Вимоги до керівних документів до розробки та функціонування автоматизованої банківської системи

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний університет телекомунікацій

Курсова робота з дисципліни

Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки

Тема: Вимоги до керівних документів до розробки та функціонування автоматизованої банківської системи

Виконала : Левковець Анна

студентка 4 курсу групи УБД-41

Перевірив:

доцент кафедри Управління інформаційною безпекою

Щебланін Юрій Миколайович

Київ 2013

Вступ

автоматизований банківський документ

Метою даної курсової роботи є дослідження сучасних автоматизованих банківських систем (АБС) та нормативно-правових документів, що забезпечують їх створення, ефективне функціонування та технічне обслуговування. Для реалізації мети розглянемо історію розвитку автоматизованих банківських систем та основні нормативно-правові документи, що використовуються для реалізації АБС.

За даними аналізу ринку програмних продуктів, проведеного фахівцями Національного Банку України, у банках України працює велика кількість застарілих одновалютних програмних продуктів переважно типу операційний день банку (ОДБ). Більшість АБС працює на ПК під управлінням DOS, які об'єднані в локальні мережі NetWare. У якості інструментів обробки даних використовуються настільні системи управління базами даних типу FохРrо, Сlірреr. На зміну їм повинні прийти АБС нового покоління, реалізовані в технології “клієнт-сервер” на сучасній СУБД із можливістю роботи в реальному режимі часу. Попит на такі системи випередив пропозицію. Розробникам програмного забезпечення в Україні знадобиться мінімум 1,5-2 роки для створення конкурентоспроможних систем. При прямому перенесенні відпрацьованих технічних рішень у нове середовище втрачається можливість повністю переглянути постановку задач та здійснити їх інтеграцію. Збереження попередньої структури автоматизованої системи призведе до того, що в новій розробці залишиться багато неоптимальних і навіть хибних рішень.

Інтерес до розвитку комп'ютеризованих банківських систем визначається, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп'ютерне і телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити відносини з клієнтами і знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім йдуть банки, а останніми їх приймають на озброєння страхові компанії.

Завдання, що стоїть перед фінансовими організаціями, однакове. Це інтеграція нових систем у розподілену архітектуру локальних та глобальних мереж.

Банківські комп'ютерні системи на сьогоднішній день набули найбільшого розвитку серед галузей прикладного мережевого програмного забезпечення (ПЗ). Потрібно відзначити, що БС - дуже вигідний ринок для будь-якого виробника комп'ютерів та ПЗ.

Аналіз етапів розвитку автоматизованих банківських систем

Перше покоління. До систем першого покоління належать системи, орієнтовані на використання персональних ЕОМ типу IBM PC, що працюють під управлінням MS-DOS. Програмне забезпечення виконано з використанням мов СУБД типу Clipper, FoxPro, Clarion та ін. Структурно системи побудовані у вигляді не зв'язаних між собою автоматизованих робочих місць (АРМ). Тому характерна особливість АРМів є їх інформаційна відокремленість, тобто кожне робоче місце працює локально зі своєю базою даних на окремому комп'ютері. Обмін у таких системах виконується у вигляді файлів, часто за допомогою фізичного їх перенесення на гнучких дискетах. Але іноді такий інформаційний обмін ускладнюється тому, що АРМи мають різні структури збереження даних. Основним базовим елементом системи є не документ, а проведення, тобто інформація одного документа розпорошена в системі, що не дозволяє працювати з банківським документом як з єдиним цілим.

Такі системи мали ряд суттєвих недоліків [1]:

інформаційна відокремленість кожної банківської підсистеми призводить до складності отримання консолідованих даних;

не завжди в таких системах передбачається санкціонованість доступу та захист інформації (у багатьох системах цього покоління можливий перегляд клієнтських рахунків, кредитних угод та інших конфіденційних даних за допомогою утіліти dbView пакета Norton Commander), тобто системи практично не захищені;

у таких системах відсутній і практично неможливий механізм підтримки транзакцій, а як наслідок не має змоги підтримувати цілісність даних.

Системи першого покоління були дуже поширеними, і це пояснювалось їхньою низькою вартістю і можливістю швидкої розробки. Зараз такі системи практично не експлуатуються, тому що Національний банк України ввів вимоги до програм автоматизації банківської діяльності і поставив перед собою завдання їх сертифікації. Системи першого покоління не відповідають вимогам НБУ. НБУ вже проведені сертифікації таких програмних комплексів, як (ОДБ), а також систем «Клієнт-банк». Комерційні банки не мають права використовувати несертифіковані системи.

