Прибутковість банківських операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ірпінський економічний коледж»

(Циклова комісія фінансово-економічних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Банківські операції»

на тему: Прибутковість банківських операцій

Студента 3-го курсу 308-Ф групи

Спеціальності: фінанси та кредит

Горобця Андрія Сергійовича

Керівник: викладач Борисенко Г.О.

м. Ірпінь 2013 рік



Вступ

Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні руху грошових потоків, тим самим створюючи базові передумови суспільного відтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації й регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у країні загалом.

Необхідною умовою виконання роботи можна назвати застосування якісного і кількісного дослідження, що дає змогу зробити конкретні висновки.

Об'єктом дослідження даної теми прибутковість банківських операцій та динаміка їх зростання в ПАТ «ПУМБ».

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що прибуток є найважливішим показником діяльності банку, бо він відображає величину зростання авансованої вартості внаслідок здійснення операцій та надання послуг і є джерелом формування власних джерел фінансових ресурсів. Тому визначення сутності прибутку як економічної категорії має важливе значення для управляння процесами його формування, виявлення факторів, що впливають на його величину, дає знання, необхідні для розробки заходів щодо збільшення прибутку, його максимізації і перспективного планування.

Метою написання курсової роботи є :

розглянути основні поняття і принципи аналізу доходів та видатків комерційного банку на прикладі ПАТ «ПУМБ»

дослідити структуру доходів і витрат банку на прикладі КБ «ПУМБ»;

здійснити аналітичне дослідження динаміки прибутковості КБ «ПУМБ» та залежність її від зовнішніх чинників.

В Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Це пов'язано насамперед із нестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і до банків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його ефективну діяльність є досить складно.



Розділ 1. Теоретичні аспекти формування прибутку комерційного банку

1.1 Сутність,види та значення прибутку комерційного банку

Головною метою комерційного банку є отримання прибутку, який використовується для створення фондів банку та виплати дивідендів. Прибуток банку - це різниця між його валовими доходами та валовими витратами.

Для комерційних банків забезпечення прибутковості - це першорядна задача, яку ставить перед собою вище керівництво. Іноді як цільовий показник вибирається абсолютний показник прибутку, але частіше всього використовують відносні показники, на зразок доходу на одну акцію, або прибутки на акціонерний капітал. Цільові показники розраховуються, як правило, на основі результатів колишньої діяльності і в зіставленні з показниками інших банків.

Не дивлячись на переважне використовування показників прибутку для оцінки успіху в бізнесі, їм властиві певні недоліки. По-перше, на практиці показниками прибутку менеджери можуть достатньо легко і просто маніпулювати з метою отримання фальсифікованих результатів. Самі різні, і притому абсолютно законні, методи можуть перетворити збитки по окремих статтях витрат в бухгалтерському обліку у великий звітний прибуток і навпаки. Таким чином, опубліковані цифри по прибутку можуть характеризувати досить сумнівні результати діяльності.

Фахівцям по фінансах відома ціла безліч обмежень, пов'язаних з використанням традиційних показників прибутку. Прибутковість можна легко поліпшити, якщо фінансувати зростання за рахунок боргу, а не нарощування власного капіталу. Доходи з розрахунку на одну акцію можуть рости, але ринковий курс акцій падає як наслідок підвищеного фінансового ризику. За зростанням показника прибутку легко ховається набираюча силу криза ліквідності. Іншими словами, показник прибутку не враховує чинник ризику. Звичайно, чим вище прибуток, тим вище чинник ризику. Прибуток і ризик повинен бути збалансований.

Великий прибуток може сигналізувати не про високу ефективність роботи, а про монополізм, ведення нечесного бізнесу, про зневагу суспільними інтересами.

І, нарешті, показник прибутку органічно не може використовуватися як об'єктивний критерій перспективності бізнесу. Прибуток, як і відносні показники, виміряють результати минулої діяльності комерційного банку, але не її майбутній потенціал. Концентрація зусиль на прибутковості як на першорядній меті неминуче породжує особливий стиль керівництва, орієнтованого на короткостроковий успіх, який готовий покласти довгострокову конкурентоспроможність компанії на вівтар сьогохвилинного прибутку. Менеджери знають, як можна без особливих зусиль підняти поточні доходи шляхом скорочення витрат, зниження витрат на впровадження нового банківського продукту. На ділі ж більшість таких програм по поліпшенню прибутковості ні що інше, як розбазарювання активів банку. Замість того, щоб свідчити про збільшений потенціал, швидкі успіхи в доходах нерідко говорять швидше про підрив майбутнього розвитку банку[2].

В менеджменті існує так звана організмічна теорія, згідно якої будь-яка організація ( втому числі і комерційний банк) порівнюється з живим організмом. Для обох головна мета діяльності формується в термінах виживання і розвитку. Прибуток порівнюється з киснем, необхідним для підтримки життєдіяльності живого організму. Проте отримання кисню людина не ставить як мету своєї діяльності. (Тут, правда, існує негласне припущення - кисень не є обмеженим ресурсом). Звідси витікає, що отримання, максимізація прибутку - це, швидше, не мета, а умова досягнення мети виживання і розвитку.

Безумовно, комерційні банки, що піклуються про створення і підтримку сприятливого іміджу, на своїх прапорах в першу чергу зображають місію, що має соціальне звучання і є високо привабливою силою для всіх груп впливу банку і перш за все для керівників і співробітників комерційного банку. Без цього важко використовувати такий важливий інструмент управління, як корпоративна культура. Правда, існує думка, що місія відноситься до категорії так званої проголошеної мети, що «працює на публіку», а в числі прихованої, неоголошеної мети обов'язково міститься мета отримання прибутку.

