Основні аспекти розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Суть, структура та види недержавних пенсійних фондів в Україні

2. Доходи та витрати недержавних пенсійних фондів

3. Переваги та недоліки недержавних пенсійних фондів

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Сучасне пенсійне страхування в Україні є однією з основних складових державної соціальної політики. Проте воно не всім пенсіонерам забезпечує гідну старість.

Серед проблем, що заважають здійснювати пенсійне забезпечення громадян належним чином, можна виділити складну економічну ситуацію в країні, значну тінізацію економіки, стрімке старіння населення та щоденне збільшення кількості пенсіонерів. Згідно з існуючими українськими реаліями, солідарна пенсійна система виявилася неефективною, насамперед, через зростання кількості осіб похилого віку, що, в свою чергу, призводить до збільшення пенсійних видатків та надмірне податкове навантаження на фонд оплати праці. Тому необхідним кроком в цьому напрямку є перехід до багаторівневої системи пенсійного забезпечення. Він являє собою досить тривалий складний процес, проте на Україні він уже здійснюється і першим результатом якого стала поява недержавних пенсійних фондів.

Тому, вивчення особливостей функціонування недержавних пенсійних фондів, визначення та вивчення загального стану і проблем у цій сфері дасть змогу для пошуку шляхів удосконалення діяльності недержавних пенсійних фондів є актуальним.

Метою роботи є вивчити основні аспекти розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні, визначити місце недержавного пенсійного забезпечення в системі пенсійного забезпечення, вивчити оподаткування прибутку НПФ.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу цивільно-правового статусу НПФ.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, нормативно-правові акти України, які регулюють цивільно-правовий статус НПФ, практика їх застосування.

Основними завданнями даної роботи:

1) розглянути механізм функціонування НПФ;

2) виявити джерела формування доходів і структуру видатків недержавного пенсійного фонду України;

3) визначити переваги та недоліки НПФ та запропонувати шляхи їх вирішення.

1. Суть, структура та види недержавних пенсійних фондів в Україні

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) -- це фінансова установа, що працює винятково для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації.

Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їхнього збільшення та захисту від інфляції, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів. Недержавні пенсійні фонди (НПФ) є новими фінансовими інституціями для переважної більшості населення. Проте, в світі вони є одними з найбільш популярних засобів здійснення заощаджень, в тому числі на старість, на противагу банківським депозитам та іноземній валюті. Недержавний пенсійний фонд (НПФ) - є юридичною особою, яка діє згідно закону України від 1 січня 2004 року "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Станом на 01.11.2005 року вже зареєстровано 55 недержавних пенсійних фондів та 35 адміністраторів НПФ. У 2008 році кількість учасників недержавних пенсійних фондів збільшилася до 482,5 тисячі, а загальна сума пенсійних внесків досягла 582,9 мільйона гривень. Фонд має статус організації, основною метою якої не є отримання прибутку, яка функціонує і здійснює діяльність з метою накопичення пенсійних внесків з подальшим управлінням пенсійними активами і здійсненням пенсійних виплат. Учасником НПФ може бути будь-яка фізична особа як громадяни України, так іноземці та особи без громадянства. Особа, що сплачує кошти (що називаються пенсійними внесками) на користь учасника НПФ, є вкладником фонду.

Всі недержавні пенсійні фонди мають статус неприбуткової організації, тобто їх прибуток не розподіляється між засновниками фонду, а направляється для збільшення пенсійних активів своїх вкладників. Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсії з НПФ не залежить від трудового стажу, на відміну від державної пенсії, а залежить від суми коштів учасника, накопичених в НПФ. Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків та доходу від їх інвестування за вирахуванням адміністративних витрат на обслуговування фонду. Чим нижче адміністративні витрати, тим більшою буде сума накопичень. Але у будь-якому разі оплата послуг обслуговуючих компаній не може перевищувати встановлених граничних розмірів. Частка інвестиційного доходу, що додається до суми внесків, значною мірою залежить від тривалості участі в НПФ - чим раніше стати учасником фонду, тим більшу суму пенсійних коштів можна накопичити. При цьому в НПФ можна робити порівняно невеликі періодичні внески. НПФ може виплачувати пенсію на визначений строк, а також одноразову виплату у передбачених випадках.

