Страхування банківських кредитів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Страхування - один з найважливіших компонентів сфери услуг.

Страхування кредитів - страхування спрямоване на зменшення або усунення кредитного ризику. Страхування кредитів захищає інтереси продавця або кредитора в разі неплатоспроможності боржника чи несплати боргу з інших причин. Вся фінансова активність нерозривно пов'язана з різними ризиками. Це в першу чергу стосується банківських операцій. Безумовно, на перший момент це видача кредитів або різних позик - але завжди є дуже високий ризик не повернення виданих фінансових коштів. У кожного пристойного банку повинна виробитися грамотна і ефективна політика керівництва такими ризиками. Одним з найвідоміших важелів управління такими ризиками є страхування. До такого страхування можна віднести різні види страховок: це може бути страховка автомобіля або квартири, страховка життя чи здоров'я позичальника, страховка ризиків, які пов'язані з використанням кредитних карт або багатьох інших. Страхування кредитів - це поєднання різних видів страховки, які припускають, що страхові компанії зможуть відшкодовувати втрати в разі, якщо той, хто займав не поверне взяті грошові кошти, або ж не виплатить відсотки, раніше встановлені, і взагалі інших страхових випадках, які визначені в кредитному договорі. Загалом, страхування кредитів дуже знижує фінансові ризики всіх кредиторів у випадку, якщо той, хто займав не в силі повернути взятий кредит. Зазвичай, страхування банківського кредиту буває двох видів. Перший вид називається видом страховки непогашеного кредиту. У такому випадку страхувальником виступає саме банківська установа, а відповідальність позичальників страхується на виплати взятих фінансових вкладенні. Другим видом називається страхування відповідальності того. У цьому випадку укладання договору здійснюється між страховою компанією і позичальником фінансових коштів. Страховка життя і вашого здоров'я здійснюється в тих випадках, коли кредити видаються одній фізичній особі.

На сьогоднішній день структура банків перебуває на досить високому рівні розвитку. Але при всякому бажанні, таке не можна сказати про страхування. Незважаючи на все це, страхування банківських кредитів користуються величезною популярністю. Всі страхові компанії ставлять такі свої послуги в розряд популярних напрямків свого розвитку. Це все робиться тому, що на сьогоднішній день це один з основних видів діяльності банку, до того ж є дуже поширеним і прибутковим. Ще однією важливою проблемою страхування банківський кредитів є те, що страхові компанії не готові до економічної активності розвитку цього напрямку діяльності.



Розділ 1. Поняття банківського кредиту

банківський кредит страхування платоспроможність

Банківський кредит являє собою, з одного боку, грошову суму, надану банком на певний термін і на певних умовах, а з іншого боку - певну технологію задоволення заявленої позичальником фінансової потреби. У другому випадку банківський кредит являє собою упорядкований комплекс взаємопов'язаних організаційних, технологічних, інформаційних, фінансових, юридичних та інших процедур, які складають цілісний регламент взаємодії банку в особі його співробітників і підрозділів з клієнтом банку з приводу надання грошових коштів. Здійснюється у формі видачі позик, обліку векселів та інших формах.

Банківський кредит поділяється на активний і пасивний. У першому випадку банк виступає кредитором, у другому є позичальником. Банк може входити в кредитні відносини (видавати або отримувати кредити) з іншими банками та іншими кредитними організаціями, включаючи центральний банк, виконуючи залежно від ситуації активну або пасивну функцію. У цьому випадку мова йде про міжбанківському кредитуванні.

Банківські кредити класифікуються за рядом ознак:

1. За терміном погашення:

онкольні

Overnight

короткострокові

середньострокові

довгострокові

2. За способом погашення:

погашаються однією сумою в кінці терміну

погашаються рівними частками через рівні проміжки часу (цей варіант передбачає узгодження графіка погашення основної суми боргу і відсотків із зазначенням конкретних дат і сум)

погашаються нерівними долями через різні проміжки часу:

складний кредит (з виплатою від 20 до 50% суми кредиту в кінці строку);

прогресивний кредит (з прогресивно наростаючими до кінця терміну дії кредитного договору виплатами);

сезонний кредит (кредит для сезонних виробництв з виплатами тільки в ті місяці, на які припадають максимальні суми виручки).

3. За способом стягнення позичкового відсотка:

плата в момент погашення позики

плата рівномірними внесками протягом усього терміну дії кредитного договору

оплата в момент видачі кредиту

4. За наявністю забезпечення:

довірчі (незабезпечені) позики

забезпечені позички

позички під фінансові гарантії третіх осіб

5. За цільовим призначенням:

пов'язані (цільові) позики, наприклад:

платіжні (на проведення конкретної комерційної угоди або задоволення тимчасової потреби)

на оплату розрахункових (платіжних) документів контрагентів клієнта;

на придбання цінних паперів;

на авансові платежі;

на платежі до бюджетів;

на заробітну плату (видача грошей по чеку з позичкового рахунку позичальника).

на фінансування виробничих витрат, тобто на

формування запасів товарно-матеріальних цінностей;

фінансування поточних виробничих витрат;

фінансування інвестиційних витрат, включаючи кредити на лізингові і т. п. операції (проміжні).

облік (купівля) векселів, включаючи операції репо.

споживчі кредити.

позички загального характеру (нецільові, незв'язані).

