Виконання операцій ведення рахунків клієнтів у національній валюті установами Ощадбанку, їх документальне оформлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Професія: контролер ощадного банку

1.1 Виконання операцій ведення рахунків клієнтів у національній валюті установами Ощадбанку, їх документальне оформлення

1.1.1 Ведення та відкриття рахунків клієнтам

1.1.2 Операції з рахунками клієнтів

1.2 Охорона праці

2. Професія: оператор комп'ютерного набору

2.1 Робота з текстовим редактором MS Word

2.1.1 Функції та призначення MS Word

2.1.2 Друк документів

2.1.3 Додавання формул

2.1.4 Побудова діаграм

2.2 Охорона праці

3. Використання інноваційних технологій

Висновок

Використана література



Вступ

Банк -- кредитно-фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює послуги за фінансовими операціями.

Контролер ощадного банку виконує операції з приймання, визначення справжності та платіжності, перерахування, обліку, сортування, зберігання, видачі готівки та інших цінностей згідно з нормативно-методичними документами. Сортує грошові білети і монети за номіналами, а також на придатні та непридатні для обігу, виявляє фальшиві, старі, пошкоджені грошові білети й монети. Формує, упаковує, оформлює грошові білети й монети згідно з інструкцією про емісійно-касову роботу. Обмінює пошкоджені грошові білети й монети. Складає касову звітність. Зберігає інформацію, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер.

Результатом теоретичного навчання з курсу "Технологія банківських операцій" є знання з питань:

* проведення операцій по відкриттю поточних та депозитних рахунків;

* нарахування та сплати %;

* продажу та купівлі валюти;

* складання та видачі коштів за довіреностями;

* видачею коштів спадкоємцям;

* проведення зарахування та списання коштів з рахунків;

* перекази коштів до інших установ банку;

* прийоми платежів від населення;

* виконання операцій з платіжними картками;

* робота обіговими коштами.

Для того, щоб тривалий час безпомилково вести розрахунки та оформляти платіжні документи, контролер ощадного банку повинен мати добре розвинені вольові якості: наполегливість, ретельність, витривалість до одноманітної монотонної роботи.

Можливості працевлаштування - отримавши дану професію ви можете працювати в банківських установах та інших державних та приватних підприємствах на посаді контролера, інкасатора, касира. професійні знання оператора комп'ютерного набору можна реалізувати в будь-якій галузі народного господарства.

Ризик безробіття мінімальний і визначається недостатньою професійною майстерністю.

Оператор комп'ютерного набору, використовуючи спеціальні програми, вносить до бази даних персонального комп'ютера будь-яку інформацію, сортує матеріали, проводить розрахунки, складає таблиці, зведені тощо.

Інформація може подаватися письмово або усно, у вигляді тексту, окремих повідомлень або цифр.

Головна вимога до оператора комп'ютерного набору - володіння сліпим десятипальцевим методом набору, а також висока швидкість набору і обізнаність з основними комп'ютерними програмами. Під час роботи оператор постійно сидить перед монітором комп'ютера, тому неминучим є дуже велике навантаження на очі.

Працює в торговельних фірмах, на складах готової продукції, в друкарнях і видавництвах, пейджингових і телефонних компаніях.

Здобуття даної професії передбачає оволодіння базовими поняттями з курсу економіки та діловодства, ефективне використання сучасної комп'ютерної техніки та оргтехніки для розв'язування конкретних практичних завдань.

Заняття з усіх спеціальних дисциплін проводяться з обов'язковим використанням комп'ютерної техніки.

Професія забезпечує навчання учнів в галузі настільних видавничих систем, зокрема програм комп'ютерної верстки.

У наш час бурхливого росту інформаційних технологій виникає потреба у великій кількості людей, з умінням працювати на комп'ютерній техніці. Ці вміння і знання значно підвищують культуру праці, її продуктивність у багатьох сферах діяльності людини.



1. Професія: контролер ощадного банку

1.1 Виконання операцій ведення рахунків клієнтів у національній валюті установами Ощадбанку, їх документальне оформлення

1.1.1 Ведення та відкриття рахунків клієнтам

Банківський рахунок -- рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів [1].

Банки України відкривають та обслуговують у національній валюті рахунки таких типів:

· поточні,

· депозитні (вкладні).

Клієнти мають право вільного вибору банку для відкриття власного рахунка (за умови згоди на це самого банку).

У разі відкриття (закриття) усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та іноземних офіційних представництв) комерційний банк зобов'язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка протягом 3 робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка (включаючи цей день). Таке повідомлення надсилається також до Національного банку України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

Власниками рахунків в українських банках можуть бути:

Ш юридичні особи;

Ш фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності;

Ш філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств -- юридичних осіб;

Ш виборчі фонди (політичні партії, блоки партій та кандидатів у депутати);

Ш представництва юридичних осіб-нерезидентів;

Ш іноземні інвестори;

Ш фізичні особи.

На сьогодні немає жодних обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можуть відкривати вказані особи. Водночас у разі відкриття двох і більше поточних рахунків власник рахунка -- суб'єкт підприємницької діяльності протягом 3 робочих днів з дня відкриття наступного рахунка визначає один з рахунків як основний, на якому обліковується заборгованість, що списується у беззаперечному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки. У свою чергу банки, в яких відкриваються додаткові рахунки, протягом 3 робочих днів крім податкових органів повідомляють також установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття додаткових рахунків.

Для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій з ними юридичні особи-резиденти та їх підрозділи, а також фізичні особи -- підприємці відкривають у банках поточні рахунки. Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам у разі, якщо їм виділяють кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового використання.

