Міжнародні страхові послуги

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Міжнародні страхові послуги»

Варіант №18

Виконала:Ст.гр.СЕ-42 Феденко Н.Р.

Перевірив:асист.каф.ММ Возний.Н.Р

Львів 2014



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Характеристика запропонованого виду страхування

Розділ 2. Характеристика етапів укладання і виконання страхової угоди

Розділ 3. Огляд і аналіз законодавчої та нормативно-довідкової літератури щодо запропонованого виду страхування

Розділ 4. Аналітична частина

4.1 Вибір регіону для започаткування страхової діяльності

4.2 Вибір надійного іноземного страховика

Розділ 5. Оформлення договору міжнародного страхування, його структура

Висновки

Список літератури

міжнародний страховий послуга



ВСТУП

Страхування є однією з найдавніших суспільних відносин. Останніми роками його роль незмінно зростає. В умовах ринкової економіки діяльність суб'єктів ринку нерозривно пов'язана з ризиками. При цьому потенційна можливість настання стихійного лиха, нещасних та інших непередбачуваних випадків, які призводять до матеріальних та моральних збитків або упущення вигоди, зумовлює необхідність страхового захисту юридичних осіб та громадян. Сутність страхового захисту полягає у нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов'язаних із ними витрат. Страховий захист передбачає реалізацію страховиками страхових послуг (страхових продуктів) страхувальникам.

Страхова послуга - це комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.

Міжнародна страхова послуга - це страхова послуга, при реалізації якої, сторони є представниками різних країн.

В даній роботі я буду розглядати страхування кредитних ризиків і метою даної роботи є закріплення на засадах прикладних обґрунтувань і розрахунків теоретичних знань з таких розділів, як види страхування, організація і здійснення страхування, зміст та особливості укладання та оформлення договорів страхування під час здійснення міжнародної економічної діяльності.

Завданням індивідуальної роботи є дослідження конкретного виду страхування, тобто страхування кредитних ризиків, на основі вище зазначених розділів.



Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПРОПОНОВАНОГО ВИДУ СТРАХУВАННЯ

Різноманітність видів кредитних операцій зумовлює особливості та причини виникнення кредитного ризику, який виникає, зазвичай, через недобросовісність позичальника кредиту; погіршення його фінансового стану; несприятливу економічну кон'юнктуру; некомпетентність керівництва фірми тощо.З найдавніших часів кредитні операції проводилися в умовах ризику неповернення кредиту. В сфері кредитних відносин існують матеріальна та юридична форми забезпечення кредитів. Ризик кредитної операції матеріально проявляється в неповерненні, несплаті заборгованості, а юридично -- у невиконанні зобов'язань. З одного боку, використання цих форм є трудомістким у кредитних операціях, а з іншого -- позичальник не завжди має достатню можливість матеріального або юридичного забезпечення кредиту. Тому особливою формою захисту виступає страхування.Отже, з метою захисту кредитно-фінансової сфери діяльності юридичних осіб проводиться страхування кредитних ризиків -- ризику неплатежу, ризику настання відповідальності позичальника -- юридичної особи за неповернення кредиту, а також ризику непогашення кредиту.Кредитне страхування -- відносно новий вид страхування, який почав розвиватися з розвитком споживчого кредиту в країнах з ринковою економікою, де населення купує будинки, автомобілі, товари тривалого користування з розстрочкою платежу.Об'єктом страхування кредитного ризику виступають майнові інтереси, пов'язані з матеріальними збитками, що можуть бути завдані страхувальнику внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором (договором позики) між позичальником і страхувальником (позикодавцем, кредитором).Історичний прообраз страхування кредитів полягає у комісійній операції, за умовами здійснення якої укладалася додаткова угода, названа делькредере. Виділяють такі види страхування кредитів:

-- страхування делькредере (комерційні кредити, кредити під засоби виробництва і предмети споживання, експортні кредити);

-- страхування поручительства та гарантії;

-- страхування збитків, які виникають через надмірну довіру (кредиту довіри).

Страховики, які займаються кредитним страхуванням, працюють у всіх галузях делькредере на основі однакових процедур:

-- можливі страхові випадки попереджуються за допомогою поточного спостереження за кредитами;

-- при настанні страхового випадку (втратах від неплатоспроможності позичальника) відшкодовується збиток;

-- розмір збитку зменшують за рахунок участі страховика в одержанні частини сплаченого боргу при судовому процесі щодо банкрутства позичальника (регресний позов).

