Біржі, види бірж та функції бірж

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття та функції біржі

1.1 Поняття та елементи біржі

1.2 Функції біржі

2. Види та права біржі в Україні

2.1 Основний різновид бірж існуючих на території України

2.1.1 Товарна біржа

2.1.2 Фондова біржа

2.1.3 Валютна біржа

2.2 Правове становище бірж.

3. Перспективи розвитку біржового права України

Висновок

Список використаних джерел



Вступ

Представлена робота присвячена темі "Біржі, види бірж та функції бірж".

Проблема даного дослідження носить актуальний характер в сучасних умовах. Про це свідчить часте вивчення порушених питань. Тема "Біржі, види бірж та функції бірж" вивчається на стику відразу декількох взаємопов'язаних дисциплін. Для сучасного стану науки характерний перехід до глобального розгляду проблем тематики "Біржі, види бірж та функції бірж".

Подальше увагу до питання про проблему "Біржі, види бірж та функції бірж" необхідно з метою більш глибокого і обґрунтованого дозволу приватних актуальних проблем тематики даного дослідження.

Актуальність цієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми "Біржі, види бірж та функції бірж" в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість.

Теоретичне значення вивчення проблеми "Біржі, види бірж та функції бірж" полягає в тому, що обрана для розгляду проблематика знаходиться на стику відразу кількох наукових дисциплін.

Об'єктом даного дослідження є аналіз умов "Біржі, види бірж та функції бірж".

При цьому предметом дослідження є розгляд окремих питань, сформульованих в якості завдань даного дослідження.

Метою дослідження є вивчення теми "Біржі, види бірж та функції бірж" з точки зору новітніх вітчизняних і зарубіжних досліджень з подібною проблематики.

В рамках досягнення поставленої мети мною були поставлені і вирішення наступні завдання:

1. Вивчити теоретичні аспекти та виявити природу "Біржі, види бірж та функції бірж";

2. Сказати про актуальність проблеми "Біржі, види бірж та функції бірж" в сучасних умовах;

3. Окреслити тенденції розвитку тематики "Біржі, види бірж та функції бірж";

Робота має традиційну структуру і включає в себе вступ, основну частину, що складається з 3 розділів, висновок і бібліографічний список.

Глава третя має практичний характер і на основі окремих даних робиться аналіз сучасного стану, а також робиться аналіз перспектив і тенденцій розвитку "Біржі, види бірж та функції бірж".

За результатами дослідження був розкритий ряд проблем, що мають відношення до теми, і зроблені висновки про необхідність подальшого вивчення / поліпшення стану питання.

Таким чином, актуальність даної проблеми визначила вибір теми роботи "Біржі, види бірж та функції бірж", коло питань і логічну схему її побудови.

Теоретичною та методологічною основою проведення дослідження з'явилися законодавчі акти, нормативні документи за темою роботи.

Джерелами інформації для написання роботи за темою "Біржі, види бірж та функції бірж" послужили базова навчальна література, фундаментальні теоретичні праці найбільших мислителів у розглянутій області, результати практичних досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних авторів, статті та огляди у спеціалізованих та періодичних виданнях, присвячених тематиці "Біржі, види бірж та функції бірж", довідкова література, інші актуальні джерела інформації.



1. Поняття та функції біржі

1.1 Поняття та елементи біржі

Біржа являє собою регулярно діючу організацію, в приміщенні якої відбуваються угоди з купівлі-продажу. Виділяють три основні різновиди бірж: товарні, фондові та валютні. На товарній біржі відбувається торгівля масовими взаємозамінними товарами зі стандартними якісними показниками, на фондовій біржі укладаються угоди з цінними паперами і, нарешті, на валютній біржі торгують іноземною валютою.

Біржова діяльність являє собою винятковий вид діяльності, тому біржа не має права займатися торгівельною та іншою діяльністю, не пов'язаної з біржовою торгівлею. Біржа не має права брати участь у створенні організацій, не пов'язаних з біржовою торгівлею. Діяльність біржі підлягає ліцензуванню. Ліцензія видається Комісією з товарних бірж при Федеральній службі по фінансових ринках після оплати 50% статутного капіталу біржі.

Засновниками біржі можуть бути юридичні та фізичні особи, за винятком:

- Органів державної влади;

- Банків і кредитних організацій;

- Страхових та інвестиційних компаній і фондів;

- Суспільних, релігійних, благодійних організацій та фондів;

- фізичних осіб, які є індивідуальними підприємцями.

Біржові угоди відбуваються не тільки на території або в самому приміщенні біржі; місцем укладення таких угод можуть бути навіть комп'ютерні мережі. Наприклад, існують міжнародні секції електронної торгівлі між біржами, в Росії електронні торгові сесії поширені на валютно-фондових (ММВБ) і фондових біржах (РТС).[5]

Біржа має:

- Організаційну основу;

Біржа, з погляду організаційної основи, - це добре обладнане ринкове місце, надане брокерам і дилерам, тобто професіоналам біржової справи.

