Регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

УДК 336.71:336.581

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

ПАЛАСЕВИЧ МИКОЛА

БОГДАНОВИЧ

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Башнянин Григорій Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Вовчак Ольга Дмитрівна, Університет банківської справи Національного банку України (м.Київ), завідувач кафедри банківської справи;

кандидат економічних наук Горалько Оксана Вікторівна, Львівський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться 27 квітня 2010 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 26 березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук Сторонянська І.З.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інвестиційна діяльність як вид підприємницької діяльності набула стрімкого розвитку у сучасній економіці. Різновидом цієї діяльності є банківська інвестиційна діяльність, без якої нині неможливо реформувати національну економіку, забезпечити її зростання і процвітання. Україна має гостру потребу і у банківських інвестиціях, і у розвитку механізмів регулювання банківської інвестиційної діяльності на макро- і мікрорівні.

В Україні обсяги і частка банківських інвестицій в економіку, а також обсяги і частка банківських інвестиційних доходів упродовж останього десятиліття неухильно зростали. Банк, як будь-яка ділова фірма, прагне до максимізації прибутку і діє за законами мікроекономіки. Однак неповне та неефективне використання внутрішніх інвестиційних джерел, недостатній обсяг іноземного банківського капіталу, соціальні та політико-правові причини перешкоджають розвитку вітчизняного банківського інвестиційного бізнесу та його оптимальному державному і корпоративному регулюванню. Усе це свідчить про безумовну актуальність і значущість теми дисертації.

Вагомий внесок у дослідження проблем регулювання банківської інвестиційної діяльності внесли такі вітчизняні учені, як О.Д. Вовчак, Г.І. Башнянин, А.Я. Кузнєцова, Т.С. Смовженко, Л.Б. Луців, З.К. Сороківська, С.К. Реверчук, Т.В. Майорова, Р.А Слав'юк, Л.О. Примостка, А.А. Пересада, М.І. Савлук та інші. Однак недостатньо дослідженими залишаються питання визначення суті і механізмів регулювання банківської інвестиційної діяльності, ролі та значення державного, корпоративного і ринкового регулювання банківського інвестиційного бізнесу. Потребує удосконалення розробок понятійно-термінологічний апарат дослідження банківських інвестиційних продуктів. Мало уваги приділяється вивченню конкурентного механізму розвитку банківської інвестиційної діяльності, умовам і чинникам розробки інвестиційної політики комерційних банків, механізмам саморегулювання банківської інвестиційної діяльності. Недостатньо використовується системний підхід до аналізу механізму застосування ефективних методів контролю за інвестиційними ризиками банків. Усе це визначило вибір теми дослідження, його структуру, мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах держбюджетних тем: кафедри банківського і страхового бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка „Управління економічною безпекою банківських і страхових підприємницьких структур в Україні” (№ державної реєстрації: 0105U002239); кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Моделювання, оцінка та прогнозування стану економічної безпеки регіональних агломерацій» (№ державної реєстрації: 0108U000588).

У межах цих тем автор розробив і запропонував методи контролю за інвестиційними ризиками банків у контексті забезпечення прийнятного рівня економічної безпеки фінансових інститутів, теоретичні і методичні підходи до вдосконалення механізму державного і ринкового регулювання банківської інвестиційної діяльності.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та удосконалення системи регулювання банківської інвестиційної діяльності в економіці України.

Для досягнення визначеної мети у роботі поставлено і вирішено такі завдання:

- визначити сутність банківської інвестиційної діяльності, види та особливості банківських інвестиційних продуктів;

- проаналізувати взаємодію державних і ринкових регуляторів банківської інвестиційної діяльності;

- з'ясувати стан і специфіку державного регулювання банківського інвестування в Україні;

- виявити особливості та чинники розвитку банківської конкуренції на інвестиційному ринку;

- обгрунтувати структуру, умови та чинники формування і розвитку інвестиційної політики комерційного банку;

- виявити шляхи удосконалення державного регулювання банківської інвестиційної діяльності;

- визначити ефективні методи контролю за інвестиційними ризиками банків;

- розробити концепцію механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є закономірності, принципи та механізми регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні.

Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дослідження є фундаментальні праці вчених з проблем інвестиційної діяльності комерційних банків в економіці перехідного періоду.

Достовірність і обґрунтованість дослідження забезпечено використанням: методів системно-структурного та функціонального аналізу (при визначенні закономірностей і принципів формування головних видів регулювання та його елементів і функцій); логічного методу (при з'ясуванні категорій „банк”, „банківський інвестиційний продукт”, „інвестиційна політика банку”); історичного методу (при дослідженні еволюції інструментів державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, при розгляді наукових підходів до класифікації банківських інвестиційних ризиків, а також методів зниження інвестиційних ризиків); методу наукової абстракції (при виділенні чинників інвестиційної політики банків і класифікації державних регуляторних інструментів, при розробці концепції механізму саморегулювання банківським інвестуванням); методів економіко-статистичного аналізу (при аналізі механізмів регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні).

Інформаційну основу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, матеріали НБУ, матеріали первинного обліку та статистичної звітності банків, монографії, періодичні видання, ресурси інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних засад і розвитку наукових положень щодо удосконалення системи регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні.

