5

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Національний Університет «Львівська Політехніка»

Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій

Кафедра САПР

Дисципліна: «Офісні, видавничі та банківські системи»

Спеціальність: Комп'ютерні науки - Інформаційні технології проектування

Курс: п'ятий Група: ІТПс-11з Семестр: дев'ятий

Курсовая работа

Тема: «Електронна пошта в банківських системах»

Студент:

Стахів А. Б.

Керівник:

Корпильов Д.В.

2014 р

Зміст

Вступ

1. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фінансовими документами

2. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа SWIFT

Список використаних джерел

Вступ

Діяльність сучасних фінансових установ та банків неможливо уявити без використання засобів електронної пошти. Сьогодні банківські установи, підрозділи державної податкової адміністрації та Держказ-начейства об'єднують засоби електронної пошти НБУ (ЕП НБУ).

Електронна пошта НБУ - це апаратно-програмний комплекс та адміністративно-технологічна система, що забезпечують обмін електронними повідомленнями між визначеними учасниками мережі. Засоби ЕП НБУ розроблено фахівцями НБУ у відповідності їз стандартами Х.25 та Х.400. ЕП НБУ є головним транспортним засобом електронного обміну документами в СЕП НБУ. Сьогодні мережа ЕП НБУ налічує більше 3000 учасників, 25000 користувачів та забезпечує проходження файлів за 10-20 хв.

Електронна пошта Національного банку України - це система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.

Електронна пошта для забезпечення зв'язку, тобто передачі повідомлень, використовує комутовані (телефонні), виділені (прямі лінії) та радіочастотні канали зв'язку. Особливостями електронної пошти є:

*=> для здійснення сеансу зв'язку між: двома абонентами їх одночасна присутність не обов'язкова;

!=> відправниками та отримувачами повідомлень є люди, тобто ЕП НБУ є сембіозом двох частин, одна з яких забезпечує взаємодію користувача з ЕП, а друга взаємодію вузлів ЕП, тобто доставку повідомлень до адресата тощо;

& кореспонденція, яка передається, містить не тільки повідомлення, а ще й додаткову інформацію про адресу та ім 'я отримувача, відправника, час і дату відправлення тощо. Тому кореспонденція в ЕП передається конвертами, що в свою чергу складаються із вмісту, тобто повідомлення чи листа та адресної і поштової інформації, яка пишеться чи наноситься на конверт;

<=> допомагає організувати взаємодію мім: програмними комплексами автоматизації банківської діяльності, які розміщені в різних філіях і відповідно вузлах ЕП;

& забезпечує можливість передавати повідомлення одночасно багатьом користувачам завдяки наявності спеціального механізму групового обміну, що реалізується з допопогою локального користувача VSEM та можливістю прив 'язки до одного конверта великої кількості адресатів;

<=> можливість підключення серверів факсимільного та телексного зв 'язку для отримання додаткового сервісу користувачу;

*=> завжди залишає письмову копію повідомлення, що може бути збережена або передана іншим абонентам.

Засоби електронної пошти функціонально призначені для наступних потреб:

> обміну електронними документами в СЕП НБУ;

> передачі комерційними банками в НБУ файлів статистичної та бухгалтерської звітності;

> щоденного надання комерційним банкам інформації про офіційні курси іноземних валют;

> передачі комерційним банкам нормативних та інструктивних матеріалів НБУ;

> передачі комерційним банкам програмного забезпечення та змін до нього, технологічної, технічної та програмної докумен тації;

> надання комерційними банками в ДПА файлів-реєстрів (файли типу F) відкритих, змінених та закритих поточних рахунків клієнтів;

> транспортним засобом електронного документообміну в установах Дерказначейства;

> обміну інформацією між: комерцйними банками.

Як бачимо ЕП НБУ можуть передаватись текстові файли створені різними редакторами (Word), файли таблиць (Ехеї), графічні дані та файли баз даних. Таким чином засобами електронної пошти НБУ може бути переданий будь-який файл, що підтримується форматами ОС MS-DOS. Слід зазначити, що обмеженням є кількість символів в імені файлу до 8 максимум та використання літер латинського алфавіту.'

Електронна пошта НБУ підтримує роботу абонентських вузлів з використанням наступних технічних засобів:

°=> модемів, що відповідаюпг стандартам V.32 bis;

*=> IBM-сумісних персональних комп 'ютерів;

<=> криптографічних блоків;

^> каналів зв 'язку: комутованих, виділених, спеціалізованих типу "Іскра ", радіоканалів.