Необхідною умовою виникнення відповідальності є факт настання страхового випадку, а як результат -- поява ризику неплатоспроможності позичальника.Страховим випадком вважають збитки страхувальника внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (договором позики). Сюди відносять: неповернення або часткове повернення позичальником кредиту (позики) у встановлені кредитним договором строки, невиплату ним відсотків у повному обсязі та в установлені кредитним договором строки, невиконання інших обов'язків, передбачених кредитним договором.Страховий платіж залежить від характеру кредиту, діяльності позичальника, мети використання кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна у власності позичальника, що можуть стати забезпеченням прав регрссних вимог страховика при настанні страхового випадку, і визначається з урахуванням кредитоспроможності позичальника, цільового призначення кредиту та інших умов, передбачених кредитним договором.Страхова сума вираховується з суми кредиту та відсотків за користування ним. Ці дані містяться у кредитному договорі, укладеному між страхувальником і позичальником.Зазвичай межа відповідальності страховика становить від 50 до 90 % суми непогашеного кредиту та відсотків, передбачених договором кредитування.Загальна сума страхових виплат за страховими випадками не може перевищувати страхової суми за договором страхування.Для визначення ступеня страхового ризику і кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника страхувальник при укладанні договору страхування повинен надати страховику такі документи:

-- копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника;

-- копію статуту;

-- балансовий звіт (форма 1), звіт про фінансові результати (форма 2); звіт про рух грошових коштів (форма 3) на останню звітну дату;

-- розшифровки кредиторської та дебіторської заборгованості на останню звітну дату;

-- копію кредитного договору;

-- техніко-економічне обґрунтування заходів, що кредитуються;

-- довідку про залишки коштів на поточному рахунку позичальника;

-- договори, контракти, рахунки, накладні, що характеризують цільове використання кредиту, кредитних коштів;

-- договори купівлі-продажу або інші документи, що е підставою для надання кредиту;

-- розрахунок погашення кредиту;

-- документ, що засвідчує зобов'язання за заставою (опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна, яке є власністю позичальника, може бути використане для забезпечення права регресних вимог страховика, якщо має місце страховий випадок, передбачений договором страхування, та виплати страховиком суми страхового відшкодування);

-- акт аудиторської перевірки фінансового стану страхувальника;

--інші документи, зазначені у договорі страхування.

Для виплати страхового відшкодування страхувальник повинен подати страховику такі документи:

-- письмову заяву на виплату страхового відшкодування;

- офіційні документи, що підтверджують неповернення кредиту і (або) відсотків з кредиту;

-- оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

-- акт несплати позичальником кредиту та (або) відсотків з нього страховику;

-- акти аудиторських перевірок фінансового стану позичальника після факту несплати кредиту та (або) відсотків з нього страховику;

-- довідку про залишки коштів на поточному рахунку позичальпика;

-- копію рішення суду щодо цього страхового випадку;

-- інші документи, зазначені у договорі страхування.

Існують випадки, коли кредитний договір пролонгований страхувальником. Тоді укладається додаткова угода до чинного договору страхування. Тільки після цього настає відповідальність страховика на строк пролонгації. При цьому страховий платіж вираховується так само, як при укладанні чинного договору.



Розділ 2. Характеристика етапів укладання і виконання страхової угоди

Правовою основою взаємовідносин між учасниками процесу страхування є страхова угода. Підписуючи страхову угоду страхувальник передає за певну плату свої ризики (як правило частину ризиків) страховій компанії, яка отримує плату за ризик у вигляді страхових премій, тим самим забезпечуючи капіталізацію своєї діяльності.

Під страховою угодою слід розуміти процес взаємоузгодження страхових інтересів між суб'єктами страхування. У більш деталізованому плані страхову угоду необхідно розглядати, як договірні відносини між страховиком, страхувальником (застрахованою особою) та третіми особами (якщо страхуються види відповідальності) щодо укладання, введення та виконання обов'язків сторін, які приймають участь у страхуванні.

Страхова угода передбачає три етапи свого проходження:

1) активізація;

2) супровід договору страхування;

3) дії за настання страхового випадку.

Страхувальник, обравши страхову компанію за визначеними критеріями (імідж страховика, сума установчого та резервного капіталів, склад засновників, термін перебування страхової компанії на страховому ринку, термін та практика надання страхових послуг за конкретним видом страхування), подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

У свою чергу, страховик розглядає подану заяву на предмет задоволення страхового інтересу страхувальника. Фахівці страхової компанії за допомогою андерайтингу здійснюють процес аналізу ризиків щодо можливості прийняття їх на страхування або відмовляють у страховій послузі. У цьому контексті перед страховиком постають наступні завдання, які можна поділити на декілька етапів.

