Необхідність функціонування міжнародної системи "Зелена Карта"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького

“Необхідність функціонування міжнародної системи Зелена Карта”

Ляхович Софія

Львів 2014

Зміст

1. Міжнародна система автострахування «Зелена карта»

1.1 Поняття «Зеленая карта» і її розвиток

1.2 Основні завдання й умови системи

2. Україна - учасник системи «Зелена карта»

3. Правила придбання поліса «Зелёная карта»

Вступ

Страхування відповідальності є дуже важливим виглядом страхування. Об'єктом страхування цього виду страхування є відповідальність за збиток, що може бути завдано третіх осіб під час використання транспортусобственником-водителем. В усьому цивілізований світ цей вид страхування обов'язковий. Ви просто більше не маєте права сісти за кермо, які мають такого поліса.

Поліс страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів перед третіми особами покриває ризики: - тілесних ушкоджень чи смерть третя особа; - збиток, завданий власності третіх осіб.

Тобто. у разі, коли ви завдали комусь збиток, її буде компенсувати страхової компанії. У 90% випадків - це ремонт автомобіля, рідше страждає іншого майна: будинку, павільйони, огорожі та інших. Падіння здоров'ю трапляється не часто: це збиті пішоходи чи потерпілі в ДТП водії і пасажири.

У зв'язку з зростанням автомобільного руху на країни треба розглянули якомога швидше створити систему, яка змогла б спростити міжнародне руху автотранспортних коштів шляхом забезпечення страхування ризиків відповідальності перед третіми особами, у в зв'язку зі використанням таких транспортних засобів, відповідно до вимог країни відвідин.

Отже, було створено систему під назвою «Зеленая карта», забезпечує гарантування компенсації потерпілим особам у разі дорожньо-транспортних пригод відповідно національного законодавства країни відвідин, що дозволяє власникам транспортних засобів зняти із себе відповідальність через матеріальний шкода, що може бути завдано майну, здоров'я і життя постраждалих осіб біля країн-членів системи «Зелена картка».

1. Міжнародна система автострахування «Зелена карта»

1.1 Поняття «Зеленая карта» і її розвиток

У час у зв'язку з зростанням автомобільного руху на країни треба розглянули якомога швидше створити систему, яка б забезпечити дві основних мети:

- захист інтересів постраждалого внаслідок дорожньо-транспортного події у разі заподіяння йому збитку (шкоди) іноземним громадянином;

- захист власника транспортний засіб під час мандри території Центрально-Східної Європи від виробничої необхідності виконання додаткових вимог щодо автострахуванню, які передбачаються національними законами про обов'язкове страхування цивільну відповідальність автовласників.

Старанно розв'язуючи це питання, створений 1946 року підкомітет по автотранспорту Комітету з транспорту Європейської економічної комісії ООН у Женеві представив свої пропозиції в Рекомендації №5 від 25.01.49 р., що й встановлювала систему "Зелена карта", що з часом було закріплено в Резолюції ООН №43 від 05.06.52 р. (набула чинності 01.01.53 р.). Численні питання, які залишалися неврегульованими у цій Рекомендації, відбилися в так званому Лондонському угоді - типовому двосторонньому угоді, ухвалене в 1949 року зустрічі представників страхових компаній зацікавлених країн Лондоні. Тоді ж був грунтується Рада Бюро - орган управління нової виборчої системи. автострахування зелена карта страховий

Отже, безпосередньої основою дії системи "Зелена картка" став не багатосторонній договір, а ряд двосторонніх угод, ув'язнених з урахуванням Лондонського зразкового угоди, між організаціями - членами системи. Однією з принципів системи "Зелена карта" є вимога у тому, що у кожній державі, яке хоче розпочати систему "Зелена карта", створюється Національне бюро, членами якого стають все страховики, які займаються обов'язковим страхуванням цивільну відповідальність власників автотранспортних коштів.

Крім цього, відповідно Європейської конвенції "Про покарання за дорожньо-транспортні злочину" (ETS N 52, Страсбург, 30 листопада 1964 року), передбачено, що відповідні органи структурі державної влади країни перебування громадянина заслуговують вести судове переслідування за дорученням держави за факту ДТП (скоєння злочину), досконалого таким громадянином біля цієї держави. У цьому слід зазначити, що дорожньо-транспортним злочинів, відповідно цієї конвенції, належить управління транспортним засобом без наявності страхового поліса відповідальності перед третіми особами від збитків, внаслідок використання такого транспортний засіб.

