Моделі оцінювання діяльності комерційних банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Спеціальність 08.00.11 --

математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЯЗАНЦЕВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 519.86+336.71

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, м. Івано-Франківськ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Благун Іван Семенович,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Клебанова Тамара Семенівна

Харківський національний економічний

університет,завідувач кафедри економічної

кібернетики;

кандидат економічних наук, доцент

Краснікова Лариса Іванівна

Національний університет "Києво-Могилянська академія", професор кафедри фінансів.

Захист відбудеться “_15_” листопада 2010 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 ДВНЗ «Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана» Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана» Міністерства освіти і науки України за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 49-Г, ауд. 601.

Автореферат розісланий “ 14 ” жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Д. Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах грошових відносин рівень розвитку банківського сектору значною мірою визначає реальні можливості української економіки. Паралельно з цим банківська система, як один із секторів економіки досить чутливо реагує на вплив економічних циклів кон'юнктури і фінансових криз. Тому суспільство, в першу чергу зацікавлено в стабільному розвитку банків, зокрема в їх платоспроможності, ліквідності, а також в дотриманні допустимого ступеня ризику за різними видами їх діяльності.

Аналіз вітчизняної і світової практик діяльності комерційних банків вказує на те, що існуючі системи оцінювання їх діяльності, досить часто не дають змоги на початковій стадії виявити і розпізнати ознаки зародження процесів дестабілізації в їх роботі. Крім цього опублікований в засобах масової інформації в різних країнах рейтинг надійності комерційних банків також своєчасно не інформує про насування фінансових криз в тих чи інших банківських установах.

Разом з тим, вітчизняні та зарубіжні науковці приділяють значну увагу дослідженню методологічних, науково-теоретичних і прикладних проблем менеджменту комерційних банків, що знайшли відображення в наукових працях.

Теоретичні засади оцінки і розвитку банківської діяльності обґрунтовано в роботах таких відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, як: І.С. Благун, С.А. Веремеєнко, І.В. Вишняков, В.В. Вітлінський, В.М. Геєць, В.А. Зінченко, Р.В. Ігудін, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, В.І. Колесников, Л.І.Краснікова, П.В. Конюховський, І.Г. Лук'яненко, А.М. Поллард, Ж.Г. Пассейк, П.С. Роуз, В.Т. Севрук, Дж.Ф. Сінкі, Г.Г. Фетисов, Н.В. Хованов та ін.

Незважаючи на еволюцію поглядів направлених на зміну акцентів в напрямку дослідження діяльності комерційних банків в умовах фінансових відносин, варто зауважити, що як в теорії так і на практиці дана проблема залишається не повністю вирішеною.

У зв'язку із вище викладеним і виникла проблема в розробці методів і моделей оцінки діяльності комерційних банків в умовах невизначеності і швидкої зміни зовнішнього середовища, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету, перелік і зміст завдань для ґрунтовного її розкриття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника і є частиною комплексної теми “Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102U004510) кафедри економічної кібернетики. Особисто автором в рамках теми розроблено моделі оцінки діяльності комерційних банків.

Мета та завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розробка теоретичних і науково-методичних засад та інструментарію оцінювання процесу діяльності комерційних банків. Відповідно до сформульованої мети були поставлені та розв'язані наступні завдання:

– проведено аналіз діяльності комерційних банків;

– досліджено генезис економіко-математичних моделей оцінювання діяльності комерційних банків;

– визначено теоретико-методологічні засади аналізу та оцінювання діяльності банківського сектору;

– розроблено моделі оцінювання основних економічних показників діяльності комерційних банків;

– розроблено і реалізовано багатокритеріальну модель оцінювання діяльності комерційних банків.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічна діяльність комерційних банків.

Предметом дослідження є розробка теоретичних і науково-методологічних засад та інструментарію розробки комплексу моделей оцінки діяльності комерційних банків.

Методи дослідження. Теоретичними та методологічними засадами дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі економіко-математичного моделювання. У процесі дослідження використовувались такі методи: статистичного аналізу - для аналізу динаміки нормативних характеристик комерційних банків; кореляційного, факторного аналізу - при визначенні значень нормативних характеристик комерційних банків; економіко-математичного моделювання - при розробці моделей оцінки діяльності комерційних банків.

Поставлені завдання вирішувалися із застосуванням комп'ютерних програм аналізу даних StatSoft Statistica 6.0, Microsoft Excel, Statgraphics 2.1, мови програмування прикладного рівня Visual Basic for Applications (VBA), алгоритмічної мови програмування Turbo Pascal.