6. За формою надання кредиту:

позики в безготівковій формі:

зарахування безготівкових грошей на відповідний рахунок позичальника, в тому числі реструктуризація раніше виданого кредиту та надання нового;

кредитування з використанням векселів банку;

в змішаній формі (поєднання 2-х попередніх варіантів).

позики в готівково-грошовій формі (як правило, фізичним особам)

7. За технікою надання кредиту:

однією сумою;

у вигляді овердрафту;

у вигляді кредитної лінії:

проста (невідновлювальна) кредитна лінія;

поновлювана (револьверна) кредитна лінія, в тому числі:

Онкольна (до запитання) кредитна лінія (кредитування в межах узгодженої суми ліміту і в рамках встановленого періоду часу, таким чином, що ліміт може безперервно і автоматично (без укладення додаткової угоди) відновлюватися при погашенні взятих раніше траншів);

контокоррентному кредитна лінія (кредитування в межах обумовленої суми ліміту і встановленого терміну дії угоди, при якому транші безперервно і автоматично видаються і погашаються, відбиваючись на єдиному контокоррентном рахунку, що поєднує в собі властивості позичкового і розрахункового рахунків, ліміт при цьому кожного разу відновлюється).

8. За способом надання кредиту:

індивідуальний кредит (надається позичальникові одним банком);

синдикований.

9. По категоріям потенційних позичальників:

Аграрні позики;

Комерційні позики;

Позики посередникам на фондовій біржі:

іпотечні позики власникам нерухомості;

міжбанківські позики;

Кредит для юридичних осіб.

Кредит для фізичних осіб.

Комерційні банки обмежені державою у видачі кредитів. Обмеження накладаються нормою обов'язкового резерву і коефіцієнтом усереднення. Банк може видати кредит, записавши на рахунок одержувача кредиту суму набагато більшу, ніж зберігається в центральному банку як резерв банку. Таким чином, з дозволу держави, комерційні банки беруть участь в процесі створення грошової маси. Для отримання, наприклад, одного з поширених кредитів - споживчого кредиту - працює наступна послідовність дій: Позичальник приходить в магазин і вирішує придбати товар в кредит. З представником банку (адміністратором) вони заповнюють заявку на отримання кредиту і відправляють її в банк, за умови, що клієнт відповідає обов'язковим вимогам банку. Заявка розглядається банком. Розглядом займається відділ авторизації. З відділу авторизації приходить в той же магазин повідомлення з результатом - «Відмова», «Схвалення» або «Відмова, але з альтернативами». При позитивному рішенні клієнт з адміністратором оформляють всю кредитну документацію. Якщо початковий внесок є, то клієнт його відразу ж і оплачує. Адміністратор в кінці робочого дня відправляє всі ув'язнені договори в банк (у відділ реєстрації), де договори реєструються. Потім в магазин перераховуються гроші за товари, надані в кредит.

Платежі:

-Аннуїтетний платіж - це рівний по сумі щомісячний платіж по кредиту, який включає в себе суму нарахованих відсотків за кредит та суму основного боргу. Розрахунок аннуітентного платежу в банках проводиться за кілька різними формулами. Тому навіть при однаковій процентній ставці розмір аннуітентного платежу може відрізнятися у різних банків.

-Диференційований платіж - це щомісячний платіж по кредиту, який зменшується до кінця терміну кредитування і складається з виплачуваної постійної частки основного боргу і відсотків на невиплачений залишок кредиту.

Види кредитування:

-Державний. Операцію укладають держава і фізична або юридична особа. Спрямований на оплату муніципальної діяльності. Надається кредитний позику або випуск цінних паперів.

-Міжбанківський. Це перерозподіл фінансових коштів між що беруть участь банками. Банк-кредитор дає вигідні непотрібні суми, які отримують клієнти банків-позичальників як кредитування.

-Соціальний. Більш м'які умови для слабозахищеним шару населення.

-Субординований. Установа видає позичальникові строком до 5 років певну суму під певний відсоток. По закінченню терміну позичальник зобов'язаний виплатити борг одиничним платежем. Розмір відсотків не перевищує встановлену Центробанком ставку.

-Мікрокредит. Така позика створений для розвитку дрібних підприємців, які не можуть отримати звичайні банківські кредити.

Вимоги до процесу видачі кредитів:

Банк розробляє і затверджує внутрішні документи, що визначають його кредитну політику, а також обліковий політику і підходи до її реалізації, а також документи, що визначають процедури прийняття рішень про розміщення банком грошових коштів, розподіл функцій і повноважень між підрозділами і посадовими особами банку, що включають внутрішні правила розміщення коштів, у тому числі правила кредитування клієнтів.

Видача кредиту в залежності від типу клієнта може бути здійснена в наступному порядку:

-юридичним особам - в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на розрахунковий, поточний або кореспондентський рахунок;

-фізичним особам - в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на рахунок особи в банку або готівкою через касу банку;

-кредити в іноземних валютах видаються юридичним і фізичним особам тільки в безготівковій формі.

