Вплив міжнародних платіжних карткових систем на розвиток ринку банківських послуг України

розроблено економіко-математичну модель порівняльного аналізу використання платіжних карток і готівки на національному та інтернаціональному рівнях. Це дозволило виокремити сутнісні риси, переваги та можливості оптимізації національного ринку карткових інструментів на рівні його основних суб'єктів, зокрема, підприємств, фінансових інститутів, державних установ;

обґрунтовано стратегічні орієнтири оптимального розвитку національного ринку карткових платіжних інструментів під впливом міжнародних платіжних карткових систем. До них віднесено посилення взаємодії з міжнародними платіжними системами; орієнтація на розвиток кредитних карткових продуктів; випуск вітчизняними комерційними банками власних банківських карток для споживачів своїх послуг; використання сприятливих умов технологічного розвитку міжнародних платіжних систем з метою створення концептуально нових проектів у соціальній сфері; впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких верств населення і обслуговуватиметься всіма банками України; широке запровадження чіп-карт та смарт-карт; розв'язання проблеми безпеки збереження коштів і використання кредитних карток;

удосконалено:

стратегічні засади нормативного забезпечення функціонування та розвитку ринку платіжних карткових інструментів в Україні. Серед основних напрямів його удосконалення виокремлені: 1) досягнення термінологічної єдності, брак якої ускладнює дослідження правової природи карток, які застосовуються у банківській діяльності; 2) визначення правових засад банківської платіжної картки; 3) розробка єдиної системи класифікації банківських платіжних карток; 4) використання закордонного досвіду функціонування міжнародних платіжних карткових систем у регулюванні процесів розвитку національного ринку карткових платіжних інструментів;

форми, методи та інструменти економіко-організаційного розвитку діяльності вітчизняних банків у сфері функціонування міжнародних платіжних систем. Найбільш раціональним напрямом є удосконалення механізму вступу вітчизняних банків до міжнародних платіжних систем та стимулювання цього процесу з боку державних фінансових установ;

набули подальшого розвитку:

- механізм оптимізації банківської політики у сфері взаємодії з міжнародними платіжними системами, що знайшов прояв у організаційно-функціональній моделі розвитку національної платіжної карткової системи з урахуванням особливостей економічного, політичного, організаційного характеру, притаманних її функціонуванню;

- система заходів розвитку ринку платіжних карткових інструментів з боку Національного банку України та державних органів влади, до яких належать: оптимізація нормативного забезпечення функціонування сфери платіжних карток; організація соціальних виплат через систему пластикових карток; зниження податкового тягаря під час оплати електронними грошима; повна автоматизація платіжних операцій компаній за допомогою застосування платіжних карток; надання масових можливостей населенню оплати через систему пластикових карток за комунальні послуги; організована виплата пенсій через платіжні картки; організація на вітчизняних підприємствах випуску техніки для електронних платежів (банкомати, імпринтери, ембосери, енкодери і т.д.); організація вітчизняного виробництва пластикових карток всіх класів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при розробці та вдосконаленні механізму розвитку взаємодії банківської сфери України з міжнародними платіжними картковими системами, в економічно-аналітичній та прогностичній роботі Міністерства фінансів та Національного банку України, у роботі вітчизняних комерційних банків під час планування та організації діяльності у напрямі розвитку взаємодії з міжнародними платіжними картковими системами. Це підтверджується довідками ВАТ „Сведбанк“ (довідка № 51/256 від 20.11.2008 р.), ВАТАБ „Укргазбанку“ (довідка № 125/3415 від 18.02.2009 р.). Окремі теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використані у навчальному процесі Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін „Сучасні економічні системи“ (теми 1, 8, 9), „Менеджмент проектів“ (теми 3, 4), „Техніка банківських операцій“ (теми 1, 3, 7), „Менеджмент і маркетинг“ (теми 6, 8), „Управління міжнародним бізнесом“ (теми 5, 12) (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи № 048/11-116 від 06.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, автор отримав особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 7 науково-практичних конференціях, зокрема: XIV Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи“ (19-20 жовтня 2006 р., м. Київ); Другій міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації“ (20-21 квітня 2006 р., м. Сімферополь); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика“ (11-12 жовтня 2007 р., м. Трускавець); міжнародній науково-практичній конференції „Україна та світове співтовариство: теорія та практика господарювання“ (31 жовтня - 1 листопада 2008 р., м. Сімферополь); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євро - інтеграції“ (29 травня 2003 р., м. Київ); науково-практичній конференції студентів і молодих учених „Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій“ (9-10 жовтня 2003 р., м. Київ); VI Міжнародній науково-практичній конференції „Економічне зростання і посилення соціальної спрямованості розвитку“ (4-5 червня 2004 р., м. Умань).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 10 наукових публікаціях (в тому числі: 6 одноосібних статті, 4 тези конференції), що розміщенні у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційне дослідження має 185 сторінок, 5 таблиць, 30 рисунків. Список використаної літератури містить 215 позицій на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь її розробки у працях українських і зарубіжних учених, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, окреслено мету і завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів і їх практичне значення.