Інформаційну базу дослідження сформували офіційні статистичні матеріали, законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність банківського сектору, науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі викладено наукові положення, висновки і рекомендації, які спрямовані на розв'язання конкретного науково-практичного завдання щодо економіко-математичного моделювання процесів функціонування комерційних банків. Основні результати проведеного дослідження, які мають наукову новизну, розкривають логіку дисертації та особистий внесок автора полягають у наступному:

вперше:

розроблені моделі оцінювання діяльності комерційних банків з урахуванням неповної і неточної інформації на основі одновимірних статистичних характеристиках ключових показників надійності з врахуванням багатокритеріальних оцінок, реалізація яких сприяє побудові ефективного банківського менеджменту спрямованого на максимізацію прибутку з врахуванням обмежень встановлених НБУ;

одержали подальший розвиток:

моделі формування інтегральної оцінки діяльності комерційних банків в умовах дефіциту інформації, що побудовані з врахуванням рандомізації невизначеності, які на відміну від існуючих дозволяють рейтингувати досліджувані об'єкти (комерційні банки) відповідно до зведених оцінок;

стохастичні дискретні моделі (адитивна та мультиплікативна) значущості окремих показників рівня вимірювання якості (надійності, ефективності, прибутковості) комерційних банків в умовах неточної і неповної інформації, які на відміну від існуючих є ефективним засобом синтезу зведених показників складних багатопараметричних об'єктів (комерційних банків);

удосконалено:

моделі оцінювання діяльності комерційних банків на основі діючих нормативів, що дає змогу уточнити низку визначень і довести особливий статус кожного з них, а також встановити визначені межі можливого варіювання вихідних характеристик, які використовуються при визначенні нормативів ризику банківських операцій.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу для формування прогнозів розвитку комерційних банків.

Практичні результати дисертаційної роботи, в першу чергу, рекомендації щодо значущості окремих показників рівня вимірювання якості комерційних банків в умовах неточної і неповної інформації, використано в роботі управління Національного банку України в Івано-Франківській області (довідка № 22-040 від 4.06.2010 року), в управлінні Плюс Банку (довідка № 01-1081 від 4.06.2010 року), в управлінні ЕНЕРГОБАНК (довідка № 18-42 від 3.06.2010 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо економіко-математичного моделювання процесів діяльності комерційних банків.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи, висновки та пропозиції апробовані та обговорювались: на IІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору” (25-27.09.2009 року, Сімферополь-Алушта); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів ” (14-15.10.2009 року, Запоріжжя); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Системний аналіз. Інформатика. Управління” (04-05.03.2010 року, Запоріжжя); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем” (08-09.04.2010 року, Харків).

Публікації. Основні результати роботи опубліковано у 10 наукових працях, серед яких 6 статей - у наукових фахових журналах і 4 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,2 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 178 найменувань на 15 сторінках, 14 додатків на 17 сторінках. Робота викладена на 223 сторінках комп'ютерного тексту, містить 10 таблиць на 9 сторінках, 9 рисунків на 7 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені предмет, об'єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи оцінювання діяльності комерційних банків» проведено аналіз функціонування банківської системи України, що показав необхідність визначення реального стану банків, спроможності їх самостійного вирішення проблемних питань, а також обсягу необхідної підтримки для забезпечення подальшої їх діяльності. У цьому зв'язку доведено доцільність діагностичного обстеження банків, що вимагає визначення порядку проведення обстеження, методики оцінки поточної та перспективної платоспроможності банку, програми такої оцінки, вимоги до звіту про результати діагностичного обстеження, а також розробки процедур щодо аналізу результатів діагностичного обстеження, підготовки критеріїв для прийняття рішень щодо подальшої діяльності банків, у тому числі критеріїв визначення можливості участі держави в капіталізації банку.

Проведено критичний аналіз основних зарубіжних методів оцінювання діяльності комерційного банку, що показав наявність у всіх досліджених методах оцінки банків універсальної двохетапної схеми побудови оцінок - на першому етапі оцінюються різні аспекти (достатність капіталу, структура активів, ефективність управління тощо) досліджуваного показника (надійності, стійкості тощо) банку, а на другому етапі отримані окремі показники якості банку агрегують в єдиний числовий зведений показник, що використовують далі для ранжування банків. В низці методик рейтингування банків перший етап - побудова багатокритеріальної оцінки діяльності банку - проводиться на основі явно визначеного вектора вихідних числових характеристик досліджуваного комерційного банку; зокрема, такими числовими характеристиками можуть бути оцінки ступеня ризикованості різних аспектів діяльності комерційного банку.

Встановлено, що зведена оцінка формується в результаті обговорення експертним комітетом окремих оцінок фінансової установи. Тобто, окремі оцінки визначають зведену оцінку не безпосередньо, а з урахуванням думки експертів про конкретну економічну ситуацію і про конкретні особливості оцінюваної фінансової установи. Вигляд функції, що синтезує окремі показники у зведений показник діяльності банку, в самій методиці, як правило, формально не визначається, але на таку функцію накладається низка обмежень. Важливо також, що методики не є жорстко заданими - як виставляння балів за окремими компонентами, так і, особливо, визначення зведеного показника передбачають творчу роботу колективу експертів, мобілізуючих всі свої знання конкретних обставин діяльності оцінюваної фінансової установи та інтуїцію, що базується на попередньому досвіді роботи з фінансовими фірмами.

Проаналізовано методику рейтингування банків, що має наступні особливості: 1) початкові характеристики нормовані і набувають значень з одного і того ж одиничного інтервалу; 2) всі окремі показники (нормовані початкові характеристики) однаково поляризовані так, що збільшення будь-якого з них (при інших незмінних) збільшує загальну оцінку надійності банку в цілому; 3) вагові коефіцієнти не фіксуються експертами раз і назавжди, але визначаються за відповідною представницькою «навчальною вибіркою». Така методика будується на основі принципів "комплексності", "обґрунтованості", "коректності" і "узгодженості".