До поточних рахунків також належать:

а) рахунки зі спеціальними режимами їх використання, що відкриваються на підставі рішень Кабінету Міністрів України;

б) карткові рахунки (картрахунки).

Депозитні рахунки підприємствам та їхнім підрозділам відкривають на визначений строк та на відповідній платній основі. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Не дозволяється здійснення безготівкових платежів та видача готівкових коштів з депозитного рахунка.

З метою запобігання організаційно-фінансовим зловживанням (зокрема відкриттю та веденню рахунків фірм, зареєстрованих на підставних осіб) Національний банк України зобов'язав усі банківські установи приймати документи для відкриття (переоформлення) банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності особисто від керівника чи головного бухгалтера. При цьому уповноважений працівник комерційного банку зобов'язаний перевірити повноваження особи, яка подає документи для відкриття рахунка, її паспорт та зробити у присутності цієї особи копії перших чотирьох сторінок її паспорта, які мають зберігатися у справі про відкриття рахунка.

Що стосується фізичних осіб, то вони можуть відкрити в українських банках такі рахунки в національній валюті:

§ вклади до запитання (поточні рахунки);

§ вкладні (депозитні) рахунки.

§ Поточні рахунки відкриваються фізичним особам:

§ резидентам -- громадянам України;

§ резидентам-іноземцям, які отримали посвідку на проживання в Україні;

§ нерезидентам -- громадянам України, які постійно проживають за межами України;

§ нерезидентам-іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні згідно з відкритою візою строком до 1 року; які отримали спадщину в Україні або одержали кошти внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами. Для відкриття поточного рахунка фізична особа подає до банку такі документи:

Ш заяву на відкриття рахунка;

Ш документ, що посвідчує особу;

Ш договір на відкриття та обслуговування рахунка між установою банку та громадянином;

Ш картку зі зразком підпису, який вчиняється у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.

Карткові рахунки відкриваються фізичним особам на підставі документів, зазначених вище. Якщо в установі банку фізичній особі вже відкрито звичайний поточний рахунок, то картковий рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття карткового рахунка і договору.

Кошти клієнтів банку (на вимогу та строкові) відображаються в пасиві балансу й обліковуються за рахунками 2-го класу 26-го розділу плану рахунків.

Операції за рахунками суб'єктів господарювання обліковуються на рахунках групи: 260 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання".

Кошти на вимогу суб'єктів господарювання обліковуються за рахунком №2600А П "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання". Нараховані витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання обліковуються за рахунком №2608 П "Нараховані витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання".

Процентні витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання обліковуються за рахунком №7020 А "Процентні витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання".

Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів обліковуються за рахунком №6110 П "Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів".

Кошти фізичних осіб до запитання обліковуються за видами на рахунках групи: 262 "Кошти на вимогу фізичних осіб".

Кошти до запитання фізичних осіб обліковуються за рахунком №2620 АП "Кошти на вимогу фізичних осіб". Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб обліковуються за рахунком №2628 П "Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб".

Процентні витрати за коштами до запитання фізичних осіб обліковуються за рахунком №7040 А "Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб".

Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування фізичних осіб обліковуються за рахунком №6110 П "Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів".

Строкові депозити суб'єктів господарювання обліковуються за видами на рахунках групи:

261 "Строкові кошти суб'єктів господарювання";

2610 П "Короткострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання";

2611 П "Кошти, що отримані від суб'єктів господарювання за операціями peпo";

2615 П "Довгострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання".

Неамортизований дисконт за строковими коштами, що отримані від суб'єктів господарювання обліковується за рахунком №2616 КП "Неамортизований дисконт за строковими коштами суб'єктів господарювання".

Неамортизована премія за строковими коштами, що отримана від суб'єктів господарювання обліковується за рахунком №2617 П "Неамортизована премія за строковими коштами суб'єктів господарювання".

Нараховані витрати за строковими коштами суб'єктів господарювання обліковуються за рахунком №2618 П "Нараховані витрати за строковими коштами суб'єктів господарювання".

Процентні витрати за строковими коштами суб'єктів господарювання обліковуються за рахунком Мг 7021 А "Процентні витрати за строковими коштами суб'єктів господарювання".

Строкові кошти фізичних осіб обліковуються за видами на рахунках групи:

263 "Строкові кошти фізичних осіб";

2630 П "Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб";

2635 П "Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб".

Неамортизований дисконт за строковими коштами, що отримані від фізичних осіб, обліковується за рахунком №2636 КП "Неамортизований дисконт за строковими коштами фізичних осіб". Неамортизована премія за строковими коштами, що отримані від фізичних осіб, обліковується за рахунком №2637 П "Неамортизована премія за строковими коштами фізичних осіб". Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковуються за рахунком №2638 П "Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб". Процентні витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковуються за рахунком №7041 А "Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб". Безготівкові розрахунки -- це перерахування банками певної суми коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків визначає "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22. Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків поточні рахунки, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо). Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності чи недостатності коштів на цих рахунках. Списання коштів з рахунку платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розрахунковим документом. Розпорядження стягувачів про примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконуються ними частково в межах наявного залишку коштів, а у невиконаній сумі повертаються стягувачам. У разі відсутності чи недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій у межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

1.1.2 Операції з рахунками клієнтів

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

На поточні рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються:

· оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;

· страхові платежі;

· плата за надання в оренду власного майна;

· кошти за реалізоване власне майно та сільськогосподарську продукцію;

· кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

· інші надходження згідно з чинним законодавством.

