Розвиток відносин страхового відшкодування збитків і втрат в АПК

Дніпропетровськ 2004

Запропоновані заходи носять досить радикальний характер, що відповідає, на нашу думку, гостроті пережитого етапу розвитку страхової діяльності.

Основними напрямками розвитку національної системи страхування в Україні в 2004 - 2006 роках, на наш погляд, повинні стати:

- законодавче віднесення частини видів обов'язкового страхування (обов'язкове соціальне і пенсійне страхування) до соціального забезпечення і доручення його проведення некомерційним організаціям;

- скорочення категорій громадян, що підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджету;

- регламентація відкритих конкурсів для проведення обов'язкового страхування за рахунок коштів підприємств і громадян комерційними страховими організаціями (компаніями).

У третьому розділі “Формування і удосконалення відносин зі страхування в АПК” визначено, що для забезпечення ефективної реалізації обраних стратегій управління страховою діяльністю в АПК відповідно до проголошеного принципу делегування функціональних повноважень доцільно використовувати бюрократичну організаційну структуру, засновану на чітко виражених вертикалях управління основними функціональними департаментами (блоками).

Управління філіями компанії повинне ґрунтуватися на принципах регіональної чи територіальної організації, що максимально орієнтують на урахування місцевих особливостей життєдіяльності і зв'язки компанії з її клієнтами. Ми пропонуємо таку систему: філії не формують страхових резервів, не здійснюють інвестицій, не мають закінченого балансу і не є платниками податку на прибуток. Основні функції філії в цьому випадку - заключення договорів, одержання страхових внесків, врегулювання страхових випадків і здійснення виплат суворо в межах установленого ліміту відповідальності.

В основу запропонованої організаційної структури страхової компанії покладені принципи функціональності, єдиноначальності, керованості по вертикалі (ієрархії). На чолі найважливіших функціональних блоків - фінансового, страхових операцій (продажів і контролю виплат), безпеки - доцільно поставити керівників у ранзі заступника директора (віце-президента), що дозволить не тільки підвищити статус цих напрямків, але і забезпечити кращу керованість усієї компанії завдяки скороченню об'єктів управління (норми керованості) до оптимальної величини: 7-10 безпосередньо підлеглих співробітників.

Подібні принципи можуть бути рекомендовані і для страхових компаній з невеликою чисельністю персоналом. За основу організаційно-штатної структури в цьому випадку рекомендується прийняти мобільну групу перемінного складу, формовану з представників традиційних підрозділів дирекції (бухгалтерії, відділу страхування і безпеки) для рішення методом мозкової атаки різних проблем, що виникають у процесі життєдіяльності компанії. Подібна структура дозволяє зберегти невелику чисельність персоналу, обмежуючись при крайній необхідності залученням по короткострокових контрактах фахівців, відсутніх у компанії.

Планування штатних співробітників, повинне враховувати застосовувані в компанії методи обліку і збереження інформації (на паперових носіях у журналах обліку, у бездокументарній формі в комп'ютерних базах даних тощо), розмір території, на якій діє компанія (наявність філіальної мережі, довжина і стан комунікацій тощо), технічну оснащеність компанії й інші індивідуальні для кожної страхової компанії обставини.

У якості одного з можливих показників планування можна використовувати співвідношення числа штатних співробітників і страхових агентів. Для забезпечення ефективної роботи компанії і прийнятних витрат на ведення справи значення цього показника повинне бути не більш 1:3, що відповідає кращим показникам серед дочірніх товариств системи державного страхування й інших компаній з агентською мережею.

Операції із страхування життя в Україні з кожним роком мають тенденцію до спаду. Кількість діючих договорів в Україні з року в рік постійно зменшується, і це, не зважаючи на загальносвітові тенденції до зростання даного виду страхування.

У даний час в Україні необхідне посилення фінансового контролю за ефективністю страхової діяльності. Процес контролю містить три основних етапи: вироблення критеріїв контролю, тобто таких значень керованих перемінних (показників результативності), сукупне досягнення яких відповідає досягненню мети; зіставлення з ними реальних результатів і проведення необхідних коригувальних дій. Основна мета контролю складається в досягненні такого положення, при якому процес управління дійсно змушує компанію функціонувати відповідно до плану.

Необхідний перехід від загальноприйнятих процедур контролю до постійного спостереження за фінансовими показниками, чи користуючись сучасною термінологією - до фінансового моніторингу, заснованому на застосуванні спеціальних інформаційних систем для здійснення спостережень і контролю з необхідною частотою. При цьому моніторинг являє собою лише частину системи контролю, що забезпечує збір, попередню обробку і представлення контрольної інформації.

