Моніторинг кредитного ризику банку з використанням інтегрального показника

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”

Моніторинг кредитного ризику банку з використанням інтегрального показника

Л.О. Гаряга, канд. екон. наук, О.С. Білашенко,

Стаття ставить, на мою думку, дуже актуальну на сьогоднішній день проблему, а саме розробка загальноприйнятих підходів до регулювання діяльності банку, зокрема і управління ризиками. Важливу роль у системі ризик-менеджменту відіграють оцінка та моніторинг ризиків.

Автори статті, поставили за мету обгрунтувати необхідність інтегралього показника кредитного ризику при здійсненні моніторингу кредитного ризику.

Автори статті пропонують процес визначення кредитного ризику банку здійснювати в три етапи, що на мою думку, дуже логічно. Так як, перший етап розпізнає кредитний ризик та співставляється з граничним значенням. Другий етап обчислення балів на основі розробленого алгоритму розрахунку балів на базі індикаторів рівня кредитного ризику.

Третій етап саме розраховує інтегральний показик.

На першому етапі, як індикатор, застосовують такі показники:

К1 - частка кредитного портфеля в активах, що є питомою вагою кредитного портфеля банку в загальних активах і розраховується за формулою:

В статті зазначено, що банк самостійно встановлює межі данного показника, але все ж таки повине притримуватися певних норм, щодо псивності і активності кредитної політики.

К2 - якість кредитів, що є питомою вагою безнадійних кредитів у загальному обсязі кредитів і розраховується за формулою:

Чим нижче значення цього показника, тим якіснішим вважається кредитний портфель.

К3 - частка прострочених кредитів у кредитному портфелі - питома вага прострочених кредитів у загальному обсязі кредитів, розраховується за такою формулою:

моніторинг кредитний ризик

Автор зазначає, що питома вага прострочених кредитів у загальній сумі кредитного портфеля не повинна перевищувати 10 %.

К4 - процентна маржа банку - дає можливість оцінити прибутковість кредитного портфеля, К5 - процентна дохідність капіталу банку - відображає питому вагу процентної маржі банку в його капіталі, К6 - достатність резервів - свідчить про ступінь достатності резервів банку у разі непогашення кредитів, К7 - частка списань із резерву у кредитному портфелі - показує питому вагу кредитів, фактично втрачених для банку, тобто безнадійних до погашення, розраховується за даною формулою:

Оптимальне значення даного показника - 0,25-1,5 %

Щодо показникі К8, К9, К10, К 11, то вони розраховуються відповідно нормативів Н7, Н8, Н9, Н10, за інструкцією НБУ № 368 “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”

К12 - якість активів, що визначається як процентне відношення непокритих резервами активів, резерви під які становлять не менше 20 %, до власних коштів (капіталу) і розраховується за такою формулою:

Цікава інформація, що була в статті, це те що, керівник відділу моніторингу кредитного ризику при виявленні негативних змін індикаторів кредитного ризику негайно інформує підрозділ ризик-менеджменту банку.

Щодо другого етапа, то на ньому проходить бальна оцінка ризику, що необхідна для визначення в подальшому інтегрального показника кредитного ризику.

Автори статті пропонують розраховувати бали за фактичним значенням показника на підставі відсоткового співвідношення в бік зменшення (збільшення) балів, тобто, якщо коефіцієнт нижче (вище) критичного значення, вони додають (віднімаємо) бали.

Коли критичне значення знаходиться на проміжку значень, до нього додається частка (у відсотках), яку відсікає розраховане значення від проміжку, і віднімається - у випадку попадання за межі проміжку.

Щодо третього етапу, то автор вважає, що на ньому визначається інтегральний показник кредитного ризику та ступінь кредитного ризику.

Інтегральний показник кредитного ризику (Ікр) визначається як сума балів, зважених на вагові коефіцієнти, що на мою думку дуже розумно, так як сума балів це правильно, але потрібно враховувати ще й коефіцієнти. І саме тому формула буде виглядати саме так:

Вага показників встановлювалась експертним методом, зазначає автор, що на мою думку досить суб'єктивне рішення вийде. Тому на мою думку, це не дуже правильно.

В кінці статті, автор розраховує все ж таки Інтегральний показник кредитного ризику Ікр = 100, за допомогаю багатьох коефіцієнтів, які зазачені в статті, а саме це такі: коефіцієнт конкордації, ваги коефіцієнтів для моніторингу кредитного ризику (що було розраховано в таблиці за допомогою експертів).

Інтегральний показник, який вийшов у автора відповідає показникам діяльності банку, які дорівнюють установленим критичним межам граничних значень.

Отже, у висновку я повністю погоджуюсь з автором, щодо того, що чим вище значення інтегрального показника кредитного ризику, тим менший ступінь ризику. Проте дана методика має недолік, що полягає у неоднозначності оцінюваних характеристик кожного банку. Перевагою даної розробки є відносна простота розрахунків і можливість використання достовірних вхідних даних.

Моніторинг кредитної операції як інструмент забезпечення ефективності проведення банківського кредитування

кандидат економічних наук

Дутченко о. о.

Автор цієї статті стверджує, що на сьогодішній день в багатьох банках виникає простроченна заборгованість, тому саме зараз необхідно проводити банкам більш жорстокий моніторинг(контроль) за якістю позичальника та виконанням ним усіх умов кредитного договору, з метою своєчасного застосування ефективних заходів для мінімізації кредитного ризику.

Я погоджуюсь з приводу того, чому є проблеми у банках з заборгованість, так як вони постають саме з таких причин, які зазначені в статті, осовними з яких я б виділила:

- порушення принципів кредитування;

- брак нагляду за проведенням кредитних операцій;

І від себе я б додада на мій погляд основну проблему - це неправильний підбір працівників(саме у відділ моніторинг та кредитних експертів), чи не досконале навчання данних працівників. А також, недобросовістність контролю за видачу кредиту.

В статті наводять причини проблем з простроченною заборгованістю з сторони клієнта, що на мій погляд зовсім недоречно. Так як з практики відомо, що кредитна заборгованість виникає, якщо кредитн отримав шахрай, це провина не самого позичальника, а кредитного експерта, так як саме він не розпізнав шахрая.

Але з автором можно погодитися з приводу того, що це можуть бути шахрайські дії працівника банку.

Автор зазначає основні правила організації моніторингу кредитних операцій, а саме це такі:

? дотримання принципів кредитування (строковості, повернення, платності, забезпеченості, цільового використання);

? аналіз змін фінансово-господарської діяльності позичальника;

? контроль за виконанням умов кредитного договору;

? контроль за виконанням договору забезпечення по кредиту та станом заставного майна;

? виконання інших умов кредитного договору.

Найважливіші я не можу виділити, так як вважаю, що вони всі головні, так як моніторинг кредитних операцій, це досить такі відповідально в банку.

Відомий факт, що підкресленно в статті, це те що моніторинг повинен мати методичне забезпечення, повинен збирати та аналізувати інформацію, аналізувати дотримання та виконання умов кредитного договору.

Автор зазнчає, важливу інформацію, що контроль (переоцінка класу позичальника) проводиться щоквартально, станом на перше число кварталу.

Моніторинг, повинен дивитися для чого береться кредит, а саме цільове чи нецільове використання.

Мета моніторингу фінансового стану позичальника полягає у періодичній перевірці поточного фінансового стану клієнта. Моніторинг відбувається під час проведення періодичного фінансового аналізу, з метою визначення класу позичальника та формування відповідного резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Це правильно звістно, але це те що стосується видачі кредиту юридичним особам, а щодо фізичних осіб, то звістно не має классуц позичальника, а у фіз. осіб, головною метою моніторинга є розпізнання шахрая.

Я погоджусь, з автром, щодо того, що невід'ємною складовою процесу моніторингу є контроль за збереженням об'єкта застави, який передбачає своєчасне отримання достовірної інформації про склад та вартість наявних предметів застави.

На відмінну від попередньої статті, в данній статті для розрахунку класа позичальника розраховується рейтинговий показник:

В статті були проведені вдосконалення методичного забезпечення організації моніторингу кредитної операції щодо урахування галузевих особливостей позичальника при регулярній переоцінці фінансового стану позичальника дасть змогу банку досягти головної мети кредитної політики щодо зменшення кредитних ризиків, забезпечити діючий та оперативний контроль за дотриманням процедури банківського кредитування, а також конкретизувати кінцеві цілі та способи досягнення ефективності проведення банківського кредитування. Стаття, на мій погляд, дуже цікава і майже повністю сходиться з моїм поглядом, щодо кредитного моніторингу.

Інституційні засади організації кредитного моніторингу

Н.Л. Островська, аспірантка

кафедри банківської справи,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»,

Стаття починається, як і дві попередні з того, що після кризи(чи під час неї), проблема кредитного моніторингу постає дуже гостро.

Автор зазначає, про проблеми кредитного моніторингу закордоном, а саме підкреслює, що процес кредитного моніторингу поступово трансформується із власне моніторингу виданих кредитів у систему загального нагляду за кредитною діяльністю.

Кредитний моніторинг в українських банках почав впроваджуватися лише на початку ХХІ сторіччя, цікаво було дізнатися. В американських банках кредитний моніторинг ускладнився, причиною цього є намагання банків підвищити свою операційну ефективність, а також якість активів. Що, я розумію, поштовхнуло за собою, не досконалий контроль за клієнтами та працівниками банку.

В американському банку функції кредитного моніторингу:

* аналіз якості активів;

* розробку методології резервування;

* визначення загальної кредитної політики;

* аналіз кредитного портфелю;

* проектування, розробку, впровадження та супровід у банку системи показників оцінювання ризику комерційних кредитів;

* кредитний моніторинг.

На мій погляд в них треба взяти в український кредитний моіторинг декілька функцій, а саме: звістно аналіз якості активів, аналіз кредитного портфеля, більш досконалий кредитий моніторинг.

Моніторинг в американському банку досить цікавий, так як там знаходиться 74 особи, так ще і кожна команда розділена на дві частини: одні працівники постійно здійснюють моніторинг, а інші -- аналізують виявлені факти порушень у кредитному процесі.

Bank of America надзвичайно серйозно відноситься до підбору персоналу, що як я вже зазначала, дуже важливо, також цей банк посилює вимоги до претендентів на роботу в групи кредитного моніторингу: усі претенденти здають екзамен за трьома основними компонентами.

У іншому банку, такому як Wachovia група кредитного моніторингу є частиною служби з управління кредитними ризиками, яка звітується ризик-комітету ради директорів та функціонально підпорядковується головному ризик-офіцеру банку.

Група кредитного моніторингу супроводжує і аналізує не тільки кредитну, але й іншу діяльність банку: інвестування, продаж активів, казначейство.

В Українських банках, такого не має, але з поважних причин, так як інвестицій не має (на жаль), а ось за продажом активів кредитний моніторинг стежить.

Цікава інформація, що усього в групі працює 53 співробітника, 46 з них займаються моніторингом комерційних кредитів в офісах банку у Філадельфії, Джексонвілі та Шарлотті, 7 -- моніторингом кредитів фізичних осіб у Шарлотті.

Кожен з працівників групи кредитного моніторингу вибирає собі певні конкретні кредити або групу кредитів для моніторингу, за які він у подальшому несе відповідальність. Ось це дуже правильно, так як не можливо стежити одразу за всіма кредитами, а ось таким спосбом, на мою думку, буде гарантований успіх.

Автор ще зазначає, про такий банк „Bank of Hawaii” у якому, ще 5 років назад відбулись серйозні організаційнізміни. У даний час функції кредитного моніторингу виконує Група з оцінки ризику, яка складається з 5 експертів, включаючи керівника команди з моніторингу комерційних кредитів та менеджера з моніторингу роздрібних кредитів підпорядкованих головному ризик-офіцеру і безпосередньо звітується Комітету по аудиту Ради директорів.

В американському суспільстві, на відміну від України, поняття кредитного моніторингу не відноситься лише до банківської сфери.

В статті сказано про кредитний моніторинг фіз осіб, що доречі не було зазначено у двох попердніх статтях. А саме автор пише, що кредитний моніторинг для фізичних осіб може бути корисною для виявлення спроб використати викрадену кредитну картку, або при намаганні відкрити кредитну лінію на чуже ім'я. Але, в той же час, організації, що надають такі послуги, не відслідковують використання персональної інформації клієнта у не фінансових цілях -- наприклад, при отриманні роботи, або оформленні мобільного контракту.

Автор кажн, що в українських банках є досвід організації процесу кредитного моніторингу як послуги для фізичних осіб. Але як мені відомо то кредитний моніторинг для фіз осіб всже давно є, може не як послуга, але все ж таки є.

Стаття, на мій погляд, дуже корисна в розвитку знань, щодо кредитного моніторингу, а також взяти досвід за кордоном, для України, в сфері кредитного моніторингу.

Хотілось би сказати, що кредитний моніторинг, дуже важливий для банку. Саме він стежить за встратою і набуттям доходу банку. Мою думку підтверджують всі розглянуті мною статті. А також, можна стверджувати, що кредитний моніторинг важливий не тільки в українських банках, а також і закордонних. Хотілось би наголосити, що в крупних американських банках процес кредитного моніторингу вже переріс виключно аналіз та супровід укладених кредитних договорів, та є системою моніторингу та аналізу всієї кредитної та іншої діяльності банку,

що безпосередньо впливає на кредитну. Працівники груп кредитного моніторингу приймають безпосередню участь у розробці системи кредитних рейтингів, здійснюють аналіз ефективності управління кредитними ризиками та проводять консалтинг та навчання кредитних менеджерів. Звістно кредитний моіторинг закордонном, розвинуто більше ніж в Україні, але не потрібно зупинятися нам на досягнутому, потрібно впроваджувати нові методи і нові способи розрахунку, в кредитному моніторингу. Так розрахунок інтегрального показника, та рейтингового показника - це добре, але потрібно удосконалити і ці формули. Можливо, американці зробили і правильно відокремивши кредитний моніторинг від банку. Але на певне в нашій країні, це якщо і зроблять, то зовсім не в найближчий час.

Отже, статті а тему кредитний моніторинг, мені здалися дуже цікавими і корисними для роботи. Автори цій статтей, розглянули досить досконало свої теми, а також, що мені дуже сподобалось, це те, що їх думки і ствердження, майже всі збугаються з моїми.

Размещено на Allbest.ru