Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.77:334.012.64

БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ткач Євген Вікторович

Тернопіль 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Луців Богдан Любомирович, Тернопільський національний економічний університет, проректор з науково-педагогічної роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кузнєцова Анжела Ярославівна, Університет банківської справи Національного банку України, проректор з наукової та організаційної роботи

кандидат економічних наук, доцент Чайковський Ярослав Іванович, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри банківської справи

Захист відбудеться «10» вересня 2009 року о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3.

Автореферат розісланий «7» серпня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М.П. Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток нашої держави, підвищення добробуту громадян передусім залежить від ефективного функціонування економіки, яка тісно пов'язана з інноваційною активністю і діяльністю всіх суб'єктів господарювання. Активізацію інноваційної діяльності зумовлює розвиток підприємницького сектору. Його основою в ринковій економіці є малий бізнес, яким створюється значна частина ВВП, забезпечується зайнятість населення. Водночас він сприяє впровадженню та поширенню інновацій.

Результати аналізу статистичних даних дають підстави вченим вести мову про недостатній розвиток в Україні малого бізнесу, тим більше на інноваційній основі, порівняно із розвинутими державами. Необхідна умова інноваційного розвитку малого бізнесу - це наявність ефективного фінансово-кредитного забезпечення, оскільки цілковито задовільнити потреби у фінансуванні лише за рахунок власних ресурсів неможливо. Основним джерелом фінансування є банківський кредит, який набуває щораз більшого значення. Від кредитування банками інноваційного розвитку малого бізнесу, запровадження нових якісних фінансово-кредитних послуг вигоду отримують обидва партнери. Підприємства зможуть збільшувати інвестиції, реалізовувати інноваційні проекти, зміцнювати і розвивати бізнес, а це означає, що обсяги їхніх трансакцій зростуть та кредитування малого бізнесу стане менш ризиковим. Згодом банки зможуть нарощувати обсяг кредитування, диверсифікувати свою діяльність і отримувати більші прибутки. Загалом, це позитивно вплине на розвиток національної економіки.

Саме тому необхідно: на макроекономічному рівні - розробити шляхи активізації банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні, та з'ясувати роль держави у його стимулюванні; на мікроекономічному рівні - визначити напрями розширення і вдосконалення спектра банківських продуктів та технологій для інноваційного розвитку малого бізнесу.

Необхідність і суть банківського кредитування інноваційної діяльності малого бізнесу неодноразово ставали предметом вивчення для багатьох науковців. Системні дослідження кредитного механізму, його ролі в суспільстві у 18-му столітті розпочали в своїх працях А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Мілль. Надалі їх розвивали відомі вчені-економісти, а саме: К. Маркс, Й. Шумпетер, А. Маршалл, А. Пігу, І. Фішер. Значними є доробки у дослідженні теорії кредитних відносин М. І. Туган-Барановського, Дж. М. Кейнса, М. Фрідмана. На сучасному етапі серед вітчизняних вчених особливу увагу заслуговують праці О. Д. Василика, О. В. Васюренка, З. І. Варналія, А. С. Гальчинського, І. С.Гуцала, О. В. Дзюблюка, О. Т. Євтуха, А. Я. Кузнєцової, В. Д. Лагутіна, Б. Л. Луціва, В. І. Міщенка, А. М. Мороза, П. О. Нікіфорова, А. А. Пересади, Ю. А. Потійка, М. Ф. Пуховкіної, М. І. Савлука, Т. С. Смовженко, В. Т. Сусіденка, Р. І.Тиркала, Я. І.Чайковського, С. І. Юрія.

Однак здебільшого дослідники розглядають участь малого бізнесу в інноваційній діяльності та суть банківського кредитування малого бізнесу чи інноваційної діяльності. Вплив банківського кредитування на здійснення інноваційної діяльності малим бізнесом вивчено ще недостатньо. При цьому необхідно з'ясувати значення банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу для національної економіки. Все це зумовило вибір теми і завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри банківського менеджменту та обліку Тернопільського національного економічного університету "Дослідження потенціалу розвитку банків та їх впливу на економіку регіонів" (номер державної реєстрації 0107U012108), в межах якої автором запропоновано шляхи вдосконалення банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в економіці України.

Досягнення зазначеної мети передбачало постановку і вирішення таких завдань:

* розглянути теоретичні засади і понятійний апарат: “інновації”, “малий бізнес” та “банківське кредитування” в контексті їхнього сучасного розуміння й уточнити визначення поняття “інноваційний розвиток малого бізнесу”;

* розкрити значення банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу й розглянути його особливості в умовах вітчизняної економіки;

* з'ясувати базові положення правового регулювання банківського кредитування розвитку малого бізнесу на інноваційній основі;

* проаналізувати вплив банківської системи на інноваційний розвиток малого бізнесу, а також провести аналіз впливу окремої банківської установи на розвиток малого бізнесу, що здійснює інноваційну діяльність;

* запропонувати шляхи активізації банківського кредитування малого бізнесу на інноваційній основі та розробити рекомендації щодо його стимулювання з боку держави з врахуванням світового досвіду;

* визначити напрями розширення асортименту банківських послуг для інноваційного розвитку малого бізнесу.

Об'єктом дослідження є взаємовідносини банківських установ із малими підприємствами, які здійснюють інноваційну діяльність в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в економіці України.

