Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [1].

Згідно статті 12 Закону України "Про страхування" [1] перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перестрахування має наступну термінологію [22]:

Перестрахування (передача ризику в перестрахування) - це страхування одним страховиком (Цедентом, Перестрахувальником) на визначених договором факультативного перестрахування, ковер-нотом (далі - "конкретний договір перестрахування") умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого Страховика (Перестраховика, Цесіонера) резидента чи нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством України чи країни-нерезидента.

Факультативне перестрахування - форма перестрахування, згідно з якою Перестрахувальник самостійно визначає і пропонує в перестрахування ризик або групу ризиків, прийнятих ним у страхування по оригінальному договору страхування. В свою чергу, Перестраховик має право прийняти або відхилити таку пропозицію Перестрахувальника.

Ретроцесія (вторинне перестрахування) - страхування Перестраховиком (Ретроцедентом) на визначених у Ковер-Ноті умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед Страховиком у іншого Перестраховика (Ретроцесіонера).

Перестрахувальник (Цедент) - сторона, що передає ризик у перестрахування. При цьому Перестрахувальник - це або Страховик, що прийняв на себе ризик за Оригінальним договором страхування або співстрахування (страховому полісу) і передає його в перестрахування, або Ретроцедент - який сам прийняв ризик у перестрахування і частково передає його іншому Перестраховику (Ретроцесіонеру) у ретроцесію (тобто подальше перестрахування).

Перестраховик (Цесіонер, Ретроцесіонер) - сторона, що приймає ризик у перестрахування (ретроцесію).

Об'єкт перестрахування - ризик виконання частини своїх зобов'язань Перестраховиком по укладеному Перестрахувальником оригінальному договору страхування, співстрахування або перестрахування.

Договір факультативного перестрахування (Ковер-нот) - це письмова угода між Страховиком та Перестраховиком, згідно з якою Перестраховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за Оригінальним договором страхування, який було укладено Перестрахувальником або ризик за яким було прийнято Перестрахувальником в перестрахування, виплатити частку страхової суми або відшкодувати частину завданого збитку у межах відповідальності Перестраховика, визначеної конкретним договором перестрахування, Перестрахувальнику або страхувальнику чи іншій третій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено Оригінальний договір страхування, якщо про це зазначено в конкретному договорі перестрахування, а Страховик зобов'язується сплачувати перестрахові платежі у терміни, визначені в конкретному договорі перестрахування, та виконувати інші умови цього Договору.

Сліп (оферта, попереднє розміщення ризику, попередній договір перестрахування) - письмова пропозиція Перестрахувальника Перестраховику укласти конкретний договір перестрахування, в якій зазначаються умови перестрахування. Підписання сліпу Перестраховиком зобов'язує його прийняти ризик у перестрахування шляхом укладення конкретного договору перестрахування на умовах, зазначених в сліпі. Такий конкретний договір перестрахування має бути укладено протягом 10 робочих днів з моменту підписання сліпу, якщо інший строк не зазначено в сліпі. В будь-якому випадку підписання сліпу Перестраховиком не означає прийняття ним відповідальності за Оригінальним договором. Прийняття Перестраховиком відповідальності з дати, зазначеної в сліпі, відбувається лише за умови підписання ним конкретного договору перестрахування (коверноту).

Перестрахова премія (перестраховий платіж) - плата за перестрахування, яку Перестрахувальник зобов'язаний сплатити Перестраховику згідно з конкретним договором перестрахування.

При непропорційному перестрахуванні платою за перестрахування може бути мінімальна депозитна перестрахова премія або депозитна перестрахова премія, яка, за згодою сторін, може бути перерахована після закінчення конкретного договору перестрахування, для чого використовується перестрахова ставка перерахунку.

При цьому, якщо в результаті перерахунку остаточна сума перестрахової премії виявиться меншою за мінімальну депозитну перестрахову премію або депозитну перестрахову премію, мінімальна депозитна перестрахова премія або депозитна перестрахова премія не повертається Перестрахувальнику і повністю залишається у Перестраховика, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В протилежному випадку, Перестрахувальник здійснює доплату суми перестрахової премії, розрахованої як різниця між остаточною сумою перестрахової премії та мінімальною депозитною перестраховою премією або депозитною перестраховою премією.

Перестраховий тариф (перестрахова ставка) - ставка перестрахової премії з одиниці відповідальності Перестраховика за визначений період перестрахування. При непропорційному перестрахуванні для остаточного перерахунку суми мінімальної депозитної перестрахової премії або депозитної перестрахової премії, за згодою сторін, може застосовуватись перестрахова ставка перерахунку.

Власне утримання Перестрахувальника (нетто-утримання Перестрахувальника) - визначена конкретним договором перестрахування грошова сума, у межах якої Перестрахувальник в обов'язковому порядку залишає на своїй відповідальності частину страхового ризику.

Величина нетто-утримання може бути визначена також як відсоток від страхової суми. Якщо в конкретному договорі перестрахування не зазначена величина нетто-утримання Перестрахувальника, то під нетто-утриманням Перестрахувальника розуміється власне утримання Перестрахувальника, обсяг відповідальності Перестрахувальника, пріоритет і т.п. В конкретному договорі перестрахування може бути зазначено брутто-утримання Перестрахувальника, що складається із нетто-утримання Перестрахувальника та відповідальності, переданої Перестрахувальником у перестрахування (ретроцесію) згідно з укладеними ним договорами облігаторного перестрахування.

Пріоритет - грошова сума, яка обумовлена в конкретному договорі (Ковер-Ноті) непропорційного перестрахування. В межах цієї грошової суми Перестрахувальник несе відповідальність за будь-який збиток або збитки, які сталися внаслідок одного страхового випадку. Перестраховик несе відповідальність лише за ту частку будь-якого збитку або збитків, які сталися внаслідок одного страхового випадку, яка перевищує цю грошову суму. Конкретним договором перестрахування може бути встановлено агрегатний пріоритет, який означає, що відповідальність Перестраховика наступає лише в тому разі, коли сума раніше сплачених збитків або одного збитку (незалежно від кількості страхових випадків) за Оригінальним договором перевищує розмір агрегатного пріоритету.

Відповідальність Перестраховика - визначена конкретним договором перестрахування сума, у межах якої Перестраховик несе зобов'язання по виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку. В конкретному договорі пропорційного квотного перестрахування або конкретному договорі пропорційного перестрахування на базі ексцедента суми вона визначається як відсоток від загальної страхової суми; в конкретному договорі непропорційного перестрахування на базі ексцедента збитку вона визначається як частка участі Перестраховика у відшкодуванні збитку, розмір якого перевищив пріоритет Перестрахувальника.

Касовий збиток - розмір збитку, при перевищенні якого Перестраховик, після отримання від Перестрахувальника комплекту документів і рахунка на оплату частки Перестраховика в збитку, перераховує Перестрахувальникові свою частину страхового відшкодування раніше, ніж Перестрахувальник здійснить виплату страхового відшкодування Страхувальникові в повному обсязі.

Компромісний збиток (необґрунтована виплата, виплата ex-gratia) - виплата Перестрахувальником страхового відшкодування в наступних випадках:

внаслідок події, що, відповідно до умов укладеного оригінального договору страхування, Правил страхування Перестрахувальника і законодавства України, може бути не визнана страховою;

якщо Перестрахувальник, відповідно до умов укладеного оригінального договору страхування, Правил страхування Перестрахувальника і законодавства України, мав підстави для відмови у виплаті або зменшення розміру страхового відшкодування, але не скористався ними.

Ексцедент збитку - визначена конкретним договором перестрахування (ретроцесії) частка ризику виконання обов'язків Перестрахувальника, що передається в перестрахування (ретроцесію) понад пріоритет Перестрахувальника. Допускається наявність в одному конкретному договорі непропорційного перестрахування декількох ексцедентів, при цьому кожний наступний ексцедент розміщується над сумою пріоритету і величинами попередніх ексцедентів; в конкретному договорі перестрахування (ретроцесії) ексцедент може найменуватися також "Леєром”.

Франшиза безумовна - частина збитку, що не відшкодовується Перестрахувальником при виплаті страхового відшкодування за Оригінальним договором. Якщо інше не передбачене в конкретному договорі перестрахування, то франшиза, зазначена у відсотках, обчислюється від страхової суми за Оригінальним договором. Конкретним договором перестрахування може бути передбачена безумовна франшиза, що відрізняється від зазначеної в Оригінальному договорі, і в такому випадку розрахунок зобов'язань Перестрахувальника по виплаті страхового відшкодування в межах його відповідальності здійснюється з урахуванням зазначеної в конкретному договорі перестрахування франшизи так, як би вона була зазначена в Оригінальному договорі. Безумовна франшиза в конкретному договорі перестрахування не може бути меншою за безумовну франшизу в Оригінальному договорі.

Франшиза умовна - сума, у межах якої Перестрахувальник звільняється від обов'язку виплати страхового відшкодування за Оригінальним договором за умови, що розмір збитку не перевищує цю суму. Конкретним договором перестрахування може бути передбачена умовна франшиза, що відрізняється від зазначеної в Оригінальному договорі.

Додатковий договір (додаток, аддендум) - погоджені Сторонами письмові зміни та доповнення до укладеного Оригінального договору або конкретного договору перестрахування (ретроцесії).

Типи договорів перестрахування:

1. Пропорційний - відповідальність за договором страхування, страхова премія (платіж, внесок) і збитки в межах страхової суми розподіляються між страховиком (цедентом, перестрахувальником) і перестраховиком у визначеній пропорції.

Види пропорційних договорів: Квотний (Quota Share), Эксцедент сум (Surplus Share).

2. Непропорційний - страховик (цедент, перестрахувальник) повністю відшкодовує всі збитки, що не перевищують розмір його пріоритету; перестраховик відшкодовує тільки ту частину збитку, що перевищує пріоритет страховика. Види непропорційних договорів: Эксцедент збитку (Excess of Loss), Катастрофічний эксцедент збитку (Catastrophic Excess of Loss), Эксцедент збитковості (Stop-loss).

Форми договорів перестрахування:

1. Факультативна - страховик (цедент, перестрахувальник) і перестраховик вільні у своєму рішенні щодо передачі і прийняття об'єкта (ризику) у перестрахування.

2. Облігаторна - страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язується передавати, а перестраховик, у свою чергу, зобов'язується приймати об'єкти (ризики) у перестрахування на заздалегідь визначених умовах.

3. Факультативно-облігаторна - страховик (цедент, перестрахувальник) вільний у своєму рішенні щодо передачі об'єкта (ризику) у перестрахування, а перестраховик зобов'язаний надати перестраховий захист для об'єкта (ризику), у випадку прийняття страховиком рішення про його передачу в перестрахування.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомляти перестраховика про всі зміни свого договору з страхувальником. Cтраховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Дозволяється здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера.

Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування з дотриманням вимог Закону.

Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів. Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу заяву, до якої додаються [11]:

копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;

правила (умови) страхування;

економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Уповноваженим органом.

Метою огляду законодавства інших країн стосовно нагляду за перестраховою діяльністю є аналіз законодавства країн, резиденти яких, укладають угоди перестрахування з українськими страховиками стосовно положень, які закріплюють нагляд за страховою та перестраховою діяльністю. Ця тема є актуальною через прийняття постанови КМУ № 124 від 04.02.04 [4], положення якої вимагають, щоб в країні реєстрації перестраховика-нерезидента обов'язково існував державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю.

Якщо такого нагляду немає, то українському страховику заборонено укладати угоди перестрахування з такими компаніями. Відомо, що за перестрахуванням стоять великі інтереси, тому слід чітко визначити які країни здійснюють нагляд за страхуванням та перестрахуванням, і в чому полягає такий нагляд.

1.2 Досягнення надійності страхової компанії