Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні

Міжнародний досвід показує, що у розвинених країнах відношення до страхового ринку визначається як до стратегічного сектору економіки, який підвищує інвестиційний потенціал і сприяє збільшенню багатства нації. Загальна сума інвестицій, якими керують страхові компанії Європи, США та Японії, сягає 4 трлн дол. США.

Нині тенденції розвитку страхового ринку України вказують на те, що впродовж останніх років страхова справа розвивається швидкими темпами, що перетворило її на одну з найбільш динамічних і стабільно працюючих сфер національної економіки. Страхування -- це одна з галузей економіки, в якій за останні роки спостерігається зростання основних показників. За роки незалежності в Україні в основному створено законодавчу та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудувати страховий ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових послуг.

Кількість страхових компаній в Україні продовжує поступово зростати, як у галузі страхування життя, так і у галузі ризикових видів страхування. І хоча Держфінпослуг проводить політику отримання зростання кількості страхових компаній, на ринку припиняє свою діяльність менше страхових компаній, ніж створюється за аналогічний період. Станом на 1 січня 2008 р. в Україні було зареєстровано 466 страховиків, що більше на 35 страхових компаній порівняно з 1 січня 2013 р. З них кількість страховиків, що здійснювали страхування життя (СК "life"), зросла на 10 та становила 65, а кількість страховиків, що здійснювали види страхування інші, ніж страхування життя (СК "non-life"), -- на 25, що становило 381 компанію. Станом на 1 січня 2012 р. кількість компаній з іноземними інвестиціями становила 78. Протягом 2007 р. до Держреєстру було включено 8 страховиків з іноземними інвестиціями, загальна сума іноземних інвестицій цих компаній становила 65,07 млн грн.

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками від страхування та перестрахування ризиків (від страхувальників та перестрахувальників) за 2013 p., становила 18 008,2 млн грн, з них: 5 654,4 млн грн (31,4 %) становило внутрішнє перестрахування, 112,2 млн грн (0,6 %) -- премії, які надійшли від іноземних страховиків (перестрахувальників), решту -- 12 241,6 млн грн (68,0 %) становили премії від страхувальників. Від страхувальників -- фізичних осіб надійшло 5 170,4 млн грн (23,7 % від валових премій та 42,2 % від премій, отриманих від страхувальників). Сума чистих страхових премій (валові премії за мінусом премій з внутрішнього перестрахування) становила 12 353,8 млн грн, або 68,6 % від валових страхових премій.

На результати діяльності українського страхового ринку впливає динаміка страхування за такими його видами: частка страхування фінансових ризиків суттєво зменшилась і на 1 січня 2008 р. вона становила 21,1 % проти 24 % 2012 р. та 31,6 % -- 2013 р. У той же час частка добровільного майнового страхування зростала так: у 2012 р. вона становила 39,3 %, у 2013 р. -- 50,3 %, у 2012 р. досягла 56 %, а у 2012 р. зросла до 57,5 %.

В абсолютному значенні страхові премії та виплати можна поділити на три групи:

1) страхування фінансових ризиків та добровільне майнове страхування, які характеризуються великим обсягом страхових премій та виплат;

2) обов'язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільне особисте страхування -- ця група характеризується високим рівнем страхових виплат;

3) недержавне обов'язкове страхування, добровільне страхування відповідальності та страхування життя, характерними ознаками яких є дуже маленький рівень страхових виплат.

Упродовж останніх років зберігається позитивна динаміка зростання активів страховиків. За 2007 р. загальні активи збільшилися на 8,2 млрд грн, а величина активів, визначених ст. 31 Закону України "Про страхування", -- на 3,3 млрд грн. Станом на 1 січня 2008 р. страховики володіли активами на суму 32 213 млн грн, з них 8 612,5 млн грн інвестовано на покриття сформованих страхових резервів.