З поточних рахунків фізичних осіб-резидентів можуть бути здійснені за їх розпорядженням такі платежі:

§ розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;

§ розрахунки за придбані товари;

§ відрахування обов'язкових платежів до бюджету;

§ вкладення у статутні фонди підприємств;

§ розрахунки за куплену іноземну валюту;

§ інші платежі, що не суперечать чинному законодавству. Не дозволяється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.

Щодо фізичних осіб-нерезидентів, то на їх поточні рахунки можуть бути зараховані:

o готівкові кошти (за наявності підтвердження джерел їх походження);

o кошти, одержані як оплата праці, допомога, авторські гонорари;

o кошти від продажу власного майна;

o успадковані кошти;

o страхові суми;

o кошти, що були раніше зняті власником рахунка, але не використані ним;

o інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.

З поточних рахунків фізичних осіб-нерезидентів можуть здійснюватись такі платежі:

o видача коштів готівкою;

o розрахунки за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;

o сплата мита, податків та інших обов'язкових платежів;

o перерахування на рахунок іншої фізичної особи;

o вкладення в статутний фонд юридичної особи-резидента у випадках, передбачених чинним законодавством;

o інші платежі, що не суперечать законодавству України.

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються фізичним особам тих же категорій, що були вказані при характеристиці поточних рахунків.

Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених на визначений строк та за встановлену плату. Кошти на ці рахунки можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунка в іншому банку чи власного поточного рахунка. Для фізичних осіб-нерезидентів встановлено порядок зарахування готівкових коштів тільки за наявності підтвердження джерел їх походження.

Після закінчення строку дії договору про відкриття вкладного рахунка кошти з цього рахунка можуть бути виплачені готівкою або перераховані на власний поточний рахунок фізичної особи.

Слід також зазначити, що фізична особа-резидент для відкриття будь-якого банківського рахунка зобов'язана мати власний ідентифікаційний номер платника податку, копію довідки про присвоєння якого потрібно подати до банківської установи.

Національний банк України встановив окремий порядок відкриття і ведення рахунків у національній валюті іноземним організаціям та установам. Комерційні банки можуть відкривати таким клієнтам рахунки типу "Н" і типу "П". Однією з головних умов відкриття цих рахунків є наявність індивідуальної ліцензії обласного управління НБУ на відкриття рахунка того чи іншого типу.

Рахунок типу "Н" відкривається:

· іноземним дипломатам, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їхнім філіям, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями;

· представництвам іноземних банків;

· представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на українській території.

· Встановлено певний порядок функціонування цих рахунків щодо операцій із зарахування та списання грошових коштів. На рахунок типу "Н" можуть бути зараховані кошти:

· від продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, отриманої від відповідного органу іноземної держави чи юридичної особи-нерезидента;

· отримані за надані консульські послуги, у тому числі й у готівковій формі;

· від нарахованих процентів за залишками коштів на цьому рахунку;

· від продажу на території України майна, що належить представництву.

Кошти, що надійшли на рахунок типу "Н", можуть бути використані його власником для:

-- розрахунків, пов'язаних з утриманням установи або представництва (оплата праці, орендна плата, обслуговування обладнання та техніки, поточний ремонт приміщення тощо);

-- страхування об'єктів, що належать представництву, а також його працівників;

-- перерахування благодійних внесків на користь юридичних осіб-резидентів;

-- впровадження програм та проектів міжнародної допомоги;

-- купівлі іноземної валюти з метою її перерахування на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента або на власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку для використання коштів на оплату праці працівник і в-нерезидентів, на відрядження та представницькі витрати за кордоном.

Рахунок типу "П" відкривається постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Рахунок типу "П" використовується його власниками відповідно до правил, встановлених для поточних рахунків резидентів України. Таким чином, за цими рахунками можуть проводитись будь-які розрахункові операції, не заборонені чинним українським законодавством. Виняток становлять лише операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Так, названі кошти з рахунка типу "Й" можуть бути використані його власником для купівлі іноземної валюти з метою її подальшого перерахування тільки на:

а) рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України власник рахунка, на суму коштів:

-- отриманих внаслідок здійснення в Україні операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг);

-- нарахованих та зарахованих процентів за розміщеними депозитами і за залишком коштів на цьому рахунку;

-- залишку на рахунку (після сплати обов'язкових податків і платежів) у разі припинення діяльності на території України;

б) власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України для використання на:

-- оплату праці працівників-нерезидентів;

-- виплату коштів на відрядження за кордон;

-- представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, головною відмінністю у призначенні та режимі функціонування рахунків "Н" і "П" е те, що рахунок типу "Н" може відкриватися тільки установам, діяльність яких не спрямована на отримання прибутків на території України, у той час як рахунок типу "П" призначений саме для обслуговування іноземних представництв та установ -- суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.

Банк, який не може виконати розрахунковий документ на списання або примусове списання (стягнення) коштів із рахунку клієнта банку в установлений чинним законодавством термін через відсутність чи недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: взяти розрахунковий документ платника/стягувача на облік за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику /стягувану про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку"; вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності. При безготівкових розрахунках можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

При здійсненні розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі:

· меморіального ордера;

· платіжного доручення;

· платіжної вимоги-доручення;

· платіжної вимоги;

· розрахункового чека;

· акредитива;

· платіжної картки; векселя.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів. Платіжні інструменти чітко уніфіковані, мають єдину для всієї країни стандартну форму, визначений набір реквізитів (див. Додаток Є). Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження максимального або мінімального розміру їх суми. Платежі з рахунків клієнтів здійснюються банками в межах грошових коштів на початок операційного дня, а також з урахуванням сум, що надійшли на рахунки клієнтів протягом операційного дня1. Платежі за розрахунковими документами, що надійшли до банку протягом операційного дня, здійснюються банком у той же день, а за документами, що надійшли після операційного дня, -- на наступний день. Зарахування грошових коштів на рахунки клієнтів повинне здійснюватись не пізніше наступного робочого дня після отримання банком повідомлення від розрахункової палати обласного управління НБУ про надходження цих коштів на кореспондентський рахунок банку в управлінні НБУ. Найбільш поширеним в сучасних умовах розрахунковим документом є платіжне доручення.

Платіжне доручення -- це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунка. Цей документ містить такі основні реквізити:

Ш назву документа;

Ш номер документа і дату його виписки (число, місяць, рік);

Ш назву платника грошових коштів;

Ш назву одержувача грошових коштів;

Ш назву, місцезнаходження та коди банків платника й одержувача;

Ш суму платежу цифрами та прописом;

Ш призначення платежу (наприклад, оплата будівельних робіт згідно з договором №3-В від 10 грудня 2005 р. без ПДВ).

Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків.

1.2 Охорона праці

Для створення ідеальних умов працівникам банку потрібно:

1. Касові приміщення в установах ВАТ "Ощадбанк" повинні бути ізольовані та обладнанні таким чином, щоб виключена будь-яка можливість спостереження та вивчення сторонніми особами розміщення грошових сховищ і роботи касового апарату, а у вікнах касових приміщень, розташованих на перших поверхах обладнані металевими гратами.

2. Двері касових приміщень на протязі робочого дня повинні бути замкненні на внутрішній замок.

3. Робоче місце кожного касира ізолюється від робочих місць інших касових працівників шляхом обладнання кабінетів та перегородок.

4. Касири забезпечуються зручними для роботи столами та стільцями. Столи касирів повинні мати замикаючий ящик для збереження цілісності на протязі робочого дня касири повинні бути забезпечені сейфами.

5. Площа підлоги на одного касира повинна сягати не менше 3.25 м², висота приміщення від підлоги до стелі не менше 3 м.

6. Для виклику завідуючого касою біля робочих місць касирів операційних кас, обладнуються визивною сигналізацією.

7. В касових приміщеннях необхідно мати достатньо освітлення, при цьому столи касирів, як правило, слід розміщувати так, щоб світло падало на робоче місце з лівої сторони.

8. Освітлення робочих місць касирів обладнується таким чином, щоб світло від джерела освітлення не падало безпосередньо в очі касирові.

9. Загальне штучне освітлення лампи нагрівання повинно створювати освітлення робочих місць не менше 150 люкс і люмініцентричними лампами не менше 300 люкс.

10. В приміщеннях повинно бути дійсна, механічна або змішана вентиляція, переважно витяжна.

11. Опалювання і вентиляція повинні бути такими, щоб вони забезпечували температуру повітря приміщення холодний і прохолодний період руху +18⁰С, а вентиляція не створювала в приміщенні потоку холодного повітря і протягу і забезпечувала кратність вентиляційного обміну на протязі 1 години в 5 раз.

12. Опалювально-вентиляційні пристрої повинні зберігатися в стані повної справності і придатності до їх експлуатації систематично підлягають огляду і профілактиці, а у випадках пошкодження негайно відремонтувати.

13. Приміщення кас, а також робочі столи касирів повинні бути в чистоті. В зв'язку з цим установлюється порядок прибирання приміщень з урахуванням умов і часу роботи касирів. Губки і штампи, що знаходяться у користуванні, підлягають щоденному промиванню.

14. Обов'язковому заземленню підлягають металеві шафи силових зборок з доданими до них проводами. При неможливості заземлення або захисного відключення експлуатуючих машин, або, якщо це надає значні труднощі по технологічним причинам, замість заземлення допускаються обслуговування вказаних машин ізолюючих площу.

15. При обандеролюванні гроші повинні використовуватись тільки декстрин або конторський клей. Застосування інших склею вальних матеріалів забороняється.

16. Для збереження рук касира від шкірних захворювань потрібно при підрахуванні грошей, грошових білетів застосовують спеціальні речовини.

17. Для надання першої медичної допомоги касири забезпечуються аптечкою з необхідним набором медикаментів.

18. Касири забезпечуються кип'яченою теплою водою температура якої не менше 8⁰С і не вище 20⁰С. Для приймання їжі касиром повинно бути виділене окреме приміщення

19. Приймання їжі в касовому приміщені забороняється.

20. Верхній одяг, особисті речі повинні зберігатись в спеціально відведеному місці (приміщенні) або в шафах поза приміщенням кас.

21. Касири для миття рук забезпечуються теплою і милом, а також рушником.

22. Не рідше 1 разу в рік для касирів проводиться медогляд, маючі ціль попередження професійних захворювань.

23. Запаси матеріалів для упаковки грошей (бандеролі, шпагат, накладки і клей) повинні зберігатися в приміщенні окремому від кас.



2. Професія: оператор комп'ютерного набору

2.1 Робота з текстовим редактором MS Word

2.1.1 Функції та призначення MS Word

Microsoft Office Word - популярний текстовий процесор. Реалізовані в Microsoft Office Word можливості дозволяють виконувати найрізноманітніші операції по форматуванню та редагуванню текстових документів.

Завдання, що вирішуються за допомогою текстового редактора Word 2007, коротко перераховані нижче:

Ш Створення і редагування текстових документів з використанням великого вибору шрифтів і стилів тексту.

Ш Оформлення текстових документів (створення заголовків, змісту, колонтитулів, формування предметного покажчика, розставляння перенесень, розташування тексту на сторінці налаштування шрифтів і параметрів абзацу, а також створення текстових документів з використанням різних шаблонів (як системних, так і користувацьких), призначених спеціально для відповідного оформлення документу)

Ш Вставка в текст необхідних елементів (спеціальних символів, малюнків, приміток, гіперпосилань, виносок і тому подібне)

Ш Робота з блоками тексту (копіювання, вставка, переміщення фрагментів тексту з використанням можливостей буфера обміну)

Ш Представлення деяких фрагментів текстового документу у вигляді таблиці, створеної відповідно до заданих параметрів

Ш Налаштування параметрів представлення текстового документу;

Ш Перегляд статистики документу (кількість сторінок текстового документу, кількість символів в документі, кількість абзаців та ін.).

Ш Автоматична перевірка формованого документу на наявність в нім граматичних, стилістичних і тому подібне помилок з можливістю оперативного їх усунення

Ш Створення малюнків з використанням спеціально призначеної функціональності

Ш Збереження сформованого документу в різних форматах

Ш Вивід на друк готового текстового документу (при необхідності - попередній перегляд документу перед його друкуванням).

Ш Окрім перерахованого, за допомогою текстового редактора Word можна вирішувати і інші завдання, залежно від потреб конкретного користувача.

Можна також у вікні папки двічі клацнути мишею будь-який документ Word. Після запуску програми на екрані відобразиться її вікно

Воно містить рядок заголовка, де зазначено ім'я активного документа і назву програми. Під рядком заголовка розташовані головне меню програми - вкладки із панелями інструментів. Більшу частину вікна займає робоча область, у якій користувач вводить і редагує текст.

Ліва та зверху робочої області розміщено лінійки, за допомогою яких можна визначати і встановлювати розміри об'єктів документа, а справа та знизу - смуги прокручування, що дають змогу відображати частини документа, яких не видно на екрані. Нижче робочої області розташовано рядок стану у якому подається корисна інформація та містяться кнопки для переключення режимів роботи з програмою.

Доступ до всіх функцій програм Word 2007 та 2003 можна отримати через її головне меню, або системну кнопку програми.

Після клацання будь-якого з його пунктів відображується вкладка із групою команд, призначених для виконання певних операцій. Так, клацнувши системну кнопку Microsoft Office, ми розгорнемо список можливих дій з файлами документів

У меню Вставка -- команди для вставлення, а в меню Головна -- для форматування різних об'єктів. Призначення більшості команд легко зрозуміти з їхніх назв.

Вікно програми Word має стандартний вигляд для пакету програм Microsoft Office. Варто розглянути рядок заголовку панелі інструментів

Вони містять кнопки та інші елементи, за допомогою яких можна швидко виконати певну дію (змінити розмір шрифту, вставити малюнок, вставити гіперпосилання тощо). Подивіться на зображення кнопок на панелях інструментів -- у більшості випадків ви відразу здогадаєтеся, для чого їх призначено. Щоб дізнатися назву якоїсь кнопки чи списку на панелі інструментів, достатньо навести на них вказівник миші й трохи зачекати: поруч з'явиться підказка.

У програмі Word багато панелей інструментів: Головна, Вставка, Розмітка сторінки, Посилання, Розсилки, Рецензування, Вигляд та Настроювання. Інші засоби взаємодії з програмою

Якщо клацнути правою кнопкою миші на об'єкті, то відкриється контекстне меню, що містить команди, які застосовують до цього об'єкта найчастіше.

Наприклад, у контекстному меню тексту є команди Вирізати, Копіювати і Вставити з меню Правка, а також команди Шрифт, Абзац та Список із меню Формат

Деякі команди можна виконувати й у інший спосіб -- за допомогою призначених для цього комбінацій клавіш. Зокрема, для збереження документа використовують комбінацію Ctrl+S (утримуючи клавішу Ctrl, натискають S), а для друку -- Ctrl+P. Найуживаніші комбінації клавіш:

Ctrl+С -- копіювати виділений об'єкт

Ctrl+Х -- вирізати виділений об'єкт

Ctrl+V -- вставити з буферу обміну об'єкт

Ctrl+Z -- відмінити попередню дію тощо.

Специфікація двійкового формату файлів Word 97-2007 була опублікована Microsoft у лютому 2008 року. Word 2003 має власний [XML]-формат, що офіційно використовує публічно документовану схему, названу WordprocessingML, котра доступна у всіх редакціях Word 2003. Apache Jakarta POI -- програмна бібліотека, написана на [Java], мета якої -- надати можливість читання і запису в бінарний формат файлів Microsoft Word.

В Office 2007 Microsoft використовує формат файлів [Office Open XML] для всіх своїх офісних застосунків. Office Open XML в квітні 2008 був стандартизований [ISO].

Як і решта застосувків з Microsoft Office, Word може розширювати свої можливості за допомогою використання вбудованої макромови (спочатку використовувався WordBasic, проте з версії Word 97 застосовується [VBA] -- Visual Basic for Applications). Проте це надає широкі можливості для написання вбудовуваних в документи вірусів (так звані "макровіруси"). Найяскравішим прикладом була епідемія хробака Melissa. У зв'язку з цим, багато хто вважає розумною рекомендацію завжди виставляти найвищий рівень налаштувань безпеки при використанні Word. Також незайвим використовувати антивірусне програмне забезпечення. Першим вірусом, що заражав документи Microsoft Word, був DMV, створений в грудні 1994 року Дж. Макнамара для демонстрації можливості створення макровірусів. Першим же вірусом, що потрапив в "дику природу" і викликав першу в світі епідемію макровірусів (це відбулося в липні-серпні 1995 ), був Concept.

12 серпня 2009 року суд штату Техас заборонив продаж програми Word на території США, в зв'язку з тим що Microsoft незаконно використовує метод читання XML-файлів, патент на який належить канадській компанії i4i.

Хоча розширення ".doc" використане в багатьох різних версіях Word, насправді мова йде про чотири різних формати файлів:

Word for DOS

Word for Windows 1 та 2; Word for Mac 4 та 5

Word 6 та Word 95; Word 6 for Mac

Word 97, 2000, 2002, 2003 та 2007; Word 98, 2001, X та 2004 for Mac

Нове розширення ".docx" означає Office Open XML і використовується Word 2007 for Windows та Word 2008 for Mac. Word нездатний читати та писати документи OpenDocument без конвертора.

Microsoft не гарантує коректне відображення документів на різних робочих станціях, наіть якщо вони використовують однакові версії Microsoft Word. Це означає, що документ у відправника може виглядати не зовсім так, як в отримувача кореспонденції з документом.

Microsoft обрав для офісних застосунків побудований на XML формат файлів в Office 2007: Microsoft Office Open XML. Цей формат не повністю відповідає стандарту XML. Проте, ця специфікація загальнодоступна як стандарт Ecma 376. Це сталося вперше, коли публічно відкрита документація на формат файлів по замовчанню для Word, і це робить порівняно легшим, хоч і не тривіальним, роботу конкурентів і інтерпретаторів. Зусилля по встановленню OOXML як стандарту ISO також продовжуються. Інший XML-подібний публічний формат файлу, що підтримує Word 2003, є WordprocessingML.

Існує можливість писати плагіни, що дають змогу Word читати і писати формати, що не мають вбудованої в програму рідної підтримки.

2.1.2 Друк документів

Друкування документів у Word виконується матричним, струминним або лазерним принтерами. Редактор і комп'ютер у цілому взаємодіють із принтером за допомогою спеціальної програми-драйвера. Вибирають необхідні принтер і драйвер на етапі підготовки та настроювання редактора.

Перед друкуванням документ варто переглянути на екрані, щоб з'ясувати, який вигляд він матиме на папері. Перейти до режиму попереднього перегляду документа можна:

o активізувавши команду Файл Предварительный просмотр;

o клацнувши мишею на кнопці панелі інструментів;

o натиснувши на клавіші <Ctrl +F2>.

При цьому буде активізована панель інструментів "Предварительный просмотр" користуючись кнопками якої можна розпочати друкування документа, збільшити (зменшити) сторінку, переглянути одну або кілька сторінок, вибрати масштаб перегляду, ввімкнути (вимкнути) масштабні лінійки, припасувати сторінки, розгорнути сторінку на весь екран, закрити вікно перегляду і вийти з нього, нарешті, одержати контекстну довідку.

Припасування сторінок полягає в автоматичному зменшенні їх кількості на одну тоді, коли остання сторінка документа містить лише кілька рядків. І ще: в режимі попереднього перегляду можна використовувати всі доступні у Word засоби редагування тексту: переміщувати виділені фрагменти, змінювати розміри полів сторінки, формувати заголовки, вставляти графічні об'єкти, виправляти помилки і т.д. Редагування можливе після клацання мишею на кнопці ("Збільшення").

Друкування документа

Виконується воно за допомогою команди Файл Печать, яка викликає на екран однойменне вікно.

У повсякденному житті ми використовуємо закладку, аби швидко знайти місце, що цікавить нас, в документі. Аналогічно в Word закладкою називається фрагмент тексту, малюнок або таблиця, які використовуються для швидкого переходу в потрібне місце документа. При друці закладка не виводиться.

У вікні Закладка (Bookmark) у полі Ім'я закладки (Bookmark name) введіть ім'я або виберіть його із списку і клацніть кнопку Додати (Add). Ім'я закладки може містити символи алфавіту, цифри або знак підкреслення. Воно не повинне починатися з цифри або знаку підкреслення. Якщо вказати ім'я існуючої закладки, вона буде переміщена на нове місце.

Аби проглянути список закладок в алфавітному порядку, встановите перемикач в групі Сортувати no (Sorted by) у положення імені (Name).

Для перегляду закладок в порядку їх розташування в документі встановите перемикач в положення позиції (Location).

Натискуйте кнопку Видалити (Delete) для видалення виділеної закладки з тексту документа. Виділений як закладка текст залишиться без зміни.

Виділений як закладка фрагмент тексту відображується на екрані в квадратних дужках, наприклад [малюнки]. При цьому має бути встановлений прапорець закладки (Bookmarks) на вкладці Вигляд (View) у діалоговому вікні, що відображується на екрані після вибору команду Параметри (Options) у меню Сервіс (Tools).

Перехресне заслання дозволяє послатися на розташований у іншому місці елемент документа: малюнок, таблицю, формулу, виноску, заголовок, що відформатована стандартним стилем. Наприклад, ви можете використовувати як перехресне заслання заголовок розділу, написавши: "см. розділ "Створення порожньої таблиці"".

Перехресне заслання є полем і всі зміни в об'єкті, на який вказує заслання, відображуються в ній. Так результати редагування назви розділу автоматично відображуватимуться в ній. У полі Тип заслання (Reference type) виберіть типа елементу, на який потрібно послатися, наприклад Заголовок (Heading). У полі Вставити заслання (Insert reference to) виберіть типа даних, на які вироблятиметься заслання, наприклад Текст заголовка (Heading text). У полі Для якого заголовка (For which heading) виберіть елемент, на який потрібно послатися. Закінчивши роботу з вікном, натискуйте кнопку Вставити (Insert). Word дозволяє до певного об'єкту документа: малюнку, таблиці, діаграмі додати нумеровану назву, тобто назва об'єкту і його порядковий номер, наприклад, "Рис. 1", "Рис. 2" і так далі При додаванні або видаленні об'єкту, номери останніх об'єктів, що належать до цієї назви, автоматично оновлюються, тобто якщо ви вставите в середині документа малюнок і дасте йому номер, то все подальші номери малюнків автоматично зміняться. Текст нумерованої назви умовно можна розділити на три частини: постійну, автоматичну нумерацію і текст, що вводиться користувачем. Наприклад, в нумерованій назві "Таблиця 1. Моделі комп'ютерів" слово "Таблиця" відноситься до постійної частини, "1" -- поле, що має автоматичну нумерацію, "Моделі комп'ютерів" -- текст, що вводиться користувачем. На нумеровані назви можна посилатися в перехресному засланні.

У полі формат номера (Number format) введіть назву Глава.

У списку почати з (Start at) встановите номер глави і натискуйте кнопку ОК.

Виберіть команду Заслання (Reference), Назва (Caption) у меню Вставка (Insert).

Натискуйте кнопку Нумерація (Numbering) (мал. 8.5). Відкриється діалогове вікно Нумерація назв (Caption Numbering) (мал. 8.6). Встановите прапорець Включити номер глави (Include chapter number). Задайте роздільник, наприклад, крапку. Перед номером малюнка або таблиці автоматично вказуватиметься номер глави.

Виноски використовуються в публікаціях для створення заслань на першоджерела або для пояснення фрагментів тексту. Число, символ або комбінація символів, що показують, що для цього місця документа є додаткові відомості, називаються знаком виноски, так, якщо знаком виноски буде цифра 5, наприклад, платы5, то можна поглянути додаткові відомості, приведені під номером 5.

Виноски діляться на звичайних і кінцевих. Звичайна виноска розташовується внизу сторінки, кінцева в кінці розділу або документа. Як звичайні виноски використовують знаки типа "*" або числа, як кінцеві виноски -- число. При роботі в звичайному режимі, режимі структури і веб-сервера-документа область виносок розташовується в окремій частині вікна з власними смугами прокрутки.

Аби створити виноску, встановите курсор на місці вставки і виберіть в меню Вставка (Insert) команду Заслання (Reference) Виноска (Footnote).

У діалоговому вікні, що відкрилося, в групі Положення (Location) положенням перемикача задайте, які вставлятимуться виноски: звичайні виноски (Footnote) або кінцеві виноски (Endnote).

У розділі Формат (Format) виберіть Формат номера (Number format).

Кнопка Символ (Symbol) викликає вікно, в якому можна вибрати спеціальний символ як знак виноски.

При написанні листів, складанні ряду документів, наприклад, протоколів зборів, ми вказуємо дату і поточний час. Комп'ютер дозволяє автоматизувати цей процес, фіксуючи час початку/кінця складання документа по своєму годиннику.

Установка прапорця Оновлювати автоматично (Update automatically) забезпечує вставку дати і часу як поля. Це означає, що дата і час оновлюватимуться автоматично при кожному друці документа.

Поля використовуються в документі для розміщення змінних даних. Вони містять набір команд, що дозволяє розмістити необхідну інформацію у визначеному місці документа. Ця інформація може мінятися залежно від заданих умов. Наприклад, поле номера сторінки. Поле містить назву типа поля і інструкції, які полягають у фігурні дужки.

Аби побачити всіх можливих типів полів, виберіть значення (Все) (Аll). У списку Поля (Fieldnames) виберіть типа поля для вставки.

Малюнки додають документу велику наочність і виразність, допомагають краще зрозуміти текст. У додатки Microsoft Office можна вставляти растрові і векторні малюнки більшості графічних форматів. Растрові малюнки створюються при роботі з цифровою відеокамерою, з програмою Microsoft Paint, при скануванні графіки і фотографії. Вони складаються з великої кількості крапок. При збільшенні малюнка збільшуються розміри кожної точки малюнка. На прямих лініях з'являються зубчасті відрізки. Файли растрових малюнків мають розширення .bmp, .png, jpg .tif, .pcx і .gif.

Векторні малюнки створюються лініями, кривими і іншими об'єктами. Вони краще масштабуються. Векторні зображення створюються при використанні панелі інструментів Малювання, описаною нижче.

Будь-який намальований або вставлений малюнок, який можна редагувати вважається графічним об'єктом. Графічними об'єктами є автофігури, лінії і об'єкти WordArt. До малюнків відносяться зображення, що сканують, точкові малюнки (растрова графіка), фотографії. У ряді випадків для редагування малюнка з використанням панелі інструментів Малювання малюнок слід розгрупувати і перетворити на графічний об'єкт. Вставка і збереження малюнка

Команда Об'єкт (Object) у меню Вставка (Insert) у вікнах програм Word, Excel, PowerPoint дозволяє вставити малюнок, який можна буде редагувати надалі за допомогою програми, в якій він створювався.

Для вставки малюнка встановите курсор на місце вставки, вкажіть в меню Вставка (Insert) команду Малюнок (Picture) і виберіть одну з команд: Картинки (Clip Art), З файлу (From File), Co сканера або камери (From Scanner or Camera), Організаційна діаграма (Organization Chart). Створити малюнок (New Drawing), Автофігури (AutoShapes), Об'єкт WordArt (WordArt), Діаграма (Chart).

Для використання деяких форматів файлів необхідно встановити спеціальні графічні фільтри. Всі графічні фільтри автоматично встановлюються лише при повній установці Word. Ви можете проглянути, які фільтри для малюнків встановлені на вашому комп'ютері, вибравши в меню Вставка (Insert) команду Малюнок (Picture), З файлу (From File). У діалоговому вікні Додавання малюнка (Insert Picture) відкрийте список, що розкривається Тип файлу (Files of Type). Для перегляду малюнків в діалоговому вікні Додавання малюнкане відкриваючи файлів, натискуйте кнопку Вистави (Views) на панелі інструментів і виберіть в списку Ескізи (Thumbnails) або Перегляд (Preview).

При збереженні документа, що містить малюнки, Word автоматично підбирає для кожного графічного зображення оптимальний формат файлу. Наприклад, у форматі *,JPEG зберігаються фотографії *.GIF -- штрихові малюнки. За бажання ви може самі задати ці параметри.

Вставка картинки з колекції

У Word 2003 включена нова колекція кліпів, що містить всілякі малюнки, фотографії, звукові файли і відеокліпи.

Для перегляду картинок, представлених в області завдань Колекція кліпів натискуйте кнопку Почати. Наведіть покажчик миші на картинку, що цікавить вас. Після клацання кнопки праворуч від виділеної картинки відкривається контекстне меню, що дозволяє вставити, копіювати, видалити і так далі картинку.

Заслання Картинки на вузлі Office Online дозволяє вставити кліп із спеціального сервера Microsoft, якщо у вас є доступ до Інтернет. Після клацання заслання Упорядкувати картинки вам запропонують систематизувати кліпи мультимедіа на диску вашого комп'ютера і покажуть список колекцій. Вставка спеціальних символів і знаків Word передбачає можливість вставки в документ спеціальних символів і знаків, не представлених на клавіатурі, наприклад, міжнародних символів грошових одиниць (е, е), букв національних алфавітів (е, е), декоративних, математичних або Юникод символів.Office 2003 дозволяє змінювати розміри таблиці з відкритою вкладкою Символи, переміщаючи її кордони мишею. Клацання миші на символі дозволяє побачити його в збільшеному масштабі.

2.1.3 Додавання формул

Редактор формул, що використовується з застосуваннями компанії Microsoft, є спеціальною версією редактора формул MathType, створеного компанією Design Science, Inc. За допомогою редактора формул можна утворювати складні математичні вирази, вибираючи символи з панелі інструментів та, вводячи змінні та числа. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються для збереження відповідності математичних типів. Змінювати форматування можна й у процесі роботи. Існує також можливість перевизначати автоматичні стилі. Нижче наводиться приклад математичного виразу, що підготовлений у редакторі формул.



Виклик редактора формул

Щоб викликати редактор формул, виконайте одну з наступних процедур.

Виберіть команду "Объект..." у меню "Вставка" та у полі "Тип обекта" вкладки "Создание" виберіть "Microsoft Equation 2.0".

Ви можете, використовуючи команду "Настройка..." у меню "Сервис", помістити на стандартну панель інструментів кнопку , за допомогою якої редактор формул буде викликаний відразу.

Якщо вам необхідно редагувати готову формулу, просто двічі натисніть на ній кнопкою миші.

Виділіть формулу та виберіть команду "Объект Формула" у меню "Правка", а потім виконайте підкоманду "Открыть".

Запустіть редактор формул як окреме застосування.

Для вставки в формулу математичних символів використовується верхній ряд кнопок панелі інструментів редактора формул. За допомогою цих кнопок можна вставити в формулу більше ніж 150 математичних символів.

Формулу в редакторі формул можна утворити за допомогою вибору шаблонів та символів на панелі інструментів та введення чисел та змінних у відведені для цього місця. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються.

1. Виконайте одну з наступних дій:

Виберіть шаблон із нижнього ряду панелі інструментів і заповніть поля.

Виберіть символ із верхнього ряду панелі інструментів.

Уведіть потрібний текст.

Після утворення формули встановіть покажчик зовні вікна формули та натисніть кнопку миші для повернення в документ.

Розмір та зовнішній вигляд курсору вказує на те, де зявиться новий набраний текст або вставлений символ. Горизонтальна риска курсору мигає вздовж нижнього краю поля, а вертикальна -- від нижнього до верхнього країв поля. Для розташування курсору встановіть покажчик у потрібне місце та натисніть кнопку миші.

2.1.4 Побудова діаграм

У документ можна додавати діаграми різних типів, у тому числі: організаційні, циклічні, цільові, радіальні, діаграми Венна і пірамідальні діаграми. Такі діаграми не засновані на числових даних і використовуються для більш наочної подачі матеріалу. Простіше це можна зробити, натиснувши кнопку -- "Вставить диаграмму" на панелі інструментів. Після запуску Graph на екран виводиться панель "Мастер диаграмм". Майстер пропонує послідовність діалогових вікон, які допомагають здійснити основні етапи формування діаграми. У кожному вікні виводиться зразок, який дозволяє контролювати формування діаграм. Майстер дозволяє визначити тип і формат діаграми, спосіб представлення даних, додати заголовок діаграми, так звану легенду (пояснення позначень), заголовки кожної вісі тощо.

...