У систему "Зелена карта" в 1953 року ввійшли 10 країн - членів ЄС (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН, Франція).

Отже, "Зелена карта" - це поліс страхування відповідальності власників транспортних засобів, які зарубіжних країн. У багатьох країн Європи прийнято обов'язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів, тому обличчя, яке в'їжджає автомобілем завезеними на територію кожній такій країни, зобов'язана мати поліс страхування відповідальності. Система "Зелена карта" є міжнародним договором, створеним співтовариством страховиків, які проводять обов'язкове страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів. Одночасно назва "Зелена карта" присвоєно страховому засвідченню, що підтверджує, що його власник є власником транспортний засіб, громадянська відповідальність якого застрахована. Якщо ви і збираєтеся виїхати автомобілем зарубіжних країн, бажано, тоді як у часто обов'язково, отримати "Зелену карту". Документ дає гарантію те, що страхове покриття відповідно до полісу страхування цивільну відповідальність за шкода, заподіяний третіх осіб, відповідає мінімальним вимогам країни, у якому ви потрапляєте. Країни-учасниці Договору Зеленої карті взяли він зобов'язання визнати біля кожної із багатьох країн страхові поліси (Зелені карти) страхування цивільну відповідальність. У кожній країні - учасниці системи "Зелена карта" страховими організаціями створюється Національні бюро, які виконують дві основні функції: випускають посвідчення "Зелена карта" для видачі їх страхувальників (бюро із відшкодуванню збитків), і навіть регулюють претензії, які творяться у країни й подають позови іноземних громадян, винним у заподіянні шкоди (збитку) під час використання ними автотранспортних коштів (бюро із врегулюванню претензій). Посвідчення "Зелена карта" є еквівалентом страхового поліса.

1.2 Основні завдання й умови системи

Мета створення системи було спрощення міжнародного руху автотранспортних коштів шляхом забезпечення страхування ризиків відповідальності перед третіми особами, у через відкликання використанням таких транспортних засобів, відповідно до вимог країни відвідин.

Система забезпечує гарантування компенсації потерпілим особам у разі дорожньо-транспортних пригод, відповідно національного законодавства країни відвідин допоможе власникам транспортних засобів зняти із себе відповідальність через матеріальний шкода, що може бути завдано майну, здоров'ю і життю постраждалих осіб біля країн-членів системи «Зелена карта».

За законом страхується відповідальність власника транспортний засіб (МС):

- за шкода, заподіяний життя і здоров'я фізичних осіб,

· за шкода, заподіяний майну фізичних юридичних осіб.

Основне завдання цією системою є створення захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах з участю автовласників - нерезидентів країни, у якій сталося таке подія. Така система має насамперед запровадити механізм гарантованих виплат компенсацій постраждалим з вини автовласників інших країнах. Це забезпечувалося виконанням певних умов країнами-членами системи «Зелена карта».

По-перше, у країнах має здійснюватися обов'язкове страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів.

По-друге, у країні повинна бути єдина організація, яка проводить врегулювання збитків, заподіяних автовласниками цієї країни території інших держав, і навіть єдина організація, котра врегулює збитки автовласників - нерезидентів біля свого перебування.

По-третє, держава -- член системи «Зелена карта», на повинен здійснювати перешкод при трансфер вільно конвертованій валюти, що спрямована на страхові виплати.

Збитки у країнах -- членах системи «Зелена карта» врегульовуються, зазвичай, через уповноважену національну організацію (Моторне страхове бюро), яке переадресовує матеріальні претензії, висунуті до автовласнику - резиденту в іншій країні, відповідний моторне страхове бюро цієї країни. І тут перше моторне страхове бюро сприймається як бюро -- регулювальник збитків, а друге -- якбюро-плательщик.

Відносини між моторними страховими бюро країн -- членів системи «Зелена карта» регулюється двосторонніми угодами, які по уніфікованої формі.

Отже, якщо автовласник є резидентом країни -- члена системи «Зелена карта», він безперешкодно може проїжджати територіями всіх країн -- членів цією системою без страхування за умов країни, які відвідуються.