Програмне забезпечення вибирається в залежності від типу вузла ЕП. Система ЕП НБУ дає можливість інтегрувати існуючі на вузлах ЕП локальні обчислювальні мережі. Як правило на Центральному та Регіональних вузлах ЕП НБУ використовуються складні за топологією локальні мережі та відповідно ОС, що забезпечують їх функціонування такі як UNIX, NetWare NOVELL, Windows-NT. Вузли ЕП комерційних банків можуть вибирати та використовувати власні програмні засоби електронної пошти або запропоновані НБУ, наприклад відому і свого часу поширену систему ProCarry. В залежності від можливостей, структури та мережі комерційних банків вони обирають системи ЕП за своєю мотивацією. Поширеними пакетами ЕП, серед комерційних банків є: T-Mail, ASTRA, ArgoCom, PieNet,UUPC, ProCarry тощо.

НБУ, на Центральному вузлі ЕП, веде та постійно підтримує в актуальному стані довідник учасників ЕП НБУ. В обов'язки Центрального вузла НБУ входить періодичне розсилання нової, актуальної на даний час версії довідника, файлом SPRUSNBU.DBF, всім вузлам ЕП НБУ. Кожний вузол ЕП, отримавши нову версію довідника учасників ЕП НБУ, зобов'язаний поновити його для використання в роботі.

Структура електронної пошти НБУ є ієрархічною трьохрівневою рис.9.7., що складається з вузлів ЕП, зокрема центрального вузла ЕП НБУ, регіональних вузлів ЕП НБУ та вузлів локальних користувачів, тобто комерційних банків.

Центральні та регіональні вузли ЕП НБУ входять в систему НБУ і відповідно розміщуються в управліннях Національного банку. Вузли локальних користувачів належать комерційним банкам та державним і урядовим організаціям, що взаємодіють з банківською системою. Вузли можуть бути зв'язані між собою з допомогою виділених, комутованих, супутникових каналів зв'язку, з використанням протоколів передачі даних Х.25 тощо.

Обмін інформацією в ЕП НБУ здійснюється через так звані поштові скриньки, що є DOS-директоріями або папками ОС Windows. Імена поштових скриньок співпадають з іменами відповідних абонентів ЕП, тобто вузлів, учасників ЕП тощо. В кожній поштовій скринці обов'язково відкриваються підкаталог!.' Ш - для вхідної та OUT - для вихіді:аї кореспонденції.

1. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фінансовими документами

Розвиток систем електронного обміну фінансовими повідомленнями об'єднав та зблизив як банківські установи між собою так і клієнтуру з банками, забезпечивши оперативність та сервіс в наданні фінансових послуг. Засоби електронної пошти та локальні і глобальні мережі обміну банківськими повідомленнями, щільно ввійшли в ділове життя фінанасових установ. Міжнародна міжбанківська мережа SWIFT об'єднала майже всі банківські установи світу. Основою для цього об'єднання став уміло вибраний єдиний стандарт банківських повідомлень, досить простий та зручний у роботі, що дало змогу забезпечити оперативність та надійність передачі інформації в будь-яку точку світу. SWIFT - це транспортна мережа для передачі не тільки банківських повідомлень, а й платіжних документів. Електронна пошта НБУє системою обміну інформації в банківській системі України і об'єднує сьогодні всі установи НБУ та комерційних банків. Електронна пошта НБУ забезпечує транспортний рівень СЕП НБУ та взаємодію деяких державних установ як ДП'А і Держказначейство. Нарівні обміну фінансовими повідомленнями між: суб'єктами підприємництва, клієнтами банку та банками функціонують системи "Клієнт-банк", що надають можливість клієнту не відвідуючи банк, передавати платіжні доручення в банк та отримувати інформацію про стан поточного рахунку.

Сеанс зв'язку виконується за ініціативою комерційного банку у вигляді файлів-повідомлень, які будемо називати конвертами. Всі поштові повідомлення називаються поштовими конвертами, тобто файлами, що відправляються розміщуються в іншому файлі - конверті, який містить

заголовок: адресу отримувача та відправника і тіло - саме повідомлення. Поштовий конверт ЕП НБУ задовольняє умовам протоколу Х.400. Інформація, що передається в системі ЕП НБУ, обов'язково квитується, тобто приходить файл-квитанція про отримання відісланого конверта та відкриття його кінцевим отримувачем.