Друге покоління. Системи другого покоління АБС зорієнтовані на такі самі технічні засоби, що і системи першого покоління. Відмінність полягає в тому, що персональні комп'ютери працюють у локальній обчислювальній мережі Novell NetWare. Це дає змогу підтримувати різного роду блокування і базу даних, яка розміщена на сервері. Системи другого покоління реалізують «файл-серверну» технологію і здебільшого реалізовані на мові СУБД Clipper, FoxPro. Деякі системи реалізовані на мовах С і Pascal. Базовим елементом системи є проведення, рідше документ.

Ці системи дуже поширені в банках України, але вони також мають ряд недоліків. Структурно у більшості випадків АБС побудовані у вигляді окремих автоматизованих робочих місць (АРМ), які, в кращому випадку, зв'язані між собою інформаційно і зовсім не зв'язані функціонально.

Основні вади АБС другого покоління -- відсутність повноцінного механізму підтримки транзакцій, що може призвести до порушення посилкової цілісності бази даних, та складність забезпечення захисту інформації.

Третє покоління. Це системи, апаратною платформою яких є персональні ЕОМ, що працюють під управлінням MS-DOS (MS Windows) і об'єднані локальною мережею Novell NetWare чи Windows NT. СУБД -- власна розробка на базі менеджера записів Btrieve. Системи такого типу є перехідними від технології «файл-сервер» до технології «клієнт-сервер». Структурно вони побудовані, як система АРМ, що працює з спільною базою даних, але слабо зв'язані між собою функціонально. Недоліком систем третього покоління є те, що менеджер записів Btrieve -- це механізм нижчого рівня, а тому дуже значною є частка операцій, пов'язаних з підтримкою цілісності і узгодженості даних, які потрібно виконувати на робочій станції. Необхідно вирішувати дуже багато проблем, які в інструментальних засобах наступного покоління реалізовані по змовчанню, внаслідок чого у такій реалізації механізм підтримки посилкової цілісності не завжди є надійним.

Четверте покоління. Системи побудовані на базі персональних комп'ютерів під управлінням MS-DOS чи MS Windows і працюють в локальній мережі або є хост-комп'ютер з терміналами, СУБД професійна реляційна (може бути постреляційна чи сіткова). Структурно система побудована у вигляді АРМів, які зв'язані між собою інформаційно і рідше функціонально через спільне ядро. Технологія -- «хост-термінал» чи дворівнева «клієнт-сервер».

П'яте покоління. Апаратна платформа -- персональні комп'ютери під управлінням MS-DOS чи MS Windows іноді UNIX, які працюють у розподіленій мережі з кількома серверами додатків по технології трирівневий «клієнт-сервер». Базовим елементом таких систем є документ чи угода (іноді бухгалтерське проведення). Структурно система складається з інформаційно і функціонально пов'язаних АРМів.

Перевага таких систем полягає у використанні професійних реляційних СУБД і непроцедурних мов програмування типу SQL. У таких СУБД транзакційний механізм і засоби підтримки посилкової цілісності є їх невід'ємною частиною, завдяки чому при розробці прикладних програм не потрібно вирішувати ці проблеми.

Усе це підвищує надійність й захищеність АБС, а використання виділеного сервера додатків дає змогу збільшити продуктивність. Але розробка чи придбання таких систем під силу лише потужним банкам, тому що інструментальні засоби розробки таких систем коштують дуже дорого і спеціалістів, які володіють ними, небагато.

Шосте покоління. Апаратна платформа -- гетерогенне мережеве середовище, професійні реляційні СУБД з відкритим інтерфейсом (можливе використання кількох СУБД); базовий елемент -- документ чи угода. Структурно система представлена сукупністю логічних АРМів, тісно зв'язаних між собою щодо даних і функцій в межах всієї мережі Intranet, які динамічно формуються згідно з компонентною технологією. Це перспективна технологія розвитку АБС. Переваги такої технології полягають у тому, що для СУБД не має значення, де фізично знаходяться дані -- на сервері головної контори чи на сервері філіалу, який може бути територіально віддалений на кілька сотень кілометрів.

З'ясуємо деякі класифікаційні ознаки розбивки АБС на покоління. Базовий елемент -- це структурна одиниця, обрана за основу системи. У ранніх версіях АБС таким елементом було бухгалтерське проведення. Під час виконання банківської операції може виконуватись кілька проведень, які операціоніст виконував вручну шляхом занесення їх у екранну форму. В нових АБС базовим елементом стає документ (як правило, певна сукупність проведень) чи банківська угода, тобто сукупність документів, що формують закінчену банківську операцію (наприклад, видача-супровід-погашення кредиту).

