Прогнозування фінансового стану банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

УДК 336.71

Прогнозування фінансового стану банку

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кот Ольга Вікторівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться 19 вересня 2008 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий 18 серпня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін

АНОТАЦІЯ

Кот О.В. Прогнозування фінансового стану банку. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 ? Гроші, фінанси і кредит. ? ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.

Дисертація присвячена питанням аналізу та прогнозування банківської діяльності. Розкрито сутність поняття фінансового стану банку та запропоновано його оцінювати через показники фінансової стійкості та ефективності. Досліджено сутність економічного прогнозування як інструменту фінансового менеджменту банку, сформульовано його основні функції та види.

Доведено, що банк необхідно розглядати як динамічну систему, яка складається з ряду взаємопов'язаних елементів. Відповідно й прогнозування діяльності банку проведено в розрізі цих основних елементів, якими є «бізнес-процеси», «персонал», «інфраструктура» та «фінанси».

Вдосконалено методичний підхід до оцінювання ліквідності, який ґрунтується на побудові матриці балансу банку, а також економіко-математичний інструментарій прогнозного моделювання. Розроблено прогнозну балансову модель діяльності банку, яка дає можливість оцінити його майбутній фінансовий стан.

Ключові слова: фінансовий стан, прогнозування, фінансова стійкість, платоспроможність, ліквідність, ефективність діяльності, балансова модель.

АННОТАЦИЯ

Кот О.В. Прогнозирование финансового состояния банка. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 ? Деньги, финансы и кредит. ? ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методологических основ оценивания финансового состояния банка и разработке современного инструментария прогнозирования и планирования основных финансовых параметров деятельности банка.

В работе раскрывается сущность понятия финансового состояния банка как совокупности определяющих для его поведения элементов (финансы, бизнес-процессы, персонал, инфраструктура), которые через интегральные показатели финансовой устойчивости и эффективности комплексно характеризуют финансовую деятельность банковского учереждения в определенный период времени. Из этого следует, что оценивание финансового состояния должно базироваться на анализе двух ключевых характеристик ? финансовой устойчивости и эффективности деятельности.

Доказано, что под финансовой устойчивостью необходимо понимать способность банка динамически развиваться, непрерывно выполняя свою системную функцию финансового посредничества и гибко реагируя на все факторы внутренней и внешней среды. Обосновано, что отечественным банкам во время анализа финансовой устойчивости стоит использовать подход Европейского центрального банка, который включает анализ достаточности капитала, анализ качества активов и ликвидности.

Для оценки ликвидности банка разработан новый метод, который базируется на построении матрицы баланса банка для выявления несовпадения сроков погашения активов и обязательств. Для применения матричного метода анализа ликвидности баланса активы банка размещаются вертикально по мере снижения их ликвидности, а пассивы ? горизонтально, начиная с текущих обязательств и заканчивая капиталом.

Эффективность деятельности банка предложено определять как результат выполнения банком свойственных ему функций. Введен в научный оборот новый показатель «эффективность операционной деятельности». Для расчета эффективности деятельности банка построен интегральный показатель, который базируется на рентабельности активов банка (ROA), экономической добавленной стоимости (EVA) и эффективности операционной деятельности (Eo).

Исследовано сущность экономического прогнозирования как инструмента финансового менеджмента банка, сформулировано его основные функции. Предложено выделять два вида прогнозирования финансового состояния банка: поисковый и нормативный. Результатом проведения нормативного прогнозирования стало построение комплексной балансовой модели банка.

Проведенные исследования позволили дополнить существующую модель комплексной среды банка в части определения элементов внутренней среды. В соответствии с основными функциональными направлениями деятельности банка было выделено четыре его компонента: «финансы», «бизнес-процессы», «персонал», «инфраструктура». Анализ и прогнозирование упомянутых составляющих внутренней среды банка проведены на основе сбалансированной системы показателей.

Для выявления степени влияния внешней среды на будущее финансовое состояние банка выполнена декомпозиция факторов влияния, проведен макроэкономический анализ экономики Украины и построены прогнозные значения для каждого из факторов. Рассчитанные будущие параметры банковской системы Украины были в дальнейшем заложены в прогнозную балансовую модель банка.

Предложенная в работе полная балансовая модель банка отображает взаимосвязь активов и пассивов в будущем, а также учитывает доходы и расходы, что дает возможность строить прогнозный отчет о финансовых результатах и определять ожидаемую эффективность деятельности. Использование упомянутой модели позволяет оценивать будущие варианты развития банка по разным (альтернативным) сценариям и выбирать из них наилучший. Все изложенные аспекты позволяют утверждать, что предложенная модель является новым инструментарием управления банком в долгосрочной перспективе и повышает качественный уровень банковского менеджмента.

Ключевые слова: финансовое состояние, прогнозирование, финансовая устойчивость, платежеспособность, ликвидность, эффективность деятельности, балансовая модель.

ANNOTATION

Kot O.V. Forecasting of a Bank's Financial Status. ? Manuscript.

The dissertation for receiving of a scientific degree of a candidate of economics on specialty 08.00.08 ? Money, finance and credit. ? The State Higher Educational Establishment “Vadim Getman Kyiv National Economic University”, Kyiv, 2008. The dissertation is focused on issues pertaining to the analysis and forecasting of bank's activity. The concept of bank's financial status is defined and its estimation is proposed to be done through the indices of financial firmness and effectiveness. The concept of economic forecasting as an instrument of financial bank management is investigated, its main functions and kinds are formulated.