Таблиця 2.1

Етапи укладання і виконання страхової угоди

№	Назви етапів	Характеристика етапів відповідно до обраного виду страхування	Сторони угоди, їх права та обов'язки
1.	Аквізиція	полягає в оцінюванні ризиків, запропонованих на страхування, виходячи з характеристики самого об'єкта страхування (вартість та ймовірність настання страхової події із застрахованим об'єктом), а також з огляду на реципієнтів страхування (фізичні та юридичні особи).	На підставі аналізу ступеня ризику та комерційної зацікавленості страховика, страхова компанія приймає остаточне рішення щодо страхування ризику або відмовляє у даній послузі. Страховик може прийняти один з трьох можливих варіантів: ризик приймається на страхування без будь-яких застережень; ризик приймається на страхування з певними застереженнями, зауваженнями та за умов виконання страхувальником певних заходів щодо зменшення ступеня ризику; ризик відхиляється, й страхова компанія відмовляє страхувальнику у страховому захисті. У такому разі відносини між страховиком та страхувальником не мають свого продовження.
2.	Супровід договору страхування	Керуючись Правилами конкретного виду страхування страховик пропонує страхувальнику укласти договір страхування з визначенням умов договору, а саме: встановлюються рівень страхового забезпечення та обсяги страхової відповідальності узгоджується величина страхового тарифу з урахуванням усіх чинників, які впливають на її розмір; встановлюються строки страхування, франшиза, пільги та інші суттєві умови угоди	Страховик і страхувальник зобов'язуються виконувати усі умови згідно договору та мають право розірвати договір в силу обумовлених причин
3.	Дії за настання страхового випадку	Після закінчення зазначеного терміну дії страхового договору між суб'єктами страхових відносин можуть виникнути варіанти розвитку подій:а) якщо страхової події не відбулося до закінчення терміну дії договору страхування, то в такому разі договір припиняє дію у визначений термін;б) якщо страхова подія сталася на завершальному етапі терміну дії договору страхування, то в такому разі страховик продовжує виконувати свої обов'язки до повного їх виконання. До них належить: розрахунок величини збитків, спричинених дією страхового випадку, складання страхового актуарного сертифікату та виплата страхового відшкодування в межах страхової суми;в) якщо між страховиком та страхувальником виникають суперечки, пов'язані зі страхуванням за відповідними Правилами, то вони вирішуються у порядку, передбаченому чинним законодавством України.	Права та обов'язки сторін залежать від варіантів подій, які стались чи не стались під час дії договору.



Розділ 3. Огляд і аналіз законодавчої та нормативно-довідкової літератури щодо запропонованого виду страхування

Законі України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. зі мінами і доповненнями N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013

Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Закон України «Про страхування» від 07.03.1996р. (в ред. Закону від 04.10.2001p.): встановлює вимоги щодо страховиків, їх майнових активів, здійснюваних ними операцій, державного регулювання сфери страхування та ін.;

Закон Украни від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу"зі зінами і доповненнями N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013Цим Законом визначаються основні положення про заставу.

Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Закон України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" зі змінами і доповненнями N 402-VII ( 402-18 ) від 04.07.2013 Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з Цивільного кодексу України ( 435-15 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ), Земельного кодексу України ( 2768-14 ), цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" зі змінами та доповненнями № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014.Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Закон України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" із змінами та доповненнями N 402-VII ( 402-18 ) від 04.07.2013. Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Закон України від 19 червня 2003 року № 979-IV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" із змінами і доповненнями N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012. Цей Закон встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.

Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" із змінами та доповненнями N 641-VII ( 641-18 ) від 10.10.2013. Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами і доповненнями N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013. Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" із змінами та доповненнями N 399-VII ( 399-18 ) від 04.07.2013. Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Постанова КМУ від 13 квітня 2005 р. № 286 "Про встановлення розміру плати за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування" із змінами та доповненнями N 122 ( 122-2013-п ) від 20.02.2013. Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: Установити, що плата за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування є разовою і вноситься у розмірі, що становить 12,5 тис. гривень для кожного виду за переліком згідно з додатком.

Постанова Правління Нацбанку України від 11.04.2000 р. № 135 "Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності"зі змінами та доповненнями N 428 ( z1870-12 ) від 17.10.2012. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) та з метою вдосконалення діючого порядку застосування іноземної валюти в страховій діяльності Правління Національного банку України П О С Т А Н О В Л Я Є: Затвердити Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності (додається).

Розпорядження ДКРРФП від 28.05.2004 № 736 "Про затвердження Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів і ведення державного реєстру страхових та перестрахових брокерів" із змінами та доповненнями N 712 ( z0770-13 ) від 05.03.2013.

Ліцензійні умови провадження страхової діяльності, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРРФП) від 28.08.2003 р. № 40;

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p.: глава 67 (статті 979-999) регулює договірні відносини щодо страхування .



Розділ 4. Аналітична частина

4.1 Вибір регіону для започаткування страхової діяльності

Для вибору найоптимальнішого регіону для відкриття страхового агентства, використаємо такі показники:

Частота збитку ( число страхових випадків/число застрахованих об'єктів)

Коефіцієнт акумулювання ( число об'ктів, що постраждали/число страхових випадків)

Збитковість страхової суми ( сума страхового відшкодування/страхова сума застрахованих)

Тяжкість збитку (число застрахованих об'єктів*сума страхового відшкодування/страхова сума застрахованих об'єктів * число об'єктів, що постраждали)

Частота збитку ( число об'єктів, що постраждали/число застрахованих об'єктів)

Середня страхова сума на один об'єкт страхування (страхова сума застрахованих об'єктів/ число застрахованих об'єктів)

