Страхування підприємницьких ризиків: сучасний стан та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

Контрольна робота на тему:

«Страхування підприємницьких ризиків: сучасний стан та перспективи розвитку»

Виконала:

Студентка 4 курсу групи 41ТзМТ

Камінська М.В.

Перевірила: Рибка Т.О.

Київ 2014

План

Вступ

1. Поняття і види страхування підприємницьких ризиків

2. Класифікація підприємницьких ризиків

3. Сучасний стан та перспективи розвитку

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Будь-яка підприємницька діяльність, як відомо, пов'язана з несподіванками, ступінь яких залежить від здатності підприємця прогнозувати політичну і економічну ситуацію, розраховувати фінансову окупність проекту, вибирати партнерів для своєї діяльності, швидко реагувати на зміна ринку і приймати ефективні управлінські рішення. Однак передбачити всі несподіванки, супутні підприємницької діяльності, як правило, неможливо, а тому завжди існує ризик збитків або неотримання наміченої прибутку.

Дана робота присвячена аналізу і характеристиці окремих видів ризиків підприємницької діяльності.

Актуальність даної теми обумовлена необхідністю удосконалення теоретичного забезпечення страхування підприємницьких ризиків.

Відповідно в рамках першого розділу будуть дано поняття і види підприємницьких ризиків, у другому розділі буде розглянута класифікація підприємницьких ризиків, у третьому - сучасний стан та перспективи розвитку. У висновку буде дана характеристика рівнів підприємницького ризику, а також наведені приклади страхування окремих видів підприємницьких ризиків.

1. Поняття і види страхування підприємницьких ризиків

Ризики підприємців можуть бути зовнішніми та внутрішніми. До зовнішніх відносяться ризики, не пов'язані безпосередньо з діяльністю підприємців, їх клієнтів та контрагентів (стихійні явища природи, техногенні катастрофи, злочинні дії третіх осіб, рівень інфляції, політичні події і т.д.). Внутрішні ризики виникають в результаті конкретної діяльності цих підприємців (рівень собівартості продукції, її якість і надійність, умови збуту, передпродажний і після продажний сервіс, якість реклами, технічний рівень основних виробничих фондів, рівень забезпеченості оборотним капіталом, співвідношення між власними і позиковими коштами, відбір клієнтів, професійний рівень робітників і службовців і т.д.).

Одним з способів захисту від підприємницьких ризиків є висновок договорів страхування. При цьому потенційний страховий інтерес підприємців пов'язаний з отриманням покриття по максимально можливій кількості ризиків. Однак страховик при вирішенні питання про прийняття відповідальності повинен перш за все виходити з імовірнісного характеру настання страхового випадку, не залежного від волі страхувальника. Внутрішні ризики далеко не завжди відповідають цій вимогу. Отже, при здійсненні підприємницької діяльності страхування можуть підлягати в першу чергу зовнішні ризики.

Під страхуванням підприємницьких ризиків розуміється страхування підприємцем ризиків своїх збитків і неотримання очікуваних доходів від застрахованої підприємницької діяльності через порушення зобов'язань контрагентами підприємця або зміни умов цієї діяльності з не залежних від підприємця обставинам. Об'єктом даного страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із здійсненням комерційної діяльності.

Страхування підприємницьких ризиків передбачає обов'язки страховика по страхових виплат у розмірі повної або часткової компенсації втрат доходів або додаткових витрат страхувальника, викликаних такими подіями, як зупинка або скорочення обсягу виробничої діяльності внаслідок обумовлених причин; банкрутство; невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань контрагентом страхувальника, що є кредитором по угоді; понесені страхувальником судові або будь-які непередбачені витрати Страхова сума за договором найчастіше встановлюється в межах вкладень страхувальника в застраховану діяльність зі збільшенням її в ряді випадків на узгоджену між сторонами договору очікуваний прибуток від даної діяльності. При цьому нерідко умови договору страхування передбачають встановлення франшизи.

