Відкриття поточних рахунків в національній валюті комерційними банками України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Відкриття поточних рахунків в національній валюті суб'єктам господарювання комерційними банками України

1.1 Загальні положення відкриття рахунків

1.2 Визначення термінів

1.3 Види поточних рахунків

Розділ II. Порядок відкриття поточних рахунків суб'єктам господарювання

2.1 Ідентифікація клієнтів

2.2 Порядок відкриття поточних рахунків суб'єктам господарювання

2.3 Операції, які здійснюються за поточними рахунками суб'єктів господарювання

2.4 Основні правила обліку операцій за поточними рахунками

2.5 Процедури процесу розрахунків бухгалтерського обліку

Висновок

Додатки

Список використаних джерел

ВСТУП

В Україні продовжується процес становлення вітчизняної банківської системи, яка відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин, створенні відповідної інфраструктури, посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень у державі.

Для подальшого розвитку та розбудови банківської системи України необхідно реалізувати комплекс заходів з боку законодавчої та виконавчої влади, Національного банку України, банківських установ, інших зацікавлених осіб з метою формування такого банківського сектора, який відповідає загальноприйнятому світовому уявленню про сучасний банківський бізнес.

Перехід до нового етапу розвитку країни передбачає підвищення рівня життя населення на основі високоефективної соціально орієнтованої ринкової системи господарювання, яка дозволяє більш повно використати економічний потенціал держави. Здійснення такого переходу можливо за умови створення та подальшого розвитку в країні надійної банківської системи та більш досконалої технології здійснення банківськими установами операцій з грошовими коштами. Від рівня правової урегульованості банківських відносин багато в чому залежить успіх ринкових реформ в Україні.

На сьогодні існує чимало прогалин у регулюванні відносин у банківській сфері взагалі та в регулюванні відносин, які виникають при укладанні договорів банківських рахунків та обслуговуванні рахунків суб'єктів господарювання банками зокрема.

Однією з основних послуг комерційних банків України є відкриття поточних рахунків суб'єктам господарювання, що обумовило вибір теми творчої роботи «Відкриття поточних рахунків в національній валюті суб'єктам господарювання комерційними банками України».

Метою творчої роботи є вивчення та розгляд такої ланки банківських відносин як відкриття поточних рахунків в національній валюті суб'єктам господарювання комерційними банками України, виявлення взаємозв'язків, що виникають між банками та їх клієнтами з приводу договору банківського рахунка, визначення предмету, форми та змісту поточного рахунку, порядку його розірвання, прогалин та недоліків у процедурі здійснення операцій за поточними рахунками суб'єктів господарської діяльності. На перший погляд, поточний рахунок не є дуже складним кроком у напрямку до економічних відносин з клієнтом, але він - початкова і найважливіша ланка.

Завданням творчої роботи є:

1) визначити загальні положення відкриття поточних рахунків;

2) розкрити сутність термінів, що вживаються у роботі;

3) з'ясувати види поточних рахунків;

4) розглянути порядок ідентифікації клієнтів;

5) охарактеризувати порядок відкриття поточних рахунків суб'єктам господарювання;

6) визначити, які операції здійснюються за поточними рахунками суб'єктів господарювання;

7) розкрити сутність обліку операцій за поточними рахунками суб'єктів господарювання.

Об'єктом дослідження є діяльність установ банку. Предмет дослідження - порядок відкриття поточних рахунків в національній валюті суб'єктам господарювання.

Мета і завдання обумовили зміст і структуру творчої роботи. Вона складається із вступу, двох розділів, висновку, 13 джерел інформації та додатків.

Ключові слова: Банк, поточний рахунок, суб'єкт господарювання, юридичні особи-резиденти, юридичні особи-нерезиденти, національна валюта, ідентифікація клієнтів.

РОЗДІЛ І. ВІДКРИТТЯ ПОТОЧНИХ РАХУНКІВ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ СУБ'ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

1.1 Загальні положення відкриття рахунків

Відкриття банківських рахунків регулюються загальними нормативними актами держави - Конституцією України, Цивільним кодексом, Законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про Національний банк України» та спеціальними актами банківського законодавства.