Предметом дослідження є банківське кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу. банківський кредитування інноваційний розвиток

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувались такі методи досліджень: 1) аналізу і синтезу - при з'ясуванні значення банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу в умовах національної економіки; 2) системного і структурного аналізу, а також групування, порівняння та узагальнення економічних показників - при оцінюванні впливу банківської системи та банківської установи на інноваційний розвиток малого бізнесу в Україні; 3) математичної інтерпретації економічних процесів - при використанні мультиплікатора інвестицій та грошового мультиплікатора; 4) моделювання - при визначенні пропозицій щодо стимулювання банківського кредитування розвитку малого бізнесу на інноваційній основі в нашій державі.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, інструктивні й методичні положення НБУ, матеріали Державного комітету статистики України, Чернівецького обласного управління статистики, Чернівецького обласного управління Національного банку України, дані Промінвестбанку, монографії, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення банківського кредитування розвитку малого бізнесу на інноваційній основі. Основні результати, що відображають наукову новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

* запропоновано використовувати мультиплікатор інвестицій у поєднанні з грошовим мультиплікатором для наукового обґрунтування впливу банківського кредитування інновацій у малому бізнесі на розвиток національної економіки. Фактори, які впливають на величину мультиплікативного ефекту в економіці, розглянуто крізь призму банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу;

удосконалено:

* механізм банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу шляхом застосування при відшкодуванні відсотків за кредитами малим підприємствам таких критеріїв: здійснення підприємством інноваційної діяльності та зростання фонду оплати праці. На відміну від існуючих підходів, таким заходом одночасно можна забезпечити активізацію як інноваційних процесів в економіці, так і розвиток малого бізнесу;

* оцінювання впливу банківського кредитування на інноваційний розвиток малого бізнесу на основі кореляційного зв'язку між обсягом кредитних вкладень та обсягом випуску продукції і валових інвестицій малими підприємствами в регіоні (в тому числі у розрізі видів економічної діяльності);

набуло подальшого розвитку:

* формування комплексу фінансово-регуляторних важелів впливу держави на банківське кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу шляхом рефінансування комерційних банків, ведення політики обов'язкових резервів, субсидування процентних ставок, гарантування кредитів. Їх реалізація дасть змогу активізувати інвестиційно-інноваційну діяльність малого бізнесу і збільшити обсяг банківського кредитування на його підтримку;

* трактування поняття “інноваційний розвиток малого бізнесу”, що розглядається як специфічна діяльність малих підприємств, результатом якої є виробництво нових видів продукції, впровадження прогресивних технологічних процесів і освоєння різноманітних новацій, що якісно покращують організаційну та технологічну структури виробництва. Запропонована дефініція дозволяє акцентувати увагу на діяльності малих підприємств у контексті створення і реалізації ними новаторських ідей.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначенні організаційно-економічних основ банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу та обґрунтуванні шляхів його активізації в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються у вітчизняній економіці.

Основні положення і рекомендації щодо вдосконалення банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу призначені для практичного застосування місцевими органами влади та банківськими установами. Практичні розробки викладені в дисертаційній роботі, апробовані і взяті до впровадження у Чернівецькій філії Промінвестбанку (довідка № 14-06/5232 від 17.12.2008 р.), Головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 06/0497 від 28.03.2008 р.) та регіональним фондом підтримки підприємництва по Чернівецькій області (довідка № 14/12 від 16.12.2008 р.).

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 363/01-30 від 01.04.08 р.) та Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (довідка № 15-38/275 від 09.02.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертаційній роботі наукові результати, що винесені на захист, висновки, рекомендації та пропозиції одержані автором самостійно і є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Окремі положення й результати дослідження обговорювалися на наукових семінарах кафедри банківського менеджменту та обліку Тернопільського національного економічного університету, а також пройшли апробацію та отримали позитивну оцінку на вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема:

* Міжнародній науково-практичній конференції Національного університету “Львівська політехніка” “Управління інноваційними процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 2006 р.);

* IX Міжнародній науково-практичній конференції УАЗТ “Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (м. Київ, 2006 р.);

* II Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів ТНУ ім. В. І. Вернадського “Проблеми розвитку фінансової системи України” (м. Сімферополь, 2006 р.);

* XVII Міжнародній науково-практичній конференції ЧНУ ім. Ю. Федьковича “Генезис інституційної системи сучасної економіки України” (м. Чернівці, 2007 р.);

* XII Міжнародній науково-практичній конференції ДНУ “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.);

* XVII Міжнародній науково-практичній конференції ЧТЕІ КНТЕУ “Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів” (м. Чернівці, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 11 наукових публікаціях, з яких 9 публікацій - у наукових фахових виданнях (4,48 д. а.), 2 - в інших виданнях (0,51 д. а.). Загальний обсяг публікацій становить 4,99 д. а. (особисто здобувачеві належить 4,24 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 217 сторінок, що включає 29 таблиць на 29 сторінках, 7 рисунків на 7 сторінках, 14 додатків на 18 сторінках. Список використаних джерел налічує 176 позицій на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретичні та організаційно-економічні засади банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу” досліджено суть банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу і з'ясовано його значення для національної економіки.

Визначено, що орієнтована на інновації економіка може забезпечити високі темпи розвитку держави, ефективно вирішувати соціальні проблеми суспільства.