It is proved, that the bank should be considered as a dynamic system consisting of a several interconnected elements. Correspondingly, forecasting of bank's activity is performed in the context of these main elements, which are “business-processes”, “staff”, “infrastructure” and “finance”.

It is improved liquidity value methodology, based on the matrix of bank's balance-sheet construction, and also an economic-mathematical tools of forecast modelling. The forecast balance-sheet model of bank's activity, which enables to estimate its future financial status, has been developed in the dissertation.

Key words: financial status, forecasting, financial firmness, solvency, liquidity, effectiveness of activity, balance-sheet model.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки банки забезпечують ведення розрахунків та здійснення платежів, приймають і зберігають вклади населення, компаній та державних органів і використовують ці кошти для кредитування та інвестицій. При цьому, здійснюючи розподіл грошових коштів, залучених у вигляді внесків і позичок, банки відіграють важливу роль у забезпеченні стійкості всієї фінансової системи країни. Виконуючи функцію фінансового посередництва, банки мають багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан котрих безпосередньо впливає на їхнє становище. Це зумовлює високу ризиковість банківської діяльності порівняно з іншими видами бізнесу. Поруч із цим, саме банки покликані уособлювати надійність та безпеку, оскільки працюють здебільшого з чужими грошима. Щоб знизити ризиковість банківської діяльності, менеджери та фінансові аналітики вдаються до прогнозування фінансового стану банків.

Упродовж 2000 - 2007 років банківська система України мала стійку тенденцію до зростання основних фінансово-економічних показників ? капіталу, зобов'язань, активів. Водночас спостерігається високий ступінь ризику банківської системи, зростання частки проблемних позик у кредитних портфелях, низький рівень капіталізації банків, що призводить до погіршення їх фінансового стану. За таких умов подальшому успішному розвитку банківських установ сприятиме створення адекватної методики комплексного оцінювання теперішнього та прогнозування майбутнього їх фінансового стану.

Дослідженню проблем аналізу фінансового стану різних суб'єктів господарювання присвячена велика кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Значний внесок у розвиток цього питання в сфері банківського бізнесу зробили вітчизняні науковці А.М. Герасимович, О.В. Дзюблюк, Г.Т. Карчева, С.М. Козьменко, В.І. Міщенко, А.М. Мороз, І.М. Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостка, К.Є. Раєвський, Т.О. Раєвська, М.І. Савлук, Р.І. Тиркало, Н.М. Шелудько, Ф.І. Шпиг, Н.П. Шульга, З.І. Щибиволок, а також зарубіжні вчені В. Бансал, Н.І. Валєнцева, Л.Т. Гіляровська, В.В. Іванов, І.Д. Мамонова, Дж. Маршалл, В. Кромонов, Ю.С. Маслєнченков, С.Н. Панєвіна, Г.С. Панова, П. Роуз, Дж. Сінкі, С. Хьюс, В. Шарп, А.Д. Шеремет, О. Ширінська, Г.М. Щербакова.

Проте, визнаючи успіхи, досягнуті вітчизняними та зарубіжними науковцями в дослідженні фінансового стану банків, слід зазначити, що питання вдосконалення методики проведення аналізу діяльності кредитних установ завжди будуть актуальні, оскільки характер та коло операцій, що здійснюються банками, постійно розширюються, банківський бізнес наражається на нові ризики, на ринку з'являються нові інструменти, а не завжди об'єктивна інформація щодо фінансового становища, яка надається контрагентам, досить часто перешкоджає розвитку банків.

Отже, за умов високої ризиковості банківської діяльності запорукою збереження та примноження конкурентної позиції банку на ринку є вміння його менеджерів приймати зважені управлінські рішення, керуючись об'єктивними прогнозами щодо змін макроекономічного середовища та середовища найближчого впливу. Тому обґрунтування методичних засад фінансового прогнозування, визначення його ролі та місця в системі управління сучасним комерційним банком є актуальним напрямом наукових досліджень для фінансового менеджменту, створює умови для раціональної організації управлінського процесу, сприяє підвищенню фінансової стійкості та ефективності банківської установи. Відсутність в Україні ефективної системи прогнозування фінансової діяльності кредитних установ та потреба в удосконаленні відповідних методичних підходів обумовили вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри менеджменту банківської діяльності Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Грошово-кредитний механізм економічного зростання» (державний реєстраційний номер 0101U002946) та «Удосконалення механізмів регулювання та управління банківською діяльністю в умовах глобалізації» (державний реєстраційний номер 0107U001333). Внесок автора у виконання зазначених науково-дослідних тем полягає в опрацюванні механізмів оцінювання фінансового стану вітчизняних банків та формуванні сценаріїв застосування балансових моделей для прогнозування їх фінансового стану.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних та методичних засад оцінювання фінансового стану банку і розробка сучасного інструментарію прогнозування основних фінансових параметрів його діяльності. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

поглибити теоретичні підходи до сутності поняття «фінансовий стан банку» та обґрунтувати його основні характеристики, такі як фінансова стійкість та ефективність;

проаналізувати різноманітні погляди на зміст економічних понять «стійкість», «стабільність», «надійність» та з'ясувати їх відмінності;

сформувати комплексний підхід до дослідження фінансового стану банку, використовуючи методологічні принципи системності;

визначити місце прогнозування як аналітичного інструментарію в системі фінансового менеджменту банку;

виявити домінантні фактори, що впливають на фінансовий стан банку, та здійснити їх класифікацію;

проаналізувати вплив макроекономічного середовища на фінансовий стан банківської системи;

розробити методику динамічної оцінки фінансової стійкості та ефективності банківської установи;

на основі прогнозування грошових потоків побудувати повну балансову модель банку та проаналізувати очікуваний фінансовий результат.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність банків України в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є теоретичні засади та методичний інструментарій прогнозування фінансового стану банків.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, методичні матеріали міжнародних організацій (Європейського центрального банку, МВФ, Базельського комітету), законодавчі акти та нормативні матеріали державних органів, річна та поточна фінансова звітність окремих банків.

