Перспективи розвитку міжбанківських розрахунків в Україні
Характеристика міжбанківських розрахунків, їх облік і організація. Порядок відкриття і закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України, умови, тарифи та відсоткові ставки за депозитами. Основні переваги електронної системи платежів.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2014 |
| Размер файла | 726,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
СОДЕРЖАНИЕ
Вступ
1. Кореспондентські відносини як основа міжбанківських розрахунків
1.1 Порядок відкриття коррахунку в НБУ
1.2 Процес закриття коррахунку
2. Характеристика міжбанківських розрахунків, їх облік і організація
2.1 Схема здійснення міжбанківських розрахунків
2.2 Характеристика прямих кореспондентських відносин
2.3 Моделі обслуговування по коррахунках
3. Стан та перспективи розвитку міжбанківських розрахунків в Україні
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Важливим елементом грошових розрахунків є міжбанківські розрахунки. Вони є обов'язковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними суб'єктами - клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача.
Крім того, між банками як самостійними економічними суб'єктами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі - міжбанківські кредитні відносини, купівля-продаж валюти, цінних паперів, надання послуг тощо.
Тому без добре організованої, надійної, ефективної системи міжбанківських розрахунків не можуть успішно здійснюватися міжгосподарські розрахунки і функціонувати банківська система взагалі.
Міжбанківські розрахунки - це система виконання і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності.
Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Їх організація в різних країнах неоднакова, що зумовлено традиціями, рівнем розвитку банківської справи, масштабами запровадження новітніх комп'ютерних технологій у банківську практику тощо. Україна відносно недавно приступила до розбудови своєї банківської системи.
Однак, вивчивши кращий світовий досвід та запровадивши найсучасніші комп'ютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну й надійну систему міжбанківських розрахунків - Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам.
Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором і організатором її був НБУ. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні, вона спроможна задовольнити потреби в розрахунках усіх банків.
Крім Системи електронних платежів, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме:
- внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС);
- комбінацію систем ВПС і СЕП;
- міжнародні системи електронних розрахунків, наприклад SWIFT;
- двосторонні прямі кореспондентські відносини.
Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача.
Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв'язку для передавання інформації.
1. Кореспондентські відносини як основа міжбанківських розрахунків
1.1 Порядок відкриття коррахунку в НБУ
Складовими елементами системи міжбанківських розрахунків є:
- кореспондентські відносини;
- кореспондентські рахунки.
Кореспондентські відносини можуть існувати між різними
комерційними банками, між комерційними банками і центральним банком держави, а також центральним банком іншої держави, між центральними банками суверенних держав.
Економічна основа розрахунків між банками - запровадження між ними кореспондентських відносин. Під кореспондентськими відносинами розуміють договірні відносини, які виникають між двома або декількома кредитними установами з приводу здійснення платежів, розрахунків, надання послуг одній з них за дорученням і за рахунок іншої [6,106].
Кореспондентські відносини оформляються кореспондентською угодою, в якій фіксується строк договору, порядок та умови виконання відповідних банківських операцій, а також режим функціонування кореспондентського рахунку.
Кореспондентський рахунок - це рахунок, на якому відображаються розрахунки, що виконує одна кредитна установа за дорученням і за рахунок коштів іншої кредитної установи па підставі кореспондентської угоди[6,106].
Як суб'єкт господарської діяльності банк не може функціонувати без кореспондентських відносин з регіональним управлінням Національного банку України та безпосередньо з іншими банками.
Кореспондентські відносини з регіональним управлінням НБУ встановлюються на підставі укладеної угоди про відкриття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками.
Днем відкриття коррахунку комерційного банку вважається дата, що зазначена в реквізиті “коррахунок відкрито” заяви про відкриття коррахунку.
Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального управління Національного банки за місцезнаходженням банку такі документи[3,37]:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);
б) копію належним чином оформленого статуту. що засвідчена нотаріально:
в) копію документа, що підтверджує взяття комерційного банку на податковий облік, що засвідчена нотаріально;
г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
ґ) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально:
д) два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально.
Форма й зміст довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України визначається нормативно-правовими актами Пенсійного фонду України.
Відривна частина довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, що оформлена належним чином уповноваженим працівником територіального управління Національного банку, повертається власнику рахунку для подання до органів Пенсійного фонду України.
Картка із зразками підписів та відбитка печатки оформляється згідно з додатком 10 до цієї інструкції при заповненні картки слід керуватися таким
а) у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів: право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку, зразки підписів керівника та головного бухгалтера комерційного банку (філії) включаються в картку обов'язково, право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису, право другого підпису не може бути надано особам. які мають право першого підпису.
б) у разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису.
в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально.
г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб. уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подасться тимчасова картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії.
ґ ) адреса, що вказана в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню власника кореспондентського рахунку та адресі, зазначеній у статуті (положенні):
д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки обов'язково включається зразок відбитка печатки банку (філії).
е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного комерційного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національного банку на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк для виготовлення печатки.
Договір, а також документи, зберігаються у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії).
При відкритті кореспондентського рахунку регіональне управління НБУ обов'язково у триденний термін повідомляє про це податкову інспекцію, на території якої розташований комерційний банк. Копія повідомлення залишається у справі про відкриття рахунку.
Юридичною адресою власника кореспондентського рахунку вважається та, яку зазначено в картці зі зразками підписів, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті. Про зміну юридичної адреси власник коррахунку зобов'язаний у тижневий термін повідомити регіональне управління НБУ у письмовій формі. У разі невиконання цієї умови, регіональне управління НБУ має право підняти питання про розірвання укладеної з комерційним банком угоди.
1.2 Процес закриття коррахунку
Підставою для закриття кореспондентського рахунку комерційного банку може бути [3,38]:
а) рішення вищого органу управління комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію;
б) рішення Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;
в) рішення арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи визнання його банкрутом;
г) інші підстави, що передбачені чинним законодавством України.
Днем закриття коррахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття коррахунку. Заява про закриття коррахунку надається до ТУ НБУ особою, якій надане таке право. Форма і зміст повідомлення податкових органів про закриття рахунків встановлюється центральним податковим органом України.
Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) залишається у територіальному управлінні Національного банку.
