Страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки"

Української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві

Пущак Світлана Дмитрівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, Лайко Петро Афанасійович, Національний аграрний університет, директор навчально-наукового інституту післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Мних Микола Володимирович, Академія муніципального управління, професор кафедри державних і місцевих фінансів, проректор-директор інституту підвищення кваліфікації кадрів

кандидат економічних наук, доцент, Рудик Володимир Касянович, Подільський державний аграрно-технічний університет, директор інституту бізнесу і фінансів

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Н.Л. Жук

Анотація

Пущак С.Д. Страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий цент "Інститут аграрної економіки", м. Київ, 2008.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення і підвищення ефективності страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві. Запропоновано використовувати об'єднаний індекс при обчисленні страхової суми. Запропоновано використовувати при страхуванні сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків 50%-ну страхову урожайність. Уточнено перелік страхових ризиків відповідно до агрокліматичних зон та районів, за якими здійснюється страхування сільськогосподарських культур. Удосконалено класифікацію сільськогосподарських ризиків. Запропоновано комплексну програму страхування із певним набором страхових продуктів для страхування природно-кліматичних ризиків. Удосконалено методику розрахунку страхової тарифної ставки на основі виявлених можливостей їх зниження відповідно до рівня страхового забезпечення об'єкта, що страхується. На основі узагальнень уточнено поняття "ризик", "сільськогосподарський ризик", "природно-кліматичний ризик", "страховий ризик". Обґрунтоване використання теоретико-ігрової моделі як бази для прогнозування суми страхових платежів. Запропоновані альтернативні можливості страхового захисту сільськогосподарських культур.

Ключові слова: природно-кліматичний ризик, об'єднаний індекс, страхова сума, страхове відшкодування, механізм, страховий платіж, страхування витрат, страхові резерви.

Аннотация

Пущак С.Д. Страхование природно-климатических рисков в растениеводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики", г. Киев, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических и методологических предложений и практических рекомендаций относительно усовершенствования и повышения эффективности страхования урожая сельскохозяйственных культур от негативного влияния природно-климатических рисков.

Обобщены вопросы нового решения научного задания развития страхования природно-климатических рисков в растениеводстве.

Рассмотрено сущность и классификационные признаки страховых сельскохозяйственных рисков, обоснованно понятие "риск", "сельскохозяйственный риск", "природно-климатический риск", "страховой риск". Страховой сельскохозяйственный риск классифицирован на такие группы: природно-климатическую группу рисков, производственную, технологическую и непроизводственную, или финансово-коммерческую группы.

На основе анализа методических подходов к осуществлению оценки страховых рисков сформированный алгоритм такой оценки для эффективной их ликвидации. На основе рассмотренных этапов расчета степени природно-климатических рисков приведены их преимущества и недостатки.

Классификация рисков отрасли сельского хозяйства за видовыми и причинными признаками позволила построить модель влияния рисков в разных аспектах проявления на хозяйство. Такая классификация даст возможность детальнее проследить риски присущие определенному этапу осуществления сельскохозяйственной деятельности для их своевременной идентификации и предотвращению, то есть страхованию.

Эффективным является страхование отдельных рисков наступления неблагоприятных для выращивания конкретных сельскохозяйственных культур природно-климатических явлений наиболее характерных для данной природно-климатической зоны или района. Также эффективным будет использование системы страхования расходов на предотвращение или ликвидацию последствий страхового случая.

Рынок страхования природно-климатических рисков растениеводства находится на стадии развития.

Среди перспектив развития страхования сельскохозяйственных культур от неблагоприятного влияния природно-климатических рисков, следует выделить: разработку комплексной программы страхования, изменения в системе страхования растениеводства с субсидированием, предложения относительно перестрахования природно-климатических рисков, создания Комитета по управлению природно-климатических рисков, страхования производственных расходов на выращивание сельскохозяйственных культур.

Целесообразным будет использование индексного метода страхования на основе объединенного индекса, применение которого позволяет страховать урожайность определенных сельскохозяйственных культур от неблагоприятных природно-климатических явлений с учетом влияния на нее естественных свойств почвы, количества внесенных удобрений, проведения своевременно всех мероприятий агротехнологии, количества осадков, температуры воздуха и верхнего слоя почвы.

Для использования погодного индекса нами сделаны расчеты двумя способами, которые проанализированы. Применение погодного индекса даст возможность сельскохозяйственным товаропроизводителям получить страховое возмещение даже в том случае, когда урожайность застрахованной сельскохозяйственной культуры будет ровной или выше ее среднего уровня по области.

При вычислении страхового возмещения следует использовать определенный процент покрытия страховой суммы, чем франшизу. Также следует применять страхование сельскохозяйственных культур за 50%-ного обеспечение.

Возможностями снижения страхового тарифа является выбор страхователем оптимальной нормы страхового обеспечения, то есть чем большая норма, тем больший размер тарифа и через дифференциацию колебания урожайности, то есть благодаря страхованию определенных уровней отклонения фактической урожайности сельскохозяйственных культуры от ее среднего уровня в сторону уменьшения, а именно: больший уровень отклонения, соответственно больший размер тарифа в условиях страхования сельскохозяйственных культур. Однако второй способ будет более эффективным.

Пересмотрен перечень страховых случаев в соответствии с природными и климатическими явлениями определенной конкретной местности; предложен перечень страховых рисков описанный за климатическими зонами и районами для проведения страхования сельскохозяйственных культур.

Целесообразным является вычисление с помощью теории игор ожидаемого дохода как базы для прогнозирования страховых платежей следующий год.

Исследование структуры страховых технических резервов и возможностей формирования дополнительных резервных фондов показывает необходимость образования фонда будущего риска, создания резерва страхования урожая по накопительному принципу и резерва дополнительных ресурсов по страховании урожая сельскохозяйственных культур, внесения изменений к формированию и использованию фонда незаработанной премии.

Ключевые слова: природно-климатический риск, объединенный индекс, страховая сумма, страховое возмещение, механизм, страховой платеж, страхование расходов, страховые резервы.