На підставі проведеного аналізу висунуто низку наукових положень та отримано висновки, які характеризуються науковою новизною:

уперше:

– запропоновано концепцію механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності, яка передбачає управління інвестиційною діяльністю філій, відділень, дочірніх структур банку, а також якістю інвестиційного портфеля та інноваційною діяльністю банку, що сприятиме ефективному узгодженню внутрішньокорпоративної регуляторної політики з державною;

удосконалено:

– концептуальну модель організації державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, яка, на відміну від існуючих, містить фундаментальні цілі, регулятивні заходи та інструменти, а також умови і чинники банківської інвестиційної діяльності, що дає можливість розглядати державне регулювання банківської інвестиційної діяльності як систему розроблення і застосування державними органами заходів та інструментів впливу на банківську інвестиційну діяльність з метою досягнення її фундаментальних цілей;

– класифікацію інструментів державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, внутрішніх і зовнішніх умов і чинників розвитку інвестиційної політики банків, що дало можливість розробити та обґрунтувати стадії процесу формування інвестиційної політики банку.

отримали подальший розвиток:

– методологічний підхід до аналізу банківської конкуренції на інвестиційному ринку як багаторівневого процесу, що дало змогу окреслити і дослідити основні складові банківської інвестиційної конкуренції: явні ціни, вигоди для клієнтів, довіру з боку суспільства;

– понятійно-термінологічний апарат дослідження банківського інвестиційного продукту як комплексу взаємопов'язаних послуг і операцій банку, спрямованих на задоволення потреб клієнтів в окремих видах банківської діяльності. На відміну від існуючих, це визначення описує взаємозв'язок між поняттями „банківські інвестиційні операції” і „банківські інвестиційні послуги” з урахуванням інтересів клієнта та банку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні напрямів застосування теорії регулювання банківської інвестиційної діяльності у вітчизняному банківському інвестиційному бізнесі.

Основні положення та результати дослідження, що стосуються визначення пріоритетів державної інвестиційної політики, організаційно-економічних засад формування інвестиційної конкуренції у банківському бізнесі та стратегії розвитку іноземного капіталу у банківництві Львівської області, були використані при розробці Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, а також щорічної Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області (довідка № 3-31-453 від 26.02.2009 р.). Розроблена автором концепція побудови механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності та рекомендації автора щодо застосування ефективних методів контролю за інвестиційними ризиками банків були використані при розробці та реалізації інвестиційної політики Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» (акт впровадження № 32-371/1 від 29.10.2009 р.).

Низка положень і теоретичних висновків дисертаційної роботи використані при розробці методики оцінки економічної ефективності функціонування макроекономічних систем перехідного типу, зокрема були враховані пропозиції дисертанта щодо кількісного відображення впливу банківського інвестування на макроекономічні процеси (довідка №115/01-1.08 від 04.02.2009 р.), а також у навчальному процесі Львівської комерційної академії при підготовці методичного забезпечення та у викладанні навчальних дисциплін „Політична економія”, „Макроекономічна теорія” та „Державне регулювання економіки” (довідка №116/01-1.08 від 04.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Винесені на захист наукові результати, висновки та рекомендації автор одержав самостійно й опублікував у фахових наукових виданнях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях різних рівнів: V Міжнародній науково-практичній конференції «Наука и образование - 2007» (м. Дніпропетровськ, січень 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Современные научные достижения - 2007» (м. Дніпропетровськ, лютий 2007 р.), IV Мezinarodni vedecko-prakticka konference “Veda a technologie: krok do budouchnosti - 2008” (м. Прага, березень 2008 р.), V Науково-практичній інтернет-конференції «Науковий потенціал України» (м. Київ, березень 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції ««DNY VEDY - 2009» (м. Прага, квітень 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць (загальним обсягом 3,4 др. арк.), із них - 7 статей (2,9 др. арк.) у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 215 сторінках тексту. Вона також містить 29 таблиць, 27 рисунків, 7 формул, 4 додатки. Список використаних джерел налічує 195 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, мету і завдання роботи, висвітлено наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження регулювання банківської інвестиційної діяльності” розглянуто сутність банківської інвестиційної діяльності, види та особливості банківських інвестиційних продуктів, проаналізовано взаємодію державних і ринкових регуляторів банківської інвестиційної діяльності у сучасній економіці.

На основі дослідження сутності поняття «банк» з позиції різних підходів (з позиції установи, підприємства і фінансового посередника) запропоновано власне визначення банків як інституційних інвесторів, тобто як корпоративних структур, які провадять інвестиційний бізнес з метою отримання інвестиційного доходу. Сучасний банк виконує дві головні функції - фінансового посередника та інституційного інвестора, а результатом їх реалізації є виробництво депозитних, кредитних та інвестиційних продуктів (рис. 1). У структурі банківського бізнесу важливе місце посідає інвестиційна діяльність, яка, як неосновна за своїми кількісними показниками, забезпечує певну гарантію дохідності та виживання банку на ринку.

На розвиток нових видів банківських інвестиційних продуктів впливають різні чинники, зокрема: запровадження у практику механізмів надання синдикованих інвестиційних кредитів, використання інвестиційних векселів, розширення операцій з іпотечного кредитування, застосування іпотечних цінних паперів, впровадження андеррайтингу цінних паперів, розвиток інвестиційного консалтингу тощо.

Аналіз підходів до висвітлення еволюції теорії банківських послуг дав змогу дійти висновку, що первинною у банківській діяльності є банківська операція, яка супроводжується наданням банком тієї чи іншої послуги, що, у підсумку, є продуктом банківського виробництва, тобто, банківського підприємництва чи бізнесу.

У дисертації інвестиційні продукти відрізняються від кредитних насамперед тим, що купівля-продаж більшості банківських інвестиційних продуктів, які за своєю суттю є нематеріальними, інтелектуальними продуктами, не обмежується тривалістю в часі, не обмежується окремим актом і реалізується на основі угод.