Дана суперечність певною мірою може бути подолана, якщо зв'язати мету компанії з метою плану маркетингу. Оскільки в плані маркетингу прямим чином ставляться задачі реалізації на вибраних ринках певних банківських продуктів, то метою такої діяльності є досягнення планованих показників об'єму продажів, прибутку, ринкової частки. При цьому пріоритети і величини даних показників залежать від мети розвитку банку в цілому. Таким чином, показник прибутку природним чином вписується в цілі плану маркетингу, досягнення його певних значень сприяє виконанню більш загальної мети діяльності банківської установи.

Сказане свідчить про те, що висока результативність по одному або двом показникам є дуже ненадійний індикатор успіху в майбутньому. Головна причина цього в тому, що будь-який показник значною мірою асоціює з певною групою інтересів.

Найважливіші групи інтересів (впливи) і характер їх мети можна представити таким чином:

Акціонери. Їх очікування направлені на отримання певних дивідендів, зростання курсу акцій і відшкодування вкладеного капіталу. Отже, цінність банківської установи для акціонерів можна збільшувати трьома способами: виплата дивідендів, підвищення курсу акцій і виплати готівкою. В оперативному розумінні це означає управляти банком так, щоб здобувати грошову готівку, а не звітний прибуток. Якщо поставлена мета максимізувати цінність банку для акціонерів, то банк повинен буде інвестувати тільки в тому випадку, якщо він зможе отримати дохід вище ніж той, який отримали б акціонери для себе, вкладаючи свої гроші в будь-який інший банк. Керівництво в своєму прагненні максимізувати цінність банку для акціонерів в нормальних умовах переслідуватиме політику, відмінну від тієї, яка націлена на отримання прибутку або зростання.

Менеджери. Оклади і премії, додаткова нерегулярна винагорода і виконавська влада числяться серед найважливішої їх цілей.

Клієнти. Задоволення їх потреб, вирішення їх проблем в рамках прийнятних витрат за допомогою продуктів даного банку є головним змістом їх очікувань від діяльності компанії.

Не можна забувати, що джерелом всіх прибутків є задоволений клієнт. Клієнти можуть вибирати, у кого купувати банківський продукт, і якщо банк не задовольняє їх щонайменше так само, як і конкуренти, то прибутки швидко зникнуть. Тому задоволення клієнтів повинне стати первинною метою і мірилом діяльності керівників. Можна, виходячи, скажімо, з орієнтації на інтереси акціонерів, понизити собівартість послуг. Але якщо при цьому впаде якість послуг або банківського продукту, то незабаром, як реакція клієнтів, ринкова частка і прибуток почнуть падати.

Персонал. Прагнуть гарантованої зайнятості в поєднанні з оплатою їх праці, наданням певних пільг і задоволенням від виконуваної роботи.

Виживання і успішний розвиток банку залежить від підтримки або, принаймні, від неактивної опозиції будь-якої з названих груп впливу.

На сьогодні від банку потрібне уміння вибрати для себе багатоцільову перспективу і задовольняти запити самих різних груп інтересів. Головною задачею керівництва банку є примирення цих несхожих і багато в чому суперечливих інтересів. В рамках добре збалансованого банку примирення цих інтересів звичайно не представляє труднощів. Одна з причин в тому, що групи впливу, як правило, не прагнуть максимізації своїх інтересів, натомість вони швидше сподіваються на отримання всього лише задовольняючого їх результату. Фактично керівники діють в зоні толерантності. Зона толерантності - це область ефективного функціонування, в межах якої банк задовольняє інтереси всіх своїх ключових груп впливу [6].

Банк може вийти за межі даної зони толерантності, прагнучи максимізувати один з показників, наприклад, прибутки, в збиток іншим показникам. Розширення діапазону інтересів, що враховуються, рівносильно визнанню того факту, що високої ефективності роботи навряд чи можна досягти по одному єдиному показнику. Про це свідчить досвід банків, що витримали випробування часом. Керівництво цих банків усвідомлює, що максимізація прибутку сьогодні означає жертву ринкової позиції завтра. Свою задачу вони швидше за все бачать в тому, щоб добиватися задовільного рівня по деякому переліку різнопланових, конкуруючих один з одним критеріїв.

1.2 Джерела формування прибутку комерційного банку

Величина прибутку банку залежить від його доходу, який в свою чергу залежить насамперед від обсягу кредитних вкладень та інвестицій банку, розміру відсоткової ставки за наданими кредитами та величини і структури активів банку.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу, або зростання активів або зменшення зобов'язань, що спричиняють збільшення капіталу і не є внесками акціонерів. Усі доходи діляться на:

* банківські;

* небанківські операційні;

* непередбачені.

До банківських доходів належать ті, які безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Небанківські доходи можуть включати інші доходи, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Банківські доходи поділяються на:

* процентні;

* комісійні;

* торгівельні;

* інші банківські операційні доходи.

До процентних відносяться доходи, які обчислюються пропорційно до часу і суми та є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик.

До них належать:

* доходи за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

* доходи у вигляді амортизації дисконту за цінними паперами;

* комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, що визначаються пропорційно до часу і суми вимоги, встановлені пропорційно до суми вимоги.

Проценти та прирівняні до них комісійні складають основну частину банківських доходів. Проценти за користування кредитами мають найбільшу питому вагу у доходах банку. Після доходів за кредитами наступними за значенням виступають надходження за інвестиційними цінними паперами, процентний дохід за міжбанківськими позиками (без забезпечення та під забезпечення державних цінних паперів).

