Система показників оцінки страхового портфелю
Завдання статистичного дослідження страхування. Страховий портфель та фінансова стійкість його договорів. Абсолютні показники страхування. Основа розрахунків тарифів. Статистичні показники фінансових результатів і платоспроможність страхових організацій.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2014 |
| Размер файла | 78,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Поняття страхування і завдання його статистичного вивчення
- Страховий портфель та фінансова стійкість його договорів
- Статистичні показники страхування
- Статистичні показники фінансових результатів і платоспроможність страхових організацій
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Поняття "страховий портфель" вживається для встановлення фактичної кількості застрахованих об'єктів або діючих договорив страхування на певній території. Йдеться про підприємство, дільницю страхового агента, район, тощо. Під страховим портфелем в особистому страхуванні може також матись на увазі сума місячного страхового внеску по діючих договорах довгострокового страхування життя на встановлену дату на певній території. Вся поточна й перспективна діяльність страхової організації спирається на страховий портфель, структура якого в кінцевому підсумку визначає фінансову стійкість страхових операцій. Адже від величини й якості страхового портфеля залежать величини надходжень страхових платежів, обсяги й коливання виплат страхових сум й страхового відшкодування.
Структура й якість страхового портфеля можуть аналізуватись за допомогою деяких показників. Величина ж його виражається або числом застрахованих об'єктів, або загальною страховою сумою, тобто обсягом страхової відповідальності.
Для структури страхового портфеля властиве співвідношення окремих видів страхування, а також між добровільними й обов'язковими формами. Структура страхового портфеля може аналізуватись в аспекті питомої ваги діючих договорів і знову укладених договорів з мінімальними (низькими) і максимальними (високими) страховики сумами, групових та індивідуальних страхувань. Структура страхового портфеля складається під впливом асортименту страхових послуг, тобто системи видів і форм страхування. Особливе значення для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій має оперативне реагування на задоволення попиту в тих страхових послугах, які в ринкових умовах відповідають інтересам страхувальників.
Поняття страхування і завдання його статистичного вивчення
Страхування - це система економічних відносин, що полягають у створенні за рахунок підприємств, організацій та населення спеціального фонду коштів і використанні його для відшкодування втрат, що сталися внаслідок стихійного лиха та інших несприятливих випадкових явищ, а також надання допомоги громадянам у разі настання в їхньому житті різних кризових ситуацій (досягнення певного віку, втрата працездатності тощо). Страхування являє собою специфічний вид економічної діяльності. Процеси та явища, що є предметом страхування, ймовірнісні за своєю природою. Тож, для управління ними необхідно мати вірогідну та повну інформацію. Цією галуззю діяльності має займатися статистика страхування. Отже, предметом статистики страхування є масові, кількісні процеси, які відбуваються у страхуванні і мають імовірнісну природу.
У результаті стихійного лиха чи певної непередбаченої події фізичним та юридичним особам може бути завданий збиток. Звичайно постає питання про джерело відшкодування втрат. Один з можливих варіантів полягає у створенні спеціального резервного страхового фонду.
Створення резервних страхових фондів може здійснюватися у таких формах:
фонди самострахування;
централізоване страхове забезпечення;
колективні страхові фонди.
Самострахування ґрунтується на індивідуальній відповідальності і полягає в тому, що юридична або фізична особа формує власні страхові (резервні) фонди за рахунок власних коштів.
Централізоване страхове забезпечення засновується на державній відповідальності і передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів.
показник страховий портфель статистичний
Створення колективних страхових фондів, тобто страхування в цілому, базується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Страхування є найдоцільнішою, економнішою, ефективнішою і раціональнішою формою створення страхових фондів. Порівняно зі самострахуванням воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності.
Основними завданнями статистики страхування є вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів, попиту на них, складу страхувальників, оцінка диференційованих ризиків і пов'язаних з ними збитків, дослідження ефективності інвестицій і діяльності страхових компаній в цілому.
Головні функції статистики страхування - забезпечення страхових органів необхідною статистичною інформацією, а також виявлення тенденцій і закономірностей появи страхових подій. Перша функція полягає в організації статистичного спостереження в страхуванні, обробці та аналізі статистичної інформації, розробці методології розрахунку статистичних показників, обґрунтуванні системи показників для різних видів страхування. Друга функція полягає у виявленні тенденцій і закономірностей появи страхових подій, оцінці їх частоти і рівня важкості. Для розв'язання цих проблем необхідно визначити обґрунтований рівень тарифних ставок.
Крім цього, статистика страхування повинна встановлювати взаємозв'язок між страхуванням і рівнем грошових доходів населення, виявляти структуру страхувальників окремих видів страхових ризиків за віком, статтю, видом діяльності та іншими ознаками. [1]
Для розв'язання перелічених проблем статистика страхування використовує такі методи і прийоми теорії статистики: метод абсолютних і відносних величин, середніх величин, аналіз динамічних рядів, методи аналізу взаємозв'язків, індексний метод, вибірковий метод та ін.
Система страхових органів складається з державних і недержавних страхових організацій. Недержавні страхові організації включають самостійні спеціалізовані акціонерні і приватні підприємства і компанії, створення яких почалось з моменту прийняття відповідних нормативних документів на державному рівні.
Основними суб'єктами страхування виступають страховик, страхувальник і застрахований.
