Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Врахування головних чинників задачі цінового управління

Рівновага між ризиком ліквідності, платоспроможності, процентним ризиком та максимізацією процентного прибутку визначається у рівномірному “навантаженні” ризиків кожної групи ресурсів з точки зору цільових установок банку, оскільки системний ризик відповідає найслабшому елементу системи. У той же час, загальний процентний прибуток є сумою процентних доходів всіх активів за мінусом вартості ресурсів, тобто розподіл активів і пасивів є рішенням класичної оптимізаційної моделі. Рівноважним рішенням цієї моделі може виступати модифіковане оптимальне рішення після параметричного аналізу результату та прийняття припустимих ризиків.

В умовах динамічного ринку рівноважна цінова стратегія потребує аналізу стабільності, оскільки прогноз і формування процентної політики завжди відбувається в умовах невизначеності та протидії конкурентного середовища, а вимогами стратегії є вибір найкращого варіанту розподілу при можливих найгірших зовнішніх обставинах, тобто забезпечення рівноваги з точки зору невизначеності. Для вирішення вказаних питань виникає потреба у системному підході до цінового управління з використанням методів економіко-математичного моделювання рівноважної стратегії, що забезпечує досягнення цільових установок розвитку з одночасним контролем ризиків банківської діяльності.

У другому розділі дисертації “Дослідження структури процентного продукту” запропоновано узагальнену модель групування банківських активів і пасивів за строками використання та участю у формуванні процентного банківського продукту, досліджено динаміку головних ринкових параметрів, введено поняття процедурної функції рівноваги, що встановлює відповідність між ставками залучених та розміщених ресурсів.

Результати аналізу свідчать про значну частку коштів у розрахунках у межах банківської системи, що складає майже половину від загальних залишків коштів на рахунках зведеного балансу. При цьому міжбанківські операції з купівлі та продажу ресурсів належать до короткострокових ринкових інструментів і виконують допоміжні функції підтримки ліквідності в управлінні активами і пасивами.

Головним джерелом процентних доходів банків виступають кредитні операції прямого позичальника, а ключовою проблемою їх розвитку є відносна недостатність строкових ресурсів небанківського ринку та невідповідність між рівнем кредитних ставок, що забезпечується банківською системою і кредитоспроможним попитом економічних суб'єктів. За результатами структуризації даних зведеного балансу запропонована узагальнена модель систематизації балансових статей активів і пасивів, яка забезпечує розрахунок розподілу залучених та розміщених ресурсів. Схема зв'язку між агрегатами активів і пасивів подана на рисунку 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Баланс активів і пасивів при формуванні процентного продукту

На базі статистичного аналізу банківської звітності за останні три роки розглянуто чинники поступового скорочення чистого процентного спреду та процентної маржі за процентними операціями банків, серед яких: висока частка неробочих активів, обмежене процентне управління у зв'язку з невідповідністю між системою ставок ринку, надлишок ліквідності банківських установ при обмеженому кредитоспроможному попиті. Розраховано дисбаланс обсягів та термінів кредитно-депозитних операцій, який підтверджено порівнянням дюрації активів із середньозваженими термінами пасивів зведеного балансу області.

Значна різниця між термінами операцій із залучення та розміщення ресурсів у структурі банківського процентного продукту породжує важливу проблему методики розрахунку середньозважених за строками ставок. Зокрема, врахування строкового чинника дає можливість визначити середні ставки точніше, ніж ті, що використовуються у статистичній звітності Національного банку України. Перехід до так званих агрегованих процентних ставок демонструє пріоритетне значення строкової структури коштів в управлінні банківським процентним продуктом, впливає на загальну оцінку портфеля банківських активів і пасивів.

Формула агрегованої процентної ставки (1) має наступний вигляд:

, (1)

де АС - показник агрегованої процентної ставки;

рі - процентні ставки і-ї операції;

tі - середній термін і-ї операції;

сі - обсяги і-ї операції.

Розрахунок чистої процентної маржі та спреду на базі агрегованих ставок збільшує питому вагу операцій небанківського ринку і визначає уточнений, більш високий рівень даних показників, тобто фактично більш високу ефективність процентного продукту. Так, у порівнянні процентних ставок за кредитно-депозитними операціями без врахування строкового чинника різниця між доходністю активів і вартістю зобов'язань складає 14,4-11,9=2,5 %, тоді як для агрегованих ставок рівень чистого процентного спреду зростає до 29,8-15,3=14,5 %.