Для того щоб фінансовий контроль міг виконати свою задачу -- сприяти досягненню цілей діяльності, він повинний мати визначені властивості: носити стратегічний характер, тобто відбивати основну мету компанії і підтримувати її. Атрибутом ефективного контролю повинна бути своєчасність, причому ця своєчасність полягає не тільки і не стільки у високій швидкості чи частоті контролю, а у відповідності періодичності контролю часовим інтервалам значимих змін контрольованого явища.

Таким чином, система ефективного контролю -- це система, що подає потрібну інформацію потрібним людям до того, як розів'ється криза платоспроможності.

Принципово важливий принцип архітектурної побудови автоматизованої інформаційно-управляючої системи. Для забезпечення можливості широкого застосування автоматизованих інформаційно-управляючих систем у страхових компаніях, орієнтованих на роботу переважно з населенням і обслуговуючих сотні тисяч страхових договорів, запропонований інший архітектурний принцип побудови, заснований на попередній фінансовій обробці договорів безпосередньо в підсистемі їхнього збереження (розрахунки надходжень, виплат і резервів) за рахунок включення в її склад найпростіших обчислювальних процедур. Надалі ці проміжні дані надходять у підсистему бухгалтерського обліку і служать для складання фінансового звіту. Це дозволяє побудувати автоматизовану інформаційно-управляючу систему для фінансового моніторингу в компанії з обсягом діючих страхових договорів до одного мільйона на існуючій елементній базі - персональних ЕОМ.

Нами пропонується один з можливих варіантів блок-схеми подібної системи, що обробляє основні інформаційні потоки в страховій компанії. Інтегрована інформаційно-управляюча система, крім стандартних основних підсистем, повинна включати:

- базу даних господарських договорів, що забезпечує їхнє збереження, облік, контроль виконання за термінами і витратами;

- базу даних по інвестиційній діяльності, що забезпечує облік інвестиційних вкладень, розрахунок їхньої прибутковості і нормативів;

- базу даних по персоналу, що забезпечує облік, збереження і документування даних, включаючи штатний розклад, розрахунок витрат на оплату праці, податків, нарахувань у позабюджетні фонди, складання і документування статистичної звітності;

- підсистему прогнозування надходжень страхових внесків у розрізі основних видів страхування і філій;

- підсистему прогнозування витрат на ведення справи в розрізі основних статей витрат і філій;

- підсистему розрахунку страхових резервів і нормативів їхньої відповідності.

Оскільки застосування оптимальних антикризових стратегій за задумом оптимізації повинне бути успішним, для перевірки основних теоретичних положень був проведений експеримент у масштабах НАСК “ОРАНТА” в Запорізькій області, основні результати якого приведені в табл. 3. У 2001 р. завдяки вживанню екстрених заходів по збільшенню обсягу інвестицій і отриманої позички в 200 тис. грн. діяльність стабілізувалася. Аналіз приведених результатів практичного застосування запропонованих теоретичних моделей і методів оптимального вибору антикризових стратегій переконливо доводить їхню необхідність і корисність.

Таблиця 3

Результати ефективності діяльності НАСК “ОРАНТА” в Запорізькій області

Примітки:

1) кроки управління (етапи оптимізації) позначені римськими цифрами і відповідають табл. 2;

2) страхові виплати показані у відсотках від страхової премії.

Висновки

1. На даний час поняття “страхування” слід розглядати як всеосяжний і всепроникаючий інструмент (вид діяльності) по забезпеченню збереження чи відтворення товарів і послуг з метою відновлення майнового стану окремих осіб і стабільності економіки шляхом концентрації в спеціально створених фондах коштів, який має можливість створення додаткового захисту не тільки для клієнтів, але і для себе за допомогою системи перестрахування.

2. Страхування поділяється на певні види. Реалізація ринкових відносин в Україні має ряд специфічних особливостей по розвитку видів страхування: населення схильне до видів страхування, де присутні елементи нагромадження; держава своїми діями (чи бездіяльністю) стимулювала виникнення суто українських видів страхування: страхування відповідальності позичальника банківських кредитів; “поворотне” страхування життя. Відсутність чіткої державної політики в проведенні необхідних законодавчих заходів у страхуванні стримує розвиток класичних для більшості країн видів страхування, необхідних у сучасних українських умовах.