У першому розділі „Теоретичні основи дослідження платіжних карткових систем“ розглядається економічна природа платіжних карткових систем з урахуванням основних теоретичних підходів до визначення їх складових елементів, аналізуються сутнісні риси, особливості та етапи становлення ринку банківських послуг України, специфіка його функціонування в умовах світової фінансової кризи.

Досліджується сутність і взаємозв'язок понять система, платіж, розрахунок. На основі аналізу різних підходів до характеристики зазначених категорій надається авторське визначення поняття платіжна система. Вона розглядається як сукупність інструментів та методів, що застосовуються в господарстві для переказу грошей, здійснення розрахунків і врегулювання боргових зобов'язань між учасниками економічного обігу. а також система інституцій, що забезпечують реалізацію цих завдань. Карткові системи доцільно розглядати як окремий вид платіжних систем, як їх підсистеми з власними, притаманними тільки їм властивостями. Унікальність таких підсистем полягає, насамперед, у наявності особливого компонента - карти. Вона виступає надійним, недорогим і при цьому досить гнучким носієм інформації, тобто ідеальним інструментом ефективного інформаційного забезпечення платіжних організацій, чимало з яких пов'язані з якісно новими видами фінансових послуг.

Доведено, що карткові платіжні системи дозволяють виконати функцію переказу вартості більш ефективно, ніж традиційні платіжні системи, що надає конкурентні переваги її учасникам. Вони полягають, по-перше, в скороченні часу проходження платежу внаслідок того, що передача електронного документа набагато швидша, ніж передача документа на паперовому носії. По-друге, ефективність карткових платіжних систем полягає у зниженні рівня трансакційних витрат. По-третє, використання зазначених систем дає змогу знизити рівень операційного ризику, оскільки переважна більшість помилок у банківській діяльності пов'язана, на нашу думку, з так званим людським фактором, шахрайствами, зловживаннями.

Отже, інтенсивне розповсюдження банківських (платіжних) карток у світі, що спостерігається останнім часом, зумовлюється переважно не стільки їх власними перевагами, скільки комплексним ефектом від використання вивірених та відпрацьованих технологій проведення безготівкових розрахунків, що використовують за основу картку.

У роботі відзначається, що платіжну карткову систему як один з інструментів безготівкової форми розрахунків доцільно розглядати в двох аспектах: функціональному та інституціональному. На практиці функціональний та інституціональний аспекти платіжної карткової системи утворюють єдність системи. Тобто механізми переказу коштів не існують поза інститутами, що їх забезпечують.

Широке введення в господарчий обіг розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних карток, становить значний інтерес для держави. По-перше, платіжні картки значно зменшують обсяг готівково-грошового потоку, знижуючи необхідність інкасації та одночасно скорочуючи емісійний процес та процедуру регенерації грошових знаків. По-друге, з'являються додаткові можливості для розширення спектру обліку та контролю за рухом коштів корпоративних та індивідуальних користувачів платіжних карток з метою оподаткування та дотримання законності доходів.