Аналіз чистого процентного спреду зведеного балансу за методом віднесення фактичного результату процентних операцій до середніх залишків коштів у розрахунках свідчить про те, що сукупна різниця між дохідністю активів та вартістю пасивів складає 13,2-8,3=4,9 %. Після вилучення із розрахунку непроцентних активів і власних коштів рівень спреду зростає до 14,8-9,2=5,6 %. Подальший перехід до чистих активів і зобов'язань супроводжується зростанням чистого процентного спреду до 18-10,9=7,1 % або у 1,4 рази, і демонструє негативний вплив обсягів непроцентних активів на показники прибутковості.

Порівняння параметрів ринку кредитних ресурсів показало, що для операцій у національній валюті кореляційний зв'язок між процентними ставками залучених та розміщених коштів дуже високий (76-88 %), тоді як у вільно конвертованій валюті він практично відсутній у зв'язку зі значною часткою непроцентних банківських операцій в іноземній валюті. Крім того, ставки за ресурсами в іноземній валюті мають вищі показники статистичної стабільності.

За результатами обчислення коефіцієнтів зв'язку між динамікою залучених та розміщених ресурсів визначено модель процедурної функції рівноваги, що формалізує ступінь їх взаємного впливу. Результати лінійної апроксимації зв'язку між ставками залучених та розміщених ресурсів банківської системи регіону подані у таблиці 1.

Таблиця 1

Коефіцієнти лінійної апроксимації зв'язку між ставками активних і пасивних операцій

У загальному вигляді модель співвідношення залучених та розміщених ресурсів можна представити у вигляді оптимізаційної моделі.

Зобов'язання визначають процентні витрати, що розраховуються за формулою (2):

, (2)

де Е - процентні витрати;

vj - обсяги j операції;

ej - процентні ставки.

Наслідком розміщення активів є процентний доход, що розраховується за формулою (3):

, (3)

де D - процентний доход;

wi - обсяги i-ї операції;

di - процентні ставки.

Валюта балансу складається з процентних, непроцентних та неробочих активів за мінусом сформованих резервів під активні операції і розраховується за формулою (4):

, (4)

де А - загальні активи,

А2 - всі непроцентні активи,

R - екзогенний параметр сформованих резервів.

Процентний прибуток банку, як різниця між процентними доходами та витратами, визначається за формулою:

. (5)

Група основних обмежень визначає умови балансу

,

де К - капітал банку. До базових обмежень даної моделі можуть бути включені інші структурні співвідношення економічних нормативів та показників ризиків банківської діяльності, що згруповані відповідно до трьох задач моделі рівноважного управління (таблиця 2).

Таблиця 2

Обмеження відносних показників структури балансу в системі задач цінового управління

Для вирішення задачі розподілу важливим є аналіз відповідності між доходністю процентних активів та вартістю процентних зобов'язань на рівні окремих строкових груп. У разі негативного, тобто збиткового, співвідношення потрібний перехід до інших варіантів розподілу. Для кожної з груп активів і пасивів встановлені також параметри чистого процентного спреду та індексу процентного ризику, що характеризують стан розподілу ресурсів і дозволяють проводити моделювання змін ринкових умов для аналізу наслідків з точки зору доходності та фінансової стійкості, можливого скорочення процентного спреду через зміни доходності активів або вартості зобов'язань, можливих структурних змін обсягів активів або пасивів будь-якої строкової групи. Для підтримки відповідності у межах строкових груп активів і пасивів важливе проведення порівняння між сукупною вартістю зобов'язань та доходністю активів.

Визначена методика представлена на фактичних даних зведеного балансу регіону. Зокрема, проаналізовано обсяги і тенденції поправки постійних параметрів, досліджено проблему надлишку високоліквідних активів і визначено модель розрахунку ризику невиконання поточних платежів, встановлено і практично перевірено можливість використання показника мінливості поточних зобов'язань для оцінки даного ризику.

Для зведеного балансу регіону проведено порівняння фактичної структури активів і пасивів із системою економічних нормативів та показників, що відповідає загальним рисам методики параметричного аналізу оптимального рішення. При цьому аналіз обмежень економічних нормативів або вертикальної структури балансу порівнює ризики, пов'язані із структурою балансу, розвитком тих чи інших банківських операцій. У той же час горизонтальний аналіз у розрізі термінів вивчає строковий аспект рівноваги.