- Економічну основу;

З економічної точки зору, - це організований в певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому відбувається торгівля цінних паперів, оптова торгівля за зразками і стандартами, за договорами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також продаж валюти і рідкісноземельних металів за цінами офіційно встановленим на основі попиту і пропозиції.

- Юридичну основу.

Біржа є юридичною особою, має відокремлене майно, може бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному державному суді.

Біржі класифікують за різними ознаками:

вид біржового товару;

принцип організації (роль держави);

форма участі відвідувачів у біржових торгах;

номенклатура товарів є об'єктом біржового торгу;

місце і роль у світовій торгівлі;

типи угод;

А саме:

1. Біржовий товар.

товарні біржі;

фондові біржі;

валютні біржі;

біржі праці.

2. Принцип організації.

публічно-правові

Публічно-правова (державна) біржа. В Україні біржі носять публічно-правовий характер.Членом такої біржі може бути будь-який підприємець, який занесений в торговий реєстр і несучий певний торговий оборот.

приватноправові

Мають більш замкнутий характер, доступ тільки вузького кола осіб, які входять до біржову корпорацію. Характерні для Англії та США.

3. Форма участі відвідувачів у торгах.

Відкриті біржі

Контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через посередників.

Поділяють на:

чисто відкриті біржі - не обов'язково користуватися послугами посередників.

відкрита біржа змішаного типу - з продавцями і покупцями працюють біржові посередники:

брокери - виконують посередницькі функції від імені своїх клієнтів, за своє посередництво отримують комісійні, які називають брокерськими, або куртаж.

Дилери - проводять операції в основному за свій рахунок і працюють з конкретним видом цінних паперів, укладаючи угоди з брокерами та між собою. Зазвичай дилери представляють собою звичайних біржових спекулянтів, які наживаються на курсовій різниці цінних паперів.

Закриті

Угоди можуть укладатися лише між біржовими маклерами і брокерами, що представляють інтереси і виступають від імені, як учасників біржі, так і разових покупців.

4. Номенклатура товарів.

універсальні біржі

спеціалізовані

5.Місце і роль біржі у світовій торгівлі.

міжнародні

Міжнародна біржа - особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює декілька держав, на якому укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари, обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. На таких біржах можуть брати участь представники ділових кіл різних країн.

Для Міжнародних бірж характерно:

- Забезпечення вільного переказу прибутку, отриманого за біржовими угодами;

- Укладення спекулятивних (арбітражних) угод (ця угода дає можливості - отримання прибутку на різниці котирувальних цін).

Національні

Національні біржі враховують:

- Особливості розвитку виробництва, обігу, споживання, матеріальних ресурсів даної країни;

- Валютний, податковий, торговий режими даної держави

- Перешкоджають проведенню арбітражних угод і участі в біржовій торгівлі осіб і фірм, які не є резидентами країни.

6.Тіпи угод

біржі реального товару.

Початковий етап біржової торгівлі. Суттєвою рисою цієї біржі є обов'язковий продаж і поставка товару після проведення торгів. За обсягом біржового обороту біржі реального товару становить 10-15%.[6]

Ф'ючерсні біржі

Правила торгівлі по ф'ючерсних контрактах відкривають можливості: за продавцем зберігається право вибору - доставити продукцію або відкупити терміновий контракт до настання терміну поставки товару; покупець - прийняти товар або перепродувати терміновий контракт до настання терміну поставки. Серед переваг, які представляють ф'ючерсні контракти, можна виділити:

Поліпшення планування

Розглянемо на прикладі країни, що робить продукт на експорт. Скажімо, какао. Як вона буде планувати свою стратегію збуту? Вона може:

а) знаходити покупця кожен місяць або кожен квартал, коли продукт готовий;

б) продавати всю кількість продукту першому покупцеві, який оголошується, за ціною, яку він запропонує;

в) звернутися до "ф'ючерсними" ринкам, скориставшись наданим біржею механізмом фіксованої ціни, а продати свій продукт у найбільш зручний час найкращому покупцю.

Простота і привабливість ф'ючерсних контрактів полягає ще в тому, що виробник какао, вступаючи в таку торгівлю і, захищаючи себе від ризику принести збитки на своєму продукті, дає можливість виробнику шоколаду придбати це какао, з доставкою в майбутньому і, таким чином, застрахувати себе від перебоїв у постачанні сировиною.

Вигода

Будь-яка торгова операція вимагає наявності торгових партнерів. Але далеко не завжди легко знайти в потрібний момент відповідного покупця і продавця. "Ф'ючерсні" ринки дозволяють уникнути подібної неприємної ситуації і робити покупку і продаж без конкретно названого партнера. Більш того, "ф'ючерсні" ринки дозволяють отримати або сплатити найкращу ціну на даний момент. При наявності ф'ючерсного контракту і продавець, і покупець мають в запасі час, щоб купити або продати товар у майбутньому з найкращою вигодою для себе, не зв'язуючи себе з певним партнером.