Annotation

Pushchak S.D. Insurance of naturally-climatic risks in a plant-grower. it is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.08 is a money, finances and credit. National scientific centre. "Institute of agrarian economics", Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted ground of theory-methodological suggestions and practical recommendations in relation to an improvement and increase of efficiency of insurance at insurance of naturally-climatic risks in a plant-grower. It is suggested to use the incorporated index for the calculation of amount covered. It is suggested to use for ensuring of agricultural cultures against negative influence of naturally-climatic risks of 50% the insurance productivity. The list of insurance risks is specified in accordance with agroclimatic areas and districts which insurance of agricultural cultures is carried out after. Classification of agricultural risks is improved. The complex program of insurance with such set of insurance products is offered for insurance of naturally-climatic risks. The method of calculation of insurance tariff rate is improved on the basis of found out possibilities of their decline in accordance with the level of insurance coverage of object which is insured. Grounded concept "risk", "agricultural risk", " naturally-climatic risk", "insurance risk". The use of game-theoretical model is grounded for determination of structure of sowing areas and sowing of concrete agricultural cultures for the use of method of prognostication of sum of insurance payments. Alternative possibilities of insurance defence of agricultural cultures are offered.

Keywords: naturally-climatic risk, incorporated index, amount covered, insurance compensation, mechanism, insurance payment, insurance of charges, insurance backlogs.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сільськогосподарське виробництво є одним з найбільш ризикованих напрямів підприємницької діяльності, а страхування - важливим і найпоширенішим способом уникнення ризиків або зменшення їх впливу. У зв'язку з тим, що сільськогосподарські підприємства при вирощуванні рослинницької продукції найбільше потерпають від природно-кліматичних ризиків, головним елементом гарантування їхньої економічної безпеки та стабільності фінансового стану має стати страхування. Завдяки страхуванню можна раціоналізувати структуру коштів, що спрямовуються на запобігання або оперативне усунення наслідків природної стихії або інших чинників, що перешкоджають діяльності господарюючого суб'єкта. Нині існує недосконала для всіх учасників страхових взаємовідносин процедура страхування урожаю сільськогосподарських культур. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній роботі страховиків тому, що визначає величину необхідного страхового фонду, а отже і можливості відшкодування збитків, застрахованих як у звичайні, так і в особливо несприятливі роки. Тому постає необхідність розглянути різні способи удосконалення страхування рослинництва від природно-кліматичних ризиків.

Серед вітчизняних теоретиків і практиків, що займаються проблемами сільськогосподарського страхування, можна виділити таких вчених: В.Д. Базилевича, В.В. Вітлінського, Н.М. Внукову, М.Я. Дем'яненка П.А. Лайка, О.Є. Гудзь, М.С. Клапків, О.Л. Кашенка, А.В. Криворучка, С.А. Навроцького, С.І. Наконечного, С.С. Осадця, М.В. Мниха, В.К. Рудика, Д.В. Полозенка, О.І. Ястремського. Серед зарубіжних авторів: А. Вільямса, В. Гроуза, М.Ф. Галагуза, В.В. Глущенка, Д. Діксона, К. Ерроу, Ю.М. Журавльова, Л.О. Лігоненка, Л.К. Никитенкова, К. Пфайффера, В.В. Смирнова, К.Є. Турбіна, Я. Хеймеса, В.В. Шахова, Р.Т. Юлдашева.

Проте залишається ряд питань методологічного та методичного спрямування, які потребують подальшого опрацювання, комплексного дослідження і впровадження у практику. Зокрема, методика обчислення індексу погоди, методика обчислення суми страхового відшкодування, удосконалення методики страхування врожаю сільськогосподарських культур. Реформування потребує відповідної законодавчої бази та державної підтримки страхування сільського господарства.

Необхідність розв'язання вищеперелічених питань і пошуку нових систем, методів або способів страхування галузі рослинництва свідчить про актуальність й обґрунтування вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Національного аграрного університету за темою: "Теоретичні та методологічні засади удосконалення форм господарювання, економічного механізму, інфраструктури ринку в агропромисловому виробництві та розвитку сільських територій" (державний реєстраційний номер 0101U003619).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні методичних підходів та розробці рекомендацій щодо удосконалення й підвищення ефективності страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві.

Реалізація поставленої мети обумовила послідовне розв'язання таких завдань:

на основі теоретичного узагальнення удосконалити сутність понять "ризик", "природно-кліматичний ризик", "страховий ризик" і класифікацію сільськогосподарського ризику за типовими ознаками;

запропонувати авторський варіант дефініції "сільськогосподарський ризик";

обґрунтувати доцільність використання об'єднаного індексу при розрахунку страхової урожайності озимої пшениці;

розробити пропозиції щодо удосконалення механізму страхового відшкодування збитків при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків;

удосконалити методичні підходи розрахунку страхової тарифної ставки на основі виявлених можливостей її зниження;

обґрунтувати механізм прогнозування суми страхових платежів із застосуванням методу теорії ігор з природою при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур;

виокремити перспективи розвитку страхування сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків як засобу запобігання та зменшення дії ризиків на результати діяльності сільськогосподарських підприємств;

обґрунтувати концептуальні положення комплексної програми страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві із запропонованим набором страхових продуктів.

Об'єктом дослідження є відносини у сфері страхування сільськогосподарських ризиків.

Предметом дослідження є страхування врожаю сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є теоретико-аналітичні та емпірично-факторологічні методи пізнання: аналізу та синтезу, логічного та порівняльного аналізу (при дослідженнях стану страхового ринку, порівнянні страхових сум і платежів, розрахованих при урожайності обчисленої різними способами та різних розмірах страхового тарифу, виходячи із виду ризику, що страхується), індексного та факторного методу (при визначенні страхових сум і платежів залежно від способу обчислення урожайності), формалізації та математичного моделювання з використанням моделі теорії ігор з природою (при прогнозуванні суми страхових платежів при страхуванні природно-кліматичних ризиків).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

уперше запропоновано:

використання об'єднаного індексу, який включає індекс зміни урожайності, індекс опадів та індекс температури при обчисленні страхової урожайності сільськогосподарських культур;

авторську дефініцію "сільськогосподарський ризик" як негативне (позитивне) відхилення фактичного результату діяльності від запланованого внаслідок впливу ряду несприятливих (сприятливих) факторів природно-кліматичного, виробничого, фінансово-комерційного та політико-правового характеру в агросфері, настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю;

