Антикризове управління в банківському секторі економіки України

Размещено на http://allbest.ru

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. КИЇВ)

УДК 336.71:005.334 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ДЖУЛАЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ)

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Кузнєцова Анжела Ярославівна, Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), проректор з наукової та організаційної роботи

Офіційні опоненти доктор економічних наук, старший науковий співробітник Шелудько Наталія Михайлівна, ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», завідувач відділу грошово-кредитних відносин;

кандидат економічних наук, доцент Коренєва Оксана Геннадіївна, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», доцент кафедри банківської справи

Захист відбудеться “28” квітня 2011 р. о 16.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.883.01 в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ) за адресою: 04070, м. Київ, вул.Андріївська, 1, ауд. 207.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) за адресою: 04119, м. Київ, вул.Білоруська, 17.

Автореферат розісланий “27” березняг2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор О.О. Лапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах сучасних глобалізаційних процесів проблема забезпечення фінансової стійкості банківського сектору економіки України є особливо актуальною. Під впливом нових інформаційних і фінансових технологій виник самостійний транснаціональний капітал, орієнтований на ринки європейської та американської валют і систему транснаціональних банків, які забезпечують миттєві перетоки капіталу, що загрожує порушенням стійкості або навіть руйнуванням фінансових систем.

Сучасна геоекономічна ситуація вимагає розроблення принципово нових підходів до антикризового управління з урахуванням наслідків глобальної фінансової кризи. У зв'язку з цим зростає важливість формування та обґрунтування таких механізмів управління, які б дали змогу мінімізувати можливість виникнення фінансових криз та забезпечити фінансову стійкість банківського сектору.

Проблемам становлення і розвитку банківського сектору економіки України, в тому числі й антикризового управління, присвячено праці українських вчених О. Барановського, О. Дзюблюка, І. Д'яконової, І. Лютого, В. Міщенка, О. Петрика, О. Тридіда. Проблеми банківської стабільності та інноваційного розвитку досліджували О. Вовчак, А. Кузнєцова, Б. Кваснюк, О. Лапко, С.Науменкова, Т. Смовженко. Питання підвищення ефективності функціонування банківських структур висвітлено у працях О. Васюренка, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Городецького, А. Гриценка, С. Козьменка, В. Лісницького, І.Сала, А. Чухна, Н. Шелудько, О. Яременка.

У зарубіжній економічній науці причини і сутність фінансової нестабільності і фінансових криз досліджували А. Архипов, М. Бордо, А. Веласко, Р. Глік, А. Грязнова, Д. Даймонд, П. Дібвіг, Р. Дорнбуш, С. Едвардс, Г. Кальво, Г.Камінські, Ч. Кіндлебергер, П. Кругман, Р. Манделл, Ф. Мишкін, Г. Мінскі, К. Рейнхарт, Е. Роуз, А. Ряховська, С. Фішер, М. Фрідмен, А. Шварц та інші.

Незважаючи на велику кількість опублікованих праць, недостатньо обґрунтованими залишаються теоретико-методологічні засади антикризового управління та забезпечення стійкого функціонування й розвитку вітчизняного банківського сектору в умовах нестабільності. Це обумовило актуальність та практичну значущість теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає тематичній спрямованості наукових досліджень, які здійснюються в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ), підготовлена на кафедрі фінансів Інституту магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ в рамках плану науково-дослідних робіт, що виконувались на замовлення Національного банку України:

- «Аналіз та моделювання впливу монетарних режимів на інноваційний розвиток України» (номер державної реєстрації 1110U000077) - автором обґрунтовано фактори, які впливають на порушення стабільності банківського сектору України, проведено оцінку макроекономічних показників в Україні в період кризи та запропоновано механізм банківського фінансування інноваційних процесів в умовах фінансової нестабільності;

- «Реструктуризація вітчизняних комерційних банків» (номер державної реєстрації 0110U000031), в якій автором запропоновано статистико-математичний апарат аналізу фінансової стійкості банківського сектору України з урахуванням зовнішніх і внутрішніх проявів фінансової нестабільності та структуризацію регулятивних механізмів держави щодо забезпечення стабільності банківського сектору України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення антикризового управління в банківському секторі економіки України.

Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі завдання:

· уточнити сутність та обґрунтувати економічний зміст понять «криза» і «антикризове управління» в банківському секторі;

· розкрити роль антикризового управління в забезпеченні фінансової стійкості банківського сектору України;

· визначити відмінності між поняттями фінансової стійкості та фінансової стабільності банківського сектору для вибору диференційованих підходів до реалізації заходів антикризового управління в банківському секторі економіки;

· удосконалити сучасні науково-методичні підходи щодо організації антикризового управління в банківському секторі;

· оцінити вплив діяльності комерційних банків та регулятивних заходів Національного банку України на фінансову стійкість банківського сектору України;

· удосконалити методичні підходи до прогнозування стійкості банківського сектору в умовах фінансової нестабільності та обґрунтувати механізм діагностики виникнення кризових явищ в банківському секторі економіки України;

· розробити модель антикризового управління в банківському секторі економіки України.

Об'єктом дослідження є банківський сектор економіки України.

Предмет дослідження складають теоретико-методологічні засади антикризового управління та пропозиції щодо його вдосконалення з метою забезпечення фінансової стійкості банківського сектору економіки України.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження та розв'язання поставлених у роботі завдань використовувалися загальнонаукові та емпіричні методи: аналізу і синтезу, індукції і дедукції - при дослідженні теоретичних засад антикризового управління в банківському секторі економіки України; аналогії і порівняння - при дослідження особливостей забезпечення стійкості та стабільності банківського сектору, економічного і статистичного аналізу - для оцінки показників ефективності функціонування банківського сектору, економіко-математичного моделювання - при розробці інтегрального динамічного індексу фінансової стійкості банківського сектору та побудові моделі антикризового управління в банківському секторі економіки України, ретроспективного аналізу - для оцінки стану розвитку банківського сектору, експертних оцінок - при вивченні впливу окремих факторів на ефективність функціонування банківського сектору України, наукового абстрагування та системного підходу - при розробленні системи заходів з підвищення ефективності антикризового управління в банківському секторі економіки України.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові акти, які регулюють діяльність банківського сектору України, дані Державного комітету статистики України, монографії, наукові статті та інші праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань антикризового управління в банківському секторі, дані офіційного сайту Національного банку України, аналітичні огляди та ресурси Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних положень та обґрунтуванні науково-методичних підходів до здійснення антикризового управління в банківському секторі економіки Україні.

Головні результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

- запропоновано тривимірну полярно-потенціальну структурно-логічну модель антикризового управління в банківському секторі, яка об'єднує в єдину систему процеси діагностики, попередження, подолання кризи, формування стратегії подальшого розвитку та застосування відповідних методів управління. Її застосування дозволить підвищити ефективність антикризових управлінських рішень в банківському секторі та забезпечити його стійкість у короткостроковій і довгостроковій перспективі;

удосконалено:

- науково-методичні підходи до розрахунку інтегрального динамічного індексу прогнозування стійкості банківського сектору шляхом застосування інструментарію кількісного аналізу та прогностичних методів із використанням динамічних часових рядів, що дозволить об'єктивно оцінити стійкість банківського сектору і створити реальну інформативну базу для оперативного реагування та застосування невідкладних антикризових заходів;

- визначення поняття «антикризове управління в банківському секторі економіки», яке, на відміну від існуючих, ураховує особливості банківського сектору як динамічної системи і розглядається як комплекс заходів, що уможливлює нейтралізацію дестабілізуючих чинників та повернення в стан рівноваги за умови коливань функціонування банківського сектору в межах основних параметрів його стійкості;

- визначення термінів «фінансова стійкість» і «фінансова стабільність» банківського сектору економіки із виокремленням і обґрунтуванням їх специфічних відмінностей. Фінансова стійкість розглядається як забезпечення оптимального стану банківського сектору на певну дату чи виконання певних нормативів його функціонування. Фінансову стабільність розглянуто як забезпечення сприятливих умов для розвитку банківського сектору, прогнозування динамічних тенденцій зростання й уникнення криз у майбутньому. Врахування зазначених відмінностей сприятиме вибору диференційованих підходів до реалізації заходів антикризового управління в банківському секторі економіки.

отримали подальший розвиток:

- класифікація інструментів антикризового управління в банківському секторі, які використовуються для запобігання та подолання кризових явищ, з виокремленням фінансових, операційних та структурних інструментів. Такий підхід дозволить застосовувати спеціальні антикризові заходи для виведення окремого банку з кризи та реалізовувати комплекс дій щодо своєчасного діагностування, попередження та нейтралізації кризових чинників на рівні банківського сектору загалом;

- обґрунтування формування системи антикризового управління в банківському секторі шляхом використання системно-структурного підходу до реалізації антикризових заходів з урахуванням ризиків і потенційних можливостей його розвитку. Це дозволить підвищити ефективність реалізації антикризових заходів і комплексно підходити до вирішення взаємопов'язаних проблем банківського та реального секторів економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в ході дослідження наукові та практичні висновки і рекомендації були використані Національним банком України для підвищення ефективності регулювання та прогнозування стійкості діяльності банківських установ в контексті антикризового управління в банківському секторі економіки та комерційними банками при розробці систем діагностики фінансової стійкості та раннього реагування банку.

До найбільш значущих практичних результатів належать рекомендації автора щодо реалізації моделі антикризового управління в банківському секторі та пропозиції щодо розрахунку інтегрального динамічного індексу прогнозування стійкості банківського сектору, які використані в роботі Департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України при визначенні прогнозних показників стійкості банківського сектору України в контексті реалізації заходів антикризового управління (довідка №61-016/142 від 03.02.2011 р.). Пропозиції автора щодо застосування методики прогнозування та раннього реагування з метою попередження кризових явищ у банківському секторі були використані при розробці внутрішніх положень з організації і функціонування системи ризик-менеджменту та стрес-тестування ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» (довідка №06/84 від 03.02.2011 р.).

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Інституту магістерської та післядипломної освіти Університету банківської справи Національного банку України при викладанні дисциплін «Фінансовий ринок», «Бюджетний менеджмент» і «Податковий менеджмент» (довідка № 12-029/2053-1 від 06.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною роботою, в якій викладено авторський підхід щодо удосконалення антикризового управління в банківському секторі економіки України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, які одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися й отримали схвальні відгуки на 17 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (м. Черкаси, 2007, 2008, 2009, 2010 рр.), «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (м. Суми, 2008, 2009 рр.), «Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України» (м. Сімферополь, 2008 р.), «Інтеграція України у європейський та світовий фінансовий простір» (м. Львів, 2008, 2009 рр.), «Діяльність європейських банків в умовах світової фінансової кризи та в особливих економічних зонах» (м. Барселона, Іспанія, 2008 р.), «Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік» (м. Ірпінь, 2009 р.), «Актуальні складові регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції» (м. Феодосія, 2009 р.), «Світова фінансова криза та її вплив на розвиток фінансових систем» (м. Москва, Російська Федерація, 2009 р.), «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів (м. Варшава, Польща, 2010 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 27 наукових праць загальним обсягом 9,85 д.а. З цієї кількості 1 колективна наукова монографія (внесок автора 1,25 д.а.), 11 наукових статей опублікованих у фахових виданнях, у тому числі 8 одноосібних (5,2 д.а.) та 3 - у співавторстві (авторський внесок 1,3 д.а.), 4 статті опубліковано у інших наукових виданнях (2,1 д.а.). За результатами участі у науково-практичних конференціях опубліковано 11 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації - 170 сторінок. Робота містить 21 таблицю на 23 сторінках, 39 рисунків, 7 додатків і список літератури з 221 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи антикризового управління в банківському секторі економіки» проведено науковий аналіз сутності та обґрунтовано економічний зміст понять «криза» і «антикризове управління» в банківському секторі, розкрито роль антикризового управління в забезпеченні фінансової стійкості банківського сектору України та розглянуто сучасні науково-методичні підходи щодо організації антикризового управління в банківському секторі економіки.

Систематизація підходів до визначення поняття «криза» в економічній літературі дозволила розглянути фінансову кризу з трьох сторін: по-перше, як фактичний стан у якому знаходиться банківський сектор, який виникає при неприбутковій роботі, неефективному управлінні активами і кредиторською заборгованістю, що призводить до відтоку коштів і неповному задоволенню вимог кредиторів, нездатності банків здійснювати фінансове забезпечення своєї діяльності.

По-друге, як можливий потенційний стан банківського сектору, орієнтований на прогноз з непередбачуваними наслідками, що ставить під загрозу його подальший розвиток. По-третє, як фактичний, або потенційно можливий стан функціонування банківського сектору, орієнтований на результат.

У дисертації проведено класифікацію видів банківських криз за специфічними ознаками: глибиною прояву (локальна і системна), формою прояву (прихована і відкрита), за складом (проста, подвійна, потрійна) та рівнем прояву (кризи макрорівня, макрорівня і глобальна криза).

Автором у роботі наголошено, що банківський сектор економіки - це складна динамічна система.

Антикризове управління доцільно розглядати як систему управлінських заходів і рішень щодо діагностики, попередження, нейтралізації і подолання кризових явищ та їх наслідків у банківському секторі. Воно повинно охоплювати усі стадії розвитку кризи, в тому числі її поточний моніторинг та попередження.

Таким чином, антикризове управління в банківському секторі економіки - це комплекс заходів, що дають можливість нейтралізувати дію дестабілізуючих чинників та повернутися до стану рівноваги за умови дотримання коливань основних параметрів функціонування банківського сектору в межах його стійкості.

У дисертації виокремлено два підходи до реалізації антикризового управління, що передбачають застосування антикризових заходів з метою виведення окремого банку з кризи та реалізацію комплексу дій щодо своєчасного виявлення та мінімізації кризових чинників на рівні всього банківського сектору.

У роботі обґрунтовано, що першоосновою виникнення фінансової кризи є порушення фінансової стабільності.

На основі узагальнення теоретичних досліджень сформульовано три етапи розвитку фінансової нестабільності:

1) порушення рівноваги в банківському секторі;

2) поширення шоку, що знижує довіру до банків;

3) банкрутство фінансових інституцій та поширення наслідків нестабільності на всю економіку (рис. 1).

Рис. 1. Етапи розвитку фінансової нестабільності в банківському секторі економіки

банківський антикризовий комерційний

У роботі визначено та обґрунтовано відмінності у визначенні термінів «фінансова стійкість» і «фінансова стабільність» банківського сектору економіки. Фінансова стійкість розглядається як стан функціонування банківського сектору у короткостроковій перспективі, при якому забезпечується спроможність банківських установ на певну дату максимально ефективно та з мінімальним ризиком трансформувати власні ресурси (персонал, фінансові ресурси, обладнання та інформаційні технології) для виконання своїх функцій у ринковому середовищі з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих чинників. Фінансова стабільність, на відміну від фінансової стійкості, визначає розвиток банківського сектору у довгостроковій перспективі. Її слід розуміти як відсутність перешкод у розвитку банківського сектору та виконання ним функцій фінансового посередника в економіці.

Визначення відмінностей у поняттях «фінансова стійкість» і «фінансова стабільність» дали можливість класифікувати основні інструменти антикризового управління в банківському секторі з поділом на фінансові, операційні та структурні.

Автором обґрунтовано, що фінансові інструменти призначені для вирішення поточних проблем фінансового забезпечення банківських установ (надання державних гарантій за вкладами та іншими зобов'язаннями банків, надання банкам фінансової допомоги державою, вливання приватного капіталу тощо).

Операційні інструменти зорієнтовані більшою мірою на процес управління ефективністю банківської діяльності в умовах кризи (реструктуризація короткострокових кредитів банку, використання облігаційних інструментів, викуп прострочених зобов'язань підприємств перед банками), а структурні - дозволяють вирішувати проблеми стійкості банківського сектору шляхом оптимізації внутрішньої та зовнішньої структури фінансово-кредитних установ (зміна керівництва, закриття або скорочення неприбуткових філій, відмова від паралельних напрямків бізнесу, реструктуризація, твінінг).

У другому розділі «Антикризове управління в банківському секторі економіки України» проаналізовано особливості динамічних змін у функціонуванні банківського сектору економіки України, чинників, що сприяли виникненню кризових явищ у діяльності вітчизняних банків, та практику використання існуючих підходів до антикризового управління в банківському секторі економіки України.

З'ясовано, що проблема стійкості банківського сектору України має свої особливості, пов'язані з недосконалістю фінансово-економічної політики держави, обумовленої проблемами регулювання в сфері кредитного і валютного ринків та загальними макроекономічними чинниками.

Встановлено, що однією з ключових причин поширення кризових явищ в банківському секторі України є його зростаюча залежність від міжнародної економіки і світової фінансової системи.

Поширення фінансової кризи на національну економіку відбулося шляхом дії низки передавальних каналів (експортного, кредитного, інвестиційного, інфляційного та інформаційного).

У роботі зазначено, що погіршення фінансового становища банків спричинило зміну їх внутрішньої фінансової політики: згортання довгострокових програм кредитування, ускладнення умов надання споживчих позик, підвищення відсоткових ставок по іпотечних кредитах. На макроекономічному рівні різке зниження курсу гривні та динамічні курсові коливання призвели до девальвації національної грошової одиниці.

Проведений аналіз стану банківського сектору України виявив різке зменшення темпів приросту ресурсної бази банків. При цьому у 2009 р. розпочався процес масового виведення ресурсів з банківського сектору: за 2009 р. вилучено понад 60 млрд. грн., на 01.01.2010 р. загальний обсяг депозитів в національній валюті зменшився на 15,7%, у т. ч. фізичних осіб - на 2,8 %, юридичних осіб - на 12,9 %.

Для збереження ресурсної бази і подолання розриву між наданими кредитами та залученими депозитами в іноземній валюті банки концентрували зусилля на стимулюванні притоку депозитів шляхом підвищення розміру гарантій по вкладах, розширення депозитних програм в частині полегшення переведення депозитів з однієї валюти в іншу та активнішого використання короткострокових депозитів.

Зважаючи на існування тимчасової заборони валютного кредитування населення і високі валютні ризики, розрив між валютними кредитами й депозитами на 01.01.2010 p. становив 213,6 млрд. грн. (рис. 2).

Автором наголошено, що за таких умов важливим аспектом формування ресурсної бази банків є оптимізація її валютної структури.

На основі узагальнення проаналізованих показників функціонування банківського сектору України встановлено, що головними причинами збитковості банківської діяльності в кризовий період стали формування резервів на покриття можливих втрат по активних операціях, продаж проблемних кредитів за вартістю, нижчою за балансову, а також зниження доходів від основної діяльності внаслідок низької ділової активності в економіці та в умовах зростання витрат на залучення ресурсів.

У роботі визначено, що важливими кроками Національного банку України в частині антиінфляційної діяльності та стабілізації економічного розвитку стали пруденційні заходи: накладання резервних вимог на короткострокові зовнішні залучення, підвищення резервних вимог за кредитами в іноземній валюті, нові вимоги щодо адекватності капіталу тощо.

Рис. 2. Розрив між депозитами і кредитами українських банків в іноземній валюті у 2007-2009 pp., млн. грн.

За результатами аналізу антикризових нормативно-правових актів Національного банку України встановлено, що основними позитивними результатами їх упровадження стало спрощення процедури та скорочення термінів погодження статутів банків і відповідних реєстраційних процедур; встановлення спрощеного порядку збільшення статутного капіталу за рахунок коштів акціонерів банку та інвесторів, а також реорганізації банків за рішенням вкладників; визначення процедури капіталізації банків за участю держави та заходів щодо фінансового оздоровлення банків в умовах запровадження тимчасової адміністрації.

На основі проведених досліджень автором запропоновано використання системно-структурного підходу до реалізації антикризових заходів в банківському секторі економіки України, що передбачає вибір та диференційоване застосування фінансових, операційних і структурних інструментів антикризового управління для стимулювання розвитку банківського сектору, а відтак - підвищення ефективності реального сектору економіки.

У третьому розділі «Удосконалення механізмів антикризового управління для забезпечення стійкості банківського сектору економіки України» удосконалено методичні підходи до прогнозування стійкості банківського сектору в умовах фінансової нестабільності та розроблено модель антикризового управління в банківському секторі економіки.

У роботі зроблено висновок, що внаслідок змін у науково-методичних підходах до забезпечення фінансової стійкості, нормативно-правової бази антикризового регулювання та впливу внутрішніх і зовнішніх кризових чинників, традиційні інструменти і методи оцінки стійкості банківського сектору України не відповідають вимогам забезпечення ефективного антикризового управління.

Для оцінювання стійкості банківського сектору країни запропоновано використовувати модель макроекономічного стрес-тестування, основною метою якого на макроекономічному рівні є оцінка впливу деструктивних «шоків» на стійкість банківського сектору.

Види «шоків» обираються так, щоб вони представляли ризики, які піддаються визначенню, а модель адаптується таким чином, щоб вона відображала структуру всього банківського сектору.

У ході проведеного дослідження автором удосконалено методику стрес-тестування фінансової стійкості банківського сектору шляхом використання відповідних комплексних інтегральних показників, які узагальнюють окремі одиничні оцінки чинників його функціонування і дають можливість отримати комплексну оцінку стійкості банківського сектору.

На основі удосконаленої методики стрес-тестування банківської діяльності у дисертації запропоновано модель інтегрального динамічного індексу фінансової стійкості банківського сектору адитивного типу, яка базується на сигнальних індикаторах, які подають «позитивні» Н⁺ або «негативні» Н - сигнали:

0, якщо < , <

де , - фактичні значення сигнальних індикаторів;

- верхня і нижня межа чутливості сигнальних індикаторів;

n - кількість поданих індикаторами «позитивних» сигналів;

m - кількість поданих індикаторами «негативних» сигналів;

У даній моделі індикатор подає «позитивний» сигнал, якщо упродовж 3-х місяців спостерігається порушення фінансової стійкості банківського сектору, або «негативний» - при незмінних показниках фінансової стійкості упродовж зазначеного періоду.

У роботі проведено відбір індикаторів-передвісників фінансової нестабільності, як складових елементів інтегрального динамічного індексу прогнозування стійкості банківського сектору.

Доведено, що мала кількість показників не дає змоги зробити точну узагальнюючу оцінку, а незначні зміни в динаміці окремих показників можуть призвести до суттєвих змін результуючої величини. І навпаки, значна кількість показників, що динамічно змінюються, призводить до втрати чутливості сумарної оцінки.

Досвід використання ординальних шкал свідчить про доцільність використання не менше 6 і не більше 25 показників.

Розрахунок інтегрального динамічного індексу фінансової стійкості є необхідною компонентою системи раннього попередження кризових явищ в банківському секторі, яка ґрунтується на застосуванні індикаторів, у якості яких використовуються агреговані показники банківської діяльності, макроекономічні показники і показники участі держави в діяльності банків.

За результатами аналізу ефективності застосування сигнального підходу запропоновано використання таких показників: рівень ліквідності банківських установ, вклади населення, сформовані золотовалютні резерви, реальний обмінний курс, пропозиція грошей, високоліквідні активи, сальдо рахунку поточних операцій, проблемні кредити банків, банківські активи, рівень інфляції.

Для всіх індикаторів визначено порогові значення, перевищення яких свідчить про високу ймовірність порушення фінансової стійкості в короткотерміновому періоді.

Порогові значення підбираються так, щоб максимізувати чутливість сигналів перед настанням кризових подій, тобто виявити найбільшу кількість випадків, коли той чи інший індикатор перетинає порогове значення, після якого відбувається криза.

Запропонованому в роботі динамічному індексу фінансової стійкості банківського сектору притаманні такі властивості, як: системність (оцінка відображає показники в їх взаємозв'язку та в часі), комплексність (використовуються показники, що відображають найважливіші аспекти функціонування банківського сектору України), а також чутливість та швидке реагування на наслідки управлінський рішень, що приймаються з метою оперативного антикризового управління.

Зазначений індекс може бути застосований на рівні Національного банку України - для аналізу стійкості банківського сектору України та прийнятті ефективних управлінських рішень з метою раннього попередження кризових явищ, а також безпосередньо комерційними банками при розробці внутрішніх моделей для кількісної оцінки ризиків відповідно до методики Базельського комітету.

У результаті проведеного дослідження автором запропоновано структурно-логічну модель антикризового управління в банківському секторі, як комплекс спрямованих управлінських заходів і дій, які забезпечують стійкість динамічної системи - банківського сектору, як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі (рис. 3).

Модель є тривимірною та полярно-потенціальною і має вигляд звуженої до верху спіралі навколо осі, що відображає кількісне вираження економічної ефективності розвитку сектору (рис.4).

Спіраль є траєкторією розвитку банківського сектору в часі, а витки розвитку відображають повторювану циклічність, але на якісно більш високому рівні. Проекція витків спіралі на площину і радіус віддалення від осі ефективності відображають кількісні параметри організації системи для кожного досліджуваного періоду.

Послідовне зменшення радіусу від витка до витка вказує на процес зменшення дезорганізації (ентропії) і підвищення організованості функціонування банківського сектору в часі (Р₀ - Р₁ - Р₂), що виявляє суть і динаміку процесу розвитку.



Рис. 3. Структурно-логічна схема моделі антикризового управління в банківському секторі

Процес розвитку є циклічним. Кожному циклу відповідає стан динамічної рівноваги, зокрема, рівноважний стан першого циклу розвитку (А₀ - А₁) переходить у другий цикл у точці В₁, тобто у другий рівноважний стан (А₁ - А₂) відповідно.



Рис. 4. Графічна інтерпретація моделі антикризового управління в банківському секторі

Підвищення ефективності антикризових заходів та реалізації програми антикризового управління у банківському секторі економіки України потребує першочергового вирішення таких завдань: забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності банківських установ, стимулювання процесу розширеного кредитування економіки, вдосконалення організаційної структури банківського сектору з розширенням антикризових важелів регулятора та підвищення рівня внутрішньої ефективності роботи банківських установ.

Для забезпечення стійкого функціонування банківського сектору економіки України автором запропоновано заходи щодо підвищення рівня гарантування вкладів у банківських установах, посилення контролю за цільовим використанням кредитів рефінансування, що надаються комерційним банкам, обмеження боргового тиску на позичальників шляхом оптимізації процентної політики банків, надання гарантій за міжбанківськими кредитами і проведення рекапіталізації банків, а також формування дієвої системи моніторингу за появою ознак нестабільності в банківському секторі та поліпшення системи управління ризиками.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень та розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення антикризового управління в банківському секторі економіки України.

Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки і пропозиції.

1. Сутність поняття «криза» в банківському секторі економіки полягає у дестабілізації всього банківського сектору або його частини під дією ендогенних і екзогенних деструктивних процесів макроекономічного, інституціонального та регулятивного характеру і проявляється у неспроможності банківських установ виконувати свої функції внаслідок критичного погіршення фінансових показників. Банківська криза виокремлена в окремий тип фінансових криз, до яких також належать валютна, боргова, фондова криза, і може виникати одночасно з ними. Вона супроводжується погіршенням фінансової стійкості банків і вимагає застосування регулятивних антикризових заходів.

2. Антикризове управління банком - це специфічний вид управління, спрямований на попередження можливих ускладнень у діяльності банку, нейтралізацію кризових явищ і забезпечення його подальшого функціонування та розвитку шляхом вчасного прийняття адекватних управлінських рішень й ефективного використання внутрішніх ресурсів. Виходячи з цього, під антикризовим управлінням в банківському секторі слід розуміти комплекс заходів, що дають банківським установам можливість нейтралізувати дію дестабілізуючих чинників та повернутись в стан рівноваги за умови дотримання коливань основних параметрів функціонування банківського сектору в межах області його стійкості.

3. Закономірності та протиріччя функціонування банківського сектору економіки визначають специфічні особливості термінів «фінансова стійкість» і «фінансова стабільність» банківського сектору. Зокрема, фінансова стійкість банківського сектору економіки - це забезпечення оптимального стану банківського сектору на певну дату чи виконання певних нормативів його функціонування. Фінансова стабільність є забезпеченням сприятливих умов для розвитку банківського сектору, прогнозування динамічних тенденцій зростання і уникнення криз у майбутньому. Врахування зазначених відмінностей дають можливість вибору диференційованих підходів до реалізації заходів антикризового управління в банківському секторі економіки.

4. Розвиток фінансової нестабільності в банківському секторі економіки включає в себе три етапи. Перший - розпочинається під впливом певного дестабілізуючого чинника та порушення рівноваги в банківському секторі. На другому етапі поширення шоку знижує довіру до банків, третій етап характеризується зростанням неліквідності і неплатоспроможності, що призводить до банкрутства банківських установ та поширення наслідків кризи на всю економіку.

5. Реалізація антикризового управління в банківському секторі повинна базуватися на трьох підходах: зокрема, дуалістичному, який полягає у дослідженні ризиків і потенційних можливостей розвитку банківського сектору (фінансовий і управлінський потенціал, а також потенціал ринкового середовища), критеріальному, що є системою індикаторів, на основі якої можна зробити оцінку динаміки розвитку як окремих банків, так і всього банківського сектору, та графічно-аналітичного підході, що ґрунтується на побудові та дослідженні закономірностей функціонування банківського сектору та його зв'язку з основними макроекономічними показниками розвитку економіки.

6. Антикризове управління в банківському секторі економіки реалізується шляхом застосування зовнішнього і внутрішнього механізмів. При цьому зовнішній механізм включає діяльність центральних регуляторів, що впливають на діяльність банківського сектору в цілому, а внутрішній - регулює діяльність комерційних банків шляхом розроблення методик внутрішнього аналізу та здійснення заходів, спрямованих на підвищення стійкості та надійності банківських установ сектору.

7. До проведених Національним банком України антикризових заходів, що мали позитивний вплив на забезпечення стійкості банківського сектору належать: дотримання політики плаваючого валютного курсу, проведення ранньої діагностики банків та розроблення програм додаткової капіталізації, підтримки платежів за зовнішніми борговими зобов'язаннями через проведення активних валютних інтервенцій на міжбанківському ринку та започаткування аукціонів для підтримки валютних платежів населення за банківськими кредитами.

Негативні наслідки мали антикризові дії стосовно визначення критеріїв рефінансування банків, виділення значних обсягів рефінансування без адекватної реакції по обмеженню спрямування частини цих коштів на валютний ринок, запізнілого введення тимчасових адміністрацій у проблемні банки та проведення рекапіталізації банків за рахунок державних коштів.

8. Головними причинами збитковості комерційних банків в кризовий період стали формування резервів на покриття можливих втрат по активних операціях, продаж проблемних кредитів за вартістю, нижчою за балансову, а також зниження доходів від основної діяльності внаслідок низької ділової активності в економіці та в умовах зростання витрат на залучення ресурсів.

9. Для оперативного реагування та застосовування невідкладних антикризових заходів запропоновано вдосконалити методику макроекономічного стрес-тестування шляхом використання інтегрального динамічного індексу прогнозування фінансової стійкості банківського сектору, що базується на використанні інструментарію кількісного аналізу та прогностичних методів на основі динамічних часових рядів, що дозволить об'єктивно оцінити стійкість банківського сектору у динаміці і створити реальну інформативну базу для розробки систем ризик-менеджменту банків.

10. З метою реалізації антикризових заходів в банківському секторі економіки запропоновано застосування тривимірної структурно-логічної полярно-потенціальної моделі антикризового управління, яка об'єднує в єдину систему процеси діагностики, попередження, подолання кризи, формування стратегії подальшого розвитку та застосування відповідних методів управління. Її застосування дозволить підвищити ефективність антикризових управлінських рішень в банківському секторі та забезпечити його стійкість у короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Формування ефективної системи антикризового регулювання на рівні банківського сектору, а також системи антикризового управління на рівні окремих банків, пов'язане з об'єктивною потребою підтримання фінансової стійкості банківських установ як ключової умови ефективного здійснення ними своїх базових функцій фінансового посередництва, виконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами, а також забезпечення безперебійності платежів і розрахунків між суб'єктами ринку, що є необхідною умовою нормального функціонування всієї економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові монографії:

1. Джулай В.О. Проблеми цінової та фінансової стабільності й інноваційного розвитку в Україні: монографія / [Т.С. Смовженко, О.І. Петрик, Б.І. Пшик, Р.Ф. Пустовійт, В.О. Джулай та ін]; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. Я. Кузнєцової. - К.: УБС НБУ, 2010. - 359 с. (Особистий внесок здобувача: запропоновано застосування механізмів банківського фінансування інноваційних процесів в умовах фінансової нестабільності - 1,25 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Джулай В.О. Моніторинг стійкості банківського сектору України: антикризовий аспект / А.Я. Кузнєцова, В.О. Джулай // Фінанси України. - 2010. - №5 (173). - С. 86 - 97. (Особистий внесок здобувача: визначено основні напрямки моніторингу стійкості банківського сектору та запропоновано заходи щодо подолання кризових явищ в Україні - 0,4 друк. арк.).

3. Джулай В.О. Світова банківська криза: наслідки та перспективи для України / В.О. Джулай // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Фінансовий ринок України: стабілізація та євроінтеграція (збірник наукових праць) НАН України. І-нт регіональних досліджень; редкол.: відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів, 2009. - Вип. 2 (76). - С. 197-203.

4. Джулай В.О. Антикризові аспекти регулювання банківського сектора економіки України / В.О. Джулай // Економіка і держава. - 2009.- №11.- С. 25-28.

5. Джулай В.О. Механізми банківського фінансування інноваційних процесів в умовах фінансової нестабільності / А.Я. Кузнєцова, В.О.Джулай // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 3 (16): Економічні науки. - Чернівці, Технодрук, 2009. - С. 119-126. (Особистий внесок здобувача: визначено основні напрямки вдосконалення механізмів антикризового стимулювання розвитку банківського сектору України шляхом реалізації інноваційного фінансування реального сектору економіки - 0,4 друк. арк.).

6. Джулай В.О. Фінансово-економічні аспекти забезпечення стійкості банківського сектору економіки України / В.О. Джулай // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 253: В 7 т. - Т.V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 1192 - 1197.

7. Джулай В.О. Чинники виникнення системних банківських криз у контексті фінансової глобалізації / В.О. Джулай // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України (Зб. наукових праць). - Суми, ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. - Вип. 25. - С. 158-165.

8. Джулай В.О. Антикризове управління в банківському секторі економіки України / В.О. Джулай // Регіональна економіка. - 2008. - №3(49). - С. 65-70.

9. Джулай В.О. Удосконалення механізму фінансового моніторингу в банківській системі України / В.О. Джулай // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2008. - №4. - С. 118-124.

10. Джулай В.О. Інструменти антикризового управління в банківському секторі економіки України // Вісник Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ). - 2008 - №3. - С. 86-89.

11. Джулай В.О. Застосування технологій трансферту інтелектуального капіталу в забезпеченні сталого економічного зростання вітчизняних підприємств / В.О. Джулай, Н.В. Ткаченко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методи оцінки рівня капіталізації інноваційних структур: Зб. наук. пр. НАН України. І-нт регіон. досліджень. - Львів, 2007. - Вип. 2 (64). - С. 504-514. (Особистий внесок здобувача: запропоновано застосування антикризових механізмів регулювання економічного розвитку реального сектору економіки - 0,2 друк. арк.).

12. Джулай В.О. Проблеми специфікації прав інтелектуальної власності в контексті трансформаційних процесів в економіці України / В.О. Джулай // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №6. - С. 168-173.

Статті у інших наукових виданнях:

13. Dzhulai V. World financial instability: anticrisis aspects / A. Kuznyetsova, V. Dzhulai // Challenges for the Contemporary Enterprise under Globalization: Scientific edition. - Krakow, 2010. - P. 25-32. (Особистий внесок здобувача: визначено основні наслідки глобальної фінансової нестабільності та запропоновано напрямки подолання кризових явищ в банківському секторі економіки - 0,4 друк. арк.).

14. Джулай В.А. Антикризисное управление в банковском секторе экономики Украины / В.А. Джулай // Мировой финансовый кризис и его влияние на развитие финансовых систем: Сборник научных статей / Под ред. проф. Б.Б. Рубцова. - М.: Финансовый университет при Правительстве РФ, 2010. - С. 11-26.

15. Джулай В.О. Перспективи формування та розвитку людського капіталу в умовах перехідної економіки / В.О. Джулай // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - №1 (77). - Т.2. - С. 113-117.

16. Джулай В.О. Франчайзинг в системі антикризового управління вітчизняних підприємств / В.О. Джулай // Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем. Зб. праць за матеріалами VII Всеукраїнської наукової конференції аспірантів та студентів м. Львів, 26-27 квітня 2007 р. - Львів: ЛІБС УБС НБУ, 2007. - С. 132-137.

Опубліковано за матеріалами конференцій:

17. Джулай В.О. Монетарні чинники антикризового управління в банківському секторі економіки України / В.О. Джулай // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика [Текст]: збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-16 травня 2008 р.) - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - с. 71-73.

18. Джулай В.О. Забезпечення стійкості банківської системи України в контексті інтеграційних та глобалізаційних процесів / В.О. Джулай // Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України. Матеріали науково-практичної конференції (16-18 травня 2008 року). - Сімферополь: Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, 2008. - с. 88-89.

19. Джулай В.О. Моніторинг стійкості банківського сектору: антикризовий аспект / В.О. Джулай // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи: Тези доповідей IV Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених, м. Львів, 23-24 жовтня 2008 р. / Відп. за випуск Р.А. Слав'юк. - Львів: ЛІБС УБС НБУ, 2008. - с. 137-138.

20. Джулай В.О. Пріоритети та перспективи вдосконалення механізму фінансового моніторингу в банківській системі України / В.О. Джулай // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 15-16 листопада 2007 р. - Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2007. - С. 184-186.

21. Джулай В.О. Забезпечення стійкості банківської системи України в контексті інтеграційних та глобалізацій них процесів / В.О. Джулай // Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України. Матеріали науково-практичної конференції (16-18 травня 2008 року). - Сімферополь: Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, 2008. - с. 88-89.

22. Джулай В.О. Чинники виникнення системних банківських криз у контексті фінансової глобалізації / В.О. Джулай // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України [Текст]: збірник тез доповідей ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (30-31 жовтня 2008 р.) : у 2-х т. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - с. 88-89.

23. Джулай В.О. Роль антикризового управління в забезпеченні стійкості банківської системи України / В.О. Джулай // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік: матеріали науково-практичної конференції. - Ч.І. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. - С. 377-380.

24. Джулай В.О. Глобальна фінансова нестабільність: пошуки шляхів подолання / В.О. Джулай // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика [Текст]: збірник тез доповідей ІV Міжнародної науково-практичної конференції (21-22 травня 2009 р.): у 2 т. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. - Т. 1. - с. 23-24.

25. Джулай В.О. Фінансово-економічні аспекти забезпечення стійкості банківського сектору економіки України / В.О. Джулай // Анотації до доповідей ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні складові регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції», 21-22 травня 2009 р. - Феодосія, 2009. - с. 12.

26. Джулай В.О. Антикризові аспекти регулювання банківського сектору економіки України / В.О. Джулай // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. 15-16 жовтня 2009 р. - Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2009. - с. 118-120.

27. Джулай В.О. Глобалізаційні чинники фінансової кризи в Україні / В.О. Джулай // Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізацій них процесів: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції: в 2 ч. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2010. - С. 204-207. - Ч. 1.

Анотація

Джулай Віталій Олексійович. Антикризове управління в банківському секторі економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - Університет банківської справи Національного банку України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена теоретичним і прикладним аспектам антикризового управління в банківському секторі економіки України, а саме - обґрунтуванню висновків і розробці пропозицій щодо удосконалення механізмів, інструментарію та методів антикризового управління в банківському секторі Україні.

У дисертації досліджено сутність та обґрунтувано економічний зміст поняття «кризи» і розкрито роль антикризового управління в забезпеченні фінансової стійкості банківського сектору України. На основі аналізу наукових джерел проведено розмежування понять «фінансова стійкість» і «фінансова стабільність» банківського сектору в контексті антикризового управління, а також удосконалено сучасні методологічні підходи щодо організації антикризового управління в банківському секторі.

Результати дисертаційної роботи дозволили провести оцінювання впливу діяльності комерційних банків та регулятивних заходів Національного банку України на фінансову стійкість банківського сектору України, а також удосконалити методичні підходи щодо прогнозування стійкості банківського сектору в умовах фінансової нестабільності та обґрунтувати механізм діагностики виникнення кризових явищ в банківському секторі економіки України.

...