Встановлено, що результатом оцінки діяльності комерційного банку за досліджуваними методиками є рейтинг, обчислений за певною формулою. Процедура рейтингування комерційних банків дає можливість вважати методи оцінки діяльності банку як фінансово-економічні інтерпретації різних модифікацій математичної схеми побудови зведеного показника якості складного багатопараметричного об'єкту. Розуміння методів оцінювання діяльності комерційного банку як фінансово-економічних моделей інтерпретації методу зведених показників, що має добре розроблене математичне обґрунтування, дозволяє виробити конструктивну програму подальшого дослідження наявних і розробки нових процедур рейтингування банків.

У розділі 2 «Розробка моделей оцінювання діяльності комерційних банків» розроблено моделі оцінювання окремих і зведених показників діяльності комерційного банку, а також моделі оцінювання діяльності комерційного банку на основі нормативів Національного банку України.

Оцінка окремого показника діяльності комерційного банку за початковою шкалою дійсних чисел є вихідною характеристикою х кожного комерційного банку, а та ж оцінка за похідною шкалою , що індукується монотонним перетворенням , є окремим показником даної якості (наприклад, окремим показником надійності комерційного банку).

Нехай деяка первісна характеристика х досліджуваних комерційних банків, вимірювана за числовою шкалою набуває значень , де - число об'єктів. Для задання окремого показника використано функцію , яка вказує число об'єктів, в яких значення вихідної характеристики не перевершує : ,. Значення окремого показника вказує скільки комерційних банків (серед загального числа ) мають значення вихідної характеристики, менші ніж значення, що є в -го комерційного банку. Замість окремого показника, що набуває значень з цілочислового відрізку , можна використати також нормований окремий показник:

.

При інтерпретації спостережуваних значень вихідної характеристики , як реалізації деякої випадкової величини , що має функцію розподілу , окремим показником може бути монотонно неспадна неперервна зліва функція розподілу даної випадкової величини: . Значення показника вказує ймовірність того, що випадкова величина набуде значення менше, ніж значення , даної вихідної характеристики х -го комерційного банку.

Практичним результатом вибору монотонних перетворень вихідних характеристик, вимірюваних за відповідними числовими шкалами, є перехід від вектора ,,, вихідних характеристик до вектора нормованих вихідних характеристик (до вектора окремих показників) , . При цьому, оскільки кожен окремий показник може інтерпретуватися як оцінка фіксованого показника якості досліджуваних комерційних банків за певним окремим критерієм, то значення вектора окремих показників є багатокритеріальною оцінкою -го комерційного банку.

Оцінка діяльності кожного окремого комерційного банку визначається синтезуючою функцією , окремих показників , що може мати такий вигляд:

,

де - деяка неперервна строго зростаюча функція; неперервна строго зростаюча функція, обернена до функції ; - вектор вагових коефіцієнтів (, ).

Врахування невизначеності при оцінюванні діяльності комерційного банку веде до того, що об'єкту, що описується вектором значень первісних характеристик , відповідає не одна зведена оцінка, а ціла множина таких оцінок. Рандомізуючи невизначеність, пов'язану з побудовою зведеного показника, отримуємо наступні стохастичні об'єкти:

1) стохастичний процес з реалізаціями із множини функцій , ;

2) стохастичний процес з реалізаціями із множини функцій , ; , - неперервні строго зростаючі функції, що визначають шкали, за якими вимірюються первісні характеристики;

3) стохастичне поле з реалізаціями із множини функцій ;

4) випадковий вектор (випадкову -вимірну величину) з реалізаціями із множини .

Рандомізований зведений показник комерційного банку, що описується вектором значень вихідних характеристик , має вигляд:

.

Для оцінюваних комерційних банків, що описуються векторами , , вихідних характеристик, визначають такі величини: шукані зведені оцінки об'єктів: , ; міру точності оцінок : , ; достовірності попарного домінування: , , на основі яких визначають рейтинги досліджуваних комерційних банків.

Припустимо, що нечислова інформація про вагові коефіцієнти може бути подана у вигляді системи рівнянь і нерівностей для компонент вектора вагових коефіцієнтів , , , що визначають відносну значущість окремих показників . Неточна інформація про числові значення деяких вагових коефіцієнтів виражається у вигляді системи нерівностей , що вказують можливі діапазони , варіювання вагових коефіцієнтів, де .

Припустимо, що вагові коефіцієнти можуть набувати тільки дискретних значень і визначимо множину всіх можливих векторів вагових коефіцієнтів

,

де , - множина всіх можливих значень індексу t. Позначимо через множину всіх допустимих з точки зору нечислової, неповної і неточної інформації векторів вагових коефіцієнтів. Множина складається з перенумерованих можливих значень індексу : .Тоді рандомізований вектор вагових коефіцієнтів є дискретною випадковою величиною, рівномірно розподіленою на множині .