вдосконалено:

механізм відшкодування збитків при страхуванні сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків на площах, де рівень урожайності нижчий 50 відсотків середньої по області;

класифікацію сільськогосподарських ризиків шляхом виділення чотирьох класифікаційних груп: природно-кліматичної, виробничої, технологічної та невиробничої (фінансово-комерційної);

комплексну програму страхування рослинництва таким набором страхових продуктів для страхування природно-кліматичних ризиків: страхування сільськогосподарських культур, страхування сільськогосподарської техніки, страхування сільськогосподарської продукції на час зберігання у сховищах, страхування майбутнього врожаю певної сільськогосподарської культури, страхування очікуваного рівня доходності після реалізації продукції рослинництва, страхування фінансових і маркетингових ризиків;

методичний підхід до розрахунку страхової тарифної ставки на основі виявлених можливостей її зниження відповідно до рівня страхового забезпечення об'єкта, що страхується, або через диференціацію коливання урожайності;

дістало подальший розвиток:

дефініції "ризик" шляхом доповнення його характеристики "діапазоном коливань відхилення можливого результату (фактично одержаного) від запланованого (математично обчисленого)", "природно-кліматичний ризик" шляхом доповнення ознакою "додаткового прибутку", "страховий ризик" шляхом доповнення ознакою частини або всього збитку, нанесеного об'єкту страхування, внаслідок його пошкодження або загибелі при настанні страхового випадку згідно договору страхування, що виражений в грошовій формі та не перевищує страхової суми, зазначеної в ньому, який до настання носить ймовірний та випадковий характер;

обґрунтування механізму прогнозування суми страхових платежів застосуванням методу теорії ігор з природою;

розвиток страхування сільськогосподарських культур, що включають зміни у методиці формування і використання страхових резервів при страхуванні сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків, зміни у системі страхування рослинництва із субсидуванням, пропозиції щодо перестрахування природно-кліматичних ризиків, утворення при Кабінеті міністрів України Комітету з управління природно-кліматичними ризиками, страхування виробничих витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертаційній роботі методичні положення розрахунку страхової суми на основі об'єднаного індексу, страхування врожайності, що нижча 50% середньої по області, вдосконаленого переліку страхових ризиків відповідно до агрокліматичних зон і районів впроваджені в практичну діяльність НАСК “Оранта” Київського обласного відділення (довідка № 2199 від 25.09.2007р.).

Результати дисертаційного дослідження щодо вдосконалення тарифної ставки, можливості зниження тарифу відповідно до рівня страхового забезпечення та елементи комплексної програми страхування природно-кліматичних ризиків знайшли своє застосування в діяльності страхової компанії ЗАТ "Страховий Дім "АКТОН" (довідка № 754 від 25.09.2007 р.).

Запропонована в дисертації комплексна (інтегральна) рейтингова оцінка ефективності виробництва продукції рослинництва та методика прогнозування розміру посівних площ сільськогосподарських культур на основі моделі теорії ігор використовуються Управлінням агропромислового розвитку Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області (довідка № 192 від 9.07.2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються як методичне забезпечення навчального процесу при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за спеціальностями "Економіка підприємства", "Облік і аудит" у Відокремленому структурному підрозділі "Бережанський агротехнічний інститут" Національного аграрного університету (довідка № 113 від 6.03.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертаційної роботи розроблені автором особисто і містяться в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були обговорені на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Наука і освіта 2006”, м. Дніпропетровськ (2006 р.), “Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів у агропромисловому виробництві”, м. Тернопіль (2006 р.), “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика 2006”, м. Дніпропетровськ (2006 р.), “Аграрному форумі - 2006”, м. Суми (2006 р.), “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства”, м. Харків (2006 р.) та Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв'язання”, м. Тернопіль (2005 р.).

Публікації. Результати досліджень відображені в 10 опублікованих працях у наукових журналах, збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3,05 друк. аркуша, з них 6 у наукових фахових виданнях обсягом 2,23 друк. аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Обсяг основного тексту роботи - 207 сторінок, з яких 41 - таблиця, 15 - рисунків. Робота містить 22 додатки на 37 сторінках, список використаних літературних джерел із 156 найменувань на 14 сторінках.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дослідження, показано особистий внесок.

У першому розділі "Наукові основи страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві" на основі науково-теортичних узагальнень удосконалено сутність та поглиблено класифікацію сільськогосподарського ризику і природно-кліматичного як його складової, досліджено системи страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві та виявлено найефективнішу з них, систематизовано переваги і недоліки існуючих методів оцінки природно-кліматичних ризиків, сформовано алгоритм такої оцінки для їх ефективного усунення.

Передумовою виникнення страхових відносин є ризик, без наявності якого немає страхування, оскільки відсутній страховий інтерес. Загально прийнято вважати, що слово “ризик” прийшло у європейські мови з іспанської або португальської і означає "скеля". Серед теоретиків і практиків-економістів та страховиків єдиного підходу до дефініції поняття “ризик” та його складової - “страхового ризику”, немає.

Під ризиком розуміємо діапазон коливань відхилення можливого (фактично одержаного) результату від запланованого (математично обчисленого) внаслідок впливу ряду факторів (причин), настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю.

Під сільськогосподарським ризиком ми розуміємо негативне відхилення фактичного результату діяльності від запланованого (збиток) внаслідок впливу ряду несприятливих факторів природно-кліматичного, фінансово-комерційного та політико-правового характеру в агросфері. Під страховим ризиком - частину або весь збиток, нанесений об'єкту страхування, внаслідок його пошкодження або загибелі при настанні страхового випадку згідно договору страхування, що виражений в грошовій формі та не перевищує страхову суму, зазначену в даному договорі, і який до настання носить ймовірнісний та випадковий характер. Під природно-кліматичним ризиком - збитки, внаслідок настання подій, спричинених несприятливими для вирощування конкретних сільськогосподарських культур силами природи, настання та розмір яких визначається ймовірністю.

Розходження у визначеннях сутності поняття "природно-кліматичний ризик" полягають у трактуванні його як збитку сільськогосподарського товаровиробника, а в деяких випадках, як прибутку.

