Облік у банках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Методичні основи фінансового обліку у банках

Фінансовий облік - забезпечує своєчасну і значущу інформацію про фінансовій стан банка та результаті його діяльності. Його користувачами є правління банку, службовці, діючі і потенційні кредитори та інвесторі, контролюючі органі та інші.

Об'єктами фінансового обліку, які відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках є:

1. Активи банка (готівка, кошти на коррахунках, депозити і кредити в інших банках, портфель цінних паперів, матеріальні і нематеріальні активи, кредити і фінансовий лізинг, надані клієнтам або банкам інші активи);

2. Зобов'язання (кошти на коррахунках банків, депозити и кредити банків, кошти до вимоги клієнтів, термінові депозити клієнтів, цінні папери власного боргу, кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій, інші зобов'язання);

3. Капітал (уставний капітал, нерозподілений прибуток, інші фонди і загальні резерви, результати поточного року, результати переоцінки основних засобів). Власний капітал банку займає незначну частку у загальному обсязі капіталу банку (до 10%), що обумовлено специфікою діяльності комерційного банку як установи, що здійснює мобілізацію тимчасово вивільнених грошових ресурсів на фінансовому ринку та надає їх у позику. Проте власний капітал має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності. Він виконує три важливі функції:

· захисна - страхування вкладів і депозитів, що гарантує певний захист інтересів кредиторів комерційного банку у випадку його ліквідації або банкрутства;

· оперативна - особливо важлива у період початку функціонування банку, що надає можливість за рахунок власного капіталу профінансувати придбання основних засобів, оренду приміщення та початок фінансової діяльності;

· регулююча - при встановленні економічних нормативів регулювання комерційних банків важливе місце відводиться нормативам капіталу банку.

Залежно від джерел і порядку формування власний капітал комерційного банку має такий поділ (табл. 1):

Таблиця 1. Поділ власного капіталу банку залежно від порядку утворення

фінансовий банк облік капітал

Банк може надавати клієнтам інформацію про свою надійність і переваги тільки через опубліковану фінансову звітність, де відображається вся діяльність банка.

Актуальність, надійність и повнота інформації, надана банком в фінансових звітах, визначають його репутацію. Фінансові звіти, підготовані для зацікавлених осіб, є кінцевим пунктом системи обліку.

Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО), до основних фінансових звітів відносять:

Звіт про прибутки та збитки (оцінюється діяльність банка, включає доходи і витрати, зареєстровані в визначений період);

балансовий звіт (елементи, які безпосередньо пов'язані з оцінкою фінансового стану в балансовому звіті, визначають: активи, зобов'язання, капітал);

звіт про рух грошових коштів.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу, або зростання активів або зменшення зобов'язань, що спричиняють збільшення капіталу і не є внесками акціонерів. Усі доходи діляться на

· Банківські;

· Небанківські операційні;

· Непередбачені.

До банківських доходів належать ті, які безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Небанківські доходи можуть включати інші доходи, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Банківські доходи поділяються на (табл. 2.).

· Проценти;

· Комісійні;

· Торгівельні;

· Інші банківські операційні доходи.

До процентних відносяться доходи, які обчислюються пропорційно до часу і суми та є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик.

До них належать:

· Доходи за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

· Доходи у вигляді амортизації дисконту за цінними паперами;

· Комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язаннями її надати, що визначаються пропорційно до часу і суми вимоги, встановлені пропорційно до суми вимоги.

Проценти та прирівняні до них комісійні складають основну частину банківських доходів. Проценти за користування кредитами мають найбільшу питому вагу у доходах банку. Після доходів за кредитами наступними за значенням виступають надходження за інвестиційними цінними паперами, процентний дохід за міжбанківськими позиками (за забезпечення та під забезпечення державних цінних паперів).

Таблиця 2. Доходи банку

Дохід від операцій із цінними паперами може складатися з дисконту та купона, але до процентного доходу за борговими цінними паперами включаються тільки проценти, які були нараховані за такими цінними паперами після їх придбання.

Проценті доходи доцільно класифікувати за такими критеріями:

· Строковість;

· Резидент/нерезидент;

· Фінансовий інструмент (депозити, кредити або цінні папери).

До процентного також входить дохід за строковими депозитами, що розміщені в інших банках. Значення складових процентного доходу може змінюватися щорічно залежно від змін процентних ставок і попиту на кредити, але дохід за кредитами практично завжди залишається важливим для кожного банку. Проценти та прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно не рідше одного разу на місяць, як правило, в останній його день, незалежно від періодичності розрахунків, яка вказана в угоді з контрагентом.

Комісійні - це доходи за усіма послугами, наданими контрагентами, окрім комісійних, що подібні за природою до процентів.

Торгівельні прибутки - це чисті прибутки від операцій купівлі-продажу різних фінансових інструментів.

До інших банківських операційних доходів відносяться ті, що не включені у перелічені вище групи. До них належать доходи від цінних паперів із непередбаченим доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі, та капіталовкладень.

