Організація зберігання грошових засобів та проведення розрахункових операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Організація зберігання грошових засобів та проведення розрахункових операцій

Львів

2015



Зміст

Вступ

1. Фінансово-економічна характеристика господарства

2. Економічна суть грошових засобів та їх роль в проведенні розрахункових операцій

3. Рахунки в банку, порядок їх відкриття та оформлення операцій на них

4. Касові операції та порядок їх проведення. Штрафні санкції за порушення касової дисципліни

5. Організація оперативної роботи та контроль за зберіганням та раціональним використанням грошових коштів

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури



Вступ

Підприємства та підприємці, які мають рахунки, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка може бути одержана з власних рахунків в установах банків у межах наявних коштів та на цілі, визначені у чеку, без надання обґрунтовуючих документів і розрахунків. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

В процесі роботи зроблено висновки та пропозиції щодо організації зберігання грошових засобів та розрахунку грошових операцій.

Робота містить 1 рисунок, 6 таблиць, висновки і пропозиції та 9 літературних джерел.

Вільні кошти підприємств мають обов'язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у власних касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв'язку з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з банківського рахунку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств. Це виключає використання в розрахунках готівки і пов'язані з ними витрати на охорону, транспортування, але не виключає самої готівки з розрахункових операцій. Розрахунки і платежі здійснюються як правило за допомогою грошей. За своїм змістом розрахунки готівкою нічим не відрізняються від безготівкових перерахувань.

Кошти в валюті іноземних держав облічуються окремо по кожній валюті, але в перерахуванні на національну валюту України. Необхідність такого перерахування обумовлена тим, що грошовий вимірювач у бухгалтерському обліку виступає як узагальнюючий методичний прийом. Бухгалтерський баланс всіх підприємств України складається тільки в одній валюті, тобто в національній.

Іноземна валюта перераховується в національну за поточним курсом Національного банку України. При змінах валютних курсів до національної виникає різниця як результат переоцінки в балансі грошових коштів в іноземній валюті. Курсова різниця повинна бути списана в обліку відповідно до існуючого положення.



1. Фінансово-економічна характеристика господарства

На базі статуту та історичної довідки про діяльність конкретного підприємства (організації), варто вказати:

· назву підприємства, історію його розвитку, дату заснування і реєстрації, юридичну адресу;

· величину статутного капіталу;

· мету та предмет діяльності;

· організаційно-правову форму господарювання;

· охарактеризувати виробничу діяльність підприємства, його продукцію: призначення, ринки збуту, конкурентоспроможність;

· дослідити основних конкурентів та постачальників;

· описати організаційну структуру підприємства.

До основних типів організації структури змішаного делегованого управління фінансами на підприємстві відносять:

· адміністративно-фінансовий відділ;

· фінансово-економічний відділ;

· фінансово-інформаційний відділ;

· фінансово-юридичний відділ.

Незалежно від організаційної структури фінансового менеджменту встановлюється відповідальність конкретних працівників за повноту і своєчасність виконання поставлених завдань.

Для великих підприємств характерна складна система організації служби фінансового менеджменту (рис. 1.1). Це пояснюється збільшенням чисельності спеціалізованих підрозділів та розширенням фінансових можливостей. Очолює службу фінансового менеджменту фінансовий директор або віце-президент із фінансів.

Рис.1.1

Фінансова діяльність -- це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто, це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

· фінансове прогнозування та планування;

· аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

· оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

На основі теоретичних відомостей та фактичних даних об'єкта дослідження, необхідно охарактеризувати:

- організаційну структуру фінансового відділу підприємства;

- функціональні обов'язки спеціалістів фінансової служби;

- завдання, напрямки та зміст фінансової роботи підприємства;

- правове та нормативне забезпечення фінансової діяльності підприємства.

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства необхідне для того, щоб одержати певну кількість основних, найінформативніших параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансово-господарського стану підприємства.

