Історичні передумови виникнення і розвиток ринку банківських платіжних карток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичні передумови виникнення і розвиток ринку банківських платіжних карток

Вперше прообраз пластикових карток з'явився в США, традиційній країні споживчого кредиту. Ці товарні картки мали два призначення - стежити за рахунком клієнта і забезпечити механізм запису його покупок. Їх поява була логічним продовженням оплати в розстрочку. Першим, хто висунув ідею кредитної картки, був Едуард Беллами (Edward Bellamy) у книзі «Погляд в минуле» (Looking Backwards), що вийшла друком у 1888 році.

Вже в 1914 році деякі магазини почали видавати своїм найбільш багатим постійним клієнтам спеціальні картки, щоб «прив'язати» цих клієнтів до себе. У 1928 році бостонською компанією «Farrington Manufacturing» були випущені перші металеві пластинки, на яких видавлювалася адреса і які видавалися кредитоспроможним клієнтам. Продавець вкладав таку пластинку в спеціальну машинку, називану импринтером, і букви, видавлені на ній, друкувалися на торговому чеку. В наступні роки були придумані такі елементи фінансової кредитної схеми, як мінімальне щомісячне погашення боргу, період відстрочки, тобто безпроцентного кредитування та багато іншого.

З 1936 року ряд американських підприємств об'єднались з метою кредитування спільних клієнтів. Так зростаюча індустрія авіаперевезень, очолювана «American Airlines», запропонувала власну кредитну схему, що одержала назву Universal Air Travel Plan (UATP). Спочатку випускалася купонна книжка проти депозиту клієнта, а потім кредитний план розвинувся в операцію, подібну до операції за кредитною карткою.

Ряд великих американських банків, оцінивши успіх першовідкривачів, випустили свої кредитні картки, скористатися якими можна було для розрахунків за послуги чи товари. Так, почали утворюватися платіжні системи: банк випускав картку і відкривав рахунок клієнту; на території країни і за рубежем створювалася ціла мережа магазинів, барів, ресторанів, готелів, де приймали до оплати картки, випущені банком-емітентом, створювався центр, що займався обслуговуванням (процесінгом) пластикових карток.

Думки більшості вчених сходяться в тому, що першовідкривачем кредитних карток був Джон С. Беггинс, фахівець зі споживчого кредиту з Національного банку Флетбуш у нью-йоркському районі Бруклін. В 1946 р. Биггинс розробив кредитну систему, яка мала назву «Charge-it». Ця система являла в собі розписки, якими клієнти могли розраховуватися в місцевих магазинах за дрібні покупки. Після купівлі клієнтом певного товару, магазин передавав ці розписки до банку, а вже потім банк оплачував їх з рахунків покупців. У Флетбуші вперше була реально застосована класична система розрахунків, яка використовується і зараз у банківському картковому бізнесі повсюдно.

Однак, такий авторитетний дослідник банківської справи, як Льюис Менделл, вважає, що першою масовою платіжною картковою системою стала «Diners Club» (Обідній клуб), створена в 1949 році. Постійні відвідувачі ресторанів, що мають гарну репутацію, могли одержати карту «Diners Club» і пред'являти її в багатьох ресторанах Нью-Йорка замість готівки. Ресторани передавали копії рахунків у «Diners Club», який щомісяця виставляв клієнту загальний рахунок. Клієнт розплачувався з «Diners Club», а той - з ресторанами. Одним з головних відмінностей від попередніх систем було те, що між клієнтами і комерційними компаніями, що пропонують не тільки товари, але і послуги, існує посередницька організація, що бере на себе проведення розрахунків. Саме ця особливість дозволила стати «Diners Club» першою масовою універсальною картою.

Спочатку комерційні та сервісні підприємства не дуже охоче видавали картки «Diners Club», це спричинялося тим, що знижувалися позицій їх власних фірмових карт, також потрібно було платити комісію компанії, а це було не вигідно з їхньої сторони. Але основні труднощі виникли, коли на ринку з'явилися конкуренти. У 1958 році була основана нова система «Carte Blanche», яка існувала спочатку як приватна картка корпорації готелів «Hilton». А вже в 1965 році ця система була продана «Fest National Citi Banc» (згодом «Citiвanc»).

1 жовтня 1958 року була випущена перша карта American Expres. До кінця 1959 року вона налічувала 32 тисячі підприємств і більш 475 тисяч держателів карток - завдяки міжнародній мережі, що існувала раніше, обслуговуванню дорожніх чеків «American Expres» і наявності величезних фінансових можливостей для кредитування клієнтів.

У 50-і роки свої програми розвитку карткового бізнесу почали понад сто американських комерційних банків. Але, мабуть, принципово новий період у розвитку карткового бізнесу почався, коли в нього вступили перший і другий по величині американські банки: «Bank of America» і «Chase Manhattan Bank». Це відбулося також у 1958 році.