Функціонування цій міжнародній системи призвело до ефективності, передусім захисту потерпілих від транспортних засобів, безпосередньо задіяних у міжнародні організації.

У випадку створення ДТП резидентом однієї країни біля в іншій країні претензії постраждалих врегулюють через Національне моторне страхове бюро. Функціонування цій міжнародній системи довело її ефективність, передусім, як захисту жертв транспортних засобів, які які у міжнародних з'єднаннях.

Збитки постраждалим компенсуються страхова компанія водія, який скоїв наїзд, а врегулюванням страхових випадків займається Моторне Бюро країни, де ви перебуваєте.

Витрати ремонт автомобіля і/або відновлення здоров'я людей, які постраждали, платяться у розмірі, встановлених законодавством держави, де сталося ДТП.

2. Україна - учасник системи «Зелена карта»

У 1996 р. до системи "Зелена карта" приєдналася Україна, відповідно до Постановою Кабінету міністрів України від 28 вересня 1996 року №1175, створено Моторне (транспортне) страхове бюро України, що об'єднує більше 60 страхових компаній, а 2000 р. України впроваджений повне охоплення обов'язковим страхуванням цивільну відповідальність власників автотранспортних коштів. Попри те що, що у СРСР такий її різновид страхування не проводили й котрі відповідного досвіду був, Україна таки могла у перші роки незалежності докласти великих зусиль вступу до неї.

Для впровадження її Комітет із питань нагляду над страхової діяльністю спільно з провідними вітчизняними страхові компанії виходячи з вивчення статистики дорожньо-транспортних пригод, автотранспортного травматизму, й майнових збитків провів класифікацію транспортних засобів та учасників дорожнього руху, визначив особливості та організаційні принципи страхової захисту за цьому різновиду страхування, встановив ліміти страхової відповідальності держави і вже 28 вересня 1996 року Постановою КМУ №1175 було визначено лад і умови проведення страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів і правові засади утворенняМоторного (транспортного) страхового бюро України, що приєдналася до системі "Зелена карта".

Фактично Україна з перших країн колишнього СРСР зробила значний прорив у цій сфері. До речі, наш північний сусіда досі неспроможна виконати вимоги Європейських директив і розпочати неї.

Україна з часу свого приєднання до країн - учасницям системи "Зелена карта", доклала значні сили щодо створення потужної і найнадійнішою страхової захисту.Усовершенствовалась робота як страхових компаній, і державного нагляду над страхової діяльністю. Так, постановою КМУ від 27.05.2000 р. № 842 встановлено розміри страхових платежів з договорами страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів території України, що більш наближені європейських стандартів (хоч і цього замало) і який розраховуються з неоподатковуваних мінімумів доходів громадян день підписання договору страхування і продовження терміну страхування. Передбачено також знижки і пільги декому категорій страхувальників, саме:

· у разі укладання однимстрахователем договорів страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів щодо 30 і більше транспортних засобів терміном 6 місяців і більше зазначені розміри страхових платежів зменшуються на 20 відсотків;

· пенсіонери (громадян України), які особисто керують транспортним засобом, під час ув'язнення договорів страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів повинні сплачувати зменшені розміри страхових платежів.

Пріоритетність розвитку страхового ринку України щодо страхування цивільну відповідальність власників коштів транспорту є дуже важливою системою страхової захисту як у соціально-економічному, і у політичному значенні та забезпечити необхідною реальністю у зв'язку з розвитком вітчизняної економіки.

Прогресивний характер розвитку страхового ринку створює об'єктивні умови для активного вдосконалення перспективного виду страхування, такого як обов'язкове страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів. Відповідно законодавства України Моторне (транспортне) страхове бюро України об'єднує понад 60 страхових компаній, виступаючи гарантом їх платоспроможності щодо страхових зобов'язань за цим видом страхування.

У торік у Україні було зафіксовано і врегульовано 1137 страхових випадків, за якими сплачено в середньому близько 4700 гривень кожен такий випадок. Отже, кілька тисячі громадян України лише рік вже отримали матеріальну допомогу (тобто страхового відшкодування) від вітчизняного страхового ринку. Натомість, відсутність цього обов'язкового виду страхування тягне за собою неминучі проблеми: систематичне відхилення винуватців дорожньо-транспортних подій від відшкодування заподіяної збитку і ускладнення процедури врегулювання претензій, як наслідок - додаткова навантаження на державний бюджет черги щоб одержати допомоги.