Технологічний аспект розробки системи характеризує, який з варіантів вибрано для реалізації системи: «файл-серверна» технологія, дворівнева чи трирівнева «клієнт-серверна» технологія. «Файл-серверна» -- це технологія, згідно з якою база даних зберігається на спеціально виділеному для цієї мети комп'ютері, який називається сервером. Вся обробка даних також виконується на сервері, а комп'ютер користувача, який називається робочою станцією, використовується як інтерфейсний засіб. Ця технологія характерна для перших поколінь АБС.

Більш прогресивною є технологія «клієнт-сервер». Згідно з цією технологією на сервері зберігається база даних, а всі прикладні функціональні задачі розв'язуються на робочій станції. Нині відомі й використовуються в АБС дві архітектури технології «клієнт-сервер»: дворівнева та трирівнева. Більш поширеною є дворівнева архітектура, за якою вся обробка інформації виконується на робочій станції, а сервер використовується лише для зберігання та пошуку даних. Але така технологія, при складній логіці прикладних програм, ставить досить високі вимоги до комп'ютерів клієнтського робочого місця. З метою реалізації складної прикладної логіки для робочих станцій необхідно виділяти дуже потужні машини, що призводить до виникнення явища, яке дістало назву «товстого» клієнта. Усунення цього недоліку досягається трирівневою архітектурою, коли виділяється проміжний між сервером та клієнтом рівень, на якому реалізується вся прикладна логіка. Цей рівень має назву сервер додатків. Таким чином, архітектура цієї технології складається з сервера бази даних, сервера додатків і робочої станції. Така технологія усуває елементи дублювання, пов'язані з реалізацією подібної логіки на різних робочих станціях, а також проблему «товстого» клієнта. При трирівневій архітектурі комп'ютер користувача використовується як інтерфейсний засіб.

Host-ЕОМ -- це ЕОМ, що встановлюється у вузлах обчислювальної мережі для вирішення питань комутації у мережі. Комутаційна мережа включає певну кількість серверів і Host-ЕОМ, об'єднаних фізичними каналами зв'язку, які називаються магістральними.

Вимоги до автоматизованих банківських систем

Першою і основною вимогою, яка ставиться до АБС, є вимога щодо її функціональної повноти. Повнофункціональною можна вважати систему, якщо набір її функцій дає змогу виконувати всі операції конкретного банку. Звичайно, система, яка відповідає сьогоднішнім потребам, може не задовольняти їх завтра, якщо у банку з'являться нові функції. Тому наступною вимогою, що ставиться до АБС, є її гнучкість.

Гнучкість -- це один з ключових факторів, який полягає у тому, що будь-яка банківська система повинна мати можливість розширюватись та розвиватись і не лише фірмою-розробником, а й силами спеціалістів банку. Розвиток системи може відбуватися у двох напрямах: кількісному -- при збільшенні кількості філій чи клієнтів та якісному -- при розширенні спектра банківських операцій і послуг. Зміни кількісного характеру приводять до необхідності нарощування системи, яке може виконуватись двома способами:

за рахунок встановлення у головній конторі більш потужної ЕОМ чи шляхом розпаралелення процесу обробки на кілька ЕОМ;

за рахунок збільшення продуктивності обчислювальних комплексів у філіях банку і переходу на розподілену обробку даних, зберігши за центральним обчислювальним комплексом лише функції консолідації балансу та обслуговування поточних інформаційних потреб.

Вибір способу нарощування АБС залежить від стратегії розвитку банку, особливостей взаємодії головної контори та її філій, а також від прийнятого розподілу функцій та відповідальності за них. Але в будь-якому разі розробник АБС повинен вказати конкретні шляхи вирішення проблеми нарощення системи для того чи іншого банку.

В цілому система повинна мати можливість розширення як по горизонталі (збільшення кількості клієнтів, каналів зв'язку і т.п.), так і по вертикалі (перехід на більш потужну техніку).

При цьому мають бути зведені до мінімуму можливі зміни :

інтерфейса користувача;

технології роботи з системою;

структури файлів бази даних.

Також має бути виключена або зведена до мінімуму необхідність модифікації прикладного програмного забезпечення і перепідготовки персоналу.

Надійність полягає в тому, що АБС повинна забезпечувати роботу великої кількості користувачів, які одночасно можуть вводити, коригувати документи (рахунки чи угоди), формувати звітність без будь-яких конфліктів, пов'язаних з одночасним доступом до даних.