З метою виявлення тенденцій розвитку підприємства проводиться аналіз основних фінансових показників за даними Форми № 1 та № 2 за два останні періоди (роки). Оцінку та аналіз основних показників необхідно здійснювати методом горизонтального (часового) аналізу, суть якого полягає в порівнянні кожної позиції звітності з відповідним показником за попередні періоди та визначенні відхилення значення показника поточного періоду від відповідного значення показника попередніх періодів.

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства здійснюється за такими показниками фінансових результатів.

1. Чистий дохід

2. Собівартість реалізованої продукції

3. Валовий прибуток (збиток)

4. Фінансовий результат від операційної діяльності

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

6. Чистий прибуток (збиток)

7. Загальний капітал підприємства (валюта балансу)

8. Власний капітал

9. Залучений капітал

10. Необоротні активи

11. Оборотні

Аналіз фінансового стану базується на даних фінансової звітності та бухгалтерського обліку, на розрахунку й зіставленні значної кількості показників і коефіцієнтів. Фінансово-економічний аналіз дає змогу реалізувати такі завдання: оцінити результати й ефективність діяльності підприємства, його поточний фінансовий стан, скласти прогноз розвитку фінансово-економічних показників на найближчу перспективу; оцінити динаміку фінансових показників за певний період часу і фактори, що викликали відповідні зміни; оцінити наявні фінансові обмеження на шляху реалізації організаційних перетворень; виявити й оцінити можливі джерела фінансування заходів щодо реструктуризації і можливий ефект від їх реалізації. Набір джерел інформації та методів, що застосовуються, і кількість показників, що розраховуються при проведенні фінансово-економічного аналізу, залежать від цілей дослідження.

2. Економічна суть грошових засобів та їх роль в проведенні розрахункових операцій

Грошові кошти - поняття бухгалтерського обліку, яке відображає найліквідніші активи підприємства та включає готівку в касі, кошти на рахунках в банках, електронні гроші, які емітуються у відкрито циркулюючій системі, депозити до запитання та кошти в дорозі.

Для здійснення виробничої діяльності підприємства крім основних засобів повинні мати в необхідних розмірах і оборотні засоби. Серед них найважливіше значення мають грошові кошти, необхідні для придбання техніки, виробничих матеріалів, оплати праці, розрахунків з бюджетом та іншими ланками фінансово-кредитної системи тощо.

Грошовими називають кошти у вигляді грошей, які перебувають у касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб та депозитах до запитання.

Основним джерелом (каналом) надходження грошових коштів на госпрозрахункових підприємствах є виторг від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг на сторону. Крім того, кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигнувань, виторгу від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, продажу валюти та валютних цінностей, здачі майна в оренду, страхових відшкодувань, фінансової допомоги від вищестоящих органів управління, банківських відсотків за розрахунково-депозитними операціями, пені, штрафів, недоплат за порушення господарських договорів, бюджетних дотацій, субвенцій тощо.

У процесі господарської діяльності підприємства постійно ведуть розрахунки з постачальниками за придбані в них основні засоби, сировина, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності та надані послуги; з покупцями, за куплені ними товари, з кредитними установами з позик і інших фінансових операцій; з бюджетом і податковими органами з різного роду платежів, з іншими організаціями та особами за різними господарськими операціями.

Грошові розрахунки проводяться або у вигляді безготівкових платежів, або готівкою.

Грошові кошти підприємств знаходяться в касі у вигляді готівкових грошей і грошових документів, на рахунках у банках, у виставлених акредитивах і відкритих особливих рахунках, у чекових книжках та рн Їх примноження, правильне використання, контроль за збереженням - найважливіше завдання бухгалтерії. Від успішності її вирішення багато в чому залежить платоспроможність підприємства, своєчасність виплати заробітної плати його персоналу, розрахунків із замовниками, платежів до бюджету та інших.

Метою бухгалтерського обліку грошових коштів є контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, правильністю та ефективністю використання грошових коштів і кредитів, забезпечення збереження грошової готівки і документів в касі.

З цієї мети випливають такі основні завдання обліку і контролю грошових коштів:

· Перевірка правильності документального оформлення і законності операцій з грошовими коштами, своєчасне та повне відображення їх в обліку

· Забезпечення своєчасності, повноти та правильності розрахунків за всіма видами платежів та надходжень, виявлення дебіторської та кредиторської заборгованостей, коштів у розрахунках в іноземній валюті

· Своєчасне виявлення результатів інвентаризації грошових коштів, документів і розрахунків, забезпечення стягнення дебіторської і погашення кредиторської заборгованостей у встановлені терміни

· Забезпечення збереження грошових коштів, документів у касі та інших місцях їх видачі, безперебійне задоволення готівкою всіх нагальних потреб підприємства, де за умовами розрахунків або виходячи з характеру діяльності вона необхідна

· Вишукування можливості найбільш раціонального вкладення вільних грошових коштів як джерела фінансових інвестицій, приносять дохід.

Таким чином необхідно здійснювати:

· Контроль за оплатою рахунків,

· Отримання боргів з позичальників і дебіторів;

· Спостереження за касовою дисципліною;

· Правильне заповнення первинної документації.

При уявній простоті обліку грошових розрахунків і, зокрема, касових операцій, тим не менш, багато практичні працівники допускають грубі порушення чинних правил обліку і розрахунків готівкою. Інколи це обертається для підприємства значними фінансовими втратами у вигляді штрафних санкцій.

При проведенні перевірки ревізори контролюють дотримання підприємствами платіжної та договірної дисципліни, а також сприяють застосуванню найбільш доцільних форм розрахунків. Таким чином бухгалтерія повинна виходити з принципу, що вміле використання грошей і коштів саме по собі може приносити підприємству додатковий дохід.

Як відомо, операції з готівковими коштами носять найпоширеніший і масовий характер.

Тому касові операції є такою ділянкою діяльності, який найбільш схильний до різного роду порушень і навіть зловживань.

У зв'язку з цим розроблено велику кількість нормативно-правових актів та інструктивних матеріалів з метою як можна більш повного і точного висвітлення обов'язків матеріально-відповідальних осіб та їх відповідальності в разі порушення законодавства, якими зобов'язаний керуватися ревізор при перевірці дотримання касової дисципліни. Основними способами проведення ревізії касових операцій є порівняння, спостереження та аналіз. Для їх здійснення використовуються прийоми фактичного і документального контролю.

До прийомів фактичного контролю відносяться інвентаризація, тобто перевірка фактичної наявності грошових коштів і документів в касі, а також обстеження касового господарства (полягає у зборі інформації, яка не може бути отримана в ході документальної перевірки).

Що стосується прийомів документального контролю, то сюди можна віднести формальну перевірку (наприклад, перевірка заповнення прибуткових рублевих касових ордерів на бланках суворої звітності форми КО-1 із заповненням усіх обов'язкових реквізитів); арифметичну перевірку; логічну й економічну перевірку (чи справді було доцільно видати директору на господарські потреби під звіт велику суму готівки, приміром, в 20 базових величин); нормативно-правову перевірку (наприклад, касир не має право видати підзвітній особі нову суму, якщо попередня заборгованість цієї особи не була погашена); зустрічну перевірку (зіставляються записи в облікових регістрах, що стосуються даної господарської операції) і перевірку документів за даними кореспондуючих рахунків.

Перевірка правильності ведення касових операцій проводиться суцільним чином. Починаючи з дня закінчення попередньої ревізії (аудиторської перевірки) всі касові документи піддаються суцільний перевірці. Основними документами, які необхідно вивчити при перевірці касових операцій, є:

· Прибуткові касові ордери форми КО-1 і КО-1в (для суб'єктів господарювання, що не використовують касові апарати підсумовуючі або спеціальні комп'ютерні системи), які перед застосуванням повинні бути в обов'язковому порядку зареєстровані в податкових органах, після чого вони враховуються як бланки суворої звітності; витратні касові ордери, платіжні відомості, квитанції до касових ордерів та інші документи.

· Касові чеки - документи, що засвідчують покупку товару за допомогою касового апарату, в якому вказана вартість товару, дату придбання і номер касового апарату. Оприбуткування коштів із застосуванням касових чеків проводиться при використанні суб'єктами господарювання касових підсумовуючих апаратів або спеціальних комп'ютерних систем.

· Журнал реєстрації касових ордерів за формою КО-3, в якому реєструються всі прибуткові і витратні касові ордери та прирівняні до них документи, відомості на видачу зарплати

· Касова книга форми № КО-4 для обліку рублів і окремі книги для обліку валюти в яких ведеться облік касових операцій.

· Виписки банку з рахунку підприємства з прикладеними до них документами;

· Журнали-ордера за кредитами рахунків "Каса", "Розрахунковий рахунок", "Спеціальні рахунки в банках", "Грошові документи", "Переклади їсти дорогою",

· Відомості до відповідним журналам-ордерам, які проводяться по дебету рахунків, а також машинограми при механізованої обробці облікової документації.

· Авансові звіти склад первинних касових документів, з одного боку, дуже вузьке - це прибуткові та видаткові касові ордери, касова книга. З іншого боку,касові операції пов'язані практично з усіма іншими розділами обліку, наприклад, з реалізацією,розрахунками з підзвітними особами, з постачальниками і т. д. Отже, під час перевірки необхідно зіставити касові документи з іншими.

3. Рахунки в банку, порядок їх відкриття та оформлення операцій на них

Грошові розрахунки можуть набувати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, зазвичай, надають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава -- не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту. Між готівковими і безготівковими розрахунками існує тісний взаємозв'язок.

Готівкову форму розрахунку застосовують:

- для розрахунків із працівниками (виплата заробітної плати, грошових компенсацій, премій, дивідендів, пенсій тощо);

- забезпечення нагальних господарських потреб (на придбання канцелярських товарів, оплату витрат на відрядження тощо);

- розрахунки між підприємствами -- діловими партнерами (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо, але не більше ніж 10 000 грн на день), за умови відсутності в них податкової заборгованості.

Розрахунки в готівковій формі для підприємств усіх видів діяльності і форм власності проводяться з оформленням таких документів:

- податкова накладна;

- прибуткові і видатковий касові ордери;

- касовий або товарний чек;

- квитанції;

- договір купівлі-продажу;

- актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг).

Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти. Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека, що є розпорядженням банкові видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки. Порядок ведення касових операцій в Україні затверджено постановою НБУ "Про затвердження Змін до Положення ведення касових операцій у національній валюті України" від 10.08.2005 р. № 277.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам -- суб'єктам підприємницької діяльності для зберігання коштів і здійснення усіх видів операцій за цими рахунками.

Поточні рахунки відкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок бюджетів. Депозитні рахунки відкриваються підприємствам та фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою банку на визначений у договорі термін.

Установи банків відкривають депозитні рахунки підприємствам за умови подання ними таких документів:

* копії документа, що підтверджує взяття підприємства або його відокремленого підрозділу на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідченої тим органом, який видав документ, нотаріально чи уповноваженим працівником банку;

* копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки (подається, якщо підприємство або його відокремлений підрозділ використовують найману працю);

* копії довідки про внесення підприємства або його відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідченої нотаріально або органом, який видав довідку, або уповноваженим працівником банку;

* картки зі зразками підписів і відбитком печатки, засвідченої нотаріально або організацією, якій підпорядковується підприємство (вимагається, якщо клієнт не має в цій установі банку поточного рахунка і в депозитному договорі передбачено перерахування коштів після закінчення терміну зберігання з використанням платіжного доручення).

Кошти на депозитні рахунки підприємств перераховуються з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок; забороняється проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка підприємства або його відокремленого підрозділу. На даному підприємстві здійснюється поряд оплати платіжних документів з поточного рахунку в банку можна зобразити так (таблиця 3.1.)

Таблиця 3.1.