Центр комутації зв'язку (ЦКЗ) в НБУ працює постійно і забезпечує зв'язок з ініціативи комерційних банків. В процесі сеансу електронної пошти, вся інформація комерційного банку, з поштової скриньки з підкаталогу OUT передається в центр комутації зв'язку в підкаталог IN. Інформація, що адресована комерційному банку, з підкаталогу OUT ЦКЗ передається в підкаталог IN комерційного банку. Після успішної передачі та прийому інформації відповідні підкаталоги OUT очищаються, що виключає повторну передачу конвертів.

На множині вузлів ЕП НБУ, для забезпечення передавання повідомлень, визначається набір маршрутів, де описуються шляхи доступу від одного вузла до іншого. Ці маршрути використовуються для транспортування поштових повідомлень.

В ЦКЗ НБУ, кожному учаснику електронної пошти або вузлу ЕП, відкрита абонентська скринька, що відповідає його поштовій адресі. Головним завданням ЦКЗ є періодичний перегляд підкаталогів IN усіх поштових скриньок і переміщення кореспонденції, яка надходить у відповідний підкаталог OUT. Програмне забезпечення ЦКЗ також управляє каналами зв'язку, веде архів і збирає статистичні дані про проходження конвертів в ЦКЗ.

Поштова адреса вузла ЕП має структуру приведену на рис.9.8. Як бачимо перший символ відповідає державній належності для України це завжди літера - U. Другий символ це код регіону за державним територіально-адміністративним поділом України, який на даний час визначається за таблицею 9.2.

Наприклад, для Хмельницької області маємо літеру-W, Вінницької - А, Кримської автономії - L. Третій символ відповідає типу банку чи фінансової установи: Н - НБУ, Р - ДПА тощо. Четвертий символ - це порядковий номер чи літера, що відповідає конкретній установі або відділенню, наприклад 0 - регіональні дирекції та головні установи.

На вузлі електронної пошти відкриваються локальні поштові скриньки користувачам. Тому поштова електронна адреса має два елементи, що розділяються символом @ - ет-комерційне з метою розділити ім'я локального користувача та адресу вузла, наприклад Ul 63@UWE0, де U163 - адреса локального користувача, наприклад відділу автоматизації, на вузлі ЕП UWE0 - Хмельницька дирекція АПБ «Україна».

На кожному вузлі ЕП обов'язково відкриваються локальні поштові скриньки ADMIN - адміністратору електронної пошти вузла та VSEM -для автоматичного розсилання кореспонденції всім філіям чи банкам регіону в залежності від рівня вузла. Адміністратор ЕП вузла - це

2. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа SWIFT

Законодавча влада S.W.I.F.T. належить Генеральній Асамблеї

- загальним зборам представників усіх банків, що придбали акції. Асамблея засідає один раз на рік в другу середу червня. Вона обговорює і затверджує бюджет, розглядає спірні питання Ради директорів. Вирішення приймаються більшістю голосів з обліком акцій, розподілених серед членів Співтовариства за принципом: одна акція - один голос. Рішення набувають чинності за умови представлення не менше 50% голосів у капіталі Співтовариства. електронний пошта банк телекомунікаційний

Виконавчим органом S.W.I.F.T. с Рада директорів чисельністю від 11 до 25 чоловік. Рада директорів переобирається щорічно на Генеральній Асамблеї без обмеження кількості переобрань. Оперативне керівництво Радою директорів здійснює Голова Ради директорів, що не менше чотирьох разів у році проводить засідання Ради. Кворум складає дві третини загального числа членів, не менше 50% повинні бути в наявності особисто. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів. Виконавчий директор відповідає за виконання рішень Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (або групи країн). Для висунення кандидатури в Раду директорів країна (група країн) повинна мати не менше 1,5% трафіка S.W.I.F.T. Якщо сумарний трафік перевищує 5%, то можна запропонувати в Раду ще одну кандидатуру.

Рада директорів має широкі права і повноваження в межах статуту і затвердженого бюджету, представляє інтереси Співтовариства і приймає рішення з питань, що входять у її компетенцію. Апарат Ради директорів включає відділи: адміністративний, фінансовий, відділ експлуатації засобів обчислювальної техніки і зв'язку, відділ обслуговування та інші. Кожний із відділів очолює директор. Відношення з клієнтами (банками) підтримуються, головним чином, через відділ обслуговування, директор якого очолює групу регіональних менеджерів, що, у свою чергу, відповідають за стан справ у своєму регіоні, включаючи:

<=> перевірку готовності країни (країн) до введення її банків до складу S. W.I.F. Т. і контроль за виконанням банками графіка робіт із реалізації етапів підключення до системи;

*=> координацію діяльності S.W.I.F.T. у регіоні, включаючи і оперативне вирішення питань при аварійних ситуаціях у системі;

*=> маркетинг програмно-технічних засобів в системі і т.п.