Проаналізовано системи за якими проводиться страхування природно-кліматичних ризиків. Найбільш розвиненими вважаються системи страхування сільського господарства в країнах, уряд яких створив спеціальні агентства або партнерські програми, що контролюють надання фінансової підтримки державою.

Доведено, що для України найефективнішою системою страхування сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків є система на основі індексів із значною фінансовою підтримкою держави, контроль за якою здійснюватиме Комітет з управління природно-кліматичними ризиками створений при Кабінеті міністрів України.

Встановлено, що найбільш повною та системною є класифікація ризиків галузі сільського господарства за видовою і причинною ознаками (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація сільськогосподарських ризиків у рослинництві

Класифікаційні ознаки (групи ризиків)	Страхові ризики	Нестрахові ризики
Природно-кліматичні	Буря, пожежа, град, злива, заморозки, інші	Дія стихійного лиха катастрофічного характеру; деякі хвороби, шкідники карантинні
Виробничі	Недобір урожаю, сільськогосподарські культури, багаторічні насадження, посівні площі	Недотримання технології вирощування сільськогосподарських культур, безгосподарність тощо
Технологічні	Технічний (поломка техніки, робочих машин), підтоплення складів, трудовий тощо	Ресурсний, відмова техніки тощо
Невиробничі (фінансово-комерційні)	Недоодержання прибутку	Зміна політики, революція, зміна податкового законодавства, зміна ціни, інфляція, зміна процентних ставок тощо

Така класифікація дасть змогу більш детально прослідкувати ризики, які можуть виникнути на певному етапі здійснення сільськогосподарської діяльності для їх вчасної ідентифікації та запобігання.

Проаналізовано методичні підходи до здійснення оцінки страхових ризиків і сформовано алгоритм такої оцінки для їх ефективного усунення. Розглянуто етапи розрахунку ступеня природно-кліматичних ризиків, які ґрунтуються на теорії ймовірностей, статистичних методах, методі експертних оцінок, аналітичному, методі використання аналогій. Наведено їх переваги та недоліки.

У другому розділі "Оцінка стану страхування природно-кліматичних ризиків рослинництва в сучасних умовах" проаналізовано діяльність ринку страхування сільськогосподарських культур, виокремлено перспективи страхування рослинництва від природно-кліматичних ризиків, розглянуто індексні методи страхування, досліджено метод страхування на основі об'єднаного індексу, проаналізовано страхові платежі розраховані при здійсненні страхування різними методами та за чотирма (нами вибраними) програмами, удосконалено механізм страхового відшкодування збитків при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків на площах, де рівень урожайності нижчий 50 відсотків середньої по області.

Дослідження виявили, що в Україні збирається біля 3-4 млн. грн. премій по сільськогосподарському страхуванню, однак переважно у формі формального страхування банківської застави. Причому оцінити обсяги сільськогосподарського страхування в Україні досить складно, оскільки відсутня відповідна офіційна звітність.

Рівень страхування рослинницької галузі сільського господарства залишається досить низьким і є недостатнім для гарантування безпечної й безперебійної господарської діяльності страхувальників.

Фактичний стан страхування рослинницької галузі у Київській області наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Стан страхування сільськогосподарських культур у Київській області

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення 2007/2005 рр.
				(+/-)	%
Кількість укладених договорів	54	77	138	84	156
Суми страхових платежів, млн. грн.	60,7	89,1	181,4	120,7	199
Суми страхових виплат, тис. грн.	41,8	59,3	132,8	91,00	218
Середній рівень виплати страхового відшкодування, %	0,07	0,07	0,07	0,00	6
Середній рівень виплат на 1 договір, тис. грн.	0,77	0,77	0,96	0,19	24
Середня сума страхових платежів на 1 договір, тис. грн.	112,41	115,71	131,45	19,04	17

Як можна переконатися з табличних даних кількість укладених договорів страхування з кожним роком зростає. Суми внесених страхових платежів за період 2005-2007 рр. збільшилися на 120,7 млн. грн. (або на 199%). Страхові виплати у 2007 р. збільшилися на 91,0 тис. грн. порівняно з 2005 р. Середня сума надходження страхових платежів за кожним укладеним договором у 2007 р. зросла на 19,04 тис. грн. або на 17,0% порівняно з 2005 р.

Серед перспектив страхування природно-кліматичних ризиків виділено: підвищення ефективності сільськогосподарської галузі; зниження страхових тарифних ставок; застосування при комплексному страхуванні понижуючих коефіцієнтів до тарифної ставки; розробка страхових продуктів від окремих ризиків; використання методу страхування на основі об'єднаного індексу; використання механізму страхового відшкодування збитків від природно-кліматичних ризиків за 50-ти відсоткового забезпечення рівня урожайності.

Доведено, що при здійсненні страхування сільськогосподарських культур найкраще використовувати метод страхування за індексом врожайності, обчисленої за фотосинтетичною активністю (по ФАР), оскільки страхова сума є найменшою, а звідси і мінімальний страховий платіж, який сплачуватиме сільськогосподарський товаровиробник.

Здійснено розрахунок рівня страхової урожайності озимої пшениці для Київської області (табл. 3).

Аналіз таблиці 3 показав, що середня по області страхова урожайність із застосуванням об'єднаного індексу (42,5 ц/га) перевищує середню по області страхову врожайність (29,4 ц/га), що враховує сам індекс її зміни на 13,1 ц/га. Підняття рівня страхової урожайності стимулюватиме сільськогосподарських товаровиробників до підвищення рівня сільськогосподарської культури, а звідси і економіки на селі. Враховуючи, що страхові платежі збільшаться, адже обчислюються як певний процент від страхової суми, в основі якої лежить страхова урожайність, передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники будуть страхувати врожайність за такою схемою, оскільки рівень її буде значно вищим, а звідси є точна ймовірність виплати страхового відшкодування страховиками. Крім цього, держава субсидує 50% страхових платежів сільськогосподарським товаровиробникам.

Доведено, що доцільним буде використання методу страхування на основі об'єднаного індексу, застосування якого дозволяє страхувати врожайність певних сільськогосподарських культур від несприятливих природно-кліматичних явищ з врахуванням впливу на неї природних властивостей ґрунту, кількості опадів, температури повітря та верхнього шару ґрунту.