Вимоги до процесу повернення клієнтом кредиту та сплати відсотків за кредит:

Погашення основного боргу і відсотків по кредиту здійснюється наступними способами:

-списанням коштів із рахунку позичальника за його платіжним дорученням;

-списанням коштів з рахунку позичальника, що обслуговується в іншому банку, на підставі платіжного вимоги банку-кредитора. У цьому випадку кошти можуть списуватися без акцепту власника рахунку, якщо така можливість передбачена в договорі і позичальник письмово повідомив банк, в якому відкриті його рахунки, про свою згоду на таке списання коштів відповідно до укладеного договору;

- списанням коштів з рахунку позичальника - юридичної особи, що обслуговується в самому банку-кредиторі, на підставі платіжної вимоги останнього (в безакцептному порядку, якщо це передбачено в договорі);

- перерахуванням коштів з рахунків позичальників - фізичних осіб на підставі їх письмових розпоряджень, перекладом ними грошей через підприємства зв'язку або інші кредитні організації;

- внеском готівки в касу банку-кредитора;

- утриманням з сум, належних на оплату праці позичальників, які є працівниками банку-кредитора (за їх заявами або на підставі договору).

У встановлений в кредитному договорі день (день сплати відсотків і / або погашення основного боргу) працівник бухгалтерії, відповідальний за ведення рахунку позичальника, на підставі відповідного розпорядження, підписаного уповноваженою посадовою особою банку, або оформляє бухгалтерськими проводками факт сплати відсотків і / або погашення основного боргу , або (при невиконанні чи неналежному виконанні клієнтом своїх зобов'язань за договором) переносить виниклу заборгованість клієнта на рахунки обліку простроченої заборгованості.

Заборгованість за кредитами, безнадійна і / або визнана нереальною для стягнення, у встановленому порядку списується з балансу банку за рахунок коштів спеціально формуються на такий випадок резервів, а при нестачі таких засобів відноситься на збитки звітного року.



Розділ 2. Страхування банківських кредитів. Види

Страхування банківських кредитів являє собою сукупність різних видів страхування, які пов'язані з неможливістю позичальником виплатити борг банку. Як правило, дана процедура необхідна в тому випадку, коли фізична особа бере в борг досить велику суму грошей, необхідну, наприклад, для покупки автомобіля або квартири.

Незважаючи на те, що більшість банків ретельно розглядають документи позичальника, які він подає для отримання кредиту, багато кредитних організацій воліють додатково зменшувати свої ризики, пов'язані з неповерненням кредиту.

Багато людей, які купували автомобілі в кредит, зіткнулися з необхідністю купувати поліс КАСКО, який повинен забезпечити виплату позики банку в тому випадку, якщо машина буде викрадена або не підлягатиме відновленню після автоаварії.

Покупці іпотечних квартир також часто стикаються з необхідністю страхувати власне життя і здоров'я, дана страховка також може бути спрямована на погашення іпотечного кредиту у разі хвороби або смерті позичальника. Незважаючи на те, що сума даної страховки невелика, багато людей воліють уникати необхідності подібного страхування.

Страхування банківських кредитів може здійснюватися не тільки фізичними, але й юридичними особами. До подібних видів страховок можна віднести ризик неотримання грошей за поставлений товар від покупця, хоча подібні випадки в даний час відбуваються досить рідко.

Однією з проблем страхування банківських кредитів в нашій країні є те, що розвиток ринку банківських послуг відбувається набагато швидше, ніж розвиток страхового ринку. За оцінками багатьох аналітиків, саме розвиток страхування банківських кредитів може принести істотний прибуток страховим компаніям, які в даний час працюють в нашій країні.

З іншого боку, багато страхових компаній не мають фінансової можливості тісної співпраці з банками, що пропонують різні види кредитів юридичним і фізичним особам, оскільки сумарний капітал російських страхових компаній істотно нижче сумарного банківського капіталу. Крім того, страховим компаніям і кредитним організаціям доведеться розробити процедури взаємодії, що також вимагає додаткових тимчасових і фінансових ресурсів.

Очевидно, що такі банківські операції як кредитування супроводжується великим ризиком неповернення позичених коштів. Цей момент викликає необхідність наявності ефективної, грамотної системи управління банківськими кредитними ризиками. У цьому зв'язку в даний час дуже велика увага приділяється страхуванню, а саме страхуванню застави, який належить кредитоотримувачу рухомого майна (автокредитування) або нерухомого майна (іпотечний кредит); страхуванню комерційних кредитів; страхуванню життя і здоров'я кредитоотримувача; страхуванню від ризиків, що виникають при використанні кредитних карт.

Тобто страхування кредитів являє собою сукупність різних видів страхування, які передбачають відшкодування страховою компанією кредитору коштів у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом та (або) сплату відсотків за користування кредитом. Таким чином, страхування спрямоване на усунення або зменшення кредитного ризику та на захист інтересів кредитора в ситуаціях неплатоспроможності позичальника або неповернення ним боргу з інших причин.

Розрізняють два види страхування банківського кредиту:

- Страхування непогашення суми кредиту

- Страхування відповідальності кредитоотримувача за непогашення суми кредиту.

Страхувальником в першому випадку виступає кредитор (банк), а об'єктом страхування виступає відповідальність перед кредитором позичальників (і фізичних та юридичних осіб) за своєчасне та в повному обсязі згідно з умовами договору погашення кредитів, а також процентної ставки за користування кредитом протягом терміну, зазначеного в договорі страхування.

