Регулювання розвитку фондового ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Татарин Наталія Богданівна

ЛЬВІВ - 2007

Анотація

Татарин Н.Б. Регулювання розвитку фондового ринку в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2007.

Дисертацію присвячено проблемам становлення і розвитку фондового ринку в Україні. У роботі з'ясовано суть і значення фондового ринку для економіки держави, висвітлено напрями фінансової реструктуризації, проблеми вдосконалення механізму функціонування та регулювання фондового ринку України, обґрунтовано роль фондового ринку в процесі розвитку ринкових відносин в Україні та визначено напрями підвищення його стабілізуючого впливу на економіку.

У дослідженні розроблено методи формування адекватної нормативно-правової бази, яка б відповідала сучасному стану фондового ринку та здійснювала б коригуючий вплив згідно з пріоритетами розвитку економіки. Підвищення інституційної якості інструментів фондового ринку дозволить привернути увагу емітентів та інвесторів, удосконалити інституційні структури фондового ринку з метою диверсифікації його ресурсної бази та залучення збережень населення. В роботі також окреслено тенденції та перспективи розвитку і регулювання фондового ринку України з урахуванням світового досвіду в даній сфері.

Ключові слова: економіка, ринок, фондовий ринок, інвестори, емітенти, державне регулювання, нормативно-правова база.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливою передумовою економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки є розвиток фондового ринку, який не лише визначає ефективність фінансової системи, мобілізацію та перерозподіл фінансових ресурсів, але й виступає потужним стимулятором інноваційного розвитку економіки. З огляду на це, державне регулювання фондового ринку є невід'ємною частиною фінансового механізму вітчизняної економіки. Ефективність заходів державного регулювання фондового ринку вимагає усунення ряду проблем законодавчо-правового, інституційного, організаційно-методичного, фінансово-інвестиційного та інформаційного характеру, що сприятиме розвитку інвестиційних процесів, максимальній концентрації всіх форм фінансування. Державне регулювання розвитку та удосконалення національного фондового ринку повинно базуватись на максимальному наближенні до принципів організації функціонування розвинутих ринків та врахуванні специфічних умов та завдань формування фондового ринку в Україні.

Акумулювання коштів шляхом використання потенціалу фондового ринку сприяє стабілізації фінансового становища держави загалом, надходжень до бюджету і, таким чином, вирішенню численних соціально-економічних проблем.

Вагомий внесок у вивчення проблем формування та функціонування фондових ринків здійснили такі відомі вчені як Бернет Х., Денісон Е., Друкер П., Кондратьєв М., Солоу Р., Твісс Б., Туган-Барановський М., Фрімен Х., Хартман В., Шпідгофф А., Шумпетер Й. та інші. Проблеми становлення і розвитку фондового ринку висвітлені у працях таких відомих українських вчених, як Алєксєєв І., Александрова В., Алимов О., Альохін Б., Барановський О., Бланк І., Буряк П., Василик О., Гальчинський А., Геєць В., Загорський В., Козоріз М., Колесников В., Корнєєв В., Косова Т., Крупка М., Кузьмін О., Мельник М., Мертенс О., Мозговий О., Оскольський В., Румянцев С., Сидоренко В., Сорока І., Сохацька О., Чухно А. та інші.

В Україні неодноразово ставали предметом наукових пошуків розробка теоретико-методологічних засад інтенсифікації інвестиційних процесів та залучення коштів в національну економіку за допомогою інструментів фондового ринку. Однак, у науковій літературі відсутні комплексні науково обґрунтовані дослідження щодо побудови цілісної системи функціонування та регулювання розвитку фондового ринку, в т.ч. щодо оцінки ефективності використання методів регуляторної політики. Недостатньо уваги приділено вивченню сучасних факторів і передумов розвитку вітчизняного фондового ринку та його інструментів в умовах фінансової інтеграції України до світового економічного простору.

Актуальність і наукова значимість окреслених проблем для розвитку економіки і фінансової системи України зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об'єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний із науковими темами, які виконувалися у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України: „Дослідження методів фінансової підтримки підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки” (№ ДР 0100U003503) та „Моделювання податково-бюджетної політики” (відповідно до договору укладеного між Львівською державною фінансовою академією та Департаментом з бюджету Міністерства фінансів України від 09.02.2001 №03-01). Результати дисертаційної роботи використані при розробці системи заходів щодо регулювання розвитку фондового ринку в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій в сфері регулювання розвитку фондового ринку в Україні. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

розкрити понятійно-термінологічний апарат теми дослідження та дослідити формування теоретичних підходів і наукових знань про фондовий ринок в контексті еволюції економічної теорії;

здійснити порівняльний аналіз методичних підходів до оцінки функціонування фондового ринку з метою уточнення його сутності, структури й моделей;

проаналізувати організаційно-правові засади функціонування і регулювання фондового ринку в Україні;

розкрити проблеми розвитку цінних паперів на фондовому ринку України;

проаналізувати систему забезпечення та дотримання інформаційної прозорості на фондовому ринку України, результати функціонування фондових бірж в Україні;

оцінити умови і фактори впливу на розвиток фондового ринку в Україні та побудувати моделі розвитку фондового ринку в Україні на коротко- та середньотривалий період;

обґрунтувати напрями перспективного розвитку і регулювання фондового ринку в Україні;

вдосконалити систему перерозподілу повноважень між державними органами та саморегулівними організаціями фондового ринку;

розробити економіко-правові засади подолання рейдерства на фондовому ринку України.