Обґрунтовано, що банківську систему України доцільно розглядати як сукупність взаємозв'язаних дій з боку держави, Національного банку, комерційних банків, спрямованих на забезпечення ефективного здійснення, регулювання та контролю за грошово-кредитними та валютно-розрахунковими операціями на макро- та мікрорівні. Банківську послугу автор аналізує як вид діяльності, в процесі якої створюється професійний інтелектуальний продукт, що має задовольнити фінансові потреби споживачів з урахуванням потенційних можливостей банку, обґрунтовує її природу та особливості, пропонує класифікацію зазначених послуг залежно від складності надання; від структури послуги, що надається; від ступеня наближення до клієнтів.

Зауважено, що ринок банківських послуг є структурним елементом ринку послуг, який, у свою чергу, є складовою складної багаторівневої системи світового ринку. Незважаючи на те, що він розвивається як самостійна сфера діяльності, ринок банківських послуг функціонує у тісній взаємодії з іншими господарськими галузями та підпорядковується ряду закономірностей.

Дисертант розробив та обґрунтував етапність розвитку ринку банківських послуг України. Зазначено, що в умовах світової фінансової кризи він проходить шостий специфічний етап розвитку, який розпочався 2008 року. За підсумками першого кварталу 2009 року по банківській системі зафіксовано від'ємний фінансовий результат у розмірі 0,7 млрд. грн., що передусім пов'язано зі значними обсягами відрахувань в резерви під активні операції банків, які становлять 17,3 млрд. грн. Хоча подальший вплив кризових явищ поки що важко прогнозувати, автор вважає за доцільне виділити ряд особливостей, що є притаманними досліджуваному ринку на сучасному етапі його функціонування. По-перше, ефективність функціонування суб'єктів ринку залежить від їх внутрішнього потенціалу та впливу макроекономічних чинників. По-друге, починає змінюватися структура банків не тільки в розрізі груп, але й в регіональному представленні.

Зауважено, що, незважаючи на кризові явища, ринок банківських послуг в Україні динамічно розширюється і має значні перспективи для подальшого розвитку та вдосконалення. Одним із пріоритетних напрямів його сучасного функціонування дисертант вважає використання платіжного інструменту у вигляді платіжної картки. Це пов'язано з такими факторами: а) удосконалення асортименту банківських послуг; б) глибоке проникнення в банківську сферу високих технологій; в) зацікавленість дедалі більшого сегмента споживачів у можливості здійснення розрахунків за товари та послуги в будь-якій країні світу при відсутності готівкових коштів; г) наявність розгалуженої мережі торговельних підприємств, що приймають до обслуговування платіжні картки; д) інтенсифікація процесу формування глобальної торговельної та сервісної мережі.

У другому розділі „Механізм взаємодії міжнародних платіжних карткових систем з банківською системою України“ досліджуються особливості нормативно-правового забезпечення взаємодії вітчизняних банків з міжнародними платіжними картковими системами, визначаються економіко-організаційні форми взаємозв'язків комерційних банків на ринку платіжних карткових інструментів. Важливу увагу звернуто на обґрунтування специфіки функціонування платіжних карткових систем в Україні.

Аналіз тенденцій розвитку банківської системи України дає авторові підстави стверджувати, що вона практично сформована і, в цілому, відповідає вимогам ринкової економіки. Проте оптимальний її розвиток може бути забезпечений лише за умов розробки Національним банком України необхідної нормативно-правової бази, запровадження нових принципів діяльності банків, організації ефективної системи банківського нагляду, використання зарубіжного та нагромадження власного досвіду.

Серед важливих питань, які знайшли відображення в нормативно-правових документах і мають вагомий вплив на розвиток ринку платіжних карток, окреслено такі: а) розробка порядку здійснення банками емісії платіжних карток; б) визначення операцій, що проводяться з їх застосуванням, і порядок розрахунків за цими операціями; в) встановлення загальних вимог до внутрішньодержавних платіжних систем, що створюються та функціонують в Україні; г) визначення особливостей застосування платіжних карток внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем.