3. Починаючи з 1991 року відбувається бурхливий розвиток страхової діяльності. З 1993 року значного розвитку набуває особисте страхування, частка якого у загальній структурі страхового ринку в 1993 році випереджала інші види страхової діяльності і складала 46%. В другому півріччі 1994 року інфляція відчутно знизилася. Це призвело до значного падіння темпів зростання страхової діяльності, частка якої скоротилася з 1,2% від ВВП в 1994 році до 0,45% від ВВП в 1995 році, насамперед, за рахунок скорочення з 47,1% в 1994 році до 38% частки особистого страхування у загальній структурі страхового ринку.

З часу прийняття Закону України "Про страхування" на страховому ринку України намітився ряд позитивних тенденцій: зростання обсягів страхових платежів; збільшення величини страхових резервів; підвищення частки страхових премій у ВВП; збільшення розмірів статутних фондів страховиків; випереджувальні темпи росту страхових платежів щодо темпів росту страхових виплат.

4. Особливістю страхового відшкодування збитків і втрат від ушкодження майна в АПК є те, що в основу визначення страхової суми за договорами майнового страхування покладено дійсну вартість страхованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило не відшкодовуються в повному обсязі. Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення, передбаченої конкретним договором страхування. Через страхування матеріальних ресурсів в АПК здійснюється запобігання ризиків знищення майна вогнем, у результаті стихійних явищ, неправомірних дій третіх осіб, проводиться страхування сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, а також тварин на випадок їх падежу, вимушеного забою чи загибелі в результаті епідемії, хвороби, стихійного лиха чи навмисних дій третіх осіб.

5. У зв'язку з відсутністю необхідних коштів для укладання договорів страхування, недостатньою поінформованістю сільського населення, недовірою до надійності страхового захисту в аграрній сфері кількість укладених договорів особистого страхування набагато менша ніж у містах. Тому страховим компаніям слід розширювати свою діяльність в АПК в напрямі попередження фінансових ризиків.

6. Достатньою умовою для підвищення ефективності страхової діяльності в АПК стане рішення проблеми підвищення ефективності і, у більш широкому змісті, запобігання кризи платоспроможності страховиків. Обрані оптимальні антикризові стратегії зводяться до комплексів, що включають часткові чи допоміжні стратегії: розширення присутності компанії на страховому ринку і збільшення страхового портфеля в сполученні зі зміною його структури від короткострокових до довгострокових договорів особистого страхування і збільшенням частки майнового страхування і страхування відповідальності; скорочення усіх видів витрат методами управління страховими ризиками, врегулювання збитків і економії витрат на ведення справи; оптимізація структури інвестиційного портфеля за рахунок переважного інвестування резервів у високоліквідні і прибуткові фінансові інструменти.

7. З урахуванням загальноприйнятого визначення фінансової стійкості у якості критерію ефективності організаційних рішень на рівні страхової компанії в АПК доцільно розглянути величину її вільних активів. У якості цільової функції (критерію) доцільно використовувати величину прибутку від її діяльності. Новий критерій не суперечить меті страхування, оскільки прибуткова компанія вже, як правило, має фінансову стійкість і, головне, фінансові можливості для її збільшення. Оптимальними напрямками інвестицій в НАСК “ОРАНТА” за таким критерієм є наступні: мінімально необхідні засоби залишати на поточному рахунку (до трьох-п'яти відсотків), а інші вкладати в іноземну валюту, банківські вклади і дорогоцінні метали.

8. Для застосування цього підходу до розв'язуваної задачі слід обрати такі найбільш привабливі види активів, що прийняті у покриття страхових резервів: державні цінні папери; цінні папери, що випускаються органами державної влади і органами місцевого самоврядування; банківські вклади (депозити); інші цінні папери; права власності на частку участі в статутному капіталі; нерухомість; злитки золота і срібла; іноземна валюта на рахунках у банку; готівка.

9. Основними напрямками розвитку національної системи страхування в АПК в 2004 - 2006 роках повинні стати: законодавче віднесення частини видів обов'язкового страхування (обов'язкове соціальне і пенсійне страхування) до соціального забезпечення і доручення його проведення некомерційним організаціям; скорочення категорій громадян, що підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджету і доручення його проведення державним страховим компаніям; регламентація відкритих конкурсів для проведення обов'язкового страхування за рахунок коштів підприємств і громадян комерційними страховими організаціями (компаніями).