Методика обчислення страхової суми за об'єднаним індексом буде такою: обчислюємо середнє значення урожайності конкретної культури за 5 років. Далі розраховується рівень урожайності культури залежно від родючості ґрунту та кількості внесених добрив і рівень урожайності залежно від суми опадів та стану (нестачі) насичення повітря вологою за різні періоди розвитку рослини. Обчислити такі індекси: середньої урожайності за 5 років до фактичної в районі (господарстві); середньої урожайності за 5 років до залежної від внесених добрив (при цьому використовувати метод середньої ковзної); середньої урожайності за 5 років до залежної від кількості опадів і забезпеченості вологою.

Знайти середнє значення серед вищеперелічених індексів урожайності. Обчислити погодний індекс за середньою багаторічною температурою й кількістю опадів і відповідно їхніх фактичних значень.

Таблиця 3. Розрахунок рівня страхової урожайності озимої пшениці для Київської області різними варіантами, ц/га

Райони	Фактична урожайність у 2007р.	Страхова урожайність	Відхилення (+/-)
		на основі середньої урожайності за п'ять років	з врахуванням індексу врожайності	з врахуванням, нами запропонованого, об'єднаного індексу
					кол.4 () кол.3	кол.5 () кол.3	кол.5 () кол.4
1	2	3	4	5	6	7	8
Баришівський	27,1	25,4	25,3	36,0	-0,1	10,7	10,8
Білоцерківський	36,3	34,1	33,5	48,4	-0,6	14,3	15,0
Богуславський	27,0	28,0	27,6	39,8	-0,4	11,8	12,2
Бориспільський	35,7	25,3	23,6	35,9	-1,7	10,6	12,4
Бородянський	16,5	16,3	16,2	23,1	0,0	6,9	6,9
Броварський	27,2	22,7	22,2	32,3	-0,5	9,6	10,1
Васильківський	46,6	34,3	32,9	48,8	-1,4	14,4	15,8
Вишгородський	15,6	20,2	18,0	28,7	-2,2	8,5	10,7
Володарський	44,5	32,4	27,8	46,1	-4,6	13,6	18,2
Згурівський	37,7	30,8	29,3	43,7	-1,4	12,9	14,4
Іванківський	11,1	12,3	12,2	17,5	-0,1	5,2	5,3
Кагарлицький	51,1	43,6	41,8	62,0	-1,8	18,4	20,2
К. Святошинський	26,9	21,8	21,2	31,0	-0,6	9,2	9,8
Макарівський	19,1	17,5	17,2	24,9	-0,3	7,4	7,7
Миронівський	40,1	34,7	34,3	49,4	-0,5	14,6	15,1
Обухівський	42,6	36,4	35,7	51,7	-0,6	15,3	15,9
П. Хмельницький	25,8	24,2	24,0	34,4	-0,2	10,2	10,4
Поліський	6,8	9,6	8,8	13,6	-0,8	4,0	4,8
Рокитянський	36,2	36,3	35,9	51,5	-0,4	15,3	15,6
Сквирський	29,0	27,0	26,4	38,3	-0,6	11,4	11,9
Ставищенський	36,1	33,0	32,7	46,9	-0,4	13,9	14,3
Таращанський	33,4	32,4	32,2	46,0	-0,2	13,6	13,8
Тетіївський	37,7	32,8	31,7	46,6	-1,1	13,8	14,9
Фастівський	26,2	23,1	22,7	32,8	-0,4	9,7	10,1
Яготинський	32,6	28,5	27,7	40,5	-0,8	12,0	12,8
В середньому по області	34,2	29,9	29,4	42,5	-0,5	12,6	13,1

Об'єднаний індекс дорівнюватиме сумі середнього індексу врожайності, індексу температури й індексу опадів з урахуванням кореляційних зв'язків між ними.

Дослідження механізму страхового відшкодування збитків від природно-кліматичних ризиків показало, що краще використовувати покриття врожаю (чи врожайності), ніж франшизу. Збиток у вартісному вимірі, отриманий множенням фізичного збитку з одиниці площі на площу та на ціну реалізації, відшкодовується в повному обсязі. Також слід здійснювати страхування сільськогосподарських культур за 50% забезпечення рівня урожайності.

У випадку більше 50% недобору врожаю страховик гарантує сільськогосподарським підприємствам виплату страхового відшкодування в розмірі різниці між страховою та фактичною врожайністю (табл. 4).

Таблиця 4. Розрахунок страхового відшкодування на 1 га посіву озимої пшениці при 50%-му забезпеченні рівня урожайності

Показники	Варіант 1 повні втрати урожаю	Варіант 2 урожайність < страхової урожайності (більше, ніж на 50%)	Варіант 3 урожайність < страхової урожайності (менше, ніж 50%)	Варіант 4 урожайність > страхової урожайності
Середня урожайність із врахуванням об'єднаного індексу, ц	29,87	29,87	29,87	29,87
Ринкова ціна, грн./ц	60,92	60,92	60,92	60,92
Рівень гарантованого урожаю, %	70	70	70	70
Страхова урожайність, ц	20,91	20,91	20,91	20,91
Страхова сума на 1 га, грн.	1274	1274	1274	1274
Страховий тариф, %	4,14	4,14	4,14	4,14
Страховий платіж - всього, грн.	52,74	52,74	52,74	52,74
Фактична урожайність, ц	0	6,80	19,10	29,87
Страхові втрати урожаю, ц	20,91	14,11	1,81	0
Втрати сільгосптоваровиробника, грн.	1819,7	1405,4	656,1	53,00
Вартість фактичного урожаю, грн.	0	414,3	1163,6	1766,7
Страхове відшкодування, грн.	1274	859,7	110,4	0

Застосування такої програми дозволить державі відмовитися від дотування сільського господарства у випадку настання великих (масштабних) стихійних лих. Така програма буде більш адресною, внесе ясність в економічні відносини держави і селян при настанні великих стихійних явищ.