Правове регламентування банківського рахунку здійснюється на основі значної кількості нормативно-правових актів, які належать до різних галузей законодавства України. Так, правовому регулюванню банківських рахунків присвячено главу 72 Цивільного кодексу України. На рівні норм спеціальних банківських законів слід вказати статті 47, 51 і 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Постанову Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» № 492 від 12.11.2003 р. та низку інших нормативних актів.

На сьогоднішній день, згідно положень Цивільного кодексу України, договір банківського рахунку виділено в окремий самостійний вид, чим було вирішено тривалий спір щодо наявності чи відсутності змішаного характеру договору банківського рахунка, який включає в себе елементи договорів позики, комісії, доручення, зберігання.

За своєю природою вищевказаний інститут є комплексним, оскільки поєднує в собі публічно-правові та приватноправові аспекти. Публічно-правовий аспект банківського рахунка полягає в регулюванні відносин щодо формування банками системних підходів до вступу та здійснення правовідносин по веденню операцій з рахунками клієнтів. Ці підходи відпрацьовуються системно із врахуванням численних чинників, передбачених банківським законодавством та ролі в цьому процесі Національного банку України.

Банківський рахунок слід розуміти як один із факторів підприємницької діяльності, реалізація якого вимагає своїх нормативів і правил здійснення. У цьому розумінні банківський рахунок розглядається законодавством як один із компонентів виключної банківської діяльності, що означає неприпустимість ведення банківських рахунків іншими суб'єктами. Належність рахунку до банківської діяльності визначає публічний характер самого договору банківського рахунку, який для банку є обов'язковим. Належність банківського рахунку до підприємницької діяльності означає стандартизацію умов банківських рахунків, які розробляються на рівні банку в межах діючих нормативних вимог. Ці правила є обов'язковими при умові їх договірного визнання. У цьому розумінні банки зобов'язані відкривати рахунки юридичним особам за визначеними правилами, з дотриманням встановлених Національним банком України вимог. Не контролюючи операції клієнтів, банк здійснює по рахунках операції. Крім того, щодо банківських рахунків у комерційних банках існує публічно-правовий обов'язок повідомляти податковим органам про відкриття рахунку клієнта, а також відсилати повідомлення про відкриття рахунку Національного банку України для включення в зведений електронний реєстр власників рахунків.

Інститут банківського рахунку включає:

- сукупність правових норм, які регламентують зміст, мету банківського рахунку, пов'язані з ним права і обов'язки різних осіб, систему відносин, що виникають у зв'язку з банківським рахунком;

- договір банківського рахунку, що укладається відповідно до норм цивільного права як угода про встановлення цивільних прав і обов'язків клієнта і банку;

- реальні правовідносини між сторонами договору банківського рахунку, а також здійснювані по рахунку операції.

1.2 Визначення термінів

У творчій роботі терміни вживаються в такому значенні:

Банк - фінансово-кредитна установа, що виробляє різноманітні види операцій з грошима і цінними паперами і надає фінансові послуги уряду, юридичним і фізичним особам. Банк - це комерційна юридична особа, яка:

- створена з метою отримання прибутку;

- має право здійснювати банківські операції;

- має виключне право на залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб з метою їх подальшого розміщення від свого імені, а також на відкриття і ведення банківських рахунків юридичних і фізичних осіб;

- діє на підставі спеціального дозволу уповноважених державних органів;

- не має права здійснювати виробничу, торговельну, страхову діяльність.

Комерційний банк -- банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами, здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів.

Поточний рахунок - вид рахунків у банках, які служать для зберігання грошових коштів і здійснення поточних розрахунків підприємствами, організаціями і просто фізичними особами. Гроші з поточного рахунку можуть бути легко зняті, також як і внесено на нього в будь-який час. Поточний рахунок може відкриватися як у національній, так і іноземній валютах.