Надійність

Більшість бірж мають розрахункові палати, через які продавцями і покупцями виробляються всі розрахункові операції. Це дуже важливий момент, хоча біржа і не є прямим учасником торгової операції, вона фіксує і підтверджує всяку купівлю і продаж. Коли на біржі виробляється купівля продаж якогось товару, розрахункова палата має від продавця і покупця відповідне забезпечення цієї угоди. Контракт, реалізований за посередництвом розрахункової палати, у багатьох відносинах надійніше контракту з будь-яким конкретним партнером, включаючи державні агентства.

Конфіденційність.

Ще одна важлива риса "ф'ючерсних" ринків - анонімність, якщо вона бажана для продавця або покупця. Для багатьох найбільших виробників і покупців, чиї продажі і закупівлі мають потужний вплив на світовий ринок, можливість продати або купити товар конфіденційно має дуже важливе значення. У таких випадках біржові контракти незамінні.

Швидкість

Більшість бірж, що особливо мають справу з товарами широкого вжитку, може дозволити швидку реалізацію контрактів і товарів без зміни цін. Завдяки цьому торгівля відбувається дуже швидко. Як це відбувається? Наприклад, хтось хоче купити 10000т. цукру. Він може це зробити, купивши 200 ф'ючерсних контрактів по 50т на один контракт. Така угода може бути здійснена за кілька хвилин. Далі, все 200 контрактів гарантовані, і тепер у покупця є час для переговорів на надання більш вигідних умов.

Гнучкість

У ф'ючерсних контрактах закладений колосальний потенціал здійснювати з їх допомогою незліченна безліч варіантів операцій. Адже і продавець, і покупець мають можливість, як поставити (прийняти) реальний товар, так і перепродати біржовий контракт до настання терміну поставки, що відкриває перспективи широкої і різноманітної варіантності.

Ліквідність

Говорячи загалом, "ф'ючерсні" ринки мають величезний потенціал для безлічі операцій, пов'язаних з швидким "переливом" капіталу і товарів, тобто ліквідністю. Одним з показників ліквідності є загальний обсяг торгівлі на біржах. Обсяг торгівлі на ф'ючерсних біржах тільки з товарами перевищує 2. 5трлн. дол.

Можливість арбітражних операцій

Завдяки гнучкості ринку і точно певних стандартів цих контрактів, відкриваються широкі можливості. Вони дозволяють вести справи виробникам, покупцям, біржовим ділкам з необхідною гнучкістю операцій і маневреністю політики фірм у ринкових умовах.

Опціонні біржі

Створюються і використовуються для страхування учасників біржової торгівлі, тому дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі надлишки при укладанні біржових угод.

1.2 Функції бірж

Біржа - частина ринкової структури. Завдання біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Функції товарної біржі:

1. Організація ринку сировини за допомогою біржового механізму: - насамперед біржа забезпечує попит на сировину, що прямо не пов'язаний з його використанням. Специфічно біржовий попит і пропозиція здійснюють діячі біржі - біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих цінах не буде ні дефіциту, ні затоварення;

- На біржі звертається немає сам товар, а титул власності на нього або ж контракт на поставку товара.Современная товарна біржа - це ринок контрактів на поставку товару при відносно невеликих розмірах його реальних поставок. Біржа, не зв'язуючи рух великих мас товарів, вирівнює попит і пропозицію;

2. Звідси видно ще один з компонентів організації ринку - стабілізація цін:

- Коливання ціни, викликані розбіжністю реального попиту та реальної пропозиції, слабко еластичні, не погашаються негайно, а скоріше володіють кумулятивними - здатністю перетворюватися в різкі коливання ціни.

Біржова спекуляція є механізмом не здуття цін, а їхньої стабілізації;

- Важливий фактор стабілізації цін є гласність укладання угоди, публічне встановлення цін на початок і кінець біржового дня (біржова котирування), обмеження денного коливання цін межами, встановленими біржовими правилами. З цим пов'язана інформаційна діяльність бірж.

3. Вироблення товарних стандартів, установлення сортів, прийнятних для споживачів і тому володіють відносною ліквідністю, реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі. Останнє особливо важливо. Це свого роду ценз на якість продукції, виробленої фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду встановлення традицій торгівлі.

4. По колишньому біржі виконують свою товаропровідну функцію, тобто ту функцію, через яку вони спочатку і виникли - покупка і продаж реального товару.

5. Стабілізуючи ціни на обмежений список сировини і товарів, біржі стабілізують і витрати на виробництво інших, не тільки біржових товарів.

6. Стабілізація грошового обігу та полегшення кредиту.

Біржа збільшує ємність грошового обігу, тому вона являє собою сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа - одна з найважливіших сфер додатка позичкового капіталу, оскільки вона надає надійне забезпечення позичок і зводить ризик до мінімуму.

7. Врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами - арбітражна діяльність.

