьогодні послугами банку користуються всі категорії населення, що зумовлює провідну позицію банку на ринку роздрібних банківських послуг України. Банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських послуг, збільшенні присутності на ринку продуктів та послуг.

Розуміючи соціальну важливість присутності саме державного банку в найвіддаленіших куточках країни та його роль у реалізації державних програм, банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих умов для обслуговування всіх верст населення, забезпеченні соціальних та компенсаційних виплат громадянам, наданні повного спектру банківських та інших операцій. Зважаючи на соціальну спрямованість, банк націлений на збереження широкої присутності в усіх регіонах України.

Тема 1. Структура діяльності банку. Організація обліково-операційної системи

Ощадний банк відіграє важливу соціальну та економічну роль для держави і суспільства в цілому. Сутність Банку відтворюється у виконанні таких функцій:

1. Отримання прибутку та збільшення цінності для свого акціонера.

2. Задоволення потреб масової клієнтури, включаючи головним чином громадян України, в гарантованому заощадженні та накопиченні коштів.

3. Реалізація попиту на банківські послуги з боку фізичних осіб, корпоративних клієнтів приватної та державної форм власності.

4. Реінвестиція залучення коштів в українську економіку.

5. Виконання функції агента державної гарантії повернення заощаджень.

6. Підтримка державної функції забезпечення економічного суверенітету.

7. Обслуговування державних програм соціального та економічного розвитку, базуючись на загальних засадах комерційної діяльності.

8. В межах державної програми соціальної підтримки обслуговування верств населення, як правило, з найнижчими доходами, що не мають альтернативної можливості отримувати банківські послуги.

Питома вага від надання кредитів у 2009р. становила 74,57%, це означає, що доходи банку на 74,57% складаються із доходів від кредитних операцій. У 2010 р. це й показник зріс на 9,93 %.

Рентабельність кредитних операцій станом на 2009р.становила 3,12, це означає, що на 100 грн. процентних витрат на залучення ресурсів припадає 312 грн. процентних доходів. У 2010 р. цей показник зменшився на 0,32, це негативна тенденція для банку.

Зростання процентних доходів від кредитів на 10655 тис. грн. призвело до зростання коефіцієнта рентабельності на 2,06 грн./грн., зростання процентних витрат на 4397 тис. грн. призвело до зменшення коефіцієнта рентабельності на 2,38 грн./грн. Загальний вплив обох факторів становить - 0,32 грн./грн.

Аналізуючи стан власного капіталу банків, використовують різні види та методи аналізу. Серед них важливе місце посідає метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв'язок між різними статтями, класами чи групами статей балансу.

Станом на 2009 р. коефіцієнт співвідношення власного капіталу та залучених коштів становив 0,16, що свідчить про те, що на кожні 100 грн. залучених коштів припадає 13 грн. власного капіталу. Станом на 2010 р. даний коефіцієнт знизився на 43,75%.

У 2009р. частка власного капіталу у пасивах становила 13%, а у 2008р. знизилась на 5%, що оцінюється негативно.

Станом на 2010 р. коефіцієнт захищеності власного капіталу становив 1,78, що є свідченням того, що на кожні 100 грн. власного капіталу припадає 178 грн. основних засобів. У 2010р. цей коефіцієнт зріс на 2,8%,що оцінюється позитивно.

Рентабельність власного капіталу у 2009р. склала 0,05, що свідчить про те, що кожні 100 грн. власного капіталу приносили 5 грн. чистого прибутку. У 2010р. даний коефіцієнт зріс на 0,11, або на 220%, що оцінюється позитивно.

Аналіз зобов'язань банку починають з визначення їх суми за балансом через обчислення залишків за рахунками на підставі балансу банку. На цьому ж етапі аналізу дається характеристика зміни суми зобов'язань банку в динаміці в абсолютному та відносному виразах.

Ефективність управління спредом у 2009 р. становила 5,6%, що перевищує оптимальне значення. У 2010 р. даний показник зріс на 0,3%, це позитивна тенденція для банку.

Коефіцієнт покриття процентних витрат процентними доходами у 2009 р. становив 311,43%, що не відповідає оптимальному значенню. У 2010 р. даний показник знизився на 31,47%, але проте перевищував оптимальне значення.

Ефективність процентної політики банку станом у 2009 р. становила 5%, що є меншим оптимального значення даного показника. У 2010 р. даний показник зріс на 0,4%, що оцінюється позитивно.

Витрати Ощадбанку складали 26105 тис. грн., а у 2010 р. вони зросли на 40,35% і становили 36640 тис. грн., це негативна тенденція для банку.

Процентні витрати у 2009 р. становили 5169 тис. грн., у 2010 р. вони зросли на 85,06%, що оцінюється негативно, оскільки це перевищує зріст процентних доходів.