Національна валюта - це грошова одиниця даної країни, що використовується в зовнішньоекономічних зв'язках і міжнародних розрахунках з іншими країнами.

Суб'єкт господарювання -- юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

Юридичні особи - нерезиденти -- юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави.

Юридичні особи - резиденти -- юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.

Ідентифікація клієнтів -- сукупність заходів щодо встановлення визначених відомостей про клієнтів, їх представників, вигодонабувача, по підтвердженню достовірності цих даних з використанням оригіналів документів та (або) належним чином завірених копій.

Пенсійний фонд України - центральний орган виконавчої влади, який здійснює управління соціальною системою загального обов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи щодо їх виплати; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, соціальних виплат, що здійснюються відповідно до законодавства за рахунок Пенсійного Фонду України; здійснює контроль цільового використання коштів Пенсійного Фонду України.

1.3 Види поточних рахунків

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», якщо інше не встановлено законодавством, клієнту надано право відкривати необмежену кількість рахунків.

Поточний рахунок -- рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків належать:

- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

- поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

- карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;

- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

Договір банківського рахунку характеризується наступними рисами:

- по-перше, Цивільний кодекс України у ст.1067 зобов'язує банк укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законам та банківським правилам. Банк не має право відмовити у відкритті рахунка, вчиненні відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до норм цивільного законодавства;

- по-друге, договір банківського рахунка вважається укладеним в момент, коли сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а не в момент внесення грошових коштів на рахунок;

- по-третє, даний договір є оплатним, адже плату сплачує як клієнт за користування комплексом послуг банку з розрахунково-касового обслуговування, так і банк за користування коштами клієнта, які знаходяться на банківському рахунку. Розмір відсотків, які сплачує банк клієнту, передбачається договором банківського рахунка або законом;

- по-четверте, договір банківського рахунка є двостороннім, оскільки його сторони має двосторонні взаємні права та обов'язки;

- по-п'яте, відносини за банківським рахунком вважаються безстроковими;

- по-шосте, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.

Отже, договір банківського рахунку - договір за яким одна сторона (банк) зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий іншій стороні (клієнтові, володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

РОЗДІЛ II. ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ ПОТОЧНИХ РАХУНКІВ СУБ'ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2.1 Ідентифікація клієнтів

У зв'язку з численними зверненнями банків щодо роз'яснення Національним банком окремих норм законодавства щодо ідентифікації юридичних осіб, які є клієнтами банку, Національний банк України повідомляє наступне.

Статтею 150 Конституції України та статтею 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що офіційне тлумачення законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.

Водночас, використовуючи закріплені у пункті I статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повноваження Національного банку щодо адміністративного регулювання діяльності банків, вважаю за необхідне висловити наступні рекомендації стосовно діяльності банків по ідентифікації клієнтів - юридичних осіб.

Нормами статей 5, 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом" встановлено обов'язок банку ідентифікувати особу, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, або відкриває рахунок. При цьому для ідентифікації юридичної особи банк на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів має визначити: найменування, юридичну адресу, документи про підтвердження державної реєстрації, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, а номер банківського рахунку.

Частиною 3 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банки покладено обов'язок ідентифікувати:

- клієнтів, що відкривають рахунки в банку;

- клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50000 гривень;

- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Банки зобов'язані ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками юридичної особи - клієнта банку, мають прямий або опосередкований вплив на цю юридичну особу та отримують економічну вигоду від її діяльності. Водночас, якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі.

У разі якщо юридична особа - клієнт банку є господарським товариством, банк при ідентифікації такого клієнта має ідентифікувати:

- керівників цієї юридичної особи та їх повноваження;

- фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

- фізичних осіб, які мають прямий або опосередкований вплив на цю юридичну особу;

- осіб, уповноважених діяти від імені цієї юридичної особи.

При цьому, відповідно до пункту 3.1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 р. N 189, банк має забезпечити документальне фіксування інформації про клієнта. Надані клієнтом належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ним оригіналів документів та інші документи, що є підставою для ідентифікації юридичної або фізичної особи, мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.