Реальний масштаб часу після введення документа АБС повинен забезпечувати його бухгалтерське проведення. Новий стан рахунків відразу стає доступним для всіх користувачів й відображається у балансі, а також може бути використаний при обчисленні нормативів. Система, побудована з урахуванням цієї вимоги, має такі переваги [3]:

дозволяє в будь-який момент часу мати повну картину фінансового стану банка;

надає можливість оперативно відстежувати інформацію, що надходить у систему;

надає можливість отримання додаткових кредитних ресурсів.

Інтегрованість системи означає, що система повинна складатися з інформаційно та функціонально пов'язаних між собою модулів. Інформаційний зв'язок полягає у тому, що всі складові системи працюють із спільною базою даних, що дає змогу уникнути дублювання та забезпечує цілісність й узгодженість даних. Функціональний зв'язок дозволяє функціональним задачам, які характеризуються однаковою прикладною логікою, але розв'язуються на різних АРМах, використовувати спільні процедури, що зберігаються у відповідних бібліотеках (наприклад, нарахування процентних ставок та ін.).

Забезпечення багатофіліальної роботи банку полягає в тому, що для банків, які мають багато філій, і особливо для тих, структура яких є трирівневою, важливим моментом є забезпечення єдності й цілісності технології. Виконання цієї вимоги в ідеальному варіанті -- це забезпечення розподіленої обробки даних в режимі On-line. Забезпечення розподіленої обробки даних в такому режимі коштує поки що досить дорого і під силу не всім банкам. Тому більш реальним з точки зору забезпечення цієї вимоги є єдність технологій, тобто як мінімум системи всіх рівнів повинні мати однакову структуру даних, однакові інтерфейси і інструментальні засоби розробки програмного забезпечення.

Безпека та захищеність системи -- це одна із життєво необхідних вимог, що ставиться до автоматизованої банківської системи. За оцінками західних спеціалістів, навіть великий і стабільний банк збанкрутує, якщо він відкриє всю свою документацію. Тому АБС має бути захищена як всередині від можливих зловживань співробітниками банку, так і зовні від різного роду спроб розкриття банківської таємниці та махінацій з його коштами.

Принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах

Автоматизація процесів, що виникають у фінансових установах є складною проблемою, особливо коли мова йде про системний підхід, тобто взаємозв'язок всіх елементів та складових частин. Тому проектуючи автоматизовані системи розробник програмного забезпечення використовує відповідні стандарти - принципи, загальні вимоги та нормативи, що є обов'язковими.

В основу стандартів проектування інформаційних систем покладені сформульовані академіком В. М. Глушковим науково-методичні положення та рекомендації з проектування автоматизованих систем управління, що закріплені нині державним стандартом. До них належать принципи системності, розвитку, сумісності, стандартизації та уніфікації, ефективності.

Стандарти проектування автоматизованих систем ґрунтуються на загальних принципах:

системності, що забезпечує встановлення зв'язків між складовими структурними одиницями на базі системного аналізу. Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні і розвитку ІС. Він дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт як одне ціле, виявляти на цій підставі різноманітні типи зв'язків між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи та встановлювати напрямок функціонування системи. Системний підхід передбачає

проведення двох аспектного аналізу, відомого під назвою «макро- і мікро підходів». Мікроаналіз розглядає систему або її елемент як частину системи вищого порядку. Особлива увага приділяється інформаційним зв'язкам: установлюється їх кількість, виділяються та аналізуються ті зв'язки, які зумовлені метою вивчення системи, а далі відбираються най перспективніші, які реалізують задану цільову функцію. При мікроаналізі вивчається структура об'єкта, аналізуються її складові елементи з погляду їх функціональних характеристик, які виявляються через зв'язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем. У процесі проектування ІС системний підхід дає змогу використовувати математичний опис функціонування, дослідження різноманітних властивостей окремих елементів і системи в цілому, моделювати процеси, що вивчаються, для аналізу роботи створюваних систем. Практичне значення системного підходу і моделювання полягає в тому, що вони дають змогу в доступній для аналізу формі не лише відображати усе суттєве, цікаве для творця системи, а й використати ЕОМ для дослідження поведінки системи в конкретних, заданих експериментатором умовах. Тому в " основу створення ІС, в сучасних умовах, покладено метод моделювання на базі системного підходу, який дає змогу знаходити оптимальний варіант структури системи і таким чином забезпечувати найвищу ефективність її функціонування;