Специфіка страхування обумовлює ряд вимог до порядку укладання договорів. Зокрема, страхувальник повинен пред'явити свідоцтва про свою реєстрацію, ліцензії чи патенти на що підлягає страхуванню діяльність, інші необхідні документи. У своїй заяві про бажання укласти договір він повинен дати докладну інформацію про підприємницької діяльності, умови її здійснення, очікувані доходи та витрати, укладених контрактах, своїх контрагентів та інших обставин, що мають відношення до ступеня ризику.

Виникнення видів страхування підприємницьких ризиків стало, з одного боку, наслідком розширення страхування звичайних майнових ризиків, а з іншого - результатом розвитку нової сфери діяльності страховиків - поруки та гарантій. Обсяг відповідальності страховика в залежності від різних умов може різнитися в великих межах: від стихійних лих до набору суспільно-політичних чинників.

Відомо досить велика кількість видів страхування, що забезпечують страховим захистом майнові інтереси підприємців. Вони підрозділяються між собою, як правило, по об'єктах страхування та страхових ризиків.

Економічна наука зазвичай виділяє 3 стадії кругообігу коштів в процесі товарного виробництва:

- грошову, пов'язану з вкладеннями капіталу і придбанням на наявні грошові кошти необхідних засобів виробництва;

- виробничу, суть якої полягає в створення нової вартості шляхом перенесення на готовий продукт вартості основних фондів, робочої сили, споживаних сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів;

- товарну, що виражається в реалізації готової продукції та її оплати.

Усі види страхування, пов'язані зі страховим захистом підприємців, можна розділити відповідно до вищезгаданих стадій кругообігу.

Перша стадія пов'язана з інвестуванням капіталу, яке може бути здійснено в основні фонди та оборотні кошти, науково-технічну продукцію, а також в цінні паперу. Страхове забезпечення вкладених капіталів здійснюється за допомогою страхування інвестицій та фінансових гарантій.

Страховий захист підприємця на другій стадії кругообігу може бути забезпечений різними видами страхування майна, що гарантують компенсацію збитку від різних стихійних лих, катастроф, неправомірних дій третіх осіб і т.д., і страхування цивільної відповідальності, що відшкодовують втрати підприємця у зв'язку з необхідністю покривати шкод, заподіяну діяльністю підприємства третім особам, які зазвичай виводять за рамки страхування підприємницької діяльності і відносять до самостійних підгалузям страхування. Крім того, тут проводиться страхування на випадок перерв у господарської діяльності у зв'язку з пожежами, аваріями та іншими несприятливими подіями, що забезпечує захист від непрямих втрат, пов'язаних з припиненням випуску продукції, додатковими витратами по відновлення виробництва та ін

На третій стадії кругообігу здійснюється страхування ризику неплатежу, експортних кредитів і т.п.

Особливістю цієї підгалузі є те, що вона займає проміжне положення між страхуванням майна і страхуванням відповідальності. Це випливає з самого характеру ризиків у підприємницькій діяльності, які обумовлені двома типами протиріч: між людиною і руйнівними силами природи і між партнерами в процесі суспільно-економічних відносин.

Підприємницька діяльність являє собою безперервний процес з нарощування вкладеної в справу власності. Порушення безперервності може бути викликано втратою засобів праці або будь-якими подіями в сфері економічних відносин. Так, знищення або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, аварії, пожежі, крадіжки і т.д. веде не тільки до прямих фінансових збитків, що відшкодовуються за договорами страхування майна, а й до непрямих втрат, пов'язаних з зупинкою виробництва, які покриваються за договорами страхування підприємницьких ризиків. Разом з тим зменшення підприємницького доходу може бути результатом невиконання з різних причин третіми особами своїх комерційних або фінансових зобов'язань. Проводячи страхування від цієї групи ризиків, страховик бере на себе функції гаранта виконання таких зобов'язань, що багато в чому схоже зі страхуванням відповідальності, тільки в даному випадку страхувальником є не заподіювач шкоди, а особа, яка може зазнати збитків через невиконання зобов'язань свого контрагента.