Дані для розрахунку в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Характеристика потенційних для започаткування страхової діяльності регіонів

Показники	Регіони
	Німеччина	Болгарія	Польща	Угорщина	Румунія	Чехія
Число застрахованих об'єктів(n)	4800	71800	32200	20900	4900	398000
страхова сума застрахованих об'єктів,млн.грн©	16,8	36,8	43,2	18,8	25,6	67
Число об'єктів, що постраждали(m)	1180	2530	2748	1698	2270	19770
Число страхових випадків(l)	1020	1505	1061	988	1704	7998
Сума страхового відшкодування,млн.грн(v)	0,38	3,15	0,85	0,79	5,5	2,18

Виконуємо розрахунки, результати відображаємо у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Розрахунки для потенційних для започаткування страхової діяльності регіонів

Показники	Регіони
	Німеччина	Болгарія	Польща	Угорщина	Румунія	Чехія
Частота страхових подій (Qс= l /n)	0,213	0,021	0,033	0,047	0,348	0,02
Коефіцієнт акумулювання ризику (Ка=m/ l)	1,157	1,681	2,590	1,719	1,332	2,473
Збитковість страхової суми (Z=v/c)	0,023	0,086	0,020	0,042	0,215	0,033
Тяжкість збитку (Тz=(v*n/c*m)*100%)	9,201	242,922	23,055	51,722	46,376	65,469
Частота збитку (Qz=m/n)	0,246	0,035	0,085	0,081	0,463	0,050
Середня страхова сума на 1 об'єкт страхування, грн. (Сс=с/n)	3500	512,535	1341,615	899,522	5224,490	168,342

Проставляємо бали (1-6) по кожному показнику. Найкраще значення показника відповідає найменшому балу. Результати відображаємо у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Шкала потенційних для започаткування страхової діяльності регіонів

Показники	Регіони
	Німеччина	Болгарія	Польща	Угорщина	Румунія	Чехія
Частота страхових подій	3	2	4	6	5	1
Коефіцієнт акумулювання ризику	6	4	1	3	5	2
Збитковість страхової суми	2	5	1	4	6	3
Тяжкість збитку	1	6	2	4	3	5
Частота збитку	5	1	4	3	6	2
Середня страхова сума на 1 об'єкт страхування, грн.	2	5	3	4	1	6
Сума балів	19	23	15	24	26	19

За результатами табл. 4.3 можна зробити такі висновки:

За частотою страхових подій страховику доцільніше обрати Чехію чи Болгарію, оскільки в даних країнах спостерігається найменша кількість страхових випадків, коли ж в Угорщині він є найвищим.

За коефіцієнтом акумулювання ризику страховику потрібно уникати кредитного страхування в Німеччині, оскільки на один страховий випадок, в ній найбільше страхових подій, а доцільно ж обрати Польщу.

Показник збитковості страхової суми найменший у Польщі та Німеччині, а найбільший у Румунії. Таким чином, для страховика найменш привабливою є Румунія, адже в ній треба найбільше виплачувати страхові відшкодування.

Тяжкість збитку показує, що Німеччина є найбільш вигідною для страховика згідно з цим показником. Найменш привабливою є Болгарія.

Частота збитку. Найчастіше настають страхові події у Румунії, а найрідше - у Болгарії.

Середня страхова сума на один об'єкт страхування. Найбільше значення показника спостерігається в Румунії, найменше в Чехії.

Провівши порівняльну характеристику регіонів шляхом здійснення необхідних розрахунків можна зробити висновок, що найменш ризиковим регіоном для відкриття страхового агентства є Польща. Остерігатись започаткування страхової діяльності потрібно в Румунії та Угорщині.

4.2 Вибір надійного іноземного страховика

Вихідні дані та результати розрахунків коефіцієнта фінансової стійкості відображаємо в табл. 4.4.



Таблиця 4. 4

Характеристика міжнародних страховиків

Показники діяльності страховиків	Страховики
	ТзПВ «АМП»	Ltd «Lider»	PZY Україна	СК ТзПВ «СКП»
Страхові платежі, млн. грн. (Д)	61,8	18,6	54,5	30,4
Залишок засобів в запасному фонді на кінець тарифного періоду, млн. грн. (З)	9,5	4,7	7,8	4,18
Виплати страхових відшкодувань, млн. грн. (Вв)	40,25	9,82	23,8	20,06
Витрати на ведення страхової справи, млн. грн. (Вс)	19,14	15,4	11,3	6,14
Коефіцієнт фінансової стійкості страхового фонду (К=(Д+З)/(Вв+Вс))	1,2	0,923	1,774	1,319

За результатами таблиці 4.4 необхідно обрати найбільш надійного страховика., опираючись на його фінансову стійкість.

Для оцінки рівня фінансової стійкості в даній роботі використовується такий показник, як коефіцієнт фінансової стійкості. Чим більше його значення, тим надійніший страховик.

В нашому випадку, найнадійнішим страховиком є PZY Україна, оскільки саме ця компанія є найбільш платоспроможною та може виконати свої зобов'язання в повному обсязі.



