Організація і методика внутрішнього аудиту в банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний економічний університет

УДК 657.6 : 336.71

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В БАНКУ

Маркевич Микола Андрійович

Одеса 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Усач Богдан Федорович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Давидов Григорій Миколайович, Кіровоградський національний технічний університет, декан факультету обліку і фінансів

кандидат економічних наук, доцент Слободяник Юлія Борисівна, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Захист відбудеться 14 квітня 2011 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська,8 ауд. 217.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська,8

Автореферат розісланий 12 березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Ковальов А.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Банківська система України відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин у нашій державі. У період економічного зростання банки завдяки лібералізації доступу позичальників до кредитних коштів, розширенню переліку банківських продуктів, стабільній роботі на ринку сприяли пожвавленню ділової активності суб'єктів господарювання та фізичних осіб. До початку кризи банківська система України розвивалась прискореними темпами, завдяки чому до неї виявляли підвищений інтерес закордонні інвестори - відбувалась активна експансія іноземного капіталу в банківську сферу країни. Однак, починаючи з 2008р. в Україні розпочалось погіршення макроекономічної ситуації. Зумовлена як впливом світових тенденцій розвитку, так і структурними недоліками української економіки, наприкінці 2008 р. країну охопила жорстка фінансово-економічна криза. Її проявами стали відчутне зменшення довіри до банківської системи України, запровадження Національним банком України тимчасових адміністрацій у ряді банків, процес масового відтоку депозитів, стрімке зростання кількості проблемних кредитів та соціальне напруження у суспільстві.

Внутрішній аудит у банківській сфері України було впроваджено порівняно недавно (1998 р.). Сьогодні необхідним є подальше вивчення теоретичних надбань та передового світового досвіду, впровадження новітніх методів підходу до даного питання.

Вагомий внесок у дослідження проблем аудиту зробили такі вітчизняні вчені як: М. Т. Білуха, О. С. Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, Б. І. Валуєв, О. В. Васюренко, А. М. Герасимович, В. В. Головач, З. В. Гуцайлюк, Г. М. Давидов, Н. І. Дорош, С. Я. Зубілевич, О. І. Кірєєв, Л. М. Крамаровський, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, О. А. Петрик, І. І. Пилипенко, О. Ю. Редько, В. С. Рудницький, В. Я. Савченко, В. В. Сопко, Б. Ф. Усач. Дослідження різноманітних аспектів теорії і практики аудиту провели зарубіжні практики та науковці: Р. Адамс, В. Д. Андреєв, Е. А. Аренс, С. М. Бичкова, Ю. А. Данилевський, Ф. Л. Дефліз, Л. Р. Діксі, Г. Р. Дженік, Дж. К. Лоббек, А. Д. Новодворський, Р. К. Маутц, Р. Монтгомері, В. М. О'Рейллі, С.В. Панкова, В. І. Подольський, Дж. К. Робертсон, Я. В. Соколов, О. Сонін, М. Б. Хірш, Г. А. Шараф.

Однак, незважаючи на значний науковий доробок вчених та практиків з даної теми, ряд наукових аспектів організації і методики внутрішнього аудиту в банку опрацьовані недостатньо та потребують подальших досліджень, глибшого вивчення і формування нових підходів їх удосконалення.

Кризові явища в економіці виявили ряд проблем та недоліків у системі внутрішнього контролю банків, які в період зростання або були не такими помітними, або ними вдавалося ефективно управляти. Окремі банки виявилися неготовими до ризиків погіршення ліквідності, зростання проблемного кредитного портфелю, про які мав би попередити внутрішній аудит. Тому ефективність діяльності цього структурного підрозділу банку ще не втратила актуальності.

Сьогодні маловивченими є питання забезпечення належного рівня якості послуг, що надаються внутрішнім аудитом. Крім того, на сучасному етапі все ще малодослідженим залишається поняття контролю якості послуг внутрішнього аудиту банку та його організаційних аспектів.

Особливої актуальності набуває питання про підвищення значення й ролі служби внутрішньобанківського аудиту щодо викриття та запобігання можливостям використання банку в шахрайських схемах. Зважаючи на те, що злочинні операції щоразу стають все більш складними та заплутаними, виникає об'єктивна необхідність постійного вивчення та удосконалення протидії реалізації в банку протизаконних схем.

Актуальність дисертаційної роботи визначається недостатнім рівнем дослідження організації та методики внутрішнього аудиту в банку, а також необхідністю їх удосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) за темою «Формування системи управлінської інформації в банках» (державний реєстраційний номер 0110U000030). У межах наукової програми автором досліджено теоретичні аспекти використання управлінської інформації у системі внутрішнього контролю банку. Крім того, автор дисертації є членом творчого колективу з виконання науково-дослідної теми «Удосконалення обліку, аналізу та аудиту фінансового стану суб'єктів господарювання».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретико-методичних та практичних питань організації і методики внутрішнього аудиту в банку й розробка науково обґрунтованих рекомендацій з їх удосконалення. У відповідності до поставленої мети визначено наступні пріоритетні завдання:

дослідити роль і місце внутрішнього аудиту в системі контролю за діяльністю банків;

розкрити суть теоретико-методологічних основ внутрішнього аудиту банківської діяльності;

дослідити поняття «якість аудиту» та дати визначення поняттю «якість внутрішнього аудиту в банку»;

розробити проект Положення про контроль якості послуг внутрішнього аудиту банку;

розробити оптимальну модель проведення внутрішнього аудиту в банку; аудит кредит банк реструктуризований

надати рекомендації щодо удосконалення внутрішньобанківського аудиту шляхом розроблення схеми проведення внутрішнього аудиту банківських продуктів кредитного характеру;

розробити рекомендації щодо покращення внутрішнього аудиту реструктуризованих банком кредитів.