У процесі закриття банку відкривається рахунок на ім'я ліквідаційної комісії. За цих обставин до регіонального управління НБУ подається рішення про ліквідацію банку і нотаріально засвідчена картка зі зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та з відбитком печатки банку, що ліквідовується.
2. Характеристика міжбанківських розрахунків, їх облік і організація
2.1 Схема здійснення міжбанківських розрахунків
Національний банк України починає обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність комерційного банку до роботи через кореспондентський рахунок.
Більша частина міжбанківських розрахунків здійснюються через систему електронних платежів (СЕП), на підставі електронних розрахункових документів шляхом списання та зарахування коштів через консолідований кореспондентський рахунок.
Національна система електронних платежів - це державна платіжна автоматизована комп'ютерна система, яки виконує розрахунки між банківськими установами, що розташовані на території України [6,108]. Вона побудована на безпаперовому принципі передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ. Ця система була розроблена і запроваджена в дію НБУ у 1994 p. Участь комерційних банків України в НСЕП є обов'язковою. Україна - перша держава, в якій створена електронна платіжна система, що об'єднує в якості учасників усі банківські установи, розташовані на її території. В інших державах існують локальні регіональні автоматизовані розрахункові палати, або клірингові банки. Функції цих установ дещо ширші, ніж НСЕП в Україні: їх учасниками, крім банків, можуть бути безпосередньо клієнти банків, але залучення комерційних банків у такі системи не є обов'язковим.
Основні переваги Національної електронної системи платежів:
а) прискорення розрахунків у господарському обігу України (розрахункові документи, прийняті банком від клієнтів протягом операційного робочого дня, повинні бути відображені за його кореспондентським рахунком в той самий день. За затримку виконання платежів банк сплачує штрафні санкції. Система забезпечує проходження операцій за один день, тобто практично в режимі реального часу);
б) гарантованість платежу (платежі, що виконуються через НСЕП, є гарантованими для отримувача і не можуть бути повернені);
в) прозорість системи розрахунків (розрахунки між банками здійснюються під контролем НБУ, тому виключена присутність «приватного» інтересу. Ця система унеможливлює зумисну затримку платежів комерційними банками з метою отримання додаткових банківських ресурсів).
Національний банк має право отримувати від комерційного банку всю звітність та вимагати необхідну інформацію як від банку в цілому, так і від його окремих установ; установлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку; вимагати відповідності технології обробки платежів у програмній системі банку потребам СЕП, сумісності програмно-технічних та організаційних засобів комерційного банку з цією системою; здійснювати безспірне списання (стягнення) коштів із консолідованого кореспондентського рахунку комерційного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Водночас Національний банк України зобов'язаний виконувати всі умови угоди, забезпечуючи своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків; касове обслуговування за дорученням КБ, включаючи підкріплення операційних кас готівкою; збереження доручених йому грошових коштів комерційного банку. Крім цього, НБУ зобов'язаний щоденно надавати виписку з рахунку та контролювати проходження електронних розрахункових документів і надавати інформацію про це на вимогу комерційного банку, підтримувати належний стан програмного забезпечення та нормативно-довідкової бази СЕП і своєчасно передавати комерційному банку інформацію про їх зміни тощо.
Повне коло обов'язків за угодою визначається і для комерційного банку. Так, комерційний банк має: забезпечувати чітке здійснення міжбанківських розрахунків через кореспондентський рахунок з дотриманням правил, установлених Національним банком; виконувати вимоги Національного банку щодо сумісності та надійності програмно-технічних і організаційних засобів, форм і порядку надання інформації; своєчасно подавати звітність та всю необхідну інформацію.
Функціонування СЕП забезпечується взаємодією між учасниками міжбанківських розрахунків, регіональними розрахунковими палатами (РРП) та Центральною розрахунковою палатою (ЦРП).
Механізм розрахунків відображено на рис. 1
Мал. 1. Міжбанківські розрахунки в Україні
Учасниками системи міжбанківських розрахунків можуть бути:
а) на рівні РРП: регіональні управління Національного банку та комерційні банки;
б) на рівні ЦРП: РРП, управління Національного банку по м. Києву і Київській області; операційне управління і головне управління НБУ; комерційні банки та їх філії.
Після відкриття комерційному банку кореспондентського рахунку, регіональне управління Національного банку надсилає НБУ повну інформацію про комерційний банк. Всі реквізити комерційного банку заносяться до бази даних «Довідник комерційних банків України».
Програмно-технологічна структура СЕП включає: програмно-технологічні комплекси СЕП; електронну пошту Національного банку; засоби захисту інформації.
Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури СЕП.
На рівні банків - учасників СЕП комплекс АРМ-НБУ забезпечує обмін електронними розрахунковими документами, іншою інформацією між САБ (система автоматизації банку) та РРП і її захист.
Рівень РРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-2, який виконує обмін електронними розрахунковими документами між РРП і банками - учасниками СЕП, забезпечує ведення технічних рахунків банку і передачу результатів розрахунків на кінець робочого дня до САБ регіонального управління НБУ, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.
Рівень ЦРП обслуговується АРМ-1, який забезпечує перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП. Звітна інформація надається регіональному управлінню НБУ.
Кожен програмно-технічний комплекс (АРМ-НБУ, АРМ-2, АРМ-1) забезпечує захист системи від несанкціонованого втручання.
У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.
Обробка електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є САБ.
На початку робочого дня РРП отримують від відповідних регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан рахунків і надають цю інформацію власникам рахунків (комерційним банкам). Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних рахунках банків у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП. Початкові платежі від банків приймаються лише у межах поточної суми на технічному рахунку. Наприкінці дня результати розрахунків за поточний робочий день відображуються на коррахунках комерційного банку в регіональних управліннях НБУ.
Банк-одержувач електронні розрахункові документи для кожного клієнта формує у вигляді паперового документа «Реєстр електронних розрахункових документів». Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки, тому він завіряється підписом уповноваженої особи та штампом банку.
Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ.
Розглянемо схему можливих бухгалтерських проведень при розрахунках у межах регіону. Так, до комерційного банку поступило платіжне доручення клієнта щодо перерахування коштів за матеріальні цінності на поточний рахунок постачальника, який відкритий в іншому комерційному банку. Зазначимо, що платник і отримувач знаходяться в одному регіоні.