На підставі аналізу сучасної системи регулювання банківської інвестиційної діяльності обгрунтовано потребу використання державних і ринкових інструментів впливу, а саме: державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, ринкового регулювання банківської інвестиційної діяльності і саморегулювання банківської інвестиційної діяльності, взаємодія яких забезпечить ефективність і соціальність банківського інвестиційного бізнесу.

Вивчення структури системи державного регулювання банківської інвестиційної діяльності та виокремлення головних елементів (фундаментальні цілі суспільства, регулятивні заходи та інструменти, умови і чинники банківської інвестиційної діяльності) дало змогу побудувати її концептуальну модель і на її основі виявити основні інформаційні потоки між суб'єктами та об'єктами управління.

На розвиток ринкового регулювання банківської інвестиційної діяльності впливають такі головні чинники: ділова активність споживачів інвестиційних продуктів, політико-правова ситуація в країні, інфляція, ціни на банківські інвестиційні продукти, життєвий цикл банківських інвестиційних продуктів і конкурентне середовище.

Дослідження якості банківського інвестиційного продукту та її критеріїв показало, що з позиції клієнта визначальними є: оперативність обслуговування, строковість здійснення операцій, режим роботи банку, безпомилковість, якість консультування та комунікабельність працівників. З позиції банку обґрунтованими є такі критерії якості його інвестиційного продукту: рівень мотивації, продуктивність праці, швидкість внутрішніх робочих процесів, ступінь банківського інвестиційного ризику, обсяг витрат на виправлення помилок. Врахування цих критеріїв у банківській діяльності допоможе сформувати ефективну систему контролю за якістю банківського інвестиційного продукту та збільшити обсяги їх реалізації.

Отже, інвестиційна діяльність забезпечує банкам певну гарантію дохідності та виживання на ринку. Банківська інвестиційна діяльність завершується розробкою і реалізацією інвестиційного продукту, види, форми, зміст, прибутковість якого можуть мати досить великий діапазон мінливості. Між тим ефективне банківське інвестиційне виробництво перетворюється у вагомий чинник подолання збитковості підприємств і стимул зростання реального та фінансового секторів економіки.

У другому розділі „Аналіз механізмів регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні” проаналізовано стан і особливості державного регулювання банківської інвестиційної діяльності та конкурентний механізм її розвитку, а також досліджено структуру, умови і чинники розвитку інвестиційної політики банків.

Аналіз якісних і кількісних показників інвестиційної діяльності банків показав їхню залежність від ефективності застосування головних інструментів державного регулювання банківської інвестиційної діяльності: правових та економічних.

Вимоги щодо обов'язкового резервування в Україні значно перевищують ті, які діють у країнах ЄС. Високий рівень обов'язкових резервів є причиною того, що більшість банків не може провадити інвестиційну діяльність на фондовому ринку, зокрема довгострокові інвестиційні операції. Обов'язкове резервування як прихована форма оподаткування суттєво впливає на обсяги банківського інвестування. Позитивним для банківського інвестування є зменшення не тільки резервних вимог за вкладами і депозитами, а й рівня облікової ставки НБУ. Водночас в Україні ще не вирішено питання оптимальних ставок податків, які б враховували специфіку суб'єктів та об'єктів податкових відносин у банківській сфері, що значною мірою уможливлює спрямування грошових потоків, які супроводжують банківські інвестиційні операції за тіньовими схемами.

Банківська конкуренція на інвестиційному ринку вирізняється певними особливостями: ринок банківських інвестиційних послуг є недосконалим; банківська інвестиційна конкуренція має три рівні (банки - банки; банки - небанківські установи; банки - нефінансові організації); що більше споживачі купують банківських інвестиційних послуг, то більше за рахунок цього вони можуть впливати на банк, адже за умов високої стандартизації інвестиційних послуг клієнт може легко переключитися на послуги конкурентів; заощадники впливають на конкурентну боротьбу в інвестиційній сфері шляхом вибору обсягу і типу заощаджень за чинних на ринку процентних ставок на залучений капітал; на інтенсивність і гостроту банківської інвестиційної конкуренції значною мірою впливають поставки на інвестиційний ринок послуг-субститутів.

Розвитку банківської інвестиційної конкуренції сприяють: збільшення кількості конкурентів у банківській інвестиційній сфері; диверсифікація банківської інвестиційної діяльності; посилення глобалізації ринку банківських інвестиційних послуг; ефективна державна конкурентна політика у банківському інвестиційному бізнесі.

На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури виокремлено головні складові банківської інвестиційної конкуренції: явні ціни, вигоди для клієнтів, довіра суспільства, а також три види банківського ціноутворення на інвестиційні продукти: диференційоване, конкурентне і асортиментне (пакетне). Вигоди банківських інвестиційних продуктів залежать від їх якості та кількості, ціни та географічної доступності. Довіра до банківських інвестиційних продуктів залежить від обсягу чистих активів банку, стійкості доходів та якості інформації про фінансову діяльність банку.

У роботі інвестиційна політика комерційних банків розглядається як сукупність заходів з організації та управління інвестиційною діяльністю, що спрямовані на забезпечення оптимальних обсягів, структури та прибутковості інвестиційних активів. При цьому фінансова стабільність банків часто залежить не від обсягів активів і власного капіталу, а від чинної системи менеджменту і компетентності керівництва.

Основними умовами впливу на формування інвестиційної політики комерційних банків є:

- внутрішні умови: обсяг і структура ресурсів банку; стадії життєвого циклу банку; місія, цілі і завдання розвитку банку; дохідність активів банку; обсяг витрат на формування та управління інвестиційним портфелем; ефективність системи інвестиційної безпеки банку.

- зовнішні умови: макроекономічні індикатори розвитку країни; стан інвестиційного клімату в країні та кон'юнктури інвестиційного ринку; ефективність державного податкового регулювання банківської інвестиційної діяльності.

Сукупність перелічених внутрішніх і зовнішніх умов визначає також ступінь залучення (вилучення) фінансових ресурсів. Враховуючи, що усі регіони України за показником залучення (вилучення) фінансових ресурсів через банківську систему поділяються на дві групи: регіони-одержувачі, які залучають фінансові ресурси з інших регіонів, і регіони-донори, з яких через банки вилучаються фінансові ресурси, спостерігається загострення інвестиційної конкуренції між банками, що впливає на їхню інвестиційну активність.

Інвестиційна активність характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в дохідні активи та розкриває і досягнутий рівень, і можливості банку в конкретний період. Автор запропонував методичний підхід до оцінки інвестиційної активності банку. Коефіцієнт загальної інвестиційної активності банку (kіа) розраховується за формулою

,

де ІЦП - кошти, вкладені банком в цінні папери;

Ар - робочі активи.

Значення цього коефіцієнта для окремих груп банків станом на 01.01.2009 р. наведені у табл. 1. Аналіз коефіцієнтів інвестиційної активності за період з 01.01.2006 - по 01.01.2009 рр. показав, що в банках усіх груп його значення є невисоким і утримується в межах 1,1 - 15,6%. Це свідчить про те, що банки не здійснюють диверсифікації кредитно-інвестиційного портфеля і зосереджуються здебільшого на кредитних операціях, що, своєю чергою, посилює ризиковість банківської інвестиційної діяльності.

У всіх банках за останні три роки показник Н12 не перевищував норми і коливався в межах 4 - 56,2%. У 2007 р. декілька банків перейшли межу встановленого нормативного значення, але вже 2008 р. показник Н12 у них знову відповідав законодавчо встановленій нормі.

Таблиця 1 Масштаби інвестиційної діяльності за групами банків в Україні станом на 1.01.2009 р., млн грн

Банк	Активи загальні	Кредитно- інвестицій-ний портфель	Кошти, інвестовані в ЦП	Регулятив-ний капітал	Резерви	Кошти, вкладені в балансову вартість активів	Активи робочі	Н12, %	kіа %
1-ша група
Приватбанк	80165,46	71653,56	975,79	10283,87	4,12	857,25	73524,81	8,7	1,3
ОТП Банк	33717,30	29940,67	255,68	2468,33	1,95	610,58	31221,20	8,3	0,8
Надра	30547,48	26169,15	178,28	2152,91	0,79	1,92	22588,79	8,3	0,8
2-га група
Укргазбанк	14803,32	12254,08	639,03	674,77	0,048	537,85	13002,37	52,7	4,9
Хрещатик	5220,50	4084,57	302,66	5105,25	0,025	107,88	4672,97	5,8	6,4
Кредобанк	6383,88	5134,40	140,41	606,78	0,499	143,26	5359,67	18,7	2,6
3-тя група
Універсальний банк	8100,94	6827,99	143,05	968,20	0,28	0,027	7104,35	14,8	2,0
Кредит-Дніпро	4058,77	3252,89	260,08	596,05	0,24	565,98	3676,12	22,4	7,1
Факторіал-Банк	1811,02	1377,33	73,21	298,15	0,026	101,52	713,93	18,3	10,2
4-та група
Перший інвестиційний банк	946,25	796,66	27,56	246,34	1,93	29,74	818,67	10,0	3,3
Інвестбанк	301,51	269,59	1,18	49,94	0,016	0,18	272,93	2,3	0,4
Євробанк	151,27	90,59	-	19,98	0	17,04	118,71	46,0	-

Залежно від частки інвестиційного портфеля кредитно-інвестиційна політика може бути пасивною (65%), активною (65-75%) чи ризикованою (>75%). Характер кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість і ліквідність комерційних банків. У банків практично усіх чотирьох груп упродовж 2005-2008 рр. кредитно-інвестиційна політика була ризикованою, оскільки показник частки портфеля в активах перевищував 75%. Значна частка кредитно-інвестиційних вкладень у загальних активах усіх перелічених банків свідчить про те, що вони намагалися підвищити прибутковість активів, нехтуючи їх ліквідністю (табл. 2).

Водночас у динаміці інвестиційного кредитування окреслилися позитивні зрушення. За останні п'ять років кредитні вкладення в економіку зросли в 6,8 разу, а інвестиційно спрямовані кредити банків зросли більше, як у 21,6 разу. Проте частка інвестиційних кредитів у структурі кредитного портфеля банків є ще незначною, вона зросла з 6% у 2003 р. до 22,2% на початок 2008 р. У структурі кредитів в інвестиційну діяльність основне місце посідають іпотечні кредити, частка яких у загальному обсязі кредитів становить 11%.

Дослідження ділової активності банків дають підстави стверджувати, що серед активних операцій банку друге місце, після кредитування, посідають вкладення в цінні папери. Нині частка портфеля цінних паперів у сукупних активах банків України становить близько 5-6%. Станом на 01.01.2008 р. обсяг вкладень у цінні папери сягнув 25,8 млрд. грн. Найбільшою є частка цінних паперів банків 4-ї групи, а от у банків 1-ї групи вона, навпаки, найменша.

Таблиця 2 Характеристика кредитно-інвестиційної діяльності окремих банків України за 01.01.2006 - 10.01.2009 рр.*

Банк	01.01.2006 р.	01.01.2007 р.	01.01.2008 р.	01.01.2009 р.
	Кредитно-інвестиційний портфель, млн грн	Частка в активах %	Кредитно-інвестиційний портфель, млн грн	Частка в активах %	Кредитно-інвестиційний портфель, млн грн	Частка в активах %	Кредитно-інвестиційний портфель, млн грн	Частка в активах %
1-ша група
Приватбанк	16763,23	76,0	27532,83	81,5	46016,66	82	71653,56	89,4
ОТП Банк	6018,4	85,4	9681,48	86,6	15610,07	87,2	29940,67	88,8
Надра	5018,54	84,7	8987,41	87,3	17555,64	82,6	26169,15	85,6
2-га група
Укргазбанк	1725,89	72,3	5421,99	86,3	8059,30	78,1	12254,08	82,7
Хрещатик	1702,06	54,1	2706,76	74,7	4634,71	78,8	4084,57	78,2
Кредобанк	1589,41	78,3	2615,92	79,6	3796,77	82,6	5134,40	80,4
3-тя група
Універсальний банк	299,59	77,7	444,73	93,0	5057,12	99,3	6827,99	84,3
Кредит-Дніпро	916,77	83,7	1269,45	90,4	2125,41	89,9	3252,89	80,1
Факторіал-Банк	547,09	79,2	634,13	79,0	1065,77	75,9	1377,33	76,0
4-та група
Перший інвестиційний банк	410,97	69,9	581,79	73,7	734,13	75,9	796,66	84,2
Інвестбанк	85,31	68,2	159,44	79,4	214,14	85,4	269,59	89,4
Євробанк	12,87	46,5	70,70	91,6	85,63	91,1	-	-

*Складено за даними НБУ.

При формуванні інвестиційної політики банку, рекомендується виокремлювати такі стадії: формування стратегічних цілей інвестиційної політики; визначення оптимальних методів реалізації стратегічних цілей інвестиційної політики і тактики; аналіз і оцінка розробленої інвестиційної політики; моніторинг реалізації інвестиційної політики; коригування інвестиційної політики (рис.3).

Отже, конкурентний механізм розвитку банківської інвестиційної діяльності в Україні лише формується і значною мірою залежить від структури банківської системи, державної інвестиційної політики, розвитку конкурентного середовища і конкурентного права, а також від інвестиційної грамотності населення. Інвестиційна політика банків як фінансовий інструмент впливу на інвестиційну діяльність комерційних банків в Україні перебуває на початковій фазі свого становлення.

У третьому розділі „Шляхи та перспективи удосконалення регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні” розглянуто напрями удосконалення державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, застосування методів контролю за інвестиційними ризиками банків і розроблено концепцію механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності. банківський інвестиційний кредитний комерційний

На основі аналізу до чинників, які негативно впливають на забезпечення надійності та стійкості банківської системи, віднесено невизначеність її головної дійової особи. В економіці, яка ефективно функціонує, такою головною дійовою особою повинен бути клієнт, інтереси якого покликана захищати держава.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Стадії формування інвестиційної політики банку

Для вирішення проблеми обмеженості кредитно-інвестиційних можливостей банку, спричинених «вилученням» істотної частки банківських ресурсів, доцільно розробити та впровадити диференційовані норми резервування під залучені вклади, що своєю чергою стимулюватиме створення інвестиційних ресурсів.

При висвітленні шляхів удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності банку зазначено, що одне з провідних місць у цьому питанні посідає організація ефективного банківського нагляду, зокрема, посилення попереджувального ефекту від банківського нагляду і контролю можливе за створення спеціальної державної комісії, на яку було б покладено функцію незалежного експерта.

Аналіз основних підходів до класифікації банківських інвестиційних ризиків показав, що вони у своїй сутності доповнюють один одного. Однак при розробці класифікації банківських інвестиційних ризиків слід враховувати усю множину ризиків, включно з ендогенними, які не піддаються контролю банківськими установами.

На цій основі запропоновано класифікацію інвестиційних ризиків щодо реалізації інвестиційних проектів та шляхи їх зниження (табл. 3).

Таблиця 3 Класифікація та шляхи зниження ризиків, які виникають під час реалізації інвестиційних проектів

№ з/п	Перелік ризиків	Характеристика ризиків	Шляхи зниження ризиків
1	Затримка введення проекту в експлуатацію	Затримка будівництва, поставок і некомплектність обладнання	Передбачення у договорах підряду високих штрафних санкцій на випадок затримки будівництва; фіксованої ціни вартості будівництва; оформлення гарантії своєчасного введення об'єкта в експлуатацію
2	Виробничий ризик	Помилка у розрахунку витрат на енергоносії, охорону навколишнього середовища, недоліки та перебої у постачанні сировини тощо	Укладання довгострокових договорів постачання, оформлення гарантій постачальників і засновників
3	Ризик менеджменту	Недостатня кваліфікація та низький рівень менеджменту	Гарантія засновників, що проектом керуватиме узгоджена з кредиторами компетентна група спеціалістів
4	Ризик збуту продукції	Зміни кон'юнктури ринку, цін та обсягів ринків продукції	Використаня довгострокових договорів з фіксованими цінами та обсягами продажу продукції
5	Фінансові ризики	Ризики, пов'язані з фінансовими операціями, у т. ч. валютні ризики, ризик зміни процентних ставок тощо	Використання страхування, валютних застережень, процентних і валютних опціонів, „свопи”
6	Політичні ризики	Зміна законодавства, зміна податків, митних зборів	Страхування, в т. ч. міжнародними компаніями
7	Форс-мажорні ризики	Землетрус, пожежа, страйки тощо	Страхування відомими та надійними страховими компаніями

Аналіз способів обмеження або послаблення інвестиційних ризиків банків показав, що можуть застосовуватися як традиційні методи (лімітування, резервування, розподіл ризиків і збитків, хеджування, диверсифікація), так і специфічні (дюрація, нормативи банківського інвестування тощо). Визначено, що кожна система контролю за інвестиційними ризиками включає такі елементи: виявлення ризику, вимірювання ризику, контроль ризику, моніторинг ризику.

У роботі обґрунтовано і запропоновано нові підходи до розробки концепції механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності. Концепція механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності повинна включати такі елементи: управління інвестиційною діяльністю відділень та філій банку; управління інвестиційною діяльністю дочірніх структур банку; управління якістю інвестиційного портфеля і підтримка необхідного рівня рентабельності інвестиційних операцій; а також управління банківською інноваційною діяльністю. Передусім механізм саморегулювання - це взаємодія між внутрішніми елементами управління та інвестиційним бізнесом банку (рис. 4). Ця концепція покликана сприяти ефективному узгодженню внутрішньокорпоративної регуляторної політики з державною, що загалом забезпечить вищі стандарти якості регулятивного втручання у процеси банківського інвестування економіки.

У концепції саморегулювання банківської інвестиційної діяльності враховано, що, по-перше, довгострокове кредитування є не тільки елементом інвестиційного портфеля, а й формою участі банку в інвестиційному процесі; по-друге, короткострокові фондові інвестиції ліквідніші за довгострокові, оскільки несуть менший курсовий ризик; по-третє, інвестиції в цінні папери (фондові інвестиції) мають більшу ліквідність ніж банківські довгострокові кредити (кредитні інвестиції). Тому для оптимального розміщення інвестиційних активів менеджери банку повинні зробити вибір між дохідністю і ліквідністю.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить постановку, теоретичне і практичне розв'язання наукового завдання, яке пов'язане з розробкою положень і рекомендацій щодо вдосконалення регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні. У межах окреслених завдань та на підставі одержаних результатів дослідження сформульовано такі висновки:

1. Банківська інвестиційна діяльність трансформує інвестиційний потенціал банків у їх інвестиційний дохід. Між тим інвестиційна діяльність належить до основного виду діяльності, яка характерна не тільки для банків. Банківські інвестиції в межах дослідження доцільно поділяти на внутрішні і зовнішні. Внутрішні банківські інвестиції - це переважно інвестиції у формі вкладення грошових коштів у розвиток матеріально-технічної і виробничої бази банку. Зовнішні банківські інвестиції - це вкладення, які виходять за внутрішні межі банку і потребують створення нових підприємницьких структур (дочірні компанії, ФПГ, холдинги тощо). Головними складовими зовнішніх інвестицій є: інвестиційний кредит, облік комерційних векселів, інвестиції у лізинг і факторинг, інвестиції у фінансові активи.

2. Для системного аналізу процесу регулювання банківської інвестиційної діяльності сформована її концептуальна модель, яка охоплює три головні елементи: фундаментальні цілі суспільства, регулятивні заходи та інструменти, умови та чинники банківської інвестиційної діяльності. Використання концептуальної моделі забезпечить комплексність дослідження та врахування усіх важливих складових банківської інвестиційної діяльності як динамічної системи.

3. Найпродуктивнішим з трьох підходів до розуміння співвідношення понять „державне регулювання банківської діяльності” і „державний нагляд за банківською діяльністю” визнано підхід, який дає змогу визначити державне регулювання банківської діяльності як систему, що виконує функції формування тактичного банківського законодавства і здійснення банківського нагляду (формування оперативного банківського законодавства і контроль за діяльністю банків). Таке трактування допоможе сформувати теоретичну основу ефективного державного регулювання та нагляду банківської діяльності.

4. Розміщення інвестиційних активів банками України здійснюється в межах обраної інвестиційної політики, основними критеріями якої є оптимальне співвідношення між дохідністю та ліквідністю. Запропонований у роботі методичний підхід до оцінки інвестиційної активності банків показав, що сьогодні банки України передусім намагаються підвищити дохідність активів, нехтуючи їх ліквідністю.

5. Удосконалена концептуальна модель організації державного регулювання банківської інвестиційної діяльності базується на поєднанні трьох елементів регулювання: державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, ринкового регулювання банківської інвестиційної діяльності і саморегулювання банківської інвестиційної діяльності. Концептуальна модель містить фундаментальні цілі, регулятивні заходи та правові й економічні механізми регулювання, що дає можливість розглядати державне регулювання банківської інвестиційної діяльності як систему розроблення і застосування державними органами заходів та інструментів впливу на банківську інвестиційну діяльність. Імплементація такої моделі забезпечить ефективність і соціальність банківського інвестиційного бізнесу.

6. Стимулювання банківської інвестиційної конкуренції повинно здійснюватися шляхом регулювання явних цін, збільшення вигоди для клієнтів, підвищення довіри з боку суспільства. Чинниками формування конкурентного середовища ринку банківських інвестиційних послуг є: активізація державної конкурентної політики, збільшення кількості банківських установ на інвестиційному ринку; зростання кількості споживачів банківських інвестиційних послуг, постачальників заощаджень на ринок, а також субститутів банківських інвестиційних продуктів. На ціну інвестиційних продуктів впливають особливості клієнтів, становище банку на інвестиційному ринку, пакетність послуг тощо. Вигоди інвестиційних послуг для клієнтів залежать від географії ринку, витрат доступу, якості і спектру послуг. Ступінь довіри населення до банків визначають обсяги чистих активів, стійкість доходів, якість фінансової інформації про банк. Розвитку конкурентного середовища в Україні сприятиме залучення до інвестиційної діяльності страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів і компаній, ломбардів, довірчих товариств, кредитних спілок тощо.

7. Для досягнення оптимального рівня регулювання банківської інвестиційної діяльності запропонована концепція механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності, яка передбачає управління інвестиційною діяльністю структурних підрозділів банку. Механізм саморегулювання банківської інвестиційної діяльності включає такі елементи: управління інвестиційною діяльністю відділень і філій банку; управління інвестиційною діяльністю дочірніх структур банку; управління якістю інвестиційного портфеля і підтримка необхідного рівня рентабельності інвестиційних операцій; управління банківською інноваційною діяльністю. Ця концепція дозволить ефективно узгоджувати внутрішньокорпоративну регулятивну політику з державною, що забезпечить вищі стандарти якості регулятивного втручання у процеси банківського інвестування економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Паласевич М.Б. Суть, ознаки та структура банківської інвестиційної діяльності / М.Б.Паласевич, В.І.Блонська, С.Г.Шевченко // Науковий вісник : [збірник науково-технічних праць]. - Львів : НЛТУУ, 2005. - Вип.15.3. - С.269-277. Особистий внесок: розкрито сутність поняття «банк» на основі функціонального підходу та з'ясовано суть банківської інвестиційної діяльності (0,3 д.а.).

2. Паласевич М.Б. Банківський інвестиційний продукт : його суть та особливості / М.Б.Паласевич // Науковий вісник : [збірник науково-технічних праць]. - Львів : НЛТУУ, 2005. - Вип.15.4. - С.401-409 (0,5 д.а.).

3. Паласевич М.Б. Оптимізація податкового стимулювання банківської інвестиційної діяльності / М.Б.Паласевич // Науковий вісник : збірник науково-технічних праць. - Львів : НЛТУУ, 2006. - Вип.16.1. - С.398-403 (0,4 д.а.).

4. Паласевич М.Б. Інвестиційна політика банків : умови та чинники розвитку / М.Б.Паласевич, К.М.Слюсарчик // Науковий вісник : [збірник науково-технічних праць]. - Львів : НЛТУУ, 2008. - Вип.18.3. - С.235-239. Особистий внесок: розкрито внутрішні та зовнішні умови розробки інвестиційної політики банку (0,25 д.а.).

5. Паласевич М.Б. Зарубіжний досвід регулювання банківської інвестиційної діяльності / М.Б.Паласевич // Економіка : проблеми теорії та практики : [збірник наукових праць]. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - Вип. 248. - Т. ІІ. - С.395 - 401 (0,45 д.а.).

6. Паласевич М.Б. Управління ризиками інвестиційної діяльності банків / М.Б.Паласевич // Вісник ЛКА. - Львів: ЛКА, 2009. - Вип. 31. - С.137-141 (0,45 д.а.).

7. Паласевич М.Б. Концепція механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності / М.Б.Паласевич // Вісник Львівської державної фінансової академії. - Львів : ЛДФА, 2009. - Вип.16. - С.72-79 (0,55 д.а.).

У наукових монографіях і навчальних посібниках:

8. Паласевич М.Б. Банківський капітал : історія, теорія, досвід / С.К.Реверчук, У.В.Владичин, С.І.Кубів, М.Б.Паласевич ; за ред. д.е.н., проф. С.К.Реверчука. - Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. - 276 с. Особистий внесок: класифікація банківського капіталу за джерелами утворення; характеристика етапів еволюції банківського капіталу; зарубіжний досвід організації та управління банківським капіталом (1,0 д.а.).

9. Паласевич М.Б. Управління і регулювання банківською інвестиційною діяльністю : [наукова монографія] / С.К.Реверчук, Л.Г.Кльоба, М.Б.Паласевич; [за ред. д.е.н., проф. С.К. Реверчука]. - Львів : Тріада плюс, 2007. - 352 с. Особистий внесок: визначення сутності, видів та особливостей інвестиційних продуктів банку; аналіз державних і ринкових регуляторів банківської інвестиційної діяльності; аналіз умов та чинників розвитку інвестиційної політики банків; розробка концепції механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності; застосування зарубіжного досвіду регулювання банківської інвестиційної діяльності (2,8 д.а.).

10. Політична економія : [навчальний посібник] / за редакцією д.е.н., проф. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц. Є.С Шевчук. 4-те вид.. - Львів : Новий світ - 2000, 2005. - 480 с. Особистий внесок: характеристика основних форм монопольних утворень і побудова структури змішаної економічної системи (0,3 д.а.).

11. Макроекономічна теорія : [навчальний посібник] / Г.І.Башнянин, Л.С.Томашик, А.Р.Середа ; за ред. д.е.н., проф. Г.І.Башнянина і к.е.н., доц. Л.С.Томашик. - Львів : Новий світ - 2000, 2005. - 552 с. Особистий внесок: розкрито фактори, які впливають на мінливість інвестицій (0,2 д.а.).

Матеріали і тези конференцій:

12. Паласевич М.Б. Становлення рейтингової оцінки банківських установ України / О.А.Колодій, А.Ю.Колесніченко, М.Б.Паласевич // Материалы V Международной научно-практической конференции [«Наука и образование - 2007»], (03-15 января 2007г., Днепропетровск) ; [Экономические науки]. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Том 7. - C.10-11 (0,05 д.а.).

13. Паласевич М.Б. Шляхи забезпечення ефективності функціонування комерційного бізнесу в економіках перехідного типу / А.Ю.Колесніченко, В.С.Полівчак, М.Б.Паласевич // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции [«Современные научные достижения - 2007»], (1-14 февраля 2007г., Днепропетровск) ; [Экономические науки]. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Том 2. - С.65-66 (0,05 д.а.).

14. Паласевич М.Б. Особливості банківського продукту / Б.І.Кабаці, М.Б.Паласевич, І.Б.Загорулько // Маterialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference [“Veda a technologie: krok do budouchnosti - 2008”], (1-15 brezen 2008 roku, Praga) ; [Ekonomicke vedy]. - Praga : Publisning House “Education and Science” s.r.o, 2008. - Dil 5. - C.73-75 (0,05 д.а.).

15. Паласевич М.Б. Класифікація та чинники ризиків банківської інвестиційної діяльності / М.Б.Паласевич // Матеріали V науково-практичної Інтернет-конференції [«Науковий потенціал України 2009»], (25-27 березня 2009р., Київ). - Київ, 2009. - С.38-40 (0,15 д.а.).

16. Паласевич М.Б. Світова практика взаємодії банківської системи та фондового ринку / М.Б.Паласевич // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції [«DNY VEDY - 2009»], (27 brezen - 05 dudna 2009 roku, Praga) ; [Ekonomicke vedy Administrativa]. - Praga: Publisning House “Education and Science” s.r.o, 2009. - Dil 8. - C.5-7 (0,15 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Паласевич М. Б. Регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2010.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі регулювання банківської інвестиційної діяльності в умовах ринкових трансформацій. У роботі досліджено теоретичні складові регулювання банківської інвестиційної діяльності, комплексно проаналізовано інструменти регулювання банківської інвестиційної діяльності, яке здійснюється державою, банками та ринком.

Досліджено сутність і форми банківської інвестиційної діяльності, види та особливості банківських інвестиційних продуктів. Розглянуто взаємодію державних і ринкових регуляторів банківського інвестиційного бізнесу. Виявлено особливості та чинники розвитку банківської інвестиційної конкуренції, а також з'ясовано стан і особливості державного регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні.

Досліджено і класифіковано методи контролю за інвестиційними ризиками банків. Запропоновано шляхи удосконалення державного регулювання банківської інвестиційної діяльності. Розроблено авторську концепцію механізму саморегулювання банківської інвестиційної діяльності.

Ключові слова: банківська інвестиційна діяльність, банківський інвестиційний продукт, державне регулювання банківською інвестиційною діяльністю, механізм саморегулювання банківської інвестиційної діяльності, інвестиційна політика банку, банківська інвестиційна конкуренція.

Паласевич М. Б. Регулирование банковской инвестиционной деятельности в Украине.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2010.

Диссертационная робота посвящена актуальной проблеме регулирования банковской инвестиционной деятельности в условиях рыночной трансформации. В работе исследованы теоретические аспекты регулирования банковской инвестиционной деятельности, комплексно проанализированы инструменты регулирования банковской инвестиционной деятельности, применяющиеся государством, банками та рынком.

Исследованы сущность и формы банковской инвестиционной деятельности, виды и особенности банковских инвестиционных продуктов. Определены факторы, влияющие на развитие новых видов банковских инвестиционных продуктов, в частности: внедрение в практику механизмов предоставления синдикованых инвестиционных кредитов, использование инвестиционных векселей, расширение операций по ипотечному кредитованию, использование ипотечных ценных бумаг, внедрение андеррайтинга ценных бумаг, развитие инвестиционного консалтинга.

Рассмотрено взаимодействие государственных и рыночных регуляторов банковского инвестиционного бизнеса. Регулирование банковской инвестиционной деятельности состоит из трех основных элементов: государственного регулирования, рыночного регулирования и саморегулирования банковской инвестиционной деятельности. На развитие рыночного регулирования банковской инвестиционной деятельности влияют такие основные факторы: деловая активность потребителей инвестиционных продуктов; политико-правовая ситуация в стране; инфляция; цены на банковские инвестиционные продукты; жизненный цикл банковских инвестиционных продуктов; конкурентная среда.

Инвестиционная политика банков определена как совокупность мер по организации и управлению инвестиционной деятельностью, направленых на обеспечение оптимальных объемов, структуры и прибыльности инвестиционных активов. Исследованы внутренние и внешние условия, влияющие на разработку инвестиционной политики банка. Разработан алгоритм и обоснованы стадии процесса формирования инвестиционной политики банка.

Выявлены особенности и факторы развития банковской инвестиционной конкуренции, а также раскрыты состояние и особенности государственного регулирования банковской инвестиционной деятельности в Украине. Установлено, что государственное регулирование банковской инвестиционной деятельности в Украине базируется на определенном инструментарии, который демонстрирует свою специфику и установленные механизмы использования с целью обеспечения стойкости банков.

Исследованы и классифицированы методы контроля за инвестиционными рисками банков, а также предложен ряд показателей качества портфеля инвестиционных кредитов или инвестиционных активов. Предложены способы усовершенствования государственного регулирования банковской инвестиционной деятельности. Разработана авторская концепция механизма саморегулирования банковской инвестиционной деятельности.

Ключевые слова: банковская инвестиционная деятельность, банковский инвестиционный продукт, государственное регулирование банковской инвестиционной деятельностью, механизм саморегулирования банковской инвестиционной деятельности, инвестиционная политика банка, банковская инвестиционная конкуренция.

Palasevych M. B. Regulation of bank investment activity in Ukraine.

The dissertation for obtain of scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.08. - money, finance and credit / The Institute of Regional Research of National Academy of Sciences of Ukraine. Lviv, 2010.

...