Об'єкт дослідження - процеси розвитку і регулювання фондового ринку в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення щодо регулювання розвитку фондового ринку в Україні.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження виступають фундаментальні положення економічної теорії, наукові концепції вітчизняних і зарубіжних вчених, які розглядають закономірності розвитку і регулювання фондового ринку у нерозривній єдності з загальними економічними процесами.

В ході проведеного дослідження використані методи теоретичного узагальнення і порівняння - для уточнення змісту та сутнісних характеристик фондового ринку; системного та просторового підходу - з метою всебічної оцінки фондового ринку, дослідження взаємодії його структурних елементів та комплексної розробки політики регулювання фондового ринку; методи логічного узагальнення - для забезпечення послідовності проведення наукового дослідження; економіко-статистичні методи - для вивчення динаміки процесів розвитку і регулювання фондового ринку України; методи економіко-математичного моделювання - для моделювання розвитку фондового ринку шляхом визначення ступеня впливу факторів на зміну його характеристик в Україні та удосконалення методичних підходів оптимізації вибору і оцінки ефективності політики регулювання розвитку фондового ринку.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, які прямо чи опосередковано регулюють діяльність на фондовому ринку України. Фактологічну базу дослідження становлять дані інформаційних бюлетенів, статистичних збірників і звітів Держкомстату України, Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Міністерства фінансів України. При написанні дисертації проаналізовано монографії та статті зарубіжних і вітчизняних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні теоретичних, методологічних і прикладних розробок щодо організації процесів регулювання розвитку фондового ринку в Україні:

вперше:

в цілях забезпечення ефективного регулювання діяльності фондового ринку обґрунтовано комплекс організаційно-економічних та правових засад врегулювання корпоративних суперечок і відповідальності, що виключають можливість двоякого тлумачення правових норм. Реалізація зазначеного комплексу спрямована на подолання рейдерства на фондовому ринку та підвищення ефективності його функціонування;

удосконалено:

на основі використання системного підходу уточнено та розширено зміст поняття “фондовий ринок”, яке розглядається як частина фінансового ринку країни, на якому виникають суспільно-економічні відносини з приводу акумулювання капіталу з наступним його перерозподілом у економічну і соціальну сфери, на основі переміщення грошових потоків у цінних паперах, які приносять права на регулярний дохід, можливість його відчуження та вільну передачу;

підходи та принципи регулювання фондового ринку, які базуються на врахуванні стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки та узгодженні інтересів учасників ринку, засадах конкурентоспроможної інтеграції фондового ринку України в міжнародний ринок капіталу;

отримали подальший розвиток:

оцінка значимості факторів впливу на розвиток та формування механізмів регулювання фондового ринку;

побудова множинних економетричних моделей впливу факторів на розвиток фондового ринку в Україні, які дозволяють прогнозувати тенденції зміни параметрів фондового ринку та економічних процесів на коротко- та середньотривалий період, визначити напрями активізації та оптимізації регуляторної політики щодо стимулювання розвитку фондового ринку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних положень і пропозицій щодо формування та удосконалення системи державного регулювання фондового ринку в Україні, підтримання його ефективності. Отримані наукові результати та розроблені на їх основі висновки і пропозиції поглиблюють знання у сфері теорії капіталу, фондових та фінансових ринків.

Розроблені в процесі дослідження рекомендації та пропозиції використані: Головним управлінням економіки ЛОДА при розробці Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, а також щорічної Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області (довідка №60-60-1-3790 від 29.11.2006 р.); Львівським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розробці Стратегії розвитку фондового ринку України (довідка №01/396 від 23.05.2007 р.); у науково-дослідній діяльності Львівської комерційної академії при розробці методики оцінки економічної ефективності функціонування макроекономічних систем перехідного типу, зокрема, щодо кількісного вимірювання впливу фондового ринку на макроекономічні процеси (довідка №442/022 від 15.02.2007 р.); у навчальному процесі Львівської державної фінансової академії при розробці програм та викладанні курсів "Фінансовий ринок", "Ринок фінансових послуг" та „Фінанси” (довідка №01-17/292 від 16.11.2006р.) та Львівської комерційної академії при підготовці методичного забезпечення з дисциплін „Політекономія”, „Макроекономічна теорія”, „Державне регулювання економіки” та навчальних посібників „Політична економія”, „Макроекономічна теорія”, „Мікроекономічна теорія”, „Економічна теорія: комплексні завдання” (довідка №441/022 від 21.02.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювались автором на науково-практичних конференціях, зокрема на: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (11-12 листопада 2004 р., м. Львів); міжнародній науково-практичній конференції „Наукові дослідження - теорія та експеримент ”2005” (16-20 травня 2005 р., м. Полтава); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток наукових досліджень ”2005” (7-9 листопада 2005 р., м. Полтава); міжвузівській студентсько-аспірантській конференції „Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (30 листопада 2006 р., м. Львів).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 17 наукових працях, загальним обсягом 8,88 д.а., в тому числі особисто автору належать 7,24 д.а. У фахових виданнях опубліковано 10 наукових статей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Основний зміст дослідження викладено на 197 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 14 рисунків, 7 таблиць, з них 6 таблиць і 1 рисунок займають площу цілої сторінки, 8 додатків. Список використаних літературних джерел складає 148 найменувань.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовані актуальність теми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено предмет і об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження фондового ринку” розкрито формування теоретичних підходів і наукових знань про фондовий ринок в контексті еволюції економічної теорії; на основі аналізу існуючих теоретичних підходів і концепцій оцінено виникнення та ступінь впливу факторів на розвиток фондового ринку; окреслено організаційно-правові основи функціонування і регулювання вітчизняного фондового ринку; розкрито проблеми розвитку цінних паперів на фондовому ринку України.

Комплексний аналіз формування наукових підходів щодо розуміння сутності фондового ринку в ході розвитку економічної теорії дав змогу встановити особливості генезису цієї категорії, проаналізувати зміну факторів впливу на нього, узагальнити теоретичні підходи до його вивчення. Здійснене автором дослідження ступеня впливу факторів на розвиток і формування фондового ринку в контексті еволюції економічних теорій (табл. 1.) дало можливість оцінити не лише значимість різних факторів на розвиток даного ринку, але й прослідкувати взаємозалежності при виникненні нових тенденцій і передумов формування фондового ринку в результаті соціально-економічного поступу.

Розглянута еволюція поглядів економічних теоретиків на розвиток і регулювання фондового ринку, дала змогу зробити висновок, що фондовий ринок завжди займає важливе місце в організації економічного життя та забезпечує швидке економічне зростання держави, через створення для цього сприятливих умов. Багато уваги в теоретичних підходах і концепціях відводиться проблемі державного регулювання фондового ринку та інвестиційних процесів в кризових умовах розвитку економіки держави. Доведено, що за умов, коли необхідним є стимулювання економічного розвитку, інвестиційну поведінку фірм на фондовому ринку повинна контролювати і регулювати держава.

Таблиця 1. Оцінка значимості факторів впливу на розвиток фондового ринку в теоретичних підходах і концепціях

Примітка: * Ступінь значимості факторів виражено в балах від 1 до 5

Сучасна наука не виробила єдиного трактування категорії "фондовий ринок", що обумовлено наявністю різних підходів до визначення сутності цього поняття. В роботі на основі використання системного підходу запропоновано авторське визначення, згідно якого фондовий ринок - це частина фінансового ринку країни, на якому виникають суспільно-економічні відносини з приводу акумулювання капіталу з наступним його перерозподілом у економічну і соціальну сфери, на основі переміщення грошових потоків у цінних паперах, тобто їх погашення, застава, зберігання, реєстрація, розрахунки за ними, регулювання всіх видів діяльності з ними, що приносить право на регулярний дохід, з можливістю його відчуження та вільної передачі.

Низький рівень розвитку фондового ринку в Україні пояснюється відсутністю сприятливого інвестиційного клімату в державі, суперечностями ринкових перетворень та нерозвиненістю економічних інститутів ринкової інфраструктури, неузгодженістю законодавчо-правових норм та організаційних засад функціонування і регулювання діяльності на фондовому ринку, поширенням нецивілізованих форм нагромадження капіталу, неефективністю приватизації, відсутністю здорової конкуренції, високим рівнем тінізації економіки, корупції та економічної злочинності, особливо зростанням рейдерства на фондовому ринку. Для того, щоб фондовий ринок України став ефективним механізмом обігу цінних паперів, сприяв економічному розвитку і забезпечував належні умови та надійний захист для інвестицій, функціонування фондового ринку повинно базуватись на наступній моделі його регулювання (рис. 1).

Регулювання фондового ринку України передбачає комплекс правових, адміністративних, економічних, технічних та інших заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду, запобігання зловживанням й порушенню чинного законодавства учасниками цього ринку, які оформлені в загальнообов'язкові правила діяльності й закріплені у нормативно-правових актах держави.

Рис. 1. Модель регулювання фондового ринку

Проведене дослідження процесів розвитку та регулювання фондового ринку в Україні вказує на необхідність першочергового вирішення проблем, пов'язаних із відсутністю розвиненої національної розрахунково-клірингової та біржової системи, недосконалістю оподаткування операцій з цінними паперами, відсутністю ефективної системи контролю та належного захисту прав власників цінних паперів, повільного розвитку фінансової інфраструктури, особливо депозитарної системи, низької частки організованого ринку цінних паперів, що перешкоджає ефективному ціноутворенню, відсутністю належного інформування населення про діяльність фондового ринку.

У другому розділі „Аналіз становлення і розвитку фондового ринку в Україні” досліджено процес забезпечення і дотримання інформаційної прозорості на фондовому ринку України, проаналізовано результати функціонування фондової біржі, проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу факторів на розвиток фондового ринку в Україні.

Досвід функціонування фондового ринку в розвинених країнах показує, що інформаційна система є основою його формування і розвитку. Проте вкрай нерозвиненою вона є на українському фондовому ринку, де інформаційну діяльність здійснюють лише Українська фондова біржа і ДКЦПФР. На думку автора, для розв'язання цієї проблеми необхідно розробити інформаційні стандарти, відповідно до вимог інформаційного забезпечення на високорозвинених фондових ринках світу. Це не лише сприятиме ефективному функціонуванню фондового ринку в цілому, але й забезпечить надання достовірної й повної інформації для всіх його учасників, надасть можливість за допомогою Інтернету отримувати та відслідковувати оперативну інформацію про стан фондового ринку та зміни на ньому у реальному часі.

Забезпечення і дотримання інформаційної прозорості на фондовому ринку України вимагає удосконалення і розбудови інформаційної інфраструктури фондового ринку, заповнення інформаційного та законодавчого вакууму з метою створення інформаційного безкоштовного мінімуму, який стане доступним всім інвесторам. Розбудова інформаційної інфраструктури та забезпечення належного обігу інформації, в свою чергу, сприятиме активізації та збільшенню учасників фондового ринку, популяризації операцій на ньому, а в кінцевому підсумку і формуванню розвиненого фондового ринку.

В ході проведеного дослідження встановлено, що причинами повільного розвитку бірж в Україні є відсутність розробленої концепції та стратегії розвитку фінансового і фондового ринків, цілісної політики держави щодо розвитку біржового ринку, неефективність механізму державного регулювання взаємовідносин фінансових, виробничих і комерційних структур, прогалини в податковому законодавстві, висока частка тіньового ринку, відсутність вертикальної структурованості біржового ринку, низький рівень стандартизації біржових контрактів, брак ефективного механізму біржового клірингу, обмежені фінансові можливості для укладання прозорих біржових контрактів, відсутність інформаційно-консультативних і навчальних програм з теорії та практики біржової діяльності, в результаті чого також і брак знань та досвіду цієї діяльності у суб'єктів господарювання.

Збільшення кількості різноманітних видів бірж та укладених угод на цих біржах в Україні є вагомим підтвердженням розвитку фондового ринку. В умовах синхронізації темпів економічного зростання в базових галузях економіки, поглиблення міжгалузевої інтеграції, зростання обсягів промислового виробництва, активізації інвестиційних процесів, простежується тенденція збільшення обсягів торгів на фондовому ринку (рис. 2).

Рис. 2. Співвідношення показників обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва і торгів на фондовому ринку (млрд. грн.)

Протягом 2006 року фондовий ринок України наростив свій потенціал і демонструє тенденцію до зростання. Інтегральний індекс розвитку фондового ринку з початку 2006 року зріс на 0,19 пункти, а по відношенню до 2003 року - на 2,3 пункти. Договорів на суму понад 100 млн. грн. виконано з акціями 79 емітентів, на суму від 1 до 100 млн. грн. з акціями 203 емітентів та на суму до 1 млн. грн. з акціями 75 емітентів. У 2006 році загальний обсяг випусків цінних паперів, зареєстрованих ДКЦПФР, становив 84,07 млрд. грн., що є найвищим показником з початку здійснення державної реєстрації випусків цінних паперів в Україні. При цьому, найбільші обсяги випусків серед фінансових інструментів зареєстровано з акціями (51,79 %) та облігаціями (26,26%). Випуск акцій за 2006 рік зріс порівняно з попереднім роком на 18,73 млрд. грн., відповідно облігацій - на 9,32 млрд. грн., проте зменшився обсяг зареєстрованих випусків опціонів на 143,87 млн. грн., інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів на 6,45 млрд. грн.

Основними макроекономічними факторами впливу на розвиток фондового ринку України в 2006 році були ріст цін на енергоносії, зміна світових цін на основні експортні позиції вітчизняної промисловості, відтік іноземного капіталу з фондових ринків, що розвиваються, після підвищення ставок ФРС США. Також відбулися регуляторні зміни, пов'язані з прийняттям нового Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", який відповідає положенням Цивільного кодексу України і змінює положення інших законів, таких як Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про іпотечні облігації", "Про рекламу", нормативно-правові акти ДКЦПФР і Міністерства фінансів України, а також є основою для прийняття нових законів. Заборона на реєстрацію в ПФТС однобічних угод призвела до різкого зменшення обсягів торгів, з чим пов'язано і зниження ліквідності ринку.

У структурі організаторів торгівлі цінними паперами України за даними ДКЦПФР станом на 29.12.06 р. частка ПФТС становить - 96,4% (в 2005 році - 88,2%). Загальний обсяг торгів Фондової біржі ПФТС в 2006 році зріс в 1,9 рази у порівнянні з аналогічним показником 2005 року та склав 27,63 млрд. грн. Структура торгів ПФТС (за обсягом торгів/за кількістю угод): корпоративні облігації (43,18%/11,51%), державні облігації (30,56%/2,27%), акції підприємств (21,62%/81,46%), муніципальні облігації (3,58%/0,98%), цінні папери інститутів спільного інвестування (1,06%/3,78%). Чисельність членів Асоціації ПФТС зросла з початку року з 188 до 214 інвестиційних компаній та банків.