Страховик - це юридична особа (страхова компанія), яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.
Страхувальник - юридична або фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Застрахований - юридична або фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може відокремлюватись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.
В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це пояснюється двома формами страхових відносин: співстрахування і перестрахування. Співстрахування - це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрахування - це передача договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах виокремлюється два суб'єкти: перестрахувальник і перестраховик. Перестрахувальник - це страховик, який передає іншому договір страхування, перестраховик - це страховик, який приймає договір страхування і зобов'язання по ньому. [2]
Страхуванню належить дуже важлива роль у процесі переходу країни до конкурентного вільного ринку. Не усуваючи повністю такий фактор, як ринкова невизначеність, страхування може певною мірою задовольнити потреби в фінансовій безпеці як приватних комерційних і промислових підприємств, так і їх сімей.
У ході аналізу страхування використовуються класифікації та групування за такими ознаками.
1. За видами:
а) особисте, де економічною основою виступають події в житті фізичних осіб, - страхування життя, від нещасних випадків, медичне страхування;
б) майнове страхування, де об'єктом страхування виступають матеріальні цінності - транспорт, вантажі, інші види майна, фінансові ризики;
в) страхування відповідальності, предметом якого служать можливі зобов'язання страхувальника по відшкодуванню втрат третім особам;
г) перестрахування.
2. За функціями:
а) функція нагромадження, яка полягає в тому, що учасники страхового процесу створюють резерв коштів для покриття можливих збитків;
б) перерозподільна функція полягає в тому, що страхування дозволяє перекласти збитки одних учасників на інших;
в) функція відшкодування, або ризикова, - надання допомоги тим, хто постраждав від страхового випадку;
г) попереджувальна функція - фінансування заходів, спрямованих на зниження втрат від страхових подій.
3. За формами страхування:
а) добровільне, яке здійснюється на підставі договорів між страхувальниками і страховиками;
б) обов'язкове - на основі законодавчих актів.
Страховий ринок поділяється на галузі майнового, особистого страхування, страхування відповідальності і соціального страхування.
Об'єктами майнового страхування є основний та обіговий капітал підприємств, організацій, майно громадян.
Об'єктами особистого страхування виступають життя і здоров'я громадян. Видами особистого страхування є змішане страхування життя (об'єктами виступають одночасно життя і здоров'я), страхування дітей і т. ін. Особисте страхування виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну. Перша передбачає відшкодування втрат при настанні страхової події. Друга функція полягає в тому, що після закінчення строку дії страхового договору застрахованому виплачується страхова сума. З окремих видів страхування сума страхових внесків менша від страхової суми. Це пов'язане з використанням страховиком отриманих страхових внесків на фінансовому ринку. Частина отриманих від цього доходів виділяється застрахованому. Особисте страхування дозволяє населенню одержати доступ до додаткових фондів у разі страхових випадків.
У системі соціального страхування об'єктом страхування виступає працездатність і працевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати. Страхування працевлаштування здійснюється на випадок безробіття. Соціальне страхування має обов'язковий і добровільний характер. В обов'язковому порядку воно здійснюється через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття. Страховиком виступає держава в особі уповноважених органів, страхувальниками - праценаймачі і працюючі за наймом громадяни, застрахованими - працівники підприємств, організацій та установ. Страхові платежі здійснюються у формі внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування і Фонду сприяння зайнятості населення. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій - у разі повної чи часткової втрати працездатності; допомог - у разі тимчасової втрати працездатності та безробіття. Добровільне страхування здійснюється через недержавні та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.
У медичному страхуванні об'єктом страхування виступає здоров'я громадян. Воно проводиться на випадок хвороби і може здійснюватись як в обов'язковій, так і додатково, в добровільній формі як через державні, так і недержавні структури. Страхувальниками можуть виступати: держава (з бюджету), підприємства, організації та громадяни (за рахунок власних коштів). Страхове відшкодування надається у формі оплати лікування.
При страхуванні відповідальності об'єктом виступає зобов'язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширенішим видом є страхування громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Крім того, об'єктом страхування може виступати професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним виконанням своїх обов'язків можуть завдати збитки своїм клієнтам.
Об'єктом страхування ризиків є недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, яким притаманний суттєвий ризик. Це - ризики з кредитних і заставних операцій, біржових угод, депозитних вкладів юридичних і фізичних осіб, втрат від коливання валютних курсів. Ця галузь страхування є особливо важливою за ринкової економіки.
Перестрахування супроводжується грошовими потоками в тому разі, коли передача договору страхування здійснюється після отримання перестрахувальником страхових платежів, які він і передає перестрахувальнику. Якщо передається договір, з якого ще не надійшли страхові платежі, то їх внесення страхувальником здійснюватиметься одразу на адресу перестраховика. Крім того, у взаємовідносинах між перестрахувальником і перестраховиком мають місце грошові потоки, що характеризують фінансові відносини між ними з приводу купівлі-продажу договорів страхування. Як правило, вони здійснюються у формі комісійної плати. Ці відносини не належать до страхових грошових потоків, оскільки не характеризують рух коштів страхових фондів. [1]
Страховий портфель та фінансова стійкість його договорів
Поняття "страховий портфель" вживається для встановлення фактичної кількості застрахованих об'єктів або діючих договорив страхування на певній території. Йдеться про підприємство, дільницю страхового агента, район, тощо. Під страховим портфелем в особистому страхуванні може також матись на увазі сума місячного страхового внеску по діючих договорах довгострокового страхування життя на встановлену дату на певній території. Вся поточна й перспективна діяльність страхової організації спирається на страховий портфель, структура якого в кінцевому підсумку визначає фінансову стійкість страхових операцій. Адже від величини й якості страхового портфеля залежать величини надходжень страхових платежів, обсяги й коливання виплат страхових сум й страхового відшкодування.