Таким чином, страхування підприємницьких ризиків об'єднує в собі деякі риси страхування майна та страхування відповідальності. Отже, при проведенні таких видів страхування використовуються окремі підходи до визначення обсягу відповідальності та оцінки ризику, характерних для перерахованих вище підгалузей страхування.

2. Класифікація підприємницьких ризиків

страхування підприємницький ризик збиток

Будь-які рішення, прийняті підприємцем в процесі своєї господарської діяльності, несуть в собі можливості невдачі, втрати, тобто є ризиковими.

Ризик можна визначити як небезпеку потенційно можливої, імовірної втрати ресурсів, або втрати доходів у порівнянні з можливим, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності. Інакше кажучи, ризик є загроза того, що підприємець може понести втрати у вигляді додаткових витрат понад передбачених прогнозом, проектом, програмою його дій, або отримати дохід нижчий від того, на який він розраховував.

Підприємницький ризик пов'язаний насамперед з вибором і прийняттям управлінського рішення на різних рівнях структури управління: галуззю, підприємством або його підрозділами. Ризик підприємницької діяльності крім елементів господарського ризику, включає специфічні види ризику, пов'язані з особистими майновими грошовими внесками в створення даного підприємства. Йдеться перш за все про ризик повної або часткової втрати майна або грошового вкладу, в тому числі і ризик банкрутства, характерний в умовах ринкових відносин.

Господарський ризик є невід'ємною частиною господарської діяльності будь-якого підприємства, незалежно від форми власності.

Господарський ризик можна визначити як діяльність суб'єктів підприємств пов'язаної з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, процесі якої є можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, або невдачі, відхилення від мети, що містяться в обираних альтернативи.

У практичній діяльності ризики можуть бути настільки великими, що здатні зупинити продуктивну роботу, змусити підприємця відмовитися від здійснення операції, що вимагають великих первісних інвестицій і часу. У той же час наявність чинника ризику є для підприємця сильним стимулом для постійного здійснення режиму економії, змушує його ретельно аналізувати рентабельність проектів, розробляти інвестиційні кошторису, наймати відповідні кадри.

Ризик підприємницької діяльності можна підрозділити на наступні види:

а) ризик втрати майна в результаті стихійних лих;

б) ризик виникнення цивільної відповідальності за збиток наноситься довкіллю;

в) ризик втрати прибутку;

г) ризик, пов'язаний з реалізацією продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку;

д) технічний ризик, пов'язаний з експлуатацією обладнання, будівельно-монтажних споруд і т.д.

е) комерційні ризики, пов'язані з недопоставку продукції, невиконанням фінансових зобов'язань;

ж) валютний ризик, пов'язаний з розширенням сфери зовнішньоекономічної діяльності.

Розглянемо детальніше класифікацію перерахованих вище видів ризику.

Одним з важливих видів підприємницького ризику є ризик втрати майна. Цей вид ризику можна підрозділити на наступні підвиди:

- ризик, пов'язаний з втратою майна в результаті стихійних лих;

- ризик, пов'язаний з втратою майна в результаті крадіжки, в тому числі крадіжки зі зломом, викраденням транспортних засобів і т.д.

- ризик, пов'язаний з втратою майна в результаті аварії на виробництві;

- ризик втрати майна під час транспортування;

- ризик, пов'язаний з відчуженням майна в результаті неправомірних дій місцевих органів влади.

В умовах ринкового господарства, актуальним для підприємця стає ризик цивільної відповідальності.

Під цивільної відповідальністю слід розуміти обов'язок кожної особи відшкодовувати збиток, заподіяну іншій особі. Ризики цивільної відповідальності характерні для всіх областей життя як господарської діяльності, так і особистого життя громадян. До числа таких ризиків слід віднести: ризик виникнення відповідальності за забруднення навколишнього середовища, за недотримання договорів поставок, якість продукції, що випускається підприємством.

Одним з найбільш значних для підприємця видів ризику є ризик втрати прибули з різних причин.

