Державне соціальне страхування працівників аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 369: 331.105.24: 631.11

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Безкровний Олександр Валентинович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Борщ Алла Георгіївна,

Національний університет біоресурсів

і природокористування України,

професор кафедри податкової і страхової справи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Мних Микола Володимирович,

Академія муніципального управління,

завідувач кафедри державних та місцевих фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Рудик Володимир Касьянович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

доцент кафедри фінансів і кредиту

Захист відбудеться 11 листопада 2009 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3 поверх, к. 317

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212

Автореферат розісланий 7 жовтня 2009 р.

Вчений секретар,

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Н.Л. Жук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальний страхування актуарний інформаційний

Актуальність теми дослідження. Україна - як суверенна держава - нині знаходиться на шляху демократичної побудови. Перед нею стоять важливі соціально-економічні проблеми, вирішення яких пов'язано із забезпеченням макроекономічної стабільності та економічного зростання, з підвищенням ефективності та якості надання послуг своїм громадянам. При цьому одним із головних принципів формування ефективної фінансової політики держави виступає оптимізація механізмів її соціального напряму. Сучасна ринкова економіка створює адекватну систему соціального захисту, найважливішою ланкою якої є соціальне страхування.

На сьогодні загальновизнано, що особливого соціального захисту, від держави, через систему соціального страхування, потребує сільське населення, оскільки саме жителі села зараз гостро відчувають на собі вплив соціальних ризиків і водночас брак наявних засобів захисту від них. Так, в аграрному секторі АПК постала проблема суперечності між зростаючою потребою населення в соціальному захисті та зменшенням можливостей для її забезпечення, що обумовлюється скороченням кількості працюючих в аграрних підприємствах і збільшенням чисельності сільського населення, яке потребує соціального захисту. Не менш актуальною залишається проблема високого рівня безробіття сільського населення, викликаного скороченням масштабів сільськогосподарського виробництва та нерозвиненістю суміжних із ним галузей. Практично зруйнованою є також система охорони здоров'я в сільській місцевості, проблем якій додає й факт гальмування запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування, що в цілому обмежує можливості жителів села в отриманні якісних медичних послуг.

Проблеми, пов'язані з теоретичною та практичною сторонами функціонування системи державного соціального страхування були й залишаються предметом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, у тому числі: В.Г. Андріїва, В. Беверіджа, О.О. Берданової, О. фон Бісмарка, А.Г. Борщ, А. Вагнера, Н.М. Внукової, О.Є. Губар, А. Гоббі, М.Я. Дем'яненка, В.І. Закревського, Т.П. Косової, Ю.О. Лупенка, М.В. Мниха, С.А. Навроцького, Б.Б. Надточія, С.С. Осадця, В.Й. Плиси, В.К. Рудика, П.Т. Саблука, Л.Д. Тулуша, О. Філіпса, Т.М. Федотової, С.І. Юрія та інших.

Разом із тим питання забезпечення соціального захисту сільського населення через систему державного соціального страхування потребує на даному етапі більш глибокого науково-теоретичного й прикладного дослідження. Зокрема, в достатній мірі не розроблено механізм раціонального формування та використання коштів окремих фондів соціального страхування, недостатньо також досліджено фінансові аспекти здійснення соціального страхування та сукупність економічних відносин, які виникають при цьому.

Пошук шляхів розв'язання окреслених проблем, особливо в умовах нестабільності правового регулювання системи соціального захисту населення, вимагає більш детального наукового дослідження теоретичних засад функціонування державного соціального страхування працівників аграрних підприємств, здійснення якісної аналітичної оцінки досягнутого рівня його реалізації та розробки перспективних напрямків розвитку. Цим і обумовлюється актуальність обраного напряму дослідження, його практична цінність і разом з тим обґрунтування мети та завдань даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження здійснювалися відповідно до наукової теми Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук "Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань із фінансово-кредитною системою" (номер державної реєстрації (0106U006639). Внесок автора у виконанні зазначеної теми полягав у здійсненні розробок, пов'язаних із базовими напрямами удосконалення й розвитку державного соціального страхування працівників сільськогосподарських підприємств в умовах соціально-економічних перетворень в аграрному секторі АПК.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в узагальненні теоретико-методичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо здійснення державного соціального страхування працівників аграрних підприємств для підвищення рівня їх соціального захисту.

