Теоретичне поняття іноземного банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Теоретичне поняття іноземного банку, класифікація та законодавча база заснування

2. Іноземні банки в Україні, короткий огляд діяльності

3. Переваги та недоліки, тенденції розвитку, проблемні питання іноземних банків в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

У ХХІ столітті поглиблюються процеси фінансової глобалізації та інтернаціоналізації, де рушійною силою виступає діяльність транснаціональних банків. Банківський капітал шукає якнайефективніші способи вкладень та освоєння нових географічних напрямів для створення додаткового прибутку для своїх інвесторів. З історії нам відомо, що банківський капітал від початку свого існування прагнув до інтернаціоналізації, адже максимізувати банківські доходи можна лише за рахунок зняття міжнаціональних бар'єрів шляхом фінансового посередництва банків.

Іноземні банки відіграють роль провідників фінансової глобалізації і, на думку багатьох вчених, сприяють підвищенню міжбанківської конкуренції на міжнародному рівні, використанню нових фінансових інструментів, розширенню банківської діяльності та банківських послуг. Однак, з іншого боку, частина вчених вважає, що зростання частки іноземного капіталу у банківській системі України сприяє підвищенню її нестабільності внаслідок високої вразливості БСУ до впливу зовнішніх факторів.

Таким чином, метою мого реферату є показати місце іноземних банків у банківські системі України, визначити проблеми та перспективи їх розвитку.

Об'єктом вивчення у моєму рефераті є діяльність банківської системи, а предметом дослідження виступають іноземні банки у процесі їх створення та діяльності.

1. Теоретичні поняття іноземного банку, класифікація та законодавча база заснування

Іноземний банк - банк, який повністю або частково належить іноземному капіталу (приватному, колективному або державному) і діє насамперед у його інтересах. Діяльність іноземного банку перебуває під юрисдикцією національного законодавства і спрямовується в інтересах країни перебування.

Щоб точніше розуміти суть іноземних банків звернемось до визначень Романа Корнилюка. Банки, прямими власниками яких є компанії-нерезиденти, що у свою чергу належать вітчизняним інвесторам, Роман Корнилюк пропонує називати «псевдо іноземними банками». Банки з міноритарною участю іноземних інвесторів автор теж не зараховує до іноземних, оскільки їхні власники можуть бути усунені від керівництва компанією. Ці фінансові інституції він відносить до «перспективних» або «квазііноземних» банків. Сам же іноземний банк на його думку - «банк, який перебуває під контролем іноземних інвесторів, а фактичні центри прийняття стратегічних рішень щодо його діяльності розміщені за кордоном».

Щодо характеристики материнських банків, що розташовані за кордоном, то було запропоновано використовувати терміни «закордонний банк» чи «зарубіжний банк». Ширшим є поняття «транснаціональний банк», який часто виходить за межі сутності самої банківської системи та мрже включати внутрішні підрозділи чи дочірні компанії, що можуть надавати деякі небанківські фінансові послуги(страхові, інвестиційні). Тобто, це банки, які сповна використовують преваги глобальної організації своїх операцій. Також вчені виділяють поняття «багатонаціональні банки» - міжнародні банки, капітал яких розподілений серед власників різних держав.

До найпоширеніших форм іноземних банків належать:

дочірні банки - окремі юридичні особи, зареєстровані в приймаючій країні, у якій іноземні інвестори є мажоритарними власниками;

філії - банки, що не мають статусу окремої юридичної особи і є частиною материнського банку, зареєстрованого за кордоном. Філії мають право надавати більшість банківських послуг та здійснювати банківську діяльність на основі капіталу материнської структури. Філії зазвичай потребують менше витрат на реєстрацію, ведення бухгалтерської звітності, збори ради директорів тощо; вони доцільніші для обслуговування корпоративних клієнтів, хоча і потребує особливого банківського нагляду;

представництва - територіально відокремлені структурні підрозділи банку, що не мають права здійснювати банківську діяльність; форма присутності іноземного капіталу, яка має найменший вплив на банківську систему, оскільки основна їх функція полягає у зборі даних та інформації в країні-реципієнті та підтримки зв'язків з наявними та потенційними клієнтами.

Відмінностями філій від дочірних банків є те, що банкрутство останніх ніяк не відобразиться на фінансовому стані материнської структури, нагляд за діяльністю філій здійснюється регулятором у країні походження, а не державним органом приймаючої країни. Хоча кожна країна може створювати свої правила для іноземних філій. У свою чергу, представництва, на відміну від дочірних компаній та філій, не мають права здійснювати банківські операції і часто їм заборонено брати участь у комерційній діяльності.

Окрім основних форм іноземних банків, у деяких країнах існують:

агенції - відділення іноземних банків, яким заборонено приймати вклади населення;

дочірні фінансові компанії, які не виконують усіх головних функцій банку, тому ним не вважаються;

консорціумні банки - створюються кількома фінансовими установами, для проведення великих за обсягом операцій;

міжнародні корпорації Еджа - філії банків США, які створені відповідно до вимог Закону Еджа про банківську діяльність(1919) та мають право на ведення міжнародних операцій(відкривати відділення банків за кордоном, вкладати кошти в іноземні компанії);

іноземні банки, що діють у зонах IBF(International Banking Facility) - міжнародних банківських зонах, звільнених від оподаткування, які виникли на території США в 1980-х роках. Ці банки мають право оперувати лише певними видами активів і пасивів.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 24) та "Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень" іноземні банки мають право відкривати представництва на території України.

Іноземний банк матиме право на відкриття філії в Україні за таких умов:

держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;

між Національним банком України та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов;

мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації є не меншим 10 млн. евро;

наявність письмового зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України.

Акредитацію філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України. Акредитація філії іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії.

Акредитація філії іноземного банку є підставою для здійснення нею банківської діяльності.

Для акредитації філії іноземного банку подається відповідний пакет документів.

Діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності та встановлює економічні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України.

Національний банк України приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку протягом трьох місяців з моменту подання всіх необхідних документів. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Національний банк України має право вводити тимчасову адміністрацію та ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку у порядку, передбаченому законодавством України.

Іноземний банк зобов'язаний повідомляти Національний банк України про зміни документів або відомостей, які надавалися для акредитації філії та представництва іноземного банку. Внесення змін має бути підтверджено відповідними документами.

Офіційні документи, що подаються Національному банку України, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

2. Іноземні банки в Україні, короткий огляд діяльності

В умовах глобалізації світових фінансових ринків присутність іноземного капіталу у банківських секторах країн з перехідною економікою є об'єктивною необхідністю.

Провідні іноземні банки виходять на нові для себе ринки і розвиваються за типовою схемою:

Процес освоєння іноземними банками банківського сектору України розпочався у 1995 р. з приходом групи (Голландія). Починаючи з 2005 р. іноземні банки активізували свої зусилля на фінансовому ринку України.

Входження іноземних фінансових груп до банківського сектору України відбувалося двома основними шляхами:

відкриття нових банків (а в перспективі і дочірніх філій), тобто початок діяльності практично з нуля;

купівля і розвиток наявних місцевих банків, при цьому допускаються два варіанти: 1) купується банк як "оболонка", що дає змогу іноземному банку уникати процедури реєстрації, яка необхідна при використанні інших стратегій входження; 2) відбувається поглинання власного дочірнього банку, що вже здійснює діяльність в Україні

Станом на 1 листопада 2013 р. в Україні здійснювало діяльність 50 банк з іноземним капіталом, у тому числі 20 банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом. При цьому слід зазначити, що частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків становила 33,7 %

Згідно з даними, для наочного зображення, я подала їх у діаграмі:

Згідно з даними, в Україні щорічно зменшується частка іноземного капіталу в банківському секторі, іншими словами відбувається відплив іноземного капіталу. Лише з початку 2013 року з України пішло вже шість банків з іноземними капіталом. Нещодавно Raiffeisen Bank International повідомив про плани з продажу своєї "дочки" - Райффайзен Банку Аваль. За розмірами активів він був п'ятим в Україні.

Спеціаліст департаменту інвестиційного банкінгу Pro Capital Investment Ігор Лизогуб виділяє дві основні групи причин відмови іноземних інвесторів брати участь в міжнародному банківському бізнесі:

внутрішня українська -- це відсутність очікувань зростання банківської системи, очікування девальвації національної валюти та відсутність росту економіки.

внутрішні проблеми материнських банків: з 2014 року починається новий етап впровадження рекомендацій Базельського комітету по банківському нагляду. Згідно з новими вимогами, потреба в капіталі західних банків збільшитися, а резерви під ризикові активи зростуть. Україна належить до країн з низьким суверенним рейтингом, тому сам факт наявності дочірнього банку в Україні може викликати потребу в додатковому капіталі.

Останнім часом також були озвучені бажання щодо продажу активів Універсал Банку (Eurobank EFG) та Укрсоцбанку (Unicredit Group). Оцінки банків почали зростати, тому не виключено, що коло потенційних продавців розширитися. Щодо потенційних покупців: російські державні банки, Альфа банк, Дельта банк та СКМ. Можливі і виключення, як відбулося з Platinum Bank, коли покупцем став фінансовий інвестор.

Якщо розглядати наслідки таких подій, то вихід іноземних банків зменшує конкуренцію на банківському ринку, в результаті чого можливе зниження рівня якості послуг. Хоча є і позитивні наслідки -- український банківський сектор стає більш концентрованим і менш ефективні власники йдуть, а залишаються ті, хто вміють і хочуть працювати на національному банківському ринку.

Згідно із даними Національного банку України та офіційних сайтів банків зі 100% іноземним капіталом можна продемонструвати такий рейтинг:

Загальний розмір активів банків зі 100% іноземним капіталом станом на ІІІ квартал 2013 року склав 135195574тис. грн. або 135, 2 млн. грн.

Згідно з діаграмою, ми бачимо, що найбільший розмір активів іноземних банків за даний період мав АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» -- 33571752 тис. грн., а найменший - ПАТ «СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК» -- 48405 тис. грн. В середньому розмір активів іноземних банків становить 6759778,7 тис. грн.

іноземний банк капітал філія

3. Переваги та недоліки, тенденції розвитку, проблемні питання іноземних банків в Україні

Переваги та недоліки існування іноземного капіталу в банківській системі України висвітлені в роботах багатьох науковців.

Серед усього спектра переваг функціонування банків з іноземним капіталом в Україні, слід виокремити основні:

1. Залучення іноземного капіталу в банківську сферу позитивно впливає на економіку України, прискорюючи процеси розвитку фінансових ринків, розширюючи спектр банківських послуг та їх якість.

2. Швидке впровадження передових, новітніх технологій банківської діяльності, нових методів ведення банківського бізнесу, зокрема, використання досвіду фінансового менеджменту, антикризового управління, новітніх маркетингових технологій.

3. Запровадження зарубіжного досвіду ведення банківської справи та здійснення міжнародних фінансових операцій. упровадження системи страхування банківських ризиків та міжнародного досвіду щодо фінансового оздоровлення, реорганізації та реструктуризації комерційних банків.

4. Здешевлення банківських послуг: кредитних ресурсів у довгостроковій перспективі та зростання строків їх надання.

5. Посилення розвитку конкуренції на ринку банківських послуг, як наслідок - підвищення ефективності функціонування банківської системи, розширення спектра якісних послуг.

Серед основних негативних наслідків присутності іноземного капіталу на українському ринку слід звернути увагу на такі:

1. Структурні ризики «залежного розвитку». діяльність філій банків з іноземним капіталом може створювати додаткові ризики для банківської системи.

2. Можливий неконтрольований відплив капіталу з країни, оскільки акціонери банків з іноземним капіталом загалом інвестують у ті галузі і в тих країнах, де прибуток і безпека є вищими.

3. Присутність банків з іноземним капіталом послаблює позиції ще недостатньо розвиненої банківської системи країни.

4. іноземні банки можуть проводити спекулятивну діяльність, не надаючи повного спектра якісних банківських послуг.

5. Реалізація цих ризиків може спричинити дестабілізацію роботи банківської системи, зменшення довіри населення до українських банків, існує загроза захоплення іноземними банками банківського ринку України.

Якщо поділити всі банки за національною приналежністю їх інвесторів, то банківський ринок України є досить розконцентрованим. В Україні іноземний капітал належить інвесторам з таких країн як: Росія, Франція, Австрія, Польща, Нідерланди, Швеція та інші.

Проте структура банківського ринку є досить мобільною і процеси злиттів та поглинань можуть з часом суттєво змінювати картину власності. Насичення банківського сектору іноземним капіталом практично відбулось.

Щодо тенденцій розвитку іноземних банків в Україні, то у статті Владичина У.В. «Ефективність діяльності іноземних банків в Україні» було досліджено та показано теоретико-прикладні засади функціонування сектора іноземного банківництва в Україні, визначення ефективності діяльності банків з іноземним капіталом. Згідно зі статтею, іноземні банківські установи в країнах перебування останніми роками зміцнюють свої позиції і часто виявляються більш стійкішими до впливу негативних зовнішніх чинників, аніж національні банки країн. Визначення ефективності діяльності банків з іноземним капіталом пов'язане, перш за все, з необхідністю виявлення позитивного чи негативного впливу іноземних інвесторів на розвиток банківського бізнесу та економіки країни.

Значний вплив на величину агрегованого показника ефективності банківської діяльності мають обсяги залучених депозитів, розміри наданих кредитів, частка депозитів у розмірі капіталу, співвідношення суми наданих кредитів до капіталу. Для розрахунку кількісних параметрів ефективності автором було проаналізовано абсолютні показники, зокрема обсяги чистих прибутків (збитків) банків в Україні та відносні показники діяльності банків з іноземним капіталом, такі як рентабельність активів, рентабельність капіталу та мультиплікатор капіталу. Результати наведені у діаграмі:

Проведені автором дослідження показують, що іноземні банки набагато слабше реагують на кризи та непередбачувані ризики, ніж національні.

Також у цій статті Владичин У.В. досліджує ефективність діяльності іноземних банків у порівнянні з національними за допомогою показників рентабельності власного капіталу та активів. Проведене дослідження показало: «…дані свідчать про зменшення ефективності діяльності банківських установ з іноземним капіталом в Україні. Зокрема, спостерігаємо зменшення показника рентабельності власного капіталу, а також зниження рентабельності активів іноземних банків, які функціонують в Україні. Розмір показників ROE та ROА є нижчим оптимальних значень. При цьому банківські установи зі 100 % іноземним капіталом демонструють дещо кращі позиції, ніж банки з іноземним капіталом загалом».

Одним з нових проблемних питань діяльності іноземних банків в Україні стає відплив іноземного капіталу з банківської системи.

Згідно з даними НБУ, за підсумками січня-липня порівняно з початком року частка іноземного капіталу в українській банківській системі знизилася на 5,5п.п. За оцінками опитаних УНІАН експертів, відплив іноземного капіталу в українській банківській системі в червні цього року відбувся в результаті закриття операцій з продажу «Ерсте Банку» (колишній власник - Erste Group, Австрія) і «Сведбанку» (Swedbank AB, Швеція) українським власникам.

А 13 жовтня цього року Інтернет облетіла ще одна сенсаційна новина. Так, за повідомленням Forbes.ua, акціонери п'ятого за розміром активів банку в Україні -- Райффайзен Банку Аваль ведуть переговори про його продаж . Але у прес-службі Raiffeisen Bank International AG ( RBI ), якій належить 96,4% акцій «Авалю», інформацію про продаж спростовують. «--Це чутки з метою дестабілізації українського банківського ринку, які можуть бути пов'язані з недавніми звітами про намір групи UniCredit продати Укрсоцбанк. Немає планів з продажу українського банку, -- заявляє Міхаель Пальцер, глава з маркетингу RBI.»

Щодо цієї проблеми висловились багато науковців, у тому числі свою позицію обстоював Роман Корнилюк. На його думку, зафіксовані випадки перепродажу банків часто розглядаються як загальна тенденція, що торкається всіх без винятку банків з іноземним капіталом, особливо західноєвропейських. Поряд з цим у пресі з'являлись думки про те, що іноземні банки є менш надійними, за національні, через що і відбуваються процеси відпливу капіталу. Але, перед тим як робити поспішні висновки, потрібно розібратись, що ж відбувається насправді. Банки, з яких вийшли європейські інвестори, не були найбільшими або системними. Як свідчить аналіз динаміки активів, країну покидали інвестори банків другого ешелону, обсяг активів яких різко знизився після кризи і складав близько 10 мільярдів гривень на початок 2012 року.

Динаміка активів банків, що змінили чи планують змінити іноземних власників, млн.. грн.

Натомість найбільші західноєвропейські банки з розвинутою територіальною мережею і активами понад 20 мільярдів гривень лишаються на ринку попри суттєві втрати ринкової частки, викликані проблемною заборгованістю. Група російських банків в Україні на фоні європейських виглядає особливо контрастною: всі банки демонструють приріст активів і капіталу. Особливо успішні на українському ринку банки з державним капіталом - ВТБ та Сбербанк Росії, які мають опосередкований доступ до бюджетних ресурсів та державних гарантій Російської Федерації, підкріплених значними доходами від нафтогазового експорту.

Наслідки здійснених продажів теж надмірно драматизуються, оскільки втеча західного капіталу проходить цивілізовано: не було жодного дефолту, відбувається лише зміна власників та вивісок.

Вкладники мають можливість отримати назад свої кошти і за бажання переоформити депозит в іншому західному банку.

З іншого боку, не слід розглядати відтік європейського капіталу як позитивну тенденцію. Зі зменшенням кількості західних інвесторів гальмуватиметься розвиток європейських стандартів ведення бізнесу, ризик-менеджменту і прозорості банків.

А от чи збільшать європейці масштаби банківських розпродажів залежатиме від глобальної економічної динаміки, ситуації з суверенним боргом в Європі, адекватності монетарної політики з боку НБУ, трендів у банківському законодавстві та темпів росту купівельної спроможності населення.

Висновок

На мою думку, Україні сьогодні потрібно активніше проводити заходи щодо підвищення рівня концентрації національного банківського капіталу, розширювати регулятивний капітал, оптимізувати інституційну структуру вітчизняної банківської системи, прагнути до стандартів країн з розвиненою економікою, зміцнювати позиції державних банків.

Допуск іноземного капіталу в банківський сектор можливий лише до того рівня, за якого зберігається національний контроль за банківською системою. Характерно, що подібні обмеження здійснюють більшість розвинених країн світу, а деякі зовсім заборонили приплив іноземного капіталу в банківський сектор. І це не вважається ігноруванням ринкових засад міжнародного співробітництва в економічній сфері чи порушенням вимог Світової організації торгівлі. Цікаво відзначити, що коли в США у 2000 році іноземні банки заволоділи лише 12 відсотками банківських активів, в керівних колах цієї країни виникли серйозні побоювання щодо встановлення іноземного контролю над банківською системою США. Поглинання національної банківської системи та залучення зовнішніх інвестицій - далеко не тотожні поняття.

Отже, на сучасному етапі розвитку банківської системи й економіки України прихід іноземних інвесторів у фінансовий сектор цілком закономірний і природний. І тепер саме від державної політики в галузі регулювання даних процесів залежить можливість використання всіх переваг від іноземних інвестицій у банківську систему та нівелювання вірогідними ризиками.

Список використаної літератури

1. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0034-96 ІНСТРУКЦІЯ про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні

2. http://pidruchniki.ws/12980108/bankivska_sprava/

3. Іноземні банки в Україні: вплив та регулювання: Монографія. / Р. В. Корнилюк, І. Б. Івасів, О. М. Диба. -- К.: КНЕУ, 2012. -- 234 с.

4. http://www.otpbank.com.ua/about/informations/annual_reports/

5. http://www.bmbank.com.ua/files//content/IIIkvartal_2013.pdf

6. http://www.rccf.com.ua/media/104411/fin_report_3q_2013.pdf та фінансові звітності інший проаналізованих банків.

7. Журнал «Економічні науки» «Ефективність діяльності банків з іноземним капіталом в Україні» Владичин У.В. 2012р.

8. http://www.unian.ua/news/ «Частка іноземного капіталу в банківській системі України знизилася до 34%» 22.08.2013р.

9. http://www.economy.nayka.com.ua/

Размещено на Allbest.ru