Математичне сподівання і стандартне відхилення i-го рандомізованого вагового коефіцієнта:

,

.

можна інтерпретувати як оцінку вагового коефіцієнта, відповідну інформації І, і міру її точності. Ймовірність попарного домінування рандомізованих вагових коефіцієнтів визначають за формулою:

,

де N{t:·}- число елементів множини {t:·}. Ймовірність можна інтерпретувати як міру достовірності домінування рандомізованого вагового коефіцієнта над аналогічним коефіцієнтом , який визначається по інформації І.

Використовуючи адитивну згортку , отримуємо для оцінюваного комерційного банку, що описується вектором окремих показників , наступне значення зведеного показника:

.

Таким чином, багатокритеріальній оцінці відповідає цілий клас { зведених оцінок.

Первісними характеристиками оцінювання діяльності комерційного банку можуть бути нормативи НБУ. При зростанні значення нормативу регулятивного капіталу банку (Н1) надійність банку в цілому має зростати (за умови не погіршення інших чинників надійності), але разом з тим погіршується коефіцієнт використання залучених засобів в прибуткових, хоча і відносно ризикованих, операціях. Ідеальним є випадок, коли власного капіталу комерційного банку вистачає для покриття всіх можливих втрат ризикових активів.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

При визначенні максимального рівня 100% для нормативу миттєвої ліквідності (Н4) має місце втрата частини інформації, що міститься в статистичних даних. Якщо встановити такий максимальний рівень, при якому всі можливі вимоги з боку власників рахунків до запитання можуть бути (теоретично) повністю задоволені за рахунок високоліквідних активів, то втрачається можливість розрізняти частину банків, що досліджуються, за нормативом миттєвої ліквідності, оскільки деякі банки будуть однаково і невиразно «ідеальні». Таку ситуацію, при якій для більшості банків має місце «надлишок» високоліквідних активів по відношенню до можливих вимог власників депозитів до запитання, частково можна пояснити схильністю частини українських банків до короткострокових вкладень, при яких зберігається висока ліквідність активів. Вказаний відносний «надлишок» високоліквідних активів посилюється для деяких банків і малою кількістю депозитів до запитання. Іншими словами, деякі банки вважають за краще працювати з великим напливом готівки в касу.

Оскільки банк, в якого значення показника поточної ліквідності досягає 100%, можна вважати повністю надійним за критерієм покриття ліквідними активами можливих вимог власників вкладів до запитання і власників зобов'язань банку із строком до 30 днів, то максимальний рівень для значень нормативу поточної ліквідності (Н5) можна встановити 100%. Нормативне значення короткострокової ліквідності (Н6) має бути не менше ніж 20%. Зрозуміло, що величина цього нормативу не може перевищувати значення 100%, що відповідає «ідеальному» банку, в якого всі активи ліквідні. Тому можна зафіксувати для значень нормативу загальної ліквідності максимальний рівень 100%.

Орієнтація нормативів ліквідності на розуміння ліквідності як «запасу» не дозволяє в належній мірі використовувати ці нормативи для прогнозування стану платоспроможності банку в майбутньому, оскільки сучасна банківська практика свідчить, що процес падіння ліквідності комерційного банку має латентний період близько 3-4 місяці. Така «інерційність» показників ліквідності веде до того, що в кризові ситуації попадають часто і ті кредитні організації, які виконували найважливіші нормативи ліквідності та достатності капіталу, встановлені НБУ.

Для значень нормативу максимального розміру ризику банку на одного позичальника (групу позичальників) (Н7) НБУ встановлено максимальний рівень 25%. Значенням цього показника, що відповідає «ідеальному» банку, природно вважати малу частку від власного капіталу банку. Тому мінімальний рівень для значень нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента можна встановити рівним нулю.

Збільшення сукупного розміру великих кредитних ризиків, тобто збільшення значень нормативу великих кредитних ризиків (Н8), спричиняє зниження надійності банку. Для значення нормативу сукупного розміру великих кредитних ризиків НБУ встановлені максимальні рівні: 800% тобто не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Природно встановити для значень нормативу сукупного розміру великих кредитних ризиків мінімальний рівень, рівний нулю.

Збільшення максимального розміру ризику банку на одного інсайдера, тобто збільшення значення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), спричиняє зменшення (за інших рівних умов) надійності банку. Нормативне значення цього нормативу не має перевищувати 5%, тому доцільно встановити для значень нормативу максимального розміру ризику банку на одного кредитора мінімальний рівень, рівний нулю.

Збільшення значення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) спричиняє (за інших рівних умов) зменшення надійності банку. Для значень нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам НБУ максимальний рівень 30%. Природно встановити для значень цього нормативу мінімальний рівень, рівний нулю. Такі ж мінімальні рівні доцільно встановити для нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (H11) і загальної суми інвестування (Н12).

У розділі 3 «Прикладні аспекти оцінювання діяльності комерційних банків» проведено одновимірний статистичний аналіз сформованого тестового масиву нормативних характеристик комерційних банків.