Водночас відзначено, що низка важливих питань, пов'язаних з функціонуванням вітчизняних банків на ринку карткових платіжних інструментів, поки що не має чіткого нормативного обґрунтування. Серед них виділено брак термінологічної єдності, що ускладнює дослідження правової природи карток, які застосовуються у банківській діяльності; визначення правової природи банківської пластикової картки; необхідність розробки єдиної системи класифікації банківських пластикових карток; використання закордонного досвіду регулювання функціонування ринку карткових платіжних інструментів, зокрема, спеціального законодавства Європейського Союзу, що регулює емісію банківських платіжних карток і представлене Рекомендацією Комісії ЄС „Про операції, що здійснюються електронними платіжними засобами, їх емітентах та держателях“.

Запропоновано таку етапність розвитку ринку платіжних карток в Україні (рис. 1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Етапи розвитку ринку платіжних карток в Україні

З метою аналізу організаційних засад функціонування комерційних банків на ринку карткових платіжних інструментів та аргументування економічного підґрунтя його здійснення дисертант досліджує механізм роботи банків за визначеними напрямами діяльності з платіжними картками.

Автор доводить, що в Україні спостерігається ситуація, за якої відбувається процес становлення національної платіжної системи у її взаємозв'язку з міжнародними платіжними системами. Більшість українських банків є членами міжнародних платіжних систем VISA i/або MasterСard. Цей варіант привабливий з погляду розширення територіальних кордонів використання платіжних продуктів, встановлення нових взаємозв'язків з міжнародними банками і, відповідно, підвищення іміджу банку. Поряд з цим, наявний значний перелік вимог, що їх висувають міжнародні платіжні системи, які часто дуже високі для молодих українських банків. Тому під час становлення національної платіжної системи доцільно враховувати сукупні можливості вітчизняних банків і розробляти умови, адаптовані до національних особливостей функціонування банківської сфери.

Зазначено, що сучасному етапові розвитку ринку платіжних карток в Україні властивий ряд характеристик. Серед них треба виділити такі: а) активна участь у міжнародних карткових платіжних системах. Сьогодні 127 вітчизняних банків є їх членами. За об'ємом емісії платіжних карток в Україні лідерами є системи VISA Int. та МasterCard; б) розвиток вітчизняних платіжних систем, що потребує ретельного визначення правил і процедур міжнародних платіжних систем для імплементації в обігу вітчизняних платіжних карток; в) зростання обсягів платежів по пластикових картках; г) зростання об'єму емітованих карток (рис. 2):

Рис. 2 Сума та кількість операцій з використанням платіжних карток в Україні у 2003-2008 рр. (млн. грн.)

Окрім того, важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази з метою підвищення ефективності функціонування ринку карткових платіжних інструментів в Україні та спрощення його взаємодії з міжнародними платіжними системами та зростання значення еквайрінгу.

У третьому розділі „Оптимізація дії міжнародних платіжних карткових систем на банківському ринку України“ пропонуються пріоритетні напрями взаємодії комерційних банків з міжнародними платіжними картковими системами, розробляються та обґрунтовуються моделі взаємозв'язку вітчизняних банківських установ з міжнародними платіжними картковими системами. Значна увага приділена дослідженню перспектив розвитку національного ринку платіжних карткових інструментів.

Зауважено, що загальна стратегія впровадження і розвитку платіжних карткових систем у вітчизняних банках складається з таких елементів: а) доведення до потенційних споживачів основних переваг карткових послуг; б) укріплення на всіх наявних сегментах ринку пластикових карт і розвиток потенційних ринків. Для її досягнення банкам слід орієнтувати свою діяльність у таких напрямах. По-перше, випуск і обслуговування різних типів пластикових карт для всіх прошарків населення в різних валютах; по-друге, встановлення конкурентоспроможних тарифів на обслуговування платіжних карт; по-третє, розширення еквайрінгової мережі; по-п'яте, розробка і впровадження нових банківських продуктів і послуг з використанням платіжних карт.