До цієї групи входять наступні види ризиків:

- ризик втрати прибутку, внаслідок вимушених перерв у виробництві;

- ризик втрати прибутку внаслідок втрати майна;

- ризик втрати прибутку в результаті невиконання договірних зобов'язань;

- втрати внаслідок зміни кон'юнктури ринку та переходу на випуск іншої продукції;

- втрати в результаті заміни застарілого обладнання та впровадження нової техніки і технології;

- втрати внаслідок проведення страйків та інших суспільно-політичних чинників.

Технічний ризик визначається ступенем організації виробництва, проведенням профілактичних і регламентних заходів (регулювання, перевірки і т. д.)

У групі комерційних ризиків можна виділити наступні: - ризик, пов'язаний з недопоставки продукції, виконанням фінансових зобов'язань і ризик, пов'язаний з неповерненням кредитів.

Ринковий ризик включає наступні підвиди ризиків, пов'язані з внутрішнім і зовнішнім ринком. До них можна віднести: ризик у визначенні структури та обсягів виробництва нових і старих виробів; ризик пов'язаний з цінами і запитами, тобто можливістю покриття за допомогою платоспроможного попиту витрат по задоволенню виробах, що реалізуються за певними цінами.

З зовнішнім ринком пов'язані ризики: ризик зміни цін на світовому ринку, ризик пов'язаний з митними обмеженнями.

Під валютним ризиком розуміють небезпеку валютних втрат, викликаних зміною курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти при проведенні зовнішньоекономічних операцій. При цьому розрізняють два основних види ризику: ризик наявності валютних збитків по конкретних операціях в іноземній валюті та бухгалтерський ризик збитків при переоцінці активів і пасивів.

3. Сучасний стан та перспективи розвитку

До початку економічних реформ в країні монопольне право на проведення страхових операцій мали організації, що входять в систему Держстраху СРСР. В останні роки почався процес створення страхового ринку. На страховому ринку зараз діють як державні страхові організації, так і акціонерні, кооперативні суспільства, асоціації.

Досвід розвинених країн показує, що без правильного оцінювання та організації страхування ймовірних ризиків не може ефективно функціонувати жодне підприємство. Окремі країни навіть запроваджують обов'язкове страхування відповідальності юридичних осіб за можливе завдання збитку. На жаль, у нашій країні страхування міцно не увійшло до звичаїв ділового обігу. Залишається сподіватися, що бізнесмени другого, третього покоління будуть усвідомлювати, що краще сплатити меншу суму за страховий поліс, ніж втратити бізнес через один великий збиток.

Нині малий і середній бізнес постійно балансують на межі ризику. Організувати фірму -- справа нескладна. А ось утримати бізнес на плаву вдається не багатьом. Адже навіть за стабільних продажів усе можна втратити за один день. Пожежі, аварії та звільнення провідних працівників -- усе це піддає загрозі не тільки прибуток компанії, але й саме її існування. Однак неприємні наслідки можна мінімізувати. Для цього й існує інститут страхування бізнесу.

Наприклад, районна перукарня фінансово значно менш стабільна, ніж великий fashion-холдинг. І те, що для останнього лише неприємність, для невеликої фірми може стати катастрофою. Затоплення сусідами зверху швидше за все викличе серйозний ремонт зали. Однак у бюджеті комерсанта не завжди передбачені витрати на позаплановий ремонт. Припинення діяльності у такому разі неминуче.

У цьому випадку власник бізнесу зацікавлений у компенсації можливих збитків. І важливо, щоб страхова сума, на яку застраховане підприємство, відповідала можливим втратам під час настання страхового випадку, оскільки виплата за ним найчастіше є для підприємця єдиним джерелом покриття збитків.

Другий момент, який відіграє важливу роль, -- розмір страхового внеску. Як правило, всі фінансові кошти власники малого і середнього бізнесу вкладають у справу. Нерідко під час виникнення форс-мажору вони навіть не мають резервів для ліквідації його наслідків. Але, попри це, мало хто з підприємців зважується спрямувати гроші на страхування, хоча ці витрати складають лише невеликий відсоток від сум можливих втрат. З метою економії, а також за старою російською традицією, дрібні бізнесмени все ще віддають перевагу сподіванню на везіння.