Одним з основних показників, який характеризує інноваційну спрямованість економіки, є загальна наукомісткість ВВП. У США, Японії та країнах Західної Європи даний показник знаходиться приблизно на рівні 2,5-3%, за прогнозом на 2015 рік передбачається його поступове підвищення. Подібна тенденція простежується і в країнах Південно-Східної Азії, Китаї та Індії. Натомість в Україні наукомісткість ВВП з кожним роком скорочується і нині становить близько 1%.

Активізація інноваційних процесів та впровадження інновацій у всіх галузях економіки держави пов'язуються перш за все з діяльністю підприємств. В Україні частка підприємств, що реалізують і впроваджують інновації, постійно зменшується. Зокрема, у промисловому виробництві їхня кількість зменшилась від 26% у 1994 р. до 14% у 2007 р. При цьому частка таких підприємств в розвинених країнах становить від 70% і вище. Основу підприємницького сектору соціально-орієнтованої ринкової економіки складає малий бізнес - 90-95% від загальної кількості всіх підприємств. Він створює значну частину ВВП, забезпечує зростання інвестицій та зайнятості населення, сприяє вирішенню низки інших соціально-економічних проблем, а також активно впроваджує інновації в економіку. До 50% нововведень створюються і реалізуються саме у цьому секторі. Малі підприємства є інноваційно-активними у багатьох видах економічної діяльності.

Проте в Україні малий бізнес, зокрема інноваційно-активний, порівняно з багатьма іншими державами розвинений недостатньо. Значно меншою є й кількість малих підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Показники, що характеризують стан розвитку малих підприємств у різних країнах світу в 2007 р

Країни	Частка малих підприємств у ВВП, %	Частка малих підприємств у загальній кількості зайнятих, %	Кількість малих підприємств на 1000 жителів
Великобританія	50-53	49	46,0
Німеччина	50-52	46	37,0
Італія	57-60	73	68,0
Франція	55-62	54	35,0
Країни ЄС (загалом)	63-67	72	45,0
США	52-55	54	74,2
Японія	53-57	78	50,0
Росія	10-11	10	8,1
Україна	близько 10	близько 10	7,0

Здійснення інноваційної діяльності малими підприємствами пов'язане із поняттям інноваційного розвитку малого бізнесу. З огляду на те, що процес інноваційного розвитку малого бізнесу потребує окремих досліджень, і в економічній літературі досі не подано тлумачення цього поняття, в дисертаційній роботі запропоновано його власне визначення.

Поняття інноваційного розвитку малого бізнесу (підприємництва) розглянуто ширше, ніж поняття малого інноваційного підприємства, оскільки згідно із Законом України "Про інноваційну діяльність", інноваційне підприємство трактується як підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків загального обсягу продукції і (або) послуг. Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України "Про затвердження форм державних статистичних спостережень з статистики науково-технічного прогресу", інноваційно-активними є ті підприємства, які здійснювали інновації протягом останніх трьох років. Вказано, що необхідно звернути увагу у дослідженні саме на інноваційний розвиток малого бізнесу, а не тільки на інноваційне підприємництво, оскільки підтримки з боку держави через відповідний регуляторний вплив потребують не лише зазначені у Законі, а й інші підприємства, які виробляють нові види продукції, впроваджують прогресивні технологічні процеси та реалізують інноваційні проекти, що також позитивно позначається на розвитку національної економіки і соціальної сфери.

Встановлено, що з точки зору відношення до інноваційної діяльності сектор малого підприємництва (інноваційний малий бізнес) складається з трьох різних груп малих фірм, які значно відрізняються за регулярністю та метою ведення інноваційної діяльності.

Першою з них є група традиційних малих фірм, що працюють у різних галузях і під тиском ринкової конкуренції змушені ситуативно чи періодично оновлювати процеси та принципи організації власної діяльності. Роль в інноваційному процесі цієї групи малих фірм, як правило, обмежується участю у дифузії інновацій або ситуативним, нецілеспрямованим винайденням і поширенням удосконалюючих інновацій.

Другу групу утворюють науково-дослідні малі фірми, які професійно займаються діяльністю у сфері досліджень та розробок на замовлення ринкових агентів або державних установ. До таких структур, зокрема, належать приватні науково-дослідні фірми, інститути, лабораторії, що діють на комерційній основі й відповідають законодавчо встановленим критеріям належності до сектору малого підприємництва. Малі фірми цієї групи переважно працюють на замовлення великого бізнесу і є головними постачальникмами новаторських ідей для оновлення виробництва.

До третьої групи належать інноваційно орієнтовані малі фірми, тобто ті, діяльність яких зосереджена на реалізації здебільшого власної новаторської ідеї. Інноваційна діяльність цієї групи малих фірм полягає у самостійній розробці, комерціалізації і використанні новацій. Інноваційна діяльність є стратегічною для інноваційно орієнтованих малих фірм, і від успішності її ведення повністю залежать їхня прибутковість і перспективи зростання.

Один з основних напрямів активізації інноваційної діяльності малого бізнесу - це надання банківського кредиту. Використання банківського кредиту є класичною технологією запозичення необхідних фінансових ресурсів для розвитку малих підприємств та здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності. В економічно розвинених країнах питома вага кредиту в структурі джерел фінансування малого бізнесу становить не менше, ніж 60%. Зовсім іншою є структура джерел фінансового забезпечення малого бізнесу в Україні, де частка кредиту дорівнює менше, ніж 20%. Фінансове забезпечення малого бізнесу в нашій державі показано на рис. 1.

