Банківське інвестиційне кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки"

УДК 336.77:631.1 (477)

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БАНКІВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Жуйков Сергій Геннадійович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Сомик Анжеліка Василівна, Центр наукових досліджень Національного банку України, заступник начальника відділу досліджень грошово-кредитної політики та міжнародних валютно-кредитних відносин

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, Ґудзь Олена Євгенівна, Київський гуманітарний університет, завідувач кафедри економіки, фінансів і маркетингу

- кандидат економічних наук Міщенко Світлана Володимирівна, Університет банківської справи Національного банку України, доцент кафедри фінансів

Захист дисертації відбудеться "11" травня 2011 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212

Автореферат розіслано "31" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Н.Л. Жук

Анотації

Жуйков С.Г. Банківське інвестиційне кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", Київ, 2011.

Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних засад банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та розробленню науково обґрунтованих пропозицій стимулювання його розвитку в Україні.

Досліджено економічну сутність банківського інвестиційного кредитування, визначено його особливості, уточнено поняття "банківське інвестиційне кредитування", удосконалено класифікацію банківських інвестиційних кредитів, визначено пріоритетні об'єкти та напрями інвестиційного кредитування сільського господарства.

Проведено оцінку сучасного стану банківського інвестиційного кредитування в Україні та визначено тенденції його розвитку. Досліджено процес банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств у банках та обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення умов інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств, узагальнено проблеми, які стримують розвиток банківського інвестиційного кредитування з позиції позичальника.

Визначено напрями удосконалення інвестиційних кредитних відносин у системі "кредитор-позичальник" як з позиції кредитора, так і з позиції позичальника. Узагальнено чинники інвестиційного клімату в Україні, які стримують розвиток банківського інвестиційного кредитування та обґрунтовано заходи щодо усунення їх негативного впливу. Розроблено концептуальні засади розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування.

Ключові слова: інвестиції, банківське інвестиційне кредитування, кредитування сільськогосподарських підприємств, особливості інвестиційного кредитування, інвестиційний клімат.

Жуйков С.Г. Банковское инвестиционное кредитование сельскохозяйственных предприятий в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики", Киев, 2011.

Диссертация посвящена углублению теоретико-методических основ банковского инвестиционного кредитования сельскохозяйственных предприятий и разработке научно обоснованных предложений по стимулированию его развития в Украине.

Исследована экономическая сущность банковского инвестиционного кредитования и уточнено понятие "банковское инвестиционное кредитование", которое определено, как процесс предоставления банками инвестиционных ресурсов в виде кредита на создание нового, расширение, модернизацию или повышение эффективности уже существующего бизнеса, а также достижения социального эффекта в непроизводственной сфере, на срок не меньше, чем период окупаемости проекта, и при условии соблюдения основных принципов кредитования с целю экономического роста на инвестиционно-инновационной основе.

Выделены характерные особенности банковского инвестиционного кредитования, которые разделены на две группы (преимущества и недостатки). Среди преимуществ инвестиционного кредита отмечены следующие: нестандартность условий получения и обслуживания кредита, возможность получения льгот от банков или законодательно закрепленных налоговых льгот от государства, преимущественно долгосрочный характер инвестиционного кредита и его значительные объемы, а также обязательное условие соответствия срока кредитования сроку окупаемости кредита, которое обеспечивает бесперебойное финансирование инвестиционного цикла. К недостаткам инвестиционного кредита можно отнести высокие затраты заемщика в прединвестиционном периоде, большой срок рассмотрения кредитной заявки, обязательное соблюдение всех принципов банковского кредитования, более высокий процент по сравнению с другими видами кредитов, жесткий контроль за деятельностью заемщика со стороны банка, высокая доля участия заемщика в проекте за счет личных средств.

С целью приведения в соответствие теоретических основ и практики банковского инвестиционного кредитования усовершенствована классификация инвестиционных кредитов, в которую включены 20 классификационных критериев: целевое назначение объектов инвестирования, характер участия инвесторов, материальность объекта кредитования, направления инвестиционных вложений, уровень экономики, выполнение обязательств, сроки пользования, степень риска, вид обеспечения, метод предоставления, способ предоставления, форма собственности заемщика, размер кредита, количество кредиторов, вид процентной ставки, режим кредитования, степень распределения риска, валюта кредита, способ погашения. Классификация банковских инвестиционных кредитов дополнена по критериям: количества кредиторов (один кредитор, консорціальний) - параллельным видом кредита; по режиму кредитования (стандартный, льготный, компенсационный) - стимулирующим; по степени распределения риска предложено выделять кредиты с частичным и полным регрессом на заемщика, перестрахованые кредиты, а по правовой формой заемщиков - юридические и физические лица, обособленные подразделения и физические лица-предприниматели. Уточненая и дополненая классификация более полно отражает специфику современной практики банковского инвестиционного кредитования.

В диссертации обосновано объективную необходимость усиления роли банковских инвестиционных кредитов в развитии сельского хозяйства и предложены приоритетные объекты инвестиционного кредитования отрасли, которые были обобщены по основным направлениям: растениеводство, животноводство, инфраструктура, экология и научно-исследовательская работа.