Розглядаючи необхідність, і перспективність цього виду страхування не можна обминути і той дуже важливу річ - проблему шахрайства власників наземного транспорту. Як стверджує світовий досвід, лише Німеччини від рівня цього щорічно страхові компанії мають збиток у близько 2 млрд. ньому. марок, практично становить 10% від усіх страхових випадків при страхуванні цивільну відповідальність власників транспортних засобів.

Страхова захист власників автотранспорту необхідна, і це доведено часом та практикою від його здійснення України.

Розвиток міжнародного ділового співробітництва, зростання автомобільних вантажних перевезень і автомобільного туризму вимагає як комплексного вирішення питань страхової захисту національних інтересів власників авто, і розуміння безпосередньо ними вимог міжнародного права у взаєминах страхування.

Як запевняє заступник генеральний директорУАСК ">АСКА" ГалинаТретякова, введення у Україні цього виду страхування стало першим масовим обов'язковим виглядом страхування, який має своєю метою збільшити обсяги збуту страхового продукту.

Генеральна асамблея системи "Зелена карта" висунула перед Україною ряду досить жорстких вимог. На думку членів асамблеї, забезпечення гарантій платоспроможності українських страхових компаній поки що що ні у тому рівні, який би гарантував виплату страхових сум у разі наступу страхового випадку. Тож висунули обов'язкова умова - сформувати депозитний рахунок ( млн), що має забезпечити фінансові гарантії МТСБУ при страхуванні цивільну відповідальність власників транспортних засобів по міжнародним зобов'язанням.

Оскільки "Зелена карта" передбачає відшкодування збитків усіма учасниками системи (тобто. ризик у разі переміщається "на плечі" інших учасників), те, як вважає асамблея, за неплатоспроможність конкретної української страхової компанії " відповідатимуть" найсильніші у плані компанії.

Недовіра іноземних страхових компаній викликає і можливість наших страховиків встановити тарифні ставки послуги, які відповідали б європейського рівня.

Деякі західні компанії, враховуючи й інші зауваження, вважають, що сформувати депозитний рахунок українські страхові компанії неспроможна, враховуючи свої можливості. І запропонували свої послуги, як компаній, які перестраховувати ризики по закордонах.

Відповідно правил гри, які пропонують українським страхових компаній, Україна змушена ділитиметься значною частиною премій із зарубіжними компаніями, які перестраховувати ризики.

Сьогодні більшість страхових компаній поліпшило свої можливості і якість страхових продуктів, і навіть забезпечила зростання надходження страхових платежів.

Також у українського законодавства внесено корективи, які дозволяють вносити у витрати сплачені підприємствами страхові платежі зі страхування цивільну відповідальність. Це найбільше позитивне досягнення страховиків нинішнього року.

На ринку виділилася група лідерів в авіаційному, морському,автотранспортном страхуванні, тарифи яких максимально стоїмо навіть поблизу європейським.

І хоча вистачає фінансових можливостей для укладання серйозних за міжнародні договори, проте, на думку першого заступника главиУкрстрахнадзора МиколиМниха, є підстави говорити, що вітчизняні компанії готові самостійно реалізувати проект й можуть бути однакові правах з закордонними учасниками "Зеленої карти".

Міжнародний сертифікат "Зелена карта" має право видавати 11 українських страхових компаній, які отримали ексклюзивні права підписувати договори обов'язкового страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів протягом 2 років. Але це ще вітчизняні, а іноземні карти.

Також прийнято зразки бланків української "Зеленої карти" і страхових полісів. Середня вартість карти - -30.

Нині завершується підписання двосторонніх угод між учасниками системи, зокрема досягнуто домовленості і Франції, Великобританією, Фінляндією, Естонією, Югославією.

У той самий час в умовах вступу України до "Зелену карту" його повинні визнати усіх членів цієї організації (39 країн Європи і сподівалися Середземномор'я).