Структура й якість страхового портфеля можуть аналізуватись за допомогою деяких показників. Величина ж його виражається або числом застрахованих об'єктів, або загальною страховою сумою, тобто обсягом страхової відповідальності.
Для структури страхового портфеля властиве співвідношення окремих видів страхування, а також між добровільними й обов'язковими формами. Структура страхового портфеля може аналізуватись в аспекті питомої ваги діючих договорів і знову укладених договорів з мінімальними (низькими) і максимальними (високими) страховики сумами, групових та індивідуальних страхувань. Структура страхового портфеля складається під впливом асортименту страхових послуг, тобто системи видів і форм страхування. Особливе значення для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій має оперативне реагування на задоволення попиту в тих страхових послугах, які в ринкових умовах відповідають інтересам страхувальників.
При аналізі страхового портфеля необхідно звертати увагу на його динамічність, що характеризується співвідношенням між договорами, що вже закінчуються і договорами, які знову укладаються. [3]
Для перспективного забезпечення фінансової стійкості страхових операцій важливо намагатись досягти й зберігати Рівновагу портфеля. Цей стан характеризується, як мінімум, компенсацією знову укладеними договорами тих, строк дії яких закінчується. Разом з тим така компенсація повинна розповсюджуватись не лише на кількість договорів й обсяг внесків по них, але й бути Узгодженою з страховою сумою, строком страхування і суттєво не відрізнятись від ймовірності збитку, яка переважала в попередніх договорах.
Певні особливості властиві страховому портфелю по договорах страхування життя. В цьому виді страхування на структуру страхового портфеля впливає так зване "сторно". Під ним розуміється відмова страхувальника від виконання умов договору ще до закінчення строку його дії. Сторно в соціальному аспекті показує, що попит страхувальника на певну страхову послугу даним страховиком не може бути задоволений.
Для збалансованого страхового портфеля як основи забезпечення фінансової стійкості страхових операцій важливе значення має його однорідність по обсягу страхової суми об'єктів та по відповідній їм сукупності ризиків. По величині страхової суми однорідність страхового портфеля встановлюється досить просто - по близьких в грошовому виразі страхових сумах різних об'єктів. У відношенні ймовірності збитку необхідні розрахунки, що спираються на показник розсіювання страхової суми, яка відображає частку договорів з максимальною і мінімальною сумою.
Показник збитковості страхової суми виражає собою відношення виплат страхового відшкодування або страхової суми до страхової суми всіх застрахованих об'єктів. Приведений показник дозволяє співставити витрати на виплату страховика з прийнятою ним страховою відповідальністю.
Дослідження динаміки показників збитковості страхової суми переслідує мету встановити відповідність фактичної збитковості тарифному рівню. Якщо буде виявлено, що фактична збитковість перевищує норматив, що включений до тарифної ставки, то необхідно встановити роль у цьому окремих елементів збитковості.
Розглянемо збитковість страхової суми в майновому страхуванні.
По-перше, при обов'язковому й добровільному страхуванні майна колгоспів та радгоспів застраховані об'єкти враховуються лише у вартісному виразі. Тому можливий аналіз лише загального показника збитковості, зокрема, в розрізі груп майна, що дозволить встановити по них фінансову стійкість операцій.
По-друге, при обов'язковому страхуванні будівель в господарствах громадян зіставляється число постраждалих страхувальників, що отримали страхове відшкодування (ці дані містяться в річному статистичному звіті), і число господарств, що мають застраховані будівлі.
По-третє, в разі добровільного страхування засобів транспорту, домашнього майна й будівель для з'ясування впливу збитковості страхової суми на фінансову стійкість страхових операцій досліджується відношення числа виплат до кількості укладених договорів, а також відношення ризиків як співставлення середньої страхової виплати по одному договору і середньої страхової суми по одному ж договору.
По-четверте, при добровільному страхуванні майна державних підприємств, кооперативних й громадських організацій, враховуючи лише вартісне відображення в статистичній звітності застрахованих об'єктів, можливий аналіз впливу на фінансову стійкість страхових операцій лише синтетичного показника збитковості в розрізі видів кооперації чи громадських організацій.
Взагалі, по страхуванню майна зміст елементів збитковості страхової суми дає широкі можливості для з'ясування причин підвищення збитковості. Наприклад, підвищений рівень частоти та спустошувальності страхових випадків, пов'язаних з пожежею, свідчить, насамперед, про недостатню якість протипожежних заходів. В тому разі, коли відношення ризиків перевищує одиницю по обов'язковому страхуванню, є підстави перевірити роботу страхових фахівців по переоцінці будівель з тим, щоб звести до мінімуму післяпожежні переоцінки будівель в напрямку підвищення їх страхової оцінки. Якщо ж йдеться про добровільне страхування, то високий рівень відношення ризиків свідчить про завищені розміри страхових сум.