Практичну допомогу регіональним менеджерам робить група підтримки (інструктивні, учбово-методичні і маркетингові матеріали, здійснюють інструктаж та підготовку фахівців). Крім того, для координації діяльності в рамках S.W.I.F.T. у кожній країні є Національна група користувачів (National User Group) з представників банків - членів S.W.I.F.T.

Акції Співтовариства розподіляються тільки між банками-членами S.W.I.F.T. пропорційно об'єму операцій, проведених за допомогою телекомунікаційної мережі. Якщо член Співтовариства представляє країну, банки якої ще не користуються послугами S.W.I.F.T., йому виділяється одна акція, а інші акції- після того, як банки приступлять до експлуатації мережі. Якщо країна володіє більш ніж 20% акцій -кількість її голосів обмежується 20% усіх голосів. При вибутті зі Співтовариства вартість акцій повертається. По закінченні фінансового року (31 грудня) - один раз на три роки - банкам, трафіки яких за минулий рік перевищили визначений об'єм, дається право на придбання додаткових акцій.

Джерелами фінансування є: вступні внески, позики, платежі за послуги, надані банкам - членам Співтовариства. Наприклад, у 1981 р. за передачу звичайного повідомлення користувач платив 18 BEF, а за термінове - 36 BEF. У1990 р. вартість одного стандартного повідомлення об'ємом біля 400 символів складала 17 BEF. Розмір плати змінюється в залежності від об'єму, тривалості, типу і терміновості повідомлення. Вартість повідомлень постійно знижується. Сьогодні вартість передачі одного складає біля 13 BEF.

Половина всіх оплат, розрахована за оборотами попереднього року, виплачується банками в якості авансу на початку кожного року. S.W.I.F.T. не ставить своєю метою одержання прибутку (за Статутом Співтовариство є некомерційною організацією). І якщо за підсумками року утвориться кредитовий залишок, то він не розподіляється між країнами - членами S.W.I.F.T., а йде на збільшення резервного капіталу, фінансування діяльності Спільноти або, за рішенням Генеральної Асамблеї, на добродійні цілі. За рахунок прибутку банкам також даються значні знижки при оплаті за трафік у першому кварталі після закінчення фінансового року.

Порядок вступу в S.W.I.F.T. Процедура вступу в S.W.I.F.T., на протязі багатьох років функціонування цього кооперативного Співтовариства, формалізована і регламентована. Членом S.W.I.F.T. може стати будь-який державний, комерційний або кооперативний банк, якщо він має ліцензію на право відкриття прямих коррахунків у закордонних банках, залучений у міжнародний обмін фінансовою інформацією і приймає "правила гри" S.W.I.F.T. Рішення про прийом нових членів до складу Співтовариства приймається більшістю голосів Ради директорів. Перед цим банк повинний одержати схвалення від Національної групи користувачів S.W.I.F.T. Для України це означає, що банк повинний вступити в групу користувачів S.W.I.F.T. України, причому голосування приймається абсолютною більшістю голосів. Якщо Рада відхиляє прохання заявника, то питання про членство виноситься на розгляд Генеральної Асамблеї.

Перше, що повинен зробити банк, що вирішив стати членом S.W.I.F.T., це заповнити англійською мовою три форми і відправити їх на адресу S.W.I.F.T.:

Форма 1 (Undertaking) - зобов'язання банку виконувати статут S.W.I.F.T. і забезпечувати оплату всіх витрат, зв'язаних із вступом і роботою в середовищі S.W.I.F.T.

Форма 2 (Bank Contact Address) - містить офіційну адресу банку, телефони, телекс, факс та іншу інформацію, що необхідна для зв'язку S.W.I.F.T. з банком.

Форма 3 (Certification) - засвідчує, що організація, яка вступає в S.W.I.F.T. є банком (або фінансовим інститутом), уповноваженим виконувати міжнародні банківські операції.