Для проведення заходів з ідентифікації своїх клієнтів банки наділені широкими повноваженнями. Так, частиною 5 статті 64 Закону передбачено, що для ідентифікації клієнта - юридичної особи банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування особи клієнта, суті його діяльності, фінансового стану.

Для резидентів:

- прізвище, ім'я, по батькові;

- дата народження;

- серія та номер паспорта, дата видачі та орган, який його видав;

- місце проживання (реєстрації);

- ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних платників податків та інших обов'язкових платежів.

Для нерезидентів:

- прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності);

- дата народження;

- серія та номер паспорта, дата видачі та орган, який його видав;

- громадянство;

- місце проживання або тимчасового перебування.

Виходячи з цього, банк має право вимагати у клієнта надання як документів, так і відомостей, необхідних для встановлення особи клієнта, визначення його суті діяльності і фінансового стану, ідентифікації фізичних осіб, які:

- мають істотну участь у цій юридичній особі;

- мають прямий або опосередкований вплив на цю юридичну особу та отримують економічну вигоду від її діяльності.

Відповідно до підпункту "д" пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом", відмова клієнта у наданні передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами, необхідних банку для виконання вимог законодавства з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою віднесення операцій цього клієнта до таких, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.

2.2 Порядок відкриття поточних рахунків суб'єктам господарювання

Порядок відкриття поточних рахунків суб'єктам господарювання, включає наступне:

1) написання заяви про відкриття поточного рахунку;

2) подати на розгляд необхідні документи;

3) після ідентифікації клієнта по наданим документам, між банком і клієнтом укладається договір банківського рахунку в письмовій формі (Додаток А).

Для відкриття поточного рахунку необхідно надати обов'язків пакет документів, який включає:

1) Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа (Додаток Б);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. При відкритті поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

- копію належним чином зареєстрованого установчого документа, засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують;

- копію довідки про внесення юридичної особи в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. У картку включаються зразки підписів осіб, яким згідно із законодавством України або установчими документами юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

- копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

2) Якщо відокремлений підрозділ не має в цьому банку рахунків, для відкриття поточного рахунку цей суб'єкт господарювання подає в банк такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку (Додаток Б). Заяву підписують керівник та головний бухгалтер відокремленого підрозділу;

- клопотання юридичної особи або відповідного органу приватизації до банку, у якому відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, про відкриття рахунку, із зазначенням місцезнаходження юридичної особи, її ідентифікаційного коду, номера поточного рахунку та назви банку, у якому він відкритий, органу державної податкової служби, у якому юридична особа перебуває на обліку, а також інформації про те, чи є відокремлений підрозділ платником страхових внесків;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

- копію належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально або юридичною особою, що створив відокремлений підрозділ;

- копію довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав відповідну довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ, на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття відокремленого підрозділу на облік в органі державної податкової служби за місцезнаходженням цього підрозділу, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або підписом керівника юридичної особи, до складу якого входить відокремлений підрозділ.

3) Якщо фізична особа - підприємець не має рахунків у цьому банку, то для відкриття поточного рахунку їй потрібно подати до банку такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана юридичною особою (Додаток В);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця органом виконавчої влади, іншим органом, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

- копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи - підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа - підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунку додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

4) Професійна спілка або об'єднання профспілок, яка не має рахунків у цьому банку, для відкриття поточного рахунку подає до банку такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник профспілки або інша уповноважена на це особа;

- копію статуту профспілки, засвідчену нотаріально;

- копію довідки про внесення профспілки до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або вищою за статусом профспілковою організацією, в установленому порядку.

Профспілка, яка легалізувався шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу, крім вищезазначених документів, має подати копію свідоцтва про легалізацію профспілки у відповідному органі виконавчої влади, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

5) Орендне підприємство, яке не має в цьому банку рахунків, для відкриття поточного рахунку подає до банку потрібні документи, а також копію договору оренди, засвідчену нотаріально.