Розділ 5. Оформлення договору міжнародного страхування, його структура

Договір добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту)

№_________________

м. Львів «___»____________ 2014 року

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «PZY Україна» далі - Страховик, в особі Директора Панасюк Тарас Юрійович, який/яка діє на підставі Статуту, що здійснює діяльність на підставі Ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серія АВ № 429514 строк дії з 24.07.2008 року (безстроковий) та Правил добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту), (далі -Правил), з однієї сторони, та ___________________________ «___________», далі - Страхувальник (Вигодонабувач), в особі __________ який/яка діє на підставі Статуту з іншої сторони, разом далі - Сторони, уклали цей договір, далі також - Договір, про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані із збитками, які завдані Страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) Позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами між Позичальником та Страхувальником (Кредитором) щодо своєчасного, повного повернення ним кредитів та відсотків за користування ними, які встановлені у Додатку до Договору.

2 Страховий ризик. Страховий випадок. Виключення зі страхових випадків та обмеження страхування

2.1. Страховим ризиком за цим Договором є ризик збитків (майнових втрат) Страхувальника, пов'язаний з невиконанням (неналежним виконанням) Позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором між Позичальником та Страхувальником (Кредитором), внаслідок:

- неплатоспроможності Позичальника;

- банкрутства Позичальника;

- смерті позичальника.

2.2. Страховим випадком є невиконання (неналежне виконання) Позичальником своїх обов'язків перед Страхувальником, передбачених кредитним договором (ми), а саме:

* неповернення або часткове неповернення Позичальником кредиту у встановлені кредитним договором строки;

* невиплата Позичальником в повному обсязі і в установлені кредитним договором строки процентів за користування кредитом;

При настанні страхового випадку Страховик сплачує Страхувальнику обумовлене Договором страхове відшкодування.

2.3. Страховик звільняється від виплати страхового відшкодування при настанні страхових випадків внаслідок:

2.3.1. ядерного вибуху, впливу радіації або радіоактивного забруднення;

2.3.2. військових дій, маневрів, або інших військових заходів;

2.3.3. громадянської війни, народних заворушень, локаутів та страйків;

2.3.4. дій або бездіяльності посадових осіб Страхувальника, що призвели до настання страхового випадку;

2.3.5. конфіскації, націоналізації та інших заходів політичного характеру, які здійснюються згідно розпоряджень військової чи цивільної влади;

2.3.6. невиконання Страхувальником зобов'язань, покладених на нього Договором або кредитним договором;

2.3.7. повідомлення Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору;

2.3.8. встановлення судовими або слідчими органами факту змови між Страхувальником та Позичальником щодо непогашення кредиту та/або процентів по кредиту;

2.3.9. навмисного злочину, протиправних дій з боку персоналу Страхувальника, що призвело до настання страхового випадку;

2.3.10. зміни умов кредитного договору без погодження із Страховиком;

2.4. Страховиком не відшкодовуються непрямі збитки Страхувальника - витрати на сплату Страхувальником штрафів, пені, втрати внаслідок інфляції різниці у курсах валют та інші непрямі збитки Страхувальника.

3. Страхова сума.

3.1. Страхова сума - це грошова сума, в межах якої Страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

3.2. Страхова сума є межею або лімітом відповідальності (лімітом страхування), по якій Страховик несе зобов'язання перед Страхувальником при відшкодуванні шкоди (збитку)., визначається згідно Переліку наведеному у Додатку до Договору.

3.3. Розмір ліміту відповідальності погоджується між Страховиком і Страхувальником при укладанні Договору, заявляється Страхувальником у заяві на страхування і зазначається у Договорі, та складає __________________________.

4. Страховий тариф - %

4.1. Франшиза (безумовна) - 1%

5. Страховий платіж складає _________________ та перераховується Страхувальником до______________ року.

6. Норматив витрат на ведення справи становить 30% від величини страхового тарифу.

7. Права та обов'язки сторін.

7.1. Страхувальник має право:

7.1.1. вимагати здійснення Страховиком виплати страхового відшкодування в разі настання страхового випадку відповідно до умов Договору;

7.1.2. достроково припинити дію Договору на умовах Договору;

7.1.3. вносити (за згодою Страховика) зміни в умови Договору (якщо в ньому не визначено інше), які стосуються строку страхування та розміру страхової суми (у разі зміни умов кредитного договору).

7.1.4. При втраті Страхувальником Договору (страхового полісу) у період його дії Страхувальник має право отримати дублікат. Після видачі дублікату загублений Договір страхування вважається недійсним і виплати по ньому не здійснюються.