Після розгляду всіх цих документів на засіданні Ради директорів, у випадку позитивного рішення про прийняття банку в Співтовариство, банку надається статус кандидата. Банк-кандидат одержує письмове повідомлення про прийняття в S.W.I.F.T. разом із рахунком на оплату одноразового внеску на придбання однієї акції Співтовариства. Тільки після оплати банком внеску й акції на Раді директорів банку замість колишнього статусу "кандидата" присвоюється статус "член" і "власник акцій". Після цього банк стає фактичним членом S.W.I.F.T. і має всі права, визначені Статутом. Кожний новий член S.W.I.F.T. проходить період підготовки реального підключення до системи. Цей період складається з трьох стадій: планування, підготовка і тестування. Під час підготовки банк повинний виконати в обов'язковому порядку ряд вимог відповідно до наявних рекомендацій та інструкцій. Усю цю інформацію банк одержує від S.W.I.F.T. у вигляді спеціального керівництва - S.W.I.F.T. Implementation Guidelines.

На стадії "Планування" банк повинний сформувати групу, що протягом усього періоду імплементації відповідає за успішне виконання всіх запланованих заходів. Чисельність і склад цієї групи визначається самим банком. Члени групи повинні мати досвід в галузі телекомунікації, банківських операцій, кореспондентських відношень, банківської безпеки і контролю. Керівник групи повинний мати достатні повноваження для забезпечення проекту необхідними ресурсами, у тому числі мати можливість залучення консультантів із усіх підрозділів банку. На цій стадії визначається вибір необхідного устаткування для підключення до S.W.I.F.T., місця розташування цього устаткування, виробляється політика у відношенні обміну ключами аутентификации з банками-корреспондентами.

Під час стадії "Підготовка", кожний банк на свій розсуд, проводить підготовчі заходи щодо укладання інструкцій для банківських користувачів, розробки процедури "backup", порядку дій при виході устаткування з ладу або основного каналу зв'язку, призначає відповідальних осіб тощо.

Метою стадії "Тестування" є повна й остаточна перевірка готовності банку до роботи з S. W.I.F.T., включаючи аналіз підготовленої внутрішньої банківської документації. На цей час повинний бути вироблений порядок роботи банку із системою, відпрацьована необхідна документація, встановлено устаткування, що забезпечує інтерфейс із мережею і необхідним захистом інформації при передачі каналами зв'язку, навчені оператори, що обслуговують термінали S.W.I.F.T., визначений порядок роботи зі смарт-карточками (ICC-card), виконано розмежування доступу. "Тестування" завершується роботою з іншими банками, зазначеними S.W.I.F.T., у режимі "Test & Training". Вони також підключені до мережі S.W.I.F.T. для проведення тестування і тренінгу. Усі повідомлення, що посилаються в цьому режимі, цілком ізольовані від трафіка справжніх повідомлень. S.W.I.F.T. контролює всі тестові повідомлення. Протягом дня користувачі посилають передбачуваний і встановлений у результаті аналізу руху для кожного банку об'єм повідомлень, розрахований на реальний банківський день. S.W.I.F.T. має право відкласти підключення до мережі, якщо робота банку на цьому етапі не відповідає встановленим вимогам.

Найбільш ефективний і простий метод організації робіт на цьому етапі -скористатися конкретною, реальною угодою, що вже була проведена наявними способами (наприклад, телексом) і обробити її знову, використавши мережу S.W.I.F.T. Така рівнобіжна обробка дозволить персоналу контролювати всі етапи обробки трансакції з використанням мережі S.W.I.F.T. і переконатися, що і повідомлення S.W.I.F.T., і інші повідомлення можуть оброблятися в такий самий час. Як вхідні, так і вихідні повідомлення повинні бути зареєстровані. Варто точно знати, що ні ті, ні інші повідомлення не дублювалися і що на усі вихідні повідомлення отримані позитивні квитанції (АСК). Цей період є також гарною можливістю перевірити правильність обраного порядку роботи і коректності внутрішньої документації. На цьому етапі ще є час внести деякі зміни, якщо виникнуть проблеми.

Особливу увагу варто звернути на так звані "трейлери" (одне або декілька останніх полів повідомлення, переданого по мережі S.W.I. F.T.) кожного банківського повідомлення. Трейлери мають величезне значення при реєстрації, тому що вони можуть використовуватися для визначення відсутніх або продублированных повідомлень.

