Основи андеррайтингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Андеррайтинг є самою суттю страхування. Тому розробка адекватних критеріїв оцінки ефективності андеррайтингу страхової компанії є першим кроком на шляху підвищення прибутку та ринкової вартості страхової компанії. Зараз в Україні спостерігається істотне підвищення інтересу до страхування взагалі і теоретичним основам страхування зокрема. Враховуючи той факт, що комерційного страхування в Радянському Союзі не було, перші українські страхові компанії зіткнулися з нестачею літератури про страхування і були змушені заповнювати дефіцит знань шляхом проб і помилок. За 22 роки, які пройшли з моменту оголошення незалежності України, ситуація серйозно змінилася. В Україні з'явився цілий ряд робіт, в основному підручників, з проблем страхування, з'явилися спеціалізовані періодичні видання. Але ряд важливих питань організації та ведення страхового бізнесу залишається нерозкритим.

Одним з таких питань є андеррайтинг (underwriting), як ключовий бізнес-процес будь-якої страхової організації. Адже основна функція будь-якого страховика - це ефективне управління ризиками страхувальників.

Метою написання даної контрольної роботи є вивчення процесу андерайтингу.

Завдання - встановити місце та роль андерайтингу у страхуванні.

Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням потреби страхових компаній в ефективному андеррайтингу з майнових видів страхування у зв'язку з розвитком страхового ринку та недостатнім методичним забезпеченням процесів прийняття ризику на страхування.

1. Роль андеррайтингу в порядок укладання договору страхування

Договір страхування є правовим документом, який опосередковує процес надання страхової послуги страховиком страхувальникові. Поняття договору страхування міститься у ст. 16 Закону України "Про страхування" і тлумачиться як письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тотожне визначення договору страхування дає і ст. 979 Цивільного кодексу України.

При укладенні договору страхування відносини клієнта та страхової компанії будуються за такою схемою (рис. 1.1):

Рис. 1.1 - Схема відносин клієнта і страхової компанії при укладанні договору:

Відносини починаються з того, що клієнт подає за формою, встановленою страховою компанією, письмову заяву, в якій має довести як свій інтерес в об'єкті страхування, так і волевиявлення до укладання договору страхування. Заява містить перелік питань, на які має відповісти чесно та якомога точніше страхувальник. Подану заяву страховик може прийняти або відхилити залежно від змісту наведеної у ній інформації.

Отримавши заяву, страховик проводить андеррайтинг, тобто вирішує питання щодо прийняття цього об'єкта на страхування.

Андеррайтер, беручи до уваги всю інформацію, виносить рішення про укладення договору страхування (рис. 1.2):

Рис 1.2 - Роль андеррайтера при укладанні договору страхування:

Метою андеррайтингу є збільшення, з урахуванням імовірнісних критеріїв настання страхових випадків, позитивної різниці між отриманою нетто-премією і здійсненими страховими виплатами за договорами страхування, укладеними протягом певного періоду часу.

Роботу цю здебільшого виконують фахівці страховика, які здійснюють аквізицію. Проте в разі значної суми страхової відповідальності, недостатньо вивченого ризику чи коли об'єкт і умови страхування нетрадиційні, доцільно залучати компетентних вузькопрофільних фахівців з інших підрозділів, служби фінансової безпеки страховика.

А також із компаній, які мають необхідний досвід і котрим пропонуватиметься перестрахування.

Здійснивши оцінку запропонованого ризику, вирішується питання щодо прийняття ризику на страхування або відхилення цієї пропозиції. У разі згоди щодо страхування укладається договір страхування і визначаються основні умови. Договір страхування укладається у письмовій формі.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Тобто страховий поліс є основним доказом факту укладання договору страхування. Варто зауважити, що законодавство не розкриває змісту поняття "страховий поліс".

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо не передбачено інше договором страхування. Страхувальники мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник - нерезидент - в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За договорами страхування життя грошові зобов'язання за згодою сторін можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті.

Отже, перед тим, як укласти договір страхування, страхувальник подає письмову заяву, страховик здійснює оцінку ризику та приймає рішення щодо підписання цього договору. Зміст договору страхування чітко визначено законодавством України.