У разі другого виду страхування договір страхування укладається з одного боку страховою компанією, а з іншого боку - кредитоотримувача. У даному випадку об'єктом страхування є відповідальність боржника перед кредитором (банком), який видав кошти в кредит, за погашення кредиту (або кредиту та відсотків по кредиту) в повному обсязі та в зазначений у договорі кредитування термін. Очевидно, що такі банківські операції як кредитування супроводжується великим ризиком неповернення позичених коштів. Цей момент викликає необхідність наявності ефективної, грамотної системи управління банківськими кредитними ризиками. У цьому зв'язку в даний час дуже велика увага приділяється страхуванню, а саме страхуванню застави, який належить кредитоотримувачу рухомого майна (автокредитування) або нерухомого майна (іпотечний кредит); страхуванню комерційних кредитів; страхуванню життя і здоров'я кредитоотримувача; страхуванню від ризиків, що виникають при використанні кредитних карт.

Договори, що стосуються страхування життя і здоров'я кредитоотримувача полягають у разі видачі кредиту фізичним особам, де страхувальником виступає сам клієнт банку. Підвидом такого страхування є страхування здоров'я і життя власників пластикових карт, наприклад, кредитних або овердрафтних.

Страхування ризику неповернення компанією-постачальником коштів по відвантаженому компанії-покупцеві на умовах відстрочення платежу товару - предмет договору страхування комерційних (або торговельних) кредитів.

На сьогоднішній день основна проблема кредитного страхування полягає в тому, що банківська система в державі більш розвинена, ніж система страхування. Але, так як операції кредитування для банків є основним джерелом прибутку, пов'язані з цим послуги страхових компаній актуальними і мають тенденцію зростання. У той же час якість активів пов'язане з різними ризиками підприємницької діяльності, тому передача частини таких ризиків страховику сприяє більш високому рівню надійності боржника, приводячи до зниження для банку рівня кредитного ризику і до поліпшення якості банківських активів.

Саме проблемне напрямок кредитного страхування - страхування ризиків за споживчими кредитами. Переважна кількість страхових компаній констатують в таких випадках збитковість, що, насамперед, пов'язано з нестачею скорингових систем, помилок у андеррайтинг (процес прийняття страхових ризиків) і шахрайством ряду кредитоотримувачів.

Різні моделі скорингових систем дозволяють провести оцінку рівня ризиків кредитів, що видаються фізичним особам.

У той же час у разі іпотечних кредитів поширеним стає вимога обов'язкового страхування майна тільки у страховиків, які акредитовані даним банком. Майбутньому кредитоотримувачу в кращому випадку пропонують на вибір кілька страхових компаній, акредитованих банком, а в гіршому випадку - всього одна, з якою він повинен укласти страховий договір. Чітких критеріїв відбору страхових компаній банками ні, що зменшує на ринку конкуренцію і в підсумку ущемляє інтереси, як страхових компаній, так і клієнтів банку.

2.1 Проблеми страхування банківських кредитів

Вся фінансова активність нерозривно пов'язана з різними ризиками. Це в першу чергу стосується банківських операцій. Безумовно, на перший момент це видача кредитів або різних позик - але завжди є дуже високий ризик не повернення виданих фінансових коштів. У кожного пристойного банку повинна виробитися грамотна і ефективна політика керівництва такими ризиками. Одним з найвідоміших важелів управління такими ризиками є страхування. До такого страхування можна віднести різні види страховок: це може бути страховка автомобіля або квартири, страховка життя чи здоров'я позичальника, страховка ризиків, які пов'язані з використанням кредитних карт або багатьох інших.

Страхування кредитів - це поєднання різних видів страховки, які припускають, що страхові компанії зможуть відшкодовувати втрати в разі, якщо той, хто займав не поверне взяті грошові кошти, або ж не виплатить відсотки, раніше встановлені, і взагалі інших страхових випадках, які визначені в кредитному договорі. Загалом, страхування кредитів дуже знижує фінансові ризики всіх кредиторів у випадку, якщо той, хто займав не в силі повернути взятий кредит. Зазвичай, страхування банківського кредиту буває двох видів. Перший вид називається видом страховки непогашеного кредиту. У такому випадку страхувальником виступає саме банківська установа, а відповідальність позичальників страхується на виплати взятих фінансових вкладенні. Другим видом називається страхування відповідальності того. У цьому випадку укладання договору здійснюється між страховою компанією і позичальником фінансових коштів.

Страховка життя і вашого здоров'я здійснюється в тих випадках, коли кредити видаються одній фізичній особі. На сьогоднішній день структура банків перебуває на досить високому рівні розвитку. Але при всякому бажанні, таке не можна сказати про страхування. Незважаючи на все це, страхування банківських кредитів користуються величезною популярністю. Всі страхові компанії ставлять такі свої послуги в розряд популярних напрямків свого розвитку. Це все робиться тому, що на сьогоднішній день це один з основних видів діяльності банку, до того ж є дуже поширеним і прибутковим.

Ще однією важливою проблемою страхування банківський кредитів є те, що страхові компанії не готові до економічної активності розвитку цього напрямку діяльності.

В даний час актуальною і особливо затребуваною на ринку стала спільна діяльність банків і страхових компаній.

Банківська діяльність характеризується підвищеними ризиками в порівнянні з іншими видами комерційної діяльності. Тому значна увага приділяється вивченню ризикових сфер і основних видів ризиків, пошуку ефективних методів моніторингу, оцінки, аналізу та контролю банківських ризиків, а також створенню відповідних систем управління.

Банківські ризики, як і ризики в інших видах комерційної діяльності, передусім пов'язують з фінансовими втратами, що виникають у разі їх реалізації.