Нині страхові компанії включають до пакета страхування малого бізнесу такі основні види страхування :

· майнове страхування дозволяє застрахувати майнові ризики, пов'язані з експлуатацією і використанням приміщень офісу, устаткування, меблів, товарів на складах тощо. А також на випадок їх крадіжки, псування або інших шкідливих впливів. За настання страхового випадку СК повинна буде компенсувати потерпілому підприємству (страхувальникові) збиток у повному обсязі за умови, що страхова сума відповідає реальній вартості застрахованого майна. У випадку недострахування майна СК (за законом) має право виплатити тільки частку збитку, що дорівнює частці страхової суми до дійсної вартості майна;

· страхування відповідальності дозволяє застрахувати відповідальність страхувальника за завдання шкоди третім особам (наприклад, клієнтам) після виставлення ними претензій до підприємства. Наприклад, майстер-перукар зіпсував волосся клієнта (пофарбував в інший колір або пересушив). Або під час надання СПА-послуг, використання хімічно активних речовин (профкосметика) було завдано шкоди здоров'ю клієнта та ін. У цьому випадку потерпілий може виставити претензії до підприємства або його власнику. А що робити останньому, якщо у нього немає вільних коштів для відшкодування шкоди? Тут і допоможе договір страхування професійної відповідальності. Варто зазначити, що страхова компанія виконає вимогу про відшкодування шкоди тільки в межах страхової суми;

· страхування від перерв у виробництві дозволяє застрахувати втрати, що виникають за позапланових перерв на виробництві. Часто бізнес малого підприємства зосереджено в одному місці (як правило, це орендований офіс). Під час пожежі в офісі діяльність фірми виявиться фактично паралізованою. Від вимушеної перерви компанія зазнає збитків: неотриманий прибуток, додаткові витрати з метою скорочення збитків; неминучі поточні витрати (зарплата персоналу, оренда, податки, амортизація) та ін. Розмір відшкодованих страховою компанією збитків буде прямо залежати від фактичного часу простою. Звичайно, страховик встановлює франшизу (невідшкодована частина збитку). У цьому випадку це мінімальний термін перерви діяльності. Тільки після його закінчення простій буде страховим випадком.

Крім усього вищенаведеного, страхові компанії пропонують своїм клієнтам також інші послуги. Приміром, пакети із медичним страхуванням персоналу (як від нещасного випадку на виробництві, так і в цілому), автомобілів (ОСАЦВ, викрадення та інші ризики), страхування товарів і устаткування під час перевезень тощо. Є і пакети, актуальні для підприємців: страхування цивільної відповідальності у здійсненні підприємницької діяльності. Страховим випадком тут визнається завдання шкоди третім особам під час здійснення страхувальником господарської діяльності, експлуатації орендованих приміщень, обслуговування приміщень, які здають в оренду, надання масових послуг населенню.

Але, не забуваймо, що зараз відбуваються Бойові дії на. В результаті дій терористів гинуть не винні люди, безліч компаній і приватних осіб зазнають значних збитків. Ситуація справді непроста і, на перший погляд, безвихідна. Адже у всіх договорах страхування обумовлені ситуації, які страховка не покриває. До них відносяться і страхові випадки, які мали місце в зоні бойових дій. Логічно припустити, що страховики мають повне право відмовити у відшкодуванні постраждалим.

Якщо ми уважно розглянемо статтю 26 Закону України «Про страхування», то виявимо, що в переліку умов відмови виплати компенсації відсутнє таке поняття, як АТО. Формально, антитерористична операція не є бойовими діями. Тому, якщо вона не згадується безпосередньо в вашому договорі страхування, то підстав для відмови у відшкодуванні у страховика немає.

Можливо найближчим часом АТО все-таки почнуть класифікувати як форс-мажор. Це матиме не кращі наслідки для клієнтів, що здійснюють страхування ризиків підприємства на Сході. Тим не менш, на сьогоднішній день, мені не зустрічалися договори страхування майна з таким пунктом. Таким чином сторона, що постраждала в ході АТО, має законні підстави отримати компенсацію або оскаржити в суді відмову по її виплаті.