розвитку, що враховує можливість створення в майбутньому нових функціональних можливостей, підсистем та інших складових частин без порушення функціонування автоматизованої системи в цілому. Принцип розвитку полягає в тому, що ІС створюється з урахуванням можливості постійного поповнення й оновлення функцій системи і видів її забезпечення. Передбачається, що автоматизована система має нарощувати свої обчислювальні можливості, оснащуватись новими технічними і програмними засобами, бути здатною постійно розширювати й поновлювати склад задач та інформаційний фонд, який створюється у вигляді баз даних;

сумісності (демократизації) що дозволяє створювати ряд інформаційних інтерфейсів, з допомогою яких автоматизована система може взаємодіяти з іншими інформаційними системами, в залежності від технологічної необхідності. Наприклад АБС мають взаємодіяти з системою електронних платежів НБУ (СЕП НБУ). З цією метою в АБС запропоновано створювати підсистему "інтерфейс СЕП НБУ";

стандартизації та уніфікації, що забезпечує використання типових, стандартних та уніфікованих елементів і проектних рішень. Це дозволить оптимізувати технологію функціонування, уніфікувати методи та прийоми, якими керується кінцевий користувач;

ефективності, що ґрунтується на оптимальному співвідношенні між витратами на створення, розвиток, експлуатацію інформаційної системи та ефективністю від впровадження, що вимірюється як у матеріальній формі так і в часі, нових технологіях, наприклад без паперовій, підвищенні ефективності та продуктивності праці фахівців тощо. Основні положення та визначення закріплені в ДСТУ 24.702-85 "Ефективність АСУ" [4].

Приведені вище основні принципи деталізуються рядом допоміжних принципів, що дають змогу дістати певний економічний ефект, а саме:

єдиної інформаційної бази, що ґрунтується на використанні єдиної системи управління базами даних, єдиної системи класифікації та кодування інформації;

декомпозиції - використовується при вивченні особливостей, властивостей елементів і системи в цілому. Він ґрунтується на розбитті системи на частини, виділенні деяких комплексів робіт, створенні умов для ефективнішого аналізу системи та її проектування. Зокрема принцип декомпозиції закріплено державним стандартом ДСТУ 34.003-90;

надійності, що забезпечує експлуатацію автоматизованих систем у випадках перебоїв енергопостачання, виходу з ладу технічних засобів тощо. Досягається вищевказане шляхом забезпечення резервного енергопостачання, джерелами безперебійного живлення та дублюванням технічних засобів на особливо важливих ділянках технологічного процесу, де йде постійне оновлення та збереження інформації, як наприклад сервери, бази та банки даних тощо. Крім надійності апаратного забезпечення, програмне забезпечення теж має бути достатньо надійним. У випадках збоїв та виходу з ладу технічних засобів, інформація має швидко відновлювати з мінімальними втратами. Основні положення та визначення наведено в ДСТУ 24.701-86 "Надійність АСУ";

безпеки обробки інформації, що гарантує захист інформаційних потоків у процесі обробки, збереження та обміну інформації з допомогою розподілу доступу та повноважень в системі, реєстрацією всіх операцій, що виконуються в системі, накладанням електронних цифрових підписів, криптографічним захистом та виключенням несанкціонованого доступу до баз даних. Слід зазначити, що даний принцип має сенс у випадках де інформація є таємною або конфіденційною і має ризик підвищеного попиту, наприклад в банківських установах;

продуктивності, що накладає жорсткі вимоги до терміну та якості обробки даних інформаційних процесів, що можуть бути нерівномірними. Тому автоматизована система має мати певний запас потужності, що забезпечить оперативну обробку та надання інформації та не вплине на виконання технологічних процесів за звичайним графіком роботи;

адаптації, що забезпечує придатність автоматизованих систем до модифікації та розширення без втрат інформаційної бази. Тобто мається на увазі, що технічні засоби постійно та швидко розвиваються і впровадження нових має бути пристосованим до технологічних вимог функціонування системи без втрат даних. Впровадження нового апаратного забезпечення може бути викликане й іншими моментами, наприклад розширенням мережі клієнтури або наданням нових видів послуг, як наприклад обслуговування пластикових карток в банках;

простоти та зручності експлуатації, що забезпечує простоту та легкість у використанні кінцевим користувачем - фахівцем фінансової установи, а також персоналом з інформаційних технологій, що встановлює, супроводжує та експлуатує автоматизовану систему.

Структура та характеристика складвих частин інформаційних систем

Інформаційні системи, що створюються для автоматизації фінансових установ, відносяться до складних систем і тому структурно поділяються на простіші складові елементи - частини, які в свою чергу діляться на ще простіші елементи, наприклад підсистеми, що також можуть бути поділені на комплекси, автоматизовані робочі місця (АРМ) тощо, АРМ - це сукупність апаратних та програмних засобів, що частково або повністю розміщена на робочому місці користувача фахівця і реалізує інформаційне обслуговування його в повному обсязі виробничої діяльності.