Рис. 1 Структура джерел фінансового забезпечення малого бізнесу в Україні за 2007 р

У дисертаційній роботі розглянуто вплив банківського кредитування на інноваційний розвиток малого бізнесу, їхній взаємозв'язок та значення для розвитку національної економіки через моделі мультиплікаторів. Зазначено, що банківське кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу забезпечує значний ефект мультиплікації для розвитку економіки. Відбувається одночасна дія двох інтегральних, органічно взаємопов'язаних мультиплікаторів: інвестиційного і грошового. Розвиток малого бізнесу на інноваційній основі забезпечує зростання обсягів інвестицій в економіку, що збільшує обсяги грошових потоків через банківську систему, стимулюючи її розвиток та обсяг кредитних операцій. З іншого боку, банківське кредитування стимулює здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності малими підприємствами.

Інноваційно орієнтоване мале підприємництво створює передумови для розширення виробництва, виникнення нових фірм, видів діяльності, галузей і секторів економіки. Розширення виробництва в кожній галузі завжди посилює попит на товари, які виробляють в інших галузях. Особливістю малого бізнесу є його орієнтованість значною мірою на споживчий попит. Зміни у споживанні відповідно впливають на обсяг інвестування. Таким чином, мультиплікація доповнюється акселерацією, яка показує у скільки разів зростуть обсяги нових інвестицій при змінах в обсягах виробництва.

Мультиплікатор інвестицій показує залежність приросту обсягу національного виробництва від зростання обсягів інвестицій в економіку і його можна подати у такому вигляді:

,

де m - мультиплікатор інвестицій;

MTR - граничний податковий коефіцієнт, який показує, наскільки змінюється величина податкових вилучень зі зміною ВВП;

MRS - гранична схильність до споживання, яка відображає зміни у споживанні зі зміною національного доходу;

MPI - гранична схильність до інвестицій, яка відображає зміни в інвестиціях зі зміною національного доходу;

MPM - гранична схильність до імпорту, яка показує, наскільки змінюється імпорт зі зміною величини національного доходу;

KSE - коефіцієнт тінізації економіки, який показує рівень перебування економіки в тіні.

Цей коефіцієнт розраховано як відношення рівня тіньової економіки до ВВП. При розрахунку мультиплікатора інвестицій запропоновано враховувати такий фактор, як рівень тінізації економіки, оскільки, знаходження економіки в тіні обмежують можливості для розвитку малого бізнесу, здійснення ним інвестиційно-інноваційної діяльності. Рівень тіньової економіки в Україні становить 31% від офіційного ВВП. За іншими оцінками, цей показник дорівнює понад 50%.

У дисертації наголошено, що характерна особливість здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності малими підприємствами виявляється в тому, що вони завжди є об'єктом податкового стимулювання переважно через механізми податкових канікул, режиму прискореної амортизації та спрощеної системи оподаткування, що визначає високий факторний вплив на збільшення ефекту мультиплікації граничного податкового коефіцієнта.

Забезпечення зайнятості населення здебільшого у малому бізнесі й у сфері інноваційної діяльності, яка є пріоритетною для економіки, і ведення урядом ефективної соціальної політики здійснюватимуть значний факторний вплив на збільшення ефекту мультиплікації граничної схильності до споживання. Розвиток малого підприємництва на інноваційній основі створює умови для зміцнення експортних позицій національного товаровиробника на зовнішніх ринках, а також на внутрішньому ринку за рахунок імпортозаміщення, що визначає значний факторний вплив на збільшення ефекту мультиплікації граничної схильності до імпорту. Розвиток малих підприємств сприятиме детінізації економіки, а це дасть змогу переважну частину створюваного продукту перерозподіляти через бюджетний механізм, що суттєво впливає на соціально-економічний розвиток держави.

Вказано, що детінізація обмежує тезаврацію, а це водночас зменшує коефіцієнт депонування (який в Україні становить близько 0,30) і, як наслідок, збільшує грошовий мультиплікатор. Мобільність малого бізнесу та інтенсивність його розвитку є факторами збільшення кредитного портфеля банківської системи, які підвищують ефективність використання акумульованих нею ресурсів, впливаючи на зменшення фактичного рівня резервування (касових залишків), що належать до факторів грошової мультиплікації. У результаті цього збільшується грошова маса, покращується її структура, тобто відбувається насичення економіки фінансовими ресурсами.

Водночас акумулювання грошей банківською системою - це фактор протидії інфляції, що має важливе значення для стабілізації курсу національної валюти, і сприяє зростанню додаткового кредитного ресурсу, зокрема збільшенню довгострокових кредитів в економіку, які стануть стимулом для інноваційного розвитку малого бізнесу. В Україні частка довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитного портфеля банківської системи становить 60%, тоді як у розвинених країнах - 70-80%. Загалом зростання кредитних операцій позначається на ремонетизації економіки. В нашій державі рівень монетизації перебуває в межах 50%, а у розвинутих країнах - від 70% і вище, що є ознакою більш високого рівня стабільності фінансового сектору держави.