Провідним принципом у роботі банків є прагнення до отримання якомога більшого прибутку, обмежується ймовірністю зазнати збитків: чим більше ризик, тим більше шансів отримати прибуток (або понести збитки). Іншими словами, ризик - це вартісне вираження ймовірного події, що призводить до отримання додаткових доходів або несення незапланованих втрат.

Важливим моментом у ставленні банківських ризиків є управління цими ризиками. Банки використовують різні методи управління ризиками, до яких також відноситься страхування.

Як відомо, більшість людей нашої країни не повністю розуміють суть і необхідність страхування, і укладають договори зі страховими компаніями тільки за тими видами страхування, які є обов'язковими.

Ігноруючи послуги страхування при отриманні кредиту в банку, позичальники піддають себе ризику втрати майна, придбаного за рахунок позикових коштів, пов'язаного з неповерненням кредиту банку. Але тільки частина позичальників усвідомлюють ймовірність настання подій, які можуть спричинити за собою нездатність повернути суму боргу банку та укладають договір страхування.

Для визначення ставлення людей до страхування банківських продуктів було проведено соціологічне опитування на основі розробленої анкети «Страхування банківських продуктів». Було опитано 30 осіб розрізняються за статевою ознакою, віком і сфері діяльності.

Використання людьми банківських продуктів, також як і страхових, залежить від їхнього віку. Більшою мірою банківськими продуктами користуються люди у віці від 18 до 25 років. Найбільш використовуваним банківським продуктом є вклади.

На підставі результатів соціологічного опитування та проведених розрахунків можна говорити про те, що суспільство нейтрально ставиться до страхування банківських продуктів. Велика частина людей, що користуються банківськими та страховими продуктами - це люди у віці від 18 до 25 років.

Найчастіше люди користуються такими продуктами банку як вклади і споживчі кредити, але при цьому вважають, що страхувати необхідно іпотеку і автокредити.

Як з'ясувалося в ході соціологічного опитування, більшість людей вважають, що банки і страхові компанії перебувають у змові, і тим не менш при укладанні договору страхування вибирають ту компанію, яку запропонував їм банк.

Все вище сказане говорить про те, що люди не до кінця розуміють необхідність страхування, особливо це стосується літній частини населення. Тому виникає необхідність консультування та інформування суспільства в галузі страхування банківських кредитів і банківських продуктів в цілому, для того щоб люди ставилися до страхування, як до ефективної системи зниження ризиків, а не як до марного збору грошових коштів.

Ще однією проблемою банківського страхування є правове забезпечення даної діяльності.

Нормативно-правове регулювання страхування банківських ризиків в умовах ринку відіграє особливу роль. Якість нормативно-правової основи, її повнота і ступінь відповідності особливостям регульованого об'єкта обумовлює ефективність управління банківськими ризиками.

З кожним роком роль страхування банківських кредитів зростає - це пов'язано з тим, що збільшується кількість виданих банками кредитів, а відповідно і збільшується число випадків неповернення кредиту. У зв'язку з цим виникає необхідність вдосконалення законодавчої бази у сфері банківського страхування.

2.2 Що необхідно знати про страхування банківських кредитів

Коли при оформленні кредиту банк наполегливо пропонує укласти договір страхування, позичальники не виражають радості. Дуже вже не хочеться додатково до банківськими відсотками платити ще й внески страховику. «Навіщо зайві витрати? Все одно, якщо щось трапиться, грошей не отримаєш ... »- переконані багато кредитоотримувачі. Тим часом недовіру до страховки часто засноване на нерозумінні суті цього фінансового інструменту. «Кредіти.ру» проаналізували основні нюанси, пов'язані зі страхуванням різних позик.

- Що страхуємо добровільно, а що - примусово?

Сама ідея страхування передбачає наявність певних ризиків, тобто небезпек і загроз, які можуть не в кращу сторону змінити якість життя. Протягом багатьох років у всьому світі страхові компанії експлуатують бажання людей проконтролювати зовнішні загрози і «в разі чого» хоч якось компенсувати понесені збитки. Але якщо тридцять-сорок років тому найбільше боялися пожеж, транспортних катастроф і крадіжок, то тепер в лідери впевнено вириваються ризики, пов'язані з кредитами.

Почасти банки і страховики займаються «взаємним запиленням»: страховики пропонують поліси, вигідні для кредитних організацій і «відстібають за PR», а банки підштовхують позичальників купувати страхові послуги, часом просто не залишаючи вибору.

А чи законно це, в принципі? Давайте заглянемо до відповідних нормативних актів.

Трохи термінології.

Договір страхування - угода між страховиком і страхувальником, згідно з яким страхувальник зобов'язується платити страхову премію у встановленому договором вигляді, у визначені ним терміни та розмірі, а також виконувати інші передбачені договором страхування зобов'язання.

Страховик - юридична особа, створена відповідно до законодавства РФ для здійснення страхової діяльності, що має ліцензію. Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити вказаною в договорі юридичній або фізичній особі страхове відшкодування згідно з договором страхування.

Страхувальник - юридична та дієздатна фізична особа, яка із страховиком обмови страхування і мають правомірні майнові інтереси, що є об'єктами страхування.

Кредитне страхування - охоплює всі види ризиків, пов'язаних з кредитними відносинами. Учасниками кредитних відносин можуть бути банки, фізичні та юридичні особи. В рамках кредитного страхування передбачено відшкодування кредитору грошових коштів у разі невиконання позичальником зобов'язань по виплаті кредиту та / або відсотків по кредиту.