Доходи банку:

1. Процентні доходи:

* за коштами, розміщеними в НБУ;

* за коштами, розміщеними в інших банках;

* за кредитами суб'єктам господарської діяльності;

* за кредитами органам загального державного управління;

* за кредитами фізичним особам;

* за цінними паперами;

* за операціями з філіями та іншими установами банку;

* інші процентні доходи.

2. Комісійні доходи:

* за операціями з банками;

* за операціями з клієнтами;

* за операціями з філіями та іншими установами банку.

3. Результат від торгівельних операцій.

4. Інші банківські операційні доходи.

* дивідендний дохід;

* за операціями з філіями та іншими установами банку;

* інші банківські операційні доходи.

5. Інші небанківські операційні доходи:

* за операціями з філіями та іншими установами банку;

* інші небанківські операційні доходи.

6. Зменшення резервів за заборгованістю.

7. Непередбачені доходи.

Дохід від операцій із цінними паперами може складатися з дисконту та купона, але до процентного доходу за борговими цінними паперами включаються тільки проценти, які були нараховані за такими цінними паперами після їх придбання.

Процентні доходи доцільно класифікувати за такими критеріями:

* строковість;

* резидент/нерезидент;

* фінансовий інструмент (депозити, кредити або цінні папери).

До процентного також входить дохід за строковими депозитами, що розміщені в інших банках. Значення складових процентного доходу може змінюватися щорічно залежно від змін процентних ставок і попиту на кредити, але дохід за кредитами практично завжди залишається важливим для кожного банку. Проценти та прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно не рідше одного разу на місяць, як правило, в останній його день, незалежно від періодичності розрахунків, яка вказана в угоді з контрагентом.

Комісійні - це доходи за усіма послугами, наданими контрагентам, окрім комісійних, що подібні за природою до процентів.

До категорії комісійних належать:

* комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;

* комісійні доходи від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами;

* комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і коштовних металів для третіх сторін;

* інші комісійні доходи за операціями, що визначаються Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Торгівельні прибутки - це чисті прибутки від операцій купівлі-продажу різних фінансових інструментів. До них належать:

* чисті прибутки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

* чисті прибутки від операцій із цінними паперами на продаж;

* чисті прибутки від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

До інших банківських операційних доходів відносяться ті, що не включені у перелічені вище групи. До них належать доходи від цінних паперів із непередбаченим доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі, та капіталовкладень.

Останнім часом банкіри поставили мету зробити непроцентні надходження основним джерелом майбутніх банківських доходів. Це дасть можливість поліпшити підсумкові характеристики роботи комерційних банків, диверсифікувати джерела доходів і надійніше захистити банки від коливання процентних ставок.

Небанківськими операційними доходами вважаються доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення (доходи від продажу основних засобів - від орендних операцій), доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації не фінансового характеру тощо) та інших операцій.

Непередбаченими вважаються доходи, які за змістом відповідають таким ознакам:

* виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - прибуток буде визначений тільки за фактом подій;

* не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів).

Непередбачені доходи не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Витрати банку поділяються на відносно постійні та змінні.

Відносно постійними витратами комерційного банку є:

* заробітна плата;

* придбання або виготовлення бланків і канцелярських товарів;

* утримання приміщень, охорони та протипожежної сигналізації;

* амортизаційні відрахування та інші.

Змінними витратами банку є:

* виплата процентів по вкладах, депозитах і міжбанківському кредиту;

* плата за послуги регіональної розрахункової палати і регіонального розрахунково-касового центру;

* витрати на рекламу;

* витрати на відрядження;

* поштово-телеграфні витрати та інші.

Усі доходи (витрати) банку поділяються на операційні: банківські та небанківські. До банківських доходів (витрат) належать доходи (витрати), безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність». В свою чергу, банківські доходи (витрати) поділяються на: процентні, комісійні, торговельні прибутки (збитки) та інші.

До небанківських доходів (витрат) належать доходи і витрати, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківських операцій (адміністративні та інші небанківські операційні доходи і витрати)[8].

Фінансові результати діяльності комерційного банку відбиваються у звіті про прибутки та збитки. Звіт про прибутки та збитки грунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми розміщені у її лівій частині, а витратні - у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відбиваються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо очікується, що економічні вигоди будуть виникати протягом кількох звітних періодів і зв'язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація.

Різниця між вхідними фінансовими потоками та вихідними фінансовими потоками дає прибуток до сплати податку. Від останнього віднімають податок на прибуток і отримують чистий прибуток банку.

Доходи та витрати обліковуються наростаючим підсумком з початку року на рахунках 6 і 7 класу, а прибуток - на рахунках 5 класу. В останній робочий день року рахунки доходів і витрат закриваються. Залишки за цими рахунками відносять на рахунок результатів поточного року і, таким чином, досягається відображення фінансового результату в балансі банку.

На проміжні звітні дати (місяць, квартал) фінансовий результат визначається шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами, при цьому закриття рахунків доходів і витрат не проводиться.

1.3 Показники оцінки прибутку комерційного банку

У світовій практиці існує багато показників, що характеризують прибутковість банківських установ. Найважливішими показниками прибутковості банку, що використовується в Україні, є такі: ROA -- прибутковість банківських активів; ROE -- прибутковість акціонерного капіталу банку; SPRED -- процентна маржа; ROA -- це показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку після сплати податків до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показник можна виразити такою формулою:

(Ф.1.3.1)

де ЧП -- чистий прибуток банку;

А -- активи банку.

ROA -- показник ефективності роботи менеджерів банку, він показує, як вони справляються з завданням отримання чистого прибутку з активів банківської установи.