Збитковість страхової суми по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур та вплив цього показника на фінансову стійкість страхових операцій встановлюється через відношення страхового відшкодування до певної вартості врожаю по державних цінах. Це й показник можна порівняти з тарифним рівнем.
Аналіз проводиться по кожній сільськогосподарській культурі та однорідних групах культур. Розміри страхового відшкодування знаходяться в річному статистичному звіті.
Елементи збитковості при цьому виді страхуванню суттєво трансформовані. Наприклад, при розрахунку спустошливості страхового випадку знаменник дробової величини нерідко становить одиницю (відбулась одна повінь чи засуха). Навіть при декількох страхових випадках важко виділити ступінь впливу одного з них нa величину збитку. Чисельник дробової величини (число постраждалих об'єктів) перетворюється в суму страхового відшкодування.
Для з'ясування фінансової стійкості страхових операцій по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур можна визначити й аналізувати синтетичний показник збитковості й відсоток недобору нормативного врожаю. Порівняння цих показників здійснюється як в часі, так і в регіональному аспекті. Аналіз їх динаміки за декілька років дозволяє зробити висновки щодо причин підвищення збитковості окремих страхових операцій.
Певні особливості в забезпеченні "фінансової стійкості страхових операцій по страхуванню сільськогосподарських тварин. Тут синтетичний показних збитковості страхової суми може вивчатись по категоріях господарств, видах й формах страхування. Елементи збитковості певною мірою змінюються. Так, частота страхових випадків відображає відношення числа страхових випадків до кількості застрахованих об'єктів. Якщо цей показник перевищує середній рівень в даній місцевості, це свідчить про незадовільне ветеринарно-зоотехнічне забезпечення тварин, про їх безгосподарне утримання.
Такий елемент збитковості, як спустошливість, показує, скільки в середньому тварин гине від настання одного страхового випадку. Виходячи з рівня цього показника, можна робити висновки щодо ефективності заходів по локалізації епізоотій, наслідків стихійного лиха, пожеж. Якщо від одного страхового випадків середньому гине одна тварина, то замість двох елементів збитковості (частота страхових випадків та їх "спустошливість) можна використати відсоток (К) падежу тварин. В цьому разі спустошливість дорівнює одиниці й не впливає на збитковість. Такі обставини можуть мати місце, насамперед, в особистій власності громадян, де від одного страхового випадку настає падіж однієї (часто єдиної) тварини. В державних і недержавних сільськогосподарських підприємствах при епізоотіях, стихійних чинниках, пожежах настання одного страхового випадку може зумовити загибель значної кількості тварин, тобто спустошливість буває більшою одиниці.
В роботі по забезпеченню фінансової стійкості страхових операцій по страхуванню тварин слід розмежовувати загальний відсоток падежу від відсотка страхового падежу тварин. Обмежений обсяг страхової відповідальності по умовах конкретних видів страхування може приводити до того, що при загальному високому відсотку падежу загибель застрахованих тварин буде незначною. [4]
Важливе значення має вивчення показника відношення ризиків. Він показує відношення середньої суми страхового відшкодування по одному об'єкту до середньої страхової суми однієї тварини. Якщо цей показник перевищує одиницю, це свідчить про падіж більш цінних тварин в порівнянні з загальним середнім рівнем їх страхової оцінки.
Відношення ризиків при загибелі не племінної продуктивної худоби в сільськогосподарських підприємствах може виражати ступінь непридатності м'яса для споживання людей. У цьому разі показник менший одиниці. В зв'язку з тим, що в діючій статистичній звітності особливо цінні племінні тварини, занесені в Державну племінну книгу з властивою їм високою балансовою вартістю, не виділяються із загального поголів'я, відношення ризиків може перевищувати одиницю. В цьому випадку показник відношення ризиків вказує на падіж високопорідних племінних тварин і вимагає ретельного з'ясування причин цього випадку.
В дослідженні збитковості сум по особистому страхуванню необхідно розрахувати цей показник окремо по кожному виду страхової відповідальності Потім одержані дані порівнюються з середніми нетто-ставками, які закладені в тарифах. Якщо показники збитковості суттєво не відрізняються під нетто-ставок або перевищують їх, необхідно провести аналіз елементів збитковості. За допомогою його встановлюються фактори, що визначають високий рівень збитковості. В результаті одержують необхідні дані для підвищення фінансової стійкості страхових операцій.
Статистичні показники страхування
До абсолютних показників страхування належать: страхове поле (Nmax); число застрахованих об'єктів (N); число страхових випадків (nв); число об'єктів, що постраждали (nп); страхова сума застрахованого майна (S); страхова сума об'єктів, що постраждали (Sп); страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) (Р); сума виплат страхового відшкодування (W).
Страхове поле - це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування.
Страхове відшкодування - це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників - страхової суми і страхового збитку. Страхова сума характеризує масштаби страхової операції, тобто в якому розмірі застраховано той чи інший об'єкт. Її розміри визначаються, з одного боку, вартісною оцінкою об'єкта страхування, з іншого - можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки страхування характеризує страхове забезпечення, яке не може перевищувати 100 %. Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.