Згідно зі стандартом РД 50-680-88 (Автоматизовані системи. Основні положення) при описуванні інформаційних систем використовують поняття структури, що виражає характеристику внутрішнього стану системи та опис постійних зв'язків між її елементами. Виділяються функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні, програмні та інформаційні структури.

Функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми, функції ІС або її частини, а зв'язки між елементами -- це потоки інформації, що циркулює між ними при функціонуванні ІС

Технічна структура - це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів ІС, а зв'язки між: елементами відображають інформаційний обмін.

Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами -- інформаційні, супідрядності і взаємодії.

Документальна структура - це структура, елементами якої є неподільні складові і документи ІС, а зв'язки між елементами -- взаємодії, вхідності і залежності.

Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

У програмній структурі зв'язки між елементами також: реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі.

Інформаційна структура - це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації в системі, а зв'язки між ними -- операції перетворення інформації в системі. Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні масиви, а зв'язками - операції роботи з масивами: введення, коригування, перегляд, знищення тощо.

Глибина розподілу інформаційної системи, тобто склад і зміст її елементів можуть суттєво різнитися залежно від поставленої задачі та її реалізації. Крім того, склад елементів за інших однакових умов залежить від сфери дії ІС та конкретної розробки.

Практика функціонування ІС показує, що майже у всіх їх вирізняють такі елементи, як «функція ІС» і «підсистема ІС».

Функція ІС -- це сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети. Перелік функцій конкретної ІС залежить від сфери її діяльності, об'єкта управління, призначення тощо. Наприклад, в інформаційній системі управління фінансами держави виділяють дві основні функції: планування бюджету і виконання бюджету.

Підсистема ІС -- це її частина, що виділена за зазначеною ознакою або сукупністю ознак і розглядається як одне ціле.

Автоматизована інформаційна система складається з двох частин: функціональної, до якої належать елементи системи, що визначають її

Рис.1

функціональні можливості, тобто що може система, її призначення, функції управління тощо та забезпечувальної - програмно-апаратних засобів та інструментів, які реалізують функціональну частину (рис 1).

Частина забезпечення в свою чергу складається з підсистем технічного, математичного, програмного, інформаційного, лінгвістичного, правового, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.

Для забезпечення функціонування комп'ютерної ІС необхідно мати ряд ресурсів і обов'язково предмети праці, засоби праці і власне працю. Першочергова роль в ІС належить інформації (інформаційне забезпечення), яка відіграє також роль продукту праці. Засобами праці є різні технічні засоби ІС, які виконують функції технічного забезпечення. Таку саму функцію певною мірою виконують засоби математичного і програмного забезпечення. Що ж до самої праці, то, природно, кадри спеціалістів також потрібні будь-якій ІС.

До підсистеми технічного забезпечення входять наступні елементи [6]:

комплекс технічних засобів, що використовується для вводу, обробки, підготовки, виводу, збереження, використання та передачі даних;

методичні та керівні матеріали;

комплект технічної документації,

персонал, що обслуговує технічні засоби.

Підсистема математичного забезпечення - сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів, які застосовуються для вирішення проблем математичного моделювання процесів, прийняття рішень, прогнозування тощо.

Підсистема програмного забезпечення - сукупність програм постійного користування, що створюють бібліотеки програм, а саме системні програми, пакети прикладних програм, системи управління базами даних (СУБД). Програмне забезпечення являє собою сукупність програм на носіях даних і програмних документів, які призначені для відлагодження, функціонування і перевірки працездатності ІС.

Підсистема інформаційного забезпечення - сукупність даних та правил їх отримання, організації структури та змісту інформаційних сукупностей, зберігання та оновлення, що загалом створюють базу даних. Інформаційне забезпечення містить у собі не лише засоби і методи ведення усієї інформаційної бази ІС, а й інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці. Отже, до інформаційного забезпечення належать також методи класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови і ведення інформаційної бази даних.

Підсистема лінгвістичного забезпечення - сукупність мовних засобів для формалізації мови опису інформації та інших елементів інформаційної системи.

Підсистема правового забезпечення - сукупність законодавчих актів, правових норм і нормативів, що пов'язані з функціонуванням інформаційної системи.

Підсистема організаційно-методичного забезпечення - сукупність правил, документів, інструкцій та положень, які забезпечують створення системи та взаємодію її складових частин у процесі функціонування. Таким чином до організаційного забезпечення належить сукупність документів, що описують технологію функціонування ІС, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів при функціонуванні ІС.

