Автором зроблено висновок про недосконалу і нераціональну побудову банківської інфраструктури в регіонах країни. Практично всі банківські установи, їх активи та пасиви зосереджені в чотирьох областях України Ї Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській. Неврахування потреб та специфіки розвитку конкретних територій призводить до неспроможності регіональних банківських систем ефективно здійснювати свої функції та забезпечувати запити місцевих економічних суб'єктів. Такий стан речей, у свою чергу, не сприяє виходу банківської системи, а відповідно і економіки, з кризи. З огляду на це необхідним є розроблення такої моделі банківської системи, яка б ураховувала специфіку і потреби як конкретних територій, так і держави в цілому.

У роботі проаналізовано досвід розвинутих країн, зокрема таких, як Німеччина, Франція, Австрія, Швейцарія, Нідерланди, США, Канада та Японія, який підтвердив необхідність стимулювання банківської діяльності в регіонах з метою сприяння соціально-економічному розвитку територій. Встановлено, що особливою ознакою функціонування регіональних банківських установ у зарубіжних державах є велика кількість банків різних видів і, що найголовніше, орієнтація на потреби місцевих громад, їх економіки та населення. Наслідком такої співпраці є фінансування регіональних проектів, обслуговування малого та середнього бізнесу, сприяння самозайнятості населення, що є важливим не тільки для конкретної території, але і для країни в цілому. Вивчення еволюції та організації регіональних банківських систем зарубіжних країн корисне для поліпшення функціонування банків в Україні. На території нашої держави доцільною є діяльність універсальних і спеціалізованих банків, великих і малих, міжнародних і місцевих. Проте їх робота обов'язково повинна узгоджуватися та гармоніювати з розвитком і потребами економіки як всеукраїнського, так і регіонального рівня. Особливої уваги потребує створення та функціонування банківських установ у депресивних областях нашої держави, враховуючи специфіку та запити розвитку економічних суб'єктів. Адже світовий досвід переконливо засвідчив, що розбудова сучасних банківських систем високорозвинених країн базується на принципах регіоналістики.

У другому розділі роботи «Аналіз функціонування регіональної банківської системи та її впливу на соціально-економічний розвиток» розроблено методичні підходи до аналізу банківської системи на регіональному рівні та на їх основі проведено аналіз інституціонального розвитку банківських установ у регіоні; досліджено тенденції їх функціонування та проаналізовано вплив регіональної банківської системи на соціально-економічний розвиток регіону.

Автором обґрунтовано, що особливості функціонування банківських установ у регіонах обумовлюють необхідність розроблення спеціальних методичних підходів до аналізу їх діяльності та визначення впливу на регіональний розвиток. Методичні підходи до аналізу регіональної банківської системи з позицій її впливу на соціально-економічний розвиток території запропоновано здійснювати на основі таких положень:

· регіональна банківська система є невід'ємною складовою економічної системи області;

· роль регіональної банківської системи в соціально-економічному розвитку області оцінюється із застосуванням різноманітних інструментів та видів аналізу;

· планування і прогнозування результатів аналізу діяльності банківського сектору необхідно здійснювати в контексті його впливу на регіональний розвиток.

Аналіз функціонування регіональної банківської системи повинен здійснюватися на основі застосування системного підходу з використанням спеціальних методів та показників для проведення комплексного дослідження. З цією метою автором запропоновано виділити три основні групи показників: 1) кількісні (інституціональні), які характеризують розвиток банківської мережі в регіоні; 2) динамічні, які відображають масштаби діяльності банківської системи в регіоні; 3) структурні, які характеризують роль банківської системи у соціально-економічному розвитку.

Проаналізувавши особливості розміщення банківських установ на території Закарпаття, доступність до них населення та суб'єктів господарювання, автор пропонує таку класифікацію районів області залежно від рівня розвитку мережі банківських установ: райони з високим рівнем розвитку, де розміщені понад 90 банківських установ; з середнім - від 41 до 90; низьким - від 21 до 40 і незначним - до 20. Відповідно до цієї класифікації райони Закарпатської області за рівнем розвитку мережі банківських установ у 2009 р. розподілені таким чином (табл. 2).

Негативною є ситуація незбалансованого і нераціонального розподілу ресурсів і здійснення кредитних вкладень у районах Закарпаття єдиним регіональним банком. На його Ужгородське відділення припадає 70,75% обсягів наданих кредитів та 63,42% обсягів залучених коштів. Це свідчить про низьку зацікавленість банку у стимулюванні діяльності в інших районах області. Ще одним вагомим аргументом на підтвердження цієї думки є розмір частки кредитних вкладень відділення, яке знаходиться за межами регіону, - Київського, що становить 8,21% від обсягу всіх наданих банком позик у 2009 р. За таких умов велика кількість потужних інорегіональних банків та нестача грошових коштів у області може ще більше знизити позиції «Комінвестбанку», а розвиток регіональної банківської системи буде визначатися політикою інших банківських установ.

Результати аналізу засвідчили низьку питому вагу банківських кредитів у валовому регіональному продукті області, причому за цим показником Закарпаття відстає від середньоукраїнського рівня. Впродовж 2005-2008 рр. частка позик у ВРП зросла із 21,9% до 61,1%, в той час як по Україні вона змінювалася від 32,5% до 76,4% за аналогічний період. Така ситуація вказує на відставання темпів економічного розвитку області від розвитку банківської системи. Діяльність банківських установ головним чином зосереджена на кредитуванні населення, частка якого на кінець 2009 р. становила 61,9%, а обсяги позик, наданих суб'єктам господарювання області, зменшуються. Негативним явищем є також низька частка інвестиційних кредитів, спрямованих у розвиток підприємництва, особливо малого. Це свідчить про незацікавленість банківських установ у фінансуванні та співпраці з підприємствами. Наслідком цього є неефективне виконання регіональною банківською системою інвестиційної та стимулюючої функцій і наявність значних розмірів кредиторської заборгованості на підприємствах.

Найбільше банківських вкладень у регіоні спрямовується на розвиток торгівлі та обробної промисловості. У 2009 р. частка позик у зазначені види економічної діяльності становила відповідно 42,2% та 29,7%, а обсяги кредитів у решті галузей були незначними. На наш погляд, така ситуація є негативною, адже Закарпатська область володіє потужним природно-рекреаційним потенціалом для розвитку сільського господарства, туризму, добувної промисловості тощо, розвиток яких мав би позитивний мультиплікативний ефект загалом для соціально-економічного зростання регіону, забезпечення зайнятості, підвищення добробуту його жителів.

Для обґрунтування впливу регіональної банківської системи на соціально-економічний розвиток автором застосовано метод кореляції. Результати розрахунків коефіцієнтів кореляції між основними показниками регіональної банківської системи та соціально-економічного розвитку Закарпатської області наведені у табл.3.

Взаємозв'язок показників соціально-економічного розвитку Закарпатської області та регіональної банківської системи на основі коефіцієнтів кореляції (2005-2009 рр.)*

У третьому розділі дисертаційного дослідження «Напрями розвитку регіональної банківської системи» визначено шляхи вдосконалення інфраструктури банківської системи Закарпатської області, проведено моделювання економетричних залежностей соціально-економічного розвитку регіону від діяльності регіональної банківської системи та обґрунтовано необхідність вдосконалення управління банківською діяльністю в регіоні.

Автором зазначено, що світовий досвід та наслідки фінансової кризи підтверджують необхідність удосконалення вітчизняної банківської системи. В областях повинні діяти територіально орієнтовані банківські установи, які працюватимуть для регіону і здійснюватимуть вкладення в його розвиток. Головна перевага регіональних банків - тісний зв'язок з місцевою економікою, оскільки саме такі банки краще знають ділову репутацію суб'єктів господарювання, мають напрацьовані контакти з місцевою адміністрацією, володіють гнучкими схемами роботи з клієнтами, здатні більш адекватно оцінити економічну ситуацію в регіоні та її перспективи.

Важливе значення для розвитку регіону матиме створення комунального банку, характерною рисою функціонування якого є можливість для органів місцевої влади прямо впливати на регіональний розвиток шляхом здійснення контролю та регулювання процесів акумуляції, розподілу та перерозподілу банківських грошових ресурсів з метою фінансування економічних і соціальних програм на мезорівні. Відповідно до цього виділено головні чинники створення комунального банку: 1)фінансові; 2) контрольно-регулюючі; 3) організаційно-інституціональні. Основними напрямами функціонування комунального банку є: обслуговування потоків бюджетних ресурсів регіону; фінансування бюджетних підприємств, установ та організацій; акумулювання коштів для здійснення вкладень у пріоритетні програми регіонального розвитку; залучення капіталу, в тому числі іноземного, для фінансування місцевої економіки; здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів; надання банківських послуг клієнтам.

Конструктивним елементом банківської інфраструктури Закарпатської області повинна стати мережа кооперативних банків, створених для обслуговування сільгоспвиробників та стимулювання розвитку регіональної економіки. Створення системи кооперативних банків дозволить зосередити грошові ресурси сільського населення, цільове державне фінансування, кредити, отримані від комерційних банків, що дасть змогу ефективніше управляти грошовими коштами та враховувати потреби галузі. Наслідком цього повинно стати раціональне фінансування аграрної сфери та оперативне реагування на її потреби, а також здешевлення кредитів для сільгоспвиробників.

Зважаючи на географічне розміщення області, можливе створення Міжнародного банку регіонального розвитку (МБРР) за участі Закарпаття та інших областей-членів Карпатського єврорегіону. Головною діяльністю такого банку може стати фінансування інвестиційних проектів, обслуговування торговельних операцій, проведення міжнародних розрахунків. Визначальним напрямом діяльності такої установи буде не тільки здійснення банківських операцій між державами, а й посилення співпраці українських прикордонних регіонів з територіями ЄС.

З метою обгрунтування впливу діяльності банківської системи на соціально-економічний розвиток регіону в роботі побудовано дві економетричні моделі. В результаті побудови першої моделі досліджено економіко-математичні залежності між основними показниками банківської діяльності в регіоні (обсяг наданих споживчих кредитів (), обсяг залучених строкових депозитів () та обсяг інвестиційних кредитів, наданих суб'єктам господарювання ()), і узагальнюючим показником соціально-економічного розвитку регіону Ї ВРП ( Y ):

(1)

Коефіцієнт множинної кореляції R²=0,994785, тобто оскільки він близький до 1, то побудована модель (1) є достовірною. Це означає, що побудоване рівняння регресії на 99,5% пояснює відхилення змінної Y під впливом заданих факторів. Згідно з моделлю, зміна величини обсягів споживчого кредитування на 1% при інших незмінних факторах викликає зниження ВРП на 0,394%. Зміна величини обсягів залучених строкових депозитів на 1% спричиняє збільшення ВРП на 0,846%. Аналогічно збільшення обсягів інвестиційних кредитів, наданих суб'єктам господарювання, на 1% при незмінності інших факторів приведе до збільшення ВРП на 0,152%. Отже, розраховані коефіцієнти еластичності свідчать, що на ВРП у Закарпатській області найбільший вплив мають обсяги залучених строкових депозитів, обсяги споживчого кредитування та обсяги наданих інвестиційних кредитів суб'єктам господарювання.

Друга модель описує залежність обсягів банківського кредитування (Z) від обсягів доходів на душу населення (), величини облікової ставки НБУ () та обсягів залучених строкових депозитів населення () в регіоні:

(2)

Коефіцієнт R2 = 0,996946, тобто наближається до 1, що доводить достовірність побудованої регресії і означає, що побудоване рівняння на 99,7% пояснює зміну показника Z під впливом обраних факторів. Зміна обсягів доходів на душу населення на 1% при решті незмінних факторів викликає зміну обсягів кредитування на 0,420%. При зміні величини облікової ставки НБУ на 1% обсяги кредитування в області зміняться в протилежному напрямку на 0,175%. Аналогічно зміна обсягів депозитів на 1% зумовлює зміну обсягів банківського кредитування на 1,016%. Таким чином, на обсяги банківського кредитування в Закарпатській області найбільший вплив мають залучені строкові депозити населення та доходи на душу населення.

На думку автора, банківським установам області доцільно переорієнтуватися у своїй діяльності на кредитування суб'єктів господарювання, оскільки надання позик населенню не сприяє економічному розвитку регіону. На місцевому рівні слід розробити спеціальну програму розвитку, в якій була б визначена роль банківської системи та пріоритетні напрями її діяльності в регіоні (табл. 4).

Автор рекомендує застосовувати Програму в різних областях нашої країни, головне, щоб при її розробленні максимально враховувалися наявні і потенційні запити місцевої економіки та інтереси банківських установ. Тільки оптимальна за своєю структурою та побудована на принципах справедливої конкуренції банківська система стане ефективним підґрунтям економічного зростання країни, вирівнювання проблем регіонального розвитку, підвищення добробуту населення.

1. Дослідження різноманітних тлумачень поняття «регіональна банківська система» дозволило сформулювати її авторське визначення, під яким зазначену систему запропоновано розуміти як складову частину банківської системи країни, яка включає сукупність усіх банківських установ, що функціонують на території регіону відповідно до чинного законодавства, перебувають у тісному зв'язку з його економічною системою. Обґрунтування функцій регіональної банківської системи дозволило вдосконалити функціональний підхід, відповідно до якого вона являє собою форму організації взаємовідносин, що виникають між установами банків та економічними суб'єктами на регіональному рівні у процесі виконання банками функцій, спрямованих на забезпечення потреб економіки та досягнення власного зростання. Визначено складові компоненти регіональної банківської системи та її місце в економічній системі країни.

2. На основі дослідження особливостей становлення і розвитку банківських установ у регіонах України визначено, що структура вітчизняної банківської системи є нераціональною, нерівномірною, що пов'язано із зосередженням майже всіх банків, їх активів та пасивів у чотирьох областях. Наслідком цього є те, що регіональні банківські системи решти територій нездатні повноцінно співпрацювати з економічними суб'єктами та ефективно виконувати свої функції.

3. Міжнародний досвід підтвердив необхідність розвитку різноманітних видів банківських установ у регіонах для стимулювання соціально-економічного розвитку останніх. Автором акцентовано увагу на доцільності створення регіональних банківських установ різної спеціалізації та розмірів, особливою ознакою яких повинна стати орієнтація на потреби регіональної економіки, що матиме позитивний ефект для розвитку територій і країни в цілому.

5. На території Закарпатської області зареєстрований тільки один банк-юридична особа - ПАТ «Комінвестбанк». Частка відділень місцевого банку є незначною. В регіональній банківській мережі переважають великі системоутворюючі банки країни, основу яких становлять столичні. Така ситуація свідчить про експансію інорегіональних банків в області, а розвиток регіональної банківської системи залежить від політики, яку вони проводять. У Закарпатті спостерігається нерівномірна концентрація банківських установ у районах, що свідчить про недостатньо ефективну побудову банківської інфраструктури.

6. Частка банківських кредитів у ВРП Закарпатської області впродовж останніх років є незначною, причому за цим показником регіон відстає від середньоукраїнського рівня. Банківські установи зосереджені більшою мірою на кредитуванні фізичних осіб, тоді як частка позик, наданих суб'єктам господарювання, знижується. Це свідчить про незацікавленість банківських установ у їх фінансуванні та у співпраці з ними. Наслідком цього є неефективне виконання регіональною банківською системою інвестиційної та стимулюючої функцій і наявність значної кредиторської заборгованості на підприємствах. Найбільше банківських вкладень у регіоні спрямовується в розвиток торгівлі та обробної промисловості. Акцентовано увагу на необхідності посилення впливу регіональної банківської системи на соціально-економічний розвиток Закарпаття.

7. На території регіону запропоновано створити комунальні банки, необхідні для обслуговування бюджетних установ, фінансування регіональних проектів та співпраці з малим бізнесом; кооперативні банки для обслуговування сільгоспвиробників та стимулювання розвитку місцевої економіки; Міжнародний банк регіонального розвитку, головною діяльністю якого може стати фінансування інвестиційних проектів, розрахунково-касове і кредитне обслуговування торговельних операцій, проведення міжнародних розрахунків.

8. З метою обґрунтування впливу діяльності банківської системи на соціально-економічний розвиток регіону в роботі побудовано дві економетричні моделі. За результатами першої моделі доведено пряму залежність ВРП в Закарпатській області від обсягів залучених строкових депозитів та обсягів наданих інвестиційних кредитів суб'єктам господарювання. За допомогою другої моделі визначено залежність масштабів банківського кредитування від обсягів доходів на душу населення, величини облікової ставки НБУ та обсягів залучених строкових депозитів населення. Встановлено, що обсяги банківських вкладень у регіоні прямо залежать від залучених строкових депозитів фізичних осіб і доходів на душу населення.

9. Визначено компоненти, принципи побудови та етапи реалізації Програми розвитку банківської системи регіону з урахуванням можливостей регіональних банків, якщо такі створені, та підрозділів інших банків країни. Така Програма повинна стати дійовим інструментом посилення ролі банківської системи в економіці на регіональному рівні, визначити пріоритетні напрями діяльності зазначеної системи в контексті соціально-економічного розвитку області.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Стойка В.С. Банківська система регіону та її вплив на підприємницьку активність суб'єктів господарювання / О.Г. Чубарь, Н.Е. Легеза, В.С. Стойка // Науковий вісник Ужгородського національного університету: [зб.наук.пр.]. - Ужгород, 2007. - Вип. 24. - С. 76 - 85. (Серія «Економіка»). Особистий внесок здобувача: обґрунтовано особливості функціонування банківської системи регіону та її місце в банківській системі країни.

2. Стойка В.С. Макроекономічні та регіональні аспекти підвищення ефективності банківської системи та її вплив на соціально-економічний розвиток області / В.С. Стойка // Вісник Хмельницького національного університету: [зб.наук.пр.]. - Хмельницький, 2008. - № 1.Т. 2. - С. 160 - 164.

3. Стойка В.С. Теоретичні підходи до формулювання поняття «регіональна банківська система» та її функцій / В.С. Стойка // Науковий вісник Ужгородського національного університету: [зб.наук.пр.]. - Ужгород, 2010. -Вип. 29. Ч.2. - C. 327 - 332. (Серія «Економіка»).

4. Стойка В.С. Теоретичні підходи до визначення сутності банківської системи та її ролі в економіці країни / В.С. Стойка // Науковий вісник Ужгородського національного університету: [зб.наук.пр.]. - Ужгород, 2010. - Вип. 30. - С.202- 209. (Серія «Економіка»).

5. Стойка В.С. Особливості розвитку регіональних банківських систем у зарубіжних країнах / В.С. Стойка // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту: [зб.наук.пр.]. - Чернівці, 2010. - Вип. ІІ (38). Ї С.294 - 300. (Серія «Економічні науки»).

6. Стойка В.С. Основні тенденції інституціонального розвитку банківської системи Закарпатської області / О.Г. Чубарь, В.С. Стойка // Формування ринкових відносин в Україні: [зб.наук.пр.]. - Київ, 2010. Ї Вип. 11 (114) - С.193 - 197. Особистий внесок здобувача: проаналізовано динаміку кількості банківських установ регіону в розрізі місцезнаходження їх головних офісів та груп.

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій:

7. Стойка В.С. Довгострокове банківське кредитування як фактор забезпечення інвестиційного розвитку регіону (на прикладі Закарпатської області) / В.С.Стойка // Становлення і розвиток банківської системи України в умовах ринкових перетворень в економіці: [матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції до 30-річчя факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету] (м. Тернопіль, 21-22 травня 2008 р.). - Тернопіль: Астон, 2008. - С. 196 - 197.

8. Стойка В.С. Вплив економічної кризи на діяльність іноземних банків в Україні / В.С. Стойка // Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи: [матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції] (м. Одеса, 24-25 квітня 2009 р.). - Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2009. - Ч.1. - С. 69 - 71.