У третьому розділі "Удосконалення страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві" наведено розроблені заходи і пропозиції щодо удосконалення механізму страхування сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків, обґрунтовано зниження тарифів при страхуванні рослинництва, досліджено методичні підходи до прогнозування суми страхових платежів із застосуванням методу теорії ігор з природою при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур, доводиться доцільність розробки концептуальних положень комплексної програми страхування рослинництва із запропонованим набором страхових продуктів.

Дослідження виявили дві можливості (способи) зниження страхової тарифної ставки: шляхом надання страхувальнику вибирати оптимальну норму страхового забезпечення, за принципом чим більша норма, тим більший розмір тарифу та через диференціацію коливання урожайності, тобто завдяки страхуванню визначених рівнів відхилення фактичної урожайності сільськогосподарських культури від її середнього рівня в сторону зменшення, а саме: більший рівень відхилення, відповідно більший розмір тарифу.

На формування страхових тарифів в першу чергу впливають показники урожайності сільськогосподарських культур. Показник збитковості страхової суми (формула 1) є основою нетто-ставки тарифу:

К_зб =, (1)

де V - страхове відшкодування при настанні страхового випадку, грн., S - страхова сума за договором страхування, грн., У_сер - середня урожайність сільськогосподарської культури, ц/га; У_ф фактична урожайність, ц/га; П зібрана площа, га; Ц ціна 1 ц зібраного урожаю певної сільськогосподарської культури, грн., 0,7 - коефіцієнт 70% забезпечення виплати страхового відшкодування при страхуванні сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків, (У_сер У_ф)*П*Ц*0,7 < У_сер*П*Ц*0,7.

Перший спосіб зниження тарифу характеризується тим, що страхові виплати не будуть здійснюватися, якщо фактична урожайність буде менша (або рівна) середньої та більша (або рівна) середньої помноженої на процент страхового забезпечення. При застосуванні другого способу не буде виплачуватися страхове відшкодування, якщо відхилення фактичної урожайності від середньої є більшим за її застрахований рівень.

Доведено, що другий спосіб є ефективніший. Але при введенні норми (проценту) страхового забезпечення та визначенні суми страхового відшкодування як різниці між страховою вартістю застрахованої культури і вартістю фактично одержаного врожаю, що множиться на процент норми страхового забезпечення, не досягається зниження страхового тарифу. Використання такого методу дає можливість зменшити розмір страхового платежу на 22 %.

В останні роки теорія гри все більшою мірою проникає в економіку, підприємництво, управлінську практику.

Для нашого дослідження ми вибрали статистичну гру (модель). Статистична гра (модель) - це гра двох осіб - людини і природи - з використанням людиною додаткової статистичної інформації про стан природи.

Модель задачі теорії статистичних рішень можна описати так: якщо існує S = (S₁, S₂, . . . , S_n) сукупність можливих станів природи, а X = (X₁, X₂, . . . , X_m) сукупність можливих стратегій керівника, звідси складена матриця А, кожний елемент якої а_ij є результатом і-ої стратегії за j-ого стану природи (формула 2):

. (2)

В процесі прийняття рішення необхідно на основі наявних відомостей вибрати таку стратегію, яка забезпечить максимальний виграш за будь-яких станів природи. Отже, в задачах теорії статистичних рішень вже існує оцінка реалізації кожної стратегії для кожного стану природи. Проте зовсім невідомо, який із станів природи реально виникатиме. Для розв'язання таких задач використовуються наступні критерії:критерій песимізму (критерій Уолда), критерій оптимізму (критерій Вальда), критерій Лапласа, критерій жалю (критерій Севіджа).

Доведено доцільність обчислення за допомогою моделі теорії ігор з природою прогнозованих сум страхових платежів, що будуть сплачуватися страхувальниками в наступному році. Адже основним методом запобігання певною мірою фінансової нестійкості та зниження сільськогосподарського ризику страхувальника є методи теорії ігор для оптимізації їхньої діяльності. Встановлено, що таке обчислення допомагає покращити планування на підприємствах завдяки прогнозним даним про страхування урожаю в наступному році; обчислити суми страхових платежів. Це дозволить краще розподіляти (планувати) кошти господарства.

Нами створена комп'ютерна програма, яка дозволяє розрахувати прогнозну суму страхових платежів на наступний рік. Результати розрахунків такої програми наведено в табл. 5.

Серед перспектив захисту сільськогосподарських культур від несприятливого впливу природно-кліматичних ризиків виділено утворення комплексної програми страхування, яка би включала в себе ризики виробничої, комерційної та технологічної сфер. Також необхідно створити Комітет по здійсненню страхування аграрної сфери економіки при Кабінеті міністрів України. Перспективою у захисті може виступати страхування виробничих витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

На основі розглянутої структури страхових технічних резервів та можливостей формування додаткових резервних фондів для забезпечення фінансової стійкості і гарантії платоспроможності страховика при страхуванні сільськогосподарських культур та паралельного аналізу структури таких резервів у Росії з метою перейняття досвіду, запропоновано утворити фонд майбутнього ризику, внести зміни до формування та використання фонду незаробленої премії, а саме: зберігати цей резерв до кінця дії договору страхування і ліквідувати невідповідність між правилами формування страхових резервів і методикою розрахунку страхових тарифів.

Таблиця 5. Прогноз страхових платежів за різних умов страхування озимої пшениці господарств Київської області, тис. грн.

Райони	Урожайність без врахування індексу врожайності	Урожайність з врахуванням індексу врожайності	Урожайність з врахуванням об'єднаного індексу
	за загальним тариф (7,0%)	комплексний тариф (4,14%)	за загальним тариф (7,0%)	комплексний тариф (4,14%)	за загальним тариф (7,0%)	комплексний тариф (4,14%)
Баришівський	3620	2141	3604	2132	3618	2140
Богуславський	2291	1355	2259	1336	2290	1354
Бородянський	286	169	285	169	286	169
Броварський	1819	1076	1775	1050	1818	1075
Вишгородський	243	144	217	128	243	144
Іванківський	312	184	310	183	312	184
К.-Святошинський	505	299	492	291	505	299
Макарівський	1275	754	1253	741	1274	754
П.-Хмельницький	4496	2659	4463	2640	4494	2658
Поліський	108	64	99	59	108	64
Сквирський	4380	2590	4285	2534	4378	2589
Фастівський	1944	1150	1915	1133	1943	1149
Всього	21279	12585	20957	12396	21269	12579

Також серед перспектив страхування сільськогосподарських ризиків рослинництва слід виділити удосконалення структури резерву на покриття сум страхових відшкодувань за договорами страхування сільськогосподарських культур, а саме: створення ще, крім резерву майбутнього ризику, резерву страхування врожаю за нагромаджувальним принципом та резерву додаткових ресурсів по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур. Необхідно створити при Міністерстві фінансів Комітет по управлінню природно-кліматичних ризиків.