У комерційному банку-платнику виконується бухгалтерське проведення:
Дебет - рахунок клієнта (2600)
Кредит - кореспондентський рахунок банку (1200)
У регіональному управлінні Національного банку проводиться операція списання коштів з кореспондентського рахунку банку-платника. Перш, ніж перерахована сума, що списана з кореспондентського рахунку банку-платника буде зарахована на поточний рахунок одержувача в банку-одержувачі, в регіональних розрахункових палатах (регіону платника і регіону одержувача) пройде складна обробка документів за внутрішньою схемою бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП, побудованої з використанням внутрішніх технологічних рахунків.
Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанківських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів у СЕП (сукупності розрахункових документів як дебетових, так і кредитових).
Файл А - пакет початкових розрахункових документів, у якому містяться електронні розрахункові документи від банку - відправника пакета.
Файл Т- квитанція на файл А.
Файл В - пакет відповідних розрахункових документів, у якому містяться розрахункові документи, спрямовані банку - одержувачу пакета.
Файл S- квитанція на файл В.
Файл С - пакет міжрегіональних розрахункових документів, у який включені всі електронні розрахункові документи від банків, що обслуговуються в іншому регіоні.
Файл R - квитанція на файл С.
Всі квитанції містять результати перевірки і свідчать про те, чи відповідний пакет прийнятий до обробки, чи ні.
Перелік можливих бухгалтерських проведень наводиться в Таблиці. 1.
Таблиця 1
Проведення за внутрішніми технологічними рахунками
|
№ |
Зміст операція |
Проведення |
Сума |
||
|
Дебет |
Кредит |
Файлу |
|||
|
1 |
Списання коштів з кореспондентського рахунку КБ |
1410.1 |
8041 |
Сума пакета А |
|
|
2 |
Зарахування коштів на транзитний рахунок КБ |
8041 |
3206 |
Сума пакета В |
|
|
3 |
Зарахування коштів на кореспондентський рахунок КБ після підтвердження |
1410.2 |
3200 |
Сума пакета S |
|
|
4 |
Переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону: зарахування на транзитний рахунок АРМ-2 одержувача |
8041 |
4633 |
Сума пакета S |
|
|
5 |
Переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону: зарахування коштів на внутрішній рахунок АРМ-2 одержувача після підтвердження |
2633 |
8041 |
Сума пакета R |
|
|
6 |
Переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на транзитний регіональний рахунок |
8041 |
4632 |
Сума пакета С |
|
|
7 |
Переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на рахунок регіону в головній установі Національного банку України . |
2632 |
2800 |
Сума пакета R |
|
|
8 |
Перерахування коштів між регіонами: виконується в головній установі Національного банку України |
2800 |
4800 |
Сума пакета К |
|
|
9 |
Зарахування коштів, що надійшли з іншого регіону, на внутрішній рахунок АРМ-2 одержувача коштів |
4800 |
8041 |
Сума пакета R |
|
|
10 |
Списання коштів з рахунку установи Національного банку України |
8040 |
8041 |
Сума пакета А |
|
|
11 |
Зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України |
8041 |
4631 |
Сума пакета В |
|
|
12 |
Зарахування коштів на рахунок установи Національного банку після підтвердження |
2631 |
8040 |
Сума пакета S |
міжбанківський депозит банк україна
Якщо сальдо за пакетом розрахункових документів кредитове, то сума пакета береться зі знаком «+», якщо сальдо дебетове - то зі знаком «-».
Розглянемо конкретні бухгалтерські проведення, що здійснюються регіональним управлінням Національного банку за міжбанківськими розрахунками.
А. Переказ за межі регіону
У разі отримання пакета початкових платежів А від банківської установи-відправника виконується проведення 10 або 1
Д-т 8040/1410.1 К-т 8041.
При відправленні пакета міжрегіональних платежів С виконується проведення 6:
Д-т 8041 К-т 4632.
Після надходження підтвердження (файл R) про отримання відповідного пакета С виконується проведення 7:
Д-т 2632 К-т 2800.
Б. Переказ з іншого регіону
У разі отримання пакета платежів С та підтвердження його відповідною квитанцією R виконується проведення 9:
Дт 4800 К-т 8041.
При відправленні пакета відповідних платежів В на банк-одержувач виконується проведення 2 або 11:
Д-т 8041 К-т 3206 (4631).
При надходженні підтвердження (файл S) від одержувача про отримання відповідного пакета В - 3 (12):
Д-т 1410.2 К-т 3200
або Д-т 2631 К-т 8040.
В. Переказ у межах регіону
Відправник та одержувач обслуговуються одним АРМ-2.
У разі отримання пакета початкових платежів А від відправника-виконується проведення 1 або 10:
Д-т 1410.1 [1] К-т8041
Д-т 8040 К-т8041.
При формуванні пакета відповідних платежів В на одержувача - 2 або 11:
Д-т 8041 К-т 3206 [2]
Або Д-т 8041 К-т 4631.
Після надходження підтвердження (файла S) від одержувача про отримання відповідного пакета В - 3 або 12:
Д-т 1410.2 [2] К-т 3200 [2]
або Д-т 2631 К-т 8040.
Г. Відправник та одержувач обслуговуються різними АРМ-2.
У разі отримання пакета початкових платежів А від відправника здійснюється проведення 1 або 10:
Д-т 1410.1 [1] К-т8041
або Д-т 8040 К-т8041.
При відправленні пакета міжрегіональних платежів С - 4:
Д-т 8041 К-т 4633.
Після надходження підтвердження (файла R) про отримання відповідного пакета С - 5:
Д-т 2633 К-т 8041
При відправленні пакета відповідних платежів В - 2 або 11:
Д-т 8 041 К-т 3206 [2]
або Д-т 8041 К-т 4631.
Після надходження підтвердження (файла S) від одержувача про отримання відповідного пакета В - 3 (12):
Д-т 1410.2 [2] К-т 3200 [2]
або Д-т 2631 К-т 8040.
Переказ між регіональними управліннями Національного банку України.
Якщо регіональне управління 2 отримало пакет міжрегіональних платежів С від регіонального управління 1, а також підтвердження цього відповідним файлом R, у балансі регіонального управління Національного банку України виконується проведення:
Д-т 4800(1) К-т 8041(2).