Існують різні системи визначення розміру страхового відшкодування. Основними є методи повної і пропорційної відповідальності. При повній відповідальності страховика страхове відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми. При пропорційній системі відповідальність розподіляється між страховиком і застрахованим у пропорції, яка відображає співвідношення між страховою сумою і вартісною оцінкою об'єкта страхування. [3]
Страхові платежі - це перерахування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів - розміру плати з одиниці страхової суми. Страховий тариф відображає ціну страхування. Це основний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менше витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більше можливості для залучення нових клієнтів. Страховий тариф, або брутто-ставка B, складається з двох частин: нетто-ставки C, яка забезпечує виплату страхового відшкодування, і навантаження f, яке забезпечує відшкодування витрат страховика і прибутковість його діяльності. Нетто-ставка залежить від загальних розмірів страхового відшкодування (визначається на основі статистичних досліджень про кількість страхових подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страхування.
Основою розрахунку тарифів є визначення нетто-ставки (C). Це по суті планова збитковість страхової суми. Вона характеризує розмір відповідальності страховика. Чим менший цей показник, тим ефективніша його діяльність. Показник збитковості залежить від частки об'єктів, які постраждали, тобто вірогідності страхового випадку (n; N), середнього розміру страхового відшкодування () і середньої суми застрахованих об'єктів ().
Отже, показник збитковості розраховується за формулою
.
Для визначення планового розміру нетто-ставки застосовується динамічний ряд показників збитковості.
Планова нетто-ставка (N) розраховується за формулою
,
де - середня фактична збитковість страхової суми; - середнє квадратичне відхилення збитковості; t - коефіцієнт кратності відхилення, залежний від заданої ймовірності Р:
при Р = 0,682 t = 1;
при Р = 0,954 t = 2;
при Р = 0,997 t = 3.
Брутто-ставка розраховується за формулою
,
де f - частка навантаження в обсязі брутто-ставки, яка розраховується на основі даних про витрати страхової організації та її прибуток.
На практиці застосовуються тарифи, що диференціюються залежно від параметрів ризику. Крім того, страховик може варіювати тарифи і за рахунок зниження базової ставки, обмежуючи свій прибуток, залучати більшу кількість клієнтів і тим підвищувати власні доходи.
На основі абсолютних величин розраховуються такі відносні показники інтенсивності:
середня страхова сума застрахованих об'єктів ;
середня страхова сума об'єктів, що постраждали ;
середній розмір виплаченого страхового відшкодування ;
частка об'єктів, які постраждали (n: N);
показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі (W: P);
страхові платежі в розрахунку на страхову суму застрахованих об'єктів (P: S);
показник збитковості страхової суми (q = W: S);
ступінь охоплення страхового поля d = N/Nmax;
частота страхових випадків dв = nп/N;
середня сума страхового внеску ;
коефіцієнт важкості страхових подій ;
коефіцієнт фінансової сталості .
Особлива увага приділяється розрахунку страхових тарифів: нетто-ставки і брутто-ставки, динаміці показників роботи страхових організацій.
Найважливішим завданням статистики особистого страхування є розрахунок одноразових тарифних ставок на доживання, на випадок смерті з різним строком угоди і видачі платежів.
Одноразова нетто-ставка на доживання визначається за формулою:
,
де - одноразова нетто-ставка на доживання для особи у віці x років на строк t років; lx+1 - чисельність осіб, які доживають до строку закінчення угоди; lx - чисельність осіб, які доживають до віку страхування та які уклали угоду; V - дисконтний множник; S - страхова сума.
Одноразова ставка на випадок смерті є терміновою, тобто визначеною на певний строк. Вона дорівнює:
,
де nAx - одноразова нетто-ставка на випадок смерті для особи у віці x років строком на n років; lx - чисельність застрахованих осіб; dx, dx+1 - чисельність осіб, які вмирають протягом періоду страхування.
Розрахунок тарифних нетто-ставок виконується з використанням таблиць смертності і середньої тривалості життя. Для практичних розрахунків розроблені спеціальні таблиці комутаційних чисел, в яких містяться показники з таблиць смертності, дисконтні множники і розрахункові показники (комутаційні числа). Таблиці складені у двох видах: на дожиття і на випадок смерті. [7]
Статистичні показники фінансових результатів і платоспроможність страхових організацій
Статистика фінансових результатів страхових організацій вивчає обсяг доходів і витрат страхових організацій, їх склад, характеризує утворення і розподіл прибутку, вимірює та аналізує рентабельність діяльності страховиків.
До доходів від страхової діяльності належать:
зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії);
комісійні винагороди за перестрахування;
частка від страхових сум і страхових відшкодувань, сплачених перестраховикам;
повернуті суми з централізованих страхових резервних фондів;
повернуті суми технічних резервів та інших незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства.
Разом ці доходи складають валовий дохід страхової організації, основним джерелом якого є надходження від страхових платежів. При аналізі валового доходу завданням страхових організацій є вивчення динаміки надходжень страхових платежів, оцінка впливу окремих факторів на їх приріст. Такий аналіз необхідно проводити за видами страхування, видами ризиків та іншим ознаками.
До витрат страховика належать:
виплата страхових сум і страхових відшкодувань;
відрахування до централізованих страхових резервних фондів;
відрахування у технічні резерви;
витрати на проведення страхування;
інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.