Ситуацію ускладнюють українські ЗМІ, називаючи ДНР і ЛНР терористичними організаціями (незважаючи на те, що рішень суду з визнання їх такими не було). Подібна риторика засобів масової інформації стимулює страховиків відмовляти клієнтам у компенсації збитку. Оскільки збитки, завдані в результаті терористичних дій, стандартним договором страхування підприємницьких ризиків не покриваються. Насправді, відмова з подібною мотивацією також підлягає оскарженню.

Окремий момент, на якому хочеться зупинитися, обговорюючи страхування майна підприємств в зоні АТО, це грамотне оформлення документів компетентними органами (ДАІ, РУВС). Вони повинні відповідати інтересам страхувальника, а для цього важливо дотримуватися правильних формулювань. Наприклад:

· викрадення транспортного засобу - «протиправне заволодіння транспортним засобом»

· попадання уламків міни або гранати - «ушкодження, завдані тупим важким предметом»

· конфіскація майна бойовиками - «таємне розкрадання майна».

Такі формулювання допоможуть постраждалому зайняти більш міцну позицію в переговорах зі страховиками.

Заручниками ситуації, що склалася стали не лише страхувальники, які зазнали шкоди в результаті АТО, а й самі страхові компанії. Незважаючи на те, що бойові дії на Сході країни носять явний форс-мажорний характер, Торгово-промислова палата України офіційно не визнає цього. В результаті клієнти, що оформили страхування діяльності підприємства, піддаються неправомірним відмовам у відшкодуванні збитків.

Незважаючи на явний конфлікт інтересів страхової компанії та страхувальника, існує єдиний шлях, щоб уникнути його: сісти за стіл переговорів в пошуках взаємовигідного рішення. У ряді випадків страхова компанія буде готова піти назустріч клієнтові:

· якщо ви - корпоративний клієнт, подальша співпраця з яким в пріоритеті;

· якщо не можна однозначно обґрунтувати відмову з юридичної точки зору;

· якщо потенційний збиток від судових витрат перевищує розмір компромісного відшкодування збитку.

Неоціненну допомогу в переговорах із страховою компанією може надати страховий брокер. Його вагомим аргументом є весь портфель страхувальників. Це значно переконливіший аргумент, ніж кількість договорів страхування у будь-якого з клієнтів СК.

Тобто правильний підхід до справи допоможе вирішити будь-яку заплутану проблему. І кваліфікована допомога страхового брокера в пошуках найбільш вигідного рішення виявиться тут більш ніж доречною.

Висновки

Попри різноманіття, ринок страхування малого бізнесу майже не охоплений. І сьогодні такі послуги пропонують лише СК, що стабільно працюють. Це пояснюється тим, що страховики несуть низку неминучих витрат за оцінкою як застрахованого майна, так і ризиків, яким воно може бути піддано. І це попри те, що розміри страхових премій, отриманих від невеликих фірм, досить невеликі.

Рішення різноманітних проблем, пов'язаних зі страховим захистом підприємців і працівників підприємств в умовах ринкового господарства, можливо лише при поєднанні різних форм страхування: державного, взаємного, кооперативного. акціонерного товариства. При цьому необхідно розмежувати сфери діяльності кожної з цих форм страхування та забезпечити їх взаємодію з метою найкращого задоволення потреб підприємців (страховиків).

Список використаних джерел

1. Страхування. Підручник./Под ред Шахова В.В. - М.: 1997. - 311с

2. Страхування: теорія, практика та зарубіжний досвід./Под ред Агееав П.П. - М.: 1998. - 376 с.

3. Говорушко Т. А. Страхові послуги : навч. по-сіб. / Т. А. Говорушко. - К. : ЦНЛ, 2005. - 396 с.

4. Вовчак О. Д. Страхові послуги: навч. посіб. / О. Д. Вовчак. - Л. : Компакт - ЛВ, 2006. - 656 с.

5. Страхування : підручник / [кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. - 2-ге вид., переробл. і до- пов.]. - К. : КНЕУ, 2008. - 599 с.

Размещено на Allbest.ru