8. Формування і функціонування світового ринку. Сучасна товарна біржа в цьому моменті з'єднує функціонування товарної, фондової та валютних бірж.[7]

Функції фондової біржі:

- Зводить один з одним покупців і продавців цінних паперів, служить місцем, де безпосередньо здійснюються операції купівлі та продажу цінних паперів.

- Реєструє курси цінних паперів і опосередковує відносини інвесторів до кожного представленому на ній виду акцій і облігацій.

- Служить механізмом переливу капіталу з однієї області (підприємства) в іншу (інше).

- Служить економічним барометром ділової активності як в країні в цілому, так і в окремих областях, дає можливість судити про направлення структурної перебудови економіки.



2. Види та права біржі в Україні

2.1 Основний різновид бірж існуючих на території України

2.1.1 Товарна біржа

Товарна біржа за визначенням - корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечує матеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних торгів відповідно до правил і процедурам, що забезпечують рівність для клієнтів і членів біржі.[8]

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їх поставку. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, які можуть бути продані великими партіями по чи зразках технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, які формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно один від одного. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; однак, розміри контрактів на один і той же товар і інші характеристики відрізняються один від одного на різних біржах. У своєму розвитку товарні біржі пройшли декілька ступенів від оптового ринку, де угоди відбуваються з наявними партіями товару до сучасного ф'ючерсного ринку.

Будь товарна біржа має два основних напрямки діяльності: оптова торгівля з однієї сторони і котирування цін товарів з іншого. Зупинюся на останньому. У всіх зарубіжних країнах біржова діяльність поряд з банківською і грошовою системою служать об'єктом державного регулювання. Це не випадково. У ринковій економіці при відсутності прямого директивного втручання в підприємницьку діяльність саме біржі є інструментом непрямого, але дуже істотного впливу на бізнес. Незважаючи на те, що на біржі контролюється невелика кількість товарів, більшість з них носить стратегічний характер. Тому ті ціни, які на біржі в умовах вільного ціноутворення відбивають рух ринку того чи іншого товару, служать своєрідним індикатором стану економіки країни.

Сьогодні між найбільшими товарними біржами налагоджені інформаційні зв'язки. Це сприяє вирівнюванню цін і формуванню єдиного світового ринку.

Організація роботи товарних бірж

Біржовий зал

Серцем товарної біржі є біржовий зал1, де продавці і покупці (самі або за допомогою брокерів) здійснюють біржовий торг, побудований за принципом подвійного аукціону - підвищуються цін у покупців і знижуються у продавців. Біржовий торг - це велика кількість аукціонів, що проходять в одному місці практично одночасно. Біржові угоди укладаються в спеціально відведеному місці. Так як торгівля ведеться відразу декількома видами товарів, то для кожного виду товару відведено окремий зал або в одному залі кілька секцій, стать яких нижче підлоги залу, тому вони звуться "ямами". У кожній ямі торгують одним видом товару.

Ціна призначається шляхом її вигуку. При однаковій ціні товар швидше дістанеться тому, хто голосніше викрикнув ціну, тому голосові дані мають чимале значення. Крик для підстраховки дублюється за допомогою спеціальної системи жестів. Жест є мовою брокера. Сигналами пальців рук брокери обмінюються інформацією про те, скільки типових контрактів вони готові купити або продати.[9]

Розпорядження про купівлю або продаж товару надходять безпосередньо членам біржі в торговий зал по телефону. Замовники можуть супроводжувати своє розпорядження інструкціями, наприклад мінімальною або максимальною ціною, кількістю і т. Д. На замовленні проставляється час надходження, після чого він доставляється розсильним брокеру-продавцю в яму. Сама яма розбита на кілька секцій, в кожній з яких укладаються угоди на певний місяць року.

Уклавши угоду, маклер вносить в спеціальний бланк код свого контрагента, час укладення угоди, місяць поставки, ціну та обсяг товару. Ці дані передаються присутнім в кожній ямі брокерам-продавцям і брокерам-покупцям і комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціну надходить на табло торгового залу біржі, а також передається на інші біржі і біржових службам інформаційних компаній.

Маклеріат та брокерські контори

У міру діяльності товарних бірж визначилися основні дійові особи - це біржові маклери і брокери.

Завдання маклериата - забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Маклер - посередник, що здійснює за дорученням і за рахунок клієнтів виявлення попиту і пропозиції, а також роботу щодо узгодження умов угоди, її оформлення та реєстрації від імені біржі. Маклер надає брокерам можливість для здійснення торгових операцій.

Функції маклера:

- Оформлення угод

- Контроль за виконанням обома сторонами договірних зобов'язань

- Вжиття заходів для виконання вимог покупців або продавців у разі відмови однієї із сторін виконувати переддоговірні зобов'язання

- Здійснення експертизи партій товарів, що надходять на біржовий торг

Брокери здійснюють посередницькі послуги при здійсненні операцій купівлі-продажу, як на біржі, так і поза її від імені члена чи клієнта біржі, за їхній рахунок. Вони всебічно знають кон'юнктуру ринку, можливості закупівлі і збуту продукції, спеціалізуються на досить вузькому асортименті товарів. Завдання брокера полягає в тому, щоб допомогти включити товар у загальний ринковий оборот.