Коефіцієнт надійності становив 16%, що свідчить про те, що залучені кошти банку забезпечені власним капіталом на 16%. у 2009 р. даний коефіцієнт знизився на 7%, що оцінюється негативно, проте відповідає оптимальному значенню.

Коефіцієнт фінансового важеля у 2009 р. становив 665%, що свідчить про те, що зобов'язання банку приблизно у 6 разів перевищують власний капітал. У 2010 р. даний показник зріс на 464%, що оцінюється негативно.

Коефіцієнт достатності капіталу станом на 2009 р. становив 14,2%, що свідчить про те, що активи банку забезпечені власним капіталом банку на 14,2 %. Станом на 2010 р. даний показник зменшився на 4,7% що оцінюється негативно.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності у 2009 р. становив 9,9%. що не відповідає оптимальному значенню. У 2010 р. даний показник знизився на 2 %, що оцінюється негативно.

Коефіцієнт загальної ліквідності станом на 2009 р. становив 106,1%, що свідчить про те, що зобов'язання банку забезпечені активами на 106,1 %. Станом на 2010 р. даний показник зменшився на 12,5 %.

Загальний рівень рентабельності у 2009 р. року становив 6%, що свідчить про те, що чистий прибуток банку у загальній сумі доходів становив приблизно шістнадцяту частину. У 2010р. даний показник збільшився на 8 %, що оцінюється позитивно.

Окупність витрат доходами станом у 2009 р. становила 109 %. що свідчить про те, що витрати банку забезпечені доходами на 109%. Станом на 2010р. даний показник зріс на 6%, що оцінюється позитивно.

Чиста процентна маржа у 2007р. становила 4,5% , що свідчить про те, що кожні сто гривень середньорічної вартості активів принесли 450 грн. чистого процентного доходу. У 2008р. даний показник виріс на 10,65%, це оцінюється позитивно.

Рентабельність активів станом на 2009 р. становила 0,5 %, що свідчить про те, що кожні 100 грн. середньорічної вартості активів принесли 50 грн. чистого прибутку. Станом на 2010 р. даний показник зріс на 1,5% , що оцінюється позитивно.

Рентабельність капіталу у 2009 р. становила 5%, що свідчить про те, що кожні 100 грн. середньорічної вартості власного капіталу принесли 500 грн. чистого прибутку. У 2010р. даний показник зріс 11%, що оцінюється позитивно. державний банк фінансовий рахунок

Довіра партнерів (держави, вкладників, кредиторів, клієнтів тощо) до банків базується насамперед на їхній здатності у будь-який час і в повному обсязі виконати свої зобов'язання - захищати їх інтереси.

Основний принцип складання рейтингу полягає в тому, щоб відбити стан учасника ринку серед йому подібних за допомогою у певний спосіб обробленої інформації. У суспільстві з ринковою економікою банківський рейтинг -- це насамперед інструмент демонстрації інвестиційної привабливості банку через уміння його менеджменту професійно і прибутково працювати в такій складній сфері, якою є фінансовий бізнес.

Аналіз рейтингової оцінки фінансового стану банківської установи за методикою В.С. Кромонова. Метою даного аналізу є визначення, якою є банківська установа - достатньо надійною чи з сумнівною надійністю. Для цього необхідно проаналізувати такі коефіцієнти: генеральний коефіцієнт надійності, коефіцієнт миттєвої ліквідності, крос-коефіцієнт, генеральний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт захищеності капіталу та коефіцієнт фондової капіталізації прибутку.

Після визначення усіх коефіцієнтів ми розрахуємо кількість балів банківської установи таким чином:

К=45*К1/1+20*К2/1+10*К3/3+15*К4/1+5*К5/1+5*К6/3

Якщо отримане значення становитиме 40-50 балів, то банк достатньо надійний; якщо ж нижче 25-30 балів - із сумнівною надійністю.

ВК - власний капітал; РА - робочі активи; ЛА - ліквідні активи; ЗДЗ. - зобов'язання до запитання; 3 - сумарні зобов'язання; ОЗ - основні засоби; СК - статутний капітал.

Генеральний коефіцієнт надійності у 2009 р. становив 0,23, у 2010 р. зріс на 0,31, або на 136,19% і становив 0,54.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності у 2009 р. становив 0,95, у 2010р. цей показник зріс на 1,51, або на 158,95% і становив 2,46.

Крос-коефіцієнт у 2009 р. становив 0,13, у 2010 р. даний коефіцієнт збільшився на 0,24, або на 184,62 % і становив 0,37.

Генеральний коефіцієнт ліквідності у 2009 р. становив 0,23, у 2010 р. зріс на 0,19, або на 82,61% і становив 0,42.

Коефіцієнт захищеності капіталу становив 0,77, у 2009 р. цей показник знизився на 0,63, або на 83,12% і становив 0,13.