2. Андеррайтинг у страхуванні, його процес і завдання

Згідно з визначенням терміна «андеррайтинг», наведеного в словнику термінів Міжнародної асоціації органів з нагляду за страхуванням (IAIS), андеррайтинг - це процес, за допомогою якого страхова компанія визначає, акцептувати пропозицію (заяву) страхувальника про укладання договору страхування, і якщо акцептувати, то на яких умовах.

Однак таке визначення є надто загальним і нічого не говорить про те, з яких дій (процесів) складається андеррайтинг.

Андеррайтинг - це діяльність страховика, спрямована на оцінку ризиків, прийнятих в страхування, визначення адекватного страхового тарифу та умов страхування, формування прибуткового страхового портфеля.

Андерайтинг у страхуванні - процес аналізу запропонованих до страхування ризиків, прийняття рішень про страхування (перестрахування) певного ризику та визначення тарифної ставки, адекватної ризику, франшизи та інших умов договору.

Проте в науковій літературі визначення андерайтингу відрізняється від законодавчо визначеного. Найбільш повне з них звучить наступним чином.

Андерайтинг (у страхуванні) - комплексна діяльність страховика з ідентифікації, аналізу, оцінки ризиків та визначення можливості страхування, вибору оптимального страхового покриття, перевірки відповідності ризиків збалансованості страхового портфеля.

Здійснюється андерайтинг за допомогою різних методів на підставі великої кількості даних про ризик. Вітчизняні страховики самостійно збирають інформацію про всі попередні схожі ситуації, з'ясовують причини ризику, які зіставляють із відомостями, що є у конкретному випадку.

У світовій практиці страховики формують бібліотеки договорів і страхових випадків, які служать джерелом інформації при прийнятті рішень андерайтерами.

Андеррайтинг спрямований на вирішення таких завдань:

1) оцінка запропонованого ризику з точки зору характеристики об'єкта страхування, міри ризику та розміру максимально можливого збитку;

2) на основі оцінки ризику вирішення питання щодо його прийняття на страхування або відхилення поданої заяви;

3) у разі згоди щодо страхування даного об'єкта - визначення строків страхування та розмірів страхового забезпечення;

4) обчислення розміру страхової премії за договором страхування з урахування істотних характеристик даного об'єкта.

Андеррайтинг завершується або відмовою страхувати певний об'єкт, або підписанням договору (видачею страхового полісу).

Процес андерайтингу складається з наступних етапів:

- оцінювання ризиків, притаманних об'єкту, що пропонується взяти на страхування;

- вироблення рішення про страхування об'єкта або відмову у страхуванні;

- визначення строків, умов та розміру страхового покриття;

- розрахунок розміру страхової премії;

- підготовка та подання пропозицій відповідним службам страховика за схемою перестрахування.

Тож андерайтинг є відповідальним процесом і вимагає від андерайтерів високої кваліфікації.

Андерайтер - це висококваліфікована й відповідальна особа страховика, уповноважена виконувати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування.

До обов'язків андерайтера входить:

- візування від імені страховика договорів страхування;

- прийом на страхування (перестрахування) запропонованих страхових ризиків;

- кваліфікація ризиків при прийнятті на страхування конкретного об'єкту або фізичної особи;

- визначення тарифних ставок та конкретних умов договору страхування;

- складання висновків про можливості (або неможливості) укладання договору страхування на певних умовах;

- формування страхового (перестрахового) портфеля.

Андерайтер зобов'язаний володіти знаннями в галузі оцінки ризиків по особистому і майновому страхуванню, знати принципи побудови страхового портфеля, юридичні аспекти страхування, бюджетування, формування страхових резервів, андерайтинг в перестрахуванні, врегулювання збитків. У зарубіжній практиці андерайтери мають повноваження підписувати документи від імені страхової компанії.

Андерайтер може поєднувати й функції сюрвейєра - представника страховика, який здійснює огляд і оцінку майна, що приймається на страхування. Особливості ризиків у кожному виді страхування зумовлюють специфіку проведення андеррайтингу, а його загальні завдання полягають у визначенні:

- переліку небезпек, до яких схильний цей об'єкт страхування;

- чинників, що впливають на можливе настання страхового випадку;

- оцінки об'єкта страхування;

- ймовірності настання збитків різного розміру;

- умов страхового покриття й розміру страхових тарифів.

Оцінити якість андерайтингу тієї чи іншої страхової компанії можна по тому, наскільки ефективно виконуються функції андерайтингу. Раніше зазначалося, що основними функціями андеррайтингу є: оцінка ризиків, визначення адекватних страхових тарифів та умов страхування, а також формування прибуткового страхового портфеля.

Остання функція є результуюча, тобто андеррайтинг маркетингового прибутку по страховому портфелю залежить від того, наскільки ефективно були виконані попередні три функції.

Таким чином, оцінку ефективності андеррайтингу можна звести до оцінки прибутковості страхового портфеля. Основні показники оцінки прибутковості страхового портфеля:

1. Прибутковість страхового портфеля (відносний показник). Розраховується як відношення андеррайтингової прибутку (АП) по портфелю до розміру страхового портфеля (СП):

Прибутковість = АП ч СП

Показник прибутковості показує, скільки гривень андеррайтингової прибутку заробляє страхова компанія на кожну гривню залучених страхових премій.

2. Прибуток в абсолютному вираженні. Прибутковість в 10% по портфелю в 100 млн. дає прибуток в 10 млн., у той час як прибутковість в 40% по портфелю в 10 млн. дає прибуток в 4 млн. Тому, крім відносних показників, слід розглядати і абсолютні.

Завдання полягає у виробленні деякого співвідношення між прибутковістю у відсотках і прибутком в абсолютних величинах. З одного боку, страховика цікавить прибутковість як деякий відсоток від залучених премій, тому що на кожну гривню премій припадають кілька копійок витрат на залучення клієнтів (аквізиційних витрат).

З іншого боку, аквізиційні витрати можуть бути постійними або підвищуватися у меншій мірі, ніж ростуть залучені платежі. Крім того, залучення додаткових премій можна здійснювати або за рахунок зниження тарифів, або за рахунок прийняття на страхування більш небезпечних ризиків, що відіб'ється на прибутковості (відносному показнику).

Основне завдання андеррайтингу - відбір ризиків для формування збалансованого й рентабельного страхового портфеля компанії. Андеррайтинг - найбільш відповідальний процес діяльності страхової компанії, оскільки саме під час його проведення формуються засади прибуткової чи збиткової діяльності.

У сучасній практиці андеррайтинг поділяється на:

- стандартний андеррайтинг для стандартних страхових продуктів (квартири, домашнє майно, автомобілі тощо);

- індивідуальний андеррайтинг для складних об'єктів (великі майнові комплекси, унікальні об'єкти тощо) і об'єктів масових видів страхування, які мають відхилення у своїх характеристиках.

Андеррайтинг стандартний - це комплекс заходів щодо прийняття на страхування об'єктів шляхом оцінки їх відповідності встановленим критеріям стандартності (типовим умовам), визначення умов страхування, обсягів страхового покриття і тарифів із завчасно встановлених варіантів.

Андеррайтинг індивідуальний - це комплекс заходів щодо прийняття на страхування об'єкта на основі вивчення та оцінки його індивідуальних особливостей і ризиків з метою формування умов страхування, обсягу страхового покриття і тарифів. Проводиться, як правило, спеціалістами - андеррайтерами. Наприклад, якщо здійснюється страхування масового житла, однотипних офісів, то проводиться стандартний андеррайтинг, якщо страхуються нетипові будівлі, унікальні споруди - індивідуальний андеррайтинг. Кожен вид страхування має свої особливості андеррайтингу.

Без розуміння страхових ризиків і того, що приймається на страхування (об'єкта страхування), а також описи факторів, які збільшують ймовірність настання страхової події і очікуваний розмір страхового відшкодування, не можна правильно оцінити ризик.

А якщо ступінь ризику не можна виразити в грошовому вираженні, то і сформувати прибутковий портфель теж не вийде, а якщо і вдасться, то тільки завдяки випадковості.

Зазвичай андеррайтинг здійснюється шляхом перевірки пропонованого на страхування ризику по ряду параметрів, які залежать від конкретного виду страхування. Наприклад, при страхуванні Каско наземного транспорту такими параметрами можуть бути:

- коло осіб, допущених до управління автомобілем, їх вік і досвід водіння;

- бажаний розмір франшизи;

- наявність протиугінних систем, умови зберігання автомобіля в нічний час, і багато інших.

Таким чином, андеррайтер використовує деяку систему оцінки кожного ризику, схематично представлену у вигляді таблиці (рис. 2.1).

Рис. 2.1 - Система оцінки ризиків при страхуванні:

Очевидно, що для кожного виду страхування можна виділити деякий набір параметрів, які мають істотний вплив на ймовірність настання страхової події і (або) на розмір збитку. Всі ці параметри повинні враховуватися при здійсненні розрахунків та розробці тарифної сітки.

Однак функція андеррайтера набагато ширше, ніж у актуарія. Автоматичне використання тарифної сітки може бути ефективним в одноманітних, масових видах страхування: авто - Каско, страхування від нещасних випадків, страхування квартир і т. д.

При страхуванні специфічних ризиків, наприклад, будівельно-монтажних, сітка тарифів підходить слабо, т. к., кожен такий ризик унікальний. Відповідно зростає значення андеррайтера, який, з одного боку, має в своєму розпорядженні тарифною сіткою, підготовленої актуарієм, а з іншого боку, докладною інформацією про об'єкт страхування, страхових ризиках. Здійснивши оцінку запропонованого ризику, вирішується питання щодо прийняття ризику на страхування або відхилення цієї пропозиції. У разі згоди щодо страхування укладається договір страхування і визначаються основні умови. Договір страхування укладається у письмовій формі.

3. Завдання андеррайтера у страховій компанії

Андеррайтер описує, оцінює і кваліфікує ризик. Андеррайтер - людина, підпис якого в буквальному сенсі цього слова коштує мільйони.

Андеррайтер - фахівець в галузі страхування. Дослівно «андеррайтер» означає «підпис під ризиками». Андеррайтер описує, оцінює і кваліфікує ризик, формує страховий портфель.

До обов'язків андеррайтера входить візування від імені страховика договорів страхування, прийом на страхування (перестрахування) запропонованих страхових ризиків, кваліфікація ризиків при прийнятті на страхування конкретного об'єкту або фізичної особи, визначення тарифних ставок та конкретних умов договору страхування, складання висновків про можливості (або неможливості) укладання договору страхування на певних умовах, формування страхового (перестрахового) портфеля.

Андеррайтер зобов'язаний володіти знаннями в галузі оцінки ризиків по особистому і майновому страхуванню, знати принципи побудови страхового портфеля, юридичні аспекти страхування, фінансова стійкість страхової організації, бюджетування, формування страхових резервів, андеррайтинг в перестрахування, врегулювання збитків. Андеррайтер - людина, підпис якого в буквальному сенсі цього слова коштує мільйони.

Кваліфікаційні вимоги - вища юридична освіта.

Андеррайтер не лише укладає угоди по первинній продажу цінних паперів емітента, але і бере участь у підготовці емітента. Однак, основним завданням андеррайтера, безумовно, є розміщення цінних паперів серед заздалегідь невизначеного кола осіб.

Найважливішою функцією андеррайтингу є контрольна функція, яка полягає в аналізі страхового портфеля з відповідного виду страхування за певний період часу. За результатами такого аналізу андеррайтер вправі ставити питання про підвищення або зниження тарифних ставок компанії на черговий період. В залежності від ринкової ситуації та особливостей емітента, з андеррайтером можуть бути укладені два види угод:

1. «Тверде зобов'язання» (Firm Commitment), що представляє собою зобов'язання андеррайтера викупити ту частину цінних паперів емітента, яка не буде реалізована третім особам;

2. «Додаток максимальних зусиль» (Best Efforts Agreement), не містить зобов'язань андеррайтера з викупу нереалізованою частини цінних паперів.

У буквальному перекладі з англ. андеррайтер - "той, що підписався нижче". Гарант, поручитель, бере на себе зобов'язання розмістити певну кількість знову випущених акцій, облігацій і цінних паперів шляхом їх купівлі для подальшого розпродажу інвесторам. У страхуванні - це особа, уповноважена страховою компанією приймати всі види ризику.

Андеррайтер відповідає за формування страхового портфеля. Двоє або більше андеррайтерів часто утворюють синдикат, який виступає гарантом при розміщенні випуску цінних паперів.

андеррайтинг страхування акція

Висновки

Основним результатом роботи андеррайтера є формування прибуткового страхового портфеля, тобто отримання андеррайтингової прибутку. Під «андеррайтінговим прибутком» розуміється різниця між розміром страхового портфеля і виплаченими страховими відшкодуваннями (для спрощення, результат за операціями перестрахування в розрахунок не приймається). Ці показники (премії та відшкодування) потрібно приводити до конкретного «андеррайтинговому році», який відповідає календарному, з тією різницею, що якщо договір страхування був укладений в певному році, наприклад, 2012, то всі доходи (страхові премії) та витрати (страхові відшкодування) відносяться саме до 2012 року незалежно від того, коли вони були фактично здійснені: в 2012, 2013 або будь-якому іншому році. Завдяки цьому, можна співвіднести страхові премії за всіма договорами страхування у певному році зі страховими відшкодуваннями, виплаченими за цими договорами, і отримати порівнянні дані.

Окремим, але вкрай важливим моментом, є необхідність забезпечення балансу інтересів андеррайтерів, продавців, перестраховиків, акціонерів і менеджерів. Приймаючи рішення про страхування того чи іншого ризику та умови страхування, андеррайтер встановлює «точку відліку» для своїх колег.

Саме андеррайтер встановлює страховий тариф, про яку продавцю потрібно домовитися з клієнтом. Якщо тариф виявиться занадто високим, то продавець не зможе залучити страхувальника, а компанія не отримає страхової премії. Після укладення договору страхування за роботу береться перестраховик, який, або повинен включити застрахований ризик в облігатор, або перестрахувати його факультативно. Якщо умови договору страхування будуть серйозно відрізнятися від загальноприйнятих, то перестрахувати ризик буде вкрай складно. Крім того, андеррайтер міг помилитися і призначити занадто низький тариф, за яким ризик не можна буде перестрахувати. І природно, що наприкінці всього цього ланцюжка стоять акціонери і менеджери, яких цікавить прибуток по страховому портфелю. Отже, андеррайтер повинен весь час пам'ятати про те, що результат його роботи (страховий тариф і умови страхування) визначає результат роботи його колег і компанії в цілому, а це величезна відповідальність.

Андеррайтинг у страхуванні відіграє важливу роль, як ключовий індикатор попередньої і наступної економічної доцільності процесу страхування, адекватності системи управління операційною діяльністю страховика, маркетинговій політиці, тарифній політиці, перестрахуванню. Андеррайтинг є первинним чинником, що впливає на надійність, стабільність організаційного розвитку і визначальним якість фінансового менеджменту, стратегічного планування, бюджетного управління страховика.

Література

1. Освіта в Україні / Страхування / Завдання андерайтера у страховій компанії: Завдання андерайтера у страховій компанії - 2009. - Електронний ресурс.

2. Страхування / Андерайтинг та його завдання: Андерайтинг та його завдання - 2011. - Електронний ресурс.

3. Страхові послуги / Яворська Т.В. - Електронний ресурс.

4. Страхування. Підручник. За ред. Базилевича В.Д., Київ, Знання, 2008 р.

5. Юрченко Л.А. Финансовый менеджмент страховщика. - М.: ЮНИТИ, 2001.

6. Страхова справа - Вовчак О.Д. - Електронний ресурс.

Размещено на Allbest.ru