10. Для забезпечення ефективної реалізації обраних стратегій управління системою страхування в АПК відповідно до проголошеного принципу делегування функціональних повноважень доцільно використовувати бюрократичну організаційну структуру, засновану на чітко виражених вертикалях управління основними функціональними департаментами (блоками). За основу організаційно-штатної структури малої страхової компанії рекомендується прийняти мобільну групу перемінного складу, сформовану з представників традиційних підрозділів дирекції. Подібна структура дозволяє зберегти невелику чисельність персоналу, обмежуючись при крайній необхідності залученням по короткострокових контрактах фахівців, відсутніх у компанії.

11. У даний час в АПК необхідне посилення фінансового контролю за ефективністю страхової діяльності. Для забезпечення можливості широкого застосування автоматизованих інформаційно-управляючих систем у страхових компаніях, орієнтованих на роботу переважно з населенням і обслуговуючих сотні тисяч страхових договорів, запропонований новий архітектурний принцип побудови, заснований на попередній фінансовій обробці договорів безпосередньо в підсистемі їхнього збереження (розрахунки надходжень, виплат і резервів) за рахунок включення в її склад найпростіших обчислювальних процедур. Нами пропонується один з можливих варіантів блок-схеми подібної системи, що обробляє основні інформаційні потоки в страховій компанії.

Список опублікованих праць

1. Царенко О.В. Види страхування в умовах ринкових перетворень // Схід. 2003. № 2 (52). С. 26-30.

2. Царенко О.В. Державний нагляд за страховою діяльністю // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр. Вип. 147. Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. С. 15-36.

3. Царенко О.В. Особливості страхової справи // Регіональні перспективи. 2002. № 6 (25). С. 105-106.

4. Царенко О.В. Сутність страхування у сучасній економіці // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). 2002. № 3. С. 243-247.

5. Царенко О.В. Державне регулювання страхової діяльності // Держава та регіони (серія: державне управління). 2002. № 1. С. 138-140.

6. Царенко О.В. Державне регулювання діяльності страхових організацій // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 26 “Економіка”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. С. 13-14.

7. Царенко О.В. Діяльність страхових організацій в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 87-88.

8. Царенко О.В. Класифікація страхування в сучасних умовах // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2000”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. С. 5-6.

9. Царенко О.В. Проблеми розвитку перестрахування в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 67-68.

10. Царенко О.В. Страховий ринок в Україні // “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. Збірник наукових праць науково-практичної конференції 29-30 травня 2002 р./ Ред.кол.: Семенов Г.А. та ін. Запоріжжя: ЗНТУ, 2002. С. 142-143.

11. Царенко О.В. Фінансування страхової діяльності // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. Том 2. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. С. 37-39.

12. Царенко О.В. Функціонування спільних страхових компаній // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 114-116.

Анотація

Царенко О.В. Розвиток відносин страхового відшкодування збитків і втрат в АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо розвитку відносин страхового відшкодування збитків і втрат в АПК. Обгрунтовано сутність поняття “страхування”. Проведено аналіз сучасного стану ефективності відносин страхового відшкодування збитків і втрат в АПК. Здійснено вибір ефективних антикризових стратегій розвитку відносин зі страхування в АПК. Визначено особливості страхового відшкодування збитків і втрат від ушкодження ресурсів в АПК. Розроблено економіко-математичну модель страхової діяльності в АПК. Удосконалено механізм організації страхової діяльності в АПК. Розроблено механізм фінансового контролю за ефективністю відносин страхового відшкодування збитків і втрат в АПК.

Ключові слова: відносини, відшкодування, втрати, збитки, ефективність, механізм, страхування, фінансовий контроль.

Аннотация

Царенко О.В. Развитие отношений страхового возмещения убытков и потерь в АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2004.

Диссертация посвящена разработке обоснованных предложений и практических рекомендаций относительно развития отношений страхового возмещения убытков и потерь в АПК. Определено, что понятие “страхование” следует рассматривать как всеобъемлющий и всепроникающий инструмент (вид деятельности) по обеспечению сохранения или воспроизводства товаров и услуг с целью восстановления имущественного состояния отдельных лиц и стабильности экономики путем концентрации в специально созданных фондах средств - источников инвестиционных ресурсов, - что дает возможность создания дополнительной защиты не только для клиентов, но и для себя с помощью системы перестрахования. Определены виды страхования в условиях развития рыночных отношений.