«Chase Manhattan Bank» до кінця першого року карткової програми мав 350 тисяч власників карток і залучив 5300 підприємств роздрібної торгівлі. До 1960 року обсяг карткових операцій виріс до 25 мільйонів доларів. Але одночасне число власників карток зменшилося до 160 тисяч, операційні витрати і не повернення кредитів збільшувалися, і програма в цілому стала збитковою. У січні 1962 року банк продав її за 9 мільйонів доларів компанії «Uni-Serv», що початку випускала на її основі картку «Uni-Card». Дивна і драматична доля цієї програми: на якийсь час вона стала частиною «Bank of America», потім у 1969 році її знову викупив уже за 50 мільйонів доларів її ініціатор -- «Chase Manhattan Bank». Але і друга спроба цього банку виявилася невдалою: програма приносила щорічний збиток у 1 мільйон доларів і в січні 1972 року знову була продана асоціації «National Bankamericard». пластиковий картка банківський

З подібними перешкодами стикнулися і інші банки, але успіх «Bankamericard», що випускалася «Bank of America», продовжував рости. Основною перевагою «Bank of America» було те, що вони створили велику мережу відділень у штаті Каліфорнія і мали велику кількість клієнтів.

В міру росту карткових програм більшість банків зіштовхнулося з головною перешкодою -- локальністю мережі обслуговування своїх карток. І от у 1966 році «Bank of America» почав видавати ліцензії на випуск карток «Bankamericard» іншим банкам. У відповідь на це кілька великих банків-конкурентів «Bank of America» створили свою Міжбанківську карткову асоціацію - «Interbank Card Association». У 1969 році ця асоціація купила права на карти «Master Charge», що випускалися картковою асоціацією банків західних штатів, і більшість банків-членів «Interbank Card Association» перейшли на випуск «Master Charge». У свою чергу банки, що випускали «Bankamericard», наполягали, щоб карткова програма була виведена з-під контролю «Bank of America». Так у липні 1970 р. була створена «National Bankamericard Incorporated».

Отже, до початку 70-х років в США сформувались два головних конкуренти на ринку універсальних банківських карток: «National Bankamericard Incorporated» та «Interbank Card Association». А серед небанківських універсальних карт виділявся «American Express».

Доцільно відмітити, що ще з давніх часів в закордонній класифікації універсальні картки поділялися на картки для продажу і розваг (Travel and Entertainment -- Т&Е) і чисто банківські. Перші випускалися компаніями «Diners club», «American Express», «Carte Blanche» і головним призначенням яких було: оплати готелів, ресторанів, тобто в основному для бізнесменів, які подорожують. Картки ж, які емітувалися банками, мали більш «споживчий» характер і призначалися для «звичайних клієнтів». В наш час така класифікація вже не існує, а такий поділ є дуже умовним.

Спочатку банки, що починали випуск карток, приєднувалися або до «National Bankamericard Incorporated», або до «Interbank Card Association». Але в 1971 році «Worthen Bank and Trust Company of Little Rock» став членом обох систем. З боку «National Bankamericard Incorporated» пішли санкції у виді заборони на випуск карток «Master Charge» членами «National Bankamericard Incorporated». Справа дійшла до суду, і в 1972 році окружний суд, що розглядав це питання, виніс 26-сторінковий висновок, що заборона «National Bankamericard Incorporated» є порушенням антитрестовського законодавства, перешкоджає розвитку вільної конкуренції й обмежує права споживачів. «National Bankamericard Incorporated» намагалася апелювати, але протягом 5 років, поки тягся цей процес, багато банків почали випуск обох карток, і, зрештою, у 1976 році «National Bankamericard Incorporated» здалася. Питання остаточно було знято з порядку денного, коли кілька великих банків-членів «National Bankamericard Incorporated», включаючи «Banc of America» і «Chase Manhattan», у жовтні того ж року подали заявку на членство в «Міжбанківській картковій асоціації» і, відповідно, на випуск карток «MasterCard».

В той же час, коли розвиток американського ринку досягав високого рівня, відбувалася й інтернаціоналізація операцій з картками. Це відбулося в 1951 році, коли «Diners club» видали першу ліцензію на існування свого імені і схеми у Великій Британії.

Приблизно в цей же час «Британська асоціація готелів і ресторанів» розпочала випуск кредитних карток BHR, вона хоч і не відносилась до банківських, але була універсальною карткою. У 1965 році ця система об'єдналася з «Rikskort», яка була шведським конкурентом. Разом вони створили компанію «Eurocard International», зі штаб-квартирою у Швеції.

Не припинялася конкуренція американських карткових асоціацій і в Європі. У 1974 році «Interbank Card Association» зробила значний ривок у конкурентній гонці з «Bank Americard», підписавши угоду з британською системою «Accessed», що входила в асоціацію «Eurocard». Так почалося співробітництво «Eurocard» і американської «Міжбанківської карткової асоціації», що випускає «MasterCard». Це стало однієї з причин, по якій у 1976 році «National Bankamericard Incorporated» перейменувала свою картку «Bank Americard» на відому тепер усьому світу «Visa». Аналогічний крок почала в 1980 році і «Interbank Card Association», давши своїй картці більш міжнародну назву «MasterCard» [25].