Головним елементом витрат є виплати страхового відшкодування і викупних сум. Статистика вивчає їх динаміку, визначає вплив окремих факторів на їх зміну. При аналізі розраховуються показники динамічного ряду, приріст показника, що обумовлений середнім розміром виплат у розрахунку на один договір і кількістю виплат, виявляються закономірності в зміні витрат страхових організацій з виплати страхового відшкодування. Аналіз останніх необхідно здійснювати в розрізі страхових ризиків, видів страхування, страхових організацій, використовуючи показник розміру виплат на одну гривню страхових платежів.
Прибуток і рентабельність є основними показниками фінансових результатів страхових організацій.
Розраховуються такі показники прибутку: прибуток страхової діяльності; балансовий прибуток; чистий прибуток; прибуток, що оподатковується. Прибуток від страхової діяльності визначається як різниця між валовими доходами і сумою витрат і відрахувань. Балансовий прибуток страхової організації дорівнює сумі прибутку від страхової діяльності і доходів (витрат) від нестрахової діяльності. Доходи (витрати) від нестрахової діяльності складаються із доходів, що отримані від участі у діяльності суспільних підприємств, орендної плати, дивідендів за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, суми відсотків по депозитах та інших доходів, пов'язаних з нестраховою діяльністю.
Чистий прибуток і прибуток, який обкладається податком, розраховується за загальною методикою.
Для оцінки прибутковості в страхуванні використовують кілька показників рентабельності: рентабельність страхових організацій; рентабельність страхової діяльності; рентабельність окремих видів страхування.
Рентабельність страхової організації розраховується як відношення прибутку до власного капіталу. Рентабельність страхової діяльності обчислюється відношенням прибутку, що отримано від страхової діяльності, до суми витрат і відрахувань страхової організації. Розрахунок рентабельності по будь-якому виду страхування (або страховому ризику) можна виконати шляхом порівняння прибутку, який отримано від відповідного виду страхування (страхового ризику), і страхової суми або суми страхових платежів по цьому ж виду страхування.
Рентабельність страхової організації є найзагальнішим показником порівняно з рентабельністю страхової діяльності, бо перший показник відображає фінансові результати як від страхової, так і нестрахової діяльності.
Для факторного аналізу динаміки показників рентабельності використовуються статистичні методи.
Розглянемо їх застосування на прикладі одного з них - рентабельності страхових платежів (K2), що розраховується як відношення прибутку (П) до страхових платежів (СП). Для характеристики динаміки рентабельності по групах страхувальників використовується система індексів середніх величин:
Індекс змінного складу обчислюється за формулою
,
де d - частка страхових платежів окремих груп страхувальників в їх загальному обсязі. Індекс демонструє, як змінилась середня рентабельність страхових платежів в цілому по страховій компанії.
Індекс фіксованого складу, який розраховується за формулою
,
показує, як змінилася середня рентабельність по компанії в цілому за рахунок динаміки рентабельності страхових платежів по окремих групах страхувальників.
Індекс структурних зрушень можна знайти за формулою
Він свідчить, як змінилась середня рентабельність по компанії в цілому тільки за рахунок зміни розподілу страхових платежів по групах страхувальників.
Для того щоб страховики мали достатньо ресурсів для сплати поточних і майбутніх зобов'язань перед страхувальниками, вони повинні підтримувати мінімальну межу своєї платоспроможності у вигляді резервного фонду. Цей фонд служить для захисту страховиків від ризиків, пов'язаних зі страховою діяльністю, зокрема з випадковими коливаннями претензій, негативними результатами інвестиційної діяльності, недоліками програм перестрахування, великими збитками та ін. Платоспроможність засвідчує можливість суб'єкта ринку (страховика) виконати свої страхові зобов'язання згідно з умовами страхового договору. Саме наявність відповідної страхової суми у визначений термін і характеризує рівень платоспроможності страховика. [7]
Платоспроможність страхової компанії підтримується як за рахунок надання страхових послуг та акумуляції відповідних страхових премій, так і за рахунок прибутків страховика від інвестиційної діяльності. Таким чином, в окремих випадках недостатній обсяг страхових премій для виконання зобов'язань страховиків покривають за рахунок прибутку від інвестиційної діяльності.
Аналіз платоспроможності страхових організацій здійснюють у таких напрямах:
1) аналіз зобов'язань страховика;
2) аналіз ресурсів страховика;
3) співвідношення зобов'язань і ресурсів.
У свою чергу, зобов'язання страховика поділяються на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх зобов'язань належать виплати дивідендів акціонерам, заробітна плата співробітникам, інші види виплат, обумовлені діяльністю страхової організації. Зовнішні зобов'язання - це зобов'язання перед страхувальниками.
На платоспроможність страховика впливають зовнішні та внутрішні фактори. До перших належать: інфляція; зміна податкового законодавства; кон'юнктура ринку; природні аномальні явища; соціальні потрясіння і т. ін. До внутрішніх факторів можна віднести стратегію страхової компанії і механізм її реалізації; масштаби страхової діяльності та її диверсифікацію; ефективність інвестиційної діяльності та структуру інвестиційного портфеля.
Для оцінювання економічної ефективності страхової діяльності може бути використана така система статистичних показників:
Коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) страхової компанії розраховується за формулою
.