Ключовим моментом у ставленні кредитного страхування є те, що воно є цілком добровільним. І за законом банки не мають права вимагати від позичальника укласти договір страхування саме у зв'язку з оформленням кредиту як такого.

Тут необхідно зробити надзвичайно важливе застереження. Банк, дійсно, не має права змушувати вас страхувати ризик непогашення кредиту. Особливо якщо мова йде про просте споживчому позику або товарний кредит. Однак, за цивільним нормам, ризики, пов'язані із заставним майном (ст. 343 ЦК України), насамперед квартирами й автомобілями, підлягають страхуванню. Якщо ви бажаєте оформити іпотеку, або взяти автокредит, або скористатися споживчим позикою із заставою, то в банку «розв'язані руки». Банки щосили користуються цим правом, тому при покупці нерухомості або машини готуйтеся купувати страховий поліс.

Наявність страхового поліса - обов'язкова умова видачі автокредиту, іпотеки та споживчого позики із заставою

Плюси і мінуси кредитного страхування

З «технічною» точки зору існують два основних способи застрахувати кредитні ризики:

Страхувальником виступає сам банк, вигодонабувачем за договором страхування стає позичальник.

Страхувальником виступає позичальник, який укладає зі страховиком договір на користь банку.

Перший спосіб найбільш часто використовується при страхуванні споживчих кредитів. Другий - при страхуванні іпотеки та автокредитів, кредитів на бізнес. Але що об'єднує ці два способи - позичальник у будь-якому випадку платить за «банкет», тобто робить необхідні внески протягом дії договору страхування, а банк в будь-якому випадку повертає позикові кошти (або більшу їх частину).

- Що стосується основних видів страхування, актуальних для банківського позичальника, то їх всього чотири: страхування життя і здоров'я, титулу, заставного майна, втрати роботи. Кожен з них має свої особливості, плюси і мінуси.

1. Страхування життя і здоров'я. Купівля такого поліса означає, що у разі смерті або важкого захворювання позичальника, що призвів до інвалідності та втрати працездатності, страхова компанія візьме на себе виплату залишку боргу перед банком. Плюси: у виграші залишаються не тільки банк і позичальник, а й (в самому сумному випадку) спадкоємці позичальника, так як борг, погашений за рахунок страховки, що не повисне на їх плечах. Чи не доведеться і розлучатися з успадкованим майном. Мінуси: для оформлення нерідко потрібно здати аналізи і пройти медогляд - за свій рахунок і в свій особистий час. Необхідно надати безліч документів для підтвердження страхового випадку (тобто події, яка зобов'язує страховика здійснити виплату). Так, якщо позичальник загинув або сильно постраждав в автоаварії, страховики можуть постаратися довести факт алкогольного сп'яніння, а в разі інфаркту - що позичальник навмисно приховав хронічне захворювання ...

2. Страхування заставного майна (квартири, машини, обладнання тощо). Плюси: самий «чистий» вид страхування, оскільки врегульовано законом. У разі втрати або серйозної псування майна - найсерйозніший ризик що при іпотеці, що за автокредитом - страхова компанія покриє збитки або повністю виплатить частину боргу (залежно від ситуації). Мінуси: ті ж, що і при страхуванні життя і здоров'я. Доведеться доводити, що ви не навмисне влаштували пожежу, потоп або автоаварію. У ряді випадків, сума страхової виплати може виявитися недостатньою для повного відшкодування збитку.

3. Страхування титулу - тобто страхування ризику втрати права власності на нерухомість. Застосовується тільки при іпотеці, в тих випадках, коли угода визнається недійсною або ваше право власності скасовується за рішенням суду. Це може статися, якщо буде встановлена ??недієздатність продавця нерухомості в момент угоди, або порушення прав інших осіб (наприклад, неповнолітніх власників), і т.п. Плюси: як би не повернулася доля, вам не загрожуватиме варіант «без грошей, без квартири і з непогашеним кредитом». Вигодонабувачем за цим видом страховки є не банк, а ви - позичальник. Мінуси: потрібно купувати окремий поліс, а це - додаткові витрати, що при іпотеці і так обтяжливо. При цьому ймовірність, що страховий випадок настане, дуже низька.

4. Страхування від втрати роботи - такий поліс дає право припинити виплату кредиту при втраті фактичної можливості трудитися. Плюси: у кризові періоди, пов'язані з масовим банкрутством підприємств, особливо в секторі малого бізнесу, це вигідно і для банку, і для позичальника. При настанні страхового випадку, банк отримає свої гроші, а позичальник у важкій життєвій ситуації позбавиться від ризику спілкування з колекторами або продажу майна з торгів. Мінуси: саме в ті періоди, коли ризики втратити роботу через розорення компанії великі, страховики не дуже-то охоче пропонують подібний продукт. Крім того, страховим випадком визнається лише офіційна ліквідація або банкрутство компанії-роботодавця. «Просто звільнення» або втрата працездатності з цього виду поліса не зізнаються.

- Як оптимізувати страховку

Найголовніше - вибрати правильного кредитора, який або запропонує великий список акредитованих страховиків, або взагалі не буде заганяти в «прокрустове ложе» і дозволить самостійно визначити страхову компанію.

За законом позичальник має право запропонувати банку «свою» страхову компанію, тобто ту, де він сам хотів би застрахуватися - незалежно від наявності її в списку банку.