Підсистема ергономічного забезпечення - сукупність вимог, що спрямовані на узгодження психологічних та фізіологічних особливостей людини з технічними характеристиками засобів обчислювальної техніки та параметрами робочого місця, середовища тощо. Загалом робоче місце має відповідати нормативним значенням рівня освітленості, шуму, випромінення, температури, вологості.

Функціональна частина складається з функціональних підсистем, комплексів задач, автоматизованих робочих місць.

Функціональна підсистема -- це самостійна частина системи, що виконує конкретні функції та завдання управління і характеризується відповідним цільовим призначенням, певною методикою проведення розрахунків економічних показників, підпорядкованістю та технологічними особливостями експлуатації.

Поділяти функціональну частину автоматизованої системи на підсистеми та інші складові елементи можна як за окремими домінуючими ознаками так і за їх сукупністю. Як правило ознаками для виділення функціональних підсистем можуть бути:

етапи управлінського процесу -планування, моделювання, облік, прогнозування, прийняття рішень;

елементи виробничого процесу - особливості технології, потоки товарно-матеріальних цінностей, фінансові розрахунки, збут продукції тощо;

виконувані функції - функції, що виконуються на робочому місці за груповою або індивідуальною ознакою, згідно з структурою установи та штатного розпису;

елементи організаційної структури - поділ на відповідні підрозділи, штатний розпис, посадові обов'язки тощо.

На сучасному етапі створення та розвитку інформаційних систем у фінансових установах функціональна частина проектується у вигляді сукупності автоматизованих робочих місць користувачів. Якщо брати до уваги банківську діяльність, то всі операції зв'язані єдиною технологією, що зумовлена специфікою операцій, спеціалізацією підрозділів і працівників та іх посадовими обов'язками. Саме технологічний ланцюг визначає набір АРМ банку та їх кількість.

В банківських установах левова частка вхідної інформації - це документи або операції з клієнтурою. Тому як правило створюється АРМ операціоніста для автоматизації роботи працівників операційного відділу. В залежності від розподілу доступу та повноважень він може забезпечувати роботу операціоніста, контролера, економіста та бухгалтера. Відповідно в операційній касі створюється АРМ касира, що забезпечує роботу видаткової та прибуткової, вечірньої кас. Загалом всі АРМ банківської системи, що направлені на здійснення банківських операцій утворюють програмний комплекс - ОДБ, що функціонує в операційний час банку і перш за все призначений для швидкого, сервісного та якісного обслуговування клієнтури.

В залежності від структури банку створюються АРМ працівника кредитного відділу, АРМ працівника депозитного відділу, АРМ працівника відділу активно-пасивних операцій, АРМ інтерфейс СЕП НБУ, АРМ управління філіями, АРМ управління ресурсами, АРМ апарату управління тощо.

Наприклад автоматизація Державної податкової адміністрації (ДПА) побудована, виходячи з структурних підрозділів та їх функціонального призначення. Тому до складу функціональної частини автоматизованої системи ДПА входять: АРМ інспектора з обліку та реєстрації платників податків, АРМ з обліку надходжень до бюджету, АРМ реєстрації бухгалтерської звітності платників податків, АРМ звітності, АРМ валютної інспекції тощо.

Слід зазначити, що поділ функціональної частини на АРМ чи підсистеми є умовним і цілком залежить від бачення розробника системи. Крім того автоматизована система знаходиться в постійному розвитку, що може призводити до модернізації існуючих складових елементів та створення нових АРМ, підсистем, комплексів.

5. Організація процесу проектування, розробки та впровадження інформаційних систем

Процес проектування, розробки та впровадження інформаційних систем загалом і в фінансових установах зокрема можна поділити на стадії: до проектну, проектну, впровадження та експлуатації. Саме такі стадії створення ІС визначені відповідним Держстандартом.

На до проектній стадії розробник спільно з замовником проводять організаційні заходи з підготовки об'єкта автоматизації до обстеження і створення інформаційної бази, складають техніко-економічне обґрунтування, постановку задачі і технічне завдання на розробку системи. Визначається очікувана ефективність системи та вартість робіт з проектування та розробки системи. Всі документи на цій стадії затверджуються в двосторонньому порядку.

Техніко-економічне обґрунтування системи складається на підставі результатів обстеження об'єкта, отриманих після проведення комплексу науково-дослідних робіт і організаційно-технічних заходів щодо вивчення системи управління об'єктом. Це вивчення здійснюється з метою зниження витрат матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, а також застосування більш ефективних методів планування, обліку й аналізу за допомогою економіко -- математичних методів й організаційної техніки.