Небанківськими операційними доходами вважаються доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення (доходи від продажу основних засобів - від орендних операцій), доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації не фінансового характеру тощо) та інших операцій.

Непередбаченими вважаються доходи, які за змістом відповідають таким ознакам:

· Виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - прибуток буде визначений тільки за фактом подій;

· Не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів).

Непередбачені доходи не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Витрати - це зменшення економічної вигоди у звітний період у формі відпливу або виростання активів, виникнення заборгованості, що веде до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між акціонерами (табл. 3).

Таблиця 3. Витрати банку

Якщо доходи збільшують суму капіталу, то витрати її зменшують. Усі витрати поділяються на:

· Банківські витрати;

· Небанківські операційні витрати;

· Непередбачені витрати.

До банківських належать витрати, які безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Небанківські витрати можуть включати інші витрати, які не відносяться до основної діяльності банку.

До процентних відносяться витрати, які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку. основною складовою видатків банків є процентні виплати за депозитами. Найбільші витрати пов'язані з купівлею строкових депозитів. За вкладами до запитання, як правило, встановлюється невелика плата.

До комісійних відносяться витрати за всіма послугами, отриманими від третіх сторін.

Торгівельні збитки - це чисті збитки від операцій купівлі - продажу різних фінансових інструментів.

До інших банківських операційних витрат відносяться ті, що не включені у перелічені вище групи.

Інші небанківські операційні витрати виникають в процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.

2. Переоформлення і закриття рахунків

Суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, а також їх відокремлені підрозділи, мають право відкрити поточні, бюджетні, кредитні та депозитні рахунки.

При реорганізації підприємства (злитті, приєднанні, поділі, перетворені, виділенні) подаються такі сам документи, як і для відкриття рахунка вперше.

Вимоги щодо порядку відкриття рахунків.

Оформляють заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, разом з якою подають до установи банку:

· свідоцтво (засвідчену нотаріально копію) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

· належним чином зареєстрований статут або положення, засвідчене нотаріально чи органом який реєструє;

· довідку, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

· картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документі підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів. У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної підприємству;

· копія документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Господарські товариства, договірні об'єднання, товарні біржі, друковані засоби масової інформації (редакції, видавництва), крім зазначених документів, надають нотаріально засвідчену копію установчого договору.

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунка укладається відповідно до Типового договору на обслуговування комерційним банком.

Фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я. За довіреністю підприємця, що засвідчена нотаріально, рахунком підприємця можуть розпоряджатися інші особи.

Особливості та перелік документів для відкриття рахунків у інших випадках наведено в таблиці 4.

У разі відкриття поточного рахунка для ведення спільної діяльності без участі іноземних інвесторів, копія документа про реєстрацію договору про спільну діяльність не подається, а в картці із зразками підписів ставиться зразок відбитка печатки учасника договору, якому за довіреністю усіх учасників договору про спільну діяльність надано право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком.

Відмітка установи банку про відкриття рахунка ставиться на титульній сторінці першого примірника договору.

У договорі між банком та фізичною особою зазначається номер, дата та ким виданий документ, що засвідчує фізичну особу, адреса постійного місця проживання, а також ідентифікаційний номер фізичної особи.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. У розрахункових документах зазначається підстава для перерахування коштів.

У разі проведення перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, викликаної змінами назви, організаційно-правової форми, форми власності, рахунок закривається. Для відкриття нового рахунка суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний подати до установи банку заяву, нову копію свідоцтва про державну реєстрацію, зміни до установчих документів, копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчені в установленому порядку відповідно до чинного законодавства України, а також довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

У разі ліквідації підприємства для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок підприємства, що ліквідується, визначений ліквідатором (ліквідаційною комісією). Для цього до банку подаються рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена карта із зразками підписів ліквідатора (уповноважених членів ліквідаційної комісії) і відбитком печатками підприємства, що ліквідується. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором.

Поточні рахунки закриваються в установах банку:

а. на підставі заяви власника рахунка;

б. на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

в. на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства;

г. на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.

Закриття поточного рахунка за бажанням власника здійснюється на підставі його заяви. Банк здійснює остаточні операції за рахунком, у тому числі - за перерахуванням залишку коштів на підставі платіжного доручення власника рахунка на інший, відкритий цим підприємством рахунок, зазначений у заяві. Датою закриття рахунка вважається день, наступний за днем останньої операції за рахунком.

Справа з юридичного оформлення рахунка залишається в установі банку.

Операції на рахунках у банках можуть бути тимчасово припинені на підставі рішення державних, податкових, судових, правоохоронних та інших органів, якщо це передбачено законодавчими актами України. У разі тимчасового припинення операції по рахунках такі рахунки не закриваються до отримання повідомлення відповідного органу про відміну рішень про припинення операцій на рахунках.

Таблиця 4. Перелік документів, що подаються банку для відкриття рахунків окремим клієнтам

Размещено на Allbest.ru