Порядок оплати платіжних документів з поточного рахунку в банку

Дата	Зміст операції	Надходження	Видача	Залишок на кінець дня
01.02	Залишок грошових коштів	-	-	5234,12
03.02	Одержано виручки від реалізації продукції	12567,34	-	17801,46
06.02	Виплата заробітної плати, рн..	-	14312,54	3488,92
13.02	Попередня оплата за продукцію	5400,00	-	8888,92
20.02	На оплату податку на додану вартість	-	6706	2182,92
20.02	Надходження готівки з каси	1347,00	-	3529,92
20.02	На оплату за запасні частини та інші товарно-матеріальні цінності для основної діяльності	-	11419	-7889,08
22.02	Штраф за порушення умов поставок продукції	290	-	-7599,08
28.02	Платежі за оренду приміщення	333	-	-7266,08

У даній таблиці ми можемо звернути увагу, що дане підприємство не здатне оплатити дані платежі, тому що до підприємства надходить мала кількість готівки. І 20 лютого ми перше здійснили оплату податку на додану вартість, вже після чого почали приймати надходження в касу.

Нараховані відсотки за депозитами підприємств відповідно до умов депозитного договору можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення депозиту. Кошти на депозитні рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого власного вкладного або поточного рахунка. Фізичні особи відповідно до умов договору можуть перераховувати нараховані відсотки за депозитами на поточний рахунок, на поповнення депозиту або отримувати їх готівкою. Підприємствам для відкриття поточних рахунків і поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

а) заяву на відкриття рахунка встановленого зразка. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо у штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, заяву підписує лише керівник;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій);

в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє. Положення, що затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи указами Президента України, нотаріального засвідчення не потребують. Установи та організації, які діють на підставі законів, статути (положення) не подають;

г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

ґ) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. До картки включається також зразок відбитка печатки підприємства;

д) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

є) копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку, або уповноваженим працівником банку;

є) копію страхового свідоцтва, яке підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, або уповноваженим працівником банку.

Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття бюджетного рахунка.

4. Касові операції та порядок їх проведення. Штрафні санкції за порушення касової дисципліни

Підприємства та підприємці, які мають рахунки, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка може бути одержана з власних рахунків в установах банків у межах наявних коштів та на цілі, визначені у чеку, без надання обґрунтовуючих документів і розрахунків.

Усі готівкові розрахунки підприємств і підприємців між собою і з громадянами проводяться на основі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №72 від 19. 02. 2001 року, а також Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.

На даному підприємстві порядок встановлення ліміту залишку грошових коштів в касі господарства здійснюється таким чином (табл. 4.1.)

Таблиця 4.1.

Порядок встановлення ліміту залишку грошових коштів в касі господарства

Показники	Сума
Норма запасу днів готівки	5
Кількість робочих днів в періоді, що вибраний для встановлення ліміту грошових коштів в касі	74
Надходження грошей в касу за 3 місяці	32943
Ліміт в касі	2225,8
Затверджений ліміт готівки	121

Згідно даної таблиці, ми можемо зробити висновки, що норма запас готівки у касі становить 5 днів, а ліміт у касі 2225,8.

Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. Порядок перевірки дотримання ліміту залишку грошових котів в касі підприємства здійснюється завдяки обчисленню руху готівки в касі (табл. 4.2.).



Таблиця 4.2.

Рух готівки в касі підприємства у жовтні

Дата	Залишок на початок дня	Надходження готівки в касу	Видача готівки з каси	Залишок готівки на кінець дня	Понадлімітні залишки
1.10	112,08	-	-	112,08	-
2.10	112,08	1230,0	1235,12	106,96	-
3.10	106,96	652,48	649,58	109,86	-
4.10	109,86	219,34	220,47	108,73	-
5.10	108,73	2145,46	2145,46	108,73	-
6.10	108,73	237,69	230,00	116,42	-
9.10	116,42	602,46	592,40	126,48	5,48
10.10	123,48	1600	1040,52	682,96	561,96
11.10	682,96	3200,00	3200,00	682,96	561,96
12.10	682,96	125,15	123,20	685,31	564,31
13.10		-	1639,43	121	-
16.10	121	3840	-	3961	3840

Роблячи висновки з даної таблиці, можна сказати, що 13 жовтня ми віднесли готівку до банку і наш ліміт становить 121.

Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства.

Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні та вечірні каси установ банків, інкасаторам Національного банку або установ комерційних банків, підприємствам поштового зв'язку для переказів на їх поточні рахунки в установах банків.

Готівкова виручка підприємств може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку в своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Підприємства, що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банків у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України.

Для своєчасного одержання в установі банку потрібної суми готівки підприємства у встановлені банком строки мають попередити (письмово або усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах та розмінній монеті.

Підприємства можуть надавати на вимогу обслуговуючої установи банку при виникненні будь-яких сумнівів щодо проведення ними операцій, що не є економічно виправданими або суперечать чинному законодавству та в значних сумах (перевищують еквівалент 10,0 тис. євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком), копії розрахункових звітних документів (касові й товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи), а також актів закупівлі, рахунків-фактур тощо, які підтверджували б здійснені цільові витрати одержаної в установах банків готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці та отриманням чистого доходу підприємця).

Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Готівка, що одержана в установі банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в установі банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

- за відрядженнями -- протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

- на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі -- закупівля сільгосппродукції та заготівля втор-сировини), -- протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

- на всі інші виробничі (господарські) потреби -- наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження має подати до бухгалтерії підприємства повний звіт про суми, що були їй видані для вирішення виробничих (господарських) питань і безпосередньо на відрядження.

У разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб підприємства він звітує за витрачені кошти у вищезазначеному порядку. рахунок банк касовий кошти

Фізичні особи -- довірені особи клієнтів (юридичних осіб), які одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної картки для вирішення виробничих (господарських) питань або на відрядження (згідно з вимогами Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 р. № 479, зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.11.99 р, № 802/4095), використовують її за цільовим призначенням без оприбуткування в касі підприємства. Зазначені довірені особи мають подавати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт разом з підтвердними документами. До підприємств застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за:

· перевищення встановлених лімітів каси;

· неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки;

· перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів;

· витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу;

· використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

· проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.

За наявності податкової заборгованості на підприємстві застосовують штрафні санкції. (табл. 4.3.)

Таблиця 4.3.

Порядок перевірки операцій з використання готівки за наявності податкової заборгованості

Показники	Сума
Дата виникнення податкової заборгованості	19.09
Дата погашення податкової заборгованості	24.09
Дата виплати авансу	22.09
Сума виплаченого авансу	23880,36
В т.ч. за рахунок готівкової виручки	6206,2

У даній таблиці ми можемо побачити, що виникла податкова заборгованість 19 вересня, а погасили її 24. Тобто, сума аванс не можна оплачувати, якщо є податкова заборгованість, а вони видали аванс 22 вересня, що є порушенням.



Таблиця 4. 4.

Порядок перевірки видачі готівки під звіт і її використання

Показник	Сума
1.Початковий термін відрядження	02.09
Видано під звіт, грн..	435
Дата подання фінансового звіту	04.09
Здано невитрачений залишок підзвітної суми, грн..	16,6
2.Початковий термін відрядження	02.09
Видано під звіт, грн..	35
Дата подання фінансового звіту	03.09
Наявність заборгованості за підзвітними сумами попереднього звітного періоду	1,26

У цій таблиці ми можемо зробити висновок, що за другою підзвітною особою числиться заборгованість за підзвітними суумами попереднього звітного періоду у сумі 1,26.

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; ( Абзац третій частини першої статті 1 в редакції Указу Президента N 802/2001 ( 802/2001 ) від 07.09.2001 )

- за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат; ( Абзац четвертий частини першої статті 1 в редакції Указу Президента N 802/2001 ( 802/2001) від 07.09.2001 )

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Таблиця 4.5.