Технічне завдання на розробку автоматизованої системи складається на підставі техніко -- економічного обґрунтування. Незалежно від того, що система може бути розроблена і впроваджена поетапно, технічне завдання складається в цілому з виділенням відповідних етапів і затверджується розробником та замовником.

На проектній стадії здійснюється розробка техноробочого проекту, програмування складових частин, налагодження та тестування програмного забезпечення на прикладах розробника.

На стадії проектування ІС створюється два документи: технічний і робочий проект. У ряді випадків замість двох зазначених проектів розробляється єдиний техноробочий проект системи.

Затверджене технічне завдання на створення системи є підставою для розробки технічного проекту системи. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект, що затвердженню не підлягає. Одностадійний підхід до проектування дає можливість значно скоротити терміни розробки й обсяг документації, спростити процеси організації виконання цих робіт.

Одночасно з розробкою того або іншого проекту створюються класифікатори та довідники інформації на основі погодженої системи класифікації і кодування техніко -- економічної інформації, що складається з загальнодержавних і локальних класифікаторів, які необхідно використовувати в процесі розробки того або іншого об'єкта управління.

На стадії впровадження система здається спочатку в дослідну, а потім в промислову експлуатацію. Цей етап включає апробацію окремих елементів, а потім впровадження проекту системи в цілому. Апробація здійснюється з метою перевірки правильності розробки проектного рішення. За результатами апробації робиться внесення змін та виправлення помилок.

Готовність системи і введення її в експлуатацію оформляється відповідно укладанням актів завершення робіт, приймання системи в дослідну і промислову експлуатацію тощо.

На стадії експлуатації здійснюється супровід програмного та технічного забезпечення, виконання робіт щодо постійного введення інформації та рішення відповідного класу задач автоматизованим способом. Супровід програмного забезпечення здійснюється з метою внесення змін в залежності від змін чинного законодавства, нормативів або процесу подальшого розвитку системи і може виконуватись як силами замовника так і розробником системи за окремими угодами.

В процесі проектування, розробки та експлуатації інформаційної системи використовуються наступні документи:

нормативні документи з питань технічного та технологічного використання обчислювальної техніки;

загальнодержавні стандарти, нормативні документи, інструкції, щодо галузі застосування економіко -- математичних методів і засобів обчислювальної техніки;

документи, нормативи та інструкції щодо функціонування об'єкту автоматизації;

типові форми документів що прийняті відповідними законодавчими актами до обігу та діловодства;

технологічна документація щодо експлуатації засобів зв'язку, систем управління базами даних тощо;

технічна та технологічна інформація щодо експлуатації розробленої інформаційної системи;

нормативи витрат ресурсів на розробку і впровадження системи.

Висновок

В даній курсовій роботі була розглянута та охарактеризована сучасна автоматизована банківська система України та нормативно правові документи, що необхідні для їх правильної роботи.

В ході роботи була приведена загальна характеристика поколінь автоматизованих банківських систем. Окрім цього були розглянуті нормативно правові документи, які визначають вимоги до виготовлення та технічного обслуговування автоматизованих банківських систем.

Також були приведені основні вимоги до автоматизованих систем, котрим вони повинні відповідати та принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах. На цьому етапі були розглянуті вимоги, що повинні враховуватись при проектуванні автоматизованих систем, та принципи , якими керуються при проектуванні цих систем. Вимоги до автоматизованих систем та принципи їх проектування зазвичай вказуються в нормативно правових документах.

В роботі була розглянута структура та характеристика складових частин інформаційних систем. На цьому етапі були розглянуті основні складові частини банківських інформаційних систем та приведена коротка характеристика кожної частини.

Враховуючи, що технічний прогрес не стоїть на місці, я вважаю, що автоматизовані банківські системи ще будуть вдосконалюватись і вже в найближчий час можна буде побачити нові покоління систем, які мають бути забезпечені нормативно-правовою базою .

Перелік посилань

Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. -- М.: Финстатинформ, 1997. -- 268 с.

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. -- М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. -- 400 с.

Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. -- М.: Церих, 1992. -- 206 с.

Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997--1999 гг.

Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997--1999гг.

Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. / Під ред. М. І. Савлука. -- К.: Лібра,1998. -- 344 с.

Державний класифікатор України ДК-001-94. «Класифікатор форм власності», затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.

Державний класифікатор України ДК-002-94. «Класифікатор організаційно-правових норм господарювання”, затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.

Размещено на Allbest.ru

...