Коефіцієнт фондової капіталізації прибутку у 2009 р. становив 2,06, у 2010р. даний коефіцієнт зменшився на 0,95, або на 46,61 % і становив 1,1.

Центральний апарат

Філії - обласні управління, Головне управління по м. Києву та Київській області, Кримське республіканське управління - 25 установ

Філії - відділення - 329 установ.

Територіально відокремлені без балансові відділення - 5730 установ.

Комітет з управління активами і пасивами.

Кредитний комітет

Тендерний комітет

Комітет тарифної та продуктивної політики

Фінансовий комітет

Державний ощадний банк України - один з найбільших банків нашої країни. Мережа його підрозділів складає 25 регіональних управлінь, 441 відділення та 7416 філій, охоплюючи всі куточки країни.

Центральний апарат банку знаходиться в м. Києві. Ощадний банк - великий банк, де зайнято близько 35 тис. працівників.

Ощадбанк контролює значну частину ринку особистих вкладів населення, оперує більш як 90 мільйонами рахунків. Банк має тісні зв'язки з іноземними банками в багатьох країнах світу. Вже не один рік Ощадбанк підтримує добрі відносини з німецькими ощадкасами, які мають багаторічний досвід ощадної справи, а також Фондом міжнародного співробітництва, Комітетом TACIS Європейської Комісії. На правах членства банк входить до всесвітньо відомих організацій Visa International, Europay International. Ощадбанком встановлено прямі кореспондентські відносини з провідними іноземними банками.

Ощадний банк - єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" - банківська установа, утворена відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. N 106 ( 106/99-рп ), постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. N 876 ( 876-99-п ) шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку у відкрите акціонерне товариство. Банк є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку, зареєстрованого Національним банком 31 грудня 1991 р. за N 4. Банк у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", іншими законодавчими актами, нормативно-правовими актами Національного банку, Статутом ВАТ "Державний ощадний банк України".та Положенням про Рівненське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України".

Статутний фонд Банку становить 200 000 000 гривень.

Управління не є юридичною особою, діє від імені та в інтересах Ощадбанку на підставі цього Положення відповідно до Статуту Ощадбанку та вимог чинного законодавства. Управління є відособленим госпрозрахунковим підрозділом Ощадбанку, що здійснює його функції на території Рівненської області, має окремий баланс, який входить до консолідованого балансу Ощадбанку. Управління безпосередньо підпорядковано Правлінню Ощадбанку і здійснює керівництво діяльністю підзвітних відділень та територіальне відокремлених без балансових відділень Ощадбанку, які розташовані на території Рівненської області. Управління очолює начальник, який діє на підставі Положення та довіреності, виданої Ощадбанком. Управління має свій кореспондентський рахунок і МФО. Управління має гербову печатку зі своєю назвою, печатку "Для операцій", інші печатки та штампи. Управління, при прийнятті рішень, пов'язаних з проведенням оперативної діяльності, незалежне від виконавчих і розпорядчих органів державної влади. Управління гарантує таємницю по операціях, рахунках, та вкладах своїх клієнтів, відповідно до чинного законодавства.

Метою діяльності Управління є одержання прибутку в інтересах Ощадбанку. Предметом діяльності Управління є виконання банківських операцій та надання інших послуг на підставі дозволу, наданого Ощадбанком, а також здійснення організації та координації роботи підзвітних йому відділень та територіальне відокремлених без балансових відділень.

Функціями управління є:

Специфіка діяльності Ощадбанку виявляється в його функціях. Ощадбанк, відповідно до статуту виконує наступні функції:

- Мобілізацію тимчасово вільних і не використаних на поточні споживчі цілі грошових коштів населення і підприємств;

- Розміщення залучених коштів;

- Кредитно-розрахункове обслуговування підприємств і організацій;

- Кредитування споживчих потреб населення;

- Грошові розрахунки і платежі в господарстві і з населенням;

- Випуск, покупку, продаж і зберігання банком векселів, чеків, сертифікатів та інших цінних паперів, а також операції з ними;

- Консультування та надання економічної і фінансової інформації;

- Установчу функцію;

- Здійснення міжнародних розрахунків і валютних операцій.

Важливою характеристикою банку є розподілення його операцій на активні і пасивні. Основні пасивні операції Ощадного банку зводяться до залучення коштів населення і підприємств, а активні - пов`язані з використанням цих коштів на кредитній основі.

Масштаби і характер пасивних операцій визначені рівнем розвитку товарно-грошових відносин, характером мережі банківських установ і системи безготівкових розрахунків. Ці операції повинні будуватися таким чином, щоб доходи банку за ними перевищували витрати на їх забезпечення, тобто були рентабельними.

До пасивних операцій банку відносяться операції по прийманню і збереженню вкладів, виконання розрахунків громадян за їх фінансовими обов`язками різноманітного роду (приймання платежів до бюджету на користь торгових, комунальних, транспортних організацій та установ), тощо.