Об'єктом дослідження є комплекс організаційно-методичних питань, що пов'язані з діяльністю служби внутрішнього аудиту банку.

Предметом дослідження є організаційні, методичні та практичні аспекти внутрішнього аудиту в банку, а також питання внутрішнього аудиту кредитної діяльності банку і якості внутрішньобанківського аудиту і контролю.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження було використано методи наукового пізнання економічних явищ та процесів. Обґрунтування результатів дисертації проведене з використанням загальнонаукових методів сучасної економічної науки: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, групування і класифікації, анкетування, графічного методу та методу коефіцієнтів.

Зокрема, під час вирішення визначених у дисертаційній роботі завдань використано наступні методи: історичний, логічний та ретроспективний аналіз - для розгляду історичних аспектів та тенденцій розвитку внутрішнього аудиту; синтезу, індукції, дедукції, спостереження та анкетування - для теоретичного осмислення проблематики організації та методики внутрішнього аудиту в банку; групування та класифікації - для виявлення взаємозв'язку між розрізненими показниками системи внутрішньобанківського контролю; графічний метод та метод коефіцієнтів - на етапі удосконалення організації та методики внутрішньобанківського аудиту.

Теоретично-методичну основу дослідження склали закони України, нормативно-правові акти Національного банку України та Аудиторської палати України, Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики видання 2006 року, що також прийняті в Україні в якості Національних стандартів, Міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудиту та Кодекс етики внутрішнього аудитора, праці українських та зарубіжних вчених і практиків в області аудиторської діяльності, Internet, власні публікації автора.

Наукова новизна дослідження полягає в розробленні теоретико-методичних основ і науковому обґрунтуванні принципів організації та методики функціонування системи внутрішнього аудиту в банку в сучасних економічних умовах господарювання.

Під час дисертаційного дослідження отримані та виносяться на захист наступні наукові результати:

вперше:

розроблено матрицю ймовірних варіантів реструктуризації заборгованості за кредитом, що ґрунтується на оцінці рівня лояльності між банком і позичальником, що дозволило запропонувати методичний підхід до визначення пріоритетності перевірки внутрішньобанківськими аудиторами кредитів, що реструктуризовані банком;

удосконалено:

систему внутрішньобанківського контролю на основі розробленої оптимальної моделі проведення внутрішнього аудиту в банку, що дозволяє здійснити перевірку на належному якісному рівні всіх сфер діяльності фінансово-кредитної установи, які містять у собі потенційні ризики;

організаційні підходи до системи внутрішнього контролю банку на основі розробленого проекту Положення про контроль якості послуг внутрішнього аудиту банку. Це дасть змогу підвищити ефективність роботи внутрішньобанківських аудиторів;

методичні підходи до оцінки результативності та якості реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів банку шляхом надання теоретичного визначення цих понять й розроблення коефіцієнтів їх обчислення. Це сприятиме більш ефективному функціонуванню системи моніторингу процесу реструктуризації;

набули подальшого розвитку:

підходи до розуміння сутності поняття «якість внутрішнього аудиту в банку» як узагальнений ефект роботи служби внутрішньобанківського аудиту, що виражається в мірі відповідності професійної думки внутрішнього аудитора потребам Спостережної ради банку чи інших зацікавлених користувачів та в обґрунтованій впевненості в тому, що внутрішній аудит в банку здійснюється відповідно до чинного законодавства України, вимог Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики;

обґрунтування доцільності організації служби внутрішньобанківського аудиту, зокрема визначення оптимального співвідношення між перевірками та консультаційною діяльністю внутрішніх аудиторів банку, специфіки роботи аудиторів в умовах комп'ютерної обробки даних, ступеню залучення працівників служби внутрішнього аудиту в діяльність щодо розроблення внутрішньобанківських методичних рекомендацій, проектів інструкцій, положень, встановлення факту актуальності підбору кваліфікованого персоналу та постійного навчання внутрішньобанківських аудиторів, важливі аспекти функціонування служби внутрішнього аудиту банку;

підходи до виявлення фактів застосування шахрайських схем під час роботи з платіжними картками, здійснення операцій кредитного характеру, відмивання «брудних грошей», що завдають банку матеріальні збитки та погіршують його ділову репутацію.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та можливості застосування у практичній діяльності банків запропонованих автором рекомендацій щодо удосконалення методики внутрішнього аудиту, що спрямовані на підвищення ефективності системи внутрішнього контролю та забезпечення її належного якісного рівня.