Продавці-товаровласники не пізніше, ніж за день до торгів дають брокерам, що діють на товарних біржах, доручення про продаж товарів. Брокерами вважаються особи, які купили на біржі брокерське місце через брокерські контори. Торги відбуваються по секціях, у кожній з яких призначається маклер - ведучий торгів. Маклер надає брокера, у порядку надходження їхніх прохань, слово для оголошення пропозиції. Протягом наступних трьох хвилин відбувається з'ясування попиту, при цьому брокер не може змінювати умов продажу. Якщо брокер не оголосив про зняття пропозиції, воно вважається дійсним, і покупці протягом усього біржового зборів до публічного скасування пропозиції мають право укласти угоду з брокером. У той же час кожен бажаючий теж має право укладати угоди на біржі від свого імені і за свій рахунок як особисто, так і через професійних посередників в особі біржових маклерів і брокерських контор. Виключним правом організації подібних контор повинні користуватися члени біржі. На закритих товарних біржах угоди полягають тільки між біржовими маклерами і брокерами, що представляють інтереси і виступають від імені, як учасників біржі, так і разових відвідувачів. На відкритих біржах контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через своїх посередників. Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери отримують дохід в основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим більше брокер провів угод, тим велику одержить комісію.

В даний час біржова котирування цін на товарних біржах набуває все більшого значення. Наприклад, на біржі в Чикаго періодично збираються брокери для визначення цін на продукти харчування. І ці ціни діють по всій країні. Біржова котирування являє собою фіксацію фактичних контрактних цін і введення типової ціни по біржових угодах за визначений період часу (як правило, біржовий день). Це орієнтир при укладанні угод і поза біржею. За результатами торгів Котировальная комісія вводить так звану типову ціну. Вона виявляється найбільш вірогідною в силу виключення впливу випадкових факторів. По суті це ціна переважної реалізації. При великій кількості угод вона обчислюється як середня. Вихідним матеріалом для котирування служить інформація про контрагентів угоди, а також про ціни, за якими вони бажали б придбати (продати) даний товар.



2.1.2 Фондова біржа

Фондова біржа в капіталістичних країнах організується у вигляді приватних акціонерних товариств або публічно-правових інститутів. Але в кожному разі її діяльність базується на статуті, який регламентує управління і функції її органів, правила прийому до її члени та їх склад. Очолює фондову біржу біржовий комітет або рада керуючих. Членами біржі є в основному брокери (індивідуальні особи) або брокерські компанії, що виконують посередницькі функції від імені своїх клієнтів. Брокери і маклери за своє посередництво отримують комісійні, які називають брокерськими, або куртаж.

Головним інструментом фондової біржі є цінні папери:

Акції - це цінний папір, що свідчить про внесення певної частки в капітал акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним та на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду.

Облігація - цінний папір, що підтверджує зобов'язання держави або виступив її акціонерного товариства відшкодувати власнику її номінальну вартість у передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого відсотка.

Біржа являє собою ринок, на якому продають свої цінні папери, з одного боку корпорації і кредитно-фінансові установи, які потребують додаткових грошових коштах, а з іншого боку індивідуальні особи, різні організації, які прагнуть вигідно вкласти особисті грошові заощадження. Корпорації, продаючи акції на біржі, продають вкладникам частку своєї власності. При цьому особливість біржі як ринку цінних паперів полягає в тому, що через неї здійснюється в основному продаж і купівля акцій старих випусків, тобто, відбувається перехід вже існуючих акцій від одного власника до іншого. Подібного роду операції не призводять, як правило, до утворення нового капіталу, але вони створюють так звані ліквідні кошти, що дозволяють збільшити кількість готівки. Без наявності ліквідності вкладники не стали, б купувати нові випуски акцій.[10]

Інвестор купує акції - це придбання не тільки частки власності в якомусь підприємстві, а й відповідальності та певного фінансового ризику підприємця. Покупець акцій отримає винагороду у вигляді додаткового доходу, якщо корпорація або компанія матиме прибуток. В іншому випадку акціонер залишиться без дивіденду. Він може також втратити і свій внесок при банкрутстві компанії. Покупців же (інвесторів) акції приваблюють тим, що їхня цінність може зростати значно швидше вкладів у банках або цінних державних паперів.

Роль фондової біржі

У сучасних умовах біржа перестала виконувати засновницький роль при утворенні нових компаній, а її головним критерієм стало отримання високого прибутку. Хоча угоди на біржі діляться на інвестиційні, пов'язані з довгостроковим вкладенням коштів, і спекулятивні, що носять короткостроковий характер досягнення прибутку. Практично обидва види угод підпорядковані головній меті біржового механізму - отримання високого прибутку. У той же час довгострокова прибуток біржової угоди може бути скоригована (усунуто) через несприятливого зміни економічної обстановки через певний період після вкладення грошей.