Формування реальних можливостей і шляхів банківського кредитування інноваційної діяльності малого бізнесу здійснюється на основі нормативно-правового забезпечення. У роботі встановлено, що:

- з бюджету недостатньо виділяється коштів на впровадження інновацій, а бюджетна підтримка активізації інноваційних процесів у малому бізнесі практично відсутня. Здійснюється фінансування деяких великомасштабних інвестиційно-інноваційних проектів, а для цього використовуються не достатньо прозорі механізми;

- практично жодні інструменти для стимулювання впровадження інновацій, малим бізнесом як на етапі його становлення, так і розвитку не застосовуються. Законодавчо не врегульованими залишаються процедури проведення експертизи, кваліфікування та реєстру інновацій;

- муніципальні інноваційні фінансово-кредитні установи, що є основними інститутами, завдання яких полягає у фінансовій, організаційній, інформаційній, консультаційній, технічній підтримці на регіональному рівні впровадження бізнесом інновацій, на сьогодні не створено;

- законодавчо не врегульованим залишається питання щодо сприяння розвитку інфраструктури інноваційного малого бізнесу, зокрема таких її складових, як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, центри трансферту технологій та ін.;

- не використовуються такі фінансово-кредитні інструменти стимулювання банківського кредитування інноваційного малого бізнесу, як система пільгового рефінансування комерційних банків і диференціація нормативів обов'язкового резервування щодо тих банків, які кредитують малий бізнес, впровадження інновацій через законодавчу неврегульованість процедури отримання преференцій комерційними банками від НБУ при наданні таких кредитів.

Загалом у нормативно-правових актах України вказано механізми фінансово-кредитної підтримки банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу з боку держави, але здебільшого ці документи не визначають можливі шляхи їхнього застосування. Запропоновано внести зміни в законодавство у вказаних напрямах з обов'язковим урахуванням специфіки національної економіки та світового досвіду.

У другому розділі “Аналітична оцінка банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу” досліджено вплив діяльності банківської установи і банківської системи загалом на інноваційний розвиток малого бізнесу.

На основі запропонованої методики системного аналізу дано оцінку діяльності банківської системи на макро- та мікроекономічному рівнях, виявлено її вплив на інноваційний розвиток малого бізнесу.

Зауважено, що характерною особливістю розвитку економічних процесів в Україні впродовж останніх років (2000 - 2007 р.) є стійка тенденція до економічного зростання і розвитку підприємницького сектору, в тому числі підприємств малого бізнесу та здійснення ними інвестиційно-інноваційної діяльності. Так, за цей період ВВП збільшився на більш ніж 50%, обсяги промислового зростання сягають понад 70%, обсяги роздрібного товарообороту - понад 80%, збільшився рівень інвестицій, обсяг реалізованої інноваційної продукції та ін. Водночас неухильно зростає кількість підприємницьких структур. За останні роки значно збільшилась кількість малих підприємств. Так, у 2007 р. порівняно з 2006 р. їхня кількість зросла на 5,4% (до 324 тисяч за підсумками року), з 2000 р. - на більш ніж 30%, а з 1995 р. - у три рази. До того ж збільшується кількість фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, яких в Україні нині налічується понад 600 тисяч. Проте відсутньою є інформація щодо його внеску в дохідну частину бюджету, структуру ВВП держави. У більшості розвинених держав світу існує практика використання такого правового статусу ведення господарської діяльності, але за умови наявності найманої праці його необхідно реєструвати як юридичну особу.

Позитивні тенденції як в економіці загалом, так і в малому підприємництві зокрема, значною мірою пов'язані з розвитком вітчизняного банківського сектору, зростанням кредитів в економіку.

Вказано, що динаміка показників зростання активів і кредитного портфелю банківської системи значно випереджає за темпом приросту показники розвитку як економіки, так і підприємницького сектору, в тому числі підприємств малого бізнесу.

Доволі показовим в цьому контексті був 2005 р., упродовж якого темпи приросту ВВП суттєво уповільнились і становили 2,6% за рік, а темпи приросту активів банківської системи - 59%, (кредитний портфель зріс на 62%). Ці тенденції спостерігались також у 2006 та 2007 р. Така ситуація зумовлена тим, що:

- кредит ще не став в Україні основним джерелом фінансування для підприємницького сектору (його питома вага у загальній структурі джерел фінансового забезпечення хоч і зростає, але становить менше, ніж 20%);

- існує значний рівень тіньової економіки, в яку спрямовується кредитний ресурс, але не відображаються реальні зміни;

- великий обсяг кредитів спрямовується на купівлю імпортних товарів, що не стимулює національного товаровиробника, а призводить до погіршення сальдо торгового балансу, спричиняючи дестабілізацію фінансового ринку держави, девальваційні процеси;

- високий рівень інфляції призводить до того, що приріст кредитів переважно покриває цінову динаміку, а не забезпечує фізичний приріст інвестицій і реальне зростання економіки.