6) Довірче товариство, яке не має в цьому банку рахунків, для відкриття поточного рахунку подає до банку потрібні документи, та укладає з банком договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку відповідно до Типового договору на обслуговування комерційним банком довірчого товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24.12.93 р. № 583 і постановою Правління Національного банку України від 18.02.94 р. № 30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.94 р.

7) Військові частини, установи та організації Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, які не мають у цьому банку рахунків, для відкриття поточного рахунку подають до банку потрібні документи, крім копії установчого документа.

8) Якщо суб'єкт господарювання вже має в цьому банку поточний рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття поточного рахунку здійснюється за умови подання цим клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки.

9) Якщо суб'єкт господарювання вже має в цьому банку вкладний рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то для відкриття поточного рахунку такому клієнту потрібно додатково подати заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену в установленому порядку.

Якщо клієнт відмовляється надати будь які документи банківська установа має право відмовити в наданні послуг.

2.3 Операції, які здійснюються за поточними рахунками суб'єктів господарювання

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточними торговельними операціями за поточними рахунками в національній валюті є такі розрахунки:

1) між юридичними особами - резидентами і юридичними особами - нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями;

2) між юридичними особами - резидентами на території України за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;

3) між юридичними особами - нерезидентами та юридичними особами - резидентами через юридичних осіб - резидентів відповідно до договорів (контрактів, угод), укладених відповідно до законодавством України;

4) інші розрахунки, що здійснюються відповідно до законодавства України.

Поточний рахунок в національній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій національній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів в національній валюті відповідно до законодавства України.

На поточні рахунки юридичних осіб - резидентів зараховуються такі кошти:

- куплені уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за іншу національну валюту відповідно до законодавства України;

- перераховані як кредит, позики, фінансової допомоги у відповідності з договором;

- перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунку в уповноваженому банку відповідно до договору банківського вкладу;

- у сумі відсотків, нарахованих за залишком коштів, що надійшли на рахунок як гуманітарна допомога. Облік грошових засобів, що надходять на поточні рахунки отримувачів і набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці грошові кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку використання гуманітарної допомоги;

- перераховані з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок набувача гуманітарної допомоги;

- у сумі відсотків, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та вкладному рахунку;

- перераховані з власного поточного рахунку;

- в сумі невикористаного залишку готівкової іноземної валюти та іноземної валюти за платіжними документами, що були раніше отримані (куплені) в уповноважених банках для оплати витрат на відрядження та експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, та представницьких витрат за кордоном;

- перераховані з рахунку для ведення спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи в разі припинення спільної діяльності.

2.4 Основні правила обліку операцій за поточними рахунками

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (стаття 25) до головних функцій комерційних банків відноситься здійснюване на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян. Касове обслуговування контрагентів здійснюється паралельно з розрахунковим. Іншими словами розрахунково-касове обслуговування є предметом єдиної угоди між комерційним банком та суб'єктом господарської діяльності.

Під розрахунковими операціями комерційного банку слід розуміти накази -- розпорядження клієнтури щодо оплати робіт, послуг, товарів, одержаних від постачальників, погашення заборгованостей за податками та іншими платежами, а також зарахування на поточні рахунки клієнтів грошових коштів, що поступають від продажу продукції в оплату за виконані роботи та послуги.

Порядок здійснення банками касових операцій з клієнтами визначається законодавством України з питань регулювання готівкових розрахунків в Україні та валютного регулювання.

Операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від клієнтів через каси банків України відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних прибуткових касових документів, визначених такими бухгалтерськими проводками:

- приймання готівки від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки:

Дебет - 1001, 1002;

Кредит - 2520, 2530, 2600, 2650;

- приймання готівки від фізичних та юридичних осіб для зарахування на рахунки інших юридичних та фізичних осіб:

Дебет - 1001, 1002;

Кредит - 2520, 2530, 2600, 2620, 2650, 2902.