Детальніша оцінка фінансового стану, а звідси і стабільності страхової компанії, може бути здійснена за допомогою такої системи показників (коефіцієнтів):
Для забезпечення необхідного рівня платоспроможності та прибутковості акціонерного капіталу, своїх контрактних зобов'язань страхові організації мають нагромаджувати і підтримувати свої фонди в розмірі, що забезпечує покриття майбутніх зобов'язань. Для цього страховим організаціям потрібно інвестувати свої фонди для одержання необхідного доходу з мінімальним ризиком.
Для оцінювання ефективності нарощування коштів страхової компанії мають бути оцінені такі фактори:
нарощування активів компанії як фактора зміни ціни акцій компанії;
ефективність вкладення коштів в акції порівняно з банківськими депозитами;
вплив на ціну акцій компанії різних напрямів інвестування;
ефективність з погляду прибутковості та інших показників рентабельності діяльності компанії різних напрямів інвестування.
Висновки
Для діяльності страхових компаній важливе значення має їх фінансова надійність. Економічною передумовою останньої є наявність певного співвідношення між величиною страхових зобов'язань компанії та розміром коштів, які знаходяться в її розпорядженні. Коли сукупна величина страхових резервів та власних коштів страховика дорівнює його зобов'язанням або перевищує їх, то страховик може виконати свої зобов'язання. У даному випадку він є надійним та платоспроможним партнером для своїх клієнтів, насамперед, страхувальників. Коли ж розмір власних коштів та страхових резервів менший за величину зобов'язань, то страховик виконати всі свої зобов'язання не зможе. Така ситуація критична як для страховика, так і для страхувальника, бо перший може стати банкрутом, а другий - недоотримати або взагалі не отримати належне йому страхове відшкодування [1].
Фінансова надійність страхової компанії залежить від ряду факторів, серед яких можна виділити стан страхового портфеля, структура якого зумовлює величину страхових премій, сформованих страхових резервів і виплат компанії. При такому підході страховий портфель може розглядатися як інтегрований інструмент управління платоспроможністю страховика.
Контролюючи структуру страхового портфеля і, відповідно, виявляючи найбільш ризикові групи клієнтів, об'єктів страхування, страховик може оптимізувати прибутковість по портфелю. Оптимальний страховий портфель формується на основі поєднання в ньому видів страхування збитковість, за якими дозволяє утримувати якусь задану її норму, що забезпечує достатній запас платоспроможності й одержання прибутку підприємством. Управління, орієнтоване на оптимальне поєднання видів страхування в портфелі компанії, передбачає постійний моніторинг ризиків прийнятих підприємством, аналіз рентабельності страхових операцій, формування ефективної інвестиційної політики, доходи від якої впливають на платоспроможність страховика [4].
При цьому фінансова стійкість залежить перш за все від розміру і складу страхового портфелю та пов'язаною з цим можливістю територіальної розкладки збитків і визначення рівнів страхових тарифів. Це обумовлює і більш високі тарифи в малих страхових компаніях і змушує їх шукати відповідні ринкові ніші на страховому ринку, тобто займатися тими видами страхування, де менша конкуренція і виключені значні ризики.
Для ефективного управління страховим портфелем необхідно відстежувати динаміку надходження премій за окремими видами страхування, і по портфелю в цілому [4].
Структура й якість страхового портфеля можуть аналізуватись за допомогою деяких показників. Величина ж його виражається або числом застрахованих об'єктів, або загальною страховою сумою, тобто обсягом страхової відповідальності.
Для структури страхового портфеля властиве співвідношення окремих видів страхування, а також між добровільними й обов'язковими формами. Структура страхового портфеля може аналізуватись в аспекті питомої ваги діючих договорів і знову укладених договорів з мінімальними (низькими) і максимальними (високими) страховики сумами, групових та індивідуальних страхувань. Структура страхового портфеля складається під впливом асортименту страхових послуг, тобто системи видів і форм страхування. Особливе значення для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій має оперативне реагування на задоволення попиту в тих страхових послугах, які в ринкових умовах відповідають інтересам страхувальників.
Список використаної літератури
1. Баранов А. Управління страховим портфелем / А. Баранов // Вісник КНУ ім. . Шевченка. - 2007. - С.112-116.
2. Вовчак О.Д. Страхова справа: підручник / О.Д. Вовчак. - К.: Знання, 2011. - 391 с.
3. Валь А.М. Способи управління страховим портфелем / А.М. Валь, В.М. Чубатюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/val-am-ktn-chubatyuk-vm-sposobi-upravlinnya-strahovim-portfelem/
4. Дрібноход А.О. Підхід до вибору страхового портфелю за цілями страховика / А.О. Дрібноход [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2008_635/10. pdf
5. Страховий ринок України 2011-2012рр. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг" - Режим доступу: http://www.credit-rating.ua/ua/analytics/analytical-articles/13267/
6. Шор И.М. Инструменты стратегического финансового управления страховой компанией / И.М. Шор // Вестник Астраханского государственного технического университета. Сер.: Экономика. - 2012. - № 2. - С.102-108.
7. Шустіков А.А. Фінансова статистика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 290 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Головні вимоги до змісту правил страхування. Функції та правовий статус страхових агентів і брокерів. Показники оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства. Головні особливості страхування кредитних, фінансових, біржових та валютних ризиків.