Управління має право:

Видавати накази та інші розпорядчі документи з питань діяльності Управління, підзвітних відділень та територіально відокремлених без балансових відділень. Від імені та в інтересах Ощадбанку набувати майнових та особистих немайнових прав і нести зобов'язання. Представляти інтереси Ощадбанку в судах загальної юрисдикції, господарському та третейському судах, в тому числі заявляти позови від імені Ощадбанку та бути відповідачем. Укладати від імені Ощадбанку договори в межах своєї компетенції, за винятком договорів з міжбанківського кредитування.

Управлінню забороняється виступати гарантом та поручителем за третіх осіб. Використовувати як кредитні ресурси власні кошти, кошти, залучені на вклади громадян, кошти на рахунках клієнтів, в тому числі на депозитних рахунках. Надавати кредити фізичним та юридичним особам. Вимагати від клієнтів, які отримують кредити, надання звітів, балансів та інших документів, що підтверджують їх фінансовий стан та платоспроможність, застосовувати види забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитними договорами, передбачені нормативними актами Національного банку України та Ощадбанку. Контролювати хід виконання заходів, а також раціональне використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Самостійно, на договірних умовах з клієнтами, встановлювати процентні ставки по активних операціях, розмір комісійних винагород за надані послуги у разі, якщо вони не передбачені чинним законодавством, нормативними документами Національного банку України, Ощадбанку. Надавати клієнтам правову допомогу та консультаційні послуги. Проводити заходи щодо відкриття та закриття територіально відокремлених без балансових відділень, в порядку встановленому Правлінням Ощадбанку з подальшим повідомленням органів виконавчої влади. Операційний відділ Управління має право використовувати два перших робочих дні року для нарахування процентів по вкладах без здійснення обслуговування клієнтів. Здійснювати інші дії, які не суперечать чинному законодавству, цьому Положенню та Статуту Ощадбанку .

Структура Управління будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням до складу структури Управління входять:

- апарат Управління;

- територіально відокремлені без балансові відділення.

Начальник Управління призначається на посаду і звільняється з посади Правлінням Ощадбанку і безпосередньо йому підзвітний.

Начальник Управління:

- визначає основні напрямки діяльності Управління, затверджує його плани і звітує Правлінню Ощадбанку про їх виконання;

- порушує перед Правлінням питання про доцільність відкриття, закриття або реорганізації відділень;

- приймає рішення про відкриття та закриття територіально відокремлених без балансових відділень у порядку встановленому Правлінням Ощадбанку;

- затверджує річні результати діяльності Управління і відділень;

- встановлює норматив розподілу прибутку діяльності відділень, якщо останні централізовано не затверджені Правлінням;

- притягує до матеріальної відповідальності посадові особи Управління та посадові особи відділень і територіально відокремлених без балансових відділень, за встановленою номенклатурою ;

- затверджує внутрішні документи, визначає організаційну структуру Управління;

- здійснює підбір і підготовку кадрів відповідно до вимог, передбачених нормативними актами Національного банку та Ощадбанку;

- розглядає та затверджує звіти начальників структурних підрозділів Управління і керівників підзвітних відділень;

- видає накази та інші розпорядчі документи з питань діяльності Управління і підзвітних йому відділень та територіально відокремлених без балансових відділень в межах своєї компетенції;

- здійснює керівництво діяльністю Управління, підзвітних відділень, територіально відокремлених без балансових відділень;

- несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань;

- забезпечує неухильне дотримання чинного законодавства і відомчих нормативних актів;

В межах повноважень, наданих Правлінням Ощадбанку, розпоряджається майном і грошовими коштами, що належать Управлінню, забезпечує їх законне і раціональне використання;

- затверджує в межах сум, встановлених Правлінням Ощадбанку, проектно-кошторисну документацію на будівництво, ремонт службових будівель, а також об'єктів соціально-культурного і побутового призначення;

- представляє інтереси Ощадбанку в органах державної влади та управління, підприємствах, організаціях, установах, незалежно від форм власності , в тому числі в судах загальної юрисдикції, господарських та третейських;

- укладає договори відповідно до цього Положення та в межах повноважень, наданих Ощадбанком;

- встановлює посадові оклади працівникам апарату Управління та посадовим особам підзвітних відділень, територіально відокремлених без балансових відділень Ощадбанку по затвердженій номенклатурі;

- розподіляє обов'язки між своїми заступниками, встановлює ступінь їх відповідальності за стан справ на підзвітній ділянці;

- організовує дотримання встановленого порядку розгляду заяв, скарг та листів громадян в апараті Управління, підзвітних відділеннях та територіально відокремлених без балансових відділеннях;

- організовує правильне ведення діловодства, виконання і збереження документів, матеріалів бухгалтерського обліку, збереження і використання бланків суворої звітності, печаток і штампів;

- організовує контроль за дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- затверджує Положення про відділи і визначає посадові обов'язки працівників Управління, створює необхідні умови для їх праці;

- затверджує Положення про територіально відокремлені без балансові відділення, на підставі Типових положень про такі відділення, затверджених Правлінням Ощадбанку та повідомляє територіальне управління Національного банку України.