Детально исследована практика банковского инвестиционного кредитования сельскохозяйственных предприятий на примере АТ "ОТП Банк", доказана необходимость и предложены меры по усовершенствованию условий инвестиционного кредитования. Обобщены проблемы, сдерживающие развитие банковского инвестиционного кредитования с позиции заемщика, а именно: отсутствие в сельскохозяйственных заемщиков ликвидного обеспечения; завышенные требования банков к стоимости обеспечения; высокие кредитные ставки; страховые и другие сопутствующие платежи; формальность страховой защиты заемщика; недостаточная эффективность государственной целевой программы удешевления кредита; слабый учет фактора сезонности в условиях кредитного договора; необоснованность дополнительных требований банка.

Обоснованы направления усовершенствования инвестиционных кредитных отношений в системе "кредитор - заемщик" как с позиции кредитора, так и с позиции заемщика. Исследованы факторы инвестиционного климата в Украине и выделены основные факторы, сдерживающие развитие инвестиционного кредитования: несовершенство правовой базы и инфраструктуры рынка инвестиционного кредитования, отсутствие фискальных стимулов, неэффективность государственной политики по отношению к сельскохозяйственным производителям, низкая кредитоспособность заемщиков, незащищенность прав кредитора и высокие кредитно-инвестиционные риски, отсутствие долгосрочной ресурсной базы у банков, высокая стоимость инвестиционных кредитов и последствия финансово-экономического кризиса в стране.

Аргументировано, что ключевая роль в стимулировании инвестиционного кредитования принадлежит государству, основная задача которого - усовершенствование инвестиционного климата на основе комплексного подхода путем создания совокупности соответствующих правовых, налоговых, монетарных, организационных, инфраструктурных, ресурсных и других условий и стимулов развития инвестиционных кредитных отношений банков с сельскохозяйственными предприятиями с учетом интересов заемщика, кредитора и государства. Разработаны Концептуальные основы развития национальной системы банковского инвестиционного кредитования, предусматривающие единые стратегические подходы государственной политики относительно стимулирования развития инвестиционного кредитования в Украине.

Ключевые слова: инвестиции, банковское инвестиционное кредитование, кредитование сельскохозяйственных предприятий, особенности инвестиционного кредитования, инвестиционный климат.

Zhuikov S.G. Banking investment crediting agricultural enterprises in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of economic sciences, speciality 08.00.08 - money, finance and credit. -National Research Centre "The Institute of Agrarian Economy", Kyiv, 2011.

The thesis is devoted to development of theoretic-methodological fundamentals and practical recommendations on banking investment crediting agricultural enterprises in Ukraine. In the dissertation are characteristic features of banking investment credits, which are divided into 2 groups (advantages and disadvantages), and allocate it among other types of loans, namely Improved classification of investment credits, which included 20 classifications. Proposed priorities investment credits that have been evaluated in key areas: agriculture, livestock, infrastructure, environment and research.

In an analytical part of the dissertation the condition of investment crediting in Ukraine is estimated, tendencies of its development are generalized. It is defined that the modern structure of a credit school bag of the Ukrainian banks is characterized by preferences in favor of crediting of current activity of not financial corporations and house economy for consumption and the housing purposes. It is drawn a conclusion that such policy of banks is not equitable to interests of economy of Ukraine on which postcrisis restoration investment resources are necessary.

The study identified ways to improve relations between the creditor and the borrower at the micro level. Developed and explained the conceptual basis for the development of a national system of banking investment crediting that establish uniform strategic approaches of public policies on stimulating the development of investment crediting.

Keywords: banking investment loans, investments, crediting agricultural enterprises, investment and credit relations, investment climate.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перспективи посткризового відновлення вітчизняної економіки нерозривно пов'язані з інвестиційно-інноваційним розвитком стратегічно важливих галузей, насамперед сільського господарства. Проте нинішня економічна ситуація в країні суттєво обмежила інвестиційні можливості господарюючих суб'єктів, звела нанівець інвестиційну спроможність державного бюджету, зменшила привабливість України для іноземних та внутрішніх приватних інвесторів. В таких умовах банківський кредит є майже безальтернативним джерелом інвестиційних ресурсів для реального сектору економіки.

Водночас сучасна структура кредитних вкладень вітчизняних банків демонструє чіткі преференції, що сформувалися в докризовий період, на користь таких напрямів, як кредитування поточної діяльності та домашніх господарств на споживчі та житлові цілі. З 2009 року в банківській системі сформувалися тенденції згортання кредитування, що супроводжувалися нарощуванням структурної надлишкової ліквідності. Така політика банків свідчить про разючий розрив між інтересами банківського сектору та економіки України, на посткризове відновлення якої необхідні кредити, насамперед інвестиційні.