Важливо при взаємодії КБ і регіональних управлінь Національного банку дотримуватись всіх вимог щодо обслуговування кореспондентського рахунку, які зазначені в угоді, підписаній між ними. Не менш важливо є дотримання комерційними банками положень нормативних документів НБУ при виконанні всіх операцій.
2.2 Характеристика прямих кореспондентських відносин
Під прямими кореспондентськими угодами розуміють договірні відносини між комерційними банками, метою яких є прискорення платежів і розрахунків [6,120]. Платежі й розрахунки здійснюються одним банком за дорученням іншого.
За своїм економічним змістом операції, що проводяться за прямими кореспондентськими рахунками між установами банків у межах України та між установами банків, які розташовані на території України та зарубіжними банками, мають однаковий характер. Однак існує різний порядок їх регулювання з боку Національного банку України та органів державного управління.
Виходячи з мультивалютного принципу роботи бухгалтерських рахунків, однакові за змістом операції, незалежно від того, чи виконуються вони в іноземній валюті, чи в гривнях, відображаються за однією групою рахунків. Коррахунки «лоро» і «ностро» можуть відкриватися як в іноземній, так і в національній валюті.
Мал. 2. Схема бухгалтерських рахунків для відображення операцій за прямими кореспондентськими угодами
Прямі коррахунки між банками в межах України можуть бути відкриті лише з дозволу Національного банку. Ці рахунки використовуються для проведення банківських операцій, що мають постійний характер.
Для відкриття рахунку банк-кореспондент подає такі документи:
1) дозвіл регіонального управління НБУ на запровадження прямих кореспондентських відносин; заяву на відкриття рахунку; нотаріально завірені копії Статуту та банківської ліцензії; картку зі зразками підписів та відбитком печатки; баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на 1 число звітного місяця.
Банки-кореспонденти зобов'язані здійснювати перевірки правильності відображення операцій за коррахунками щомісяця. Завдання перевірки-звіряння залишку кореспондентського рахунку, яке повинно оформлюватися відповідним актом не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця.
При наявності ліцензії НБУ на підставі перелічених вище документів банку-кореспонденту резиденту також може бути відкритий коррахунок в іноземній валюті.
Для запровадження комерційним банком кореспондентських відносин із зарубіжними банками потрібна ліцензія Національного банку України на виконання валютних операцій, зокрема, на відкриття кореспондентських рахунків.
Виконанню операцій за коррахунками притаманні три види ризику: ризик країни; ризик фінансової надійності банку; ризик виду операції.
До запровадження кореспондентських відносин комерційний банк повинен виконати такі операції: визначити рейтинг банку за інформацією, що публікується незалежними міжнародними агенціями; визначити, чи достатній перелік послуг, що пропонується банком-кореспондентом; термін виконання операцій, умови та тарифи банку; порівняти з альтернативними банками відсоткові ставки за депозитами, можливість розміщення «коротких» коштів.
Для відкриття коррахунку зарубіжний банк-кореспондент повинен надати: установчі та статутні документи; копію банківської ліцензії, завірену нотаріально; річний фінансовий звіт, підтверджений аудиторською фірмою; баланс на останню дату (на 1 число місяця); альбоми підписів, коди, шифри; заяву про відкриття рахунку; перелік банків-кореспондентів.
У кореспондентській угоді, що підписана банками, відображаються наступні питання: вид і валюта, в якій відкривається рахунок, умови зарахування та списання грошових коштів з рахунку; реквізити банку-кореспондента: свифт, телекс, телефонні контактні номери тощо; форми та порядок розрахунків, що можуть використовуватися за цим коррахунком, зокрема, порядок відкриття та авізування акредитивів, умови та порядок здійснення переказів, прийому на інкасо чеків, гарантій і т. ін.; порядок сплати комісійної винагороди, умови відшкодування видатків, порядок нарахування відсотків за залишками на рахунку.
У комерційному банку з метою зменшення ризиків може запроваджуватись максимальна сума залишку за коррахунком.
У вповноважених банках України банкам-кореспондентам нерезидентам можуть встановлюватися кореспондентські рахунки в гривнях. Перелік операцій, що здійснюються за цими рахунками, обмежений валютним законодавством України.
За коррахунками виконуються операції: здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями за дорученням клієнтів; платежі неторгового характеру, якщо вони не суперечать чинному законодавству; міжбанківські операції - купівля та продаж валюти, торгівля на грошовому ринку (надання один одному грошових коштів на певний термін), залучення та розміщення депозитів, купівля цінних паперів та ін.; облік витрат і отримання доходів, пов'язаних з обслуговуванням коррахунків.
В додатку 1 відображено операції за коррахунками «лоро» і «ностро».
2.3 Моделі обслуговування по коррахунках
Враховуючи зростання кількості операцій і потреби банків у забезпеченні якомога більш оперативного управління своїми ресурсами, у НСЕП НБУ реалізовано декілька моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Вибір моделі здійснює комерційний банк.
Нульова модель. Згідно з цією моделлю головний банк та його філії мають самостійний коррахунок у головному банку і кожній філії. Для кожного з цих рахунків відкривається технічний рахунок у РРП. Установи банків виконують операції з тими коштами, які є на цих рахунках, тобто головний банк у будь-який момент може отримати інформацію про наявність коштів на рахунках філій у тому випадку, якщо вони знаходяться в одному регіоні. Але керувати коштами філій головний банк за цією моделлю не може, що робить модель малоефективною.
Перша модель. Вона також підходить для роботи банків, філії яких знаходяться в одному регіоні. В регіональному управлінні НБУ відкривається один консолідований субрахунок для головного банку та всіх його філій. Облік на субрахунку ведеться загальними сумами, без вирізнення внеску кожної філії. Тобто філії не мають власних субрахунків, але для кожної з них відкривається технічний коррахунок і кожна філія є повноправним учасником НСЕП. Головний банк керує розміром коштів, у межах яких філії можуть виконувати платежі, шляхом виділення ліміту для кожної філії.
Друга модель. У певному регіоні обирається один банк, який виконує роль головного для регіону. За цією моделлю працює Ощадний банк. По кожному регіону відкривається єдиний регіональний коррахунок банку; філії не мають окремих рахунків, у тому числі й технічних. Облік ведеться без розбивки внеску окремих філій у зміну загальної суми коррахунку. Філії є окремими банківськими закладами, мають свої номери за МФО й занесені до списку учасників електронних платежів, але вони не вважаються самостійними учасниками НСЕП.