ROЕ -- показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу банку і виражається формулою:



(Ф.1.3.2)

де ЧП -- чистий прибуток банку;

Ка -- акціонерний капітал банку.

ROЕ -- показник, що вимірює дохідність акціонерного капіталу банку. Його значення особливо цікавить акціонерів банку, оскільки воно приблизно дорівнює розміру чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу.

SPRED -- показник, що показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установи банків. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за формулою:

(Ф.1.3.3)

Для аналізу прибутковості банків використовують також такі показники, як чистий прибуток на одну акцію (ЧПа) та чиста процентна маржа (ЧПМ).

(Ф.1.3.4)

Визначення прибутковості банківської установи неможливе без аналізу процентної маржі, тому розглянемо останній коефіцієнт докладніше. Аналіз процентної маржі відбувається за такими напрямами. 1. Порівняння фактичної процентної маржі з базовою (розрахунковою). Це дає змогу своєчасно визначити тенденцію зниження або збільшення процентного доходу.

2. Аналіз змін у складових процентної маржі.

3. Визначення параметрів, у межах яких зміни значення процентної маржі не потребують від керівництва банку прийняття конкретних заходів.

На розмір процентної маржі впливають такі чинники, як склад та обсяг залучених коштів, розмір кредитних та інших вкладень. Крім того, розмір процентної маржі залежить від співвідношення кредитних вкладень та джерел їх утворення за термінами платежів, а також за ступенем терміновості перегляду процентних ставок. В економічних умовах України комерційні банки проводять політику плаваючих процентних ставок як за кредитами, так і за депозитами, і це сприймається як апріорі. Це означає, що протягом дії, наприклад, депозитної угоди, банк може змінювати процентну ставку вкладнику в односторонньому порядку за умови попередження останнього. Однак така практика має бути тимчасовою, оскільки розмір процентної ставки є суттєвою і важливою умовою договору і зміна його має узгоджуватися з власником коштів -- вкладником. Тому в практиці іноземних банків використовуються два види процентних ставок: фіксовані і плаваючі. Фіксовані процентні ставки за депозитами, як правило, нижчі ринкових, але гарантують вкладнику фіксований дохід. А, наприклад, за комерційними середньостроковими кредитами, як правило, встановлюється плаваюча процентна ставка. Така процентна ставка складається із двох частин. Перша частина -- ставка пропозиції кредитних ресурсів на відомих міжбанківських ринках. Наприклад, процентна ставка на Лондонському міжбанківському грошовому ринку (LIBOR). Друга складова -- це фіксована протягом дії кредитної угоди процентна ставка, яка залежить від категорії позичальника та встановлюється за домовленістю з останнім. У кредитних угодах, в яких передбачається використання плаваючих ставок, зі зміною ставки LIBOR змінюється відповідно і плата за користування кредитними коштами.

З погляду оцінки прибутковості банку аналіз його процентних ставок відіграє значну роль. Головним в цьому аналізі є розподіл активів та пасивів на такі групи:

1. активи і пасиви, за якими відбувається повний перегляд процентних ставок при змінах ринкових умов;

2. активи і пасиви, процентні ставки за якими можуть переглядатися протягом трьох місяців;

3. активи і пасиви, процентні ставки за якими можуть змінюватися понад три місяці;

4. активи і пасиви з повністю фіксованими ставками.

Перші дві групи активів і пасивів чутливі до зміни процентних ставок, останні дві -- нечутливі. За стабільної фінансової ситуації в країні банки прагнуть витримувати баланс між вартістю активів і пасивів з фіксованими та плаваючими процентними ставками. Але така рівновага відбувається досить рідко. Як правило, при зростанні процентних ставок банки заінтересовані у перевищенні обсягів чутливих до змін процентних ставок активів над відповідного гатунку пасивами. У цьому разі виникає розрив, або дисбаланс, між групами активів та пасивів, який характеризує показник GAP. Якщо обсяг активів з чутливими процентними ставками більший від обсягу пасивів з чутливими процентними ставками, значення GAP позитивне, коли навпаки -- від'ємне.[3]

Визначення оптимального значення GAP, постійний аналіз змін у структурі активів і пасивів та процентних ставок, що їх характеризують, постають важливим напрямом банківської діяльності. В умовах фінансової нестабільності ризик зміни процентних ставок ускладнює роботу банківських менеджерів та суттєво впливає на можливість отримувати комерційним банком запланований обсяг прибутку.



Розділ 2. Аналіз прибутковості банківських операцій ПАТ «ПУМБ»

2.1 Характеристика операцій ПАТ «ПУМБ»

Комерційний банк «ПУМБ» пропонує широкий спектр послуг для різних клієнтів з будь-якими потребами [19].

1.Послуги для приватних клієнтів:

1.1 Кредити:

Низькі відсоткові ставки

До уваги беруться всі доходи

Можливість погашати кредит через інтернет-банкінг «ПУМБ online» цілодобово без відвідування банку

Мінімальний пакет документів

Автокредити

Почніть керувати власним авто якомога раніше. ПУМБ пропонує вигідні кредити на купівлю авто для клієнтів з різними потребами - від низького початкового внеску до ставки 0,01% на весь термін кредиту.

Кредити готівкою

Здійснюйте будь-які Ваші мрії вже сьогодні - отримайте кредит до 80 000 гривень без застави.

Іпотечне кредитування

Відчуйте свободу - комфортне життя стає ближче з кредитом на купівлю житла.

Овердрафти

Додаткові кошти «про всяк випадок» у будь-який час, швидко і без зайвих документів.

Рефінансування валютних кредитів у гривню

Оформіть кредит у гривні для конвертації та погашення заборгованості за існуючим валютним кредитом в ПУМБ.