Крім повних членів S.W.I.F.T., деякі фінансові організації можуть одержати статус "неповного" члена (sub-member) і "учасника". Неповні члени S.W.I.F.T. як мінімум на 90% належать членам або ж є їх філіями. Серед учасників S. W.I.F.T. сьогодні можна зустріти брокерські і ділерські контори, клірингові і страхові компанії, біржі, що оперують цінними паперами. S.W.I.F.T. забезпечує їм прямі зв'язки з кореспондентами і контрагентами в усьому світі. Однак неповні члени й учасники не мають частки в капіталі Співтовариства.

Висновки

Мета SWIFT - вивчення, створення і використання засобів, необхідних для швидкої та безпечної передачі з допомогою комп'ютерних мереж платіжних доручень, а також будь-яких інших банківських повідомлень. Його членами можуть бути банки, що здійснюють міжнародну діяльність і знаходяться в країні, підключення якої до мережі S.W.I.F.T. схвалено Правлінням директорів. Власниками акцій S. W.I.F.T. можуть бути тільки баша:, що є його членами. Управління діяльністю S.W.I.F.T. здійснюється Правлінням директорів, що обирається в червні кожного року на загальних зборах. Фінансова телекомунікація, що полягає в передачі фінансових повідомлень на великі відстані, вимагає наявності системи стандартів, розробкою і підтримкою якої зайнято безліч фахівців S.W.I.F.T. в усьому світі. Як приклад такого стандарту можна привести спеціальний індивідуальний код банку (Bank Identifier Code, BIC), що служить адресою банку в мережі S.W.I.F.T. Цей код зараз є світовим стандартом для усіх фінансових організацій і визнаний ISO -міжнародною організацією стандартизації.

Виконавчим органом S.W.I.F.T. с Рада директорів чисельністю від 11 до 25 чоловік. Рада директорів переобирається щорічно на Генеральній Асамблеї без обмеження кількості переобрань. Оперативне керівництво Радою директорів здійснює Голова Ради директорів, що не менше чотирьох разів у році проводить засідання Ради. Кворум складає дві третини загального числа членів, не менше 50% повинні бути в наявності особисто. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів. Виконавчий директор відповідає за виконання рішень Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (або групи країн). Для висунення кандидатури в Раду директорів країна (група країн) повинна мати не менше 1,5% трафіка S.W.I.F.T. Якщо сумарний трафік перевищує 5%, то можна запропонувати в Раду ще одну кандидатуру. Акції Співтовариства розподіляються тільки між банками-членами S.W.I.F.T. пропорційно об'єму операцій, проведених за допомогою телекомунікаційної мережі. Якщо член Співтовариства представляє країну, банки якої ще не користуються послугами S.W.I.F.T., йому виділяється одна акція, а інші акції- після того, як банки приступлять до експлуатації мережі. Якщо країна володіє більш ніж 20% акцій -кількість її голосів обмежується 20% усіх голосів. При вибутті зі Співтовариства вартість акцій повертається. По закінченні фінансового року (31 грудня) - один раз на три роки - банкам, трафіки яких за минулий рік перевищили визначений об'єм, дається право на придбання додаткових акцій.

Джерелами фінансування є: вступні внески, позики, платежі за послуги, надані банкам - членам Співтовариства. Наприклад, у 1981 р. за передачу звичайного повідомлення користувач платив 18 BEF, а за термінове - 36 BEF. У1990 р. вартість одного стандартного повідомлення об'ємом біля 400 символів складала 17 BEF. Розмір плати змінюється в залежності від об'єму, тривалості, типу і терміновості повідомлення. Вартість повідомлень постійно знижується. Сьогодні вартість передачі одного складає біля 13 BEF.

Половина всіх оплат, розрахована за оборотами попереднього року, виплачується банками в якості авансу на початку кожного року. S.W.I.F.T. не ставить своєю метою одержання прибутку (за Статутом Співтовариство є некомерційною організацією). І якщо за підсумками року утвориться кредитовий залишок, то він не розподіляється між країнами - членами S.W.I.F.T., а йде на збільшення резервного капіталу, фінансування діяльності Спільноти або, за рішенням Генеральної Асамблеї, на добродійні цілі. За рахунок прибутку банкам також даються значні знижки при оплаті за трафік у першому кварталі після закінчення фінансового року.

Список використаних джерел

1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. -- М.: Финстатинформ, 1997. -- 268 с.

2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. -- М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. -- 400 с.

3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. -- М.: Церих, 1992. -- 206 с.

4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997--1999 гг.

5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997--1999гг.

Размещено на Allbest.ru