Визначення розміру штрафних санкцій за порушення правил ведення касових операцій

Види порушень	Сума виявлених порушень	Розмір штрафних санкцій	Сума штрафних санкцій
Використання готівкової виручки на виплату зарплати за наявності податкової заборгованості	6206,2	штраф у розмірі витраченої готівки	12412,4
Наявність заборгованості за підзвітними сумами попереднього звітного періоду	1,26	25%	0,35
Перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства	1688,23	У двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день	5064,69

Отже, на підприємство буде накладатися штраф за трьома видами порушень і сума штрафних санкцій буде становити 17477,44грн.

5. Організація оперативної роботи та контроль за зберіганням та раціональним використанням грошових коштів

Економічний контроль - це діяльність органів контролю по спостереженню за відповідністю здійснених господарських операцій з формування, зберігання і використання активів та зобов'язань підприємства, прийнятим управлінським рішенням та положенням нормативних актів держави, власника і виконавчих органів, виявленню відхилень, допущених у ході їх виконання, та визначенню наслідків впливу відхилень на формування фінансових результатів.

Метою економічного контролю власників підприємств є сприяння раціональному використанню природних ресурсів, засобів і предметів праці та самої праці в процесі господарської діяльності.

Система внутрішнього економічного контролю визначається внутрішніми правилами та процедурами контролю, які запроваджуються власником підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій і помилок, достовірності бухгалтерських записів та своєчасної підготовки фінансової інформації. Система внутрішнього економічного контролю виходить за межі тих аспектів, котрі безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку і включає в себе:

а) середовище контролю, де відбуваються операції - заходи і записи, які характеризують загальне ставлення керівництва і власників підприємства до діючої системи внутрішнього контролю, важливість діючої системи внутрішнього контролю для підприємства.

До факторів середовища контролю належать:

- діяльність керівництва (власників);

- економічна політика та методи керівництва;

- організаційна структура підприємства і методи розподілу функцій управління та відповідальності;

- управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу обов'язків;

б) специфічні заходи контролю, які забезпечують:

- періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;

- перевірку арифметичної точності записів;

- контроль умов функціонування та використання комп'ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю над періодичними змінами комп'ютерних програм, доступ до бази інформаційних даних;

- введення та перевірку контрольних рахунків і перевірочних облікових реєстрів по рахунках;

- порядок проходження та затвердження документів (графік документообігу);

- зіставлення прийнятих внутрішніх правил з вимогами законодавчих актів та зовнішніми джерелами інформації;

- порівняння загальної суми наявних грошових коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних запасів із записами в облікових реєстрах;

- порівняння та аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з показниками фінансового плану (прогнозу).

Для досягнення мети за наслідками економічного контролю можуть коригуватися: правила здійснення господарських операцій; існуючі норми і нормативи, а також одночасно як правила здійснення господарських операцій, так і існуючі норми і нормативи. Бухгалтерська служба є органом контролю виконавчих органів управління підприємством.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Головним завданням бухгалтерського обліку є:

- забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю та рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до діючих внутрішніх і зовнішніх нормативів і кошторисів;

- своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення та мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

- формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними і банківськими установами та іншими зацікавленими органами.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах:

- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

- послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

- безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

- періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Органом контролю власників за господарською діяльністю підприємства є ревізійна комісія.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами власників і підзвітна їм. Наявність ревізійної комісії в структурі органів управління підприємств, крім приватних та державних, є обов'язковою.



Висновки і пропозиції

У господарському обороті сфера застосовування готівки обмежена. Готівку використовують в основному для розрахунків з працівниками підприємств -- виплати заробітної плати, пенсій, допомоги, а в окремих випадках -- для розрахунків за товари та послуги. Між підприємствами, організаціями, установами та ланками фінансово-кредитної системи розрахунки здійснюються в основному в безготівковій формі через установи банків.

Сутність безготівкової форми розрахунків полягає в тому, що платежі за товари та послуги, а також інші перерахування здійснюються не готівкою, а шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок постачальника або одержувача коштів відповідною установою банку. Ця форма розрахунків призначена для заміни готівки у платіжному обороті. При побудові системи розрахунків необхідно виходити з вимог найбільшого наближення моменту здійснення платежу до моменту отримання продукції, товарів, послуг, недопущення утворення необгрунтованої кредиторської заборгованості, максимальної економії платіжних коштів для розрахунків та можливості забезпечення якнайефективнішого контролю за використанням грошових коштів.

У безготівкових розрахунках як постачальникам, так і покупцям необхідно дотримуватись таких принципів:

1. Клієнти мають вибирати установи банків для зберігання грошових коштів і форми безготівкових розрахунків самостійно.

2. Розрахунки, як правило, необхідно здійснювати одразу після відпуску (відвантаження) товарів, надання послуг або одночасно з ними.

3. Платежі мають здійснюватися через установи банку та під їх контролем тільки за розпорядженням платника та за наявності у нього необхідних коштів або права на отримання банківського кредиту.

4. Грошові кошти мають використовуватися тільки за цільовим призначенням.

5. Розрахунки необхідно здійснювати на основі розрахунково-платіжних документів типової форми.

Залежно від об'єктів платежів безготівкові розрахунки поділяються на розрахунки за товарними і нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з оплатою отриманої продукції, придбанням товарно-матеріальних цінностей та отриманням послуг. У платіжному обороті вони мають найбільшу питому вагу.

До розрахунків за нетоварними операціями належать платежі в бюджет, із соціального та майнового страхування, погашення кредитів та відсотків за ними, із сплати пені, штрафів, недоутримок за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та ін. Залежно від місця здійснення платежу і перебування платника розрахунки поділяються на місцеві та міжміські. Місцевими є розрахунки, що здійснюються між підприємствами та організаціями, яких обслуговує одна або кілька місцевих установ банку. Міжміськими є розрахунки між підприємствами та організаціями, яких обслуговують установи банків, розміщені в різних містах або населених пунктах.

Залежно від конкретних умов (місця здійснення розрахунків, погодження між платниками та постачальниками, банківських правил про порядок оформлення та здійснення платежу) у системі безготівкових розрахунків застосовуються такі форми розрахунків: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; із застосуванням чеків; акредитивами; векселями та ін. Кожній формі безготівкових розрахунків відповідають певні види розрахункових документів, на основі яких банк виконує доручення про платежі. Так, у розрахунках платіжними дорученнями використовується платіжне доручення, у розрахунках платіжними вимогами-дорученнями -- платіжна вимога-доручення, у розрахунках акредитивами -- заява на акредитив, у розрахунках чеками -- розрахунковий чек, у розрахунках векселями -- простий та переказний векселі тощо. Форми безготівкових розрахунків встановлені НБУ, а порядок їх застосування -- Інструкцією про безготівкові розрахунки в України в національній валюті. Суворе дотримання принципів, форм та правил здійснення безготівкових розрахунків забезпечує їх чітку організацію, прискорює оборотність коштів у розрахунках, знижує дебіторську та кредиторську заборгованість, сприяє укріпленню розрахунково-платіжної дисципліни, господарського розрахунку та підвищенню ефективності виробництва.



Список використаної літератури

1. Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства. / О.М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. I.Орлов, К. Я. Петрова - К.: Либідь, 1998. - с.430

2. Гринькова В. М.Доюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посібник. / В.М. Гринькова - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - с.424

3. Кірейцева Г.Г. Фінанси підприємств.: Навч. посібник. Курс лекцій. / Г.Г. Кірейцева Курс лекцій. - К.:ЦУЛ, 2004.с.268.

4. Марич П. М. Практикум з курсу "Фінанси агропромислових формувань": / П.М. Марич- Львів,- с.540

5. Онисько С. М. Фінанси підприємств./ С.М. Онисько Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: "Магнолія Плюс", 2004. - с.367

6. Поддерьогін А. М. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін, Л. Д. Буряк , А. М. Нам та ін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000.-460 с.

...