У процесі реалізації зазначеної мети ставилися й були вирішені такі завдання:

- визначити місце і роль державного соціального страхування в системі соціального захисту на основі виділення теоретичних аспектів, які інтерпретують його зміст;

- обґрунтувати механізм фінансового забезпечення фондів державного соціального страхування в світлі сучасних вимог стосовно соціального захисту сільського населення;

- узагальнити існуючі світові моделі соціального страхування за сукупністю критеріїв, що дасть можливість виділити те позитивне, яке доцільно застосовувати на етапі реформування власної системи державного соціального страхування;

- довести першочергову необхідність запровадження на селі державного соціального медичного страхування;

- проаналізувати стан розрахунків за обов'язковим соціальним страхуванням в Україні, у тому числі в аграрному секторі АПК окремого регіону;

- виявити особливості механізму реалізації державного соціального страхування працівників аграрних підприємств;

- обґрунтувати можливості об'єднання всіх фондів соціального страхування (крім Пенсійного) та їх фінансових ресурсів у рамках галузі сільського господарства;

- запропонувати напрями удосконалення інформаційного забезпечення актуарних розрахунків у системі державного соціального страхування.

Об'єкт дослідження - процес державного соціального страхування працівників аграрних підприємств за умов тимчасової непрацездатності, безробіття, нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, втрати здоров'я. Детальні дослідження здійснювались на матеріалах сільськогосподарських підприємств Полтавського області.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні аспекти фор-

мування і використання фондів державного соціального страхування для соціального захисту працівників аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретична і методологічна основи дослідження ґрунтуються на використанні основних положень економічної й фінансової теорії, розробок науково-дослідних установ, вітчизняних та зарубіжних вчених із питань реформування системи соціального страхування працівників аграрних підприємств, оптимізації їх відносин із відповідними соціальними фондами, а також діючі нині законодавчі та нормативні акти. Дисертаційне дослідження проводилося згідно з методологією системного підходу до вивчення економічних процесів і явищ. У роботі використані наступні методи наукових досліджень: абстрактно-логічний (уточнення сутності аспектів здійснення та принципів організації системи соціального страхування); узагальнення (вивчення світового досвіду здійснення соціального страхування); розрахунково-конструктивний (оцінка обсягів нарахованих та сплачених внесків до фондів соціального страхування); порівняння (співставлення розмірів нарахованих внесків у розрізі окремих підприємств та років); прогнозний (здійснення прогнозу розмірів навантаження аграрних підприємств при сплаті внесків на соціальне страхування); графічний (побудова діаграм); факторний аналіз (дослідження впливу рівня оплати праці та розміру страхового тарифу на величину страхових платежів до фонду соціального страхування на випадок безробіття).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних засад системи обов'язкового державного соціального страхування та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансових механізмів його реалізації стосовно працівників аграрних підприємств. За результатами дисертаційного дослідження одержано окремі положення, що містять елементи наукової новизни, а саме:

вперше:

- обґрунтовано необхідність створення Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств, відокремлено від Пенсійного й запропоновано механізм його фінансування на основі поєднання регресивної та прогресивної шкал нарахування страхових внесків, що забезпечить більш ефективне розпорядження коштами фондів соціального страхування в сільській місцевості;

- доведено доцільність першочергового впровадження обов'язкового медичного страхування для працівників, зайнятих в аграрному секторі та необхідність його включення до Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств;

удосконалено:

- методичні підходи до актуарних розрахунків у сфері соціального страхування в контексті розподілу визначеного переліку показників інформаційної бази про учасників системи соціального страхування, на окремі блоки: інформативний, фінансовий та соціальний, що має забезпечити її максимальне наповнення в найприйнятнішій для них формі, і як наслідок оптимізувати цим процес формування розмірів страхових тарифів;

- теоретичні аспекти формування фінансових відносин у системі державного соціального страхування шляхом обґрунтування необхідності зростання ролі управління і контролю за нею, що дозволить посилити взаємодію всіх суб'єктів страхових відносин і водночас розширити прояв контролюючої функції держави;