контрольная работа [26,5 K], добавлен 14.10.2012Дослідження правової природи договору страхування, його місця в системі цивільно-правових договорів. Поняття, зміст і основні вимоги до страхових договорів. Права та обов'язки суб'єктів страхового зобов'язання. Процедура підготовки та укладання договору.
реферат [22,4 K], добавлен 11.05.2010Розгляд актуальних проблем страхових організацій України та загальних тенденцій їх розвитку. Аналіз стану страхового ринку в розрізі світового ринку страхових послуг. Характеристика основних ринків страхування в Україні. Найпопулярніші види страхування.
статья [28,3 K], добавлен 11.09.2017Мета страхування - захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Ризикована функція страхування. Функція створення і використання страхових резервів (фондів). Формування страхових резервів. Функція заощадження коштів. Правова база страхування.
реферат [26,6 K], добавлен 02.02.2008Суть, завдання, функції та принципи актуарних розрахунків. Структура та методи розрахунку тарифної ставки, визначення тарифів за новими видами страхування. Страховий нагляд у країнах європейського союзу. Загальні засади моделювання ризику в страхуванні.
курс лекций [1,3 M], добавлен 23.03.2010Страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки. Поняття і значення майнового страхування і його функції. Формування ринку майнового страхування. Роль і місце майнового страхування на ринку страхових послуг. Поняття страхового ринку.
реферат [25,8 K], добавлен 05.11.2008Фінансові показники ринку майнового страхування України. Послуги страхового підприємства ПрАТ СК "АСКО Донбас-Північний" зі страхування майна. Вирішення проблем майнового страхування в Україні загалом і на сході, зокрема. Збитковість страхової суми.
курсовая работа [96,8 K], добавлен 25.05.2015Розкриття сутності соціального страхування як системи забезпечення і підтримки громадян за рахунок цільового позабюджетного фонду. Теоретичне дослідження організації обліку розрахунків із соціального страхування, його відображення у фінансовій звітності.
курсовая работа [65,5 K], добавлен 19.06.2011Обов'язкове медичне страхування як елемент системи страхової медицини. Особливості страхування витрат, які не пов'язані з лікуванням. Страхування здоров'я на випадок хвороби. Види страхових програм. Динаміка чистих страхових виплат за 2008-2010 рр.
реферат [36,8 K], добавлен 02.03.2012Страхування в туризмі як система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя і здоров'я та майнових інтересів при настанні страхових випадків, його типи та функції. Умови страхової діяльності в сфері туризму та її специфіка.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 05.11.2014Макроекономічні аспекти впливу страхування фінансових ризиків на темпи економічного зростання в Україні через призму національного страхового ринку. Теоретична і фактична ймовірність валових виплат та премій із добровільного майнового страхування.
статья [356,8 K], добавлен 10.09.2013Поняття "страховий супровід вантажоперевезень". Правове регулювання страхового супроводу вантажоперевезень в Україні. Аналіз показників страхової діяльності із страхування вантажів, що перевозяться автотранспортом на прикладі ПАТ "СГ "ТАС" (приватне)".
дипломная работа [7,1 M], добавлен 05.07.2011Страхування життя та пенсій. Страхування життя та його види. Договір страхування життя. Основні випадки страхування життя. Класифікація страхування життя. Змішане страхування життя. Страхування ренти і пенсій.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 26.09.2002Історичні передумови виникнення страхування, його поняття, функції, класифікація та новітні форми. Етапи розвитку страхового ринку України та його проблеми в умовах фінансової кризи. Аналіз та порівняльна статистика страхування життя в Україні.
курсовая работа [496,3 K], добавлен 26.02.2013Ознайомлення із економічною сутністю, метою, умовами розвитку і функціонуванням страхового ринку. Характеристика особливостей майнового, особового, соціального, медичного страхування в Україні. Визначення об'єктів страхування ризиків та відповідальності.
реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2010Дія норм страхового права пов'язана зі страховими правовідносинами. Підстави виникнення страхового зобов'язання. Особливості страхових правовідносин і цивільної відповідальності громадян. Види обов'язкового страхування. Суб'єкти і об'єкти страхування.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 10.01.2009Концепція медичного страхування та значення її в суспільстві, вибір найбільш придатної для України. Мета та об'єкти медичного страхування, порядок та критерії визначення тарифів на даний вид обслуговування. Визначення суми страхового відшкодування.
контрольная работа [20,0 K], добавлен 17.11.2009Дослідження страхового захисту, як економічної категорії. Характеристика видів обов’язкового страхування в Україні. Вивчення поняття страхового фонду і ринку,а також їх головних ознак. Аналіз мети та завдання державного нагляду за страховою діяльністю.
контрольная работа [68,5 K], добавлен 29.04.2010Страховий ринок та його структура. Роль посередників на страховому ринку. Аналіз функціонування страхового ринку в Україні на сучасному етапі. Зарубіжний досвід функціонування страхових ринків. Проблеми і перспективи розвитку ринку страхування в Україні.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 14.11.2010Роль і значення страхування в сучасних умовах формування ринкової економіки. Тенденції розвитку соціального та комерційного страхування, їх відмінні риси. Внутрішня система страхового ринку, учасники відносин та їх взаємодія, зовнішнє середовище.
контрольная работа [30,2 K], добавлен 12.07.2009