Крім того, учасник, досягнувши пенсійного віку, може перерахувати пенсійні кошти з НПФ до страхової організації і отримувати довічну пенсію. Учасник НПФ самостійно визначає свій пенсійний вік та строк виплати пенсії. Пенсійний вік може бути меншим або більшим від загального пенсійного віку для державної пенсії, але не більш ніж на 10 років, тобто для жінок - це 45-65 років, а для чоловіків - 50-70 років. Строк виплати пенсії на визначений строк може становити 10 або більше років, і при розрахунку пенсії сума накопичених пенсійних коштів розподіляється на весь строк. [2, c. 28]

Недержавні пенсійні фонди бувають трьох видів: Відкритий пенсійний фонд - його засновниками можуть бути будь-які юридичні особи (крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного бюджету України або місцевих бюджетів), а учасниками будь-які фізичні особи, незалежно від місця й характеру їхньої роботи. Вкладниками відкритого пенсійного фонду є будь-які юридичні чи фізичні особи. Учасниками відкритого пенсійного фонду є будь-які фізичні особи, незалежно від місця і характеру їх роботи. У недержавному пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками.

Переваги відкритого пенсійного фонду:

1) вкладниками пенсійного фонду є будь-які юридичні чи фізичні особи, незалежно від місця і характеру їх роботи;

2) підприємство може самостійно визначати порядок сплати і розрахунку внесків на користь кожного учасника;

3) у разі припинення сплати підприємством пенсійних внесків до відкритого пенсійного фонду, не обов'язково повідомляти про таке рішення відповідний уповноважений державний орган;

4) підприємство може встановлювати розмір пенсійних внесків залежно від стажу чи віку працівника;

5) сплачувати внески можна диференційовано - на користь визначених груп чи окремих працівників;

6) учасники відкритого пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь.

Корпоративний пенсійний фонд - його засновниками можуть бути юридичні особи-роботодавці, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками фонду можуть бути винятково фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками й роботодавцями-платниками такого фонду.

Вкладниками корпоративного пенсійного фонду можуть бути засновники, роботодавці-платники (бюджетні установи - в особливому порядку), працівники засновників і роботодавців-платників. Учасниками корпоративного пенсійного фонду можуть бути тільки фізичні особи, що перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками і роботодавцями-платниками такого фонду. [6, c. 101-103]

Особливості корпоративного пенсійного фонду:

1) рішення про створення корпоративного пенсійного фонду,затвердження статутних документів, будь-які зміни, внесені до статуту чи пенсійних схем фонду, мають узгоджуватися з трудовим колективом і бути записані в трудовому колективі; засновниками чи роботодавцями-платниками корпоративного пенсійного фонду можуть бути роботодавці-юридичні особи, які здійснюють свою діяльність беззбитково не менш ніж упродовж одного фінансового року, крім випадків реорганізації юридичної особи;

2) підприємство-засновник (чи роботодавець-платник, що приєднався) зобов'язано здійснювати відрахування на користь усіх своїх працівників як відсоток від їхньої заробітної плати;

3) роботодавець має право застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань щодо суми заробітної плати-залежно від віку працівників і (чи) від їхнього стажу роботи на даному підприємстві зі встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників;

4) засновники чи роботодавці-платники корпоративного пенсійного фонду не можуть бути зберігачем, аудитором, компанією з управління активами та адміністратором фонду крім випадків, передбачених Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення";

5) перериваючи трудові відносини з підприємством-засновником чи роботодавцем-платником корпоративного пенсійного фонду, людина втрачає право залишатися учасником такого фонду і має перевести всі свої кошти з цього фонду в будь-який відкритий пенсійний фонд, страхову компанію чи банківську установу.