Нагальна необхідність розв'язання проблеми недостатнього обсягу інвестицій зумовила активізацію досліджень науковців і практиків у сфері інвестиційного кредитування. Питаннями дослідження цієї проблематики займалися такі вітчизняні вчені, як І.А. Бланк, А.П. Гайдуцький, Б.В. Губський, О.Є. Ґудзь, М.Я. Дем'яненко, О.В. Дзюблюк, М.І. Кісіль, М.М. Кропивко, Б.Л. Луців, I.О. Лютий, Т.В. Майорова, С.В. Міщенко, А.М. Мороз, С.В. Науменкова, А.А. Пересада, Н.В. Попова, Б.І. Пшик, М.Ф. Пуховкіна, М.І. Савлук, А.В. Сомик, П.А. Стецюк та інші. Визнаючи важливість попередніх розробок для теорії та практики банківського інвестиційного кредитування, зазначимо, що ряд теоретико-методичних та практичних питань залишаються недостатньо дослідженими. Зокрема, потребують доповнення особливості інвестиційного кредитування, вимагають більш детального вивчення й обґрунтування пріоритетні об'єкти інвестування в сільському господарстві, потребує удосконалення процес банківського інвестиційного кредитування на мікрорівні, недостатньо розробленими є напрями стимулювання розвитку інвестиційного кредитування в Україні. Важливе значення й актуальність вирішення зазначених питань зумовили вибір теми дослідження, сформували мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні положення, наукові результати та висновки дисертаційної роботи виконані відповідно до плану наукових досліджень Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" в межах науково-дослідної теми "Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань з фінансово-кредитною системою" (номер державної реєстрації № 0110U002881), пов'язані з виконанням науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права в контексті науково-дослідної теми "Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації" (номер державної реєстрації 0109U002936). Особисто автором в межах цих тем досліджувалися проблеми банківського інвестиційного кредитування в Україні, а також прикладні аспекти удосконалення інвестиційних кредитних відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо стимулювання його розвитку в Україні.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання:

- узагальнити особливості банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та уточнити класифікацію банківських інвестиційних кредитів;

- обґрунтувати об'єктивну необхідність сільського господарства в банківських інвестиційних кредитах та пріоритетні напрями і об'єкти інвестиційного кредитування галузі;

- узагальнити методичні засади процесу інвестиційного кредитування в банках;

- здійснити оцінку стану інвестиційного кредитування в Україні та визначити тенденції його змін;

- дослідити процес банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та розробити пропозиції щодо удосконалення його умов;

- визначити проблеми розвитку банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств з позиції позичальника;

- розробити пропозиції щодо удосконалення інвестиційних кредитних відносин на мікрорівні в системі "банк-позичальник";

- узагальнити чинники, що формують інвестиційний клімат в Україні, обґрунтувати основні напрями й заходи щодо його поліпшення та розробити концептуальні засади розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування;

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні процеси та умови інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств банками України. Поглиблені дослідження проводилися на сільськогосподарських підприємствах Херсонської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методичною основою дослідження були базові теоретичні положення економічної теорії, розробки вітчизняної та зарубіжної фінансової науки у сфері банківського інвестиційного кредитування, а також діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення досліджуваних явищ.

Вирішенню визначених у дисертаційній роботі завдань сприяло застосування спеціальних та загальнонаукових методів здійснення економічних досліджень. Зокрема, використовувалися такі методи: монографічний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, узагальнення - для розгляду базових теоретико-методичних засад інвестиційного кредитування банками сільськогосподарських підприємств; статистичного спостереження, групування, порівняння, графічний - для дослідження методико-прикладних аспектів процесу банківського інвестиційного кредитування, оцінки стану та основних тенденцій розвитку банківського інвестиційного кредитування аграрних підприємств; кореляційний і факторний аналіз - для виявлення залежності між фондовіддачею та обсягами інвестицій в основний капітал; абстрактно-логічний метод - для визначення напрямів вдосконалення банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських товаровиробників.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, які регулюють банківську і інвестиційну діяльність, офіційні дані Національного банку України, Державного комітету статистики України, монографічні видання вітчизняних і зарубіжних вчених, дані фінансово-господарської діяльності банків і сільськогосподарських підприємств, матеріали науково-практичних конференцій і наукових статей, світової інтернет-мережі, а також власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методичних засад і практичних аспектів банківського інвестиційного кредитування вітчизняних сільськогосподарських підприємств:

вперше:

- розроблено та обґрунтовано Концептуальні засади розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування, які встановлюють єдині стратегічні підходи державної політики щодо стимулювання його розвитку. Комплексні заходи, передбачені в них, враховують інтереси суб'єктів кредитних відносин і спрямовані на усунення негативного впливу стримуючих чинників його розвитку: високої вартості інвестиційних кредитів, відсутності в кредитора довгострокової ресурсної бази, високих інвестиційно-кредитних ризиків, низької кредитоспроможності позичальників, недосконалої нормативно-правової бази та інфраструктури ринку інвестиційного кредитування, несприятливого інвестиційного клімату та бізнес-середовища тощо;

удосконалено:

- тлумачення поняття "банківське інвестиційне кредитування", як процесу надання банками інвестиційних ресурсів у вигляді кредиту на створення нового або розширення, модернізацію чи підвищення ефективності вже існуючого бізнесу, а також досягнення соціального ефекту в невиробничій сфері, на термін, не менший строку окупності проекту та за умови дотримання основних принципів кредитування з метою економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі;

- класифікацію інвестиційних кредитів, яку доповнено за критеріями: кількості кредиторів - паралельним видом кредиту; за режимом кредитування - стимулюючим. За ступенем розподілу ризику запропоновано виділяти кредити з частковим і повним регресом на позичальника, перестраховані; за правовою формою позичальників - кредити юридичним та фізичним особам, відокремленим підрозділам та фізичним особам-підприємцям;

- процес банківського інвестиційного кредитування: розроблено пропозиції щодо спрощення вимог до позичальника та оптимізації умов кредитування з урахуванням специфіки сільськогосподарських позичальників; обґрунтовано необхідність розширення напрямів та об'єктів інвестиційного кредитування для сільськогосподарських підприємств.

набули подальшого розвитку:

- визначення характерних особливостей банківського інвестиційного кредитування, якими є: інвестиційний характер (наявність інвестиційного об'єкта); нестандартність умов інвестиційного кредитування; можливість одержання пільг; переважно довгостроковий характер і значні обсяги кредитів; наявність бізнес-плану та інвестиційного проекту; відповідність терміну кредитування строку окупності інвестиційного проекту; підпорядкованість правовій базі, що регулює банківську та інвестиційну діяльність; високі витрати позичальника в передінвестиційному періоді; триваліший період прийняття рішення банком щодо кредитування; вищий відсоток за кредит; жорсткий контроль банка за діяльністю позичальника; необхідність вкладення власних коштів позичальника в інвестиційний проект;

- виділення пріоритетних об'єктів інвестиційного кредитування, які узагальнено за напрямами: в галузях тваринництва та рослинництва, сферах інфраструктури, екології та науково-дослідної роботи;

- пропозиції щодо удосконалення інвестиційного клімату на основі комплексного підходу шляхом створення сукупності відповідних правових, податкових, монетарних, організаційних, інфраструктурних, ресурсних та інших стимулів розвитку інвестиційних кредитних відносин банків із сільськогосподарськими позичальниками з урахуванням інтересів позичальника, кредитора та держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методичних засад банківського інвестиційного кредитування, обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення процесу інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств та інвестиційних кредитних відносин у системі "банк-позичальник", розробленні Концептуальних засад розвитку національної системи банківського інвестиційного кредитування та пропозицій щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, які містяться в роботі, використовуються в банківській системі: Центром наукових досліджень Національного банку України (довідка № 53-108/477 від 12.10.2010 р.), АТ "ОТП Банк" (довідка № Н 00-01/763/1 від 08.11.2010 р.), у навчальному процесі Міжнародного університету бізнесу і права при викладанні дисципліни "Банківська справа" (довідка № 26 від 19.11.2010 р.) та в практиці сільськогосподарських підприємств Херсонської області: ТОВ "Фрідом Фарм Бекон" (довідка № 101/02 від 30.11.2010 р.), ТОВ "Зоотехнологія" (довідка № 24/11-10 від 17.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати та висновки, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи автора і становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Україна - Сільське господарство - СОТ: теорія і практика" (м. Миколаїв, 26-28 вересня 2007 р.), "Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств" (м. Херсон, 16-17 квітня 2009 р.), "Державна політика удосконалення адміністративно-правового реформування в Україні в умовах глобалізації: теоретико-методологічний аспект" (м. Херсон, 22-23 травня 2009 р.), "Дні науки 2009" (м. Київ, 28-30 вересня 2009 р.), "Фінанси України 2009" (м. Київ, 15-20 грудня 2009 р.), "Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків" (м. Черкаси, 15-16 жовтня 2009 р.), "Теоретичні та прикладні аспекти міжнародних відносин в умовах інтеграції та глобалізації" (м. Херсон, 29 січня 2010 р.), "Фінансово-кредитна система України в умовах інтеграційних і глобалізацій них процесів" (м. Черкаси, 17-20 травня 2010 р.), "Фінанси України" (м. Київ, 26-28 липня 2010 р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 4,59 ум. д. а., у тому числі 10 статей у наукових фахових виданнях, а також 2 статті в інших наукових виданнях, 9 тез виступів на науково-практичних конференціях. Особисто дисертанту належить опублікований матеріал загальним обсягом 3,44 ум. д. а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки комп'ютерного тексту, обсяг основної частини - 195 сторінок. Робота містить 17 таблиць на 17 сторінках, 19 рисунків на 19 сторінках, 4 додатки на 20 сторінках. Список використаних джерел налічує 173 найменувань на 15 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі - "Теоретико-методичні засади банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні" - досліджено економічну сутність інвестиційного кредитування, обґрунтовано об'єктивну необхідність посилення його ролі в розвитку сільського господарства, пріоритетних об'єктів і напрямів, узагальнено методичні основи процесу банківського інвестиційного кредитування.

Дослідження економічної сутності інвестиційного кредиту дозволило узагальнити особливості, які виділяють його з поміж інших видів кредиту. Їх об'єднано на дві групи. Перша група відображає переваги, які стимулюють попит на інвестиційний кредит, друга - переважно недоліки, які стримують його розвиток. Обґрунтовано, що перевагами інвестиційного кредиту порівняно з іншими видами кредиту є: нестандартність умов інвестиційного кредитування, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості та інтереси позичальників; можливість одержання пільг від банків (канікули - відстрочення повернення кредиту, відсотків) чи законодавчо визначених податкових пільг від держави; переважно довгостроковий характер інвестиційного кредиту та його значні обсяги (кредитомісткість), які у сукупності дозволяють реалізувати складні інвестиційні проекти; обов'язкова умова відповідності терміну кредитування строку окупності кредиту, яка забезпечує безперебійне фінансування інвестиційного циклу.

Встановлені недоліки інвестиційного кредиту, які стримують ріст його обсягів: високі витрати, які несе позичальник у передінвестиційному періоді (підготовка бізнес-плану або інвестиційного проекту, технічних умов, маркетингові дослідження тощо); тривалий період від подання кредитної заявки до прийняття рішення про кредитування, що пов'язано з ретельною оцінкою необхідної документації і великим обсягом робіт з організації фінансування під інвестиційний проект; обов'язкове і жорстке дотримання всіх принципів банківського кредитування; вищий, порівняно з іншими видами кредиту, відсоток у зв'язку з високими ризиками та довгостроковістю інвестиційного кредиту; жорсткий контроль за діяльністю позичальника за всіма аспектами діяльності з боку банка-кредитора, який суттєво обмежує свободу діяльності позичальника; необхідність дотримання норм правової бази, що регулює інвестиційні та кредитні відносини; вкладення значних сум власних коштів у інвестиційний проект, оскільки з метою мінімізації ризиків банки вимагають фінансової участі в проекті підприємства власними коштами. інвестиційний кредитування агропромисловий позичальник

У дисертаційній роботі узагальнено класифікацію банківських інвестиційних кредитів за 20 критеріями: цільовим призначенням об'єктів інвестування, характером участі інвесторів, матеріальністю об'єкта кредитування, напрямами інвестиційних вкладень, рівнем економіки, виконанням зобов'язань, строками користування, ступенем ризику, видом забезпечення, методом надання, способом надання, формою власності позичальника, правовою формою позичальника, розмірами кредиту, кількістю кредиторів, видом процентної ставки, режимом кредитування, ступенем розподілу ризику, валютою кредиту, способом погашення. Класифікацію банківських інвестиційних кредитів доповнено за критеріями: кількості кредиторів (один кредитор, консорціальний) - паралельним видом кредиту; за режимом кредитування (стандартний, пільговий, компенсаційний) - стимулюючим; за ступенем розподілу ризику запропоновано виділяти кредити з частковим та повним регресом на позичальника, перестраховані кредити, а за правовою формою позичальників - юридичні та фізичні особи, відокремлені підрозділи та фізичні особи-підприємці. Уточнена та доповнена класифікація ґрунтовніше відображає специфіку сучасної практики банківського інвестиційного кредитування.

Вивчення теоретичних засад банківського інвестиційного кредитування дозволило уточнити сутність економічної категорії "банківське інвестиційне кредитування", під яким розуміємо процес надання банками інвестиційних ресурсів у вигляді кредиту на створення нового або розширення, модернізацію чи підвищення ефективності вже існуючого бізнесу, а також досягнення соціального ефекту в невиробничій сфері, на термін, не менший, ніж строк окупності проекту. Запропоноване визначення характеризує усю складність і багатовекторність банківського інвестиційного кредитування і найбільш повно розкриває його суть через конкретизацію джерела інвестицій, цільового спрямування інвестиційної діяльності, основних умов надання даного виду кредиту.

Дістало подальший розвиток обґрунтування об'єктивної необхідності підвищення ролі банківських інвестиційних кредитів у розвитку галузі сільського господарства. Обґрунтовано, що вивести на належний рівень розвитку сільськогосподарське виробництво та забезпечити його максимальну ефективність дадуть змогу інвестиційні вкладення лише в ті напрями та об'єкти, в яких є об'єктивна потреба галузі. Такі напрями та об'єкти є пріоритетними і в сукупності сприятимуть збалансованому розвитку галузі на інвестиційно-інноваційній основі в інтересах економіки України. Проведені дослідження дозволили узагальнити пріоритетні об'єкти банківського інвестиційного кредитування (рис. 1).

Рис. 1. Пріоритетні напрями та об'єкти банківського інвестиційного кредитування

У процесі дослідження методологічних основ банківського інвестиційного кредитування визначено, що ефективність інвестиційних кредитних відносин забезпечується ефективністю кредитного менеджменту на кожному етапі процесу інвестиційного кредитування (попередньому, основному та завершальному). Обґрунтовано, що основний потенціал підвищення ефективності процесу банківського інвестиційного кредитування знаходять прояв на етапі бізнес-планування інвестиційного проекту та його реалізації й потребує застосування прогресивних методів і методик прогнозування, оцінки ризиків, визначення кредитоспроможності позичальника, дотримання передбачених норм і стандартів технічної складової проекту, постійного контролю реалізації проекту банком.

У другому розділі - "Сучасний стан банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні" - проведено детальний аналіз сучасного стану інвестування в економіку України та в галузь сільського господарства, у тому числі за рахунок банківського інвестиційного кредитування; досліджено організацію процесу інвестиційного кредитування в АТ "ОТП Банк" та проблемні питання інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств з позиції позичальника.

Проведений аналіз динаміки обсягів інвестицій в основний капітал в економіку України показав, що основним джерелом інвестування є власні кошти суб'єктів господарювання, питома вага яких перевищує 63% і має тенденцію до зростання. Друге за обсягами джерело ресурсів - банківські кредити, питома вага яких у докризовий період (2005-2008) зросла з 14,76 до 17,35%, а у 2009 р. зменшилася до 14,22%. Питома вага кредитів, наданих банками України сільськогосподарським підприємствам у 2005-2009 рр., знизилася з 7,64 до 5,63%.

Українська банківська система, на відміну від країн із розвинутою економікою, поки не стала істотним джерелом інвестиційних ресурсів для сфери реального виробництва, у тому числі сільського господарства. Визначено, що розвиток у 2006-2009 рр. банківського інвестиційного кредитування характеризується незначною часткою в структурі кредитного портфеля банків кредитів в інвестиційну діяльність, наданих нефінансовим корпораціям-резидентам і становить лише 19 % (табл. 1).

Попри тенденцію до зростання обсягів та питомої ваги кредитів банків, наданих в інвестиційну діяльність, кредити в поточну діяльність залишаються домінуючими: їх питома вага за останні 4 роки не знижувалася нижче 80%. Пріоритетність спрямування кредитних ресурсів комерційними банками в поточну діяльності підприємств пояснюється політикою мінімізації ризиків за такими операціями. Тобто, банківський сектор вкладав кошти в діяльність суб'єктів тих галузей економіки, в яких вимагалися відносно невеликі обсяги кредитування з короткими строками окупності, забезпечуючи, тим самим, своєчасне повернення коштів та високу прибутковість цих операцій.

Структура кредитних вкладень вітчизняних банків демонструє чіткі преференції, що сформувалися в докризовий період, на користь таких напрямів, як кредитування поточної діяльності нефінансових корпорацій та кредитування домашніх господарств на споживчі та житлові цілі, тобто кредитні потоки банків змістились у галузі та сегменти, оборотність капіталу в яких є швидкою, ризик - меншим, а позичальники - більш кредитоспроможними. Зазначені напрями кредитування відтягнули ресурси з сегменту інвестиційного кредитування вітчизняних виробників, орієнтованих, насамперед, на внутрішній ринок. Зроблено висновок, що нинішня структура кредитного портфеля свідчить про разючий розрив між інтересами банків та інтересами реального сектору економіки України, на посткризове відновлення якого необхідні інвестиційні кредити.

Таблиця 1. Основні показники, що характеризують стан інвестиційного кредитування в Україні у 2006-2009 рр.

В роботі детально досліджено практику інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств на мікрорівні, зокрема в АТ "ОТП Банк", який є системним банком інвестиційної спрямованості, що дозволяє екстраполювати одержані результати на вітчизняну банківську систему. В структурі кредитного портфеля АТ "ОТП Банк" питома вага видів інвестиційних кредитів (проектного та інвестиційного фінансування) становила у 2006-2009 рр. 24-19%, а в структурі інвестиційного портфеля питома вага кредитів досягала 97-98%. В даний час левова частка портфеля інвестиційного кредитування АТ "ОТП Банк" зосереджена у комерційній іпотеці. Частка інвестиційних кредитів, наданих сільськогосподарським підприємствам є відносно незначною (табл. 2). У 2009 р. вона становила 6,65 (1640,8 млн грн) і має тенденцію до зменшення при зростанні фактичних обсягів інвестиційних кредитів у 2005 р. - 16,67% (1003,6 млн грн). Така тенденція зумовлена тим, що банк активно нарощував обсяги кредитного портфеля за рахунок кредитування таких галузей економіки, як торгівля, легка і обробна промисловість, а також кредитування фізичних осіб.

Таблиця 2. Динаміка обсягів і частка кредитів у сільське господарство в загальному обсязі кредитного портфеля АТ "ОТП Банк"

В АТ "ОТП Банк" сільськогосподарським підприємствам інвестиційний кредит надається на обмежені цілі - придбання обладнання, закупівлю й оновлення машинно-тракторного парку, а також під інвестиційний проект. З метою нарощування обсягу інвестиційного кредитування сільськогосподарських товаровиробників у системі АТ "ОТП Банк" на основі максимально повного врахування специфіки сільськогосподарського виробництва обґрунтовано необхідність удосконалення умов інвестиційного кредитування шляхом: розширення переліку валют проектного інвестиційного кредитування національною валютою; впровадження пільгового періоду по сплаті основної суми боргу (1-6 міс.) та практики сезонної реструктуризації боргу; відміни обмеження мінімальної суми (5%) дострокового погашення кредиту; розширення можливих напрямів інвестиційного кредитування пріоритетними для сільськогосподарської галузі об'єктами (рослинництво, тваринництво, інфраструктура, екологія виробництва), збільшення строків усіх видів інвестиційних кредитів до 7 років.

Аналіз практики банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств Херсонської області дозволив виявити основні проблемні питання, які стримують розвиток та зменшують ефективність інвестиційних кредитних відносин з позиції позичальника. Такими проблемними питаннями на мікрорівні є: недостатність у сільськогосподарських позичальників ліквідного забезпечення; завищені вимоги щодо вартості застави; високі ставки за інвестиційними кредитами; високі страхові та інші додаткові платежі допоміжним суб'єктам кредитних відносин; формальність страхового захисту позичальника; неефективність державної цільової програми здешевлення кредитів; недостатнє врахування чинника сезонності в умовах інвестиційного кредитування, необґрунтовані супутні вимоги банків, що обмежують господарську діяльність позичальників.

У третьому розділі - "Розвиток банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні" - досліджено основні напрями стимулювання розвитку банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств на мікро- та макрорівні.

Проведені дослідження доводять, що розвиток банківського інвестиційного кредитування потребує удосконалення відносин у системі "кредитор-позичальник". Визначено, що з боку банка-кредитора основними напрямами удосконалення кредитної політики в сфері інвестиційного кредитування мають стати: налагодження довгострокових партнерських відносин зі своїми основними клієнтами; процентна політика із застосуванням плаваючих відсоткових ставок, гнучкості їх базового розміру; розвиток та удосконалення управлінських функцій (планування, аналіз, організація, контроль, регулювання, мотивація); застосування різних методів управління (економічний, фінансовий, кредитних ризиків); альтернативні підходи (індивідуальна тарифна політика, пропозиції різноманітних пакетних послуг із включенням до їх переліку таких альтернативних послуг, як приватний банкінг, віп-послуги тощо); контроль і моніторинг за кредитними операціями. З позиції позичальника значний потенціал підвищення ефективності банківського інвестиційного кредитування міститься в інвестиційному менеджменті, функціональними складовими якого мають бути: бізнес-планування інвестиційного проекту, його розробка і реалізація; оптимізація інвестиційного процесу; інвестиційне бюджетування, контроль.

Аналіз основних чинників, що формують інвестиційний клімат, засвідчив його несприятливість для стимулювання інвестиційної кредитної активності банків в аграрному секторі економіки. Визначено, що найголовнішими стримуючими чинниками розвитку інвестиційного кредитування є недосконалість законодавчо-правової бази та інфраструктури ринку інвестиційного кредитування, відсутність податкових стимулів, неефективність державної політики по відношенню до сільського господарства, низька кредитоспроможність сільськогосподарських позичальників, незахищеність прав кредиторів та високі інвестиційно-кредитні ризики, відсутність довгострокової ресурсної бази банків і висока вартість інвестиційних кредитів.

Аналіз правової бази інвестиційної діяльності переконує, що вона є складною, нестабільною та характеризується формальністю через невиконання на практиці прописаних у ній норм і заходів. Інвестиційне кредитування як одне з джерел інвестиційних ресурсів не регулюється жодним правовим актом. Дослідження законодавчо-нормативних актів у сфері інвестиційної діяльності свідчить про те, що правове регулювання не має системного підходу, який би ґрунтувався на єдиній стратегії її розвитку.

В науковому дослідженні обґрунтовано, що податкове стимулювання розвитку інвестиційних кредитних відносин має передбачати надання податкових пільг як позичальнику, який залучає кредити на пріоритетні для держави цілі, так і банку-інвестиційному кредитору. Для позичальника такими стимулами є: зниження податку на прибуток суб'єктів господарювання, податкові канікули, інвестиційні податкові відрахування, використання податкового інвестиційного кредиту, часткове відшкодування позичальнику кредитної ставки або суми інвестиційного кредиту з державного бюджету. Потенційними напрямами стимулювання інвестиційних кредиторів є: віднесення на валові витрати суми різниці між середньою кредитною ставкою в даному банку та ставкою пільгового інвестиційного кредитування позичальника; зменшення оподаткування прибутку банків, отриманого від довгострокових операцій з інвестиційного кредитування пріоритетних напрямів терміном понад 5 років; звільнення від оподаткування тієї частини прибутку банку, яка буде використана на інвестиційне кредитування пріоритетних для держави сфер економіки в одному звітному періоді; часткове (50%) формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (насамперед інвестиційними кредитами на пріоритетні цілі) за рахунок Спеціального фонду державного бюджету.

В умовах кризи кредитно-інвестиційна активність банків не чутлива до емісійних стимулів через домінування впливу стримуючих чинників, незалежних від Центрального банку. Враховуючи це, обґрунтовано, що стимулюючі заходи з боку Національного банку України лежать не в площині емісійних схем рефінансування банків, а в площині створення відповідних монетарних умов (низька та стабільна інфляція, курсова стабільність, довіра до банківської системи й національної валюти, низький рівень доларизації та готівки поза банками, помірні відсоткові ставки) та відповідних пруденційних вимог (підвищення рівня капіталізації банків, зменшення кредитного ризику тощо).

Обґрунтовано, що сприяння нарощуванню банками інвестиційної довгострокової ресурсної бази та зменшенню їх уразливості перед передчасним вилученням депозитних коштів раніше строків, визначених депозитними угодами потребує внесення змін у Цивільний кодекс України, які б унеможливлювали дострокове розірвання депозитних договорів (штрафні санкції за дострокове вилучення вкладу; оподаткування короткострокових вкладів (до 1 року) за винятком чітко визначених форс-мажорних випадків та за згодою двох сторін.

Визначено, що удосконалення інфраструктури ринку банківського інвестиційного кредитування потребує створення: спеціалізованих банків (Інвестиційного, Аграрного) на базі капіталізованих державою банків під час кризи; державної гарантійної установи; запровадження загальнодержавного ринку застав (торгів) на основі єдиної електронної бази даних; створення спеціалізованих агентств і фондів, які б були посередником між державою, банківською системою і позичальником для активізації та прозорості державної інвестиційної політики; розвиток кредитних бюро.

Підвищенню кредитоспроможності сільськогосподарських позичальників як суб'єктів банківського інвестиційного кредитування сприятиме: відміна мораторію та розвиток ринку сільськогосподарських земель, розв'язання проблем міжгалузевого диспаритету цін, неефективності (формальності) державної підтримки галузі, зокрема через цільові програми, дотаційний механізм і субсидування; впровадження державних цільових програм часткової компенсації отриманих інвестиційних кредитів у вигляді субвенцій суми одержаного інвестиційного кредиту на пріоритетні напрями.

В дисертації акцентується увага на тому, що ключову роль у процесі стимулювання банківського інвестиційного кредитування має відігравати держава, першочерговим завданням якої є поліпшення інвестиційного клімату як сукупності правових, фіскальних, макроекономічних, монетарних, організаційних, інфраструктурних та інших умов середовища реалізації інвестиційних відносин з урахуванням інтересів позичальника, кредитора та держави. Державна підтримка розвитку інвестиційного кредитування в Україні має базуватися на Концепції розвитку національної системи інвестиційного кредитування, концептуальні засади якої запропоновано в дисертаційному дослідженні. Вони визначають єдині стратегічні підходи державної політики щодо стимулювання розвитку банківського інвестиційного кредитування. Комплексні заходи, передбачені в Концепції, враховують інтереси суб'єктів кредитних відносин і спрямовані на усунення негативного впливу стримуючих чинників його розвитку: високої вартості інвестиційних кредитів, браку в кредитора довгострокової ресурсної бази, високих інвестиційно-кредитних ризиків, низької кредитоспроможності позичальників, недосконалої нормативно-правової бази та інфраструктури ринку інвестиційного кредитування, несприятливого інвестиційного клімату та бізнес-середовища.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в розвитку науково-методичних основ банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств, розробці практичних рекомендацій, спрямованих на стимулювання його розвитку в Україні, а саме:

1. Встановлено, що практика банківського інвестиційного кредитування сільськогосподарських підприємств поставила перед економічною наукою низку складних проблем, які вимагають поглибленого вивчення для їх практичного вирішення. Розгляд основних теоретичних аспектів і економічних засад банківського інвестиційного кредитування переконує, що це економічне явище є достатньо складним і багатогранним.

Уточнено, що банківське інвестиційне кредитування - це процес надання банками інвестиційних ресурсів у вигляді кредиту на створення нового або розширення, модернізацію чи підвищення ефективності вже існуючого бізнесу, а також досягнення соціального ефекту в невиробничій сфері, на термін, не менший строку окупності проекту, та за умови дотримання основних принципів кредитування з метою економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі. Уточнене визначення банківського інвестиційного кредитування найбільш повно розкриває його суть через конкретизацію джерела інвестицій, цільового спрямування інвестиційної діяльності, основних умов надання даного виду кредиту.

2. Виявлено, що особливостями банківського інвестиційного кредиту є: інвестиційний характер (наявність інвестиційного об'єкта); нестандартність умов інвестиційного кредитування; можливість одержання пільг; переважно довгостроковий характер і значні обсяги кредитів; наявність бізнес-плану та інвестиційного проекту; відповідність терміну кредитування строку окупності інвестиційного проекту; підпорядкованість правовій базі що регулює банківську та інвестиційну діяльність; високі витрати позичальника в передінвестиційному періоді; триваліший період прийняття рішення банком щодо кредитування; вищий відсоток за кредит; жорсткий контроль банка за діяльністю позичальника; необхідність вкладення власних коштів позичальника в інвестиційний проект.

3. З метою забезпечення відповідності засад теорії та практики банківського інвестиційного кредитування обґрунтована доцільність доповнення класифікації банківських інвестиційних кредитів за критеріями: кількості кредиторів - паралельним видом кредиту; за режимом кредитування - стимулюючим; за ступенем розподілу ризику запропоновано виділяти кредити з частковим регресом та повним регресом на позичальника, перестраховані; за правовою формою позичальників - кредити юридичним та фізичним особам, відокремленим підрозділам та фізичним особам-підприємцям.