Основними одержувачами біржовий прибутку є інвестиційні банки і компанії, сімейні банкірські будинки, великі торгово-промислові корпорації, кредитно-фінансові інститути, а також власники великих індивідуальних пакетів. З метою отримання вигідною курсової різниці зазначені біржові суб'єкти вдаються до різних методів збагачення. З них найбільш важливими є отримання конфіденційної закритої інформації та штучне коливання (управління) курсами. У першому випадку доступ до прихованої інформації дозволяє зробити правильну ставку у грі на підвищення або пониження. У другому випадку це навмисне вплив на курси цінних паперів з метою отримання значного прибутку. Одним з витончених методів впливу на курси є так званий метод "прикраси вітрини". Шляхом поступової скупки дрібними партіями акцій якої-небудь компанії, а також поширення певної неправдивої інформації спекулянт сприяє підвищенню курсу акцій. Після їх продажу продавці кладуть у свої кишені великий прибуток.

В даний час біржові спекуляції, як правило, ретельно плануються і здійснюються за заздалегідь підготовленим сценаріями, шляхом ретельних попередніх заходів, розтягнутих на досить тривалі періоди. Причому ажіотаж на біржі не обов'язково організують великі біржові ділки. Ця роль відводиться зазвичай дрібним і середнім вкладникам, які по суті готують грунт для великих біржових спекуляцій. А от у них вже беруть участь, як правило, великі корпорації, банки, насамперед інвестиційні, та інші кредитно-фінансові установи. Підвищення інтересу взагалі до тих чи інших цінних паперів або до акціям і облігаціям якоїсь компанії може бути обумовлено інформацією про злиття з більш великим партнером, майбутніх науково-технічних відкриттях в тій чи іншій компанії, помилковою інформацією про ділових переговорах компаній з різних питань (про розподіл державних замовлень на великі суми). Поширення такої інформації дозволяє в кінцевому підсумку надати потужний імпульс підвищенню курсу, який може здаватися непередбачуваним. При цьому буває важливо здійснити операцію за кілька хвилин до закінчення роботи біржі, так як встановлений курс ставати визначальним на наступні день або два.

Розвиток фондового ринку

Розвиток фондової біржі залежить від циклу відтворення. Тому біржа дуже чітко реагує на процеси, що відбуваються в економічному житті суспільства. Класична реакція біржі на хід відтворювального процесу полягає в тому, що в умовах кризи або тенденції зниження курс цінних паперів (акцій і облігацій), як правило, падає, а в період буму або тенденції підвищення різко зростає. У той же час на різних стадіях циклу відтворення (криза, депресія, підйом, пожвавлення) курс цінних паперів може змінюватися під впливом будь-яких особливих політичних чи економічних подій, а в ряді випадків і не відповідати тій чи іншій фазі циклу. Особливо це характерно для сучасного суспільства, коли механізм надзвичайно ускладнився через вплив інфляції, валютного та паливно-енергетичної кризи, незбалансованості платіжного і торгового балансів. Сучасний цикл, пов'язаний з галузевими та структурними кризами, істотно впливає на механізм фондової біржі, спотворюючи курси цінних паперів та акцій. Економічна ситуація є вирішальним фактором впливу на стан фондової біржі. Динаміка курсів акцій відображає рух відтворювального циклу. Значне падіння курсу акцій показує погіршення економічних показників: зростання безробіття та дефіциту зовнішньоторговельного балансу, збереження державного боргу. Біржа також гостро реагує і на зміни у вищих ешелонах економічної влади. Як правило, біржовики реагують на нові призначення міністрів фінансів і президентів центральних банків, так як люди, що займають ці посади, формують і проводять фінансово-економічну та грошово-кредитну політику. Вона може проводитися прямо або побічно або в інтересах біржі, або з певними обмеженнями або обмеженням таких інтересів.

2.1.3 Валютна біржа

Валютна біржа - ринок, на якому здійснюються операції купівлі-продажу іноземних валют, зливків та виробів з благородних металів. Спочатку валютні біржі виникли як складові частини фондових бірж. З часом майже всі операції з іноземною валютою і золотом зосередилися в банках, хоча формально валюта котирується також і на багатьох фондових біржах. Валютна біржа забезпечує вільне коливання курсу на ринку.[11]

В даний час біржові сесії проводяться щодня, крім суботи, неділі та святкових днів. Торги здійснюються дилерами організацій - членів біржі. Дилери не мають права вести операції на біржі від свого імені і за свій рахунок. На початку біржової сесії дилери подають попередні заявки на купівлю. (Продаж) валюти, які оформляються на спеціальному операційному аркуші. У заявці вказується сума купівлі (продажу) іноземної валюти за курсом, зафіксованим на останніх біржових торгах. Заявки передаються спеціально уповноваженому співробітнику біржі - курсовому маклеру, в обов'язки якого входить проведення торгів і визначення поточного курсу іноземних валют.