Выявлена эффективность коммерческой страховой деятельности в АПК. Определены особенности страхового возмещения убытков и потерь от повреждения имущества в АПК. Размер возмещения зависит от системы страхового обеспечения, предусмотренной конкретным договором страхования. Путем страхования материальных ресурсов в АПК осуществляется предотвращение рисков уничтожения имущества огнем, в результате стихийных явлений, неправомерных действий третьих лиц, проводится страхование сельскохозяйственных культур, многолетних насаждений и животных на случай их падежа, вынужденного забоя или гибели в результате эпидемии, болезни, стихийного бедствия или намеренных действий третьих лиц. Страхование ответственности юридических лиц за причинение вреда жизни и здоровью работников АПК необходимо для повышение материального обеспечения сельских жителей, повышение их благосостояния.

Достаточным условием для повышения эффективности страховой деятельности в АПК станет решение проблемы повышения эффективности и, в более широком понимании, предотвращение кризиса платежеспособности страхователей. Избранные оптимальные антикризисные стратегии сводятся к комплексам, которые включают частичные или вспомогательные стратегии: расширение присутствия компании на страховом рынке и увеличение страхового портфеля в соединении с изменением его структуры от краткосрочных к долгосрочным договорам личного страхования и увеличением доли имущественного страхования и страхования ответственности; сокращение всех видов затрат методами управления страховыми рисками, урегулирование убытков и экономии расходов на ведение дела; оптимизация структуры инвестиционного портфеля за счет преобладающего инвестирования резервов в высоколиквидные и прибыльные финансовые инструменты.

С учетом общепринятого определения финансовой устойчивости в качестве критерия эффективности организационных решений на уровне страховой компании в АПК рассмотрена величина ее свободных активов. В качестве целевой функции (критерия) использована величина прибыли от ее деятельности. Для применения этого подхода к решаемой задаче мы предлагаем избрать такие наиболее привлекательные виды активов, которые приняты в покрытие страховых резервов: государственные ценные бумаги; ценные бумаги, которые выпускаются органами государственной власти и органами местного самоуправления; банковские вклады (депозиты); другие ценные бумаги; права собственности на долю участия в уставном капитале; недвижимость; слитки золота и серебра; иностранная валюта на счетах в банках; денежная наличность.

Определено, что с целью повышения эффективности страховой деятельности в АПК актуальным является принятие правительством таких предложений: предоставление страхователям льготных стабилизационных кредитов; разработка механизма инвестирования доли страховых резервов в валютные финансовые инструменты и драгоценные металлы; разрешение страхования в валюте всех рисков резидентов; предоставление страхователям права самостоятельного, без посредников, проведения инвестирования на валютном и фондовом рынках и рынке государственных долговых обязательств; разрешение страхователям расчетного и инвестиционного обслуживания в иностранных банках. Указаны основные направления развития национальной системы страхования в АПК.

Для обеспечения эффективной реализации избранных стратегий управления системой страхования в АПК соответственно провозглашенному принципу делегирования функциональных полномочий целесообразно использовать бюрократическую организационную структуру, основанную на четко выраженных вертикалях управления основными функциональными департаментами (блоками). За основу организационно-штатной структуры малой страховой компании рекомендуется принять мобильную группу переменного состава, сформированную из представителей традиционных подразделов дирекции. В данное время в АПК определена необходимость усиления финансового контроля за эффективностью страховой деятельности.

Ключевые слова: отношения, возмещение, потери, убытки, эффективность, механизм, страхование, финансовый контроль.

Annotation

Tsarenko O.V. Development of relations of the insurance compensation of losses in agrarian and industrial complex. - Manuscript.

The dissertation on completion of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.07.02 - a rural economics and agrarian and industrial complex. - The Dnipropetrovsk state agrarian university, Dnipropetrovsk, 2004.

The dissertation is devoted to development of the proved offers and practical recommendations concerning development of relations of the insurance compensation of losses in agrarian and industrial complex. The essence of concept "insurance" was proved. The analysis of a modern condition of efficiency of relations of the insurance compensation of losses in agrarian and industrial complex was carried out. The choice of effective anti-crisis strategy of development of relations of insurance in agrarian and industrial complex was made. Features of the insurance compensation of losses from damage of resources in agrarian and industrial complex was determined. The economic-mathematical model of insurance activity in agrarian and industrial complex was developed. The mechanism of the organization of insurance activity in agrarian and industrial complex was advanced. The mechanism of the financial control over efficiency of relations of the insurance compensation of losses in agrarian and industrial complex was developed.

Key words: relations, compensation, losses, efficiency, mechanism, insurance, financial control.

Размещено на Allbest.ru