Окремі розробки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи використовуються Національним банком України (довідка №16-311/61 від 12.01.2011р.), а також реалізовуються у практичній діяльності ВАТ КБ «Надра» (довідка №26-7-18436 від 23.09.2010р.), ПАТ «КРЕДОБАНК» (довідка №21-2069/11 від 28.10.2010р.), ПАТ «Фольксбанк» (довідка №10-5/21708 від 14.10.2010р.), Тернопільської філії ПАТ КБ «Приватбанк» (довідка №5-3/12789 від 20.09.2010р.), ФГ «Едем» (довідка №84 від 03.09.2010р.), ТзОВ «Львівська пивна компанія» (довідка №415 від 24.09.2010р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, в якому подано авторське бачення наукових питань щодо удосконалення організації та методики внутрішнього аудиту в банку. Усі результати дослідження, які виносяться на захист, розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях та семінарах: науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 20-22 квітня 2007р.), IІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 25-26 жовтня 2007р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 23-24 жовтня 2008р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 4-5 листопада 2009р.); Міжвузівському науково-практичному семінарі в рамках науково-навчального комплексу «Економосвіта» на тему «Удосконалення організації обліку, аналізу і аудиту фінансового стану суб'єктів господарювання» (Львів, 17 червня 2010р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць. З них 8 статей опубліковано у фахових виданнях, а 5 - у матеріалах і тезах конференцій, інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,6 друк. арк., з яких автору особисто належать 4,0 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках друкованого тексту. Робота містить 8 таблиць на 7 сторінках, 28 рисунків на 17 сторінках, 11 додатків на 83 сторінках. Список використаних джерел містить 215 найменувань на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, сформульовано мету, завдання, предмет та об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі дисертації «Теоретичні засади організації та методики внутрішнього аудиту в банківських установах» досліджено суть та види контролю за діяльністю банків, розкрито сутність і класифікацію внутрішньобанківського аудиту та науково обґрунтовано його роль у діяльності банку. Досліджено еволюцію розвитку внутрішньо аудиту як складової частини внутрішнього контролю.

У сучасних умовах банки відіграють важливу роль у формуванні загальної економічної кон'юнктури. Банківська система не зможе виконувати покладені на неї функції щодо акумулювання тимчасово вільних ресурсів за відсутності довіри між банками та їх клієнтами. Тому ефективна система контролю як спосіб забезпечення стабільності банку повинна бути одним із пріоритетів стратегії його розвитку. Банки, на відміну від підприємств, підпадають під більш жорстке державне регулювання та нагляд. Контроль за діяльністю банків здійснюється як ззовні, так і з середини організації.

Підсистема зовнішнього контролю складається з банківського нагляду, що здійснюється Національним банком України, та зовнішнього аудиту, який проводять відомі аудиторські фірми. В Україні функцію банківського нагляду покладено на Національний банк України. На міжнародному рівні система банківського нагляду будується відповідно до Основних принципів ефективного банківського нагляду, опублікованих Базельським комітетом з питань банківського нагляду. Зовнішній аудит банків, як правило, здійснюють загальновідомі аудиторські фірми з відмінною репутацією. На міжнародному рівні аудиторська діяльність регулюються Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики, видання 2006р., що розроблені Міжнародною федерацією бухгалтерів та прийняті в Україні в якості Національних нормативів аудиту.

Внутрішній контроль за діяльністю банку забезпечують Загальні збори учасників, Спостережна рада, Ревізійна комісія, Правління, служба внутрішнього аудиту та кожний структурний підрозділ установи в межах своєї компетенції. Особливе місце в системі внутрішнього контролю за діяльністю банку належить службі внутрішнього аудиту як органу оперативного контролю Спостережної ради за діяльністю установи. Система регулювання внутрішнього аудиту в банках України складається з законодавчо-нормативної бази України, Міжнародних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики, внутрішніх документів банку (рис.1).

Під час написання дисертаційної роботи встановлено, що питаннями аудиту, в тому числі й внутрішнього, займалися вітчизняні й зарубіжні вчені. Нині вже встановлено його суть, розроблено класифікацію та певною мірою обґрунтовано його значення для організації. Однак результати проведеного анкетування персоналу служб внутрішнього аудиту окремих банків свідчать про те, що сьогодні залишається ряд недостатньо досліджених аспектів внутрішнього аудиту в банку, що потребують подальшого вивчення, серед яких наступні: недостатнє провадження інформаційних технологій в процедури внутрішньобанківського аудиту, потреба постійного навчання та підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, проблема забезпечення реальної незалежності служби внутрішнього аудиту від вищого виконавчого керівництва. Також встановлено, що сьогодні банки недостатньо уваги приділяють системі контролю за якістю роботи служб внутрішнього аудиту.

Під час написання дисертаційної роботи автором досліджено історію становлення внутрішнього аудиту в контексті розвитку аудиту взагалі та як складової частини внутрішнього контролю.

У другому розділі дисертації «Організаційні засади діяльності служби внутрішнього аудиту в банківських установах» проведено аналіз стану стандартизації внутрішнього аудиту і регламентації його етичних аспектів на міжнародному та національному рівнях, досліджено й критично оцінено дотримання стандартів і етичних норм на практиці та у зв'язку з цим порушено окремі актуальні аспекти діяльності внутрішнього аудитора у банку. Автором досліджено засади функціонування служби внутрішнього аудиту в банку, їх реалізація на практиці, вивчено підходи до розуміння поняття «якість аудиту». Це дало змогу критично оцінити деякі запропоновані вітчизняними науковцями погляди на організаційну структуру служби внутрішнього аудиту в банку, розробити та графічно зобразити власне бачення організаційної структури внутрішньобанківського аудиту, запропонувати визначення поняття «якість внутрішнього аудиту в банку» та розробити проект Положення про контроль якості послуг внутрішнього аудиту банку.

Проведений аналіз стану стандартизації внутрішнього аудиту та регламентації його етичних аспектів на міжнародному й національному рівнях свідчить про те, що від внутрішньобанківських аудиторів вимагається дотримання високих стандартів поведінки, в основі яких закладено професійно-моральні чесноти.