Професійний пенсійний фонд - його засновниками можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців або фізичних осіб, включаючи профспілки або фізичних осіб, зв'язані за родом їхньої професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути винятково фізичні особи, зв'язані за родом їхньої професійної діяльності. Вкладниками професійного пенсійного фонду можуть бути засновники, юридичні або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності, визначеної в статуті професійного пенсійного фонду. Учасниками професійного пенсійного фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності, визначеної в статуті фонду.

Особливості професійного пенсійного фонду:

1) підприємство не може стати вкладником професійного пенсійного фонду, якщо рід діяльності потенційних учасників не відповідає формулюванню, прописаному в статуті фонду;

2) засновники професійного пенсійного фонду не можуть бути зберігачем, аудитором, компанією з управління активами та адміністратором фонду, крім випадків, передбачених Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Юридичні особи, що входять до складу засновників ППФ, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків із власних коштів на період до одного року. Таке рішення необхідно погодити з відповідним уповноваженим державним органом, повідомити всіх учасників, КУА, АПФ і зберігача. Якщо в колективному договорі було передбачено сплату таких пенсійних внесків, умовою ухвалення рішення також є внесення відповідних змін до нього. У разі якщо після закінчення року з дня припинення сплати внесків засновник ППФ не відновляє їхню сплату з власних коштів, він зобов'язаний вийти зі складу засновників цього фонду. Слід зазначити, що законодавцем планується впровадження обов'язкової сплати роботодавцями пенсійних внесків за працівників, зайнятих на роботах з важкими чи шкідливими умовами праці, як у професійні, так і в корпоративні НПФ.

2. Доходи та витрати недержавних пенсійних фондів

Витрати недержавного пенсійного фонду - зменшення економічних вигід у вигляді скорочення суми пенсійних активів фонду без відповідного скорочення суми його зобов'язань або збільшення суми зобов'язань фонду без відповідного збільшення суми його пенсійних активів. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань пенсійного фонду, чистій вартості активів пенсійного фонду.

Доходи недержавного пенсійного фонду - доходи, отримані на активи пенсійного фонду як проценти, дивіденди, роялті, а також орендні (лізингові) платежі за договорами оперативної оренди (фінансового лізингу) тощо. Переоцінка активів недержавного пенсійного фонду - визначення вартості (оцінка) активів пенсійного фонду на певну дату, що здійснюється за методикою, визначеною Положенням про порядок визначення чистої вартості активів недержавного пенсійного фонду (відкритого, корпоративного, професійного), затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.08.2004 №339, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2005 за №96/10376, з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Прибуток (збиток) від інвестування активів недержавного пенсійного фонду - різниця між сумою доходів від управління пенсійними активами та інших доходів (втрат) пенсійного фонду та витратами, пов'язаними зі здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. [4, c. 7-8]

Дохід (втрати) від управління активами пенсійного фонду складається з: недержавний пенсійний фонд страхування

1) прибутку (збитку) від здійснення операцій з активами недержавного пенсійного фонду;

2) пасивних доходів, отриманих на активи недержавного пенсійного фонду.

До операцій з активами пенсійного фонду належать такі господарські операції:

1) придбання/відчуження активів;

2) переоцінка активів недержавного пенсійного фонду;

3) отримання доходів (втрат) від курсових різниць;

4) вибуття активів, які перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами;

5) інші господарські операції, що впливають на чисту вартість пенсійних активів.

Прибуток (збиток) від здійснення операцій з активами недержавного пенсійного фонду складається:

1) при відчуженні активів - з різниці між доходом, отриманим від продажу (відчуження іншим способом) відповідного активу недержавного пенсійного фонду, та вартою, за якою такий актив обліковується на дату проведення останньої оцінки такого активу;

2) при проведенні переоцінки активів - з доходу від збільшення вартості або втрат від зменшення вартості активів недержавного пенсійних фондів;

3) з втрат від вибуття активів, які перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами.