7.2. Страхувальник зобов'язаний:

7.2.1. при укладанні Договору надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

7.2.2. своєчасно сплачувати страхові платежі;

7.2.3. повідомити Страховика про інші чинні Договори страхування щодо цього предмету Договору;

7.2.4. вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

7.2.5. повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

7.2.6. у разі, коли до закінчення строку дії кредитного договору з'ясується факт неможливості виконання Позичальником своїх зобов'язань по ньому, Страхувальник повинен протягом трьох робочих днів повідомити про це Страховика;

7.2.7. при настанні страхового випадку для одержання виплати страхового відшкодування подати Страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування, надати офіційні документи, які підтверджують неповернення кредиту та/або відсотків по кредиту, а також, що мають відношення до страхового випадку. Вищезазначені документи подаються протягом 15-ти робочих днів з дня настання страхового випадку;

7.3. Страховик має право:

7.3.1. отримувати від Страхувальника і перевіряти всю інформацію, необхідну для визначення ступеню ризику, а також контролювати виконання Страхувальником умов Договору;

7.3.2. перевіряти цільове використання кредиту;

7.3.3. самостійно з'ясовувати причини і обставини настання страхового випадку, а також визначати розміри збитків;

7.3.4. при наявності сумнівів в причинах настання страхового випадку, відстрочити виплату до отримання підтвердження цих причин відповідними органами на строк, що не перевищує 3 місяці із моменту надання Страхувальником заяви про виплату страхового відшкодування, якщо інше не передбачено Договором;

7.3.5. достроково припинити дію Договору на умовах цього Договору;

7.3.6. у разі, якщо з приводу страхового випадку органами слідства провадяться розслідування або ведеться судовий розгляд, відстрочити виплату страхового відшкодування до закінчення розслідування і винесення рішення або вироку суду.

7.4. Страховик зобов'язаний:

7.4.1. ознайомити Страхувальника з умовами та Правилами страхування;

7.4.2. протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

7.4.3. при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику штрафу у розмірі 0,1% від розміру страхової виплати;

7.4.4. відшкодувати витрати, понесені Страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшенню збитків, якщо це передбачено умовами Договору;

7.4.5. не розголошувати відомості про Страхувальника та його майновий стан, крім випадків, передбачених законом;

7.4.6. за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування.

8. Дії страхувальника при настанні страхового випадку.

8.1. В разі настання страхового випадку, передбаченого цим Договором, Страхувальник зобов'язаний:

8.1.1. Негайно, але у будь-якому разі не пізніше 3-х робочих днів (за винятком вихідних та святкових), повідомити Страховика або його представника, засобом факсимільного зв'язку за телефоном, який вказаний у Реквізитах Страховика.

8.1.2. За рахунок власних коштів вжити розумних, ефективних та посильних заходів в обставинах, що склалися, для зменшення можливих збитків. Витрати Страхувальника по зменшенню збитків, які повинні бути відшкодовані Страховиком, якщо вони були необхідні або зроблені для виконання вказівок Страховика, повинні бути відшкодовані Страховиком, навіть якщо відповідні заходи виявилися невдалими.

8.1.3. Вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку та надати Страховику цю інформацію.

9. Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.

9.1. Для отримання страхового відшкодування, Страхувальник одночасно з наданням Страховику письмової заяви про страховий випадок, передає Страховику всі документи, передбачені Договором, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку.

Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків:

* заява про настання страхового випадку;

* складений Страхувальником на підставі виписки про рух коштів з кредитного рахунку Позичальника акт несплати по кредиту та/або відсотків по ньому;

* акти аудиторських перевірок фінансового стану Позичальника після факту несплати останнім Страхувальнику кредиту та/або відсотків по ньому;

* акт, що засвідчує втрату Позичальником наявного (реального) товару, власних засобів виробництва, що пов'язані з фактом несплати кредиту та/або відсотків по ньому;

* копії листування між Позичальником та його контрагентами, які мають відношення до цього страхового випадку;

* копії листування між Позичальником та Страхувальником, які мають відношення до цього страхового випадку;

* довідку про залишки коштів на розрахунковому рахунку Позичальника;

* копія рішення суду, яке має відношення до цього страхового випадку;

* копії листування між Страхувальником і судом, які мають відношення до цього страхового випадку;

* усі інші документи, які дають змогу встановити розміри збитків, які підлягають відшкодуванню.

Копії вищезгаданих документів повинні бути завірені належним чином у порядку встановленому законодавством.

10. Порядок і умови виплати страхового відшкодування. Відмова у виплаті страхового відшкодування.

10.1. Страхове відшкодування виплачується Страховиком на підставі заяви Страхувальника та страхового акту після отримання Страховиком від Страхувальника всіх необхідних документів по страховому випадку та узгодження остаточного розміру завданого збитку.

10.2. Після отримання заяви або повідомлення Страхувальника про страховий випадок Страховик зобов'язаний.

10.2.1. з'ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розмір збитку;

10.2.2. зробити розрахунок суми страхового відшкодування;

10.2.3. виплатити страхове відшкодування в строк, встановлений Договором.