Робочий план рахунків

Структуру Плану рахунків відображає рис. 1.

Рисунок 1.

Рахунки усіх трьох частин призначені для ведення фінансового обліку. На підставі балансових рахунків складається балансовий звіт комерційного банку, на підставі рахунків доходів і витрат - звіт про прибутки та збитки, на підставі позабалансових рахунків - звітність за позабалансовими рахунками. 8-й клас містить рахунки для ведення управлінського обліку. Вони використовуються для визначення собівартості банківських продуктів, а також дають змогу накопичити інформацію для прийняття тактичних і стратегічних рішень менеджерами та керівництвом банку. План рахунків бухгалтерського обліку включає рахунки I, ІІ, III, IV порядку. Усі вони належать до синтетичних і відрізняються ступенем деталізації інформації:

- рахунки І порядку однозначні - класи;

- рахунки II порядку двозначні - розділи;

- рахунки III порядку тризначні - групи;

- рахунки IV порядку чотиризначні - рахунки.

Нумерація рахунків здійснюється додаванням одного знака (від 0 до 9) з правого боку відповідно до рахунків І, II, III порядку.

У 1-му класі обліковуються казначейські інструменти та міжбанківські операції комерційних банків.

До казначейських інструментів належать: готівкові кошти; монетарні дорогоцінні метали; цінні папери, що рефінансуються НБУ; кошти комерційних банків у НБУ; кошти НБУ в комерційному банку.

До міжбанківських операцій належать операції між комерційними банками: розрахунки, депозити та кредити.

У 2-му класі відображаються операції з усіма категоріями клієнтів, крім банків. Зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами.

У 3-му класі відображаються два різні типи операцій. До першого типу належать операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ). Операції з цінними паперами поділяються на три види: торгові операції з цінними паперами; інвестиційні операції з цінними паперами; операції з цінними паперами власної емісії.

До другого типу належать операції за іншими розрахунками. До їх складу відносять господарські операції комерційних банків: операції із запасами матеріальних цінностей; операції з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. До операцій за іншими розрахунками також належать: клірингові розрахунки, міжфілійні розрахунки між підрозділами одного банку, розрахунки з урегулювання валютної позиції банку.

Окремою позицією в цьому розділі обліковується субординований борг банку.

У 4-му класі зосереджені групи рахунків, які відображають інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, в основні засоби і нематеріальні активи та їх зношення.

У 5-му класі обліковується капітал банку. Він включає статутний капітал, загальні резерви банку, результати минулих років та звітного періодів і результат переоцінки.

У 6-му і 7-му класах відображені операції, пов'язані з формуванням доходів і витрат, що виникають під час діяльності комерційного банку. Усі доходи і витрати поділяються на процентні, комісійні та інші доходи або витрати. В окрему групу рахунків 7-го класу згруповані витрати з відрахування в резерви.

Рахунки 8-го класу призначені для відображення операцій управлінського обліку.

9-й клас призначений для відображення позабалансових операцій. Усі рахунки цього класу поділяються на групи: рахунки для обліку операцій, які несуть різні ризики для банку (зобов'язання та вимоги за всіма видами гарантій; рахунки для обліку документів, цінностей та розрахунків з приватизації; контр рахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за позабалансовими рахунками.

Тема 2. Грошові кошти і касові операції банку

Грошовими документами, які знаходяться в касі, є поштові марки, марки державного мита, векселі, оплачені путівки в санаторії, будинки відпочинку тощо. Перевірка грошових документів починається з повної їх інвентаризації і складання відповідного акта. Насамперед, слід встановити відповідність залишків даних аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 33 "Інші кошти". За даними аналітичного обліку необхідно встановити своєчасність і правильність оприбуткування грошових документів у кількісному і сумовому вираженні на рахунок 33 "Інші кошти".

Перевіркою операцій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки відпочинку тощо слід з'ясувати, за рахунок яких джерел вони були придбані, яку частину їхньої вартості не оплачують одержувачі, чи своєчасно й у повному обсязі надходять у касу гроші від одержувачів путівок, чи видають путівки працівникам за узгодженням з профспілковим комітетом, чи немає випадків видачі путівок особам, які не працюють на даному підприємстві. Крім того, слід встановити розмір недоплачених сум у касу підприємства, причини та осіб, винних у порушенні встановленого порядку видачі путівок та їх оплати.

Аудитом грошових коштів у дорозі слід встановити законність і обґрунтованість кожного запису за рахунком 33 "Інші кошти". Своєчасність і повноту зарахування грошових коштів у дорозі на відповідні рахунки в банках встановлюють звіркою записів за кредитом рахунка 33 "Інші кошти" (субрахунок 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті") і дебетом рахунків, призначених для обліку грошових коштів. При цьому з'ясовують, чи немає серед сум у дорозі нестач готівки в касі або фактів привласнення цих сум окремими посадовими особами.

Встановлюють тривалість перебування окремих сум коштів у дорозі, оприбуткування їх на початку наступного місяця на рахунок у банку.

На рахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переведений у банк через інкасаторів, пошту або Ощадбанк. Кошти, здані безпосередньо в банк, на вищезгаданому рахунку враховують тільки в тому випадку, коли вони здані у вечірню касу наприкінці останнього робочого дня, а зараховані на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.

Завдання аудитора - перевірити повноту і своєчасність зарахування на рахунки в банках кожної суми виторгу.

Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" (з минулим терміном перерахування) дебет рахунка зіставляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а кредит - із випискою банку або прибутковим касовим ордером. У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на рахунок у банку негайно повідомляють начальнику контори зв'язку, адміністрації Ощадбанку і разом з ними встановлюють причини та винних осіб. Якщо у інкасаторських сумках виявляють нестачу чи надлишки грошей, перевіряють їх у звітах каси або роздрібних торговельних підприємств. Якщо виторг здавав касир, то проводять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням виявлених у інкасаторській сумці розходжень сум виторгу; якщо виторг здано магазином, у якому немає касира, то виправлення вносять у товарно-грошові звіти.

Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені й аудитор повинен такий факт врахувати при виведенні результатів інвентаризації каси або товарів.

У висновку аудитори зазначають виправлені записи за відповідний період і встановлюють результат.

Особливу увагу слід звернути на перевірку сальдо рахунка 333 на перше число кожного місяця. Необхідно з'ясувати, чи немає фактів віднесення на цей рахунок виторгу, який належить до перших чисел наступного за звітним місяця з метою дописування товарообороту.

Вся готівка яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприходувана до оборотної (операційної) каси і зарахована на відповідні рахунки за балансом установи банку в той же робочий день.

Приймання грошей від підприємств, об'єднань, установ, організацій і населення після закінчення операційного дня здійснюють вечірні каси. Час роботи цих кас оголошується. Прийняті гроші повинні бути зараховані на відповідні рахунки не пізніше наступного робочого дня. Провадити будь-які видаткові операції, за винятком операцій за вкладами та з цінними паперами, працівникам вечірніх кас забороняється.

Установи банків, які не мають вечірніх кас, приймають гроші у випадку доставляння їх після операційного дня клієнтами в порядку, встановленому для вечірніх кас.

Приймання грошей і видача вкладів і цінних паперів вечірніми касами здійснюється касиром під контролем бухгалтера-контролера, з яким укладається Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність грошей і інших цінностей і який має право контрольного підпису від імені установи банку, за приходними касовими документами за формами, встановленими для денних кас, а в опломбованих сумках - за Супровідними відомостями до сумки з грошовою виручкою.

Гроші, прийняті до вечірньої каси, повинні бути упаковані у встановленому порядку.

При здавані грошей особа, яка здає готівку, заповнює приходний документ на внесення готівки і передає цей документ бухгалтеру-контролеру, який після перевірки передає його до каси.

Прийнявши гроші, касир підписує приходні документи, проставляє на них штамп "Вечірня каса" і видає квитанцію за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), завірену печаткою вечірньої каси, закріпленою за касиром.

Після закінчення приймання грошей касир і бухгалтер-контролер звіряють суму готівки з даними касового журналу і приходних документів і підписують касовий журнал.

Гроші, що надійшли, приходні видаткові касові документи, касові журнали, касові документи, касовий журнал і печатка після закінчення операцій вечірньої каси зберігаються в грошовому сховищі (сейфі). Грошове сховище (сейф) замикається на два ключі-касира і бухгалтера-контролера, опечатується їх печатками і здається під охорону у встановленому порядку під розписку в Контрольному журналі на осіб, що допускаються до відкриття, закриття та опечатування грошових сховищ.

Вранці наступного робочого дня працівники вечірньої каси приймають грошове сховище (сейф) від охорони і здають гроші, приходні документи завідуючому каси під розписку в касовому журналі вечірньої каси. Касовий журнал після цього передається бухгалтером-контролером головному бухгалтеру.

Завідуючий касою передає приходні і видаткові документи головному бухгалтеру, який підраховує за документами загальну суму надходжень і звіряє її з загальною сумою приходу по касовому журналу, підписує касовий журнал і передає його для запису в бухгалтерському обліку. Приходні документи головним бухгалтером повертаються завідуючому касою, а ордери передаються операційним працівникам для запису на рахунки клієнтів.

При здійсненні в вечірніх касах операцій без бухгалтера-контролера касир приймає гроші з використанням контрольного касового апарата. Печатка, що знаходиться в касі, вилучається.

