Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти та науки України

Київський інститут бізнесу та технологій

РЕФЕРАТ

З предмету «Соціальне страхування»

на тему «Фінансування сфери соціального страхування»

Виконав: студент

Мунтаніол Микита Адріанович

Перевірила: к.е.н.,доцент,

Ткаченко Є.Ю.

Запоріжжя 2014



Зміст

Вступ

1. Джерела фінансування сфери соціального страхування

2. Фінансування Фонду державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

3. Фінансування Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

4. Фінансування Фонду державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

5. Фінансування Пенсійного фонду

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Соціальне страхування -- фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.

Питання фінансового забезпечення соціальних гарантій завжди були актуальними. Їхня актуальність посилюється в країнах із перехідною економікою, де відсутня досконала система як самих соціальних гарантій, так і джерел їхнього фінансування.

Насамперед треба чітко розмежувати, що є соціальною гарантією щодо громадян своєї держави і що є соціальною послугою з боку держави. Звісно, соціальна гарантія повинна мати законодавче закріплення і передбачені законами джерела фінансування. Держава за рахунок бюджету повинна забезпечувати мінімально гарантований рівень надання послуг у галузі освіти, медичного, культурного, побутового і соціального обслуговування населення і насамперед громадян, які з тих чи інших причин мають низький рівень матеріального забезпечення.

Водночас громадяни держави повинні мати право за рахунок власних коштів і кредиту підвищувати рівень свого соціального обслуговування або одержувати соціальні послуги якіснішого змісту. Тому при розгляді фінансового забезпечення соціального страхування повинен бути виділений фінансовий норматив забезпечення соціальних гарантій на відповідну розрахункову одиницю -- одного жителя, одного учня, студента, пенсіонера тощо. Цей норматив і є гарантованим державою засобом надання безоплатних благ і послуг, що власне є соціальною гарантією. Кошти в межах нормативу можуть бути асигновані як з державного, так і з місцевих бюджетів або за рахунок різних позабюджетних фондів.

Все, що надається понад вказаний норматив, може бути платним. Важливою умовою здійснення такого підходу є наукове обґрунтування фінансових нормативів соціальних гарантій, їхня диференціація залежно від економічного розвитку територій, структури населення, природних та інших умов.

У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або ж за браком такої від народження, при втраті годувальника, при безробітті.

За своїм змістом соціальне страхування являє собою систему відносин із формування й використання централізованих і децентралізованих фондів, які необхідні для фінансування непередбачених потреб суспільства та його членів, відшкодування шкоди, яка виникла в наслідок стихійного лиха та інших подібних подій. У модельному законі про державне соціальне страхування, який було прийнято на десятому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасників СНД 6 грудня 2000 року, державне соціальне страхування визначено як частину системи соціального забезпечення, яку організовано державою в інтересах застрахованих із метою забезпечення державних гарантій від можливих наслідків соціальних ризиків, і полягає в матеріальному забезпеченні застрахованих осіб, наданні їм соціальної, медичної і реабілітаційної допомоги.



1. Джерела фінансування сфери соціального страхування

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також добровільним соціальним страхуванням через страхові компанії, що мають ліцензії Національного комітету фінансових послуг України.

В Україні існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

Тип соціального страхування	Механізм реалізації
На випадок безробіття	здійснюється через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням	здійснюється через Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності	здійснюється через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Пенсійне страхування.	здійснюється через Пенсійний фонд України та недержавні пенсійні фонди

Система соціального захисту населення включає такі форми:

-- соціальне страхування за рахунок страхових внесків до фондів соціального страхування (державні або недержавні);

-- державне забезпечення та надання соціальних послуг окремим категоріям громадян за рахунок державного бюджету;

-- соціальна допомога та соціальна підтримка непрацездатних громадян за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Соціальне страхування здійснюється на таких загальних засадах:

1) обов'язковість соціального страхування всіх працюючих за наймом;

2) забезпечення осіб, що працюють самостійно, тільки тими видами захисту, у фінансуванні яких вони беруть участь;

3) надання можливості додаткового добровільного страхування у системі загальнообов'язкового соціального страхування з метою одержання додаткового матеріального забезпечення;

4) рівноправність усіх застрахованих осіб стосовно зобов'язань з фінансування витрат і отримуваних у результаті цього прав та гарантій;

5) державна гарантованість виплат щодо загальнообов'язкового соціального страхування.

В залежності від типу соціального страхування, виплати ,у разі настання страхового випадку, здійснюються через відповідні фонди соціального страхування. Розглянемо чотири основних фонди державного соціального страхування що існують в Украіні - це Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійний фонд України.

2. Фінансування Фонду державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» розділу 4, статті 19 - джерелами формування коштів фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є :

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб

4) асигнування із Державного бюджету України

5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку

6) часткова сплата за путівки на санаторно-курортне

лікування

7) інші надходження відповідно до законодавства.

8) Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку.

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

До коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

3. Фінансування Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» розділу 4, статті 16 - джерелами формування коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є :

1) страхові внески страхувальників;

2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення" , інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом;

4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;

5) благодійні внески підприємств, установ, організацій;

6) інші надходження відповідно до законодавства України.

8) Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку.

Кошти бюджету Фонду використовуються на:

1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг,

2) здійснення заходів відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"

3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію

4) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

5) формування резерву коштів Фонду.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.

4. Фінансування Фонду державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розділу 9, статті 46 - джерелами формування фонду є:

1) внески роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

2) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

4) кошти, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону

5) добровільні внескі та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цього Фонду та Кабінетом Міністрів України.

5. Фінансування Пенсійного фонду

страхування соціальний пенсійний

Згідно Закону України «Про пенсійне страхування» - джерелами формування фонду є:

1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовуються до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;

4) суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фон у, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

6) добровільні внески;

7) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік одночасно із затвердженням Державного бюджету України. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України.

З 1 січня 2011 року впроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування замість платежів до чотирьох фондів соціального страхування, а також консолідацію в одному органі (Пенсійному фонді України) спільних для всіх фондів соціального страхування функцій, таких як: облік платників;збір та облік страхових коштів;контроль за нарахуванням та сплатою єдиного внеску;подання єдиної звітності.

Запровадження єдиного внеску дозволило досягти збільшення надходжень до фондів соціального страхування, спростити взаємодію платників з фондами, зменшити кількість перевірок та форм звітності.



Висновки

Турбота про майбутнє є плід цивілізації - вона відрізняє людину освічену від дикуна» ( Д. Бедріон ).

Страхування суттєво впливає на соціально-економічну стабільність суспільства і як таке - належить до кола чинників, що безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни. Вітчизняний страховий ринок, попри стабільне нарощування обсягів страхових премій, ще не набув статусу впливового соціально-економічного чинника.

Страхування не стало в Україні важливим фінансовим чинником розвитку національної економіки. Українських страховий ринок все ще не відіграє належної ролі в забезпеченні страхового захисту громадян і суб'єктів господарювання. До цього часу чітко не визначені місце та роль системи страхування в життєдіяльності суспільства.

Водночас, розвиток страхового ринку є похідною соціально-економічного розвитку країни. Зацікавленість держави в розвитку страхового ринку полягає в тому, що завдяки страхування уможливлюється підвищення соціального захисту населення та господарюючих суб'єктів; зменшується навантаження на державний бюджет у частині відшкодування непередбачуваних збитків природно-технічного характеру; вирішуються окремі проблеми соціального забезпечення завдяки перенесенню державних соціальних виплат з коштів бюджету на страхові виплати. Страхування є стабільним і довгостроковим джерелом інвестування. Страхова галузь може і повинна використовуватися як ефективний інструмент пенсійної реформи. Водночас, розвиток якісного страхування - процес поступовий і тривалий.

Розвиток страхування в Україні стримується багатьма об'єктивними та суб'єктивними чинниками.

Головним серед них є відсутність платоспроможного попиту на страхові послуги внаслідок низького рівня життя населення, обмеженість корпоративних фінансів, нестійкість податкової системи, відсутність економічних стимулів розвитку страхування. Існування загальносистемних чинників, сукупна дія яких перешкоджає формуванню українського страхового ринку як ефективного засобу соціального захисту та потужного сектору економіки.

Загалом проблем формування вітчизняного страхового ринку більш ніж досить. Всі вони мають різноплановий характер, зумовлюються різними чинниками, по-різному впливають на сучасний стан і можливості розвитку страхування в нашій країні. Проте без їх вирішення неможливо очікувати на формування цивілізованого страхового ринку в Україні. Вирішення ж їх має здійснюватися комплексно, із залученням представників законодавчої і виконавчої влади, страховиків, усіх зацікавлених у якнайшвидшому кількісному і якісному розвитку страхування в нашій державі.

Відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування зокрема та соціально-економічного розвитку України взагалі обмежує бачення середньо та довгострокових перспектив, без чого не можна ефективно здійснювати страхову справу. Крім того, це негативно впливає на можливості узгодження політики у сфері страхування з процесами перетворень у багатьох інших сферах, концентрації ресурсів, консолідації політичних і ділових кіл навколо чітко визначених цілей.

Недосконалість нормативно-правової бази, що регламентує функціонування страхового ринку негативно позначається як на кількісних, так і на якісних показниках розвитку вітчизняного ринку страхових послуг. Недосконала законодавча база і несприятливе економічне середовище спричинили серйозні диспропорції між обов'язковим і добровільним страхуванням.

Соціально-психологічна ситуація в українському суспільстві справляє негативний вплив як на розвиток України загалом, так і на становлення її ефективної системи страхування. Ця ситуація вимагає від держави системних, спрямованих, конкретних дій з відновлення довіри громадян шляхом подолання сучасних проблем.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки притаманні всій системі страхування.

Є два головних сценарії розвитку подій у сфері страхової діяльності: перший можливий за збереження існуючих тенденцій розвитку страхового ринку, другий - лише за умов кардинальних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, що супроводжуватимуться і вдосконаленням страхової справи в нашій державі.

Вітчизняний страховий ринок за своєю структурою не є досконалим. Він перебуває у стадії стагнації, не є досить прозорим, стійким, регульованим. Страхування не відіграє належної ролі в забезпеченні захисту громадян.

Показники подальшого розвитку обов'язкового страхування в Україні мають бути: припинення практики прийняття нормативно-правових актів, що містять декларативні норми про обов'язковість страхування та впровадження принципу: відшкодування ризиків на рівні прожиткового мінімуму забезпечує держава, все інше - справа страхувальників і самостійних страховиків; створення чіткої законодавчої основи обов'язкового страхування з фінансово-економічним обґрунтуванням можливості його здійснення.

Головним завданням забезпечення формування повноцінного страхового ринку в Україні є: розробка та реалізація дієвої державної політики у сфері страхування, приведення чинного законодавства у відповідність до норм, правил і вимог ЄС; забезпечення умов для розвитку; створення умов вдосконалення державного нагляду за страховою діяльністю.

Верховній Раді Україні потрібно провести парламентські слухання на тему: «Страхування в Україні: стан, проблеми, перспективи», за результатами слухань:

- переглянути в Законі України «Про страхування» перелік видів обов'язкового страхування з метою його оптимізації і приведення до норм ЄС; унормувати визначення страхових тарифів у цій сфері; вирішити питання зміни обов'язкового державного страхування окремих категорій громадян на систему компенсаційних виплат за рахунок бюджетних коштів, виділених для цього відповідним міністерствам і відомствам;

- прийняти закони України «Про обов'язкові види страхування»; «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»; «Про фонд гарантування страхових виплат», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про недержавне пенсійне забезпечення»; «Про єдиний соціальний податок», «Про страхування життя»;

- закріпити за Державною комісією з регулювання фінансових ринків функцію міжвідомчої координації і міжгалузевого регулювання питань страхування; запровадити обов'язкове попереднє узгодження з нею рішень (проектів нормативних документів) міністерств, відомств, органів місцевої влади з питань, що стосуються страхової діяльності.

Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України вжити необхідних заходів із забезпечення ефективної і прозорої діяльності страхового ринку, для чого:

- ініціювати створення незалежного інституту експертизи договорів страхування та страхових випадків;

- посилити службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, поширити їх повноваження в розслідуванні нещасних випадків, підвищити їх статус при проведенні перевірок стану та умов безпеки праці та у здійсненні профілактичної роботи.

Вирішення конкретних проблем щодо поліпшення ситуації на вітчизняному страховому ринку приведе до поступового його розвитку.



Список використаних джерел

1. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р./ / Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 47. - Ст. 403.

2. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 22. - Ст. 171.

3. Фінансове право: Підручник / Відп. ред. Л. К. Воронова. - Харків: Консум, 1998. - С. 318.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356 (гл. 67).

5. Основи законодавства України про обов'язкове державне страхування: Закон України від 14 січня 1998 року / / Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 23. - Ст. 121.

6. Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 37. - Ст. 237; Офіційний вісник України. - 2003. - № 33. - Ст. 1770.

7. Офіційний вісник України. - 1998. - № 44. - Ст. 1632; 2004. - № 3. - Ст. 148.

8. Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 14. - Ст. 71.

9. Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78.

10. Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 1997 р. № 79 / / Офіційний вісник України. - 1997. - № 5. - С. 149; Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1997 р. № 1021 / / Офіційний вісник України. - 1997. - № 38. - 39.

10. Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 46-47. Ст. 403.

12. Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 22. - Ст. 171.

13. Александрова М. М. Страхування: ЦУЛ, - 2002.

14. Базидевич В. Д., Базидевич К. С. Страхова справа. - К.: Знання, 2005.

15. Вовчак О. Д. Страхування. Львів: Новий світ - 2000, 2005.

16. Заруба О. Страхова справа. - К.: Знання, 1998.

17. Фінансове право України: Підручник / за ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

18. Недержавне пенсійне забезпечення та фінансовий ринок: світовий досвід і Україна. / / Збірник нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичних матеріалів. - К., 2002. - С. 5-184.

Размещено на Allbest.ru

...