10.3. Страховий акт складається Страховиком або уповноваженою ним особою, кваліфікація якої підтверджена у встановленому чинним законодавством порядку. При необхідності Страховик запитує відомості, які пов'язані зі страховим випадком, у правоохоронних органів, медичних установ, інших установ та організацій, які володіють інформацією про обставини страхового випадку.

10.4. Страхове відшкодування виплачується в межах страхової суми, визначеної Договором.

10.5. В разі настання страхового випадку конкретний розмір збитків встановлюється Страховиком на підставі документів, отриманих від Страхувальника. При цьому можуть враховуватись рішення суду, документи правоохоронних, податкових, банківських органів, місцевих органів влади, висновки експертів та спеціалізованих фірм, діючих на підставі відповідних ліцензій.

10.6. Остаточний розмір страхового відшкодування встановлюється після вирахування із встановленого розміру збитків франшизи, та сум, які надійшли Страхувальнику від позичальника та інших осіб після настання страхового випадку в залік погашення кредитної заборгованості Позичальника.

10.7. Якщо в момент, коли настав страховий випадок, по відношенню до Страхувальника діяли інші договори добровільного страхування кредиту стосовно того ж предмету Договору, що і в Договорі страхування, Страховик виплачує відшкодування пропорційно, в частині, яка припадає на його долю згідно з принципом сприяння по сукупній відповідальності. При цьому загальна сума страхового відшкодування, виплачена усіма Страховиками Страхувальнику, не може перевищувати обсягу збитку, який фактично завданий Страхувальнику.

10.8. Якщо по факту, який став причиною настання страхового випадку ведеться кримінальна справа або розпочато судовий процес, прийняття рішення про виплату страхового відшкодування може бути відстрочено до закінчення розслідування і судового розгляду та прийняття рішення або встановлення відсутності вини Страхувальника. Страховик має право виплатити Страхувальнику частину страхового відшкодування у розмірі 50% належної суми відшкодування у випадку коли розслідування чи судовий процес ще не завершено.

10.9. Після виплати Страхувальнику страхового відшкодування до Страховика переходять всі права вимоги Страхувальника до особи винної у заподіянні збитків в межах виплаченої Страховиком суми страхового відшкодування.

10.10. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є:

10.10.1. Страхувальник вчинив навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ним громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій Страхувальника встановлюється відповідно до чинного законодавства України.

10.10.2. Страхувальником вчинено умисний злочин, що призвів до страхового випадку.

10.10.3. Страхувальник подав свідомо неправдиві відомості про предмет страхування або про факт настання страхового випадку.

10.10.4. Страхувальник отримав повне відшкодування збитків від особи винної у їх заподіянні.

10.10.5. Страхувальник несвоєчасно повідомив Страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин або створював Страховикові перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

10.10.6. Інші випадки, передбачені законом.

11. Строк прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

11.1. При надходженні письмової заяви від Страхувальника про виплату страхового відшкодування Страховик зобов'язаний протягом 15-ти робочих днів після одержання всіх необхідних документів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

11.2. При прийнятті рішення про виплату страхового відшкодування здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15-ти робочих днів із дня прийняття рішення про виплату, якщо інше не передбачено договором. При порушенні цього строку Страховик сплачує пеню в розмірі, оговореному у Договорі страхування. Днем виплати страхового відшкодування вважається день списання коштів з розрахункового рахунку Страховика на розрахунковий рахунок Страхувальника.

11.3. При відмові у виплаті страхового відшкодування Страховик повідомляє про це Страхувальника у письмовій формі з мотивованим обґрунтуванням причин відмови протягом 5-ти робочих днів після прийняття рішення про відмову.

12. Порядок дії та умови припинення дії Договору. Недійсність Договору.

12.1. Договір набуває чинності з моменту підписання, а саме з ___ року та діє до ___ року.

12.2. Дія Договору припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

12.2.1. закінчення строку дії;

12.2.2. виконання Страховиком зобов'язань перед Страхувальником у повному обсязі;

12.2.3. несплати страхувальником страхових платежів у встановлені Договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

12.2.4. ліквідації Страхувальника - юридичної особи за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23, 24 Закону України «Про страхування»;

12.3. Дію Договору може бути достроково припинено за вимогою Страхувальника або Страховика, якщо це передбачено умовами Договору.

12.4. Страхувальник має право достроково припинити дію Договору з повідомленням Страховика не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії Договору.

В цьому разі Страховик повертає Страхувальнику платежі за період, який залишився до закінчення дії Договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактичних виплат страхового відшкодування, що були здійснені за цим Договором.

Якщо вимога Страхувальника зумовлена порушенням Страховиком умов Договору, то останній повертає Страхувальнику сплачені ним страхові платежі (внески) повністю.

12.5. За вимогою Страховика Договір страхування може бути припинено достроково, якщо це передбачено умовами Договору, з повідомленням про це Страхувальника не менш ніж за 30 календарних днів до дати припинення дії Договору та поверненням повністю сплачених Страхувальником страхових премій. Якщо вимога Страховика пов'язана з порушенням Страхувальником умов Договору, то Страховик повертає Страхувальнику сплачені ним страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених нормативом у розмірі страхового тарифу, та виплат страхового відшкодування, що були здійснені за цим Договором.

