Відповідно до авторських пропозицій банківський нагляд повинен здійснювати спостереження за:

загальносистемними ризиками;

ризиками, пов'язаними з діяльністю Національного банку України;

системними ризиками, що виникають у площині діяльності елементів другого рівня банківської системи.

Впровадження визначеної концепції, на думку автора, можливе за рахунок виведення банківського нагляду за межі Національного банку України (залишивши у межах банківської системи) та підвищення його незалежного статусу.

Серед аргументів на користь виокремлення функцій нагляду з компетенції НБУ у роботі зазначаються наступні:

надмірна концентрація повноважень у Національному банку України, який за своєю сутністю є також структурним елементом, як і будь-який учасник, банківської системи, що не дозволяє гарантувати стовідсоткову об'єктивність проведення нагляду;

НБУ, будучи складовою банківської системи, впливає на стабільність системи в цілому. Таким чином, він як банк потребує постійного нагляду з боку держави;

Національний банк України повинен розглядатись не лише як головний регулюючий та контролюючий інститут банківської системи, але і як банк банків, що формує відповідні ризики. Розташування органу банківського нагляду в його структурі не дозволяє адекватно оцінювати ці ризики і, відповідно, максимально об'єктивно оцінювати стійкість банківської системи;

при розгляді банківської системи як складової фінансової та економічної систем нагляд повинен давати оцінку діяльності системи в цілому, а не окремих її елементів;

відсутність за межами НБУ незалежної структури, яка може виконувати функцію неупередженого, науково обґрунтованого, якісного нагляду за банківською системою.

Таким чином, виведення банківського нагляду за межі НБУ дасть можливість: розширити повноваження наглядового органу; змінити та значно збільшити інформаційне поле для проведення наглядової роботи; спостерігати не тільки за діяльністю елементів другого рівня банківської системи, але і Національного банку України, тобто оцінювати всю банківську систему, її поточні тенденції та робити припущення щодо можливих сценаріїв її розвитку; запровадити механізми взаємодії органу банківського нагляду з іншими наглядовими органами, міністерствами, відомствами для отримання адекватної та повноцінної інформації для цілей нагляду; вчасно інформувати Національний банк України та інші банки про ознаки загроз порушення стійкості банківської системи; розробляти рекомендації щодо корегування нормативів з метою забезпечення стабільного функціонування банківської системи.

Автором запропонована концепція банківського нагляду. При цьому для розвитку організаційних основ банківського нагляду необхідно: внести зміни до законів України "Про банки та банківську діяльність", "Про Національний банк України"; розробити та затвердити Закон України "Про банківський нагляд"; визначити чітку підпорядкованість органу банківського нагляду; визначити мету та завдання наглядового органу; розробити його організаційну структуру; запровадити механізм бюджетної незалежності (абсолютну чи відносну).

На думку автора, надання органу банківського нагляду незалежного статусу вимагає концептуальної зміни механізму його фінансування. Так, наприклад, бюджет незалежного органу банківського нагляду доцільно було б формувати на консолідованій основі за рахунок відшкодувань банків другого рівня та Національного банку України.

Оскільки весь банківський нагляд згідно з запропонованою концепцією є за своєю сутністю ризик-орієнтованим, що збігається з міжнародними стандартами, у роботі доводиться доцільність розробки науково-методичних засад розвитку банківського нагляду саме на основі системної організації банківської діяльності.

У третьому розділі "Розвиток науково-методичної бази системи ризик-орієнтованого банківського нагляду" сформульовано положення, які мають складати основу системи ризик-орієнтованого банківського нагляду; ідентифіковано ключові ризики, які спроможні порушувати цілісність та фінансову стабільність банківської системи взагалі, та ризики, що формуються в результаті прорахунків у діяльності або неефективної діяльності центрального банку країни; визначено концептуальні засади організації наглядової роботи.

Відповідно до Основних принципів ефективного банківського нагляду, розроблених Базельським комітетом з питань банківського нагляду, а також Методичних вказівок з інспектування банків "Система оцінки ризиків", що схвалені Постановою Правління НБУ, банківський нагляд сьогодні повинен являти собою нагляд на основі оцінки ризиків, виходячи з чого у вітчизняній та закордонній науковій літературі певного поширення набуло розуміння нагляду як ризик-орієнтованого. В той же час дослідження автора дозволяють стверджувати, що на сьогодні ризик-орієнтований нагляд (РОН) розуміється дещо однобічно, а саме як робота органів банківського нагляду, яка передбачає проведення комплексу заходів щодо впровадження в наглядову практику компонентів аналізу звітності, систем раннього попередження і оцінки ризиків лише в банках другого рівня. Виходячи з такого підходу, поза увагою нагляду залишається цілий ряд інших ризиків, неврахування яких не дає підстав говорити про системність у здійсненні наглядової роботи.

Таким чином, під ризик-орієнтованим наглядом (РОН) у дисертаційному дослідженні пропонується розуміти систему постійного моніторингу та контролю за: 1) загальносистемними ризиками банківської діяльності; 2) ризиками, що формуються у результаті дій (несвоєчасних дій або бездіяльності) НБУ та 3) ризиками, обумовленими діяльністю банків другого рівня, спрямованою на виявлення сфер підвищеного ризику банківської системи та оцінку ефективності здійснених раніше антиризикових заходів. Автором обґрунтовано, що в такому розумінні РОН є не окремим підходом до організації наглядової роботи, а принципово новою концепцією, в основу якої покладено зазначені нижче основні науково-методичні положення.

Основу РОН складає підхід до ідентифікації та структурної декомпозиції ризиків шляхом виокремлення трьох вищевказаних видів ризику (загальносистемного, обумовленого центральним банком, обумовленого банками другого рівня). При здійсненні наглядових процедур слід враховувати ймовірність виникнення ланцюгової реакції між окремими видами ризиків. Особливістю авторського розуміння РОН є його спрямування на виявлення певних закономірностей щодо виникнення потенційної небезпеки, визначення ланцюга взаємозв'язків між ризиковими подіями, оцінка взаємозалежності між подіями в ланцюгу, визначення факторів, задіяних у декількох або у всіх ланцюгах розвитку ризиків.

Обґрунтовано думку автора, що метою РОН повинно стати виявлення потенційних "зон ризику" та раннє попередження кризових явищ у діяльності окремих банків і банківської системи в цілому; відстеження динаміки зміни набору ризиків за певний проміжок часу та якісних змін у ризиках кожного виду; ранжування та ієрархізація виявлених видів ризиків за пріоритетністю, визначення ступеня значущості, чутливості, керованості кожного з них, отримання кількісної оцінки найбільш релевантних ризиків. Результати РОН повинні слугувати базою для подальшої аналітичної роботи в НБУ та прийняття відповідних регулюючих заходів.

РОН слід орієнтувати не тільки на існуючі, але й на потенційні ризики банківської діяльності, на ризики з відчутним часовим горизонтом (тобто ті, відносно яких можна спрогнозувати час припинення загрози) і на ризики з невідчутним часовим горизонтом.

Здійснення процедур РОН повинно передбачати формування єдиних по всій банківській системі стандартів збору, надання та аналізу інформації, визначення мінімально припустимого та граничного рівня інформації, визначення критеріїв доцільності збору додаткової інформації.

РОН повинен також передбачати формування співставної бази для порівняння всіх видів ризиків банківської діяльності, фіксацію часового горизонту спостереження за ризиками всіх типів.

На думку автора, стратегію РОН потрібно узгоджувати з загальною стратегією розвитку банківської системи. За результатами РОН можуть бути розроблені рекомендації не тільки щодо внесення змін в стратегію і тактику ризик-менеджменту в банківській системі, але й щодо корегування її стратегічних пріоритетів, загальних напрямків розвитку тощо. Крім того, принциповою є внутрішня збалансованість стратегії нагляду та її узгодженість з ресурсним забезпеченням наглядової діяльності.

Дотримання цих положень визначає необхідність змін не тільки у технологіях, але й у філософії наглядової роботи. Впровадження такого РОН вимагає формування відповідної організаційної структури здійснення наглядової роботи, визначення її бюджету, формування кваліфікованого кадрового складу наглядових органів з можливістю залучення у разі потреби зовнішніх експертних або консалтингових груп.

Автором у межах запропонованої концепції ризик-орієнтованого банківського нагляду загальносистемний ризик банківської діяльності визначається як можливість порушення функціональної взаємодії складових елементів банківської системи, внаслідок чого виникає ймовірність виведення її з рівноваги чи взагалі розвалу (колапсу). Наслідки настання ризикової події в цьому випадку проявляються не на рівні окремих банків, а на рівні банківської системи в цілому: зменшується її стійкість до внутрішніх або зовнішніх втручань; порушується системність у взаємодії окремих її ланок; змінюються пропорції у функціонуванні окремих елементів, що виводить її з рівноважного стану; порушується склад або якість внутрішньо-системних інформаційних та фінансових потоків тощо.

Таблиця 2. Класифікація загальносистемних ризиків банківської діяльності (фрагмент)

У дисертаційній роботі автором розроблено класифікацію загальносистемних ризиків банківської діяльності за групами, визначено перелік ризиків в межах кожної групи, а для деяких ризиків (найбільш суттєвих, на думку експертів) - визначено фактори виникнення. Фрагмент цієї класифікації наведено у табл. 2.

За умови принципового реформування системи банківського нагляду в Україні, з урахуванням розроблених в роботі пропозицій, оцінку конкретного ризику серед загальносистемних ризиків для цілей наглядової діяльності запропоновано здійснювати наступним чином:

, (1)

де - кількісна кумулятивна оцінка і-го конкретного ризику банківської діяльності; - кількісна оцінка j-го фактора, що обумовлює виникнення і-го виду загальносистемного ризику банківської діяльності; J - загальна кількість факторів, що обумовлюють виникнення і-го конкретного ризику банківської діяльності; - ймовірність виникнення j-го фактора, що обумовлює виникнення і-го конкретного ризику банківської діяльності; , , - відповідно, сукупний приріст (зменшення) кількісної оцінки і-го виду ризику банківської діяльності внаслідок кумулятивної дії інших конкретних ризиків: 1) у межах загальносистемних ризиків, 2) у межах ризиків, що формуються на рівні діяльності НБУ; 3) у межах ризиків, що формуються елементами другого рівня банківської системи (розраховується з урахуванням ймовірності одночасного прояву негативних подій).

На думку автора, застосування системного підходу до здійснення наглядової роботи за ризиками банківської діяльності обумовлює не тільки проведення відокремленого аналізу кожного самостійного виду ризику, а й оцінку сукупного рівня ризику у всій системі, який виникає за рахунок кумулятивного ефекту (ефекту синергії, ефекту ланцюгової реакції). Сутність цього ефекту автор вбачає в тому, що настання кожного виду ризику в якомусь одному елементі банківської системи завдяки наявності причинно-наслідкових зв'язків з іншими її елементами спричиняє появу інших видів ризику, що зменшує або збільшує негативні наслідки досліджуваного ризику, відповідно до чого змінюється сукупний рівень ризику для всієї системи в цілому. Іншими словами, прояв одного конкретного ризику із сукупності загальносистемних ризиків спровокує появу цілого ряду інших ризиків. Причому якщо декілька ризикових подій відбудеться одночасно, то сукупні негативні наслідки від досліджуваного ризику можуть як збільшитися, так і зменшитися внаслідок взаємного нівелювання окремих їх проявів.

У роботі доведено, що система оцінки та управління ризиками в центральних банках, в тому числі і в НБУ, практично нерозвинута, що відбувається внаслідок: по перше, забезпеченості високоліквідними активами, що суттєво знижує ризик невиконання зобов'язань; по-друге, низького рівня транспарентності монетарної політики та діяльності центрального банку; по-третє, консерватизму НБУ, що проявляється в обмеженій спроможності пасивного моніторингу ризиків в рамках окремих підрозділів. Слабкість ризик-менеджменту в центральних банках обмежує їхні можливості в оперативному та поточному управлінні ліквідністю банківської системи. банк ризик моніторинг нбу

У роботі під ризиком, що формується на рівні діяльності НБУ, розуміється ймовірність виникнення кризової ситуації в грошово-кредитній сфері національної економіки внаслідок необґрунтованих, невиправданих дій (операцій) Національного банку України (або його бездіяльності).

З урахуванням основних принципів системного підходу до організації банківської діяльності автором доведено доцільність встановлення вимог до оцінки основних ризиків Національного банку України та вимог до системи управління ними.

Зважаючи на основи системного підходу в організації банківської діяльності автором доведено доцільність розробки методичного та нормативного забезпечення оцінки та управління ризиками НБУ, оскільки це дасть можливість не тільки запобігти виникненню негативних ланцюгових реакцій в економіці, але і більш ефективному проведенню грошово-кредитної політики.

Обґрунтовано необхідність розробки комплексної системи управління ризиками в НБУ, яка повинна здійснюватись на постійній консолідованій основі в порядку, що має визначатись відповідним нормативними документами. Результати нагляду за ризиками НБУ повинні враховуватись при визначенні потенційних загроз фінансовій стабільності банківської системи, надаватись керівництву НБУ у вигляді рекомендацій щодо корегування окремих параметрів операційної роботи, грошово-кредитної політики тощо.

У четвертому розділі "Методичне забезпечення ризик-орієнтованого нагляду за елементами другого рівня банківської системи України" визначено недоліки існуючої системи банківського нагляду за елементами другого рівня банківської системи (на сьогодні - за банками), запропоновано запровадити в наглядову практику диференційований підхід до визначення часового інтервалу між інспектуваннями, розвинуто класифікацію ризиків банків другого рівня, досліджено методики побудови рейтингових оцінок цих банків, розроблено механізм формування загальної рейтингової оцінки банку.

Технології наглядової роботи за банками другого рівня банківської системи (на відміну від нагляду за загальносистемними ризиками банківської діяльності та ризиками, що формуються на рівні діяльності НБУ) ґрунтовно досліджені у вітчизняній та закордонній науковій літературі, а також формалізовані у вигляді методичних рекомендацій, розроблених Базельським комітетом з питань банківського нагляду та у рекомендаціях НБУ.

Автором доведено, що існуючий в Україні нагляд за елементами другого рівня банківської системи, по-перше, практично не враховує національні особливості провадження банківської діяльності та стан розвитку фінансового ринку, а по-друге, в недостатній мірі орієнтований на превентивний контроль та раннє попередження ризиків.

З метою подолання зазначених проблем автором запропоновано запровадити в наглядову практику диференційований підхід до визначення часового інтервалу між інспектуваннями, тобто наглядового циклу. В основу визначення тривалості цього циклу автором покладено такі два критерії: 1) специфічний ризик банку, відображений в оцінці його фінансової стійкості, виходячи з чого банки з високим рівнем цього ризику повинні мати коротший цикл нагляду, ніж банки з нижчим рівнем ризику; 2) частка банку (або банківської групи) у загальних активах (за мінусом резервів) банківської системи, виходячи з чого системоутворюючі банки мають підлягати більш інтенсивному нагляду, ніж малі банки з однаковим рівнем специфічного ризику. Крім того, в роботі доведено, що підходи до визначення системоутворюючих банків повинні враховувати їх вплив на рівень загальносистемних ризиків банківської діяльності.

Автором виділяються три типи наглядових циклів. Кожні 12 місяців (цикл А) запропоновано здійснювати комплексне інспектування найбільших та великих банків (за розміром загальних активів) та/або банки з найбільшим рівнем ризиковості. Із періодичністю 24 місяці (цикл В) пропонується перевіряти середні банки (за розміром загальних активів), а також банки з рейтинговою оцінкою вище середнього рівня. Кожні 36 місяців (цикл С) пропонується проводити комплексне інспектування малих банків (за розміром загальних активів), а також банки з високою рейтинговою оцінкою.

За пропозицією автора, при інспектуванні кожному банку повинна присвоюватися рейтингова оцінка, що відображає його спроможність самостійно управляти власними ризиками. З метою реалізації концепції РОН запропоновано всі ризики банків другого рівня поділяти на такі, що підлягають оцінці в момент проведення дистанційного нагляду (ризики ліквідності, зміни структури операцій, кредитний, ринковий, операційний) та такі, що оцінюються при контактному нагляді (ризик якості звітності та якості системи ризик-менеджменту).

Результати дослідження довели, що в Україні в практиці дистанційного нагляду за банками другого рівня недостатньо ефективно використовується існуючий інструментарій, а саме: статистичні моделі, дистанційні рейтингові оцінки, методи вартісної оцінки ризиків, імітаційне моделювання. Узагальнення інформації щодо визначення сутності та призначення методик побудови рейтингових оцінок дало можливість поглибити їх загальну класифікацію. Так, за пропозицією автора, їх запропоновано класифікувати наступним чином: за власністю (державні, приватні); за об'єктами оцінювання (національні, міжнародні); за ступенем прозорості (відкриті, закриті); за способом оцінювання (експертні, аналітичні (бухгалтерські)); за користувачами (внутрішні, зовнішні); за формою спостереження (дистанційні, інсайдерські); за методом побудови (номерні, бальні, індексні, регресійні).

Виходячи з розробленої концепції РОН, обґрунтована необхідність внесення ряду корегувань в методику побудови рейтингових оцінок банків другого рівня. За пропозицією автора, вони повинні являти собою узагальнюючі оцінки, засновані не тільки на фінансових показниках роботи та даних балансу банку (як це передбачено існуючою практикою наглядової роботи), але й характеризувати чутливість банку до зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, а також динамічні зміни у розвитку банку відповідно до змін у банківській системі в цілому.

П'ятий розділ "Розробка системи фінансового моніторингу як елемента ризик-орієнтованого нагляду в банківській системі України" присвячено дослідженню та розвитку методичних підходів до організації національної системи фінансового моніторингу банків.

Автором досліджено особливості функціонування системи фінансового моніторингу банків як елемента банківського нагляду. Відповідно до концепції ризик-орієнтованого банківського нагляду, яка обґрунтована у попередніх розділах роботи, підтверджено доцільність уточнення мети організації фінансового моніторингу з позицій банківського ризик-менеджменту. Визначено основні ризики діяльності банку, що можуть нівелюватись у результаті реалізації ефективних заходів фінансового моніторингу. До даної групи ризиків можна віднести: операційний, юридичний, репутації та фінансовий. Таким чином, при впровадженні та удосконаленні системи банківського фінансового моніторингу необхідно виходити із можливості її застосування для мінімізації визначених ризиків діяльності банку.

Для підвищення ефективності функціонування системи фінансового моніторингу у банку автором запропоновано підходи до уточнення критеріїв оцінки ризиковості банківських операцій (з точки зору можливості їх використання для легалізації незаконних доходів та фінансування тероризму) та напрямки формалізації порядку їх застосування. Дана пропозиція набуває особливої актуальності в аспекті виявлених недоліків застосування закріплених у національному законодавстві ознак підозрілих трансакцій. Більшість таких ознак мають нечіткий характер, що ускладнює їх ефективне використання. З іншого боку, дані ознаки не враховують постійного удосконалення та зміну схем відмивання грошей, що перетворює їх у чіткі сигнали для злочинців. Дана ситуація призводить до витрачання комерційними банками надлишкових часових та фінансових ресурсів для посиленого моніторингу значної кількості фінансових операцій своїх клієнтів, більшість з яких не мають об'єктивних ознак злочинних операцій. У той же час ймовірність визначення операцій, безпосередньо пов'язаних із відмиванням незаконних доходів, залишатиметься досить низькою.

Наведені вище висновки щодо недостатньої ефективності системи фінансового моніторингу у банках підтверджуються статистичними даними Державного комітету фінансового моніторингу України (ДКФМУ). За офіційною звітною інформацією ДКФМУ, за 2007 рік ним отримано 1022858 повідомлень про підозрілі трансакції, причому 97 % із них надійшли від банків. До правоохоронних органів направлено 520 узагальнених матеріалів, які були підготовлені на основі 264688 повідомлень. За результатами розгляду узагальнених матеріалів правоохоронними органами інформація за 244 матеріалами використана для порушення 271 кримінальної справи, з яких 40 направлено до суду та винесено вирок за 25 справами. Отже, лише близько 12 % повідомлень стали підставою для порушення кримінальних справ та лише близько 2 % повідомлень використані у справах, що передані до суду.

З огляду на мету дисертаційного дослідження автор акцентував увагу на вивченні напрямків вирішення виявлених проблем ідентифікації підозрілих трансакцій на рівні внутрішнього фінансового моніторингу банку. Як результат наукових пошуків у визначеному напрямку розроблено загальну схему внутрішньобанківського фінансового моніторингу на основі оцінки ризиків банківських операцій.

Сутність запропонованої схеми полягає у впровадженні банками оцінки власних клієнтів та їх операцій з точки зору визначення рівня їх ризиковості, тобто ймовірності використання для легалізації доходів отриманих злочинним шляхом. За результатами оцінки операції відносять до однієї з трьох груп ризику: високий, середній або низький. Після встановлення рівня ризику даної операції визначається режим її виконання та порядок надання інформації Держфінмоніторингу. Оцінку запропоновано проводити на основі уточнених у роботі критеріїв ризиковості банківських операцій. Також доведено необхідність доповнення статичних критеріїв визначення підозрілих операцій додатковими динамічними ознаками, які можуть бути розроблені у результаті вивчення типових схем легалізації злочинних доходів. Для підтримання даних ознак в актуальному стані інформація щодо схем легалізації повинна вчасного оновлюватись на основі використання баз даних міжнародних та національних державних органів. У роботі досліджено типові схеми легалізації доходів та визначено напрямки використання даної інформації для адекватної оцінки ризиковості банківських операцій.

Послідовне впровадження банками стандартів ризик-орієнтованого фінансового моніторингу дасть можливість банкам більш ефективно використовувати власні ресурси. Крім того, клієнти банків, операції яких характеризуються низьким рівнем ризику, зможуть користуватись перевагами лояльних процедур фінансового моніторингу. Реалізація розроблених пропозицій дозволить банкам більш адекватно та оперативно відслідковувати підозрілі операції та ефективно протидіяти використанню банківської системи для відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом.

Висновки

У дисертації надано теоретичне узагальнення і обґрунтовано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні цілісної концепції розвитку банківського нагляду, базуючись на системній організації банківської діяльності.

За результатами дослідження сформульовані наступні висновки:

1. На основі систематизації науково-методичних підходів до визначення сутності банківської системи було визначено, що за основними характеристиками системи банківська система повністю відповідає принципам системного підходу і відображає морфологічну, функціональну та інформаційну єдність об'єктів, процесів і явищ, а також єдність законів руху.

2. Враховуючи визначені критерії системи, банківську систему доцільно визначати як об'єднання банків, побудоване за ієрархічним типом, має ознаки керованості, цілеспрямованості та інтегративності, що реалізується центральним банком; яке самоорганізовується за рахунок реалізації наглядових та регулятивних функцій; активно та динамічно розвивається під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників в межах окремих національних фінансово-кредитних та економічних систем.

3. Невідповідність банківської системи України ознакам системності проявляється у відсутності чіткого визначення цілей та функцій системи в цілому, що порушує дієвість принципу цілеспрямованості; саморегуляція банківської системи України часто порушується внаслідок недостатності, необґрунтованості, недосконалості методів оцінки внутрішніх умов функціонування системи; в Україні відсутній механізм визначення системних загроз та оцінки здатності банківської системи протистояти цим загрозам.

4. Визначено, що основною проблемою у функціонуванні банківської системи України є недосконалість забезпечення якісного зворотного зв'язку з зовнішнім середовищем, що має вирішуватись банківським наглядом.

5. У роботі розроблено методику розрахунку індексу незалежності банківського нагляду на основі оцінки індивідуальних критеріїв бюджетної, цільової, персональної та операційної незалежності. Відповідна методика дає можливість розраховувати рівень незалежності банківського нагляду та виявляти напрями її удосконалення. Основними недоліками, що визначають низький рівень незалежності банківського нагляду в Україні, є недостатність персональної та цільової незалежності.

6. У роботі формалізовано функціональну, організаційну та методичну складові банківського нагляду та визначено сутність банківського нагляду з точки зору кожного із зазначених підходів.

7. Дослідження дозволило визначити необхідність дотримання принципу системності в розробці методології наглядової роботи, що вимагає його переорієнтації на здійснення спостереження за загальносистемними ризиками, ризиками, пов'язаними із діяльністю НБУ, та системними ризиками, що виникають у площині діяльності банків другого рівня.

8. У результаті вивчення міжнародних рекомендацій та існуючої методичної практики банківського нагляду визначено, що ризик-орієнтований нагляд (РОН) на сьогодні розуміється дещо однобічно, а також обґрунтовано необхідність його визначення як системи постійного моніторингу та контролю за загальносистемними ризиками банківської діяльності; ризиками, що формуються НБУ, та ризиками, обумовленими діяльністю банків другого рівня, спрямованою на виявлення сфер підвищеного ризику банківської системи та для оцінки ефективності здійснених раніше антиризикових заходів.

9. Впровадження РОН вимагає формування відповідної організаційної структури здійснення наглядової роботи, визначення її бюджету, формування кваліфікованого кадрового складу наглядових органів з можливістю залучення у разі потреби зовнішніх експертних або консалтингових груп.

10. У межах обґрунтованої концепції трирівневого ризик-орієнтованого банківського нагляду загальносистемний ризик банківської діяльності визначається як можливість порушення функціональної взаємодії складових елементів банківської системи, внаслідок чого виникає ймовірність виведення її з рівноваги. Оцінку загальносистемних ризиків для цілей наглядової діяльності доцільно проводити на основі врахування не тільки оцінки відокремленого конкретного ризику, а й сукупного рівня ризику у всій системі за рахунок кумулятивного ефекту.

11. Формалізація ризиків, що формуються Національним банком України, базується на розумінні його стратегічного положення та значення в банківській системі країни, а також специфіки його діяльності, а отже, є ймовірність виникнення кризової ситуації в грошово-кредитній сфері національної економіки внаслідок невиправданих дій НБУ.

12. Загальносистемні ризики, ризики, що формуються Національним банком України та ризики банків другого рівня мають визначатись, оцінюватись та надглядатись з урахуванням факторів, що їх визначають, та виду.

13. Система нагляду за банками другого рівня не враховує національні особливості провадження банківської діяльності, стан розвитку фінансового ринку, недостатньо орієнтована на раннє попередження ризиків. У наглядову практику доцільно впровадити диференційований підхід до визначення часового інтервалу між інспектуваннями та виділити три цикли нагляду, виходячи з оцінки загального рівня ризику банку та питомої ваги його активів в активах банківської системи.

14. Діючі методики рейтингової оцінки діяльності банків доцільно будувати не тільки на узагальненні фінансових показників діяльності банку, але і з урахуванням чутливості банку до зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, а також динамічних змін у розвитку банку відповідно до змін у банківській системі в цілому.

15. Доведено необхідність більш динамічного та комплексного впровадження у банках стандартів внутрішнього фінансового моніторингу на основі ризиків. Послідовна реалізація ризик-орієнтованого підходу дозволить підвищити ймовірність визначення підозрілих операцій при одночасному спрощенні процедури моніторингу операцій з низьким рівнем ризику. У свою чергу, спрощення моніторингу дозволить економити ресурси комерційного банку та підвищити ефективність здійснення банківських операцій.

Таким чином, у результаті проведеного дослідження розкрито сутність системної організації банківської діяльності України, визначено концептуальні засади розвитку банківського нагляду з метою врахування системного підходу, розроблено практичні рекомендації щодо методичного забезпечення наглядового процесу в рамках визначеного наукового підходу.

Список опублікованих праць

Монографії

Д'яконова І.І. Модернізація банківського нагляду в Україні. - Суми:

Університетська книга, 2008. - 279 с. (16,2 друк. арк.)

Д'яконова І.І. Теоретико-методологічні основи функціонування банківської системи України: монографія / І.І. Д'яконова. - Суми: Університетська книга, 2007. - 400 с. (19,2 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Удосконалення банківських операцій і попередження ризиків як умова зміцнення банківської системи України: монографія / І.І. Д'яконова. - Суми: Університетська книга, 2007. - 88 с. (5,0 друк. арк.).

Д'яконова І.І. У ефективності банківської системи - економічне зростання України: монографія / І.І. Д'яконова. - Суми: Університетська книга, 2006. - 92 с. (5,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Розвиток кредитної діяльності - шлях до стабільності банківської системи: монографія / І.І. Д'яконова. - Суми: Університетська книга, 2007. - 108 с. (6,2 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Удосконалення кредитних відносин - споживче кредитування: монографія / І.І. Д'яконова. - Суми: Університетська книга, 2007. - 96 с. (5,6 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Удосконалення ліквідності банку: монографія / І.І. Д'яконова. - Суми: Університетська книга, 2006. - 84 с. (5,0 друк. арк.).

Макро- і мікроекономічні складові розвитку: монографія / В.С. Стельмах, А.О. Єпіфанов, І.І. Д'яконова та ін. - Суми: Університетська книга, 2006. - 505 с. (21,2 друк. арк.) Особистий внесок: відпрацювання теоретичних

основ формування банківської системи, а також методичних основ аналізу діяльності комерційного банку (2,4 друк. арк.).

Д'яконова І.І., Фінансово-кредитна система України-Росії (ХVIII-XX ст.) / І.І. Д'яконова, В.С. Стельмах, І.В. Сало. - Суми: Слобожанщина, 2000. - 312 с. (21,98 друк. арк.) Особистий внесок: дослідження основних етапів еволюції банківської системи України в різних економічних та політичних умовах, визначення методологічних основ функціонування банківської системи (5,0 друк. арк.)

Д'яконова І.І. Розвиток економіки України через підприємництво та інвестиції / І.І. Д'яконова. - Суми: СОД, Козацький вал, 2002. - 60 с. (3,49 друк. арк.)

Д'яконова І.І. Розвиток економіки у стабільності банківської системи / І.І. Д'яконова. - Суми: СОД, Козацький вал, 2002. - 62 с. (3,5 друк. арк.)

Стратегія інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці держави: монографія / М.І. Макаренко, І.І. Д'яконова, Ф.О. Журавка та ін. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 108 с. (7,1 друк. арк.) Особистий внесок: визначення передумов зміни концептуальних засад банківського нагляду за умов дієвості механізмів міжінституційної співпраці в реалізації інфляційного таргетування (1,0 друк. арк.)

Публікації у наукових фахових виданнях

Д'яконова І.І. Банківський нагляд і регулювання: світовий досвід / І.І. Д'яконова // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 12(78). - С. 84-95 (1,0 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Удосконалення системи раннього діагностування проблемності банків / І.І. Д'яконова // Економіка: проблеми теорії та практики:

збірник наукових праць. - Випуск 233 : в 5 т. - Т. І. - 2007. - С.133-144 (0,6 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Система раннього діагностування проблемності банків: дослідження методології наглядової роботи / І.І. Д'яконова // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Випуск 234 : в 4 т. - Т. І. - 2007. - С. 93-100 (0,7 друк. арк.).

D'yakonova I. Methodologacal foundation for the modernization of the banking supervision in Ukraine on the basis of leading indicators / І. D'yakonova // Investment Management and Financial Innovation, Volume 5, Issue 2, 2008 - Р. 79-84 (0,5 друк. арк.).

D'yakonova I. Institutional organization of banking supervision: lessons for Ukraine / І. D'yakonova // Bank anb Bank System, Volume 3, Issue 1, 2008 - Р. 33-38 (0,5 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків / І.І. Д'яконова // Вісник НБУ. - 2008. - № 2. - С. 26-31 (0,7 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Державне регулювання банківської діяльності: вивчення моделей, обґрунтування категорійного апарату / І.І. Д'яконова // Вісник Української академії банківської справи. - № 2(23) 2007 - С. 9-16 (1,0 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Реорганізація і ліквідація комерційних банків як один з ланцюгів удосконалення їх діяльності / І.І. Д'яконова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць. Т. 4. - Суми: Ініціатива, 2000. - С. 47-54 (0,4 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Проблеми та перспективи співробітництва України та СОТ в галузі фінансових послуг / І.І. Д'яконова, Л.І. Хомутенко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Євроінтеграційний курс України: фінансовий вимір: збірник наукових праць: у 2-х ч. / НАН України, Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2006. - Вип. 3(LIX). - Ч. 1. - С. 177-182 (0,3 друк. арк.). Особистий внесок: обґрунтування позитивних та негативних аспектів розвитку банківської системи за умов вступу України до СОТ (0,2 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Світовий досвід страхування депозитів - шлях до зміцнення кредитної системи України / І.І. Д'яконова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць. Т. 20. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - С. 185-192 (0,6 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Банківська система України та фінансова доларизація / І.І. Д'яконова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць. Випуск 21. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - С. 65-74 (0,7 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Економічне зростання незалежної України у ефективності кредитної системи і розвитку виробництва / І.І. Д'яконова // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - № 1(22). - С. 110-120. - (Серія "Фінанси і кредит") (0,5 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Кредитний брокеридж: перспективи діяльності в Україні / І.І. Д'яконова // Банківська справа. - 2007. - № 6 (78). - С. 69-75 (0,6 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Історичні аспекти розвитку банківської системи України / І.І. Д'яконова // Экономика промышленности. - Донецк. - 2008. - № 2. - С. 10-18 (0,5 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Основні чинники динамічного розвитку банківської системи України / І.І. Д'яконова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. - 2007. - № 2(22). - С. 123-128 (0,9 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Дослідження факторів стабілізації та підвищення надійності банківської системи України / І.І. Д'яконова, Ф.І. Шпиг // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць. Випуск 22. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - С. 65-74 (0,7 друк. арк.). Особистий внесок: обґрунтування зовнішніх та внутрішніх чинників стійкості банківської системи України та дослідження удосконалення механізмів банківського нагляду з урахуванням світових тенденцій (0,4 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Обґрунтування системного підходу в дослідженні банківської системи / І.І. Д'яконова // Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. - Випуск 10. - 2007 - С. 252-259. - (Серія "Економіка і управління") (0,6 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Поняття банківської системи та особливості банківської системи України / І.І. Д'яконова // Вісник Сумського державного університету. - 2008. - № 1. - С. 183-191. - (Серія "Економіка") (0,7 друк. арк.).

Дьяконова И.И. Стойкость функционирования банковской системы Украины: факторы и принципы / И.И. Дьяконова // Научный информационный журнал "БизнесИнформ". - 2008. - № 2. - С. 105-112 (0,6 друк. арк.).

Дьяконова И.И. Исследование составляющих национальной экономической системы / И.И. Дьяконова // Научный информационный журнал "БизнесИнформ". - 2008. - № 3. - С. 162-168 (0,3 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Сутність та принципи регулювання банківської діяльності / І.І. Д'яконова // Вісник Криворізького економічного інституту ДВНЗ "КНЕУ ім. В. Гетьмана". - 2008. - № 2 (14). - С. 118-126 (0,5 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Сутність та значення фінансового моніторингу в банках / І.І. Д'яконова // Вісник Академії митної служби України. - 2008. - № 1 (37). - С. 7-14 (0,6 друк. арк.).

Д'яконова І.І. До питання визначення понять "банківське регулювання" та "банківський нагляд" / І.І. Д'яконова // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 8(86). - С. 183-193 (0,5 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Система управління банківськими ризиками / І.І. Д'яконова // Вісник Сумського державного університету. - Суми. - 2008. - № 2. - С. 48-57 (Серія "Економіка") (0,7 друк. арк.).

Публікації в інших виданнях

Д'яконова І.І. Системний підхід в економічній картині світу: категорії, базові принципи й поняття / І.І. Д'яконова // Сучасна картина світу: природа, суспільство, людина: збірник наукових праць / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - С. 178-186 (0,6 друк. арк.)

Д'яконова І.І. Тенденції розвитку банківських систем в сучасних умовах / І.І. Д'яконова // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 15-16 листопада 2007 р. - Черкаси: ЧІБС УАБС НБУ, 2007. - С. 98-101 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Поняття банківської системи та особливості банківської системи України / І.І. Д'яконова // Матеріали ІІІ Науково-практичної конференції "Новости научной мысли - 2007". Том 1 "Экономические науки". - Przemysl : "Наука і студія", 2007. - С. 8-13 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Координація дій Уряду та Національного банку в процесі запровадження та подальшого функціонування в Україні інфляційного таргетування / І.І. Д'яконова // Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (20-21 листопада 2007 р.) - Харків: ІНЖЕК, 2007. - С. 23-26 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Складові сучасної системи формування та управління золотовалютними резервами / І.І. Д'яконова // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи: тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених (25-26 жовтня 2007 р.) / відп. за випуск Б.І. Пшик. - Львів: ЛІБС УАБС НБУ, 2007. - С. 15-17 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Іноземний капітал у банківській системі України в умовах інтеграційних процесів / І.І. Д'яконова // Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 11 жовтня 2007 р. / відп. за випуск М.І. Диба. - К. : КНЕУ, 2007. - С. 67-70 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Кредитний брокеридж: перспективи діяльності в Україні / І.І. Д'яконова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник тез доповідей Х Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 листопада 2007 р.) : у 2-х т. - Т. 1. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - С. 32-33 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Роль та перспективи діяльності банків з іноземним капіталом в Україні / І.І. Д'яконова // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: збірник тез доповідей І Міжнародної науково-практичної конференції (25-26 травня 2006 р.). - Суми, 2006. - С. 11-12 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Мета та завдання дистанційного аналізу банківського сектору як інструмент інституту банківського нагляду / І.І. Д'яконова // Фінансові ринки та інститути: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 7-8 грудня 2007 р. : у 2-х. т. ; т. 2. - Х. : ІНЖЕК, 2007. - С. 250-252 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Система управління банківськими ризиками / І.І. Д'яконова / Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : збірник тез доповідей П'ятої ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. -

Тернопіль, 21-23 лютого 2008 р. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - С. 96-99 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Місце банківського нагляду в системі регулювання банківської діяльності України / І.І. Д'яконова / Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції до 30-річчя факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль: Астон, 2008. - С. 42-43 (0,1 друк. арк.).

Д'яконова І.І. Визначення методичних підходів до оцінки фінансової стабільності банківської системи / І.І. Д'яконова, М.В. Вовк // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-16 травня 2008 р.) / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - С. 25-27. (0,1 друк. арк.). Особистий внесок: обґрунтування методичної основи аналізу стійкості банківської системи на основі фінансових показників (0,05 друк. арк.).

Підручники

Д'яконова І.І. Економіка розвитку / І.І. Д'яконова, І.В. Сало, О.М. Царенко. - Суми: Університетська книга, 2004. - 509 с. (43,42 друк. арк.). Особистий внесок: обґрунтування стратегії і тактики розвитку банківської системи, удосконалення фінансового аналізу банківських операцій, вивчення проблемних питань формування та налізу банківської звітності та реалізації функцій банківського контролю (6,0 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru