Стан та проблеми розвитку фондового ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Т. Шевченко

Економічний факультет

Кафедра менеджменту інвестиційної та інноваційної діяльності

Реферат

на тему

Стан та проблеми розвитку фондового ринку в Україні

Підготував:

Студент 1-го курсу

Демченко Володимир Вікторович

Науковий керівник:

Кандидат економічних наук

Доцент кафедри економічної теорії

Красота Олена Вадимівна

Київ 2013

Зміст

Вступ

Визначення поняття фондової біржі та теоретична довідка

Аналіз фондового ринку в Україні

Проблеми українського фондового ринку

Можливі шляхи вирішення проблем, пов'язаних з фондовим ринком України

Висновки

Джерела

Вступ

В сучасній світовій фінансовій системі фондовий ринок є одним з найефективніших механізмів залучення, розподілу та перерозподілу інвестиційних ресурсів, значення якого дедалі зростає. У складний для України післякризовий період ефективно функціонуючий фондовий ринок міг би стати фундаментом для забезпечення економічної стабільності та проведення структурних реформ. Слабка розвиненість ринку цінних паперів України значно знижує конкурентоспроможність держави в отриманні інвестицій з міжнародних ринків капіталу та акумуляції коштів внутрішніх інвесторів, про що яскраво свідчить досвід інших країн, зокрема, сусідньої Польщі.

Фондовий ринок в Україні сьогодні перебуває на стадії розвитку. За 20 років його існування спільними зусиллями держави та учасників ринку створена інфраструктура ринку, розроблена законодавча база, ведеться наполеглива просвітницька робота серед внутрішніх інвесторів щодо можливостей інвестування на фондовому ринку України.

Однак, слід зазначити, що неможливо досягти прогресу в розвитку фондового ринку України як основного джерела залучення капіталу, необхідного для становлення та росту бізнесу, за відсутності цілісної та послідовної державної політики, спрямованої на досягнення цієї мети.

Мета - дослідити сучасний стан фондового ринку, дескриптивно систематизувати та узагальнити основні проблеми, що гальмують розвиток фондового ринку, та можливі шляхи їх вирішення.

Визначення поняття фондової біржі та теоретична довідка

Фондова біржа - організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.[2]

Найрозповсюдженіша модель фондової біржі -- закрите акціонерне товариство -- об'єднує рівноправних членів, що купили місце для ведення операцій на біржі. Не членам цього акціонерного товариства не дозволяється здійснювати операції на фондовій біржі.

Фондова біржа не є комерційною організацією і не ставить за мету отримання прибутків. Її доходи формуються за рахунок продажу акцій, регулярних членських внесків, біржових зборів і штрафів. Доходи повністю йдуть на покриття витрат, на забезпечення і розвиток діяльності біржі.

Основними учасниками біржового ринку є емітенти (корпорації, що випускають цінні папери), інвестори (особи, які купують цінні папери) і інвестиційні інститути (посередник, фінансовий брокер, інвестиційний консультант, інвестиційна компанія, інвестиційний фонд).

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

В Україні фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками -- торговцями цінними паперами. Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації, що здійснюється в загальному порядку.[10]

Аналіз фондового ринку в Україні

Розвиток фондового ринку, з одного боку, відбувається під впливом економічних процесів, що проходять в країні, з іншого боку, підкоряючись певним завданням і цілям, може істотно впливати на стан економіки.

Основним і найбільш впливовим аспектом щодо його формування є слабка зацікавленість стратегічних іноземних інвесторів у вітчизняному фондовому ринку. Причиною цьому виступають ряд таких факторів, як: макроекономічна та політична стабільність; стабільність національного законодавства; чітке забезпечення прав акціонерів, високий рівень корпоративного управління; відсутність бар'єрів для вільного переливу капіталу (як в Україну, так і з неї), передбачуваність валютної політики; прозорість як фондового ринку, так і звітності вітчизняних компаній, належного рівня їх корпоративного управління.

Лібералізація фінансового сектора і нові тенденції розвитку світової економіки розширили можливості інституціональних інвесторів розвинених країн відносно надання нових послуг і використання сучасних фінансових інструментів. Поширення набувають зручні для індивідуального інвестора акції фінансових посередників. Інституціональні інвестори стають головними власниками акціонерного капіталу і вирішують питання його використання, а також пов'язані з цим права управління. Вони максимізували прибуток для інвесторів і конкурують за фонди на основі високопрофесійного формування портфелів цінних паперів.

Проведений аналіз кризових явищ на українському фондовому ринку за останні два десятиліття дає можливість виявити ряд загальних рис і взаємозалежностей, а саме:

висока залежність від іноземних портфельних інвесторів, які, на жаль, найчастіше здійснюють короткострокові спекулятивні вкладення;

концентрація іноземних портфельних інвестицій навколо незначної групи великих інституціональних інвесторів, що здійснюють операції в умовах високого ризику й високої залежності від зовнішніх позик;

недосконалість інфраструктури внутрішнього фондового ринку.

Особливу увагу слід звернути на недосконалу структуру фондового ринку, що проявляється в концентрації ризиків у найслабших місцях складної організаційної системи. Виникає ланцюгова реакція наростання ризиків, унаслідок чого фондовий ринок втрачає можливість самостійно, стабільно й ефективно працювати.

Аналізуючи наслідки кризи 2008 року, виявлено досить важливий негативний аспект інтеграції національного ринку цінних паперів у міжнародну фінансову систему: з одного боку, досить вільний доступ великих закордонних спекулятивних інвесторів (зацікавленість у можливості одержання більших доходів при вищому рівні ризику) викликає сильну залежність від настроїв на світовому ринку; з другого боку, закритість біржової системи й висока вартість входу на український ринок роблять практично неможливим залучення дрібних і середніх неспекулятивних інвесторів. Через зовнішні фактори національний фондовий ринок піддається впливові криз, при цьому кризові фактори посилюються слабкою структурою учасників ринку, отже, падіння його внаслідок кризи виявляється більш глибоким, ніж на ринках країн із розвинутою економікою. Таким чином, можна стверджувати, що, крім усіх інших структурних недоліків, закритість торгово-організаційної інфраструктури для іноземних інвесторів збільшує падіння ринку майже на 10 %.

Однак, попри ряд гальмуючих факторів, останніми роками за показниками спостерігається досить динамічний розвиток вітчизняного фондового ринку. Протягом 2007-2010 рр. відбулось значне збільшення обсягів торгів цінними паперами(Мал. 1.1).

Мал. 1.1: Динаміка обсягів торгів цінними паперами на фондовому ринку України за 2007-2010 роки у розрізі організаторів торгівлі, млн.грн.[9]

Так, у 2010 році відбулось збільшення у 3,64 рази відносно обсягу торгів за 2009 рік, тоді як у 2009 році у порівнянні з 2008 роком обсяги торгів було скорочено на 4,62%. Провідне місце серед організаторів торгівлі цінними паперами залишає за собою публічне акціонерне товариство «Фондова біржа ПФТС», що наростила питому вагу в загальному обсязі торгів на українському фондовому ринку з 38,75% у 2009 році до 46,42% у 2010 році. Українська біржа збільшила також свою питому вагу з 9,13 у 2009 році до 20,97 % у 2010 році.

Протягом 2010-2012 років спостерігалась досить висока активність біржового ринку, про це свідчать показники обсягу біржової торгівлі цінними паперами. Так, за результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами у 2011 році становив 235,44 млрд. грн., що більше майже у 2 рази (або на 104,15 млрд. грн.) за обсяг торгів у 2010 році.[6]

Проблеми українського фондового ринку

фондовий біржа ринок цінний

Стосовно проблем розвитку фондового ринку України, переважна їх більшість має організаційний характер, тобто стосується організаційної складової ринку цінних паперів. Доцільно узагальнити усі існуючі негативні фактори, що гальмують подальший розвиток фондового ринку України.

Однією з головних проблем розвитку фондового ринку є недосконалість законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів, через що спостерігаються численні порушення прав інвесторів. Зокрема, законодавча неврегульованість зумовлює низький рівень корпоративного управління в акціонерних товариствах та порушення у сфері реєстрації прав власності. Так, за оцінкою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), найтиповішими порушеннями є: ведення реєстрів власників цінних паперів без спеціального дозволу комісії; несвоєчасне переоформлення прав власності на іменні цінні папери; порушення термінів та порядку відкритої передплати на акції; несвоєчасне розкриття інформації про діяльність емітентів цінних паперів тощо.

Серед проблем розвитку фондового ринку доцільно зазначити відсутність належної державної підтримки, оскільки роль держави полягає переважно у створенні зайвої регуляторної структури замість необхідного сприяння розвитку інвестиційної складової ринку цінних паперів.

Слід зазначити, що відсутність розвиненої мережі інституційних інвесторів також негативно позначається на розвитку фондового ринку. Недержавні пенсійні фонди, інвестиційні фонди, страхові компанії традиційно є найактивнішими учасниками фондових ринків розвинутих країн. В Україні ці інститути поки ще перебувають на початковому етапі свого розвитку і не мають значних ресурсів для інвестування в цінні папери.

Крім того,проблему недосконалості законодавства у сфері регулювання діяльності на ринку цінних паперів супроводжує відсутність належної системи фінансової відповідальності за порушення на ринку цінних паперів із боку професійних учасників ринку. Хоча в Україні відбувається стягнення штрафів за протиправні дії на фондовому ринку, розмір їх є незначним порівняно із прибутками, які одержують порушники. Наприклад, дієві системи контролю існують у США, де розміри штрафів за зловживання службовою інформацією становлять до 1 млн. дол. або ув'язнення до 10 років; у Великобританії - штраф, необмежений у сумі, або ув'язнення до 7 років; у Франції - штраф до 10 млн. франків або ув'язнення до 7 років тощо.

Окрему увагу при дослідженні проблем розвитку фондового ринку України необхідно приділити причинам низького рівня участі населення в діяльності фондового ринку. Серед них:

недовіра населення до ринку цінних паперів, що обумовлюється негативним досвідом у минулому, нестабільністю політичної ситуації, недовірою до держави;

низька інформованість населення про можливості ринку цінних паперів;

низький рівень прибутковості вкладень у цінні папери із точки зору населення;

низька інформованість населення про ризики і заходи їх уникнення тощо.

Таким чином, розглядаючи причини низького рівня участі населення в діяльності фондового ринку, необхідно зазначити, що низька активність населення взаємозв'язана з вищезгаданими проблемами розвитку фондового ринку. Отже, вирішувати ці питання необхідно комплексно.

Останніми роками більшість вітчизняних науковців при дослідженні перспектив розвитку ринку цінних паперів схиляються до того, що в Україні доцільно створити Єдину біржову систему. Насправді зараз у країні існує нестабільний біржовий ринок, оскільки функціонуючі сьогодні 8 фондових бірж та 2 торговельні системи діють автономно, що розмежовує біржовий простір на окремі сегменти.

Можливі шляхи вирішення проблем, пов'язаних з фондовим ринком України

Отже, за результатами проведеного аналізу діяльності фондових бірж України, можна запропонувати наступні шляхи їх вирішення:

запровадження в практику функціонування фондових бірж електронного документообігу, що сприятиме зменшенню ризиків взаємодії учасників біржі та підвищенню її ліквідності;

забезпечення уніфікації розрахунків за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», з метою зменшення часу оплати операцій з цінними паперами;

впровадження нових торговельних систем і платформ, розвиток технології Інтрернет-трейдингу;

укрупнення і взаємна інтеграція фондових бірж, що забезпечить стандартні критерії лістингу та формування справедливих ринкових цін будь-яких фінансових інструментів;

розробка загальнодержавної довгострокової стратегії розвитку фондових бірж із урахуванням особливостей національної економіки та особливостей розвитку світового фондового ринку;

забезпечення поетапного створення єдиного центрального депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери;

сприяння підвищенню прозорості операцій на фондовій біржі та удосконалення діяльності її торгівельних майданчиків з метою визначення вартості цінних паперів вітчизняних емітентів (створити повну інформаційну базу основних індикаторів фондового ринку, сприяти консолідації діючих бірж та організаторів торгівлі);

запровадження загальнонаціональної системи моніторингу та єдиної методології розрахунку капіталізації фондової біржі.

З боку держави нормальне функціонування фондового ринку можна забезпечити наступними методами:

Стабілізація законодавчої бази, створення належної системи захисту прав інвесторів, власників цінних паперів.

Прийняття єдиного закону, який регулював би випуск та обіг усіх видів цінних паперів і питання професійної діяльності на ринку фінансових інструментів, депозитарного обслуговування, регулювання ринку фінансових інструментів.

Упровадження дієвої системи фінансової відповідальності щодо порушників, професійних учасників ринку цінних паперів.

Забезпечення розвитку ліквідності організованого ринку насамперед за рахунок консолідації та зростання частки організованого ринку.

Цілеспрямоване формування мережі інституційних інвесторів.

Активізація дій щодо впровадження пенсійної реформи - як необхідна складова розвитку інституційних інвесторів.

Уніфікація обліку цінних паперів, централізація депозитарної системи та її інтеграція у міжнародний ринок цінних паперів.

Поліпшення якості професійної діяльності та підвищення рівня компетентності фахівців на ринку цінних паперів, ознайомлення їх зі світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажування.

Підвищення рівня компетентності населення з питань фондового ринку тощо.

Упровадження вищезазначених заходів дозволить розширити інфраструктуру фондового ринку та створити сприятливі умови для розміщення фінансових ресурсів, поліпшити рівень корпоративного управління, стимулювати інвестиційну активність у країні, сприятиме інтеграції в Європейський та світові ринки капіталу.

Висновки

Ситуація сьогодні на фондовому ринку характеризується тим, що зусилля державних структур і основних учасників ринку стратегічно співпадають, і спрямовані на створення таких можливостей, які повинні дозволити фондовому ринку стати інструментом для залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій, тобто зроблять реальним отримання доступу українськими підприємствами різних секторів економіки до міжнародних фондових ринків і фінансових ресурсів. Це, зрештою, повинно послужити каталізатором економічного зростання і підвищення рівня усіх сфер життя країни, вдосконалення правової і організаційної бази функціонування фондового ринку України, підвищення його технологічності і прозорості. Це дозволить зробити ринок інвестиційно привабливим як для великих іноземних компаній, так і для широкого спектру приватних інвесторів, що є найважливішим перспективним завданням його розвитку.

У роботі наведено аналіз сучасного стану ринку цінних паперів України, виявлено основні проблеми розвитку ефективно функціонуючого фондового ринку та подано основні заходи, реалізація яких дозволить забезпечити умови, необхідні для створення в Україні такого фондового ринку, який би відповідав світовим стандартам ринків капіталу.

Джерела

1.Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України із змінами, внесеними згідно із Законами № 2601 - VI (2601-17 ) від 08.10.2010 р.

2.Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред.. В.Д. Базилевича. - 8-ме вид., перероблене і доповнене. - К.: Знання, 2012. - 702с.

3.Поворозник В. О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи вирішення / В. О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. - 2007.

4.Остафійчук Ю. П. Переваги і недоліки інтеграції фондового ринку України у міжнародну фінансову систему / Ю. П. Остафійчук // Економіка : [науково-інформаційний вісник]. - 2011. - № 3. - С. 212-216.

5.Гапонюк М. А. Інфраструктура фондового ринку України: проблемні питання та перспективи розвитку / М. А. Гапонюк // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2010. - № 2. - С. 36-44. 6.CУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_6/286.pdf

7.СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ [електронне джерело]: http://www.econindustry.org/arhiv/mag/2008/vip_03_42/st_42_3.pdf

8.СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ [електронне джерело]: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2319

9.Аналітичний огляд ринку облігацій України за 2010р. [Електронний ресурс]: http://rurik.com.ua/documents/research/bonds_review_2010.pdf

10. Фондова біржа[електронне джерело]: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0

Размещено на Allbest.ru