Сьогодні МТСБУ об'єднує 66 страхові організації на правах асоційованих членів, які проводять страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів території України. 11 їх набули статусу повного члена (мають право реалізацію полісів міжнародного страхування - української "зеленої карти").

3. Правила придбання полиса «Зелена карта»

При виїзді зарубіжних країн наявність «Зеленої карти» обов'язковий вимогою.

Вартість поліса розраховується відповідно до тарифнимсеткам, затверджених МТСБУ.

Вартість поліса «Зелена карта» залежить від:

- країни відвідин,

- типу транспортний засіб,

- терміну страхування.

Форма сертифіката і поліса, страхові тарифи затвердженіМоторним Бюро України є єдиними всім вітчизняних страхових компаній.

Термін страхування обираєтьсястрахователем, і визначено у межах від 15 днів до 1 року.

Ліміти відповідальності встановлено відповідно до законодавства країни, у якій сталося дорожньо-транспортна пригода.

Документи, необхідних страхування:

- посвідчення водія,

- свідчення про реєстрацію транспортний засіб.

Придбати поліс «Зелена карта» за найближчому представництві «>PZU Україна».

За інформацієюМоторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) відповідно пункту 7 статті 16 закону України "Про страхування" у разі виїзду зареєстрованого Україні автотранспортного вартість територію в іншій країні - члена міжнародної системи автострахування "Зелена карта", власник такого транспортний засіб зобов'язаний укласти договір страхування цивільну відповідальність власника (користувача) транспортний засіб перед третіми особами, дія якої поширюється для цієї країни, і від страхувальника - повного членаМоторного (транспортного) страхового бюро страхової сертифікат "Зелена карта" єдиного зразка, який ухвалений в усіх країнах - членах цій міжнародній системи страхування.

Відповідно Постанові Кабінету міністрів України з 06.07.1998 року №1024, здійснення контролю над наявністю біржа у власника (користувача) транспортний засіб страхового сертифіката "Зелена карта", у разі виїзду завезеними на територію в іншій країні - члена міжнародної системиавтострахування "Зелена карта", покладено на Державну службу України.

Висновки

Система "Зелена карта" є міжнародним договором, створеним співтовариством страховиків, які проводять обов'язкове страхування цивільну відповідальність власників транспортних засобів.

Основою дії системи "Зелена карта" став не багатосторонній договір, а ряд двосторонніх угод, ув'язнених з урахуванням Лондонського угоди між організаціями - членами системи. Однією з принципів системи "Зелена карта" є вимога у тому, що у кожній державі, яке хоче розпочати систему "Зелена карта", створюється Національне бюро, членами якого стають все страховики, які займаються обов'язковим страхуванням цивільну відповідальність власників автотранспортних коштів.

Основне завдання цією системою є створення захисту потерпілих у дорожньо-транспортнихпроишествиях з участю автовласників - нерезидентів країни, у якій сталося такепроишествие. Функціонування цій міжнародній системи призвело до ефективності передусім захисту потерпілих від транспортних засобів, якізадействованни у міжнародних організаціях.

Країни-учасниці договору Зеленої карті взяли він зобов'язання визнати біля кожної із багатьох країн страхові поліси (Зелені карти) страхування цивільну відповідальність.

Пріоритетність розвитку страхового ринку України щодо страхування цивільну відповідальність власників коштів транспорту є дуже важливою системою страхової захисту як у соціально-економічному, і у політичному значенні та забезпечити необхідною реальністю у зв'язку з розвитком вітчизняної економіки.

Відповідно законодавства України Моторне (транспортне) страхове бюро України об'єднує понад 60 страхових компаній, виступаючи гарантом їх платоспроможності щодо страхових зобов'язань за цим видом страхування.

Міжнародний сертифікат "Зелена карта" має право видавати 11 українських страхових компаній. Згідно з умовами вступу України до "Зелену карту" його повинні визнати усіх членів цієї організації (39 країн Європи - й Середземномор'я).

При виїзді зарубіжних країн наявність «Зеленої карти» обов'язковий вимогою.

Список використаної літератури

1. Страхування:Підручник/Керівник ред. колективу й наук. ред.С.С.Осадець. - Вигляд.2-ге, перероб. йдоп. - До.:КНЕУ, 2002. - 599 з.

2. pro100.com.ua

3. kontrakty.com.ua

Размещено на Allbest.ru