Сума купівлі (продажу) іноземної валюти вказується в доларах США. Мінімальна сума купівлі (продажу) іноземної валюти - 10 тис. Доларів США. За рішенням Біржової ради на біржі можуть проводитися операції з іншими іноземними валютами - в цьому випадку мінімальні суми іноземних валют встановлюються рішенням Біржової ради.

В якості початкового приймається валютний курс, зафіксований на останніх біржових торгах. Спочатку курсової маклер визначає початкові обсяги попиту та пропозиції. Якщо початковий попит перевищує початкову пропозицію, то маклер підвищує курс іноземної ", валюти до рубля, якщо ж початкове пропозицію перевищує початковий попит, то курсової маклер знижує курс іноземної валюти до рубля. В ході торгів їх учасники через своїх дилерів можуть подавати додаткові заявки зі зміни суми купівлі (продажу) іноземної валюти. Всі додаткові заявки подаються дилерами курсовому маклеру в письмовій формі, яка встановлюється їм самим. Чергова зміна курсу проводиться після того, як дилери визначать обсяги купівлі (продажу) іноземної валюти за останнім оголошеному курсовим маклером курсу. Фіксація курсу відбувається при зрівноважуванні попиту та пропозиції на іноземну валюту. Для всіх угод, укладених протягом однієї біржової сесії, застосовується єдиний курс іноземної валюти до рубля.

Після завершення біржових торгів курсової маклер видає учасникам торгів біржові свідоцтва та операційні листи, в яких фіксуються результати торгів, що відбулися.

Купівля-продаж валюти, а також вчинення інших операцій в іноземній валюті проводяться не тільки на валютних міжбанківських біржах, а й на міжбанківському валютному ринку, учасниками якого є банки та фінансові організації, що мають ліцензію на проведення операцій в іноземній валюті. Котирування іноземної валюти, як правило, відрізняється від біржових котирувань (і, відповідно, офіційного курсу) до ста пунктів. Така різниця в курсах сприяє проведенню операцій з купівлі іноземної валюти на біржі і подальшому продажі її на міжбанківському ринку або навпаки (подібний механізм "переливу" коштів між біржовим і позабіржовим оборотом сприяє вирівнюванню курсової різниці між цими сегментами валютного ринку). В даний час обсяги позабіржової торгівлі перевершують біржовий оборот, у зв'язку, з чим для більш повного контролю ситуації на валютному ринку країни Банк Росії активно працює і на міжбанківському валютному ринку.

2.2 Правове становище бірж

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством.

Так, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Статут товарної біржі на етапі її створення приймається засновниками з дотриманням вимог Закону "Про товарну біржу" (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення:

найменування та місцезнаходження біржі;

складу засновників;

предмета і цілей діяльності біржі;

видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

органів управління біржею, порядку їх утворення, компетенції;

організаційної структури біржі;

порядку прийняття у члени біржі та припинення членства;

прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;

порядку й умов застосування санкцій;

майнової відповідальності членів біржі;

порядку припинення біржі.[3]

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для юридичних осіб. З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і, відповідно, право здійснювати свою діяльність згідно зі спеціальною правосуб'єктністю.

Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до визначених функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав і несуть встановлені законом обов'язки.

Товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

встановлювати інші грошові збори;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод та біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі та біржах, розташованих за кордоном України;

вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання ціп на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Управління товарної біржею здійснюється за допомогою системи органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комісію. Крім того, для управління біржею формується (в тому числі з числа найманих працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що діють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом).

Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок:

пайових, вступних і періодичних внесків;

надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;

штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі;

інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку визначеного загальними зборами її членів.

Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні товарної біржі та сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості "біржового місця" (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на "біржове місце"). Членство товарної біржі забезпечує управлення власника щодо "біржового місця", які можуть реалізовуватися безпосередньо членом біржі чи продаватися ним за встановленими біржею правилами.

Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати та бути обраним до її керівних органів;

здійснювати всі управлення, що випливають із сплати пайового чи вступного внеску;

користуватись усіма послугами біржі. Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний:

додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

сплачувати членські внески;

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товарної біржі.

Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах і в порядку, визначених статутом біржі.

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання та ній угод і вимоги до їх змісту та форми.

Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:

а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж,

поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;

б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за

їх дорученням біржовими брокерами;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Викопуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" Закону "Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:

з негайним виконанням ("угоди на реальний товар" або "касові угоди")- Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме "негайне" виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціпи), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою та строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.



3. Перспективи розвитку біржового права України

Біржова право - це галузь, що впродовж тривалого періоду формувалось, разом з обов'язковими принципами організації біржової торгівлі. Зрозуміти всі нюанси, які притаманні біржовій діяльності не легке завдання. Адже, як зазначає А.І. Берлач, майнові, грошові та кредитні відносини “як елементи біржових" відображають найскладніші явища суспільного життя, оскільки стосуються відносин між людьми, які і є найбільш складними її - біржової справи - суб'єктами.