Дисертант запропонував організаційно-функціональну модель розвитку національної платіжної карткової системи у взаємодії з міжнародними платіжними системами з урахуванням особливостей економічного, політичного, організаційного характеру, притаманних її функціонуванню (рис. 3.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Організаційно-функціональна модель розвитку національної платіжної карткової системи

Серед пріоритетних проблем розвитку національного ринку платіжних карткових інструментів у напрямі поглиблення його взаємодії з міжнародними платіжними картковими системами автор виділяє, по-перше, орієнтацію на розвиток кредитних карткових продуктів; по-друге, випуск вітчизняними комерційними банками банківських карток, що передбачає випуск власної картки і розповсюдження її серед споживачів своїх послуг; по-третє, використання сприятливих умов технологічного розвитку платіжних систем з метою створення концептуально нових проектів у соціальній сфері; по-четверте, широке запровадження чіп-карт та смарт-карт; по-п'яте, впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступною для широких верств населення і обслуговуватиметься всіма банками України: по-шосте, розв'язання проблеми безпеки збереження коштів і використання кредитних карток.

Дисертант розробив та обґрунтував методологію аналізу витрат і переваг від застосування платіжних карток в рамках національної платіжної карткової системи як складової міжнародної системи карткових розрахунків. Побудовано та проаналізовано теоретичну модель порівняльного аналізу використання платіжних карток та готівки з метою визначення переваг подальшого раціонального розвитку національного ринку карткових інструментів з погляду торгівців, споживачів, комерційних банків та держави.

Аналіз зазначеної моделі дає змогу зробити висновок, що в разі дотримання умови, коли сума всіх вигод учасників розрахунків перевищує суму витрат, суспільству в цілому вигідно використовувати платіжні картки замість готівки (табл. 1).

Таблиця 1

Основні параметри порівняння готівки та платіжних карток

Зауважено, що основним завданням Національного банку є регулювання та сприяння процесу вступу вітчизняних комерційних банків у міжнародні платіжні системи, оскільки саме це уможливить забезпечити інтеграцію банківської системи України у міжнародну платіжну карткову систему. Обґрунтовано механізм вступу українських банків у міжнародні платіжні системи (рис. 4):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Механізм вступу вітчизняних банків до міжнародних платіжних систем

Доведено, що головним завданням Національного банку України є сприяння спрощенню цієї процедури. Саме сьогодні це стає можливим завдяки таким передумовам. По-перше, під тиском з боку найбільших акцептантів, регулятивних органів і судових інстанцій, керівники Visa International і MasterCard International у терміновому порядку змушені вносити корективи у встановлені ними правила, тим самим відкриваючи двері для нових технологій, альянсів і маркетингових стратегій. По-друге, сучасний етап розвитку МПС характеризується поступовим спрощенням організаційно-економічних засад їх функціонування та схильності до часткової консолідації своїх функцій. По-третє, важливим завданням держави та НБУ у напрямі розвитку ринку кредитних карток має стати розширення мережі державних кредитних агенцій.

До основних завдань органів державної влади сумісно з НБУ у напрямі ефективного розвитку ринку платіжних карткових інструментів зараховано такі: 1) оптимізація нормативного забезпечення функціонування сфери платіжних карток як пріоритетного сьогодні напряму розвитку вітчизняної банківської системи; 2) організація соціальних виплат через систему пластикових карток; 3) зниження податкового тягаря при оплаті електронними грошима; 4) повна автоматизація платіжних операцій компаній за допомогою застосування платіжних карток; 5) надання масових можливостей населенню оплати через систему пластикових карток за комунальні послуги; 6) організована виплата пенсій через платіжні картки; 7) організація на вітчизняних підприємствах випуску техніки для електронних платежів; 8) організація вітчизняного виробництва пластикових карток усіх класів.

Реалізація зазначених заходів дозволить здійснити перехід України до масових розрахунків через систему пластикових карток і забезпечить необхідні передумови для її поступової інтеграції до міжнародної платіжної карткової системи.

ВИСНОВКИ