До витрат пенсійного фонду, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, оплата яких здійснюється за рахунок недержавних пенсійних активів, належать:

1) оплата послуг адміністратора, уключаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої Законом;

2) сплата винагороди за надання послуг з управління активами недержавного пенсійного фонду;

3) оплата послуг зберігача;

4) оплата послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду;

5) оплата послуг торговців цінними паперами, витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи недержавного пенсійного фонду;

6) оплата нотаріальних послуг;

7) оплата послуг з оцінки об'єктів інвестицій у порядку, передбаченому законодавством; Весь без винятку прибуток (збиток) від інвестування активів недержавного пенсійного фонду, обчислений відповідно до вимог цього Порядку, підлягає розподілу між учасниками недержавного пенсійного фонду в системі персоніфікованого обліку недержавного пенсійного фонду пропорційно сумам, відображеним на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках, на дату здійснення розподілу. [5, c. 28-29]

Облік прибутку (збитку) від інвестування активів недержавного пенсійного фонду.

Контроль за дотриманням вимог цього Порядку:

1. Облік прибутку (збитку) від інвестування активів пенсійного фонду здійснюється адміністратором пенсійного фонду і відповідно до встановленої облікової політики пенсійного фонду. При веденні обліку прибутку (збитку) від інвестування активів пенсійного фонду адміністратор пенсійного фонду може використовувати методичні рекомендації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з і бухгалтерського обліку основних операцій недержавних пенсійних фондів.

2. Обчислення прибутку (збитку) від інвестування активів недержавного пенсійного фонду та його розподіл між учасниками фонду здійснюються адміністратором з періодичністю, установленою обліковою політикою пенсійного фонду, але не рідше одного разу на місяць.

3. Облік належних учасникам фонду часток прибутку (збитку) від інвестування активів недержавного пенсійного фонду здійснюється адміністратором недержавного пенсійного фонду на індивідуальних пенсійних рахунках відповідно до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

4. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Переваги та недоліки недержавних пенсійних фондів

Переваги недержавних пенсійних фондів:

Перша і головна перевага недержавного пенсійного фонду для рядового вкладника - це можливість отримати додаткову пенсію, яка може бути набагато більше державної. При цьому майбутній пенсіонер може самостійно визначати частоту і розмір внесків, термін виходу на пенсію (від 50 до 70 років для Чоловіків і від 45 до 65 для жінок), а також суму і тривалість пенсійних виплат. Клієнт НПФ може також зменшити суму регулярних платежів або перестати вносити їх зовсім - без штрафів.

Другий плюс: пенсійні внески учасника НПФ не зливаються в загальний котел, як у солідарній пенсійній системі, а зараховуються на персональний рахунок вкладника. Він може в будь-який момент дізнатися, скільки він уже накопичив.

Третя перевага: майбутня пенсія добре захищена. Всі накопичення є власністю вкладника (або його спадкоємців). Він може в будь-який час перевести гроші в інший пенсійний фонд, страхову компанію або банк. Держава висуває жорсткі вимоги і до самого НПФ, і до компанії, яка управляє пенсійними активами. Такий контроль виключає шахрайство і гарантує схоронність майбутньої пенсії. Більша частина активів недержавних пенсійних фондів вкладається в інструменти з високим ступенем надійності - банківські депозити, цінні державні папери, дорогоцінні метали. Вони дають не найбільший дохід, але дозволяють мінімізувати ризики. Крім того, НПФ, відповідно до законодавства, не можуть бути визнані банкрутом. [3, c. 14-15] Ще один приємний бонус: внески в НПФ звільняються від оподатковування аж до настання пенсійного віку вкладника.

Недоліки недержавних пенсійних фондів: Основний мінус недержавних пенсійних фондів обумовлений їхньою метою - накопиченням пенсій. Тому отримати гроші з НПФ до настання обумовленого пенсійного віку буде дуже проблематично. На руки вкладника всю накопичену суму видають лише в разі критичного стану його здоров'я (інвалідність, рак, інсульт) або ж якщо клієнт НПФ виїжджає на постійне місце проживання за кордон. У всіх інших випадках накопичення переводяться в інший фонд, страхову компанію або банк.

Другий недолік - пенсійний накопичувальний рахунок може бути лише в гривнях. Тому, щоб гроші вкладника не знецінилися, прибутковість фонду повинна бути вище рівня інфляції протягом на 10-25 років. Іншими словами, сума ваших основних накопичень не зміниться, а от рівень додаткового доходу від інвестиційної діяльності НПФ вгадати складно.