«Eurocard» також не стояла на місті, а почала розширювати своє співробітництво з «MasterCard», ця асоціація в міру появи нових технологій уклала угоди з компаніями «Cirrus» і «Maestro», що дозволило розширити асортимент пропонованих клієнтам видів послуг за рахунок карток для одержання наявних у банкоматах. Наприкінці 1992 року відбулося злиття «Eurocard International» із платіжною системою «Eurochak». Нова організація стала називатися «Europay International».

На український, точніше радянський ринок пластикові гроші прийшли наприкінці 60-х років. Першими були картки «Diners Club International», які почали брати до оплати в 1969 році. У 1974 році на ринку з'явилася «American Express», а в 1975 році - «VISA» (тоді ще «BankAmericard») і «Eurocard», у 1986 році - японська «JCB». З радянської стороні ці угоди підписувалися ВАО «Інтурист», що і організовувало розрахунки по пластикових картках у валютних магазинах «Берізка» і готелях. Зараз робота з комерційною мережею міжнародних платіжних систем (крім «American Express») практично цілком зосереджена в руках UCS («United Card Service»).

Інтерес, що проявився з боку українських банків до закордонних карткових систем у середині 90-х років порозумівався можливістю інтегруватися у світову банківську систему, завоювати ринок і залучити клієнтуру. Участь у міжнародній картковій системі надавало можливість опанувати новітніми банківськими технологіями, використовувати гігантську інфраструктуру для здійснення розрахунків у глобальних масштабах.

Первинний попит на міжнародні платіжні картки, емітовані українськими банками, сформувався з боку резидентів, які часто виїжджають за кордон. Це дипломати, представники державної влади, приватного бізнесу, великих громадських організацій, фондів тощо. Для таких клієнтів картки мали бути зручним інструментом для розрахунків і атрибутом престижу. Тому в Україні помітно зросла кількість емітованих карт кредитного класу (Gold, Business).

В Радянському Союзі першим банком, який випускав міжнародні кредитні картки був «Внешекономбанк». У 1989 році він емітував «золоті» картки «Eurocard». Але і до тепер не відомо для кого вони були випущені, і кому були потрібні. І нарешті, у вересні 1991 року була випущена перша радянська картка «Visa».

Першопрохідниками в освоєнні українського ринку пластикових грошей були відомі усьому світу Bank of America, MasterCard, American Express, VISA International.

Стимулами, що змусили банки звернутися до карткового бізнесу, були зникнення «інфляційного прибутку» і певні проблеми із залученням клієнтів. Одними з перших почали приймати до оплати картки Visa банки «Укрінбанк», «Приватбанк», «Інко», «Аваль» (початок 1995 року). Випуск карток Visa- Gold-Inko було налагоджено приблизно в той самий час. Крім того, «Інко» видавав готівку за картками Eurocard/MasterCard і «Diners Club». Банки «України» і «Перкомбанк» першими в Україні почали випуск Eurocard/MasterCard у вересні 1996 року.

Починаючи з кінця 1998 року невеликі банки почали вступати в платіжні системи на умовах асоційованого членства. Такий статус припускає, що деякий банк - принциповий член системи бере на себе собов'язання гарантувати (спонсорувати) розрахунки за картками, емітованими банком - асоційованим членом.

Через відсутність вітчизняних процесингових компаній на початковому етапі розвитку карткового ринку в Україні банкам доводилося вибирати між створенням власного процесингу в середині банку з підключенням до міжнародної системи через процесинговий центр, розташований за кордоном (European Card Processing) (Іспанія) - тільки Europay; CardTech (Великобританія) - тільки Visa, «Банксервіс» (Латвія) - обидві платіжні системи).

Українські банки працювали переважно тільки через латвійський «БанкСервіс» («Аваль», «Україна», «Укрексімбанк», «Укрінбанк», - пізніше «Ощадбанк»). На початку 1997 року банк «Аваль» організував разом із фірмою «Контс» (Латвія) і CardPay «Україна» у місті Києві Український процесинговий центр (UPC). Після сертифікації в міжнародних платіжних системах UPC на якийсь час став монополістом у пропонуванні процесингових послуг на вітчизняному ринку.

«Укрексімбанк», один із найбільших банків України, вступив в обидві міжнародні системи (Visa і Europay) одночасно в березні 1996 року. У грудні 1996 року була завершена сертифікація банку з емісії карток Eurocard/MasterCard і розпочато випуск карток. У лютому 1997 року був отриманий дозвіл на еквайринг Eurocard/MasterCard. Випуск і обслуговування карток Visa розпочалися в травні 1997 року. Була обрана модель роботи з міжнародними системами через прибалтійський процесор «Банксервіс». Улітку 1998 року «Укрексімбанк» перейшов на обслуговування UPC.

Починаючи з 1998 року для клієнтів, які напрацювали бездоганну кредитну історію, банки почали пропонувати картки кредитного класу з кредитною схемою розрахунків.

З 1999 року розпочався новий виток у розвитку карткового бізнесу в Україні - епоха так званих зарплатних проектів. Реалізація таких проектів як для великих підприємств із чисельністю 1000 і більше працівників, так і для невеличких фірм, але з високою заробітною платою призвели до високого зростання емітованих карт у 1999-2000 роках.

Размещено на Allbest.ru