Оцінюваним критерієм п'ятнадцяти комерційних банків є їх надійність, яка характеризується вибраними вихідними характеристиками , що відповідають нормативам Н2, Н4, Н5, Н6, Н8, Н9, Н11. Для кожного з нормативів обчислено вибіркове математичне сподівання , модифіковане вибіркове стандартне відхилення , мінімальне (максимальне) значення , розмах (табл. 1) і медіану , інтерпретуючи спостережувані значення , , , -гo нормативу у фіксований момент часу як вибірку з деякої генеральної сукупності.

Великі значення розмаху зазвичай зумовлені аномально великими значеннями показника, що властиві окремим банкам. Так, наприклад, вказане велике значення статистики 739,84 пояснюється великим значенням (745,12) у момент часу нормативу Н8 для банку Таврика.

Таблиця 1

Динаміка розмахів первісних характеристик надійності

t	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
X1	27.82	23.95	23.36	20.30	18.13	15.75	15.49	15.72	16.27	14.40
X2	199.77	93.93	93.93	115.07	150.79	106.80	498.95	444.57	451.83	445.42
X3	120.23	72.44	72.44	185.95	55.06	141.52	214.52	92.52	111.90	102.77
X4	74.18	79.68	80.55	42.00	42.77	84.42	171.53	146.20	144.07	145.72
X5	739.84	643.57	619.34	719.57	734.18	623.85	710.34	664.91	581.99	635.80
X6	4.62	4.61	4.85	4.72	4.82	4.70	4.76	4.76	4.79	4.94
X7	7.77	12.42	14.29	14.29	13.96	14.46	14.46	14.46	14.46	14.87

Для детального вивчення структури цих вибірок побудовано гістограми розподілів значень нормативів. Висота кожного стовпчика гістограми відповідає кількості банків, для яких значення нормативу потрапляють у відповідний діапазон (рис. 1).

Рис. 1. Гістограма розподілу всіх нормативів

Для дослідження простих (попарних) зв'язків між нормативами використано вибірковий коефіцієнт кореляції , , , що обчислюється для вибірок , , .

Результати обчислення коефіцієнтів кореляції між розглянутими нормативами для всіх моментів часу наведено в табл. 2, де виділені «значущі» коефіцієнти кореляції, тобто коефіцієнти кореляції, чиє абсолютне значення достатньо велике, аби спростувати статистичну гіпотезу про некорельованість відповідних нормативів. Серед усіх пар нормативів лише чотири пари (Н4-Н5, Н4-Н6, Н5-Н6, Н8-Н9,) проявляють значний кореляційний зв'язок впродовж більш, ніж половини зі всього даного періоду часу.

Таблиця 2

Динаміка коефіцієнтів кореляції пар нормативів

t	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Н2-Н4	0.33	0.54	0.70	0.44	0.23	0.30	-0.02	0.20	0.12	-0.02
Н2-Н5	0.43	0.18	0.05	0.46	-0.37	-0.14	-0.05	0.36	0.21	-0.04
Н2-Н6	0.64	0.42	0.39	0.07	0.03	-0.10	0.01	0.33	0.20	0.03
Н2-Н8	-0.39	-0.37	-0.30	-0.15	-0.11	-0.17	-0.32	-0.21	-0.25	-0.23
Н2-Н9	-0.30	-0.09	-0.06	-0.08	-0.09	-0.31	0.29	0.23	0.48	0.21
Н2-Н11	-0.32	0.03	-0.12	-0.13	0.13	0.03	0.09	0.26	0.28	-0.27
Н4-Н5	0.73	0.38	0.41	0.75	0.34	0.54	0.92	0.29	0.31	0.37
Н4-Н6	0.46	0.48	0.55	0.23	0.26	0.46	0.90	0.92	0.93	0.93
Н4-Н8	-0.07	-0.05	-0.04	0.10	0.17	-0.30	0.26	0.15	0.08	0.16
Н4-Н9	-0.35	-0.04	0.06	-0.06	-0.06	0.14	0.37	0.20	0.05	0.14
Н4-Н11	-0.23	-0.21	-0.12	0.13	0.04	-0.22	-0.21	-0.18	-0.22	-0.07
Н5-Н6	0.81	0.78	0.75	0.19	0.53	0.73	0.87	0.33	0.39	0.36
Н5-Н8	0.09	0.02	0.24	0.23	0.37	-0.24	0.27	-0.34	-0.49	-0.28
Н5-Н9	-0.09	0.25	0.42	-0.12	0.18	0.07	0.30	-0.05	-0.15	-0.06
Н5-Н11	-0.30	0.22	-0.06	-0.22	0.05	0.05	-0.33	-0.23	-0.18	0.04
Н6-Н8	-0.09	-0.11	0.04	-0.09	0.02	-0.22	0.24	0.08	0.00	0.05
Н6-Н9	-0.07	0.37	0.50	0.15	0.20	-0.03	0.40	0.16	0.06	0.02
Н6-Н11	-0.25	0.16	0.13	0.31	0.07	-0.14	-0.19	-0.18	-0.19	-0.18
Н8-Н9	0.51	0.51	0.51	0.51	0.51	0.51	0.51	0.51	0.51	0.51
Н8-Н11	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09	0.09
Н9-Н11	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06	-0.06

Для вивчення статистичної структури значень нормативів проведено факторний аналіз, в якому досліджувані характеристики представлено у вигляді функцій , , від деяких факторів , . На рис. 2 наведена гістограма значень факторів для 15 комерційних банків.