12.6. Сума, що повертається на умовах пунктів 12.3-12.4. Договору, виплачується Страхувальнику. З моменту виплати цієї суми дія Договору припиняється.

12.7. Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі за умови дострокового припинення дії Договору.

Відповідно до Закону України «Про страхування» договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:

1) якщо його укладено після страхового випадку;

2) якщо предметом Договору є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

12.9. Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

13. Порядок вирішення спорів.

13.1. Спори, що пов'язані із дією Договору, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

14. Заключні положення

14.1. Цей Договір укладено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

14.2 Договір укладається шляхом обміну офертою та акцетптом за допомогою факсимільних засобів зв'язку. Факсимільні копії мають силу оригіналу, яку втрачають після викладення договору у вигляді єдиного документу підписаного сторонами, та скріпленими мокрими печатками.

14.3. При підписанні договору Сторонами можливо використання факсимільного відтворення підписів уповноважених осіб Сторін.

15. Місцезнаходження та банківські реквізити:

СТРАХОВИК:ТДВ „СК „PZY Україна ”, яке є резидентом, суб'єктом податку на прибуток та сплачує цей прибуток згідно ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”,Адреса: 83058, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Лівобережна, буд. 96-А

ЄДРПОУ 35887488

тел. (062) 339 70 73 факс (062) 349-42-75

skprogres@gmail.com

Директор

___________________________ Панасюк Т.Ю.

СТРАХУВАЛЬНИК:Товариство з додатковою відповідальністю «ChekhutMegaBank », яке є резидентом, суб'єктом податку на прибуток та сплачує цей прибуток згідно ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”,Адреса: вул. Перфецького, буд. 3, м. Львів, Львівська обл., 79013

пот./рах.: 12345678901234

ЄДРПОУ 12345678

тел.

Директор

___________________________ Феденко Н.Р.



ВИСНОВОК

Одним з основних принципів і цілей підприємницького менеджменту є вдале подолання ризикових ситуацій, що забезпечує в перспективі максимальну фінансову стійкість. Саме на це спрямоване страхування кредитних ризиків. У стосунках між кредитором та його боржником предмет їхнього спільного інтересу - кредит - створює різні економіко - правові ситуації: для боржника - зобов'язання повернути позику, а для кредитора - право вимагати її повернення за попередньо узгодженими умовами. Невиконання з різних причин цих домовленостей загрожує кредиторові фінансовими збитками, яких він намагається уникнути з допомогою різних доступних заходів правового та матеріального характеру. При цьому правове забезпечення передбачає, що належні кредиторові суми можуть бути повернені йому третіми особами.Попри високу надійність зазначених форм забезпечення кредитів їх застосування часто буває незручним, важкодоступним і невигідним для учасників кредитних відносин. За цих умов найбільш доступною та надійною формою фінансового забезпечення інтересів кредиторів стає страхування.Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування.Необхідною умовою виникнення відповідальності є факт настання страхового випадку, а як результат -- поява ризику неплатоспроможності позичальника.

Страховим випадком вважають збитки страхувальника внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором. Сюди відносять: неповернення або часткове повернення позичальником кредиту у встановлені кредитним договором строки, невиплату ним відсотків у повному обсязі та в установлені кредитним договором строки, невиконання інших обов'язків, передбачених кредитним договором.Кредитне страхування можна визначити як господарський механізм, мета якого - задовольнити випадкові оцінювані майнові потреби, які виникають з ризику неповернення кредиту, перерозподіливши втрати між суб'єктами кредитно-страхових відносин.Незважаючи на велике економічне значення кредитного страхування, воно поки що займає незначні позиції на вітчизняному ринку страхових послуг. Така ситуація зумовлена рядом причин, зокрема: низькою платоспроможністю українських громадян і підприємницьких структур; неоднозначним трактуванням окремих статей страхового законодавства та неповною нормативною базою страхування.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Міжнародні страхові послуги: Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання (контрольної роботи) для студентів напряму підготовки 6.030503 - «Міжнародна економіка» (всіх форм навчання) / Укл. Р.З. Дарміць, Н.Р. Возний - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2013. - 14 с

Закон України «Про страхування» № 2745-III прийнятий згідно постанови (85/96-ВР) прийнятий 07.03.1996 року зі змінами від 11.08.2013 року.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435 зі змінами і доповненнями від 16.10.2012.

Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарських кредитів з державною підтримкою» від 09.02.2012 № 4391

Постанова Національного банку «Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності« № 135 від 11.04.2000 зі змінами і доповненнями від 26.11.2012.

Гаманкова, Ольга Олексіївна. Ринок страхових послуг України: теорія, методологія, практика. / О.О. Гаманкова; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана» -- К.: КНЕУ, 2011. -- 283 с

Размещено на Allbest.ru

...