1.2 Депозити:

Строкові

Прибутковий депозит з максимальною відсотковою ставкою та широким вибором можливостей щодо терміну та суми внеску. Створений для отримання максимального доходу.

Поповнювані

Накопичувальний - накопичуйте велику суму завдяки можливості поповнення та підвищеній відсотковій ставці.

Гнучкі

Комфортний + - легко і зручно керуйте своїми грошима: поповнюйте депозит та знімайте кошти до незнижувального залишку зі збереженням нарахованих відсотків.

Вільний - користуйтесь абсолютною свободою в управлінні коштами. Поповнюйте депозит та знімайте кошти без жодних обмежень зі збереженням всіх нарахованих відсотків.

Зростаючий - депозит за спеціальною пропозицією з постійним зростанням ставки і збереженням нарахованих відсотків при достроковому розірванні.

Депозитний конструктор - створюйте ідеальний для Вас депозит, обираючи умови та ставки самостійно в Інтернет-банкінгу «ПУМБ online».

Переваги депозитів від Першого Українського:

Високі відсоткові ставки

Керування депозитом 24/7 без відвідування банку через Інтернет-банкінг «ПУМБ online»

Гарантія безпеки внеску завдяки участі банку в фонді гарантування вкладів

Спеціальна програма лояльності для постійних клиєнтів

Гнучкість завдяки можливості часткового зняття, поповнення, відкриття овердрафту під заставу депозиту

Безкоштовна пластикова карта при відкритті депозиту

Якісний сервіс та кваліфікований персонал

Програма лояльності

Надбавка до відсоткової ставки в UAH +0,5%, в USD, EUR +0,3% (за виключенням акціонного депозиту):

При пролонгації діючого внеску

При перерозміщенні протягом 30 днів після завершення строку дії внеску, що закінчився раніше

При розміщенні нового депозиту при наявності діючого внеску в ПУМБ

При розміщенні депозиту через Інтернет-банкінг «ПУМБ online»

1.3 Додаткові послуги:

Грошові перекази

Здійснюйте миттєві грошові перекази у будь-який куточок світу у всіх відділеннях ПУМБ.

Дорогоцінні метали

Інвестуйте у дорогоцінні метали, захищаючи свої кошти від ударів інфляції та будь-яких економічних коливань або робіть вишукані подарунки діловим партнерам та близьким.

Індивідуальні сейфи

Орендуйте особистий сейф у ПУМБ і забезпечте Вашим коштовностям та паперам надійне збереженням, а собі спокій.

2. Послуги для підприємців малого бізнесу:

2.1 Фінансування бізнесу:

Переваги:

Конкурентні відсоткові ставки

Можливість узгодження індивідуальних умов

Гнучкі умови страхування предмета застави

Відсутність штрафних санкцій за дострокове погашення

Фінансування поточної операційної діяльності підприємства для покриття нестачі власного оборотного капіталу.

Кредити на інвестиційні цілі

Особлива форма довгострокового фінансування для представників бізнесу, що дозволяє придбати або обновити основні кошти підприємства.

Кредити для агробізнесу

Спеціальна вигідна пропозиція з фінансування підприємств аграрного сектору на поповнення обігового капіталу або придбання спеціалізованої техніки.

Фінансування під депозит

Можливість одержання коштів для фінансування бізнесу в найкоротший термін і на вигідних умовах.

2.2 Депозити:

Переваги:

Стабільний дохід

Надійність вкладень

Вибір оптимального графіку виплати відсотків (щомісяця, щокварталу, наприкінці строку)

Можливість часткового/повного зняття та поповнення в будь-який момент

Використання депозиту як забезпечення по кредиту

Дохідний рахунок

Вигідний фінансовий інструмент, який дозволяє одержувати додатковий дохід до основного рахунку шляхом щоденного нарахування відсотка на його залишок.

Блокування поточних коштів

Можливість розміщення тимчасово вільних коштів без відкриття депозитного рахунку.

Гнучкий

Можливість розміщення необмеженої кількості внесків на різних умовах у рамках одного договору та рахунку.

Стандартний

Традиційний депозитний продукт для розміщення необмеженої суми коштів на певний термін.

Депозит із можливістю поповнення

Зручне депозитне рішення з можливістю періодичного внесення коштів на один рахунок для накопичення й одержання максимального прибутку.

Депозит із можливістю зняття

Вигідна форма розміщення коштів, що передбачає часткове або повне зняття суми зі збереженням доходу.

2.3 Розрахунково-касове обслуговування:

Відкриття та ведення розрахункового рахунку в національній та іноземній валютах

Вигідні комплексні пропозиції в тарифних пакетах для всіх сфер бізнесу

Усі види конверсійних операцій і платежів у будь-якій валюті

Послуги торгового еквайрингу

Різноманітні дистанційні сервіси, включаючи сучасний інтернет-банкінг

Зарплатний проект для підприємств

Персональний менеджер надасть своєчасне та професійне обслуговування кожної щоденної операції, а також у разі потреби проконсультує щодо банківських продуктів і сервісів.

Переваги РКО від ПУМБ:

Швидкість і точність здійснення операцій гарантовані наявністю власного Процесингового центру

Оперативне обслуговування - Ваш платіж здійснюється в межах ресурсів усього Банку, а не окремої філії або відділення

Віддалене управління рахунком - управління фінансами в режимі реального часу за допомогою дистанційних сервісів

Здійснення всіх видів конверсійних операцій

Консультаційні послуги висококваліфікованих фахівців із банківського законодавства, валютного контролю та порядку здійснення розрахунків

Велика мережа банків-кореспондентів - мінімальні терміни валютних платежів.

3.Послуги для фінансових установ:

Станом на 1 січня 2012 року в ПУМБ відкриті і підтримуються рахунки з 102 кореспондентами з різних регіонів світу: з 60 українськими банками, 16 банками-резидентами країн СНД і Балтії, 26 банками, зареєстрованим в інших державах, у тому числі в найбільших фінансових центрах планети - Нью-Йорку, Лондоні, Франкфурті на Майні, Токіо, Цюріху, Шанхаї і т.д.

На початок 2012 року НОСТРО-мережа ПУМБ налічувала 68 кореспондентських рахунків у 16 розрахункових валютах.

Наявність глобальної мережі кореспондентських відносин забезпечує можливість проведення розрахунків кореспондентів і клієнтів у валюті будь-якої країни світу згідно з міжнародними і національними правилами та регулюваннями.

ПУМБ є одним з лідерів ринку процесингових послуг в Україні. Процесинговий центр ПУМБ обслуговує операції з платіжними картками, емітованими членами МПС Visa International та MasterCard Worldwide.

ПУМБ першим з приватних банків в Україні отримав сертифікат відповідності міжнародним стандартам безпеки даних PCI DSS.

Як принциповий член (principal member) міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard Worldwide, ПУМБ з 1998 року пропонує послуги банку-гаранта та процесингове обслуговування іншим банкам.

Процесинговий центр ПУМБ в цифрах: Більше 1,5 млн активних платіжних карт 40 банків-клієнтів Більше 2000 банкоматів



2.2 Визначення прибутку на прикладі ПАТ «ПУМБ»

Звіт про прибутки та збитки, млн дол. США

Таблиця 2.2.1

Показники	2011р. (млн. дол. США)	2010 р. (млн. дол. США)	Зміни %
Чистий процентний дохід	122,7	106,1	15,6
Чистий непроцентний дохід, в т.ч.	50,3	48,7	3,5
Чистий комісійний дохід	32,5	28,0	15,9
Торгівельний та інший доходи	17,9	20,6	-13,4
Загальний дохід	173,0	154,8	11,8
Операційні витрати	96,9	87,8	10,4
Прибуток до оприбуткування	76,1	67,0	13,6
Витрати на формування резервів під знецінення активів	7,7	24,1	-131,8
Чистий прибуток	56,4	71,2	-20,8

За результатами діяльності за 2011 рік,ПАТ «ПУМБ» заробив 76,1 млн дол США прибутку до ререзерву та оподаткування, що на 9,1 млн дол США (13,6%) перевищує аналогічний показник 2010 року. Даний результат є наслідком випереджаючого зростання доходів порівняно із зростанням операційних витрат. Зростання доходів викликане як збільшенням обсягів бізнесу, так і підвищенням операційної ефективності.

Операційний дохід ПУМБ до резервів у 2011 році зріс на 18,3 млн дол США (зростання на 11,8% в порівнянні з 2010 роком) до 173,0 млн дол

США, що є результатом роботи ПАТ «ПУМБ» щодо підвищення ефективності використання активів і наслідком виведення на ринок нових продуктів.

За 2011 рік ПУМБ заробив 122,7 млн. дол. США чистого процентного доходу, що на 16,6 млн. дол. (15,6%) перевищує дохід попереднього року. Даний результат був пов'язаний з великим зниженням вартості термінових коштів клієнтів у порівнянні з прибутковістю кредитного портфеля (на фоні тренду зниження ставок в першому півріччі), а також з цілеспрямованим обмеженням зростання обсягу термінових роздрібних рахунків для скорочення зайвої ліквідності. Надлишкова ліквідність у першому півріччі була розміщена в державні цінні папери, а в другому півріччі - на високоприбутковий міжбанківський валютний ринок, що у зв'язку з тенденєю зростання вартості ресурсів на банківському ринку,дозволило згенерувати додатковий операційний дохід.

Умовою доходності банківської діяльності, безумовно, є підтримка ліквідності, управління банківськими ризиками, їхня мінімізація.

Будь-який комерційний банк залучає (акумулює) кошти і потім розміщає їх у різноманітних видах активів, одержуючи при цьому прибуток.

В цілому ж прибуток банку розподіляється на:

- відрахування у резервні фонди;

- виплату дивідендів за акціями;

- за рішенням правління банку частина прибутку після сплати податків може бути залишена у розпорядженні установи банку.

Слід раціонально й ефективно розміщувати кошти банку для забезпечення його фінансової стійкості. Виконання цієї умови дозволить позбавитися суперечностей між ліквідністю, надійністю та прибутковістю комерційного банку.

2.3 Прибутковість банківської діяльності, її динаміка та чинники, які впливають на неї

Прибутковість -- один із найважливіших показників банківської діяльності. Будь-який комерційний банк -- насамперед самостійний суб'єкт господарювання, цільовою функцією якого є отримання прибутку, який є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою для підвищення добробуту банківських працівників тощо.

В умовах конкуренції на ринку банківських послуг зростає зацікавленість у якості фінансового стану банку як з боку його клієнтів, так i власників. Надійність банку сьогодні стає першочерговим питанням. Для визначення надійності банку передусім аналізують його прибуток, оскільки він є основним показником результативності його фінансової діяльності. Тому розрахунок, аналіз i прогнозування показників банківської прибутковості й рентабельності є необхідною умовою його ефективного функціонування.

Таблиця 2.3.1 Основні показники діяльності банку за 2012 рік

Ря-док	Найменування рядка	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
1	2	3	4	5	6
1	Адекватність регулятивн. капіт. (%)	15,10	15,50	16,57	17,63
2	Співвіднош. регулятивн. капіт.	12,77	13,43	13,68	13,14
3	Поточна ліквідність (%)	47,86	53,48	79,73	70,20
4	Макс. розмір кредитн. ризику	19,96	14,58	17,19	14,86
5	Великі кредитні ризики (%)	66,77	82,96	84,17	80,34
6	Макс. розмір кредитів та поручительств, наданих одному інсайдеру (%)	3,86	3,76	3,76	3,84
7	Макс. сукупний розмір кредитів,та поручительств, наданих інсайдерам (%)	25,53	26,36	27,49	29,13
8	Рентабельність активів (%)	50,00	82,00	84,00	88,00

Проаналізувавши показники діяльності банку за 1-4 квартали 2012 року (Таблиця 2.3.1), можна зробити висновок,що за цей період діяльності банку,показники залишаються приблизно на одному рівні. Це веде,в свою чергу,до того,що діяльність банку приносить йому стабільний прибуток. Якщо ж розглядати окремі показники,то можна побачити,що поточна ліквідність банку за 4 квартали досить значно зросла (1 квартал-47,86% а 4 квартал-70,2%). Поряд з цим виріс показник великих кредитних ризиків (1 квартал-66,77% а 4 квартал-80,34%).

Сьогодні в банківській системі України є багато проблем, які потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім питання, які пов'язані з подальшим розвитком банківської системи України, вдосконаленням кредитної політики держави. Вирішення цих проблем залежить насамперед від вдосконалення банківського законодавства, яким слід було б передбачити наступне:

- банківське законодавство повинно було б відобразити всі форми взаємовідносин банків з органами державної влади і управління, Національним банком, між собою і клієнтурою. Банківські закони повинні мати характер прямої дії з тим, щоб звести до мінімуму втручання органів управління в діяльність комерційних банків;

- вдосконалити систему банківського ліцензування, передбачити усунення монополізму, а також рівність умов конкуренції між банками;

- для забезпечення повноти банківського законодавства норми, які відносяться до банківської діяльності, слід було б включати в законодавчі акти по регулюванні інших сфер діяльності;

- ввести жорсткі законодавчі норми, які регламентують кредитування банками власних акціонерів і пайщиків;

В цілях захисту власних інтересів банків і вкладників, підвищення надійності захисту кредитів, які надаються клієнтам банку, використання ефективних засобів і методів стягнення боргу слід було б здійснити розробку відповідних правил і процедур для всіх стадій кредитної діяльності, які включали б етапи обґрунтування, супроводження та погашення кредиту; вдосконалювати механізм економічного і правового захисту виданих кредитів з використанням заставного права, поручительства, а також інших форм гарантій та його забезпечення.



Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності банківських операцій

3.1 Управлінські аспекти підвищення ефективності банківської діяльності та шляхи підвищення прибутковості банку

У сучасних умовах недостатній рівень банківського менеджменту зумовлює погіршення надійності банківської діяльності і навіть банкрутство деяких вітчизняних банків. Специфіка управління комерційними банками в тому, що останні змушені працювати в умовах нестабільної економічної ситуації. Це відбивається на якості банківських продуктів і засобах управління банківським портфелем.

В умовах переходу до ринкової економіки питання пов'язані з аналізом прибутковості банку мають важливе практичне значення.

Незадовільний стан прибутковості банку є причиною його неплатоспроможності, погіршення ефективності роботи банку і можливого банкрутства. Разом з тим, надлишкові активи банку є перешкодою його ефективного розвитку і приводять до незапланованих витрат та зайвих резервів.

Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. У ньому зацікавлені всі учасники економічного процесу. Розмір банківського прибутку хвилює акціонерів, тому що він є показником отриманого доходу на інвестований ними капітал. Вкладникам прибуток гарантує стабільний дохід і впевненість у завтрашньому дні, оскільки збільшення резервів і власних коштів банку свідчить про його стабільність. Позичальники також зацікавлені в прибутках банку, адже таким чином зростають їх власні накопичення.

Банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників [16, c.163-170].

Прибуток комерційного банку -- це фінансовий результат діяльності банку у вигляді перевищення доходів над витратами.

Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можна запропонувати основні напрямки зростання доходів комерційного банку:

а) загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики;

б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

в) зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;

г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне завдання банку -- визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику.

Дуже важливим є процес підготовки персоналу, який може проводитись за трьома основними напрямками:

1. У межах інституції (вивчення загальних основ банківської справи).

2. Внутрішньобанківська діяльність з підвищення кваліфікації.

3. Стажування в межах країни і за кордоном.

Важливою формою підготовки персоналу є проведення навчальних семінарів для ознайомлення з новими елементами банківської стратегії [4].

Таким чином, забезпечення фінансової стійкості банків - це необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Серед головних напрямів ефективного управління вітчизняними комерційними банками, з метою підвищення їх конкурентоспроможності та фінансової стабільності, слід виділити такі:

1. Активне застосування процедури реорганізації банків шляхом приєднання або злиття, а також реструктуризації банків шляхом закриття (продажу) збиткових філій (безбалансових відділень).

2. Посилення вимог щодо надійності новостворюваних іноземних банківських установ шляхом встановлення відповідних критеріїв їх допуску на український ринок.

3. Створення належного законодавчого та економічного середовища для підвищення рівня капіталізації банків, а саме - оптимізація податкового законодавства, розвиток іпотечного та фондового ринків.

4. Забезпечення пропорційного зростання капіталу та обсягів активно-пасивних операцій для збалансування активів і пасивів за строками погашення.

5. Підвищення прибутковості банківських операцій за рахунок кредитування та обслуговування реального сектора економіки та населення.