Висновки

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання розвитку та підвищення ефективності страхового захисту врожаю сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного:

1. Одним із важливих елементів гарантування економічної безпеки й стабілізації фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників є страхування. Оскільки сільське господарство є важливою продовольчою базою суспільства, а ризики сільськогосподарської галузі характеризуються великими масштабами нанесення шкоди в просторі та часі, виникає об'єктивна необхідність його страхування. Ризик розглядається як діапазон коливань відхилення можливого (фактично одержаного) результату від запланованого (математично обчисленого) внаслідок впливу ряду факторів (причин), настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю.

2. На основі теоретичних узагальнень виведено, що сільськогосподарським ризиком є негативне (позитивне) відхилення фактичного результату діяльності від запланованого внаслідок впливу ряду несприятливих (сприятливих) факторів природно-кліматичного, виробничого, фінансово-комерційного та політико-правового характеру в агросфері, настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю.

3. Природно-кліматичні ризики розглядаються як збитки (надприбутки), внаслідок настання подій, спричинених несприятливими (сприятливими) для вирощування конкретних сільськогосподарських культур силами природи, настання та розмір яких визначається ймовірністю.

4. Страховий ризик розглядається як частина або весь збиток, завданий об'єкту страхування, відповідно внаслідок його пошкодження або загибелі при настанні страхового випадку згідно з договором страхування, що виражений в грошовій формі та не перевищує страхової суми, зазначеної в ньому, який до настання має імовірний та випадковий характер.

5. Страхові сільськогосподарські ризики класифіковано на такі групи: природно-кліматичну, виробничу, технологічну та невиробничу або фінансово-комерційну групи.

6. Ринок страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві знаходиться на стадії розвитку. Перспективами такого страхування є: комплексне страхування із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до тарифної ставки; розробка страхових продуктів від окремих ризиків; використання методу страхування на основі об'єднаного індексу; застосування механізму страхового відшкодування збитків за 50% забезпечення урожаю.

7. На підставі результатів дослідження методів страхування природно-кліматичних ризиків доведено, що доцільним буде їх страхування за об'єднаним індексом, який включає індекс зміни урожайності, індекс температури та індекс опадів.

8. Вивчення механізму страхового відшкодування збитків від природно-кліматичних ризиків сільськогосподарським підприємствам довело доцільність використовувати покриття врожаю (або врожайності), ніж франшизу. Страхування сільськогосподарських культур слід проводити за 50%-го забезпечення урожаю.

9. Виявлено дві можливості зниження страхової тарифної ставки: шляхом вибору страхувальником оптимальної норми страхового забезпечення та через диференціацію коливання урожайності. Другий спосіб буде ефективніший, адже розмір тарифу залежить від вибраного рівня відхилення майбутньої урожайності сільськогосподарської культури від страхової.

10. Доцільним є розрахунок за допомогою моделі теорії ігор з природою сподіваного грошового доходу на наступний рік як бази прогнозування суми страхових платежів, що сплачуватимуться страхувальниками при страхуванні природно-кліматичних ризиків у рослинництві.

11. Серед перспектив розвитку страхування сільськогосподарських культур від несприятливого впливу природно-кліматичних ризиків слід виділити: розробку концептуальних положень комплексної програми страхування, зміни у системі страхування рослинництва із субсидуванням, пропозиції щодо перестрахування природно-кліматичних ризиків, створення Комітету з управління природно-кліматичними ризиками при Кабінеті міністрів України, страхування виробничих витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

12. Дослідження структури страхових технічних резервів і можливостей формування додаткових резервних фондів свідчить про необхідність утворення фонду майбутнього ризику, створення резерву страхування врожаю за нагромаджувальним принципом і резерву додаткових ресурсів по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур, внесення змін до формування та використання фонду незаробленої премії.

Список опублікованих праць

страхування ризик відшкодування рослинництво

1. Пущак С.Д. Можливості зниження тарифних ставок на прикладі страхування зернових культур / С.Д. Пущак // Економіка АПК. - 2007. - № 2. - С. 91-97.

2. Пущак С.Д. Індексне страхування сільськогосподарських культур / С.Д. Пущак // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 102. - С. 292 - 297.

3. Пущак С.Д. Визначення структури резерву при страхуванні сільськогосподарських ризиків / С.Д. Пущак //Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "економіка та менеджмент". - 2006. - № 3-4 (20-21). - С. 155-159.

4. Пущак С.Д. Механізм формування грошових ресурсів при страхуванні сільськогосподарських ризиків/С.Д. Пущак/ Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2007. - № 3. - С. 199-204.

5. Пущак С.Д. Поняття маркетингу в страхуванні / С.Д. Пущак //Вісник Львівського аграрного університету: Економіка АПК. - 2006. № 13. - С. 705-710.

6. Пущак С.Д. Конкурентоспроможність страхової послуги: страхування врожаю зернових культур на добровільній основі / С.Д. Пущак //Збірник наукових праць Тернопільського державного економічного університету. - 2005. - Випуск 9. - С. 262-275.

автореферат "Страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві" скачать

Подобные документы

• Функції та задачі страхування у суспільному житті

  Необхідність попередження і відшкодування збитків, завданих несприятливими подіями. Фонди страхового захисту. Економічна сутність страхування та його функції. Формування і використання страхових резервів. Формування страхової галузі в економіці України.
  
  презентация [639,1 K], добавлен 02.10.2012
  

• Поняття, види та принципи страхування

  Вивчення сутності, функцій та принципів страхування. Особливості страхування автомобільних, залізничних перевезень. Характеристика страхування від вогневих ризиків та від ризиків стихійних явищ. Основні форми страхування експортних комерційних кредитів.
  