Загальні тенденції, які простежуються в економіці держави, банківській сфері, розвитку малого підприємництва відображаються в економіці певного регіону, зокрема Чернівецької області. У цьому регіоні збільшилась кількість малих підприємств (на 103,1% у 2007 р.) і зріс їхній обсяг реалізованої продукції (на 116,1% у 2007 р.) (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість малих підприємств в Чернівецькій області за видами економічної діяльності, 2007 р

Види економічної діяльності	Кількість малих підприємств у 2006 р.	Кількість малих підприємств у 2007 р.	Темпи зростання, у % до поперед. року	Обсяг реалізованої продукції, млн. грн. у 2006 р.	Обсяг реалізованої продукції, млн. грн. у 2007 р.	Темпи зростання, у % до поперед. року
Всього	4277	4408	103,1	927,9	1077,5	116,1
Сільське господарство	432	464	107,4	40,3	52,6	130,5
Промисловість	840	847	100,8	160,8	185,8	115,5
Будівництво	360	399	110,8	107,8	134,8	125,0
Оптова та роздрібна торгівля	1234	1235	100,1	396,6	439,9	110,9
Готелі та ресторани	159	147	92,5	26,5	26,2	98,9
Транспорт	297	288	97,0	52,9	52,1	98,5
Операції з нерухомістю	676	737	109,0	93,3	129,3	138,6
Колективні, громадські та особисті послуги	144	153	106,3	18,1	21,1	116,6

Розвивалаcь у Чернівецькій області також інноваційна сфера, зокрема збільшилися обсяг наукових та науково-технічних робіт, загальний обсяг інноваційних витрат у промисловості й обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами. Підприємства малого бізнесу теж впроваджували інновації, але переважна більшість з них не подає відповідної статистичної інформації, насамперед через практичну відсутність мотиву і необхідності у поданні таких даних. У Чернівецькій області в 2007 році тільки 11 підприємств із понад 4400 надали інформацію про впровадження інновацій. На законодавчому рівні досі чітко не регламентовано порядок державного реєстру інноваційних проектів для підприємств малого бізнесу, їхнього кваліфікування та проведення експертизи. На регіональному ж рівні жоден орган державної влади такими процедурами не займається.

Водночас у регіоні збільшено обсяги банківського кредитування у всіх галузях економіки (табл. 3).

Таблиця 3

Структура кредитного портфеля банківської системи Чернівецької області за видами економічної діяльності, 2007 р

Види економічної діяльності	2006 р.	2007 р.
	млн. грн.	млн. грн.	Питома вага,%	Темпи зростання, у % до поперед. року
Всього:	2104,8	3647,3	100,0	173,3
1. Кредити, надані суб'єктам господарювання у тому числі:	947,0	1426,3	39,1	150,6
Сільське господарство	77,5	68,3	4,8	88,1
Промисловість	390,8	694,5	48,7	177,7
Будівництво	48,9	120,9	8,5	247,2
Оптова і роздрібна торгівля	348,8	429,1	30,1	123,0
Готелі та ресторани	18	28,1	2,0	156,1
Транспорт	19,9	28,0	2,0	140,7
Фінансова діяльність	0,02	0,4	0,0	в 20,0 р.
Операції з нерухомістю	5,0	24,1	1,7	в 4,8 р.
Освіта	0,2	4,3	0,3	в 21,5 р.
Охорона здоров'я та соціальна допомога	0,7	1,2	0,1	171,4
Колективні, громадські та особисті послуги	9,1	13,1	0,9	144,0
2. Кредити, надані фізичним особам	1301	2220	60,9	170,6

У роботі проведено кореляційний аналіз впливу кредитних вкладень на випуск продукції та обсяг валових інвестицій малими підприємствами в регіоні. Отримані результати засвідчили досить сильний зв'язок між досліджуваними факторами та пряму залежність між ними. Коефіцієнт кореляції між обсягом кредитних вкладень і обсягом випуску продукції малими підприємствами становить 0,9212078, а між обсягом кредитних вкладень та обсягом валових інвестицій малими підприємствами - відповідно 0,8321065. В розрізі галузей регіону, яким банківські установи надали великий обсяг кредитів і, в яких малі підприємства збільшили обсяг випуску продукції, коефіцієнт кореляції між обсягом кредитних вкладень та обсягом випуску продукції, маючи незначну диференціацію, є високим. Зокрема, в оптовій і роздрібній торгівлі він дорівнює 0,9212069, а у промисловості - 0,93212049.

Проведений аналіз кредитної діяльності банківської установи в регіоні, зокрема Чернівецької філії Промінвестбанку, підтверджує вплив банку на розвиток малого бізнесу та реалізацію ним інноваційно-інвестиційних проектів, а також на дохідність таких операцій для банку і зростання його кредитного портфеля. Так, найбільший обсяг кредитів був наданий у ті галузі економіки регіону, в яких функціонує найбільша кількість малих підприємств. Однією з них є промисловість, яка найбільше пов'язується з інноваційною діяльністю.

Значна частка кредитів, надана банком на інвестиційну діяльність, - 17,6% від величини кредитного портфеля - дає підстави припустити, що банк з огляду на його вагомі позиції на кредитному ринку сприяє інвестиційно-інноваційній діяльності господарюючих суб'єктів в регіоні.

Великий обсяг кредитів, наданий банком фізичним особам, також безпосередньо позначається на розвитку малого бізнесу в регіоні, оскільки кредити, які отримують фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, здебільшого кваліфікуються як споживчі кредити. До отримання таких кредитів вдаються підприємці з метою уникнення складніших процедур оформлення та вимог забезпечення, які ставляться перед юридичними особами при отриманні позик. Ці кредити використовуються на започаткування і ведення бізнесу, здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності. До того ж зростання обсягів споживчих кредитів стимулює збільшення попиту на споживчі товари, які значною мірою реалізуються малим бізнесом.