Другий важливий момент - до того, як підписати договір страхування, ретельно проаналізуйте його (бажано за допомогою юриста), переконайтеся, що вам зрозумілі всі пункти (особливо ті, де йдеться про страховий випадок - тут у вас із страховиком не повинно бути ніяких розбіжностей в тлумаченні).

Не завадить також заздалегідь проконсультуватися з усіх видів документів і довідок, які необхідно буде надати в разі настання страхового випадку («щоб потім не бігати в пошуках», як казав популярний кіноперсонаж).

«Кредіти.ру» радять: зверніть особливу увагу на пункти, де обумовлюються умови і варіанти захисту від необхідності негайної виплати суми кредиту.

Нарешті, витратьте кілька годин особистого часу на порівняння пропозицій страховиків і підрахунки. Звичайно, розкид базових цін на страхові послуги не настільки великий, як хотілося б. Наприклад, середня вартість всіх необхідних видів страхування по іпотеці становить близько 1,32% від суми залишку боргу за іпотечним кредитом (в 1-й рік від повної суми кредиту), збільшеної на 10%. Але вибрати найвигіднішу із запропонованого і навіть заощадити цілком реально (особливо якщо ви оформляєте кілька полісів): можете розраховувати на знижку і додаткові бонуси. Конкуренція між страховими компаніями примушує їх шукати способи пропонувати вигідні та доступні умови. У кожного страховика свої «плюшки» для хороших клієнтів.

Таким чином, страхувати кредитні ризики не тільки можна і потрібно, але і в багатьох випадках - дійсно вигідно і корисно. До того ж, знявши з себе хоча б частково тягар відповідальності за обслуговування боргу протягом декількох років, ви будете спокійніше спати ночами.



Розділ 3 Страхування кредитів в Україні

Страхування кредитів фізичних осіб в Україні знаходиться на низькому рівні. Про це у 2013 заявив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко під час дискусії «На кого працює фінансово-банківська система України».

«Страхові компанії за обсягами своїх активів в десять разів менші, ніж банківська система. Як вони можуть страхувати обсяги, які перевищують їхні потужності?» - сказав Сугоняко, пояснивши, що наразі можуть бути окремі випадки страхування невеликих кредитів, але в найближчий час це не стане загальним явищем.

В той же час президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий вказав, що страхування банківських кредитів в Україні розвиватиметься лиш тоді, коли кошти в банківському секторі накопичаться і будуть низькі відсоткові ставки за кредитами.

«Поки заробляють на високих процентах і є дефіцит грошових ресурсів не буде страхування», - сказав він, додавши, що на його переконання, найближчим часом іноземні страхові компанії, які займатимуться страхуванням кредитів, в Україну не прийдуть через політичні обставини. За 2 роки в Украіні мало чого змінилося. Це пов'язано в низкою фінансових проблем. Судячи з вище сказаного в Україні кредитування банківського кредиту є ризиком для страховика.

Цікавим страховим продуктом є страхування кредитів, яке на сьогодні є досить популярним в Україні. Значний поштовх для розвитку цього напрямку дав банківський сектор, який високими темпами нарощує обсяги надання кредитів, і відповідно збільшує кількість об'єктів для страхування.

Надаючи кредити, банки шукають надійної форми їх забезпечення . Згідно зі ст. 1 Закону України „Про заставу” одним з популярних способів забезпечення кредитних зобов'язань є застава. Вона може бути у двох речових формах:

1. іпотеки (нерухоме майно)

2. заклад (рухоме майно)

Є очевидним, що речі , визначені або передані в заставу можуть бути знищені або пошкоджені тобто потребують страхового захисту. Закон „Про заставу” у ст.10 передбачає обов'язок заставодавця страхувати нерухомі речі (іпотеку) передані в заставу , за власний рахунок на користь заставоутримувача. При заставі рухомих речей , переданих у заклад, такий обов'язок покладається на заставоутримувача. Він повинен страхувати предмет закладу в обсязі його вартості та в інтересах заставодавця. Отже, предметом застави може бути різне майно , яке генерує різні за обсягом ризики його пошкодження чи знищення.

Виходячи з різноманітності ризиків, страховики пропонують страховий захист заставленого майна різних стандартів. Найпоширенішими на страховомуринкує:

1. стандартне покриття;

2. стандартне та додаткове покриття;

3. будь-які окремі ризики за вибором страхувальника.

Так, стандартне покриття при страхування автотранспортних засобів охоплює збитки від крадіжки, дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, вибуху, стихійного лиха. До обсягу додаткового покриття здебільшого відносять протиправні дії третіх осіб, напад тварин, падіння пілотованих об'єктів та інші страхові випадки. Однак такі численні доповнення є рідкісними на вітчизняному страховому ринку. З метою дотримання правильних взаємовідносин між страховиком і страхувальником деякі автори звертають увагу на відмінності у страхуванні предмета застави та майна до моменту його переходу у категорію заставленого. Заставлене майно внаслідок обмежень у використанні та експлуатації піддається меншому ризику, а тому захист незаставленного майна загрожує страховикові недоотриманням страхової суми Страхування застав опирається на два ризикогених ефекти: на предмет застави, а в випадку його відсутності на особу позичальника. Вказаній умові страхування платоспроможності позичальників за несплату кредитів ще не так давно не мали належного попиту на ринку як з боку кредиторів так і з боку позичальників. Це пояснюється тим, що початкуючим підприємцям нічого було заставляти, а смерть позичальника в умовах нестабільної економіки не сприймалися кредитором за головний ризик кредитної операції.