Головний банк повинен мати власну внутрішньобанківську платіжну систему для обслуговування розрахунків у середині групи філій.
Третя модель. За цією моделлю учасником НСЕП є тільки головний банк, який має єдиний загальноукраїнський кореспондентський рахунок без технічних рахунків філій. За цією моделлю працює Промінвестбанк. Він має свою розрахункову палату, де обробляються усі платежі філій. Філії є самостійними банківськими установами, мають свої номери за МФО й занесені до списку учасників електронних платежів, але вони не вважаються самостійними учасниками НСЕП.
Для роботи за цією моделлю банк повинен мати власну повноцінну внутрішню платіжну систему. Недоліками цієї моделі є можливі затримки із перерахуванням коштів. Однак її переваги полягають у забезпеченні повного контролю головного банку над філіями, що знижує банківські ризики.
Четверта модель. За цією моделлю у регіональному управлінні НБУ відкривається консолідований кореспондентський рахунок комерційному банку як юридичній особі. Установам (філіям) банку відкриваються лише технічні субкореспондентські рахунки у тій РРП, де відкрито технічний коррахунок їх головному банку. Філії можуть бути розташовані в різних регіонах України. За цією моделлю працює Ва-банк.
Головний банк та його установи мають електронні адреси, номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з НСЕП незалежно один від одного.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ і протягом дня отримує від НСЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.
П'ята модель. Ця модель вигідна для великих банків, які мають власні платіжні системи в регіонах для обслуговування філій. За цією моделлю банку-юридичній особі відкривається консолідований коррахунок, а його регіональним управлінням - технічні коррахунки у тій же РРП. Головний банк і регіональні управління є учасниками НСЕП. Решта установ банку мають номери за МФО і електронні адреси, але не мають виходу в НСЕП через внутрішню платіжну систему регіонального управління.
Головний банк має змогу встановлювати ліміти початкових обігів своїх регіональних управлінь і отримує від НСЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу цих установ.
Шоста модель. Цю модель використовують банки, які хочуть працювати через консолідований коррахунок головного банку, але не мають власної платіжної системи ні в цілому по банку, ні у регіонах. За цією моделлю регіональним управлінням і установам відкриваються технічні субкоррахунки у тій РРП, де відкрито технічний коррахунок їх головному банку. Установи банку мають електронні адреси і номери за МФО.
Розрахунки установи відображаються як на її технічному субкоррахунку, так і на технічному субкоррахунку її регіонального управління, а також на технічному рахунку головного банку. Розрахунки регіонального управління відображаються на його технічному субкоррахунку і на технічному коррахунку головного банку.
Застосування зазначених моделей можливе лише при укладанні угоди між комерційним банком та Національним банком України. Здійснення міжбанківських розрахунків за наведеними моделями дозволяє більш гнучко маневрувати банківськими ресурсами у межах одного комерційного банку.
Сьома модель комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Національного банку. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно - територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.
Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Характерною рисою моделі 7 є те, що комерційний банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно відбудованим у САБ.
3. Стан та перспективи розвитку міжбанківських розрахунків в Україні
На початку 1990-х років, до впровадження системи електронних платежів Національного банку України (СЕП), банки вели розрахунки між собою за допомогою паперових розрахункових документів. Часом на це йшло три тижні, інколи й більше місяця, а отже, надмірно відверталися у розрахунки кошти підприємств, зростали обсяги неплатежів суб'єктів господарювання.
З огляду на важливість цієї проблеми НБУ, розробляючи у 1992 році концепцію електронного грошового обігу в Україні, першочерговим завданням ставив запровадження системи електронних міжбанківських розрахунків. Створена 1993 року сучасна СЕП на повну потужність запрацювала вже на початку 1994 року, забезпечуючи проходження платежів упродовж одного дня.
Нині шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків регулює Інструкція "Про міжбанківські розрахунки в Україні", затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.1999 року №621.
Мал. 3. Розподіл комерційних банків - юридичних осіб за моделями роботи в СЕП. [7, с.57]
За станом на 1 січня 2001 року згідно з дозволом Національного банку на роботу в СЕП за тією чи іншою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку працюють 56 комерційних банків.
У загальному числі банків - юридичних осіб, що працюють у СЕП, переважну частину (64.8%) становлять банки, які надають перевагу роботі за незалежним коррахунком (див, графік 1). Решта банків (35.2%) працюють за певними моделями. Зокрема, 17% банків застосовують 3 модель обслуговування консолідованого коррахунку.
Аналіз завантаженості СЕП у розрізі моделей обслуговування консолідованого коррахунку (див. таблицю 2) свідчить, що за останні два роки найбільшу кількість платіжних трансакцій (приблизно 34%) виконали комерційні банки, які працюють у СЕП за 3 моделлю обслуговування консолідованого коррахунку.
Кількість установ цих банків становить третину від їх загального числа, а сума виконаних ними початкових платежів збільшилася більш як удвічі. За цією моделлю-працюють в основному банки з розгалуженою мережею філій (такі, як Укрсоцбанк, Промінвестбанк, які здійснюють платежі через власну внутрібанківську платіжну систему (ВПС). Основною перевагою цієї моделі є те, що головний банк має змогу повністю контролювати розрахунки своїх підвідомчих установ.
Близько 33% від загальної кількості банківських установ працюють за 2 моделлю обслуговування консолідованого коррахунку. Кількість платіжних трансакцій, виконаних ними за 2000 рік порівняно з 1999 роком, збільшилася на 14%, а сума платежів - на 76%. За цією моделлю працюють усі установи-Ощадного банку України.
За незалежним кореспондентським рахунком у СЕП працюють близько 17% банківських установ. Кількість оброблених ними платіжних трансакцій порівняно з 11999 роком збільшилася на 36%, сума початкових платежів - на 63%.
Таблиця 2.