Контрольний касовий апарат пломбується завідуючим касою, якщо передбачено конструкцією апарата. Ключ від підсумовуючого лічильника видається касиру, ключ для погашення підсумовуючого лічильника - завідуючому касою.

У вечірній касі вивішується оголошення про те, що квитанції, які видаються клієнтам, повинні мати відбиток штампа контрольного касового апарата з зазначенням суми внеску. В оголошенні повинно бути вказано, що квитанції без підпису касира і відбитку штампа контрольного касового апарата, а також з виправленими або проставленими у відбитку штампа сумами і датами від руки є недійсним. Зразок відбитку вміщується в оголошенні.

Після перевірки поданих клієнтом документів і прийняття грошей касир підписує документи і споряджає квитанцію разом з об'явою на внесення готівки на зворотному боці відбитком штампа контрольного касового апарата. Квитанцію касир видає вкладнику грошей, а об'яву залишає в себе.

Відбиток штампа контрольного касового апарата з неправильно набраною сумою на приходному документі і на квитанції касир закреслює і за своїм підписом на ньому робить надпис : "Не враховувати". Приходні документи касир залишає в себе.

Після закінчення приймання грошей касир виймає з контрольного апарата контрольну стрічку, викреслює з неї усі неправильно зараховані підсумовуючим лічильником суми згідно з зіпсованими документами, що в ньому залишилися, підраховує загальну суму і звіряє її з фактичною наявністю грошей і учиняє всі необхідні записи в Книзі обліку показників лічильників контрольного касового апарата та сум готівки, що прийнята вечірньою касою.

Загальну суму прийнятих грошей касир записує цифрами і літерами в контрольній стрічці, проставляє дату і засвідчує своїм підписом усі зроблені в контрольній стрічці записи і виправлення.

Вранці наступного робочого дня касир вечірньої каси звітує перед завідуючим касою , під розписку в контрольній стрічці.

Завідуючий касою до прийняття цінностей і документів зобов'язаний:

- попередньо пересвідчитися, чи не проводилося погашення підсумовуючого лічильника контрольного касового апарата. При встановленні факту погашення підсумовуючого лічильника службові особи, відповідальні за збереження цінностей, негайно встановлюють причини, складають і підписують відповідний акт, і керівник установи банку вживає необхідні заходи;

- перевірити відповідність порядкових номерів від першої до останньої операції в контрольній стрічці з приходними документами і провести погашення підсумовуючих лічильників.

Після приймання цінностей і документів завідуючий касою передає документи та контрольну стрічку головному бухгалтеру (його заступнику).

В тих установах, де здійснення операцій на контрольному касовому апараті проводиться завідуючим касою, його обов'язки, передбачені цим пунктом, покладаються на керівника установи банку.

Головний бухгалтер (його заступник) після підрахунку за документами загальної суми надходжень співставляє її з результатом, записаним у контрольній стрічці, перевіряє обґрунтованість внесення виправлень до стрічки, а також відповідність в ній порядкових номерів від першої до останньої операції.

Ця перевірка оформляється підписом головного бухгалтера (його заступника) в контрольній стрічці, яка разом з документами передається працівнику бухгалтерії для складення касового журналу.

Після перевірки касовий журнал підписується працівником, який його складав, і головним бухгалтером (його заступником). Приходні документи повертаються завідуючому касою, а ордери передаються операційним працівникам. Касовий журнал разом із контрольною стрічкою передається для запису в бухгалтерському обліку.

Контрольні стрічки підшиваються разом з приходними касовими журналами, або на розсуд головного бухгалтера - разом з касовими документами.

Приймання грошей, що надійшли до вечірньої каси, може проводитись службовими особами, відповідальними за схоронність цінностей, без прибуття працівників цієї каси вранці наступного дня до установи банку.

Після перерахування грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, ревізуючі звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей у фондах та наявності іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті, щоденного балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для ревізії цінності повернені до грошового сховища.

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з ревізією, відображаються проводками.

1. На прибуткування надлишків:

Д-т рахунку № 1001 "Банкноти та монети в касі банку";

К-т рахунку № 680 "Непередбачені доходи".

2. Недостачі списуються у видаток по касі на особовий рахунок працівника (касира), в якого виявлена недостача, до її погашення:

Д-т рахунку № 355 "Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку" (рахунок 4-го порядку № 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку");

К-т рахунку № 1001 "Банкноти та монети в касі банку".

Синтетичний облік касових операцій

Облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком № 100 "Банкноти та монети" таким чином:

3 кредиту рахунків	Дебет рахунку №100	Кредит рахунку №100	У дебет рахунків
№ 25, 26	Внесено клієнтами готівкою	Видано готівкою клієнтам	№ 25, 26
№ 120	Одержано з коррахунку на поповнення каси	Видано в підзвіт працівникам банку	№3550, 3551
№3550, 3551	Повернено невикористані підзвітні суми	Виплачена заробітна плата	№ 3652
№ 220, 221, 229	Погашена позичка готівкою	Видана матеріальна допомога працівнику банку	№ 5020
№262	Здійснено вклади громадянами на депозит	Здано готівку на Коррахунок	№120
№500	Внесено засновниками в статутний фонд	Оплачено одержані послуги, роботи	№ 740, 742, 743
№680	Прибуткуються надлишки каси за результатами ревізії	Видана позичка клієнту фізичній особі	№220, 221, 229
№ 1003	Прибуткується готівка з обмінного пункту	Повернуто вклад (депозит)	№262
		Видано обмінному пункту	№ 1003
		Списуються недостачі каси за результатами ревізії	№355

Керівник підприємства Керівник установи банку

Головний (старший) бухгалтер "____" _____________ _____ р.

"____" ______________ _____ р.

Договір про розрахування та касове обслуговування

м. __________________ "___" _________ 201_ р.

_____________________________________________________________

(вказати найменування банку)

(надалі іменується "Банк") в особі ________________________________

_____________________________________________________________,

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _____________________________________________,

(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)

з однієї сторони та ____________________________________________

(вказати найменування сторони)

(надалі іменується "Клієнт") в особі ______________________________

_____________________________________________________________,

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _____________________________________________,

(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)

з іншої сторони,

(в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали цей Договір про розрахунково-касове обслуговування (надалі іменується "Договір") про наступне.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цим Договором регулюються відносини, у межах яких Банк в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відкриває для Клієнта поточний рахунок (надалі іменується "рахунок") та здійснює в інтересах Клієнта розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт використовує зазначений рахунок та оплачує відповідні послуги Банку.

1.2. Під "розрахунково-касовим обслуговуванням" у цьому Договорі розуміється надання Банком Клієнту на підставі цього Договору послуг, які пов'язані з переказом грошових коштів з (на) рахунку(ок) Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим Договором.

1.3. Реквізити Рахунку: ________________________________________.

2. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

2.1. Клієнт зобов'язаний:

- протягом ___ банківських днів з дня набрання чинності цим Договором перерахувати в безготівковій формі на рахунок кошти у розмірі, визначеному для рахунків даного виду, а саме _______;

- надавати Банку інформацію, що не є комерційною таємницею і має безпосереднє відношення до цього Договору, про конкретні напрямки своєї діяльності та свої проекти в обсягах, погоджених з Банком, шляхом ________________ в строк ______________;

- оплачувати послуги Банку, які надаються за цим Договором;

- по закінченню _________________ місяців з дня набрання чинності цим Договором зберігати на рахунку залишок коштів в розмірі не менше _________________________грн. У випадку, якщо після закінчення вказаного строку залишок коштів буде меншим, ніж визначено вище у цьому підпункті, Клієнт має сплатити Банкові ___________________;

- надавати в Банк належним чином завірені копії документів, що підтверджують здачу Клієнтом готівкових коштів в банківську установу в строк _______________;

- виконувати нормативно-правові акти Національного банку України і локальні акти Банку, що регулюють порядок здійснення банківських операцій, визначених цим Договором.

2.2. Банк зобов'язується:

- здійснювати розрахункове обслуговування Клієнта відповідно до положень чинного законодавства України, локальних актів Банку, інших правил, вимог і приписів, які підлягають застосуванню;

- зараховувати кошти, що надійшли на відкритий у Банку рахунок Клієнта, проводити видачу або перерахування коштів з рахунку Клієнта не пізніше дня, наступного за днем надходження в Банк платіжного документа. За згодою Сторін цей строк може бути зменшений;

- проводити видачу готівкових коштів в розмірах, необхідних Клієнту на господарські витрати і оплату праці співробітникам Клієнта, з урахуванням можливостей Банку і даних про здачу готівкових коштів шляхом ___________ в строк __________________;

- у разі необхідності за вимогою Клієнта Банк може в пріоритетному порядку надати Клієнту кредит на покриття невідкладних витрат на підставі окремого договору;

- здійснювати списання коштів з рахунку тільки за вказівкою Клієнта, або ______________________________________________________________.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

3.1. У випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

3.1.1. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

3.1.2. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності).

3.1.3. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

4. РОЗРАХУНКИ ЗА ДОГОВОРОМ

4.1. Плата за послуги Банку із розрахунково-касового обслуговування, які надаються за цим Договором, становить ____________________ і сплачується Клієнтом шляхом _______________________ в ____________ строк.

5. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

5.2. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

6. ДІЯ ДОГОВОРУ

6.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

6.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується _________________________________.

6.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

6.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. державний банк фінансовий рахунок

6.5. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

7. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

7.1. Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

7.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

7.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

7.4. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із Сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою Стороною.

7.5. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

Размещено на Allbest.ru

...