Сьогодні банки, надаючи кредити позичальнику обов'язково вимагають від нього страхування позики або заставленого майна. Також поширюється добровільне страхування життя позичальника, яке дозволяє виконати зобов'язання у випадку не дожиття застрахованої особи до дати повернення кредиту.

Страхування застав повинно здійснюватися як трьохсторонній процес за участю страхової компанії, кредитора і позичальника. Кожний із сторін виконує свою функцію, що дозволяє проводити фінансовий та технічний моніторинг даної операції.

У зарубіжній практиці страхування кредитів стосується різних сфер діяльності та тісно пов'язане з іншими видами страхування. У залежності від місця і причин виникнення кредитного ризику виділяють такі його види: страхування споживчого кредиту, комерційного (товарного, торгового) кредиту, банківського, експортного, фінансового кредиту і страхування вексельного кредиту.

В окремих випадках страхові договори укладаються безпосередньо банками, які одночасно є страхувальниками і застрахованими. Такі договори формують відносини між страховиком та кредитором, але при цьому останній діє в інтересах свого клієнта.

На фінансових ринках країн Заходу, зокрема у Франції, тепер найбільше поширився варіант групового страхування життя банками своїх клієнтів позичальників.

В основі таких страхових відносин є торгові кредити. Цьому виду страхування властиві такі риси та переваги:

· страховий захист охоплює багато клієнтів позичальників та кредитних операцій;

· вибір клієнтів не лише на розсуд банків-кредитодавців;

· страхова установа уникає селекції і кумуляції ризиків, оскільки у сформованій групі здійснюється стохастичний розподіл ризику;

· страхування всіх клієнтів на визначених умовах (установлення максимальної квоти та тривалості кредиту, загального ліміту страхової відповідальності, автоматичності прийняття на страхування при наданні кредиту) [21, с.298].

Початково страховиком оцінюється ризик самого банку та його клієнтів на основі власної інформації та отриманої від банку. В результаті встановлюється загальний ліміт страхової відповідальності.



ВИСНОВКИ

Страхування банківського кредиту поділяється на два види:

* страхування ризику непогашення кредиту;

* страхування відповідальності позичальника за непога-шення кредиту.

І в тому, і в іншому випадку основною проблемою страху-вання є оцінка фінансового стану і репутації позичальника з точки зору його платоспроможності. Цей етап, що передує обом видам угод - кредитних і страхових - є одним із видів ризик-менеджменту як банку, так і страховика, а отже, і своєрідним страхуванням від відповідних ризиків. У міжнародній практиці з цією метою використовуються різні методики.

Методик - аналізу фінансового становища клієнта і його надійності багато. Існують також методи класифікації кредитів комерційних банків за ступенем ризику непогашення кредитів і прогнозу фінансових труднощів. Крім досить про-стих і відомих, застосовуються математико-статистичні моделі, а також модель САКТ, яка має назву “рекурсивна розбивка”, яку застосовували економісти Маре, Паттел і Вольфсон, Фрідмен, Альтман і Као. Привабливість моделі САКТ полягає у використанні різноманітного аналізу. У цілому перевага віддається простим і доступним.

Оцінка передумов для укладення договору, оцінка надійності, платоспроможності, репутації і морального обличчя клієнта є основною умовою надання кредиту, безумовним елементом керування банківськими ризиками і самострахуванням банку від ризику його неповернення.

Насамперед, банк має знати ціль кредиту. Ця вимога відповідає й інтересам дебітора. У деяких випадках саме ціль дає можливість позичальнику одержати пільги. При вирішенні питань про надання кредитів для нових або венчурних підприємств обов'язково приймається до уваги ступінь невизначеності кінцевих результатів їхньої діяльності, оскільки для таких клієнтів існує велика імовірність руйнування.

Для, банку важливим є також джерело погашення кредиту. Іноді клієнт просить кредит, погашення якого планується не з регулярних доходів. Частими є ситуації, коли позика при-значена для погашення раніше отриманих кредитів. У цьому випадку банк може рефінансувати ці борги і взяти на себе обов'язки єдиного кредитора. Звичайно банки через високий ризик відмовляються надавати позики на такі цілі, навіть як-що відсоток по них набагато перевищує базовий і заставу або будь-яке інше матеріальне забезпечення більш ніж достатні.

Крім того, банк повинен знати реальні потреби клієнта, тому що розмір позики, зазначений у кредитній заявці, часто не відповідає його дійсним потребам. Тому банк уточнює реальні потреби клієнта для тієї цілі, яка зазначена в заявці. Це, насам-перед, необхідно у разі надання позики на пільгових умовах. Якщо в заявці зазначена сума, менша від необхідної, то банк має передбачити можливість виникнення у клієнта потреби в одержанні додаткового кредиту.

Крім джерел погашення позики, велике значення мають також термін повернення кредиту і періодичність виплат по ньому. Термін повернення кредиту на покупку товарів тривалого користування має бути меншим або хоча б дорівнювати передбачуваному часу їх служби.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Книга: Страхування. С. С. Осадець

2. Жарникова А.В., Козлова Е.В. ПРОБЛЕМЫ СТРАХОВАНИЯ БАНКОВСКИХ КРЕДИТОВ // Материалы VI Международной студенческой электронной научной конференции «Студенческий научный форум».

Размещено на Allbest.ur

...