Дослідження фактичного виконання економічних показників і нормативів показало відсутність критичних обмежень, тобто наявність надлишкової ліквідності. Порівняння ставок за пасивними операціями свідчить про наявність строкового чинника - зі зростанням термінів депозитів збільшується їх вартість. У той же час найбільш доходною строковою групою кредитів є операції терміном від 31 до 91 днів. Розвиток саме цих кредитів є пріоритетним з точки зору доходності.

В умовах збалансованих економічних нормативів зростання всіх видів кредитів призведе до збільшення чистого процентного доходу. Головними шляхами оптимізації розподілу ресурсів є скорочення надлишкових високоліквідних активів та зв'язаних активів. Крім того, необхідне приведення строкової структури коштів, залучених у межах системи філій, до пріоритетів доходності активів. Дуже важливим чинником зростання прибутковості є розвиток ресурсної бази банківської системи. Практичній реалізації цієї мети заважає слабка чутливість ринку до змін процентних ставок.

Позитивному фінансовому результату сприяє також скорочення міжбанківських кредитів при одночасному зростанні кредитування прямого позичальника. Проте розвиток кредитних операцій підпорядковується проблемам сучасної економіки і обмежується значними кредитними ризиками.

Зростання питомої ваги довгострокових кредитів не сприятиме прибутковості, оскільки залежність між термінами операцій та процентними ставками негативна. Однак саме довгострокові кредити є найбільш важливими та необхідними для сучасної економіки.

Розрахунок можливої оптимізації структури зведеного балансу банківських установ визначає загальноекономічні проблеми недостатньої пропозиції строкових коштів, обмеженої кредитоспроможності позичальника, дисбалансу між вимогами до процентних ставок з боку банківської системи та економічних суб'єктів. В умовах незбалансованого ринку вимоги до цінового управління банківських установ постійно зростають.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, котра полягає у розробці механізму управління ціновою рівновагою банківського процентного продукту. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному:

1. Цінове управління банківським процентним продуктом повинно ґрунтуватися на інтегрованому управлінні активами і пасивами, зокрема: визначенні критеріїв оптимізації розподілу ресурсів, вивченні взаємозв'язку у системі показників фінансового стану банківської установи та розробці адекватної стратегії, що забезпечує рівновагу між прибутковістю, ліквідністю, фінансовою стійкістю та банківськими ризиками.

2. Запропоновано підхід до рівноважного цінового управління, що враховує внутрішні та зовнішні чинники формування банківського процентного продукту в оптимізаційній моделі розподілу ресурсів, визначено базові елементи управління у вигляді строкових груп процентних активів і зобов'язань з огляду на сучасні методи банківської цінової політики.

3. З метою комплексної оцінки рівноваги процентних ставок банківської установи визначено систему фінансових показників прибутковості, ліквідності, процентних та інших ризиків і схему аналізу структури балансу, яка враховує складові його фінансової стійкості. Одним з головних індикаторів рівноваги є індекс процентного ризику, який показує, яка частина активів чи пасивів наражається на ризик зміни ставки і може змінити свою вартість, призводячи до зміни загального прибутку банку.

4. Обгрунтовано три рівні функціонального аспекту управління, який доповнює організаційну ієрархію банку і націлений на забезпечення розвитку процентного продукту відповідно до послідовних етапів технології встановлення стратегічних цілей та структурних обмежень, вирішення та впровадження моделі оптимального розподілу активів і пасивів.

5. Визначено вплив внутрішніх чинників розвитку і зовнішніх макроекономічних параметрів на динаміку зведеного балансу та обсяги процентних операцій банків, а також специфічні умови ринку кредитних ресурсів, який відрізняється від класичної схеми рівноваги між попитом та пропозицією. Особливості зв'язку між параметрами обсягів, термінів та процентних ставок за операціями з ресурсами враховані при розробці технології управління банківськими активами і пасивами.

6. За результатами систематизації даних зведеного балансу Дніпропетровської області запропоновано узагальнену модель структури балансових статей, групування активів і пасивів залежно від участі у формуванні банківського процентного продукту, що забезпечує базу для обчислення чистої процентної маржі та спреду для різних груп залучених і розміщених коштів.

7. Вперше запропоновано методику розрахунку агрегованих ставок за кредитними і депозитними операціями, яка враховує середні терміни операцій і дозволяє визначити строкову структуру коштів в управлінні банківськими активами і пасивами.

8. Запропоновано модель процедурної функції рівноваги між ставками залучених та розміщених коштів, яка дозволяє формалізувати реалізацію процентної політики та адаптувати її до ринкових умов. Результати дослідження дозволяють розглядати систему процентних ставок банківської установи як єдиний механізм, що базується на досягнутій структурі активів і пасивів, тобто специфічній для кожного банку маржі беззбитковості. При цьому динаміка ставок залучених та розміщених коштів відповідає ринковим умовам, а зв'язок між ними виступає параметром цінового рівноважного управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Заруцька О.П. Деякі тенденції ринку депозитів // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 10. - С. 7-10, 0,44 д.а.

2. Заруцька О.П. Про деякі проблеми розвитку ресурсного ринку // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 4. - С. 44-46, 0,38 д.а.

3. Заруцька О.П., Коваленко В.В. Тенденції ціноутворення банківського процентного продукту // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 8. - С. 36-38, 0,35 д.а.

4. Заруцька О.П. Щодо співвідношення середньозважених ставок ринку кредитних ресурсів // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Збірник наукових праць: Том 8. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2003. - С. 69-70, 0,08 д.а.

5. Заруцька О.П. Особливості управління процентними банківськими операціями // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 2. - С. 16-19, 0,51 д.а.

В інших виданнях:

1. Заруцька О.П. Деякі аспекти формування грошової маси // Проблеми трансформації економіки України. Збірник наукових праць: Випуск 2. - Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету. - 2000. - С. 29-34, 0,29 д.а.

2. Заруцька О.П. Про ризик миттєвої ліквідності при використанні поточних ресурсів комерційних банків // Финансовые риски. - 2001. - № 2. - С. 79-83, 0,48 д.а.

3. Заруцька О.П. Ринок міжбанківських кредитів та управління поточною ліквідністю комерційного банку // Финансовые риски. - 2001. - № 3. - С. 42-45, 0,37 д.а.

4. Заруцька О.П. Міжбанківські кредити та їх роль у розвитку банківської системи регіону // Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону. Матеріали науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С. 9, 0,04 д.а.

5. Заруцька О.П. Щодо співвідношення середньозважених ставок ринку кредитних ресурсів // Финансовые риски. - 2002. - № 3. - С. 86-91, 0,54 д.а.

6. Заруцька О.П. Деякі особливості зведеного балансу банківських установ Дніпропетровської області // Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону. Матеріали науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2002. - С. 32, 0,04 д.а.

АНОТАЦІЯ

Заруцька О.П. Управління ціновою рівновагою банківського процентного продукту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг та кредит. - Українська академія банківської справи, Суми, 2003.

Встановлено основні організаційні та нормативні принципи управління банківським процентним продуктом, що забезпечують рівновагу між прибутковістю, ліквідністю, фінансовою стійкістю та банківськими ризиками у вигляді трьохетапної моделі управління ціновою рівновагою.

За результатами дослідження введено поняття процедурної функції рівноваги, що встановлює відповідність між ставками залучених та розміщених ресурсів та визначає ефективність роботи банківської системи при формуванні процентного продукту, її спроможність протистояти ринковим коливанням ставок та обсягів ресурсів. Досліджено зв'язок між основними критеріями та обмеженнями управління, систематизовано показники банківських ризиків для контролю фінансової стійкості при максимізації прибутку, запропоновано методичні підходи до управління ціновою рівновагою та продемонстровано їх застосування на прикладі зведеного балансу Дніпропетровської області.

Ключові слова: банківський процентний продукт, рівноважне цінове управління, строкові групи процентних активів і пасивів, чиста процентна позиція, спред, маржа.

АННОТАЦИЯ

Заруцкая Е.П. Управление ценовым равновесием банковского процентного продукта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Украинская академия банковского дела, Сумы, 2003.

Банковский процентный продукт выступает главным инструментом прибыльности банковских учреждений. Управление им базируется на равновесном распределении активов и пассивов, установлении достаточного и конкурентоспособного уровня процентных ставок для поддержания финансовой стабильности банка. При общности рыночных условий деятельности структура баланса конкретного банковского учреждения определяет его потенциал в управлении чистой процентной маржой и спредом, то есть создает условия и ограничения для управления банковским процентным продуктом.

Управление банковским процентным продуктом предполагает структурное обособление базовых элементов - срочных групп процентных активов и обязательств, на основе которых рассчитываются основные ограничения модели - финансовые показатели деятельности и экономические нормативы, определяющие возможные риски. Равновесие между риском ликвидности, платежеспособности, процентным риском и максимизацией процентной прибыли по группам ресурсов состоит в равномерной “нагрузке” рисков каждой группы ресурсов с точки зрения целевых установок банка, поскольку системный риск отвечает наименее надежному элементу системы. В то же время, чистый процентный доход выступает арифметическим результатом сопоставления общих процентных доходов и расходов. Таким образом, задача распределения ресурсов представляет собой классическую оптимизационную модель, а равновесным распределением является модифицированное оптимальное решение после параметрического анализа результата и определения допустимых уровней рисков.

В результате исследования введено понятие процедурной функции равновесия, которая отображает ставки привлеченных ресурсов банковского учреждения в систему ставок банковских активов на основе решения задачи равновесного распределения. При этом динамика изменения взаимосвязанной системы ставок отображает рыночные условия банковской деятельности, а сам показатель связи ставок выступает параметром равновесного ценового управления.

Систематизация данных сводного баланса Днепропетровской области позволила построить обобщенную модель балансовых статей, сгруппировать активы и пассивы в зависимости от участия в формировании банковского процентного продукта.

Предложена методика расчета средних ставок и определения структурного веса отдельных банковских операций с учетом срока использования ресурсов, которая дает более точные результаты, чем средневзвешенная по объемам операций ставка, используемая в статистической отчетности Национального банка Украины.

Анализ взаимосвязи между сроками кредитования в национальной валюте и процентными ставками свидетельствует об отсутствии классической зависимости: вместе с увеличением продолжительности кредитов процентная ставка имеет тенденцию к сокращению. В то же время депозиты, привлекаемые у физических лиц имеют прямую зависимость между строками и уровнем ставок, что приводит к снижению показателей чистого процентного дохода в случае увеличения сроков кредитно-депозитных операций.

Кроме того, изучение взаимосвязи между динамикой процентных ставок и объемами операций подтверждает отсутствие классической формы рыночного равновесия и требует специальных средств контроля за внутренней сбалансированностью банковского процентного продукта.

Методические подходы разработаны на основе данных сводного баланса региона, в результате чего определены пути дальнейшего развития системы, обеспечивающие прирост прибыли и соответствие структуры баланса нормативным требованиям финансовой устойчивости.

Ключевые слова: банковский процентный продукт, равновесное ценовое управление, срочные группы процентных активов и пассивов, чистая процентная позиция, спред, маржа.

SUMMARY

Zarutskaya O.P. The management of the price balance of the bank percent product. - Manuscript.

The dissertation for a candidate of economic sciences degree in speciality 08.04.01 - finances, money turnover and credit. - Ukrainian Academy of Banking, Sumy, 2003.

The bank percentage product is the major tool of the bank profit on the base of balance management of assets and liabilities. The purpose of the management is simultaneous increase of profitableness, the support of financial stability and also maintenance of a competitive level of interest rates. On the community of the market conditions of activities the structure of the bank-return of concrete business bank determines its marketing items and opportunities in the management of the net percentage margin and the spread. The model of the management of the bank percentage product based on structural isolation of base elements - urgent groups of percentage assets and obligations. This model foresees the equilibrium between the risk of liquidity, solvency an interest risk and maximization of the percentage profit. The system risk answers the least reliable element of this system.

The key problem of developing of banks credit operations is insufficiency of base of urgent resources of unbank market.

The systematization of the data of consolidate bank-return of the Dniepropetrovsk region allowed to construck the generalized model of balance articles, groupings of assets and liabilities. This is the model of the bank percentage product for maintenance of management by price balance. As the result of research are main volumes and tendencies of constant parameters, the model of bank risks. There are ways of further development of the system which provide a gain of the profit.

Key words: bank percentage product, equilibrium price management, urgent groups of percentage assets and liabilities, net percentage position, margin, spread.

Відповідальний за випуск

кандидат економічних наук, доцент

В.В. Коваленко

Підписано до друку 20.08.2003.

Формат 60х90/16. Обл.-вид. арк. 1,0.

Гарнітура Times. Тираж 100 пр.

Інформаційно-видавничий відділ

Української академії банківської справи

40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57.

Размещено на Allbest.ru