За останні роки відбулось зростання величини сформованих страхових резервів і збільшення інвестицій страховиками. Так, величина сформованих страхових резервів на 1 січня 2012 р. сягала 8 272,2 млн грн, темп зростання порівняно з 2012 р. становив 219 %; станом на 1 січня 2012 р. вона була 5 045,8 млн грн, однак порівняно з попереднім періодом обсяги резервів зменшились на 39 %; станом на 1 січня 2012 р. страхові резерви зросли до 6 014,1 млн грн. Станом на 1 січня 2013 р. загальний обсяг сформованих страхових резервів уже становив 8 423,3 млн грн, у тому числі:

-- резерви зі страхування життя -- 991,3 млн грн (у 2006 р. -- 604,4 млн грн);

-- технічні резерви -- 7 432,0 млн грн (у 2012 р. -- 5 405,8 млн грн).

Щодо структури резервів, то питома вага резервів із страхування життя на початок 2012 р. становила 8 %, технічних резервів -- 85 % (у тому числі резерв збитків -- 7 %); на 1 січня 2012 р. зросла до 11,8 %, а технічних резервів -- до 88,2 %.

Розміщення страхових резервів здійснюється відповідно до ст. 31 Закону України "Про страхування", де визначено перелік активів за відповідними категоріями. Усього розміщено активів на суму 19 330,3 млн грн.

Разом із тим, основною проблемою для страховиків залишається недостатність ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів. Особливо гострою є проблема забезпечення довгострокових зобов'язань за договорами страхування життя. Єдиним джерелом інвестування половини обсягу страхових резервів залишаються банківські вклади (депозити), які мають постійну дохідність та відносну забезпеченість гарантуванням вкладів відповідно до чинного законодавства. Інші активи, що вільні від зобов'язань, найчастіше вкладаються в цінні.

Водночас показники розвитку страхової справи в Україні за останні роки дають підстави стверджувати, що інвестиційні можливості національних страхових компаній досить обмежені, насамперед, через недовіру населення до довгострокових інвестицій та невеликий набір інвестиційних інструментів. Обсяг ресурсів, які акумулюються українськими страховими компаніями, зовсім невеликий, оскільки невелика фінансова потужність самих страховиків і обсяги їх операцій. Причина, передусім, полягає у недооцінці ролі та місця страхування з боку держави, потенційних інвесторів, які можуть вкладати капітал у створення і розвиток страхових компаній, а також споживачів страхових послуг.

Вітчизняний страховий ринок має величезний потенціал розвитку, тим більше, що потреба у розвитку страхових послуг з кожним роком зростає. За експертними оцінками, нині в Україні застраховано лише близько 10 % ризиків. На відміну від України цей показник у розвинених країнах становить 90--95 %. Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить 0,05 %, і це при тому, що населення України складає 7 % населення Європи.

Про потенційні можливості розширення страхових послуг свідчать дані питомої ваги страхування у структурі ВВП. Так, у 2004 р. обсяг страхових операцій в Україні становив 5,62 % ВВП, у 2005 р. цей показник знизився до 3,1 %, тоді як у країнах ЄС цей показник становив 8--12 %. У 2012 р. проникненість страхового ринку (співвідношення страхових премій до ВВП) в Україні ще знизилася до 2,5 % ВВП і залишилася на рівні 2013 p., чисті страхові премії досягли 1,7 % у ВВП, що на 0,1 відсотковий пункт перевищує аналогічний показник 2012 р.

Ринок перестрахування в Україні також недостатньо розвинений. Як наслідок, перестраховується лише третина всіх страхових платежів, а 50 % перестрахування здійснюють іноземні компанії. Особливо це стосується покриття значних ризиків, пов'язаних з авіацією, морським транспортом та космічною галуззю (авіаційні та морські ризики, ризики, пов'язані зі здоров'ям осіб, які живуть за кордоном, перестраховуються іноземними компаніями практично на 90 % від суми платежів, автомобільні ризики -- до 60 %, я основні майнові ризики -- до 50 %). За договорами перестрахування ризиків на початок 2013 р. українські страховики (цеденти, перестрахувальники) сплатили часток страхових премій 6 423,9 млн грн (у 2006 р. -- 5 621,6 млн грн), з них:

-- перестраховикам-нерезидентам -- 769,5 млн грн (у 2012 р. -- 561,07 млн грн);

-- перестраховикам-резидентам -- 5 654,4 млн грн (у 2012 р. -- 5 060,55 млн грн).

Більше 20 % від валових страхових премій було сплачено перестраховикам-нерезидентам за такими видами:

-- добровільного страхування: водного транспорту -- 23,8 %; відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) -- 90,1 %; відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) -- 38,02 %;

-- обов'язкового страхування: авіаційне страхування цивільної авіації -- 68,38%; цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, -- 49,5 %.

Загальна сум а часток страхових виплат, отриманих від перестраховиків, станом на 1 січня 2012 р. становила 654,7 млн грн (у 2012 р. -- 396,3 млн гри), у тому числі отримано від:

-- перестраховиків-нерезидентів -- 325,7 млн грн (у 2006 р. -- 122,9 мли грн);

-- перестраховиків-резидентів -- 329,0 млн грн (у 2006 р. -- 273,4 млн грн).

Водночас нові умови перестрахування за кордоном змусили українських страховиків майже відмовитися від перестрахування у нерезидентів та користуватися їх послугами тільки у тих випадках, коли об'єкт неможливо перестрахувати на українському ринку або цього вимагають умови співпраці з іноземними партнерами.

Розвиток ефективного страхового ринку України потребує розв'язання проблем, пов'язаних зі страхуванням життя, пенсійним, медичним страхуванням та страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Страхування життя як надійне джерело інвестиційних ресурсів становить на ринку страхових послуг найменшу частку (на початок 2012 р. - 4,4 %), тоді як у країнах із розвиненою екопомікою цей показник дорівнює ЗО--40 %. Щороку питома частка платежів зі страхування життя в загальній структурі платежів зменшується. Ринок страхування життя в Україні є досить монополізованим, на перші три страхові компанії припадає 52 % страхових премій, а на перші десять компаній -- 86 %, це свідчить про те, що на ринку реально працює трохи більше 20 компаній із 65 зареєстрованих як компанії зі страхування життя.

На початку 2012 р. та за 2013 р. значний рівень конкуренції спостерігався на ринку видів страхування інших, ніж страхування життя, а помірна монополізація -- на ринку страхування життя.

Розвиток страхового ринку стримує слабкий розвиток та недосконалість таких соціально важливих видів страхування, як пенсійне й медичне страхування.

Законом України "Про страхування" встановлено обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак проведення цього виду страхування стримується відсутністю у відповідних законодавчих актах норм, які регулюють це питання. До такого обов'язкового страхування залучено не всіх власників транспортних засобів.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні здійснюють:

-- відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;

-- значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і збитковість більшості підприємств;

-- неповна та фрагментарна законодавча база, відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму;

-- високий рівень інфляції (понад 15--20% у 2012--2013 рр.), унаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування в національній валюті є неможливим;

-- слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів;

-- відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;

-- неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку, довіри населення до страхування.

Нині беззаперечним лідером світового ринку страхування є США. На цю країну припадає третина всіх отриманих страхових премій. Друге місце посідає японський страховий ринок, при цьому варто зазначити, що тільки в Японії така велика різниця між обсягами премій з ризикових видів страхування та страхування життя.

Найбільш розвинені європейські країни, до яких належать Велика Британія, Франція, Німеччина та Італія, займають місця з 3-го по б-те відповідно, а за ними йде Південна Корея, яка потіснила Канаду з 7-го місця. Загалом на перші 10 найбільших національних ринків світу припадає 80,8 % усіх страхових премій, на перші 12 -- 84 %.

За результатами проведеного аналізу можна зробити загальний висновок, що український страховий ринок став більш класичним, поступово набирають темпи так звані соціальні види страхування (медичне страхування, обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхування життя), але недостатньо розвинута законодавча база не дає змогу вийти цим видам страхування на перші позиції. Потрібно зазначити і позитивні тенденції: зменшення обсягів перестрахування у нерезидентів та зменшення обсягів перестрахування у сукупному обсязі отриманих страхових премій.

Наявні проблеми розвитку інвестиційної діяльності страховиків та інвестиційного потенціалу страхового ринку в Україні дають підстави для розробки концептуальних напрямів розвитку як самого страхового ринку, так і ефективного використання інвестиційних можливостей страховиків. З урахуванням концептуальних підходів розвитку страхового ринку в Україні має сприяти:

-- відновлення довіри населення до страховиків, що вимагає серйозних, зрозумілих для потенційних клієнтів, гарантій повернення вкладених коштів і нарахованих на них відсотків;

-- набуття страховиками прав інституційних інвесторів та надання їм ширших можливостей щодо інвестування страхових резервів та вільних ресурсів, а саме -- можливості конвертувати гривні у валюту, вкладати кошти страхових резервів у житлове будівництво, іпотеку тощо;

-- підвищення стійкості та потужності страхових компаній, їх авторитету у вітчизняних та іноземних інвесторів шляхом підвищення розмірів власного капіталу, покращення організації роботи, надання якісних страхових послуг, безумовного виконання прийнятих на себе зобов'язань;

-- посилення контролю за діяльністю страховиків з боку органів страхового нагляду, застосування ними своєчасних заходів, які попереджують неплатоспроможність страховиків;

-- розвиток системи перестрахування;

-- створення нормативної бази, яка регулює права, обов'язки та відповідальність сторін за договорами перестрахування;

-- створення системи гарантій виконання зобов'язань за договорами страхування, укладеними неплатоспроможними та збанкрутілими страховими організаціями;

-- стабілізація фінансового стану всіх суб'єктів економіки та населення;

-- активізація ролі держави та її органів у зміцненні та розвитку страхового ринку, формуванні державних пріоритетів у його розвитку, створенні конкурентного середовища на страховому ринку;

-- розвиток законодавчої бази страхування, яка б враховувала сучасну ситуацію на страховому ринку;

-- удосконалення організаційної структури та створення інфраструктури страхового ринку на рівні світових вимог;

-- інтеграція страхового ринку України до світового ринку страхування та створення сучасної моделі ефективного управління страховими резервами.

Для розширення можливостей проведення страхових операцій і підвищення ролі страховиків в інвестиційному процесі мають бути суттєво збільшені розміри власного капіталу страховиків. Тільки великі страхові організації можуть акумулювати у вигляді джерел інвестицій значні кошти та викликати довіру з боку потенційних клієнтів.

У перспективі страховому ринку, перш за все, варто очікувати позитивних законодавчих змін, які відкриють для страхових компаній нові можливості в їх бізнесі.

Висновки

Узагальнюючи викладене у роботі та підводячи її підсумки, варто вказати на наступне:

Широке коло правових норм, які регулюють економічні відносини страхових компаній обумовлено тим, що страхування як економічна, господарська діяльність досить різноманітна. Особливе місце серед джерел страхового права займає Закон України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій і громадян, а також Цивільний кодекс України, який визначає загальні положення, властиві всім, цивільно-правовим відносинам і зокрема зобов'язанням.

Регулювання відносин страхування здійснюється і іншими нормативними актами. Такі нормативні акти, як правило, регулюють певні особливості, властиві конкретному виду страхування.

Разом з вказаними джерелами регулювання страхових відносин здійснюється спеціальними документами, які іменуються правилами страхування.Вони розробляються страхувальником для кожного виду страхування окремо і підлягають затвердженню Міністерством фінансів при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Конкретні договори страхування полягають саме на основі правил страхування, що дозволяє зробити висновок про важливу роль останніх в страховій справі.

Водночас, страхування і його нормативна база продовжують удосконалюватися.

У Україні надається значна увага розвитку страхового ринку. Постановою КМ України «Про затвердження програми розвитку страхового ринку України на 2012-2013 роки» передбачено вирішення ряду питань економічної стабілізації, вдосконалення нормативної бази страхування і контролю за ним з боку держави, подолання тенденцій монополізму страхового ринку і недовір'я населення до страхування. Значна увага також приділяється вдосконаленню системи державного регулювання страхування у напрямі надійного забезпечення майнових прав і інтересів юридичних і фізичних осіб від ризиків, запобіганню банкрутству страховиків.

Размещено на Allbest.ru