Методика дисертаційного дослідження базується на діалектичному методі наукового пізнання, згідно з яким всі явища та процеси, що відбуваються і розвиваються у банківському секторі економіки, розглядаються у взаємозв'язку з внутрішніми та зовнішніми факторами впливу. Для визначення ключових параметрів фінансового стану банку були використані методологічні засади системного підходу, що дозволило проаналізувати всі зв'язки між окремими елементами досліджуваного об'єкта, весь комплекс визначальних для його подальшого розвитку параметрів.

У першому розділі дослідження були використані такі методи як індукція та дедукція, аналіз і синтез. У другому ? економіко-статистичні методи оцінки, таблична обробка фактичного матеріалу дослідження та графічне зображення результатів для оцінки факторів, що впливають на фінансові результати діяльності банківської установи. У третьому розділі при розробці прогнозної балансової моделі банку були використані методи економіко-математичного моделювання та економетричні методи, зокрема узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена).

Наукова новизна отриманих результатів. У процесі дослідження фінансового стану банків як наслідку їх фінансово-господарської діяльності одержано теоретичні та практичні результати, які у сукупності вирішують важливе наукове завдання ? поглиблення теоретико-методичних засад оцінювання фінансового стану банків і розробка сучасного інструментарію прогнозування основних фінансових параметрів їх діяльності. Основними результатами, що мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, є:

вперше:

виведено аналітичну формалізовану залежність між загальними макроекономічними параметрами економіки і основними показниками розвитку банківського сектору економіки України, що дає змогу прогнозувати динаміку активів та зобов'язань банківської системи України у довгостроковій перспективі;

розроблено методику прогнозування фінансового стану на основі запропонованої автором повної балансової моделі банку, яка враховує динамічний характер діяльності кредитної установи. На відміну від існуючих часткових моделей, які вирішують лише окремі питання управління ресурсами чи ризиками в банківській діяльності, запропонована повна балансова модель забезпечує комплексне вирішення питань стратегічного управління, оцінку з позицій стійкості та ефективності майбутніх альтернативних сценаріїв розвитку банку та обрання з них найкращого варіанту;

удосконалено:

комплексний підхід до процесу прогнозування діяльності банку, в ході якого фінансова підсистема розглядається не відокремлено, а в тісному взаємозв'язку з іншими елементами внутрішнього середовища банку: бізнес-процесами, персоналом та інфраструктурою, тобто прогнозуються не лише фінансові, а й нефінансові показники банківської діяльності;

методичний підхід до визначення інтегрального показника фінансової стійкості через коефіцієнти достатності капіталу, якості активів і ліквідності; інтегрального показника ефективності ? через коефіцієнти рентабельності активів (ROA), економічної доданої вартості (EVA) та ефективності операційної діяльності; запропоновано оцінювати ці показники не лише у статиці, а й у динаміці.

методи розрахунку базових коефіцієнтів фінансової стійкості та ефективності, зокрема розроблено альтернативний метод вимірювання показника якості активів через рівень непокритого ризику, а ефективність операційної діяльності запропоновано обчислювати як відношення суми чистого відсоткового доходу, чистого комісійного доходу, чистого торгівельного доходу за мінусом адміністративних витрат до середнього значення чистих активів банку;

методичний підхід до оцінювання ліквідності за допомогою матричного методу аналізу балансу банку для виявлення неспівпадіння строків погашення активів та зобов'язань. На основі запропонованого методу побудовано матрицю ліквідності балансу, яка дає змогу виявити фінансові труднощі банку на ранній стадії їх виникнення, суттєво знизити ризики та попередити банкрутство банку;

набуло подальшого розвитку:

розкриття суті поняття «фінансовий стан банку»; запропоновано трактувати його як сукупність визначальних для поведінки банку елементів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через інтегральні показники фінансової стійкості та ефективності комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи в певний період часу;

обґрунтування принципової відмінності між дефініціями «стійкість», «надійність» та «стабільність» у банківській сфері. Пропонується під фінансовою стійкістю банку розуміти його здатність динамічно розвиватися та безперервно виконувати свої функції, а поняття надійність розглядати як суб'єктивний виразник стійкості, який визначається рівнем довіри до банку з боку тих чи інших економічних суб'єктів. У той же час поняття «стабільність» доречно вживати щодо певних характеристик діяльності банку (місії, стратегічних цілей, тарифів тощо), маючи на увазі їх незмінність протягом певного періоду часу.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертаційного дослідження мають і теоретичне, і практичне значення. Пропозиції та висновки, які стосуються вдосконалення діяльності комерційних банків, були враховані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності у проекті Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків) (реєстр. № 0884 від 23.11.2007 року), який у теперішній час готується Комітетом до розгляду Верховною Радою України у другому читанні (довідка № 04-37/10-244 від 12.05.2008 року). Розроблена в дисертаційній роботі формалізована аналітична модель інтегрального показника ефективності діяльності банку була використана Головним контрольно-ревізійним управлінням України під час комплексної перевірки ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (довідка № 26-14/15 від 18.04.2008 року). Запропонована методика прогнозування основних бізнес-процесів банку та фінансових параметрів його діяльності впроваджена в АТ «Індекс-банк» (довідка № 30/1007 від 24.04.2008 року) та в АБ «Експрес-Банк» (довідка № 01-26/389 від 08.05.2008 року). Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Гроші та кредит», «Аналіз банківської діяльності», «Фінансовий менеджмент у банку» (довідка від 14.04.2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою здобувача, в якій викладено його власний підхід до питань аналізу та прогнозування фінансового стану банків. Всі подані в дисертації наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто та наведені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвалення на 3-х науково-практичних конференціях, а саме: Всеукраїнська науково-практична конференція «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні» (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти» (м. Дніпропетровськ, 24-25 травня 2007 року); Міжнародна науково-практична конференція «Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності» (м. Київ, 11 жовтня 2007 року).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 3,35 друк. арк., у тому числі 4 одноосібні статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,5 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний зміст дисертації викладено на 191 сторінці. Робота містить 30 таблиць на 8 сторінках, 32 рисунки на 9,5 сторінках та 18 додатків на 57 сторінках. Список використаних джерел складається з 210 найменувань на 19 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 «Теоретичні засади визначення фінансового стану банку» досліджено сутність економічного поняття «фінансовий стан банку», визначено основні критерії його оцінки, розкрито зміст прогнозування фінансового стану як інструменту управління фінансовою діяльністю банку.

У дослідженні розглянуто різні підходи до визначення дефініції «фінансовий стан», які показують, що це поняття, незважаючи на велику кількість його трактувань, залишається недостатньо визначеним. Дисертант доводить, що адекватно розкрити економічну природу і сутність «фінансового стану банку» можливо лише використовуючи системний підхід, за якого досліджуваний об'єкт розглядається як динамічна система, що складається з ряду елементів, певним чином пов'язаних між собою і зовнішнім середовищем. Здобувач пропонує власний погляд на фінансовий стан банку як сукупність визначальних для його поведінки елементів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через інтегральні показники фінансової стійкості та ефективності комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи в певний період часу. Звідси випливає висновок, що оцінювання фінансового стану має базуватися на аналізі двох ключових характеристик ? фінансової стійкості та ефективності діяльності.

Під фінансовою стійкістю банку автор розуміє його здатність динамічно розвиватися та безперервно виконувати свою системну функцію фінансового посередництва, гнучко реагуючи на всі фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Зважаючи на те, що в економічній літературі та фінансовій практиці досить часто поняття «стійкість», «стабільність» та «надійність» вживаються як синоніми, в роботі досліджено сутність цих дефініцій та показано різницю в їх тлумаченні. Термін «стабільність», як свідчить проведений семантичний аналіз, означає сталість, незмінність, а отже банк як динамічна система не може бути стабільним. Середовище, в якому функціонують банки, змінюється надто швидко, щоб дати можливість банкам зафіксуватися у певній ринковій ніші та відмовитися від подальшого розвитку. У той же час поняття «стабільність» доречно вживати щодо певних характеристик діяльності банку (місії, стратегічних цілей, тарифів тощо), маючи на увазі їх незмінність протягом певного періоду часу. Дослідження етимології терміну «надійність» засвідчило його походження від праслов'янського «покладатися, надіятися», тобто надійним є той, хто викликає повну довіру. Це дозволило дійти висновку, що надійність банку ? це оцінка його діяльності з позиції ризикованості, яка відображає здатність банку протистояти впливу ризиків та формує довіру до банку з боку його клієнтів та інших банків. Відтак в основі надійності банку лежить його фінансова стійкість, адже надійним може бути лише стійкий банк.

Друга ключова характеристика фінансового стану банку ? ефективність його діяльності ? відображає результат виконання банком притаманних йому функцій. Підкреслюється, що доволі часто банки у гонитві за високими прибутками нехтують своєю стійкістю. В той же час, низька ефективність банку, навіть за умови його високої стійкості, може рано чи пізно призвести до банкрутства, оскільки акціонери можуть втратити зацікавленість у розвитку такого банку. Відтак зроблено висновок, що топ-менеджмент повинен грамотно поєднувати стійкість та ефективність банку.

Досліджуючи сутність економічного прогнозування, було сформульовано його основні функції: оцінка існуючого рівня розвитку економічних процесів і виявлення їх тенденцій; визначення можливих або бажаних перспектив, цільових станів об'єкта прогнозування у майбутньому; обґрунтування вибору певних рішень та оформлення прогнозу, плану діяльності. Наведені функції дають можливість зробити висновок, що прогнозування допомагає з множини стратегічних альтернатив вибрати таку фінансову стратегію, яка відповідатиме місії та цілям банку.

Логічним продовженням вивчення прогнозування як інструменту фінансового менеджменту банку стало виокремлення двох елементів прогнозування ? передбачення та припущення. Відповідно до цього запропоновано виділяти пошуковий і нормативний прогнози фінансового стану банку.

Під пошуковим прогнозом автор розуміє проекцію фінансового стану банку на майбутнє згідно з виявленими тенденціями та з урахуванням факторів впливу. Пошукове прогнозування здійснюється за трьома напрямками ? прогноз зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища банку. За результатами критичного аналізу економічної літератури доповнено модель комплексного середовища банку в частині визначення елементів внутрішнього середовища (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Розширена модель комплексного середовища банку

Так, відповідно до основних функціональних напрямків діяльності, які піддаються безпосередньому управлінському впливу, доцільно виділяти такі підсистеми банку: «фінанси», «бізнес-процеси», «інфраструктура» і «персонал». За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що аналіз та прогнозування названих підсистем внутрішнього середовища банку доцільно здійснювати на основі збалансованої системи показників.

Нормативний прогноз у роботі трактується як проекція фінансового стану банку на майбутнє згідно з поставленими цілями, а також визначення потенціалу банку, необхідного для досягнення нормативного стану. Результатом нормативного прогнозування є розробка бізнес-плану та побудова цільової фінансової моделі банку.

Дослідження питань визначення майбутнього фінансового стану банку дало змогу дисертанту дійти висновку, що використання системи прогнозування дозволяє банкам отримувати певні переваги. В аспекті фінансів такими перевагами є: прогнозування та планування надходжень і використання фінансових ресурсів протягом планового періоду та встановлення чітких фінансових меж діяльності банку; внутрішнє структурування банку шляхом створення «центрів фінансової відповідальності»; можливість контролю рентабельності. В аспекті основних бізнес-процесів банк отримує наступні переваги: вивчення та прогнозування місця та перспектив продукції банку на ринку; детальний аналіз всіх напрямків діяльності банку; розробка всебічно обґрунтованих прогнозів та планів; формулювання та виконання дій, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку в цілому. В аспекті управління внутрішньою інфраструктурою та персоналом перевагами для банку стануть: координація діяльності всіх підрозділів з метою оптимізації процесу досягнення кінцевих результатів; створення умов для децентралізації управління; підвищення загальної ефективності його діяльності.

У розділі 2 «Прогнозування фінансового стану банку: методи та моделі» досліджено гносеологію прогнозування фінансового стану банку та розглянуто його методичний інструментарій.

Для визначення впливу зовнішнього середовища на майбутній фінансовий стан банку проведено макроекономічний аналіз економіки України, здійснено декомпозицію факторів впливу та побудовано прогнозні значення для кожного з факторів. Аналіз адекватності проведених розрахунків представлений у табл. 1.

Таблиця 1 Розраховані та фактичні показники діяльності банківської системи України

Показники діяльності банківської системи у 2007 році, млн. грн.	Розраховані за моделлю	Фактичні значення	Адекватність моделі (?)
Кошти на вимогу фізичних осіб	35 903	37 340	96 %
Строкові депозити фізичних осіб	119 387	126 819	94 %
Короткострокові кредити фізичним особам	18 911	19 528	97 %
Довгострокові кредити фізичним особам	116 816	135 918	84 %
Кошти залучені банками на рахунки під-в	110 552	115 579	95 %
Банківські кредити підприємствам	227 890	271 417	81 %

Розраховані майбутні параметри банківської системи України були в подальшому використані у прогнозній моделі «Індекс-банку» через очікувану частку присутності банку на тому чи іншому сегменті ринку.

Аналіз та прогнозування підсистем внутрішнього середовища банку (бізнес-процесів, персоналу, інфраструктури та фінансів) проведено на основі збалансованої системи показників (BSC). У процесі дослідження обґрунтовано, що прогнозування основних бізнес-процесів банку має здійснюватись у трьох вимірах: клієнти, продукти та канали збуту. У прогнозну модель банку закладено такі характеристики клієнтської бази як її стійкість, дохідність, ресурсний потенціал (визначається як рівень стабільності коштів на поточних рахунках). Продуктова політика знайшла своє відображення в прогнозній моделі через показники частки ринку (рівень присутності банку на основних ринках діяльності) та якості активів (визначає прогнозний обсяг прострочених кредитів та відповідних резервів на покриття кредитних ризиків). План розвитку нових каналів збуту (філій, відділень) також став невід'ємною складовою прогнозної моделі банку, адже відкриття нових точок продажу або розширення існуючих вимагає не лише відповідних капіталовкладень, а й впливає на потребу в персоналі. Запропоновано п'ять методів для розрахунку прогнозної чисельності персоналу банку: через аналіз навантаження працівників, за допомогою «агрегат-методу», шляхом розрахунку кількісних характеристик або регресійного аналізу, а також за допомогою моделювання.

Аналіз діяльності банку показав, що всі чотири його підсистеми (бізнес-процеси, персонал, інфраструктура та фінанси) тісно пов'язані між собою причинно-наслідковим зв'язком ? кваліфіковані, мотивовані та згуртовані в єдину команду співробітники (персонал банку), використовуючи сучасні інформаційні системи, обладнання, канали збуту (інфраструктура банку), забезпечують швидке, якісне обслуговування клієнтів (бізнесова підсистема банку), сприяючи фінансовим успіхам установи та реалізації її конкурентних переваг на ринку (фінансова підсистема банку).

У роботі наголошено, що фінансова підсистема банку є найголовнішою, оскільки отримання прибутку ? кінцева мета будь-якої комерційної установи. Діяльність усіх інших підсистем має бути направлена на максимізацію фінансових показників. Це дає підстави стверджувати, що аналіз фінансової підсистеми банку повинен охоплювати такі три лінії його захисту: достатній розмір капіталу для покриття непередбачених збитків; створення резервів у достатньому для покриття очікуваних збитків розмірі; висока прибутковість, яка дозволить покрити можливі збитки.

За результатами дослідження встановлено, що фінансова підсистема банку має задовольняти двом основним критеріям ? стійкості та ефективності. Прогнозування фінансової стійкості дає змогу оцінити, чи зможе банк у подальшому відповідати поставленим вимогам, а також визначити, наскільки зважену політику з управління ризиками проводить керівництво банку. Прогнозування ефективності діяльності банку дозволяє оцінити співвідношення між економічними результатами його роботи та витратами на їх досягнення.

Обґрунтовано, що вітчизняним банкам для аналізу фінансової стійкості варто використовувати підхід Європейського центрального банку, який включає аналіз трьох складових: достатності капіталу, ліквідності та якості активів.

Згідно цього підходу, достатність капіталу (англ., capital adequacy) вимірюється через коефіцієнт платоспроможності (англ., solvency ratio), який в європейській банківській практиці розглядається як основний показник діяльності, що відображає рівень прийнятого банком ризику. Згідно з вимогами НБУ, добре капіталізованим вважається банк, у котрого норматив адекватності регулятивного капіталу становить не менш як 17%.

Наступною компонентою стійкості банку є його ліквідність (англ., liquidity), тобто здатність швидко перетворювати свої активи у грошові кошти з мінімальною втратою їх вартості з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань. Для оцінки ліквідності банку здобувачем розроблено новий метод, який ґрунтується на побудові матриці балансу банку для виявлення неспівпадіння строків погашення активів і зобов'язань (рис. 2). Для застосування матричного методу аналізу ліквідності балансу активи банку розміщуються вертикально в міру зниження їх ліквідності, а пасиви ? горизонтально, починаючи з поточних зобов'язань і закінчуючи капіталом.

Рис. 2 Матриця ліквідності балансу «Індекс-банку» станом на 01.01.2008 р.

Якість активів (англ., asset quality) є третім важливим показником стійкості банку, в межах якого аналізується якість його кредитного та інвестиційного портфелів. Якість активів пропонується визначати з урахуванням величини непокритого кредитного та інвестиційного ризику, який можна обчислити як відношення недосформованих резервів до загального обсягу кредитного та інвестиційного портфелів банку.

З урахуванням світового досвіду, запропоновано власну вдосконалену методику аналізу та оцінювання фінансової стійкості на основі індексного методу. Узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості банку пропонується розраховувати за формулою:

, (1)

де FS ? поточна оцінка фінансової стійкості банку на конкретну дату; К1 ? коефіцієнт платоспроможності; К2 ? коефіцієнт якості активів; К3 ? коефіцієнт поточної ліквідності; К4 ? коефіцієнт довгострокової ліквідності.

Для врахування динаміки змін фінансового стану комерційного банку, можна обчислити динамічну оцінку його фінансової стійкості, для чого розраховуються середні значення та середньоквадратичні відхилення всіх коефіцієнтів.

, (2)

де ? динамічна оцінка фінансової стійкості банку за певний період; М1, … М4 ? математичне сподівання (середні значення) для коефіцієнтів К1, … К4; у1, … у4 ? середньоквадратичні відхилення для коефіцієнтів К1, … К4. Для визначення ефективності діяльності банківської установи дисертантом побудовано інтегральний показник, який базується на таких показниках, як рентабельність активів банку (ROA), економічна додана вартість (EVA) та ефективність операційної діяльності (Eo). Введений новий показник «ефективність операційної діяльності» запропоновано розраховувати як відношення суми чистого відсоткового доходу, чистого комісійного доходу, чистого торгівельного доходу за мінусом адміністративних витрат до середнього значення чистих активів банку.

, (3)

де INI ? чистий відсотковий дохід; INC ? чистий комісійний дохід; INT ? чистий торгівельний дохід; EADM ? адміністративні витрати; AN ? середнє значення чистих активів банку. Цей показник відображає чистий ефект від основної діяльності банку, оскільки не включає такі статті доходів як безповоротна фінансова допомога, доходи від оперативного лізингу (оренди) тощо, а також не враховує рух резервів за активними операціями.

У розділі 3 «Удосконалення інструментарію прогнозування фінансового стану банку» проведено моделювання діяльності банку на основі прогнозування грошових потоків. Запропонована здобувачем повна балансова модель банку відображає взаємозв'язок активів і пасивів у майбутньому, а також враховує доходи і витрати, що дає змогу будувати прогнозний звіт про фінансові результати та визначати очікувану ефективність діяльності. Використання зазначеної моделі дозволяє оцінювати майбутні варіанти розвитку банку за різними (альтернативними) сценаріями та обирати з них найкращий. Усі зазначені аспекти дозволяють стверджувати, що запропонована модель є новим інструментарієм управління банком у довгостроковій перспективі та підвищує якісний рівень банківського менеджменту.

Дисертантом обґрунтовано вибір змінних для балансової моделі банку та проведено дослідження особливостей формування обраних економічних показників, що характеризують активні та пасивні статті балансу банку. Основним завданням в цьому випадку було виявлення взаємозалежностей між цими статтями активів та пасивів, а також математичне відображення цих змін у звіті про фінансові результати діяльності.

Для розв'язання поставленої задачі було використано математичний апарат лінійної алгебри. Банківські активи було розподілено на 11 груп залежно від ступеня ліквідності, а пасиви було розподілено залежно від їх строковості також на 11 груп. Така структура відповідає задачам стратегічного планування та дозволяє розраховувати показники, що характеризують фінансовий стан банку. В результаті проведеного дослідження виведено систему рівнянь повної балансової моделі банку.

Успішна апробація розробленої балансової моделі на прикладі АТ «Індекс-банку» та АБ «Експрес-банку» довела її практичну цінність. Для зазначених банків було побудовано прогнозну модель на 2007 ? 2009 роки у трьох можливих сценаріях розвитку: оптимістичному, консервативному та песимістичному. Консервативний сценарій передбачав збереження банком наявної частки ринку в усіх сегментах. Оптимістичний сценарій припускав розширення присутності банку на ринку завдяки чіткій стратегії розвитку та за допомогою агресивної рекламної кампанії. Песимістичний сценарій був можливим за відсутності у банку чіткої стратегії розвитку, внаслідок чого він втрачав свої позиції на банківському ринку.

Порівняння прогнозної моделі АТ «Індекс-банку» з фактичними результатами його діяльності у 2007 році показало, що банк у своєму розвитку пішов песимістичним шляхом. При цьому аналіз відносних відхилень між прогнозними та фактичними значеннями продемонстрував доволі високу адекватність запропонованої моделі на рівні 85%, що дозволяє активно впроваджувати її в українських банках (табл. 2).

Адекватність отриманої моделі (x) розраховано як відношення абсолютного відхилення до відповідного прогнозного значення у моделі:

, (4)

де x ? оцінка адекватності (відносна величина); u ? відносне відхилення фактичних параметрів моделі від прогнозних; Xnф ? фактичне значення n-ї групи активів у балансі банку; Xnп ? прогнозне значення n-ї групи активів у балансі банку; Ynф ? фактичне значення n-ї групи пасивів у балансі банку; Ynп ? прогнозне значення n-ї групи пасивів у балансі банку.

Таблиця 2 Коефіцієнти адекватності прогнозної моделі АТ «Індекс-банк»

Показник, тис. грн.	Прогнозне значення	Фактичне значення	Значення ?	Значення ?
X1, X2, X3, X4 (каса, кор/рах, МБК)	556 933	376 243	0.324	68 %
X5, X6 (кредити фізичним особам)	585 129	809 653	0.384	62 %
X7 (кредити юридичним особам)	883 524	616 733	0.302	70 %
X8 (портфель цінних паперів)	12 623	197 533	14.648	?
X9 (прострочені та сумнівні кредити)	144 861	188 211	0.299	70 %
X10 (інвестиції в дочірні компанії)	9 156	9 206	0.005	99 %
X11 (основні засоби та інші цінності)	304 933	284 572	0.067	93 %
Y2 (кошти на вимогу фізичних осіб)	173 375	197 179	0.137	86 %
Y3 (кошти на вимогу юр. осіб)	530 186	498 920	0.059	94 %
Y4, Y5 (залучені МБК)	12 827	164 925	11.857	?
Y6 (депозити фізичних осіб)	1 158 311	949 531	0.180	82 %
Y7 (резерви під активні операції)	144 861	303 367	1.094	?
Y8 (прибуток минулих років)	- 52 902	- 47 863	0.095	90 %
Y9 (прибуток звітного року)	2 025	13 704	5.768	?
Y10 (субординований борг)	98 475	98 475	0.000	100 %
Y11 (акціонерний капітал)	430 000	430 080	0.000	100 %

Примітка. Показники X4 та Y5 не включають своп-операції на МБК.

Слід зауважити, що у прогнозній моделі спостерігаються за деякими статтями суттєві відхилення від факту. По-перше, це стосується портфеля цінних паперів (Х8), який зріс за 2007 рік на 682% за рахунок придбання боргових цінних паперів (облігацій) інших банків. Джерелом фінансування цих активів стали додаткові залучення на міжбанківському ринку (Y4, Y5), відтак цілком очевидно, що стрімке зростання обсягу інвестиційного портфеля банку жодним чином не пов'язане з розвитком фондового ринку України і спричинене виключно управлінськими рішеннями вищого менеджменту банку. По-друге, значні відхилення спостерігаються в обсягах сформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями (Y7), що пояснюється зміною внутрішньої методики оцінки ризиків. Нові французькі власники банку набагато критичніше поставилися до ризиковості українського бізнесу, що знайшло своє відображення в підвищенні очікуваної ризиковості кредитного портфеля. Під зазначене формуваня резервів материнський банк Crйdit Agricole надав АТ «Індекс-банку» безповоротну фінансову допомогу у розмірі 285 млн. грн. При цьому на кінець 2007 року фактичний обсяг проблемних кредитів банку був на 62% меншим, ніж фактично сформовані резерви.

Отже, якщо не брати до уваги певні відхилення, спричинені виключно управлінськими рішеннями, то можна стверджувати, що запропонована прогнозна модель є цілком адекватною і може застосовуватися при розробці стратегії банку.

Використання запропонованої моделі дає керівництву можливість оцінити майбутній фінансовий стан банку і, у разі потреби, завчасно внести необхідні корективи у його діяльність. Для оцінки майбутнього фінансового стану банку здійснюється аналіз прогнозної моделі з позицій її стійкості та ефективності. Альтернативні сценарії (оптимістичний, консервативний та песимістичний) є для банку, фактично, чітким планом дій у різних ситуаціях розвитку ринкової кон'юнктури. Тому детальні прогнозні баланси та бюджети банку, розроблені в кількох варіантах (сценаріях), дають можливість керівникам банку оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, уникати кризових ситуацій і підвищувати ефективність діяльності. За допомогою прогнозної моделі можна збільшити прибуток банку, що досягається за рахунок підтримання оптимальної структури активів і пасивів та ефективнішого розподілу ресурсів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поглибленні теоретичних та методичних засад оцінювання фінансового стану банку і розробці сучасного інструментарію прогнозування та планування основних фінансових параметрів його діяльності. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку висновків та пропозицій, які відображають вирішення задач дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. Проведене дослідження економічної сутності поняття «фінансовий стан банку» дало змогу уточнити його економічний зміст. Фінансовий стан банку ? це сукупність визначальних для його поведінки елементів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через інтегральні показники фінансової стійкості та ефективності комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи в певний період часу.