Рис. 2. Гістограма значень факторів

Велике значення фактора "ризикованості" (F2) для ФІНБАНКУ дозволяє вважати цей банк найбільш "ризиковим" на даний момент часу, тоді як мале значення цього фактора заставляє високо оцінити "безризиковість" ПОЛІКОМБАНКУ та банку ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА.

Результати факторного аналізу дозволяють класифікувати первісні характеристики банків по їх кореляціях з найбільш інформативними факторами та класифікувати об'єкти (банки) по значеннях факторів.

Практично для всіх даних моментів часу має місце досить чітке відділення нормативів "адекватності капіталу" (Н2) від нормативів "ризикованості" (по великих кредитних ризиках - Н8, по максимальних розмірах кредиту - Н9) за значеннями коефіцієнтів кореляції цих нормативів з чинником F2.

Водночас слід зазначити нестійкість класифікації об'єктів (п'ятнадцяти досліджуваних банків) по значеннях перших двох чинників F1, F2. Ця нестійкість факторної структури даного масиву даних є наслідком відміченої раніше нестійкості кореляційних зв'язків аналізованих нормативів надійності комерційних банків. Такі флуктуації статистичної структури аналізованих даних можна пояснити нестійкістю самої банківської системи, що постійно піддається різним впливам фінансового ринку.

В рамках багатокритеріального оцінювання діяльності комерційних банків розглянуто окремі показниками надійності , що можна отримати як результат нормування вихідних нормативів за допомогою нормуючих функцій, і відносні показники надійності , що можна отримати шляхом лінійного "розтягування" діапазонів варіювання показників .

Після побудови окремих показників надійності для п'ятнадцяти досліджуваних банків отримано наступну інформацію:

· множину багатокритеріальних оцінок , , , де це значення оцінки надійності -того об'єкту (комерційного банку), здійсненої з точки зору -того критерію на момент часу , тобто - значення -того окремого показника надійності для -того об'єкту у момент часу ;

· множину багатокритеріальних оцінок , , , де є значення оцінки відносної надійності -того об'єкту (комерційного банку), здійсненої з точки зору -тогo критерію на момент часу , тобто - значення -того окремого відносного показника надійності для -того об'єкту у момент часу .

При фіксованій інформації для кожного моменту часу і для кожного об'єкту (комерційного банку), що описується вектором значень окремих показників (або вектором значень окремих відносних показників , ) обчислено наступні величини:

· - зведену оцінку надійності -го комерційного банку, що враховує інформацію (математичне сподівання рандомізованого зведеного показника ;

· - міру точності оцінки (стандартне відхилення рандомізованого зведеного показника );

· - міру ймовірності (ймовірність) домінування рандомізованого зведеного показника над аналогічним зведеним показником .

Отримані зведені оцінки , , надійності комерційних банків вирішують проблему непорівнянності об'єктів відразу по всій сукупності окремих показників - будь-які два банки, що мають, наприклад, непорівнянні багатокритеріальні оцінки , відповідно, порівнянні за значеннями , загального показника. При цьому, отримано можливість оцінити точність зведених оцінок і точність виявленого домінування між об'єктами по загальному показнику.

У табл. 3 наведено динаміку зведених оцінок , , надійності комерційних банків за умови відсутності інформації про порівняльну значущість окремих показників надійності (або окремих відносних показників ) ().

Таблиця 3

Динаміка зведених оцінок , надійності комерційних банків при

j	Банк	t=1	t=2	t=3	t=4	t=5	t=6	t=7	t=8	t=9	t=10
1	АКТИВ-БАНК	0.80	0.71	0.72	0.45	0.59	0.44	0.51	0.52	0.39	0.61
2	АЛЬФА-БАНК	0.40	0.43	0.42	0.47	0.50	0.50	0.39	0.47	0.24	0.46
3	ЕКСПОБАНК	0.22	0.22	0.23	0.25	0.30	0.19	0.15	0.38	0.36	0.33
4	Електрон Банк	0.44	0.50	0.50	0.62	0.71	0.78	0.59	0.76	0.70	0.78
5	Контракт	0.38	0.44	0.45	0.48	0.48	0.33	0.25	0.32	0.32	0.21
6	Кредобанк	0.48	0.45	0.45	0.43	0.47	0.46	0.45	0.45	0.48	0.61
7	ЛЬВІВ	0.54	0.57	0.58	0.68	0.70	0.50	0.52	0.60	0.59	0.76
8	МТБ	0.39	0.36	0.36	0.42	0.50	0.39	0.31	0.27	0.28	0.64
9	ПОЛІКОМБАНК	0.26	0.28	0.29	0.54	0.42	0.46	0.39	0.11	0.36	0.53
10	РЕГІОНБАНК	0.64	0.71	0.71	0.66	0.68	0.56	0.51	0.55	0.57	0.73
11	Таврика	0.09	0.11	0.18	0.08	0.17	0.20	0.26	0.14	0.07	0.39
12	УПБ	0.88	0.70	0.55	0.50	0.60	0.75	0.35	0.42	0.41	0.60
13	ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА	0.40	0.57	0.54	0.57	0.55	0.62	0.32	0.33	0.33	0.61
14	ФІНБАНК	0.72	0.67	0.67	0.71	0.63	0.45	0.54	0.58	0.57	0.64
15	ФОРУМ	0.48	0.52	0.52	0.50	0.56	0.31	0.31	0.49	0.35	0.49

На основі зведених () і усереднених (,),, , оцінок надійності комерційних банків визначено рейтинги надійності банків (табл. 4). При цьому для j-того банку, що має найбільшу зведену оцінку на момент t, , для -того банку, що має другу за величиною зведену оцінку, і т. д.

Таблиця 4

Динаміка рейтингів (рангів) надійності , , надійності комерційних банків при

j	Банк	t=1	t=2	t=3	t=4	t=5	t=6	t=7	t=8	t=9	t=10
1	АКТИВ-БАНК	2	1	1	11	6	8	4	5	6	5	4.9
2	АЛЬФА-БАНК	9	9	10	10	9	5	6	7	12	9	8.6
3	ЕКСПОБАНК	14	12	13	14	13	13	12	10	7	11	11.9
4	Електрон Банк	8	6	8	4	1	1	1	1	1	1	3.2
5	Контракт	12	8	9	9	10	10	11	12	10	12	10.3
6	Кредобанк	7	7	9	12	11	6	5	8	4	5	7.4
7	ЛЬВІВ	5	4	4	2	2	5	3	2	2	2	3.1
8	МТБ	11	10	11	13	9	9	9	13	11	4	10
9	ПОЛІКОМБАНК	13	11	12	6	12	6	6	15	7	7	9.5
10	РЕГІОНБАНК	4	1	2	3	3	4	4	4	3	3	3.1
11	Таврика	15	13	14	15	14	12	10	14	13	3	12.3
12	УПБ	1	2	5	7	5	2	7	9	5	6	4.9
13	ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА	10	4	6	5	8	3	8	11	11	5	7.1
14	ФІНБАНК	3	3	3	1	4	7	2	3	3	4	3.3
15	ФОРУМ	6	5	7	8	7	11	9	6	8	8	7.5

Резюмуючи отримані результати, можна сказати, що наведений вище підхід до оцінювання загальних показників діяльності комерційних банків є досить гнучким і ефективним інструментом дослідження динаміки зведених оцінок надійності комерційних банків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі побудови і реалізації моделей оцінки діяльності комерційних банків з урахуванням неповної і неточної інформації. Аналіз теоретичних і методологічних засад дослідження даної проблеми дозволив зробити узагальнюючі пропозиції щодо вдосконалення методики оцінки впливу основних чинників на діяльність комерційних банків з метою побудови моделей, практична реалізація яких забезпечила б підвищення ефективності управління банківською системою. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1. В умовах економічної кризи в реальному секторі економіки почали спостерігатися негативні процеси, спричинені передусім відсутністю вагомих зрушень в структурній реформі економіки та проведенні економічної політики на засадах соціального популізму, а також зростання напруги на світових фінансових ринках та погіршення глобальної ліквідності. Це обмежило доступ комерційних банків до зовнішніх джерел запозичень, що вплинуло на стан їх ліквідності.

2. На основі аналізу економічного змісту нормативів регулятивного капіталу банку, ліквідності, ризику і виходячи з концепції гарантійної природи власного капіталу комерційного банку уточнено визначення вказаних нормативів і визначені межі можливого варіювання вихідних характеристик, що використовуються при їх формулюванні. Доведено особливий статус нормативу короткострокової ліквідності, який виявився не стільки нормативом ліквідності, скільки нормативом ризику неповернення банку заборгованості.

3. Розроблено моделі оцінки діяльності комерційних банків на основі побудови зведеного показника надійності, що є функцією вектора окремих показників, за умови повної відсутності інформації про порівняльну значущість використовуваних окремих показників надійності, а також за умови наявності додаткової нечислової (ординальної, порядкової), неточної (інтервальної) і неповної інформації про порівняльну значущість використовуваних окремих показників надійності, практична реалізація яких сприяє формуванню ефективних управлінських рішень щодо стійкого функціонування комерційних банків в умовах значних зовнішніх збурень, спричинених світовою фінансовою кризою.

4. Обґрунтовано доцільність використання при побудові зведеного показника діяльності комерційного банку поняття рандомізованого зведеного показника, що є суперпозицією випадкових окремих показників випадкових вагових коефіцієнтів і стохастичного поля, що дозволяє формувати інтегральні оцінки діяльності банків в умовах дефіциту інформації, рейтингувати досліджувані комерційні банки відповідно до зведених оцінок та визначати таким чином їх реальний стан функціонування і прогнозувати їх розвиток, зокрема, щодо платоспроможності і ліквідності.

5. Розроблено стохастичні моделі визначення міри значущості окремих показників діяльності комерційного банку, в рамках яких використано рандомізовані дискретні вагові коефіцієнти, вектор яких має рівномірний розподіл на скінченній множині всіх можливих вагових векторів. Обґрунтовано застосування моделі рандомізованих вагових коефіцієнтів для врахування нечислової, неточної і неповної інформації про порівняльну значущість окремих показників діяльності комерційних банків.