Завантаженість СЕП у розрізі моделей обслуговування консолідованого коррахунку.
|
Моделі |
1999р. |
2000p. |
Відхилення |
||||||
|
Кількість початкових платежів |
Сума початкових платежів |
Кількість початкових платежів |
Сума початкових платежів |
Кількість початкових: платежів |
Сума початкових платежів |
||||
|
(тис. шт.) |
(млн. гри.) |
(тис. шт.) |
(млн. грн.) |
(тис. шт.) |
% |
(млн. грн.) |
% |
||
|
За незалежним коррахунком |
15201 . |
221220 |
20632 |
359725 |
5430 |
36 |
138505 |
63 |
|
|
1 модель |
6590 |
65951 |
6704 |
93630 |
114 |
2 |
27678 |
42 |
|
|
2 модель |
11969 |
12475 |
13600 |
21895 |
1630 |
14 |
9420 |
76 |
|
|
3 модель |
30392 |
103355 |
36403 |
220095 |
6011 |
20 |
116739 |
113 |
|
|
4 модель |
2809 |
31163 . |
3430 |
58662 |
621 |
22 |
27499 |
88 |
|
|
5 модель |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
° |
|
|
6 модель |
21688 |
108905 |
23428 |
180468 |
1740 |
8 |
71562 , |
66 |
|
|
7 модель |
1786 |
14979 |
2245 |
29764 |
459 |
26 |
14785 |
99 |
|
|
Усього |
90435 |
558048 |
106442 |
964239 |
16005 I |
18 |
4061 Ю |
73 |
За 6 моделлю обслуговування консолідованого коррахунків за ставом на, 1 січня 2001 року працюють близько 6% від загальної кількості банківських установ.
Сума виконаних ними початкових платежів за звітний період збільшилася на 66%, а кількість трансакцій - на 8%. За цією моделлю працюють комерційні банки, які не мають ВПС, але мають доволі розгалужену систему філій у регіонах України і надають своїм обласним дирекціям право організовувати їх роботу.
За 4 моделлю працює майже 5% банківських установ. Сума початкових платежів, оброблених ними за 2000 рік порівняно з попереднім роком зросла на 88% при збільшенні кількості платіжних трансакцій на 22%.
Робота за цією моделлю дає змогу головному банку керувати процесом обмеження на початкові платежі філій у масштабах усієї країни.
Близько 4% банківських установ України працює за 1 моделлю обслуговування консолідованого коррахунку. Торік вони виконали на 2% більше початкових платежів, ніж у 1999 році. При цьому сума початкових платежів зросла на 42%. Ця найпростіша модель роботи в СЕП не погребує великих капіталовкладень.
Значно зросла (на 99%) сума початкових платежів, здійснених банками, які працюють за 7 моделлю, хоча ці установи налічують лише 3% від загалу учасників СЕП; кількість виконаних ними початкових платежів збільшилася на 26%. Ця модель - поєднання третьої і четвертої: головний банк має змогу контролювати значні фінансові операції філій, які водночас є відносно незалежними у розпорядженні дрібними сумами.
Чому виникла потреба у розробці нової системи?
Відповідь на це питання слід шукати в основних принципах побудови системи електронних платежів.
Інформація між АРМ СЕП передається електронною поштою (NBUMAIL) у вигляді файлів. Абонент, який відправив файл, пересвідчиться, що він дійшов до адресата, і виконає відповідні дії лише тоді, коли від отримувача надійде інший файл - квитанція.
Зокрема, платежі у відповідь, які надходять до банку-учасника, зараховуються на коррахунок лише тоді, коли банк-отримувач надішле квитанцію про їх приймання.
Водночас банки можуть виконувати платежі в СЕП лиш у межах поточного залишку на кореспондентському рахунку.
Отже, кошти, то надійшли системою електронних платежів на адресу певного банку і вже списані з коррахунку відправника, залишаються недоступними для отримувача до надання ним квитанції.
Тобто існує певний часовий проміжок між моментами списання коштів із коррахунку банку-відправника та зарахування їх на коррахунок банку-отримувача.
Цей проміжок часу і визначає швидкість перерахунку коштів через СЕП. На його величину впливає час надходження платежу до СЕП, загальна завантаженість та завантаженість каналів зв'язку на даний момент, характер обслуговування банків-кореспондентів - в одному АРМ-2 СЕП чи в різних АРМ - і найсуттєвіше: оперативність дій банку-отримувача.
Типовий розподіл платежів СЕП проілюстровано на графіку.
При обміні інформацією у вигляді файлів налагодити зворотний зв'язок без механізму квитанцій неможливо.
Тому прискорити проходження платежів можна лише за допомогою принципово нових, так званих онлайнових систем.
Насамперед чітко розмежуємо два поняття:
Мал. 4. Типовий розподіл платежів СЕП за швидкістю переказу коштів.
Он-лайни - (буквально "на лінії") - це режим, за якого користувач отримує реакцію системи на ініціалізовану трансакцію практично миттєво (за частки секунди), а результат її виконання технологічно оформлено як невід'ємну складову самої трансакції, причому між ініціалізацією трансакції та отриманням результату не можна виконати дії, що не стосуються даної трансакції;
Застосовуючи технології он-лайн для виконання платежів, користувачі отримують такі можливості:
- зарахування коштів на коррахунок банку-отримувача здійснюється в момент надсилання банком-відправником трансакції до системи;
- банки можуть виконувати важливі платежі практично миттєво, будучи впевненими, що кошти потрапили на коррахунок отримувача;
- у режимі он-лайн використовуються механізми, які природно поєднують кілька інформаційно-обчислювальних систем, що потребують синхронного виконання (чи відмови від виконання) певних дій (DVpl - для ринку цінних паперів, PVP2 - для валютного ринку, врегулювання розрахунковим банком чистої позиції між учасниками карткової системи тощо).
Звернемо увагу на кілька базових обмежень:
- СЕП у її теперішньому вигляді діятиме ще тривалий час. Упровадження СТП не повинно погіршити обслуговування банків у СЕП;
- банк - учасник міжбанківських розрахунків має один кореспондентський рахунок в НБУ, котрий використовує для розрахунків як через СЕП, так і через-будь-яку нову систему міжбанківських розрахунків. Для нього не повинно існувати проблеми, яку частку наявних на коррахунку коштів зарезервувати для розрахунків через СЕП, а яку - через іншу систему;
- технічні засоби та системне програмне забезпечення, використовуване банком для входження в нову систему, мають бути доступними (за вартістю, вимогами до організації експлуатації тощо).