  шпаргалка [120,4 K], добавлен 20.09.2010
  

• Розвиток страхування фінансових ризиків на ринку фінансових послуг України

  Макроекономічні аспекти впливу страхування фінансових ризиків на темпи економічного зростання в Україні через призму національного страхового ринку. Теоретична і фактична ймовірність валових виплат та премій із добровільного майнового страхування.
  
  статья [356,8 K], добавлен 10.09.2013
  

• Страхування виробничих ризиків

  Сутність страхування та його тісний зв’язок з підприємницькою діяльністю. Фактори, які спричиняють втрати (неодержання) прибутку. Страхування на випадок змушеного простою техніки і устаткування. Страхування непрямих збитків та його характерні особливості.
  
  презентация [970,3 K], добавлен 25.05.2016
  

• Досвід сільськогосподарського страхування в зарубіжних країнах та можливості його використання в Україні

  Зарубіжний досвід страхування аграрних ризиків та доцільність його застосування в Україні, формування системного підходу до розбудови аграрного страхування. Зарубіжний досвід страхування тварин. Системи страхування аграрних ризиків у країнах світу.
  
  реферат [14,0 K], добавлен 23.04.2011
  

• Страхування фінансових ризиків підприємства "ПАТ Хлібзавод Салтівський"

  Сутність ризиків фінансової сфери, їх нормативно-правове регулювання. Характеристика показників діяльності підприємства. Шляхи подолання його економічної нестабільності. Визначення видів фінансових ризиків. Венчурне страхування як засіб їх мінімізації.
  
  курсовая работа [206,8 K], добавлен 08.07.2014
  

• Сучасні види страхування в Україні

  Страхування майна, страхування відповідальності та індивідуальне страхування. Договір страхування. Об'єкти страхування підприємницьких ризиків. Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.
  
  реферат [18,9 K], добавлен 22.01.2009
  

• Страховий ринок. Галузі, форми і види страхування

  Ознайомлення із економічною сутністю, метою, умовами розвитку і функціонуванням страхового ринку. Характеристика особливостей майнового, особового, соціального, медичного страхування в Україні. Визначення об'єктів страхування ризиків та відповідальності.
  
  реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2010
  

• Страхове відшкодування

  Термінологія страхової справи. Алгоритм розрахунку та порядок застосування страхового відшкодування за різними системами. Принцип пропорційної відповідальності. Класифікація систем непропорційного страхування. Сутність та необхідність перестрахування.
  
  контрольная работа [45,3 K], добавлен 10.04.2009
  

• Медичне страхування

  Концепція медичного страхування та значення її в суспільстві, вибір найбільш придатної для України. Мета та об'єкти медичного страхування, порядок та критерії визначення тарифів на даний вид обслуговування. Визначення суми страхового відшкодування.
  
  контрольная работа [20,0 K], добавлен 17.11.2009
  

• Особливості "автоцивілки" в податковому обліку

  Включення до складу валових витрат затрат зі страхування ризиків цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів. Визначення максимального розміру страхового платежу. Правила витрати на страхування за договором лізингу.
  
  реферат [13,6 K], добавлен 21.04.2009
  

• Страхування майна

  Загальна характеристика страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та (або) крадіжки. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств. Порядок здійснення та основні положення страхування технічних ризиків в Україні та закордоном.
  
  реферат [47,2 K], добавлен 11.05.2010
  

• Медичне страхування в Україні

  Правові основи, призначення обов'язкового і добровільного медичного страхування в Україні. Індивідуальне і колективне страхування, їх призначення. Поняття страхового випадку. Визначення страхової суми і тарифу. Страхування витрат на лікування.
  
  реферат [533,8 K], добавлен 12.01.2011
  

• Хеджування ризиків за допомогою похідних фінансових інструментів

  Сутність депозитарної та кліринго-розрахункової систем. Порівняльна характеристика операцій хеджування та страхування. Використання ф'ючерсних контрактів. Стан ринку фінансових деривативів України як основна складова ефективного хеджування ризиків.
  
  курсовая работа [216,7 K], добавлен 23.10.2013
  

• Аналіз формування й використання прибутку страхової компанії на прикладі ПАТ "Аха-Страхування"

  Характеристика страхової компанії ПАТ "Аха-Страхування", аналіз її фінансово-господарчої діяльності. Структура та динаміка прибутку організації. Рекомендації щодо підвищення ефективності управління формуванням й використанням прибутку страховика.
  
  дипломная работа [946,5 K], добавлен 18.11.2015
  

• Об'єкти страхування, їх взаємозв'язок з страховим інтересом. Правила страхування

  Головні вимоги до змісту правил страхування. Функції та правовий статус страхових агентів і брокерів. Показники оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства. Головні особливості страхування кредитних, фінансових, біржових та валютних ризиків.
  
  контрольная работа [26,5 K], добавлен 14.10.2012
  

• Особливості морського страхування

  Сутність і види морського страхування, джерела морського страхового права. Види збитків та відповідальність перед третіми особами, обсяг покриття. Умови страхування морських суден. Сучасний стан і перспективи розвитку морського страхування в Україні.
  
  контрольная работа [27,3 K], добавлен 21.10.2011
  

• Валютні ризики: економічна природа та управління

  Поняття і головні чинники винекнення валютних ризиків. Особливості управління валютними ризиками. Страхування від валютних ризиків. Захистит від непередбачувальних та неконтрольованих ринкових змін. Маніпулювання валютними ризиками.
  
  реферат [18,9 K], добавлен 19.02.2003
  

• Розвиток майнового страхування в Україні

  Фінансові показники ринку майнового страхування України. Послуги страхового підприємства ПрАТ СК "АСКО Донбас-Північний" зі страхування майна. Вирішення проблем майнового страхування в Україні загалом і на сході, зокрема. Збитковість страхової суми.
  
  курсовая работа [96,8 K], добавлен 25.05.2015
  

• Сутність і значення соціального страхування

  Сутність, види та проблеми соціального страхування. Організація соціального страхування в Україні. Обов’язкове страхування та особливості його здійснення. Добровільне страхування та механізм його реалізації. Удосконалення системи соціального страхування.
  
  курсовая работа [48,8 K], добавлен 18.11.2010
  

Другие документы, подобные "Страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам