Банківський нагляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

В останні роки значно посилився вплив банків на розвиток реального сектора економіки, який зумовлює динаміку економічного розвитку країни. Банки як регулятори грошового обігу і центри акумуляції грошових ресурсів та їх перерозподілу володіють особливими важелями впливу на фінансову, виробничу та інші сфери економіки. За базовими принципами ефективного банківського нагляду, розробленими Базельським комітетом, банківську діяльність держава повинна регулювати більшою мірою, ніж інші види бізнесу. Це пов'язаноз тим, що банки розпоряджаються значною частиною коштів суб'єктів господарської діяльності та держави, через них здійснюється найбільш глибокий взаємозв'язок між усіма ланками національного і світового господарства.Кожна країна має свої особливості впливу на організаційну структуру і напрями діяльності відповідних служб банківського нагляду. При цьому розвиток банківської діяльності передбачає постійне вдосконалення системи банківського нагляду.

Банківський нагляд ? діяльність Національного банку України щодо забезпечення безпеки і стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Актуальність теми полягає у значному впливі банків на розвиток реального сектора економіки, отже нагляд за банківською діяльністю є важелем економічного зростання.

Метою роботи є дослідження організації банківського нагляду в Україні.

Об'єктом виступають банки, на які спрямовано наглядову діяльність.

Завданням роботи є: дослідження стану банківського нагляду в Україні, форм нагляду та його рівнів, дотримання принципів Базельскої угоди, визначення основних повноважень регулятивно-наглядових органів, їх структуру.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ

Банківський нагляд на сучасному етапі - це моніторинг усіх видів ризиків, притаманних банківській діяльності, з метою зведення до мінімуму насамперед системного ризику, тобто запобігання ланцюговій реакції, за якої крах одного або кількох банків може спричинити кризу всієї банківської системи. Органи банківського нагляду повинні забезпечити належний і надійнийконтроль за діяльністю банків, щоб вона не виходила за межі правового поля, тобто була врегульована законодавчо й нормативними актами НБУ.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», а також Законом України «Про НБУ» функцію банківського регулювання і нагляду покладено на НБУ.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності.

Для здійснення своїх функцій Національний банк України має право безоплатно одержувати від банків, банківських об'єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку України, а також від осіб, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій. Отримана інформація не підлягає розголошенню за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Інспекційні перевірки банків на місцях мають проводитися кваліфікованими спеціалістами банківського нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків, можливих у діяльності того чи іншого банку, і визначити якість управління цими ризиками. Інспектування дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків:

1) достовірність звітності;

2) дотримання законів і нормативних актів;

3) надійність управління банком;

4) стійкість фінансового стану банку.

Безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дає змогу наглядовим органам ухвалювати рішення про застосування до банків коригувальних заходів до загострення ситуації або до проведення інспекційної перевірки на місці. Проте слід зазначити, що безвиїзний нагляд може бути ефективним лише за умови, що він провадиться на основі достовірної звітності, отриманої від банків, та у разі дотримання ними певних стандартів обліку та звітності і високого рівня комп'ютеризації банківської діяльності.

Основними завданнями банківського нагляду в Україні є:

1) захист інтересів клієнтів і вкладників, які розміщують свої кошти в банка, від неефективного управління та шахрайства;

2) створення конкурентного середовища в банківському секторі;

3) забезпечення прозорості банківського сектору;

4) підвищення стійкості та ефективності банківської діяльності;

5) підтримка необхідного рівня стандартів і професіоналізму в банківському секторі.

Нагляд за діяльністю банківських установ визначається на підставі аналізу: видів і структури активних операцій (напрямки розміщення коштів банку); видів і структури пасивних операцій (джерел коштів банку); підходів до управління капіталом і капіталізацією банку; ліквідності банку та ліквідності балансу банку; збалансованості витрат і доходів, а також рівня прибутковості банку; рівня адміністративно-господарського, фінансового та стратегічного управління (менеджменту); рівня ризик-менеджменту в банку;

системи внутрішнього контролю та аудиту; характеру взаємозв'язків банку з клієнтами та кредиторами тощо.

Базельський Комітет з питань банківського нагляду засновано в м. Базель у 1974 році центральними банками та органами нагляду держав Його основне завдання полягає у впровадженні високих та єдиних стандартів в сфері банківського регулювання та нагляду.

Таблиця 1

Базельскькі угоди та їх запровадження в Україні [1]

У сучасних умовах розвиток світової економіки вимагає від банківської системи України бути більш стійкою, конкурентоспроможною, здатною без загроз інтегруватися у світовий банківський простір. Під час світової фінансової кризи стало очевидним, що українські банки не готові до серйозних фінансових потрясінь та динамічної зміни на міжнародних ринках.

Таким чином в умовах ринкової економіки в банківській сфері набуває все більшої актуальності і важливості питання щодо зростання значення правильної оцінки ризиків, які приймають на себе банки під час здійснення різних операцій. З цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ Базель ІІ та Базель ІІІ.

До основних факторів, що впливають на ефективне впровадження рекомен дацій Базеля II, варто зарахувати розвиненість фінансового ринку та його інстру ментів, типи банківських структур, рівень концентрації банківського капіталу, ризикованості банківських операцій, систему законодавчого регулювання фінан сових установ, рівень розвитку рейтингового бізнесу у країні, якість ризик-менедж менту в банківських установах тощо.

Базель II доповнює міжнародні стандарти фінансової звітності та вима гає від банків розкриття інформації кількісного та якісного характеру. Вимоги до розкриття якісної інформації поділяються на загальні і специфічні. Загальними ви могами передбачається, що банк, незалежно від обраного ним підходу оцінки необхідної суми капіталу, обов'язково повинен розкрити інформацію про стратегії і процедури; структуру й організацію управління ризиком, сферу дії, характер систем звітування про ризик та його кількісної оцінки, методику хеджування й пом'якшення ризиків, а також стратегію і процеси, що забезпечать ефективність системи в майбутньому. Специфічні вимоги до розкриття якісної інформації засто совуються лише до тих банків, які обрали поглиблені методики оцінки ризиків. Передбачається, що в банку має бути сформована методологія управління ризиками, а для кожного ризику (кредитного, ринкового, операційного, процентного тощо) банк повинен розробити окрему методику оцінювання й управління [11].

Таблиця 2

Позитивні та негативні аспекти функціонування Базеля ІІ в Україні [11]

Однак, за даними 2008-2009 рр. Базель ІІ не зовсім відповідає вимогам часу. Саме з цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель III.

Введення нових норм до структури активів і капіталу банків почнеться з січня 2013 року і повністю завершиться до січня 2015 року. При цьому з січня 2016 року по січень 2019 року банки повинні створити «буферний резервний капітал» (табл. 2.10). Крім того, за необхідністю, уряди країни зможуть надавати приватним банкам новий капітал до січня 2018 року.

Основними перевагами «Базеля ІІІ» можна вважати:

1) підвищення якості, гармонійності, та прозорості капіталу через застосування жорсткіших вимог до фінансових інструментів, що входять до його структури, зокрема, капіталу 1 рівня;

2) управління ризиком через висування мінімальних вимог до забезпечення операцій з деривативами, викупом фінансових інструментів, їх фінансування за рахунок позичкових коштів;

3) поєднання вимог, що передбачають безпосередню прив'язку обсягу забезпечення до рівня ризикованості, а також вимог, що не базуються на ризикованості (нормування показника левериджу);

4) скорочення проциклічних та впровадження контрциклічних резервів капіталу, направлених на покриття втрат в майбутньому [11].

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі в Україні реформується банківський сектор, і одним із найважливіших компонентів цього процесу є створення ефективної системи банківського регулювання та нагляду. Проблема створення цієї системи має для України особливе значення зважаючи на такі фактори: нестабільний характер економіки; незавершеність процесу ринкової трансформації банківського сектору; недостатній досвід діяльності банків в умовах ринкової економіки; ризикована практика банківської діяльності; недостатній рівень банківського капіталу та резервів на покриття ризиків з огляду на потреби економіки та якість активів банків; неадекватність системи внутрішнього контролю та аудиту в банках; стан банківської системи.

Необхідність створення ефективної системи банківського нагляду визначається ключовою роллю банків у грошово-кредитній системі України та специфікою їх діяльності як комерційних структур. Стратегічними напрямами наглядової політики Національного банку на найближчу перспективу повинно бути:

1) Поступове впровадження нагляду на основі оцінки ризиків. Це головний напрям стратегії банківського нагляду, який передбачає акцентування нагляду на оцінці усіх суттєвих ризиків банку та якості управління ними.

2) Підвищення рівня корпоративного управління в банках та відповідності його міжнародним стандартам.

3) Підвищення вимог до прозорості банків, включаючи проорість структури власності та розкриття інформації про діяльність банку та його ризики.

4) Впровадження принципів консолідованого нагляду, що передбачає необхідність розуміння ризиків у широкому аспекті -в масштабах усієї банківської групи, до якої належить банк.

Необхідність банківського регулювання та нагляду з боку держави визначається суспільною природою банків. Банки функціонують як приватні структури, мета діяльності яких -- отримання максимального прибутку. Водночас вони виконують суспільно корисні і необхідні функції, що робить регулювання та нагляд за їхньою діяльністю обґрунтованим і необхідним завданням.

Отже, завдання наглядового органу полягає у гарантуванні безпеки і надійного функціонування банків. Для цього вони повинні мати у своєму розпорядженні адекватні капітал і резерви, необхідні для покриття ризиків, що виникають у процесі виконання банківських операцій. Надійний ефективний банківський нагляд -- це суспільний товар, який неможливо придбати на ринку, але який, разом зі зваженою макроекономічною політикою, відіграє життєво важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності будь-якої країни. Витрати на проведення банківського нагляду справді великі, але, як засвідчила практика, збитки, завдані внаслідок неефективності нагляду, виявляються незрівнянно більшими.

Таким чином, ефективність банківського нагляду значною мірою залежить від того, наскільки чіткими є поставлені перед наглядовими органами завдання, наскільки добре їх розуміють і підтримують органи, що розробляють економічну політику держави.

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

банківський нагляд

Задача № 1.

Складні відсотки на вклади нараховуються щоквартально за номінальною ставкою 25% річних. Визначити суму відсотків, нарахованих на внесок 4 тис. грн. на 4 роки.

Розв'язання

1) Для визначення складних відсотків скористаємось формулою майбутньої вартості грошей:

FV = PV / (1 + r)ⁿ (3.1)

де

FV - майбутня вартість грошей;

PV ? теперішня вартість грошей;

R - відсоткова ставка;

N - кількість періодів.

FV = 4000 / (1+ 0,25)⁴ = 1639,34 (грн.)

2) Визначимо суму складних відсотків за 4 роки: 1639,34 Ч 4 = 6551,37 (грн.)

Висновки: таким чином, сума відсотків за 4 роки при ставці 25% складе 6551,37 грн.

Задача № 2.

Клієнт бажає придбати японські ієни в австралійського банку. Банк встановив наступні котирування:

USD/AUD 0,6666 0,7049

USD/JPY 116,5 117,9.

Визначити крос-курс японської ієни до австралійського долара.

Розв'язання

Розрахунок крос-курсу проводитися з використанням зворотних валютних пар. Тобто, розраховуємо крос-курс валютної пари японська ієна і австралійський долар JPY / AUD. Для розрахунку цього крос-курсу використовуємо валютні пари USD / AUD і USD / JPY, обидві валютні пари зі зворотним курсом.

JPY / AUD = (USD / AUD) / (USD / JPY);

JPY / AUD = (0,6666 / 0,7049) / (116,5 / 117,9) = 0,9457 / 0,9881 = 0,9571

Висновки: таким чином, крос-курс японської ієни до австралійського долара склде 0,9571.

Задача № 3.

Іноземна фірма має намір вкласти 200 тис. дол.. США на термін 6 місяців. Є два варіанти вкладання коштів: євродоларовий депозит під 8% річних або облігації внутрішньої державної позики уряду України під 23% річних. На дату інвестування спот-курс гривні становив USD/UAN = 2,9700.

Необхідно проаналізувати дохідність та рівень ризику кожного з напрямків вкладання коштів, а також переваги та недоліки укладання форвардного валютного контракту.