Необхідність використання спільного кореспондентського рахунку двома системами - СЕП та СТП - спонукала до побудови тісного технологічного взаємозв'язку між ними, а відтак певного доопрацювання СЕП.
Отже, подальший розвиток електронних міжбанківських розрахунків в Україні ґрунтується на таких засадах. [9, с. 45]
1. Система електронних міжбанківських розрахунків складатиметься з двох підсистем: системи електронних платежів, яка працює у файловому режимі обміну інформацією (діюча нині СЕП); системи термінових переказів, яка працює в он-лайновому режимі.
2. Технологічні, програмно - технічні та організаційні рішення передбачають тісний зв'язок зазначених підсистем. Бухгалтерська модель розрахунків через СТП побудовані через обидві системи, відображаються на їх кореспондентських рахунках в НБУ.
3. Для банків, які здійснюють міжбанківські розрахунки, участь у СЕП - необхідність. Приєднання до СТП на сучасному етапі є добровільним і залежить від готовності банку до роботи за он-лайновими технологіями.
4. Стратегічним напрямом розвитку міжбанківських розрахунків є поступовий перехід на он-лайнові технології. Так, новітні платіжні інструменти, нові можливості в галузі міжбанківських розрахунків та забезпечення взаємозв'язку з іншими системами електронних розрахунків, які потребують чіткої синхронізації інформації в різних системах, запроваджуватимуться в рамках СТП.
Висновок
Отже, міжбанківські розрахунки є важливою складовою платіжного механізму держави. В Україні вони здійснюються із застосування електронних засобів. Кожен банк розробляє свою мережу електронних засобів здійснення платежів. Найбільш могутню і широку мережу їх створив НБУ, що й дало йому можливість розробити загальнонаціональну систему електронних платежів. Необхідною умовою здійснення міжбанківських розрахунків є встановлення кореспондентських відносин та відкриття кореспондентських рахунків.
Як суб'єкт господарської діяльності банк не може функціонувати без кореспондентських відносин з регіональним управлінням Національного банку України та безпосередньо з іншими банками.
Кореспондентські відносини з регіональним управлінням НБУ встановлюються на підставі укладеної угоди про відкриття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками.
Для відкриття кореспондентського розрахунку облік подає ряд документів, перелік яких встановлено інструкцією “Про міжбанківські розрахунки в Україні”.
Національний банк здійснює контроль за додержанням комерційними банками банківського законодавства та нормативних актів, що регламентують порядок проведення міжбанківських розрахунків.
Учасниками системи міжбанківських розрахунків можуть бути:
а) на рівні РРП: регіональні управління Національного банку та комерційні банки;
б) на рівні ЦРП: РРП, управління Національного банку по м. Києву і Київській області; операційне управління і головне управління НБУ; комерційні банки та їх філії.
Програмно-технологічна структура СЕП включає: програмно-технологічні комплекси СЕП; електронну пошту Національного банку; засоби захисту інформації.
У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.
Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанківських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів у СЕП (сукупності розрахункових документів як дебетових, так і кредитових).
Крім розрахунків через кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку комерційні банки можуть встановлювати кореспондентські відносини між собою, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного. Кореспондентські відносини є договірними і можуть бути як односторонні, так і взаємні.
Коррахунки відкриті в комерційних банках, поділяють на рахунки “Ностро”, “Лоро”. “Ностро” називається рахунок, відкритий даним банком в іншому комерційному банку. Рахунок “Ностро” відображається у банку-власника в активі, а в обслуговуючого банку-кореспондента - в пасиві балансу.
Комерційні банки, які мають розгалужену мережу відділень та філій, з метою централізації коштів відкривають в установах НБУ консолідовані коррахунки. Такий коррахунок відкривається в головному банку у відповідній установі НБУ з метою обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі вкладеного договору. Через консолідований коррахунок банки-учасники ВПС, які не мають власних коррахунків, мають можливість виходу в СЕП. В залежності від наявності власної платіжної системи до організації і структури, комерційні банки можуть вибрати різні моделі обслуговування консолідованого коррахунку в СЕП.
Інструкцією про міжбанківські розрахунки передбачене використання семи таких моделей (не враховуючи нульової).
На 1.01.2001 за певною моделлю обслуговування коррахунку працює 56 комерційних банків.
Подальший розвиток міжбанківських розрахунків в Україні передбачає, що система електронних міжбанківських розрахунків складатиметься з двох підсистем - СЕП та СТП (системи термінових переказів), які матимуть тісний взаємозв'язок.
Приєднання до СТП на сучасному етапі є добровільним і залежить від готовності банку до роботи за онлайновими технологіями.
Список літератури
Банківська система України: стан і проблеми розвитку // Фінанси України. - 2000. - № 8. - с. 114 - 118.
Банківські операції. Підручник / за ред. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні // Законод і нормат. Акти з банківської діяльності 2000. - вип. 3, тс. 3 - 87.
Кіндрацька А.М. Бухгалтерських облік в комерційних банках України: навч. пос-к. - К: КНЕУ, 1999 - 432 с.
Кіндрацька А.М. Бухгалтерських облік в комерційних банках України: навч. пос-к. - К: КНЕУ, 2000. - 404 с.
Облік та аудит у комерційних банках / За ред. д-ра ек. наук, проф. А.М. Герасимовича, Г.В. Кривовід, О.А. Мазур та ін; - Львів: в-во “Фенікс”; 1999 - с. 512.
Підсумки роботи СЕП у 2000 році // Вісник НБУ, - 2001. - №2. - с. 57 - 59.
Платіжні системи / В. А. Ющенко, А. С. Савченко, С. Л. Цокол та ін. - К., Либідь, 1998. - 486с.
Система термінових переказів - новий етап розвитку електронних міжбанківських розрахунків в Україні. - Вісник НБУ. - 2001. - №9. - с. 44 - 49.
Шевченко Р.І. Банківські операції: навч - метод. пос. для самост. вивчення дисципліни К.: КНЕУ, 2000. - 160 с.