Останній час дедалі більше науковців почали займатися проблемами біржового права. Ці праці стають підґрунтям для подальшого вдосконалення вітчизняного біржового ринку та формування механізму регулювання відносин, що виникають у сфері біржової діяльності і є необхідною умовою успіху економічних перетворень, що відбуваються в країні.

При аналізі сучасного стану біржового права, зразу постає питання щодо виділення біржового права в самостійну галузь права. Про це іде дискусія серед зарубіжних та вітчизняних вчених вже тривалий час і думки щодо цього існують різні. Однак переконливим для всіх є твердження, що сутність біржового права визначається тими завданнями, які воно покликано вирішувати в суспільстві, а саме - системне правове регулювання біржової діяльності суб'єктів ринку.

Так, питань щодо біржового права виникає більше ніж відповідей, однак незаперечним є той факт, що суспільним відносинам, як власне й праву притаманний розвиток. Біржові інститути, хай поки що формально, але все ж таки входять в нашу свідомість як об'єктивна реальність. Сьогодні практично ніхто в Україні не заперечить доцільність розвитку ринкової економіки, що обов'язково передбачає функціонування біржових інститутів. Відтак виникає потреба у регулюванні поведінки частини суспільства, причетної до організації біржової діяльності.

Тому можна зупинитися на тій думці, що біржове право, як комплексна галузь права може вважатися правовим утворенням.

Відродження біржової діяльності, а відтак і біржового права почалося з проголошенням незалежності України та початком біржової торгівлі реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів. Передумовою розвитку та становлення елементів біржової торгівлі цього періоду стали товарні аукціони продукцією промисловості, торгівля якою здійснювалася за комерційними цінами.

Перші товарні біржі, зареєстровані в Україні у 1990 р., були першими і в СРСР. До числа таких товарних бірж належить Київська універсальна біржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, більше половини з яких брали участь у торгах двічі на тиждень.

О.М. Сохацька зазначає, що в Україні перші кроки становлення організованих ринків сировини, капіталу і валюти було зроблено під знаком боротьби з біржею. З цього приводу можна згадати неодноразове припинення біржових торгів на Міжбанківській валютній біржі та збитки, яких завдали ці "заходи" українській економіці 1992-1993 рр.

Взагалі, як наголошує І.В. Кононенко, необхідно відзначити, що весь свій шлях становлення аж до початку 20-го століття біржа проходила, долаючи серйозний супротив з боку суспільної думки. Причини сильної негативної реакції полягали в консервативності суспільства і новизні самої ідеї біржових відносин.

За більше ніж двадцять років незалежності нашої держави, біржовий рух пройшов дуже складний шлях але ще і досі в Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, місце біржі є невизначеним.

Детально врегулювавши на законодавчому рівні біржові відносини, а саме Господарським кодексом України [1] - поняття біржової торгівлі; Законом України "Про товарну біржу" - створення та діяльність товарних бірж; Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" [4] - створення та діяльність фондових бірж, біржовий процес в Україні має ряд особливостей, які зумовлюються загальними економічними та історичними умовами. Треба зазначити, що вітчизняні біржі важко назвати біржами "в класичному" розумінні подібного інституту. Скоріш за все, це не біржі, а торгові будинки або ж великі регіональні брокерські контори. Дійсно, якщо західні біржі за своїм статусом і суттю є некомерційними організаціями, то акціонери наших бірж сподіваються, передусім, на прибуток від біржової діяльності. Більше того, були прецеденти, коли біржа сама займалася брокерською діяльністю, створюючи так звані "нульові" брокерські контори. Практично всі біржі без виключення займаються підприємницькою діяльністю, що в наших умовах є не бідою, а необхідною мірою існування і виживання бірж .

Наші біржі не є "класичними біржами" також і з тим набором товарів, які виставляються на торги. В усьому світі класичними є 60-70 найменувань товарів і продуктів, тоді як на найбільших наших біржах в день торгів виставляються до тисячі найменувань товарів. Дуже незначну їх частину можна назвати "біржовим" товаром. І, передусім це відбувається через відсутність сертифікації і біржових стандартів. Тому переважна більшість товарів, що реалізовуються на наших біржах, не завжди стають предметом біржової угоди на класичних біржах. Такі біржові товари як метал, цемент, ліс, які продаються на наших біржах не завжди знаходять попит на світовому ринку, оскільки вони не відповідають повною мірою загальноприйнятим світовим стандартам якості, не придатні для транспортування на далекі відстані за своєю формою і габаритами, не мають відповідної упаковки і типорозмірів.

Також, як зазначають багато дослідників в країнах з розвиненою ринковою економікою головне місце посідають за обсягами біржового обороту фондові біржі, а у нас _ явна перевага на стороні товарних бірж. Ця обставина пов'язана з розвалом колишньої системи матеріально-технічного постачання та із загальною нерозвиненістю ринку цінних паперів. Нині в нашій країні досить кволо функціонує і вторинний ринок цінних паперів.

...