6. Поліпшення інформаційної забезпеченості і комп'ютеризації банківських операцій.

7. Підвищення рівня банківського менеджменту, корпоративного управління для ліквідації недоліків у системах ризик-менеджменту та внутрішнього контролю.

Банківський менеджмент, насамперед, має забезпечити належну фінансову стійкість кредитної установи, бо нездатність задовольняти потреби клієнтів банку в перерахуванні коштів може не просто підірвати конкурентні позиції на ринку чи навіть призвести до банкрутства окремо взятого банку, але й викликати низку фінансових проблем у багатьох інших банківських установ і, у кінцевому підсумку, поставити під сумнів платоспроможність усієї кредитної системи країни.

3.2 Планування як фактор стабільного функціонування банків

Планування банківської діяльності являє собою процес визначення цілей на майбутнє та розробку шляхів їх досягнення. Планування слугує основою для розвитку внутрішньої системи банку з урахуванням впливу зовнішніх чинників і є однією з функцій банківського менеджменту. У процесі планування менеджмент банку має сформулювати відповіді на такі запитання: «Де перебуває банк? Де він має перебувати в майбутньому? Як досягти бажаної мети?». Система планування у банку має зіставлятися з умовами його діяльності, організаційною структурою, ступенем децентралізації керівництва, географічною розмежованістю або концентрацією, складністю продуктів та стилем управління. Процес планування - це визначення меж для розробки кількісних та якісних завдань банку загалом та кожного його підрозділу зокрема [3].

Планування - це багатоступенева й розгалужена діяльність, яка охоплює всі аспекти організаційного та фінансового управління банком у контексті впливу зовнішнього середовища. Розробка обґрунтованого плану неможлива без докладного аналізу фактичного становища банку та прогнозування майбутніх форм діяльності. Аналіз основних аспектів управління з позицій сьогодення та майбутнього включає:

1 - управління джерелами фінансування - методи та форми залучення депозитів; нарощування капіталу; розвиток нових видів банківських послуг та продуктів; пошук надійних джерел запозичення коштів;

2 - управління комісійними операціями - рівень операційного обслуговування; консалтинг; технічні послуги; довірчі операції клієнтів;

3 - управління прибутковістю банку - ефективність операційної діяльності; рівень інформаційних технологій; фінансові результати діяльності банку в цілому та окремих його підрозділів і співробітників;

4 - розвиток контрольних функцій - системи внутрішнього аудиту; системи управління інформацією; організація систем контролю за ризиком кредитного та інвестиційного портфелів;

5 - управління персоналом банку - підготовка кадрів; розробка систем набору, утримання та заохочування співробітників;

6 - управління ризиком активних операцій банку - кредитних, інвестиційних, позабалансових [10].

Отже, планування потребує всеохоплюючого та інтегрованого оцінювання банківської діяльності - сильних і слабких сторін, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики та контрольних функцій банку.

прибуток комерційний банк



Висновок

Дослідивши структуру доходів і видатків ПАТ ПУМБ,можна зробити висновок,що операційна діяльність банку приносить йому досить значний та стабільний прибуток. Це досягається за рахунок правильно поставленого менеджменту,рейтингу серед комерційних банків України та правильного виконання обов'язків працівниками банку.

Саме за рахунок стабільності в діяльності таких банків як «ПУМБ»,економічне та фінансове становище країни поступово зростає та стабілізується.

Незважаючи на окремі досягнення в загальноекономічній стабілізації, вітчизняна банківська система продовжує функціонувати у несприятливому економічному середовищі.

Розвиток банківського сектора в Україні гальмується низкою чинників, переважна більшість яких формується поза банківською системою і не може бути локалізована зусиллями самих банків.

З однієї сторони підвищення конкуренції на ринку банківських послуг призводить до того, до зниження кредитних ставок та росту процентів по депозитах. З іншої сторони, як видно з результатів роботи останніх років росте частка вкладів фізичних осіб, що потребує формуванню додаткових резервних фондів.

Сьогодні Україні потрібні ефективні та стабільні банки, які були б спроможні всіляко сприяти економічному зростанню шляхом збільшення обсягів кредитування реального сектора, надання широкого спектру банківських послуг.

Тому одними із основних завдань на перспективу є подальше нарощення капіталу комерційних банків, зменшення обсягів несвоєчасно повернених кредитів, підвищення рентабельності банківської системи у цілому.

В умовах ринкової економіки можливість залучення додаткових ресурсів для банків однозначно зумовлена мірою їх фінансової стійкості. Зростає зацікавленість в якості фінансового становища банку з боку його клієнтів і власників. Фінансова стабільність банку стає питанням його виживання, оскільки банкрутство в умовах ринку виступає вірогідним результатом фінансової діяльності нарівні з іншими можливостями. Надійність банку стає першочерговим запитанням на сьогоднішній момент.

Для визначення надійності комерційного банку перш за все аналізують доходи банку, його видатки та прибуток, які являються основними показниками результативності його фінансової діяльності.

Головний висновок, який можна зробити на основі викладеного вище такий, що збільшення прибутковості банків є досить актуальною темою для дослідження,адже за рахунок прибутків банків формується і закріплюється стабільна економіка країни,що є дуже важливим для становища країни в цілому.



Список використаних джерел

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20 вересня 2001 року N 2740-III (зі змінами від 21.10.2012 року)

2. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття філій, представництв та відділень. Затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2001 р. № 375 зі змінами від 16.01.2013р.

3. Кочетков В.М. Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах: Монографія. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - 300 с.

4. Банківський менеджмент: Навч. посібник./ За ред. О.А.Кириченка. -- К.: Знання-Прес, 2012., с.32.

...