Встановлено, що поступово посилюється вплив кредитної діяльності філії банку в регіоні. З огляду на це запропоновано проводити такі заходи: збільшувати обсяги кредитних вкладень у розвиток малого бізнесу області, забезпечуючи здійснення ним інвестиційно-інноваційної діяльності як одного з основних напрямів підвищення конкурентоспроможності банку; впроваджувати у практику діяльності банку нові прогресивні кредитні продукти і технології; покращувати якість кредитного портфеля, зменшуючи проблемну заборгованість; підвищувати диверсифікацію кредитного портфеля банку як до позичальників та видів кредиту, так і до галузей економіки; делегувати більшу самостійність регіональним філіям банку для посилення їхніх конкурентних позицій на кредитному ринку регіону.

Узагальнено, що банківське кредитування безпосередньо впливає на інноваційний розвиток малого бізнесу і, відповідно, від розвитку малого бізнесу залежить зростання кредитного портфеля банківської системи.

У третьому розділі “Шляхи активізації банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу” розкрито суть та особливості світового досвіду державної підтримки банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу і можливості його застосування в Україні. Визначено напрями стимулювання, які використовуються в різних країнах. Вказано, що раніше характерним явищем для банківських установ у державах з розвиненою ринковою економікою було упереджене ставлення до кредитування малого бізнесу з огляду на меншу вигідність і більший ризик таких операцій. Нині домінуючою стратегією для фінансових інституцій стає розбудова комунікаційних зв'язків та партнерських відносин із сектором малого бізнесу. Це зумовлено тим, що:

- банки усвідомлюють зростаючу роль інновацій і малого підприємництва у ринкових відносинах та структурі економіки держави;

- у банків виникає необхідність в освоєнні нових ринків, розширенні бази перспективних клієнтів та вкладення на довготривалу перспективу;

- в європейських та інших розвинених країнах є вагомою підтримка з боку держави банківського кредитування малого бізнесу й інноваційних процесів, пов'язаних з діяльністю малих підприємств.

У дисертації розглянуто напрями активізації банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу в Україні. Наголошено, що держава насамперед повинна забезпечити умови для вільного й ефективного функціонування ринкового механізму саморегулювання (дії ринкових законів) та доповнити його відповідною системою дискреційного стимулювання. Вказано на використання різних регуляторних важелів, які можна розглядати як:

- важелі, що безпосередньо впливають на банківське кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу, і можуть мати податкову, бюджетну, грошово-кредитну, адміністративно-регуляторну й іншу спрямованість;

- важелі, що опосередковано впливають на розвиток малого бізнесу, банківської системи та інноваційну діяльність, а це загалом позначається на банківському кредитуванні інноваційного розвитку малого бізнесу.

Вони кореспондують з подальшим проведенням системних соціально-економічних реформ і розвитком інфраструктури економіки України (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Напрями державної підтримки банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу

У дисертації визначено такі важелі (регулятори), які на сучасному етапі необхідно використовувати на загальнодержавному рівні:

- збільшення обсягу рефінансування НБУ, яке повинно носити цільовий характер стосовно тих комерційних банків, які кредитують малий бізнес;

- зменшення норми обов'язкового резервування з боку НБУ щодо тих комерційних банків, у структурі кредитного портфеля яких значну частку становлять кредити підприємствам малого бізнесу;

- виключення з бази оподаткування банків частини прибутку від кредитів, наданих малим підприємствам і підприємствам, які впроваджують інновації;

- субсидування процентних ставок за позиками малим підприємствам, які впроваджують інновації;

- створення системи гарантійних фондів з використанням коштів державного і місцевих бюджетів з метою забезпечення кредитів для малих підприємств, які впроваджують інновації;

- між двома рівнями банківської системи - центральним банком та комерційними банками створення банку другого рівня, тобто спеціальної кредитної установи, яка за рахунок державних коштів здійснюватиме кредитування з метою сприяння розвитку, а не отримання комерційного прибутку;

- для подолання певної необізнаності підприємців щодо можливостей, які відкривають для них банківські установи, організація системи своєрідного кредитного просвітництва і проведення тренінгів для підприємців та навчання самих фахівців банківських й інших установ сучасним технологіям кредитування малого бізнесу.

Щодо малих підприємств, яким за рахунок бюджетних коштів здійснюється відшкодування відсотків за кредитами, запропоновано використовувати такі критерії, як:

а) здійснення підприємством інноваційної діяльності (реалізація інноваційного проекту);

б) зростання фонду оплати праці за визначеною диференційованою шкалою, відповідно до якої:

- якщо річний фонд оплати праці становить не менше, ніж 50 тис. грн., то підприємство може отримувати фінансові преференції тільки за умови приросту фонду оплати праці впродовж року на 100%;

- якщо фонд оплати праці становить більше, ніж 100 тис. грн., то такий приріст є достатнім на рівні 50%;

- якщо фонд оплати праці становить більше, ніж 300 тис. грн. - то 30 % і т. д.

Такий важіль дає змогу одночасно стимулювати здійснення інноваційних процесів в економіці та розвиток малого бізнесу в державі, сприяти зростанню фонду оплати праці, розширенню бази для оподаткування і збільшенню зайнятості.