Третя неприємність - податки з накопиченої суми таки доведеться заплатити, але з настанням обумовленого в контракті пенсійного віку. Правда, закон передбачає пільгу: податком на доходи (15%) обкладається лише 60% виплат. Таким чином, ставка податку становитиме 9%. Але вкладник НПФ по досягненню 70 років звільняється від податків, якщо йому виплачується пенсія на певний термін (не менше 10 років). Це правило не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності.

Четвертий мінус - недосвідченість приватних пенсійних фондів. Далеко не кожен ризикне довірити свої гроші структурі, яка працює на ринку всього 3-4 роки. Більшість НПФ поки тільки збирають гроші, а масових виплат недержавних пенсій найближчим часом чекати не доводиться.

В цілому ситуація з розвитком НПФ виглядає не дуже оптимістичною. Другий етап пенсійної реформи стане загальнообов'язковою і будуть введені персоніфіковані пенсійні рахунки.

Становленню недержавних пенсійних фондів могли б допомогти кошти, перекинені в НПФ із держфондів.

Однак реформа гальмує через фінансову кризи,а недержавні пенсійні фонди хиріють без "свіжої крові". При ліквідації НПФ, нагадаємо, накопичені пенсійні відрахування не пропадають, а просто переводяться в інший, ефективніший фонд.

Тому криза приведе тільки до консолідації активів і укрупнення окремих НПФ.

Більшість же недержавних пенсійних фондів за рахунок диверсифікації та довгостроковості своїх інвестицій переживе кризу без втрат.

Висновки

Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницької організації), функціонує і проводить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників.

По видах НПФ розділяються на: відкриті, корпоративні і професійні. Єдиним органом управління НПФ є Рада фонду (для здійснення контролю за поточною діяльністю фонду і вирішення основних питань пов'язаних з діяльністю фонду).

Перша і головна перевага недержавного пенсійного фонду для рядового вкладника - це можливість отримати додаткову пенсію, яка може бути набагато більше державної.

Основний мінус недержавних пенсійних фондів обумовлений їхньою метою - накопиченням пенсій.

Тому отримати гроші з НПФ до настання обумовленого пенсійного віку буде дуже проблематично. На руки вкладника всю накопичену суму видають лише в разі критичного стану його здоров'я (інвалідність, рак, інсульт) або ж якщо клієнт НПФ виїжджає на постійне місце проживання за кордон. У всіх інших випадках накопичення переводяться в інший фонд, страхову компанію або банк. Витрати недержавного пенсійного фонду - зменшення економічних вигід у вигляді скорочення суми пенсійних активів фонду без відповідного скорочення суми його зобов'язань або збільшення суми зобов'язань фонду без відповідного збільшення суми його пенсійних активів.

Доходи недержавного пенсійного фонду - доходи, отримані на активи пенсійного фонду як проценти, дивіденди, роялті, а також орендні (лізингові) платежі за договорами оперативної оренди (фінансового лізингу).

Розвиток недержавних пенсійних фондів в Україні дасть можливість громадянам забезпечити собі належний рівень життя після виходу на пенсію, перетворити НПФ на потужного інституційного інвестора на фондовому ринку України, стабілізувати політико-економічну ситуацію в нашій країні.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

2. Бурков Ю. Сучасна система накопичення // Фінансові послуги. - 2006. - с. 252

3. Демченко Н. Недержавне пенсійне забезпечення: переваги та недоліки // Праця і Закон. - 2007, №7(91). - с. 14-15.

4. Луговенко Н. Соціальні функції пенсійного забезпечення // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр.). - 2008. - с. 7-9.

5. Партин Г.О., Тивончук О.І. Пенсійні фонди як учасники фінансового ринку // Фінанси України. - 2007 - 192 с.

6. Якимів А. Формування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні // Регіональна економіка. - 2006. - №4. - с. 199.

Додаток

Таблиця 1. Порівняльна характеристика різних фінансових інституцій

Размещено на Allbest.ru