Розв'язання

У першому варіанті валютний ризик відсутній, оскільки іноземна фірма має у розпорядженні долари США і відсутня конвертація однієї валюти в іншу. Дохід фірми в цьому разі складе, доларів США:

200000Ч0,08Ч180/360=8000

3000000 * 0?08 * 180/360 = 12000

У другому варіанті фірмі необхідно обміняти долари США на гривні, шо за спот-курсом складатиме 594000 грн. (200000 Ч 2,9700). Через 6 місяців буде одержано дохід у розмірі, грн.:

594000Ч0,23Ч180/360=68310

891000 * 0,23 * 180/360 = 102465

Після закінчення терміну інвестування необхідно конвертувати основну суму та одержаний дохід у долари США, але курс гривні на цей час може змінитися. Отже, за другого варіанта існує валютний ризик, пов'язаний зі зміною валютного курсу протягом 6 місяців.

При обміні доларів США на гривні в іноземної фірми утворюється відкрита довга позиція за гривнями, яка принесе дохід у разі підвищення курсу гривні і збитки - у разі його зниження. Якщо фірма вибирає цей варіант вкладення коштів, то їй необхідно вирішити: узяти на себе валютний ризик і залишити позицію відкритою чи хеджувати валютний ризик, уклавши форвардну угоду. Якщо за 6 місяців курс не зміниться, то фірма отримає дохід у розмірі 23000 дол. США (68310/2,9700) та не втратить коштів на основній сумі. При підвищенні курсу гривні до долара, фірма одержить додатковий дохід, який виникає в результаті узятого нею на себе валютного ризику та сприятливої кон'юнктури ринку. Але цей ризик може призвести і до недоодержання запланованого доходу через зниження курсу гривні.

Якщо фірма вирішує застрахувати валютний ризик, то вона має укласти форвардний контракт терміном на 6 місяців на суму 662310 грн. (594000 + 68310). Другий учасник угоди - український банк визначає форвардний курс гривні через 6 місяців. Для цього використовується формула:

ФК = 2,9700 * = 3,1842

Банк пропонує курс USD/UAH = 3,1842, і в разі згоди інвестора такий курс фіксується у форвардному контракті.

Через 6 місяців, одержавши за ОВДП загальну суму 662310 грн., фірма реалізує форвардний контракт і одержує, доларів США:

662310 / 3,1842 = 207998,87 доларів США

Сума доходу в 7998,87 доларів США (207998,87 - 200000) майже дорівнює ставці за євродоларовим депозитом у 8%. Отже, операція хеджування валютного ризику захищає від збитків через несприятливу зміну курсу, але й виключає можливість одержання додаткових прибутків.

Висновки: таким чином, укладення форвардного валютного контракту за курсом USD/UAH = 3,1842 не дає змоги іноземній фірмі скористатися значно вищим, ніж у євродоларовому депозиті, рівнем дохідності ОВДП. Але укладення форвардної угоди за будь-яким вищим курсом гривні до долара, ніж 3,1842, може надати можливість одержання вищої дохідності, ніж у євродоларовому депозиті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Банківський нагляд в Україні та його відповідність принципам Базельского Комітету [Електронний ресурс] Режим доступу : http://conf.bsfa.edu.ua/sections/bank_vskij_naglyad_v_ukra_n_ta_jogo_v_dpov_dn_st_principam_bazelskogo_kom_tetu/

2. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посіб. /О.В. Васюренко /- К. : “Знання”, КОО, 2001. - 255 с.

3. Закон України Про банки і банківську діяльність [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121-14

4. Закон України Про Національний банк України [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/679-14

5. Капран В.І. Банківські операції: Навчальний посібник /М.С. Кривченко, О.К. Коваленко, С.І. Омельченко / К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.

6. Мороз А.М. Банківські операції: Підручник /А.М. Мороз / - К. : КНЕУ, 2000 - 384 с.

7. Національний Банк України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/;jsessionid=0288F11F86F90478B65E5E08C6AC72FE

8. Організація ефективного банківського нагляду в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/284/1/2006_21_12.pdf

9. Положення про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_8d/pg_iawxwr.htm

10. Положення про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0486500-97

11. Проблеми впровадження Базельских рекомендацій в процесі розвитку банківської системи України [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.confcontact.com/20111222/7_matlaga.php

Размещено на Allbest.ru