2. Застосування у дослідженні системного підходу дало підстави стверджувати про необхідність оцінювання фінансового стану банку через показники стійкості та ефективності. У роботі запропоновано власне трактування цих економічних понять з урахуванням особливостей їх прояву в банківському бізнесі. Доведено, що під фінансовою стійкістю слід розуміти здатність банку динамічно розвиватися та безперервно виконувати свою системну функцію (фінансове посередництво), гнучко реагуючи на всі фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. А ефективність роботи банку слід оцінювати за результатами виконання ним зазначеної системної функції.

3. У роботі обґрунтовується доцільність чіткого розмежування таких понять як «стійкість», «надійність» та «стабільність». Поняття «надійність» є суб'єктивним виразником стійкості, оскільки визначається рівнем довіри до банку з боку тих чи інших економічних суб'єктів. Термін «стабільність» означає незмінність, а отже банк як динамічна система не може бути стабільним. У той же час поняття «стабільність» доречно вживати щодо певних характеристик діяльності банку (місії, стратегічних цілей, тарифів тощо), маючи на увазі їх незмінність протягом певного періоду часу.

4. Дослідження прогнозування як фінансового інструментарію показало його важливість у системі фінансового менеджменту банку. Були сформульовані основні функції прогнозування та доведено, що прогнозування допомагає з множини стратегічних альтернатив вибрати таку фінансову стратегію, яка відповідає місії та цілям банку. В ході дослідження здобувачем запропоновано виділяти пошуковий та нормативний прогнози фінансового стану банку.

5. Проведене дослідження дозволило дисертанту доповнити існуючу модель комплексного середовища банку в частині визначення елементів внутрішнього середовища. Запропоновано виділяти такі підсистеми банку як «фінанси», «бізнес-процеси», «персонал» та «інфраструктура», а аналіз та прогнозування цих підсистем доцільно здійснювати на основі збалансованої системи показників (Balanced Scorecard).

6. Методика прогнозування фінансового стану банку складається з низки послідовних етапів. Першим етапом є встановлення кількісних взаємозв'язків між загальними макроекономічними показниками та станом банківської системи. Другим етапом є аналіз внутрішніх підсистем банку (бізнес-процесів, персоналу, інфраструктури та фінансів) та прогнозування їх майбутнього розвитку з урахуванням їх внутрішнього взаємозв'язку та впливу на банк зовнішніх факторів. Третім кроком є формування прогнозного балансу та звіту про фінансові результати. Отримана прогнозна модель дає можливість оцінити майбутній фінансовий стан банку з позицій стійкості та ефективності.

7. У дослідженні пропонується вдосконалена методика аналізу та оцінки фінансової стійкості, яка враховує світовий досвід та особливості діяльності банків України. Встановлено, що достатньо точно фінансову стійкість банку ідентифікують показники достатності капіталу, якості активів та ліквідності.

8. Вдосконалено методичний підхід до оцінювання ліквідності, який ґрунтується на побудові матриці балансу банку для виявлення неспівпадіння строків погашення активів і зобов'язань. Цей підхід дає змогу виявити фінансові труднощі банку на ранній стадії їх виникнення та вчасно вжити антикризові заходи.

9. Ефективність банку пропонується оцінювати за результатами його діяльності на основі розробленої інтегральної системи оцінки роботи банку. До цієї системи ввійшли взаємно незалежні й, водночас, комплексні показники ефективності: економічна додана вартість (EVA), рентабельність активів (ROA) та ефективність операційної діяльності (Eo).

10. Запропонована здобувачем повна балансова модель банку відображає взаємозв'язок активів і пасивів у майбутньому, а також враховує доходи і витрати, що дає змогу будувати прогнозний звіт про фінансові результати та визначати очікувану ефективність діяльності. Використання зазначеної моделі дозволяє оцінювати майбутні варіанти розвитку банку за різними (альтернативними) сценаріями та обирати з них найкращий.

фінансовий банк макроекономічний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кот О. В. Комплексна оцінка результатів діяльності банку / О. В. Кот // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. ? 2006. ? № 3 (12). ? С. 91?96, (0,46 друк. арк.).

2. Кот О. В. Місце прогнозування в процесі стратегічного управління фінансовою діяльністю банку / О. В. Кот // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Економічні науки. ? Житомир : ЖДТУ, 2006. ? № 4 (38). ? С. 388?392, (0,48 друк. арк.).

3. Кот О. В. Прогнозування процесів внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності банку / О. В. Кот // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. ? Випуск 230 : в 3 т. ? Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. ? Т. 2. ? С. 369?381, (0,81 друк. арк.).

4. Кот О. В. Прогнозування фінансового стану банків з метою попередження їх банкрутства / О. В. Кот // Вісник Національного банку України. ? 2008. ? № 3. ? С. 34-39, (0,75 друк. арк.).

В інших виданнях:

5. Скирта О. В. (Кот О. В.) Методика трансфертного ценообразования и аллокаций / О. В. Скирта (О. В. Кот) // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні : наук.-практ. конф., 18-19 листоп. 2004 р. : тези доп. ? К. : КНЕУ, 2004. ? С. 422?424, (0,15 друк. арк.).

6. Кот О. В. Прогнозування приросту депозитів та коштів на вимогу фізичних осіб у банківській системі України / О. В. Кот // Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти : зб. наук. праць за матеріалами першої міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 трав. 2007 р. : в 3 т. ? Дніпропетровськ : ПДАБА, 2007. ? Т. 2. ? С. 158?162, (0,4 друк. арк.).

...