ДОДАТОК
Операції за коррахунками “лоро” і “ностро”.
|
№з/п |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
|
1. |
За дорученням зарубіжного банку з його «лоро» рахунку перераховуються грошові кошти українській фірмі: |
№ 1600 |
№2600 |
|
|
2 |
а) списано з рахунку AT «Роксолана» в оплату за імпортні поставки; бенефіціар обслуговується банком, в якому відкритий «ностро» рахунок; б) при отриманні виписки з банку-кореспондента; , в) при сплаті за рахунок овердрафту |
№ 2600№ 1919№ 1919 |
№1919Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками№ 1500№ 1620Позиція банку щодо іноземної валюти |
|
|
3. |
3 коррахунку «лоро» списані відсотки і комісійна винагорода за надані послуги |
№ 1600Еквівалент позиції банку, щодо іноземної валюти№ 3800 |
№ 3801Одночасно комісійні доходи №6114 |
|
|
4. |
За дорученням банку кореспондента перераховано з його рахунку «лоро» в покриття в повній сумі акредитиву ... |
Подобные документы
Кореспондентські відносини між банками, відкриття кореспондентських рахунків. Порядок здійснення міжбанківських розрахунків в Україні. Реалізація розрахунків через систему електронних платежів. Облік міжбанківських розрахунків в установах НБ України.
реферат [19,2 K], добавлен 14.07.2011Теоретичні засади функціонування міжбанківських розрахунків. Принципи побудови та функції системи електронних платежів України. Особливості організації міжбанківських розрахунків в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк". Аналіз питань безпеки міжбанківських розрахунків.
дипломная работа [355,0 K], добавлен 21.01.2010Сутність і зміст міжбанківських розрахунків, їх види та форми, вимоги та нормативно-правове регулювання. Порядок відкриття та закриття коррахунку в НБУ. Схема здійснення міжбанківських розрахунків. Характеристика прямих кореспондентських відносин.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 20.03.2014Становлення та розвиток системи електронних платежів Національного банку України. Організація здійснення розрахунків через систему електронних платежів НБУ. Загальні вимоги щодо виконання міжбанківських переказів, особливості та специфіка їх обліку.
курсовая работа [298,4 K], добавлен 02.12.2015Варіанти виконання банком розрахунків за дорученням клієнтів. Особливості та законодавча база клірингових розрахунків, діяльність клірингової палати. Системи масових платежів, їх загальна структура та мета створення. Здійснення міжбанківських платежів.
контрольная работа [108,9 K], добавлен 26.07.2009Система електронних міжбанківських переказів Національного банку. Загальні умови виконання міжбанківського переказу через СЕП. Опис моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Порядок резервування та відновлення функціонування.
контрольная работа [465,9 K], добавлен 26.07.2009Основні поняття та завдання обліку і контролю руху грошових коштів на рахунках в банку. Види банківських рахунків та порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банків. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків в Україні.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 21.09.2011Поняття банківського рахунку та його види, правова природа договору. Порядок відкриття та закриття рахунків. Зберігання коштів і здійснення розрахунків між учасниками розрахункових правовідносин в установах банку на рахунках через платіжні системи.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 30.01.2010Порядок та процедура відкриття рахунків, вибір банку та його обґрунтування. Методика закриття рахунків клієнтів банку. Документальне оформлення різноманітних операцій. Організація синтетичного та аналітичного обліку операцій на поточному рахунку.
лекция [20,5 K], добавлен 10.06.2014Сутність і класифікація платіжних систем, напрями їх розвитку в банках. Аналіз основних показників діяльності ПАТ "Укрсоцбанк". Облік безготівкових розрахунків і розрахунків з використанням платіжних карток. Дослідження участі банку в платіжних системах.
дипломная работа [435,8 K], добавлен 09.11.2013Різновиди банківських рахунків та особливості їх обслуговування. Форми та види безготівкових розрахунків, ознаки, можливості застосування. Механізм здійснення міжбанківських розрахунків. Порядок функціонування системи готівково-грошового обігу в банках.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 12.07.2010Сутність, класифікація та принципи організації безготівкових розрахунків. Порядок здійснення грошових відносин між постачальником і платником. Платіжні доручення, грошові та розрахункові чеки. Система електронних платежів Національного банку України.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 03.06.2011Економічна сутність безготівкових розрахунків банківських установ. Організація роботи банка з платіжними картками. Порядок відкриття та закриття картрахунків фізичних осіб, проведення операцій по ним. Проблеми та перспективи розвитку карткового бізнесу.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 16.01.2014Характеристика файлів, якими обмінюється комерційний банк з системою електронних платежів. Схема обміну інформацією з програмним комплексом "Операційний день банку". Відображення роботи системи протягом дня. Передача і прийом пакетів платіжних документів.
контрольная работа [370,7 K], добавлен 14.03.2010Різновиди платіжних систем за характером здійснюваних платежів. Методи здійснення міжбанківських грошових переказів та основні вимоги до них. Можливості технологій системи переказу великих сум платежів. Етапи інтернаціоналізація банківської діяльності.
контрольная работа [121,7 K], добавлен 26.07.2009Сутність ризику, причини його формування та можливі результати. Методи управління кредитними ризиками в банківській системі України на сучасному етапі її розвитку. Особливості вексельної форми розрахунків. Види та характеристика міжбанківських об'єднань.
контрольная работа [111,0 K], добавлен 17.05.2009Економічна сутність розрахунків за соціальним страхуванням. Нормативне регулювання обліку розрахунків за соціальним страхуванням. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків. Порядок складання та подання звітності до фондів соціального страхування.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 20.07.2011Банківська платіжна картка як інструмент розрахунків і кредитування. Робота банку по проведенню еквайрингових операцій, аналіз емісійної діяльності. Перспективи розвитку системи розрахунків електронними платіжними картками Радомишльського АППБ "Аваль".
дипломная работа [140,9 K], добавлен 15.06.2012Характеристика публічного АТ "АКБ "Базис", фінансово-промислова група, до якої входить банк. Система управління й організація бухгалтерського обліку. Пасивні операції банку. Організація безготівкових розрахунків. Міжнародні розрахунки в банку та їх облік.
отчет по практике [861,2 K], добавлен 01.03.2012Сутність, види і нормативне забезпечення міжбанківських кредитів, їх роль у формуванні ресурсів банку. Організація обліково-операційної діяльності міжбанківського кредитування в Україні. Оцінка економічної ефективності роботи ПАТ "Ідея банк" на ринку МБК.
курсовая работа [923,6 K], добавлен 10.12.2015