Операції з видачі клієнтам готівки в національній валюті з кас банків відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних видаткових документів, визначених Інструкцією про касові операції, такими бухгалтерськими проводками:

- видача готівки юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних та інших рахунків:

Дебет - 2520, 2530, 2600, 2650;

Кредит - 1001, 1002.

Під час виплати готівки бюджетній організації за грошовим чеком здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет - 2570, 2571;

Кредит - 1001, 1002.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

- платіжне доручення;

- платіжна вимога -- доручення;

- чек;

- акредитив;

- платіжна вимога;

- інкасове доручення.

Комерційні банки мають додержуватись нормативних термінів проведення платежів. Списання та зарахування коштів за рахунками клієнтів проводиться в день надходження до банку розрахункових документів або наступного дня, якщо документи надійшли до банку після закінчення операційного дня. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами поза участю банку.

Пересилаючи документи від постачальника до платника, можна користуватися послугами пошти чи передавати платіжний документ платникові через банк-постачальника з пересиланням останнім у банк покупця.

В обліку в обох випадках здійснюються такі записи.

Банком платника:

Дебет - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» платника;

Кредит - 1200 «Коррахунок у Національному банку України».

Банком постачальника:

Дебет - 1200 «Коррахунок у Національному банку України»;

Кредит - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» одержувача коштів.

Розрахунки акредитивами є розповсюдженою формою розрахунків за товари і послуги, коли постачальник вважає за необхідне забезпечити собі гарантію оплати. Водночас, як і при розрахунках чеками, сума акредитиву на певний період відволікається з обігу у платника, оскільки депонується на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» до балансових рахунків №№ 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

У разі відкриття акредитиву, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати».

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява. У заяві в рядку «вид акредитива» має бути додатковий запис «гарантований». Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».

Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку № 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку 9802.

Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відкличному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром.

Платіжна вимога -- розрахунковий документ, що містить письмову вимогу стягувача до банку, що обслуговує платника, перерахувати без погодження з останнім певну суму коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.

Стягувачами можуть бути податкові органи, державні виконавці та підприємства, що здійснюють примусове списання коштів на підставі визнаних претензій. Вказані особи оформлюють та подають у банк платіжні вимоги й у необхідних випадках супровідні документи на примусове списання коштів із рахунків платників. Примусове стягнення коштів із рахунків платників дозволяється тільки у випадках, установлених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій.

Якщо на час надходження на рахунках платника недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то документи виконуються частково і в несплаченій сумі повертаються стягувачу. Часткова оплата оформляється меморіальним ордером. На платіжних вимогах відповідальний виконавець окреслює реквізит «сума» і на звороті всіх поданих примірників документа зазначає дату здійснення платежу, суму часткового платежу та несплачену суму. Ця інформація засвідчується підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. У разі відсутності коштів на рахунках платника документи в день надходження повертаються без виконання.

У разі сплати документа виконуються такі бухгалтерські записи:

Дебет - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» боржника;

Дебет - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» боржника;

Дебет - 2610 «Короткострокові депозити суб'єктів господарської діяльності» боржника;

Кредит - 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України», якщо стягувач обслуговується іншим банком.

Списання коштів, що знаходяться на рахунках суб'єктів підприємницької діяльності без згоди їх власників не допускається, за виключенням рішення судів, арбітражного суду і за виконавчими надписами нотаріусів.

Безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, яка подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках.

У разі накладання арешту на кошти рахунку суб'єкта підприємницької діяльності банк припиняє списання коштів за розпорядженням власника рахунку за будь-якими платежами, за винятком платежів до бюджету та обов'язкових платежів.

Для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), на час накладення арешту, банк відкриває юридичній або фізичній особі спеціальний рахунок на балансовому рахунку № 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Кошти, які нагромаджуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду про зняття арешту.

Після нагромадження на спеціальному рахунку необхідної суми, банк резервує її на цьому рахунку до одержання відповідних рішень щодо їх стягнення, і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

ВИСНОВОК

В ході написання творчої роботи за темою: «ВІДКРИТТЯ ПОТОЧНИХ РАХУНКІВ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ СУБ'ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ», ми з'ясували, що відкриття поточних рахунків в національній валюті суб'єктам господарювання комерційними банками України є однією з найважливіших категорій у банківських відносинах між банком та клієнтом.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим суб'єктам підприємницької діяльності -- юридичним і фізичним особам, філіям, представництвам, відділенням, іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виділяються у процесі приватизації, а також представництвам юридичних осіб -- нерезидентів, іноземним інвесторам, виборчим фондам. Порядок проведення операцій на рахунках у національній валюті регулюється чинним законодавством України, нормативними актами Національного банку України. Основні положення викладені в «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженій Постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003р.

Для запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, банки зобов'язані ідентифікувати суб'єктів господарювання перед тим, як відкривати їм поточні рахунки в національній валюті.

Поточний рахунок - вид рахунку в банку, який служить для зберігання грошових коштів і здійснення поточних розрахунків. Наявність поточного рахунку дозволяє суб'єктам господарювання раціонально і ефективно розпоряджатися власними коштами, а саме: відправляти кошти на інший рахунок, здійснювати платежі, відкрити новий депозит, сплачувати за товари, надані послуги, виконані роботи і при цьому одержувати відсотки на залишок рахунку.

Поточний рахунок у банку дозволить швидко і без значних витрат на комісійні винагороди здійснювати перекази по Україні і за кордон, а також отримувати на цей рахунок грошові кошти від фізичних та юридичних осіб.

У процесі надання банківських послуг і отримання прибутку домінує рух фінансового капіталу, здебільшого у формі залучених коштів клієнтів. Відповідно, у системі обліку необхідно забезпечити відображення всіх аспектів залучення коштів і їх розміщення.

Бухгалтерський облік надає користувачам для прийняття рішень повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства, які необхідні для забезпечення єдності виробництва й обігу і опосередковують зміну форм руху авансованого капіталу з грошової форми в товарну, і навпаки - з товарної в грошову, внаслідок чого обрану тему вважаю актуальною. З поточного рахунка підприємство оплачує операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів, на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди. Безготівкові розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності здійснюються у національній валюті України через установи банків шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, за різними формами, наявність яких пов'язана з використанням різних видів розрахункових документів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України від 01.16.2003р. № 436-IV зі змінами та доповненнями // -п.1-С.44- гл. 4

2. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000р., зі змінами та доповненнями // Ч.3 С.64

4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 132 Правління НБУ від 15.04.2005р. зі змінами та доповненнями

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: Затверджено постаново № 280 Правління НБУ від 17.06.2004р. зі змінами та доповненнями.

6. Інструкція про касові операції в банках України: Затверджено постановою № 337 Правління НБУ від 14.09.03р.// Г.3 п.4- Г.2 п.3

7. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Затверджено постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003р., зі змінами та доповненнями // п. 2.6 гл.2- п. 3.2, гл3- п. 5.3-5.7 гл.5

8. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України: Затверджено постановою № 495 Правління НБУ від 20.10.2004р.

9. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 1999.

10. http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=978

14. http://www.ubc.ua/Law/nbubzn_r.html

11. http://text.tr200.biz/referat_bankovskoe_delo/?referat=273108&page=1

12. www.glavbuh

13. http://www.bookz.com.ua/9/23.htm

ДОДАТОК А

ДОГОВІР N ____

про розрахунково-касове обслуговування

м.___________ "__"_________ 20___р.

______________________,(найменування банку) іменований надалі "Банк", в особі __________________, (посада, П.І.П.) діючого на підставі ____________________,(Статуту, положення) з одного боку, і ___________________________,(найменування власника рахунку) іменований надалі "Клієнт", в особі _______________,(посада, П.І.П.) діючого на підставі _____________________________,(Статуту, положення) з іншого боку, уклали даний договір про нижченаведене:

1. Предмет договору. Загальні положення

1.1. За даним договором Банк зобов'язується приймати і зараховувати поступаючі на рахунок, відкритий Клієнтові, кошти, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування й видачу відповідних сум з рахунку й проведенні інших операцій по рахунку.

1.2. Банк вправі використати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право Клієнта безперешкодно розпоряджатися цими засобами.

1.3. Банк не вправі визначати й контролювати напрямки використання коштів Клієнта й установлювати інші не передбачені законом обмеження його права розпоряджатися коштами за своїм розсудом.

1.4. Банк зобов'язується відкрити ________________ рахунок (указати вид рахунку) Клієнтові на наступних умовах: ________________ не пізніше _________________.

2. Посвідчення права розпоряджатися коштами, що перебувають на рахунку

2.1. Права осіб, що здійснюють від імені Клієнта розпорядження про перерахування й видачу засобів з рахунку, засвідчуються Клієнтом шляхом надання Банку наступних документів, передбачених законом, банківськими правилами й даним договором: _____________________.

2.2. Клієнт вправі дати розпорядження Банку про списання коштів з рахунку на вимогу третіх осіб, у тому числі пов'язаному з виконанням Клієнтом своїх зобов'язань перед цими особами. Банк приймає ці розпорядження за умови вказівки в них у письмовій формі необхідних даних, що дозволяють при пред'явленні відповідної вимоги ідентифікувати особу, що має право на її пред'явлення.

2.3. За даним договором дозволяється посвідчення прав розпорядження грошовими сумами, що перебувають на рахунку електронними засобами платежу і інших документів з використанням у них аналогів власноручного підпису, кодів, паролів і інших засобів, що підтверджують, що розпорядження дане уповноваженою особою.

3. Обов'язки Банку

Банк зобов'язується:

3.1. Здійснювати для Клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, установленим відповідно до його банківськими правилами й застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту;

3.2. Зараховувати грошові засоби, що надійшли на рахунок Клієнта, не пізніше дня, що слідує за днем надходження в банк відповідного платіжного документа;

3.3. За розпорядженням Клієнта видавати або перераховувати з рахунку кошти Клієнта не пізніше дня, що слідує за днем надходження в банк відповідного платіжного документа, якщо інші строки не передбачені законом і виданими відповідно до нього банківськими правилами.

4. Кредитування рахунку

4.1. Відповідно до даного договору Банк може здійснювати платежі з рахунку, незважаючи на відсутність коштів , тобто здійснювати кредитування рахунку. У цьому випадку Банк вважається надавшим Клієнтові кредит на відповідну суму до дня здійснення такого платежу.

4.2. Права та обов'язки сторін, пов'язані із кредитуванням рахунку, регулюються законодавством про позику і кредит.

5. Оплата витрат Банку на здійснення операцій по рахунку

5.1. Клієнт оплачує послуги Банку по здійсненню операцій з коштами, які перебувають на рахунку, у наступному розмірі:__________________________________.

5.2. Плата за послуги Банку, передбачена підпунктом 5.1., стягується Банком після закінчення кожного кварталу з коштів Клієнта, що перебувають на рахунку.

6. Відсотки за користування Банком коштами, що перебувають на рахунку

6.1. За користування коштами , що перебувають на рахунку Клієнта, Банк сплачує відсотки, сума яких зараховується на рахунок.

Сума відсотків зараховується на рахунок після закінчення ____________.

6.2. Відсотки, зазначені в підпункті 6.1., сплачуються Банком у

Наступному розмірі:________________________________.

7. Залік зустрічних вимог Банку і Клієнта по рахунку

7.1. Грошові вимоги Банку до Клієнта, пов'язані із кредитуванням рахунка і оплатою послуг банку, а також вимоги Клієнта до Банку про сплату відсотків за користування коштами припиняються заліком.

7.2. Залік зазначених вимог здійснюється Банком. Банк зобов'язаний інформувати Клієнта про зроблений залік у наступному порядку й у наступний термін _______________________.

...