На міжнародному рівні діяльність внутрішніх аудиторів будується відповідно до Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики. Вони розроблені й пропагуються Інститутом внутрішніх аудиторів. В Україні для потреб стандартизації внутрішньобанківського аудиту використовуються Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України та Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ, які розроблені Національним банком України. Результати проведеного автором дисертації анкетування внутрішніх аудиторів банківських установ показують, що розроблені Національним банком України Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України та Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ є базою для розроблення внутрішньобанківських стандартів внутрішнього аудиту у банках 53% внутрішніх аудиторів, що були опитані. У решті випадків вищезазначені вимоги регулятора поєднуються з положеннями розроблених Інститутом внутрішнього аудиту Міжнародних стандартів внутрішнього аудиту й Кодексу етики та стандартами материнських компаній.

Проведений аналіз стану дотримання на практиці стандартів внутрішнього аудиту та результати проведеного анкетування внутрішніх аудиторів банків дали можливість порушити проблемне питання підпорядкування служби внутрішнього аудиту в банку для її максимальної ефективності. Метою проведення анкетування внутрішньобанківських аудиторів було не встановлення того, чи знають вони про те, кому повинні підпорядковуватися згідно чинного законодавства. Автора дисертації насамперед цікавила їх професійна думка про те, підпорядкування якому з органів банку сприятиме більшій ефективності роботи служби внутрішнього аудиту. Результати проведеного дослідження показали, що 69% опитаних нами внутрішніх аудиторів вважають, що більш раціонально підпорядковуватися Спостережній раді. 15% респондентів обрали свій варіант відповіді на це запитання, оскільки вважають, що для забезпечення максимально ефективної роботи вони повинні підпорядковуватися Спостережній раді та Аудиторському комітету.

Під час дослідження організаційних аспектів внутрішньобанківського аудиту автор дисертації дослідив та критично оцінив деякі запропоновані вітчизняними науковцями погляди на організаційну структуру служби внутрішнього аудиту. Це дозволило розробити та графічно зобразити власне бачення організаційної структури внутрішньобанківського аудиту (рис. 2).

Суть запропонованої схеми полягає в тому, що в структурі служби внутрішнього аудиту повинно бути стільки підрозділів, скільки потрібно для налагодження ефективної системи контролю за всіма напрямками діяльності банку.

У дисертації суттєву увагу приділено контролю якості внутрішнього аудиту. Результати дослідження показали, що для банків це питання досі залишається актуальним.

Так, лише 27% опитаних внутрішніх аудиторів банків підтвердили проведення у їх банку внутрішнього аудиту системи управління якістю. А на запитання про те, які методичні прийоми найчастіше застосовуються у їх банку під час здійснення внутрішнього аудиту системи управління якістю, 46% респондентів відповіли, що не здійснюють жодних заходів. Тому автором досліджено поняття «якість» відповідно до стандартів серії ISO 9001, а поняття «якість аудиту» було розглянуто крізь призму Міжнародних стандартів аудиту, Положення національної практики контролю якості аудиторських послуг, наукового доробку вчених та поглядів практиків аудиторської діяльності. У роботі наголошується на тому, що суттєво знизити рівень якості внутрішньобанківського аудиту може виникнення такого негативного явища як «розрив очікувань». В аудиторській діяльності цей термін означає невідповідність інформаційних результатів проведеного внутрішнього аудиту та очікувань користувачів аудиторського професійного висновку. У дисертації проаналізовано основні причини виникнення цього явища та наведено способи боротьби з ним. Це дало можливість стверджувати, що одним із способів забезпечення високого рівня якості послуг внутрішнього аудиту в банку є мінімізація або усунення «розриву очікувань». Суть авторського бачення досягнення такої цілі полягає в тому, що уявлення про проведення внутрішнього аудиту на високому якісному рівні ґрунтується на очікуваннях аудиторів та замовників їх послуг від інформаційних результатів перевірки. Такі очікування стають основою для формування критеріїв якості внутрішньобанківського аудиту. Аудитори вважають, що для забезпечення необхідного рівня довіри до їх професійних суджень потрібно під час здійснення перевірки дотримуватися вимог законодавчо-нормативної бази України, Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики, внутрішньобанківських стандартів, процедур та правил. Для замовників послуг внутрішньобанківського аудиту критеріями якості перевірки є своєчасність, повнота та зрозумілість висновків, відповідність отриманих результатів очікуванням. Якщо внутрішньобанківським аудиторам вдається задовольнити потреби замовників їх послуг, дотримуючись свого розуміння якісної перевірки, тоді можна стверджувати про те, що «розриву очікувань» вдалося уникнути або мінімізувати його. У такому випадку довіра до професійної думки внутрішньобанківських аудиторів буде високою.

Проведені дослідження дали можливість сформулювати визначення поняття «якість внутрішнього аудиту банку». У дисертації запропоновано розуміти його як узагальнений ефект роботи служби внутрішньобанківського аудиту, що виражається в мірі відповідності вимогам внутрішнього управління банком та в обґрунтованій впевненості в тому, що внутрішній аудит в банку здійснюється відповідно до чинного законодавства України, вимог Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики. Крім того, автор розробив проект Положення про контроль якості послуг внутрішнього аудиту банку.

У третьому розділі дисертації «Шляхи удосконалення організації та методики внутрішнього аудиту в банку» обґрунтовано напрямки вдосконалення внутрішньобанківського аудиту.

Розроблено оптимальну модель проведення внутрішнього аудиту банку (рис. 3). Її суть полягає в тому, що вона передбачає існування налагодженого циклу дій: планування внутрішнього аудиту - здійснення перевірки - моніторинг ефективності та виявлення резервів для удосконалення внутрішнього аудиту - покращення існуючих в банку процесів та процедур перевірки, кадрові зміни. Запропонована оптимальна модель проведення внутрішнього аудиту банку є ризик-орієнтованою, може використовуватися для перевірки будь-якого напрямку діяльності банку. Крім того, перевагою запропонованої моделі є можливість впровадження у систему внутрішнього контролю банківської установи методики PDCA, яка відповідно до стандартів серії ISO 9001 українською мовою звучить як «Плануй - Виконуй - Перевіряй - Дій». 

Запропонована оптимальна модель проведення внутрішньобанківського аудиту має наступні характеристики:

перевіркою охоплено всі напрямки діяльності банку, що містять у собі потенційні ризики;

результати проведеного внутрішнього аудиту дають достатню та обґрунтовану впевненість в тому, що за умови виправлення чи усунення зазначених в аудиторському звіті зауважень система внутрішнього контролю в банку дозволяє виявити та ефективно управляти необхідним переліком банківських ризиків;

персонал служби внутрішнього аудиту володіє достатніми знаннями, досвідом та ресурсами для виявлення фактів шахрайства та попередження випадків потенційних зловживань;

з метою підтримання високого кваліфікаційного рівня внутрішніх аудиторів банк систематично організовує навчання (у т.ч. третіми особами), семінари, круглі столи з актуальних питань аудиторської діяльності, особливо щодо попередження фактів шахрайства та використання інформаційних технологій;

інформаційні результати проведеного внутрішнього аудиту забезпечують мінімізацію чи відсутність «розриву очікувань»;

високий рівень якості проведення внутрішнього аудиту забезпечується завдяки повному дотриманню стандартів та етичних принципів внутрішнього аудиту, що встановлені Інститутом внутрішніх аудиторів, Національним банком України та внутрішньобанківськими правилами та процедурами;

в банку впроваджена та ефективно функціонує система контролю за якістю послуг служби внутрішнього аудиту.

У дисертації наголошено на тому, що внутрішній аудит повинен виявляти потенційні можливості для зловживань та вже вчинені факти шахрайства щодо банку. Тому у роботі описано можливі злочинні способи виведення коштів з банку під час здійснення міжнародних розрахунків, за допомогою операцій із платіжними картками та відмивання «брудних коштів» через фіктивні фірми.

Автором зазначено, що не завжди персонал структурних підрозділів, роботу яких перевіряють, вчасно та у повному обсязі надає запитувану внутрішніми аудиторами інформацію. Тому в дисертації описано можливі тактики поведінки співробітників підрозділів банку, роботу яких перевіряють, що спрямовані на ненадання, неповне або невчасне надання запитуваної інформації. Автор запропонував можливі шляхи протидії внутрішнього аудитора цьому явищу. Використання рекомендацій автора сприятимуть поліпшенню системи внутрішнього контролю в банку.

У дисертації запропонована й описана схема проведення внутрішнього аудиту банківських продуктів кредитного характеру та їх реструктуризації. Вона охоплює суттєві аспекти кредитування. Так, застосування такого алгоритму перевірки дає можливість встановити:

стан організації процесу кредитування, моніторингу та супроводження проданих банківських продуктів кредитного характеру чи їх реструктуризації;

дотримання структурними підрозділами банку внутрішніх та законодавчо-нормативних вимог щодо здійснення операцій з кредитування;

якість кредитного портфелю;

ефективність боротьби з проблемною заборгованістю;

правильність, своєчасність та повноту відображення в обліку надання банківських продуктів кредитного характеру, нарахування процентів, комісій, штрафів, пені та їх погашення клієнтами.

У дисертації знайшли відображення актуальні питання діяльності банків в умовах подолання кризи. У цей час погіршення якості кредитного портфелю стало однією з найбільших проблем вітчизняної банківської системи. Автором зазначено, що в умовах фінансово-економічної нестабільності одним з ефективних та взаємовигідних шляхів подолання проблеми неповернення банківських кредитів є здійснення реструктуризації заборгованості. У дисертації здійснено огляд вимог та рекомендацій НБУ щодо заходів забезпечення погашення кредитів та роботи з позичальниками, що потрапили у скрутне фінансове становище.

З метою покращення внутрішнього аудиту реструктуризованих банком кредитів автором розроблено матрицю ймовірних варіантів реструктуризації заборгованості за кредитом, що ґрунтується на оцінці рівня лояльності між банком і позичальником. Це дозволило запропонувати методичний підхід до визначення пріоритетності перевірки внутрішньобанківськими аудиторами реструктуризованих банком кредитів.

Суть матриці ймовірних варіантів реструктуризації заборгованості за кредитом (рис. 4) полягає в тому, що оцінивши рівень лояльності між кредитором та позичальником, можна виділити чотири можливі сценарії.



Перший з них полягає в наступному. Якщо ні банк, ані клієнт не хочуть йти на поступки один одному, то найімовірніше, що питання погашення кредиту вирішуватиметься у суді. У такому випадку реструктуризація боргу є практично неможливою. Другий сценарій передбачає, що на практиці існують ситуації, коли лояльність клієнта до банку є високою, однак зі свого боку фінустанова не погоджується йти на поступки своєму позичальнику. У такому випадку реструктуризація відбудеться на умовах, запропонованих кредитором. Інший ймовірний варіант реструктуризації кредитної заборгованості передбачає, що лояльність банку до клієнта є значно вищою, ніж позичальника до фінустанови. Кредитор готовий змінити свої стандартні умови заради вигод, які він може отримати від клієнтів в умовах кризи. Четвертий сценарій передбачає, що на практиці частими є випадки, коли рівень лояльності між банком та його позичальником є взаємно високим. Тому реструктуризація відбудеться на взаємовигідних умовах.

Описані складові частини матриці ймовірних варіантів реструктуризації кредитної заборгованості передбачають різні рівні ризику, на який наражається банк. Найменш ризиковою є реструктуризація за умовами кредитора. Банківські ризики зростають, якщо між банком та позичальником існує високий рівень лояльності. Найбільш ризиковим з точку зору запропонованої автором матриці ймовірних варіантів реструктуризації кредитної заборгованості є сценарій, коли лише банк демонструє високу лояльність до позичальника.

У дисертації зазначено, що пріоритетність відбору для потреб внутрішнього аудиту реструктуризованих кредитів зростатиме від тих проектів, що здійснені на умовах банку, до рішень, що в основному базуються на умовах клієнтів. Автор запропонував методичний підхід до визначення пріоритетності перевірки внутрішньобанківськими аудиторами реструктуризованих банком кредитів (табл. 1).

Таблиця 1 - Формування вибірки реструктуризованих кредитних справ для аудиторської перевірки на основі матриці ймовірних варіантів реструктуризації

Варіанти реструктуризації	Формування вибірки реструктуризованих кредитних справ для аудиторської перевірки
Реструктуризація на умовах клієнта	В повному обсязі
Реструктуризація на взаємовигідних умовах	В повному обсязі. Виняток становлять кредити, які займають дуже незначну частку в кредитному портфелі, або фінансовий стан позичальника є не нижчим класу «Б», а обслуговування боргу класифікується як «добре».
Реструктуризація на умовах банку	На розсуд аудитора, керуючись цілями конкретної аудиторської перевірки.

У дисертації визначено показники «результативність реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів банку» та «якість реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів банку», а також розроблено коефіцієнти для їх обчислення.

Під поняттям «результативність реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів банку» автор пропонує розуміти ступінь реалізації запланованих показників щодо реструктуризації кредитної заборгованості позичальників банку в кількісному та грошовому вимірюванні. Для вимірювання результативності реструктуризації запропоновано використовувати наступний коефіцієнт:

Кр.р. = ?Р : ?Пр, де (1)

Кр.р - коефіцієнт результативності реструктуризації;

?Р - сума реструктуризованих кредитів за розрахунковий період у кількісному вираженні;

?Пр - сума поданих заявок для реструктуризації кредитів за розрахунковий період у кількісному вираженні.

Аналогічно розраховується коефіцієнт результативності реструктуризації у грошовому вираженні.

Поняття «якість реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів банку» запропоновано визначати як співвідношення між сумою повторних звернень за реструктуризацією та кредитів, які не виконують затверджених умов реструктуризації, у кількісному чи грошовому вираженні за певний період до загальної суми реструктуризованих кредитів у кількісному чи грошовому вираженні за певний період. Цей показник запропоновано обчислювати за формулами:

Кя.р. = (?Рп. + ?Рн.) : ?Р, де (2)

Кя.р - коефіцієнт якості реструктуризації;

?Рп. - сума повторних звернень за реструктуризацією за розрахунковий період у кількісному вираженні;

?Рн. - сума кредитів, за якими не виконуються затверджені для них умови реструктуризації за розрахунковий період у кількісному вираженні, окрім кредитів, за якими не виконуються раніше затверджені умови реструктуризації і позичальники звернулися з клопотанням про їх повторну реструктуризацію;

?Р - загальна сума реструктуризованих кредитів у кількісному вираженні за певний період.

Аналогічно розраховується коефіцієнт якості реструктуризації у грошовому вираженні.

Впровадження в практику запропонованих у дисертації наукових підходів сприяло покращенню внутрішнього аудиту в банку та дозволило ефективніше управляти системою внутрішньобанківського контролю.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вивчені й покращенні методики і організації внутрішнього аудиту в банку. Це дозволило з позицій наукового підходу виявити додаткові резерви для підвищення ефективності діяльності служби внутрішньобанківського аудиту та окреслити основні питання і проблеми його подальшого розвитку. В ході проведених досліджень одержано розуміння і докази того, що автором було досягнуто поставлену мету та завдання, тому можливим є зробити наступні висновки.

1. Діяльність банків повинна підлягати всебічному суворому контролю, зважаючи на їх важливу роль для економіки України. Національний банк України здійснює зовнішній контроль за діяльністю банків шляхом реалізації функції банківського регулювання та нагляду, що базується на Основних принципах ефективного банківського нагляду, опублікованих Базельським комітетом з питань банківського нагляду. Вагома роль у підсистемі зовнішнього контролю за діяльністю банків належить аудиторським фірмам, які здійснюють перевірку згідно Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики видання 2006р., що розроблені Міжнародною федерацією бухгалтерів та прийняті в Україні в якості Національних стандартів аудиту. Внутрішній нагляд за діяльністю банку в межах своєї компетенції забезпечують Загальні збори учасників, Спостережна рада, Ревізійна комісія, Правління, кожний структурний підрозділ установи та служба внутрішнього аудиту як особливий орган внутрішньокорпоративного контролю.

2. Встановлено, що внутрішньобанківський аудит як складова частина аудиту пройшов значний шлях розвитку. Зважаючи на авторитет внутрішнього аудитора в банку, його професія асоціюється насамперед з практичною діяльністю. Однак дослідження видатних зарубіжних та вітчизняних вчених дають змогу говорити про аудит, в т.ч. і про внутрішній, як про науку. Завдяки науковим підходам в процесі вивчення його стану, проблем та перспектив розвитку можливим стає виявлення шляхів покращення практичних аспектів аудиторської діяльності та підтримання високого статусу професії аудитора.

3. Важливе значення для налагодження ефективної роботи служби внутрішнього аудиту в банку має її організаційна структура. Зрозуміло, що у кожній окремо взятій установі вона може бути різною, оскільки залежить від багатьох чинників. У запропонованій автором типовій організаційній структурі закладено спільний для всіх банків принцип, який полягає в тому, що у структурі служби внутрішньобанківського аудиту повинно бути стільки підрозділів, скільки необхідно для налагодження системи ефективного контролю за всіма напрямками діяльності банку.

4. Встановлено, що незважаючи на певні дослідження науковців та практиків, сьогодні все ж немає чіткого та загальновизнаного визначення поняття «якість аудиту». Тому автором було запропоновано визначати «якість внутрішнього аудиту в банку» узагальнений ефект роботи служби внутрішньобанківського аудиту, що виражається в мірі відповідності вимогам внутрішнього управління банком та в обґрунтованій впевненості в тому, що внутрішній аудит в банку здійснюється відповідно до чинного законодавства України, вимог Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики.

5. У межах проведеного анкетування внутрішніх аудиторів банків встановлено ряд актуальних проблемних питань, вирішення яких дозволило б підвищити якість внутрішнього аудиту банку.

6. Результати проведеного дослідження показали, що банки замало приділяють уваги системі управління якістю та її внутрішньому аудиту, дуже часто не застосовують жодних заходів для здійснення внутрішнього аудиту системи управління якістю банку.

7. З метою удосконалення методики внутрішньобанківського аудиту запропоновано оптимальну модель проведення внутрішнього аудиту банку, характеристики якої спрямовані на ефективне управління ризиками банківської діяльності, підвищення якості послуг внутрішнього аудиту. Модель є ризик-орієнтованою, може використовуватися для перевірки будь-якого напрямку діяльності банку.

8. Зазначено, що персонал структурних підрозділів, роботу яких перевіряють, може невчасно та не у повному обсязі надавати запитувану внутрішніми аудиторами інформацію. Зважаючи на вищезазначене, нами описано можливі тактики поведінки співробітників підрозділів банку, роботу яких перевіряють, що спрямовані на ненадання, неповне або невчасне надання запитуваної інформації. У дисертації запропоновано можливі шляхи протидії внутрішнього аудитора цьому явищу.

9. У дисертаційній роботі досліджено можливі злочинні способи виведення коштів з банку під час здійснення міжнародних розрахунків, за допомогою операцій із платіжними картками та відмивання «брудних коштів» через фіктивні фірми.

10. З метою удосконалення внутрішнього аудиту кредитної діяльності банку запропоновано проводити його за наведеною автором у дисертаційній роботі схемою, що дає змогу встановити:

стан організації процесу кредитування, моніторингу та супроводження проданих банківських продуктів кредитного характеру;

дотримання структурними підрозділами банку внутрішніх та законодавчо-нормативних вимог до здійснення операцій з кредитування;

правильність, своєчасність та повноту відображення в обліку надання банківських продуктів кредитного характеру, нарахування процентів, комісій, штрафів, пені та їх погашення клієнтами;

якість кредитного портфелю;

ефективність боротьби з проблемною заборгованістю.

11. В умовах подолання кризи перед внутрішніми аудиторами постало нове завдання - перевірка повноти та своєчасності дотримання діючих вимог під час здійснення реструктуризації заборгованості позичальників. З метою удосконалення внутрішнього вперше розроблено матрицю ймовірних варіантів реструктуризації заборгованості за кредитом, що ґрунтується на оцінці лояльності між банком і позичальником, та передбачає чотири сценарії можливості реструктуризації заборгованості за кредитом.

12. Зважаючи на те, що сценарії можливості реструктуризації кредитної заборгованості передбачають різні рівні ризику, на який наражається банк, автором вперше запропоновано під час формування вибірки справ реструктуризованих кредитів для аудиторської перевірки використовувати сформульовану ним пріоритетність, визначену на основі матриці ймовірних варіантів реструктуризації заборгованості за кредитом.

Усі зазначені вище розробки є підтвердженням того, що з позицій наукового підходу підвищено якість послуг внутрішнього аудиту в банку, покращено його організаційні та методичні аспекти. Отримано економічний ефект від впровадження результатів дослідження у практичну діяльність банків, що виразився у зростанні ефективності системи внутрішньобанківського контролю.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Маркевич М.А. Бізнес-тренінги як форма підготовки та підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів банку / М. А. Маркевич // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2007. - №577. - С. 481 - 488.

2. Маркевич М. А. Деякі аспекти організації роботи з VIP-клієнтами банку / М. А. Маркевич // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Випуск 229: В 4т. - Т. IV. - С. 872 - 878.

3. Маркевич М. А. Деякі аспекти підвищення якості аудиту банку / М. А. Маркевич. // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. - Суми, УБС НБУ, 2007. - Випуск 22. - С. 132 - 135.

4. Маркевич М. А. Незалежність внутрішнього аудиту в банку: міф чи реальність? / М. А. Маркевич // Вісник Львівської державної фінансової академії / голов. ред. Буряк П. Ю. - Львів: ЛДФА, 2009. - №17. - С. 122 - 127.

5. Усач Б. Деякі аспекти проведення аудиту в комп'ютерному середовищі / Б. Усач, М. Маркевич // Економічний аналіз: Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільського національного економічного університету, 2010. - Випуск 6. - С. 366 - 369.

6. Усач Б. Ф. Практичні аспекти діяльності тимчасових адміністрацій банківських установ в умовах кризи / Б. Ф. Усач, М. А. Маркевич // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 252: В 6т. - Т. VІ. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2009. - С. 1508 - 1516.

7. Усач Б.Ф. Участие банков в процессе отмывания «грязных денег» / Б. Ф. Усач, Н. А. Маркевич // Научный информационный журнал «Бізнес Информ». - 2007. - №12 (2) 2007 (345). - С. 112 - 115.

8. Усач Б.Ф. Виявлення фактів шахрайства у контексті аудиту фінансових звітів банків / Б. Ф. Усач, М. А. Маркевич // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2010. - №3 (53). - Ч. 2. - С. 253-255.

Публікації в інших наукових виданнях:

9. Маркевич М.А. Бізнес-тренінги як форма підготовки та підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів банку / М. А. Маркевич // Тези доповідей науково-практичної конференції «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». - 2007. - С. 129 - 130.

10. Маркевич М. А. Фіктивна фірма як ключова ланка в процесі відмивання «брудних грошей» / М. А. Маркевич // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи: Тези доповідей IІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених. - Львів. - 2007. - С. 98 - 102.

11. Маркевич М.А. Завдання та роль служб внутрішнього аудиту та ризик-менеджменту в умовах світової фінансової кризи та кризи ліквідності / М. А. Маркевич // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи: Тези доповідей IV Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених. - Львів. - 2008. - С. 64 - 67.

12. Маркевич М. А. Роль служби внутрішнього аудиту в умовах фінансової нестабільності / М. А. Маркевич // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи: Збірник матеріалів доповідей V Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених. - Львів. - 2009. - С. 17-18.

13. Усач Б.Ф. Аналіз фінансового стану банку як один з методичних прийомів аудиту / Б. Ф. Усач, М. А. Маркевич // Вісник Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), 2008. - №3.

АНОТАЦІЯ

Маркевич М.А. Організація і методика внутрішнього аудиту в банку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - Одеський державний економічний університет, Одеса, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методичних та практичних питань організації і методики внутрішнього аудиту в банку й розробці науково обґрунтованих рекомендацій з їх удосконалення.

Досліджено теоретико-методичні та організаційні основи внутрішнього аудиту банківської діяльності.

У дисертації розроблено матрицю ймовірних варіантів реструктуризації заборгованості за кредитом, що ґрунтується на оцінці рівня лояльності між банком і позичальником, та на її основі запропоновано методичний підхід до визначення пріоритетності перевірки внутрішньобанківськими аудиторами реструктуризованих банком кредитів. Удосконалено систему внутрішньобанківського контролю шляхом розроблення оптимальної моделі проведення внутрішнього аудиту в банку, що передбачає перевірку на належному якісному рівні всіх сфер діяльності фінансово-кредитної установи, які містять у собі потенційні ризики.

Ключові слова: внутрішній аудит в банку, організація, методика, якість внутрішньобанківського аудиту, внутрішній аудит реструктуризованих кредитів.



АННОТАЦИЯ

Маркевич Н.А. Организация и методика внутреннего аудита в банке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит (по видам экономической деятельности). - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методических и практических вопросов организации и методики внутреннего аудита в банке и разработке научно обоснованных рекомендаций по их усовершенствованию.

В работе исследованы сущность и виды контроля за деятельностью банков, раскрыта сущность и классификация внутрибанковского аудита и научно обосновано его роль в деятельности банка. Исследована эволюция развития внутреннего аудита как составной части внутреннего контроля.

Автором проведен анализ состояния стандартизации внутреннего аудита и регламентации его этических аспектов на международном и национальном уровнях. Исследовано и критически оценено соблюдение стандартов и этических норм на практике. В связи с этим подняты отдельные актуальные аспекты деятельности внутреннего аудитора в банке. Среди них особого внимания заслуживают вопросы соблюдения на практике принципа независимости внутреннего аудитора банка, подчинение внутренних аудиторов для обеспечения наиболее эффективной их работы.

Автором исследованы принципы функционирования службы внутреннего аудита в банке, их реализация на практике, изучены подходы к пониманию понятия «качество аудита». Это позволило критически оценить некоторые предложенные отечественными учеными взгляды на организационную структуру службы внутреннего аудита в банке, разработать и графически изобразить свой вариант организационной структуры внутрибанковского аудита.

С целью улучшения системы внутреннего контроля в банке автор разработал проект Положения о контроле качества услуг внутреннего аудита банка и предложил собственное определение понятия «качество внутреннего аудита в банке».

В диссертации обоснованы направления улучшения внутрибанковского аудита. Разработано оптимальную модель проведения внутреннего аудита банка. Она является риск-ориентированной, может использоваться для проверки любого направления деятельности банка. Кроме того, преимуществом предложенной модели является возможность внедрения в систему внутреннего контроля банковского учреждения рекомендуемой стандартами серии ISO 9001 методики PDCA (с английского «Планируй - Выполняй - Проверяй - Действуй»).

Предложена оптимальная модель проведения внутрибанковского аудита имеет следующие характеристики:

проверкой охвачены все направления деятельности банка, содержащих в себе потенциальные риски;

результаты проведенного внутреннего аудита дают достаточную и обоснованную уверенность в том, что при условии исправления или устранения указанных в аудиторском отчете замечаний система внутреннего контроля в банке позволяет выявить и эффективно управлять необходимым перечнем банковских рисков;

персонал службы внутреннего аудита обладает достаточными знаниями, опытом и ресурсами для выявления фактов мошенничества и предупреждения случаев потенциальных злоупотреблений;

...