У 2006 році порівняно з попереднім роком відбувалося зростання торгів на ПФТС за всіма видами цінних паперів, а саме обсяги торгів облігаціями зросли в 1,9 рази за рахунок: збільшення обсягів випуску корпоративних облігацій (в 1,8 рази), попиту на державні (в 2,2 рази) та муніципальні (в 1,5 рази) облігації; зріс продаж акцій підприємств в 1,8 рази та цінних паперів інститутів спільного інвестування в 2,4 рази за рахунок активізації діяльності пайових інвестиційних фондів. До TOP-5 галузей промисловості, акції яких користувалися найбільшим попитом, увійшли фінанси з часткою в 27,74% від загального обсягу торгів акціями, металургія - 18,24%, паливна промисловість - 12,50%, електроенергетика - 11% та машинобудування - 9,89%.

Популяризація фондового ринку України серед учасників світового ринку капіталу здійснена в 2006 році шляхом реалізації проекту щодо розміщення інформації про фінансово-господарську діяльність 100 українських підприємств, акції яких торгуються на ПФТС, на терміналах ІА Reuters; real-time трансляції торгів ПФТС на терміналах ІА Bloomberg. З метою підвищення ефективності інформаційного забезпечення діяльності ПФТС на початку 2007 року було створено новий веб-портал Фондової біржі ПФТС.

Потреба посилення впливу на процес розвитку фондового ринку та прогнозування ефективності регуляторних заходів зумовила необхідність побудови ситуаційно-цільових моделей. В основі моделювання фондового ринку лежать економічні гіпотези, які являють собою сукупність причинно-наслідкових зв'язків, які якісно обґрунтовують зв'язок між показниками фондового ринку та факторами, які впливають на нього. Базовими гіпотезами розроблених моделей визначено, що фондовий ринок характеризується рядом наступних показників: рівень поточних фінансових інвестицій, обсяги укладених угод на біржах з цінними паперами, обсяги вкладення в цінні папери, обсяги зареєстрованих випусків цінних паперів (результуючі У1, У2, У3, У4); рівень поточних фінансових інвестицій в Україні (результуюча У1) залежить від обсягів виконаних договорів торговцями цінних паперів, процентних ставок банків за депозитами в національній валюті і рівня інфляції; обсяги вкладень в цінні папери (результуюча У2) залежать від доходів населення, загального обсягу інвестицій, обсягів кредитів, наданих комерційними банками в національній валюті; обсяги зареєстрованих випусків цінних паперів (результуюча У3) пояснюються впливом на них зміни обсягу валового внутрішнього продукту у ринкових цінах, обсягу виконаних угод на організаторах торгівлі фондового ринку; на обсяги укладених угод на біржах з цінними паперами (результуюча У4) впливають обсяги зареєстрованих випусків акцій та темпи зростання середньомісячної номінальної заробітної плати.

Перераховані гіпотези лягли в основу чотирьох регресійно-економетричних моделей:

, (1)

Згідно моделі (1) при підвищенні обсягів виконаних договорів торговцями цінних паперів, тобто підвищенні оборотів торгівлі цінними паперами на 1 млрд. грн. рівень поточних фінансових інвестицій підвищиться на 0,01 відсоткові пункти при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів, а зростання процентних ставок банків за депозитами в національній валюті на 1 відсотковий пункт зумовить збільшення питомої ваги поточних фінансових інвестицій на 0,08 відсоткові пункти. В той же час, підвищення рівня інфляції на 1% призведе до пониження рівня фінансових інвестицій в країні на 0,02 пункти.

, (2)

Рівняння регресії (2) свідчить, що при підвищенні доходів населення на 1млн.грн. вкладення в цінні папери зростуть на 5,77 тис. грн. при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів. Зростання загальних обсягів інвестицій в країні, як внутрішніх, так і зовнішніх на 1 млн. грн. зумовить підвищення обсягів вкладень в цінні папери на 67,94 тис. грн. Якщо ж комерційні банки нададуть на 1 млн. грн. більше кредитів, то це спричинить зниження обсягів вкладень в цінні папери на 14,79 тис. грн.

, (3)

Згідно моделі (3) обсяг зареєстрованих випусків цінних паперів найбільше залежить від обсягів виконаних угод на організаторах торгівлі фондового ринку. При цьому, якщо обсяг виконаних цих угод на фондовому ринку зросте на 1 млрд. грн., то випуск цінних паперів підніметься на 1,62711 млрд. грн. при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів. В той же час, підвищення валового внутрішнього продукту на 1 млрд. грн. призведе зростання випуску цінних паперів на 49,08 млн. грн.

, (4)

Рівняння (4) показує, що при збільшенні обсягів зареєстрованих випусків акцій на 1 млрд. грн. обсяг укладених угод на біржах з цінними паперами зросте на 91,76 млн. грн. Підвищення темпів середньомісячної номінальної заробітної плати на 1% зумовить зростання обсягів укладених угод на біржах з цінними паперами на 90,93 млн. грн.

Проведена за рядом статистичних характеристик перевірка адекватності моделей підтвердила, що вони є якісно прийнятними і не потребують додаткового уточнення. Так, коефіцієнт детермінації R2 у моделях (1), (2), (3), (4), який відповідно дорівнює 0,994421; 0,949446; 0,959793; 0,789191 вказує на адекватність відображення вираженої загальної тенденції досліджуваного процесу, високу залежність між обраними факторами і показниками фондового ринку. Перевірка гіпотези про збіг рівнянь регресії для окремих спостережень за допомогою F-статистики Фішера довела невипадковість цих результатів (Fкр. < Fсп.).

Отримані регресійні моделі можна використати в практичних цілях для: прогнозування показників розвитку фондового ринку в Україні та економічних процесів на коротко- та середньотривалий період; аналізу залежності між показниками фондового ринку і визначальними його факторами (характер залежності, ступінь впливу); оцінки ефективності заходів щодо стимулювання розвитку фондового ринку (прогнозна оцінка зміни результуючої ознаки при цілеспрямованому впливі на той чи інший фактор або їх групу).

У третьому розділі „Удосконалення системи регулювання розвитку фондового ринку України” обґрунтовано напрями перспективного розвитку фондового ринку в Україні, запропоновано заходи щодо вдосконалення перерозподілу повноважень між державними органами та саморегулівними організаціями та розроблено економіко-правові механізми подолання рейдерства на фондовому ринку України.

В дисертаційному дослідженні обґрунтовано важливість першочергового підвищення рівня номінальної та ринкової капіталізації фондового ринку, зростання обсягу угод на ринку шляхом створення ефективної системи захисту прав і інтересів інвесторів; розбудови ефективної системи організованої торгівлі, сучасної надійної системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери; забезпечення високої ліквідності цінних паперів, що обертаються на ринку; розподілу відповідальності й ефективної системи управління ризиками; забезпечення інформаційної прозорості ринку та можливості технологічної сумісності вітчизняного фондового ринку із зарубіжними ринками, тобто створення умов для конкурентоспроможної інтеграції фондового ринку України в міжнародний ринок капіталу.

З метою формування ефективної системи регулювання фондового ринку, в роботі розроблено заходи щодо вдосконалення перерозподілу повноважень між державними органами та саморегулівними організаціями на засадах чіткого розподілу функцій, прав та обов'язків між ними. При цьому, необхідним є ведення послідовної політики щодо встановлення єдиного підходу до функціонування саморегулівних організацій та передачі їм частини регуляторних повноважень щодо фондового ринку; створення уніфікованої правової бази з кожного виду професійної діяльності на фондовому ринку, яка б забезпечила стабільність ринку та безпеку роботи на ньому як для професійних учасників, так і для інвесторів; посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог, уніфікованих правил та стандартів; підвищення відкритості саморегулювання та покращення взаємодії з державними органами. Відсутність механізму державного контролю за саморегулівними організаціями та відповідальності за невиконання покладених на них функцій перешкоджає швидкій передачі функцій державного контролю саморегулівним організаціям.

В результаті обґрунтовано важливість послідовного, збалансованого та прозорого регулювання процесу фінансової лібералізації з метою мінімізації наслідків від непрогнозованого впливу міжнародного капіталу, кон'юнктури світового та європейського фінансових ринків. Це сприятиме забезпеченню ефективного функціонування національного фондового ринку як складової частини світового ринку, завершенню його лібералізації, підвищенню рейтингу та інвестиційної привабливості цінних паперів українських підприємств, поверненню вивезеного “тіньового капіталу”, формуванню здорового конкурентного середовища.

Отже, удосконалення системи регулювання фондового ринку в Україні потребує: визначення пріоритетів державної політики на фондовому ринку та розроблення заходів щодо його дальшого розвитку; забезпечення єдиного підходу до регулювання діяльності на фондовому ринку як банківських, так і небанківських фінансових установ; розширення повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності небанківських фінансових установ; оптимізації державного регулювання фондового ринку та розвитку саморегулювання, посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регулятивних вимог; поступової передачі саморегулівним організаціям частини повноважень щодо передліцензійної роботи, проведення моніторингу діяльності своїх членів, перепідготовки та попередньої сертифікації фахівців; підвищення вимог до ліцензування професійних учасників фондового ринку; розроблення програм оперативних дій щодо регулювання фондового ринку в разі фінансової кризи; запровадження ефективної системи обміну інформацією між державними органами, що здійснюють регулювання і контроль на фондовому ринку; створення єдиної бази даних про акціонерні товариства.

Розвиток фондового ринку як важливого середовища для трансформації сукупних збережень у інвестиції набуває першочергового значення для національної економіки. Проте, сьогодні на фондовому ринку України поширюється загрозлива тенденція зростання кількості незаконних поглинань та силових захоплень бізнесу, тобто рейдерства. За оцінками провідних інвестиційних компаній України, щорічний обсяг злиття та поглинань у нашій країні, без врахування приватизації, складає близько $3 млрд. Частка недружніх поглинань (“рейдерських захоплень”) у цьому показнику становить 60-70%.

Основою для появи рейдерства в Україні і його подальшого формування як самостійного явища у вітчизняній економіці стало, по-перше, завершення початкового номенклатурно-кримінального перерозподілу за участю держави виробничих активів та загальнонаціонального надбання з порушеннями законодавства. По-друге, серед нових господарів промислових активів почалися процеси майнового розшарування, зросли приватні капітали для участі в перерозподілі національного надбання без участі держави, що зумовлено прагненнями щодо закріплення монопольних позицій в тому чи іншому секторі, а також були спроби матеріального підкупу номенклатури з метою використання інструментарію адміністративного пресингу на об'єкти рейдерських атак. Рейдерство поріднилося з державною системою та такими її складовими, як судовими й правоохоронними інстанціями, органами реєстрації. Рейдерство, підтримане корумпованими чиновниками, сьогодні перетворилося в одну із серйозних загроз вітчизняній економіці, що обчислюється мільярдами доларів. По-третє, існування попиту на об'єкти нерухомості, набуті кримінальним способом, відповідно стимулювали пропозицію. Тобто, рейдери одержали також фінансову підтримку на фондовому ринку України, адже немало структур бажали б розширити свій бізнес подібним способом. По-четверте, рейдерство використовується і як інструмент нечесної конкурентної боротьби.

Рейдерство є суттєвою загрозою для розвитку фондового ринку і для економіки в цілому, адже руйнуються інституційні основи ведення вітчизняного бізнесу, посилюється напруга в економічному просторі країни. Тому, в роботі автором розроблено комплекс ефективних та обґрунтованих організаційно-правових засад, конкретних шляхів та заходів подолання рейдерства на фондовому ринку України. Зокрема, з метою уникнення зловживань, пов'язаних з недосконалістю корпоративного права, автором розроблено комплекс заходів щодо цілісного удосконалення корпоративного, господарського, арбітражно-процесуального й кримінального законодавства для виключення можливості двоякого тлумачення правових норм, що активно використовується рейдерами, а також врегулювання їх відповідальності. У роботі наголошується на необхідності законодавчого закріплення поняття “рейдерство”; розширення повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо врегулювання корпоративних суперечок; вдосконалення механізмів притягнення суддів до відповідальності; зобов'язання судів щодо з'ясування достовірності наданих на розгляд сторонами документів та інформації; запропоновано шляхи удосконалення процедури проведення загальних зборів акціонерних товариств; удосконалено механізми юридичного, соціального та фінансового захисту самими суб`єктами господарювання тощо. Але, докорінно ситуація на фондовому ринку зміниться лише тоді, коли будуть сформовані відповідні моральні бар'єри у відповідності із світовими нормами господарювання.

Висновки

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади, розроблено якісно нові підходи та практичні рекомендації щодо регулювання розвитку фондового ринку в Україні. В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

Одним з пріоритетних завдань економічного зростання в Україні є підвищення ефективності використання ресурсів шляхом підсилення мобілізації й забезпечення оптимального перерозподілу і використання фінансових ресурсів економіки. Тому регулювання розвитку фондового ринку як важливого середовища для трансформації сукупних збережень у інвестиції набуває першочергового значення для національної економіки.

Проведене дослідження формування наукових підходів до розуміння сутності фондового ринку в ході розвитку економічної теорії дало змогу встановити особливості генезису цієї категорії, проаналізувати зміну факторів впливу на нього, узагальнити теоретичні підходи до його вивчення. Проведений автором аналіз ступеня впливу факторів на розвиток і формування фондового ринку в контексті еволюції економічних теорій дав можливість оцінити не лише значимість різних факторів на розвиток даного ринку, але й прослідкувати взаємозалежності при виникненні нових тенденцій і передумов формування фондового ринку в результаті соціально-економічного поступу.

Незважаючи на те, що загалом в державі простежується чітка тенденція до покращання якісних характеристик розвитку фондового ринку, все ж низький рівень його розвитку зумовлений неузгодженістю законодавчо-правових норм та організаційних засад функціонування і регулювання діяльності на фондовому ринку, відсутністю надійних гарантій захисту інвестиційного капіталу та поширенням нецивілізованих форм його нагромадження, відсутністю здорової конкуренції, нерозвиненістю фінансової інфраструктури, високим рівнем тінізації економіки, корупції та економічної злочинності.

В дисертації обґрунтовано основні причини повільного розвитку бірж в Україні, а саме до них віднесено відсутність цілісної політики держави щодо розвитку біржового ринку, неефективність механізму державного регулювання взаємовідносин фінансових, виробничих і комерційних структур, прогалини в податковому законодавстві, висока частка тіньового ринку, відсутність вертикальної структурованості біржового ринку, низький рівень стандартизації біржових контрактів, брак ефективного механізму біржового клірингу, відсутність інформаційно-консультативних і навчальних програм з теорії та практики біржової діяльності.

В ході проведеного дослідження автором встановлено, що основними макроекономічними факторами впливу на розвиток фондового ринку України в 2006 році були ріст цін на енергоносії, зміна світових цін на основні експортні позиції вітчизняної промисловості, відтік іноземного капіталу з фондових ринків, що розвиваються, після підвищення ставок ФРС США. Заборона на реєстрацію в ПФТС однобічних угод призвела до різкого зменшення обсягів торгів, з чим пов'язано і зниження ліквідності ринку.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз оцінки факторів впливу на розвиток фондового ринку України показав, що найбільш визначальними факторами є зростання обсягів виконаних угод на організаторах торгівлі фондового ринку, збільшення обсягів зареєстрованих випусків акцій, підвищення темпів середньомісячної номінальної заробітної плати, зростання процентних ставок банків за депозитами в національній валюті, збільшення загальних обсягів інвестицій в країні, як внутрішніх, так і зовнішніх. Побудовані регресійні моделі виступають основою для прогнозування процесів розвитку фондового ринку в Україні на коротко- та середньотривалий період; оцінки залежностей між змінами фондового ринку і факторами впливу на нього; оцінки ефективності заходів щодо стимулювання розвитку фондового ринку.

На фондовому ринку України поширюється загрозлива тенденція зростання кількості незаконних поглинань та силових захоплень бізнесу, тобто рейдерства. Рейдерство є вагомою загрозою для розвитку фондового ринку і для економіки в цілому, адже руйнуються інституційні основи ведення вітчизняного бізнесу, посилюється напруга в економічному просторі країни. Розроблений та обґрунтований в роботі комплекс організаційно-економічних та правових засад подолання рейдерства на фондовому ринку України включає заходи щодо цілісного удосконалення корпоративного, господарського, арбітражно-процесуального й кримінального законодавства у напрямку врегулювання корпоративних суперечок і відповідальності, виключення можливості двоякого тлумачення правових норм, а також удосконалення механізмів юридичного, соціального та фінансового захисту самими суб`єктами господарювання. Подальше обґрунтування та формування ефективних організаційно-правових механізмів подолання рейдерства на фондовому ринку України лежить у площині забезпечення підвищення якості інститутів - формальних і неформальних правил діяльності учасників фондового ринку, що виступає основою створення комфортних умов господарювання і є головною умовою для забезпечення високих темпів росту вітчизняної економіки й підвищення її конкурентоспроможності.

Стан фондового ринку значною мірою впливає на ефективність та платоспроможність фінансової системи, мобілізацію й перерозподіл фінансових ресурсів. Тому, ефективне функціонування та перспективний розвиток фондового ринку в Україні потребують першочергової реалізації заходів щодо формування уніфікованої нормативно-правової бази; забезпечення єдиного підходу до регулювання діяльності на фондовому ринку як банківських, так і небанківських фінансових установ; підвищення інвестиційної якості та конкурентноздатності інструментів фондового ринку; посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регулятивних вимог та створення механізмів надійного захисту прав інвесторів та споживачів; запровадження ефективної системи обміну інформацією між державними органами, що здійснюють регулювання і контроль на фондовому ринку; забезпечення умов для інформаційної прозорості та доступності інформації для учасників фондового ринку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

ринок фондовий рейдерство

1. Татарин Н.Б. Участь України у світових та європейських інтеграційних процесах // Вісник Львівської державної фінансової академії - 2004. - №5. - С.144-152. (0,67 д.а.)

2. Татарин Н.Б. Місце та стан розвитку фондового ринку в економічному просторі країни // Вісник НУ “Львівська політехніка”. - 2005. - №527. - С.135-143. (0,93 д.а.)

3. Татарин Н.Б. Фондовий ринок - фактор фінансового забезпечення розвитку економіки // Вісник Львівської державної фінансової академії - 2005. - №7. - С.397-406. (0,73 д.а.)

4. Татарин Н.Б. Цінні папери як інструменти фондового ринку, їх природа і роль в ринковій економіці // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип.15.2. - С.278-287. (0,54 д.а.)

5. Татарин Н.Б. Принципи організації та функціонування фондової біржі в Україні // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії - 2005. - №1(13). - С.46-54. (0,99 д.а.)

6. Татарин Н.Б. Ефективність функціонування фондового ринку в сучасній економіці // Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів: Львів. держ. агроуніверситет. - 2005. - №12. - С.660-666. (0,49 д.а.)

7. Татарин Н.Б. Перспективи розвитку фондового ринку в Україні // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії - Чернівці, 2005. - Вип.6. - С.136-142. (0,36 д.а.)

8. Буряк П.Ю., Татарин Н.Б. Корпоративне управління - особливості розвитку в Україні // Фінанси України. - 2006. - №6. - С.114-120. Особистий внесок автора: запропоновано різноманітні моделі управління акціонерними товариствами (0,62 д.а.)

9. Татарин Н.Б. Напрями удосконалення державного регулювання функціонування фондового ринку в Україні // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії - Чернівці, 2006. - Вип. 7. - С.292-297. (0,31 д.а.)

10. Башнянин Г.І., Татарин Н.Б. Розвиток механізму залучення іноземних інвесторів в економіку України за допомогою фондового ринку // Вісник Львівської державної фінансової академії - 2006. - №11. - С.112-120. Размещено на Allbest.ru