6. Представлено економічну інтерпретацію спостережуваної (при відсутності якої-небудь інформації та за наявності нетривіальної нечислової, неточної і неповної інформації про порівняльну значущість окремих показників надійності) тенденції до зниження середнього значення загальних показників надійності досліджуваних комерційних банків; дана інтерпретація пов'язана з розглядом роботи банківського менеджменту як направленої на максимізацію прибутку при дотриманні обмежень по надійності, встановлених інструкціями НБУ.

7. Подальше дослідження щодо оцінки діяльності комерційних банків пов'язане з побудовою моделей, на основі яких можна формувати різнорівневі інформаційно-управлінські системи, що здатні вирішувати як оперативні, так і середньострокові та перспективні завдання щодо забезпечення надійності, стабільності і стійкості функціонування комерційних банків.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Рязанцев А.В. Стохастична модель оцінки діяльності комерційного банку на основі побудови зведеного показника / А.В. Рязанцев // Моделювання регіональної економіки - 2008. - №1(11). - С. 76-84. - (0,8 д.а.).

2. Рязанцев А.В. Моделі багатокритеріальної оцінки діяльності комерційного банку / А.В. Рязанцев // Галицький вісник. - Тернопіль. - №, Т., 2009. - С. 104-109. - (0,7 д.а.).

3. Рязанцев А.В. Моделі вимірювання основних економічних показників діяльності комерційного банку / А.В. Рязанцев // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький. - №4, Т.3 (138), 2009. - С. 174-176. - (0,4 д.а.).

4. Рязанцев А.В. Оцінювання діяльності комерційного банку на основі нормативів національного банку України / А.В. Рязанцев // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць - Вип. 259. - Т. III. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. - С. 795-801. - (1,0 д.а.).

5. Рязанцев А.В. Аналіз зарубіжних методів оцінки діяльності комерційних банків / А.В. Рязанцев // Інституціональний вектор економічного розвитку: зб. наук. праць МІДМУ «КПУ». - Вип. 3(1). - Мелітополь: Вид-во КПУ, 2010. - С. 51-58. - (0,8 д.а.).

6. Рязанцев А.В. Інформаційна модель оцінки діяльності комерційного банку / А.В. Рязанцев // Моделювання регіональної економіки - 2010. - №1(15). - С. 56-64. - (1,1 д.а.).

В інших виданнях:

7. Рязанцев А.В. Інтегральна оцінка діяльності комерційних банків / А.В. Рязанцев // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (14-15.10.2009 р., Запоріжжя). - С. 73-74. - (0,1 д.а.).

8. Рязанцев А.В. Методологічні основи побудови зведених показників діяльності комерційних банків / А.В. Рязанцев // Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору: матеріали IІІ Міжнародної науково-практичної конференції (25-27.09.2009 р., Сімферополь-Алушта). - С. 104-106. - (0,13 д.а.).

9. Рязанцев А.В. Оцінювання показників ліквідності комерційного банку / А.В. Рязанцев // Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (08-09.04.2010 р., Харків). - С. 183-185. - (0,12 д.а.).

10. Рязанцев А.В. Оцінювання ризику операцій комерційного банку / А.В. Рязанцев // Системний аналіз. Інформатика. Управління: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (04-05.03.2010 р., Запоріжжя). - С. 214-216. - (0,13д.а.).

АНОТАЦІЯ

оцінка комерційний банк показник зведений

Рязанцев А.В. Моделі оцінювання діяльності комерційних банків. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 -- математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних і науково-методичних засад та інструментарію оцінки процесу діяльності комерційних банків.

На основі проведеного дослідження зроблено узагальнюючі пропозиції щодо вдосконалення методики оцінки впливу основних чинників на діяльність комерційних банків.

Розроблено моделі оцінки діяльності комерційних банків на основі побудови зведеного показника надійності, що є функцією вектора окремих показників, за умови повної відсутності інформації про порівняльну значущість використовуваних окремих показників надійності, а також за умови наявності додаткової нечислової, неточної і неповної інформації про порівняльну значущість окремих показників надійності. При побудові зведеного показника діяльності комерційного банку використано поняття рандомізованого зведеного показника, що є суперпозицією випадкових окремих показників випадкових вагових коефіцієнтів і стохастичного поля.

Уточнено визначення нормативів регулятивного капіталу банку, ліквідності, ризику і визначені межі можливого варіювання вихідних характеристик, що використовуються при їх формулюванні.

Розроблено стохастичні моделі визначення міри значущості окремих показників діяльності комерційного банку, в рамках яких використано рандомізовані дискретні вагові коефіцієнти, вектор яких має рівномірний розподіл на скінченній множині всіх можливих вагових векторів.

Надано економічну інтерпретацію спостережуваної тенденції до зниження середнього значення загальних показників надійності досліджуваних комерційних банків, що пов'язана з критерієм максимізації прибутку комерційних банків при дотриманні обмежень по надійності, встановлених інструкціями НБУ.

Ключові слова: комерційн...