Для оперативного відстеження ефективності методів державної підтримки цього економічного сектору та визначення ступеня їхнього впливу на макроекономічні показники країни необхідно: запровадити щоквартальний моніторинг „Кредитування малого бізнесу” і „Кредитування інноваційної діяльності” та публікувати щодо цього щорічний звіт; змінити процедури статистичної звітності як суб'єктів малого бізнесу, так і самих банків, переглянувши порядок ведення аналітичного обліку вітчизняними банківськими установами.

У дисертації обґрунтовано необхідність для банківських установ налагодження комунікаційних зв'язків із сектором малого бізнесу, насамперед інноваційно-активним. Визначено напрями вдосконалення спектру банківських продуктів та технологій (у тому числі відповідно до видів економічної діяльності) і підвищення їхнього значення для тих підприємств малого бізнесу, які впроваджують інновації. З метою реалізації на національному ринку підприємствам малого бізнесу банківських продуктів, запропоновано банкам створювати спеціальні служби, які при наданні кредитів інноваційно активному малому бізнесу проводитимуть експертизу бізнес-планів, надаватимуть конкретні послуги підприємцям: технічного, правового, організаційного, консультаційного, іншого характеру та здійснюватимуть контроль і спостереження за розвитком суб'єктів малого підприємництва.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в обгрунтуванні методологічних підходів і рекомендацій з питань банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу в умовах трансформації економіки України. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити такі висновки, які мають теоретичне та науково-практичне значення:

1. Сучасний стан економіки України свідчить про недостатній розвиток підприємств малого бізнесу та їхню інноваційну активність з огляду на потреби суспільства. Однією з необхідних умов здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності малим бізнесом є наявність фінансових ресурсів, основна частина яких отримується через банківське кредитування. Кредитування банками інноваційного розвитку малого бізнесу загалом позитивно впливає на розвиток національної економіки. Підприємства можуть збільшувати інвестиції, реалізовувати інноваційні проекти, банки, відповідно, - нарощувати кредитування, отримувати більші прибутки. В Україні виникла необхідність пошуку шляхів активізації (стимулювання) банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу, що допоможе подолати кризові явища в економіці й сприятиме її подальшому розвитку.

2. З метою формування понятійної бази дослідження банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу, у дисертації сформульовано власне визначення поняття “інноваційний розвиток малого бізнесу”. Його зміст розглянено в контексті розвитку малих підприємств на основі виробництва нових видів продукції, впровадженні прогресивних технологічних процесів та освоєння інших інновацій що істотно покращують структуру та якість виробництва або соціальної сфери.

3. Обгрунтовано використання мультиплікатора інвестицій і грошового мультиплікатора в їхньому взаємозв'язку. Зазначено, що вони слугують основою для визначення впливу банківського кредитування на інноваційний розвиток малого бізнесу й, навпаки, впливу розвитку малого бізнесу, що здійснює інноваційну діяльність, на функціонування банківської системи, збільшення банками обсягів кредитних операцій. При розрахунку мультиплікатора інвестицій враховано рівень тіньової економіки, оскільки це обмежує можливості розвитку малого бізнесу, здійснення ним інноваційно-інвестиційної діяльності та проходження грошових потоків через банківську систему держави.

4. Проведений аналіз нормативно-правових актів, які регулюють участь банків у кредитуванні інноваційного розвитку малого бізнесу, показав, що нормативно-правовими актами України визначено інструменти фінансово-кредитної підтримки банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу з боку держави, але здебільшого не регламентовано шляхи їхнього використання. У цьому контексті необхідним є ухвалення Законів України “Про трансферт технологій” і “Про бізнес-інкубатори”, та прийняття рішень Національного банку України про пільгове рефінансування комерційних банків, які кредитують малий бізнес, а також рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення змісту процедури експертизи, кваліфікування та реєстру інновацій.

5. На основі методології системного аналізу дано оцінку впливу банківського кредитування на інноваційний розвиток малого бізнесу на макро- та мікроекономічному рівнях.

Значний обсяг кредитних вкладень спрямований саме у ті галузі економіки регіону, в яких функціонує найбільша кількість малих підприємств і розвиток яких переважно пов'язаний з малим бізнесом. Проведені розрахунки засвідчили існування взаємозалежності між банківським кредитуванням та випуском продукції й обсягом валових інвестицій малими підприємствами, а також їхнім розвитком загалом. Водночас здійснено аналіз кредитної діяльності у регіоні окремої банківської установи, результати якого дали підстави стверджувати, що банк впливає на розвиток малого бізнесу.

6. З метою активізації банківського кредитування інноваційного розвитку малого бізнесу на основі дослідження світового досвіду визначено сукупність заходів і важелів, застосування яких дасть змогу стимулювати одночасно розвиток банківської системи, мале підприємництво та інноваційну діяльність. До того ж це сприятиме зростанню фонду оплати праці, розширенню бази для оподаткування, збільшенню інвестицій і зайнятості населення. Зокрема, запропоновано використання таких інструментів, як: зменшення норми обов'язкового резервування та ставки рефінансування з боку НБУ щодо тих комерційних банків, які кредитують малий бізнес; виключення з бази оподаткування банків частини прибутку від кредитів, наданих малим підприємствам; створення системи гарантійних фондів з використанням коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення кредитів для малих підприємств; відшкодування процентних ставок за позиками малим підприємствам, які впроваджують інновації.

...