- класифікацію існуючих світових моделей соціального захисту населення через систему соціального страхування за окремими встановленими критеріями, а саме: засадами виникнення, принципами функціонування, способами фінансування, масштабами охоплення, формами вираження та регіоном поширення, забезпечивши цим виділення того позитивного, що доцільно запровадити у ході розбудови моделі соціального захисту в Україні;

дістало подальший розвиток:

- розуміння сутності державного соціального страхування, яке на відміну від загальноприйнятих підходів передбачає її реалізацію крізь призму взаємозалежних теоретичних аспектів: соціального, економічного, фінансового та правового з виділенням із-поміж них у якості головного - фінансового;

- обґрунтування додаткового джерела фінансування Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств шляхом запровадження страхового платежу для тих сільськогосподарських підприємств, які скорочують робочі місця в галузі внаслідок інтенсифікації виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані у діяльності аграрних підприємств у ході організації фінансових відносин з органами соціального страхування. Положення, представлені у дисертаційній роботі, базуються на сучасних науково-теоретичних підходах щодо місця й ролі державного соціального страхування в системі соціального захисту працівників сільськогосподарських підприємств.

Запропоновані автором рекомендації з оптимізації напрямів та обсягів матеріального забезпечення і соціальних послуг за соціальним страхуванням із тимчасової непрацездатності прийнято до розгляду Полтавською міжрайонною виконавчою дирекцією Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (довідка № 156 від 09.04. 2009). Пропозиції стосовно удосконалення методичних підходів до оптимізації інформаційного забезпечення актуарних розрахунків у системі державного соціального страхування використані у практичній роботі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Диканському і Шишацькому районах Полтавської області (довідка № 87 від 13.04. 2009). Рекомендації із впровадження заходів для підвищення рівня зайнятості в регіоні схвалені Полтавським обласним центром зайнятості. Пропозиції щодо оцінки впливу навантаження зі сплати страхових внесків на фінансові результати діяльності аграрних підприємств використані в практичній діяльності СТОВ „Злагода” Полтавського району Полтавської області (довідка № 58 від 10.04. 2009). Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації визнано актуальними рекомендації автора з обґрунтування механізму об'єднання процесів формування й використання коштів соціального страхування через створення Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств окремо від Пенсійного фонду (довідка № 01-24/84 від 14.04. 2009).

Теоретичні результати і висновки дослідження, методики справляння внесків до фондів соціального страхування з тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві використовуються в процесі викладання окремих навчальних дисциплін, зокрема "Податкова система", "Соціальне страхування" та "Страхові послуги" в Полтавській державній аграрній академії (довідка № 8-01-256 від 13.04. 2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, виконані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювалися на тематичних наукових семінарах кафедри фінансів і кредиту Полтавської державної аграрної академії та науково-практичних конференціях, у тому числі: Міжнародному Форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 19 - 20 травня 2005 року); Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 22 - 23 лютого 2007 року); Всеукраїнській науково - практичній конференції „Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі” (м. Полтава, 27 березня 2007 року); Науковій конференції молодих вчених „Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу” (м. Полтава, 18 квітня 2007 року); Науковій конференції молодих вчених „Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу” (м. Полтава, 24 квітня 2008 року).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 2,95 обл.-вид. арк., у тому числі 9 (обсягом 2,67 обл.-вид. арк.) у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Відповідно до мети, поставлених завдань і логіки дослідження дисертація включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг роботи становить 219 сторінок комп'ютерного тексту, із яких 175 сторінок основного тексту. Дисертація містить 26 таблиць - на 16 сторінках, 43 рисунки - на 22 сторінках. Крім того у роботі наявно 18 додатків, що займають 21 сторінку. Список використаних джерел налічує 165 найменувань - на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено предмет, об'єкт і методи дослідження, визначено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні засади державного соціального страхування працівників аграрних підприємств” - комплексно досліджено науково-теоретичні засади фінансових відносин стосовно загальнообов'язкового державного соціального страхування працівників аграрних підприємств.

Втілення соціальної функції держави обумовлює її діяльність щодо захисту населення від впливу несприятливих факторів соціального характеру. При цьому в багаторівневій системі соціального захисту населення, що включає різноманітні й одночасно взаємодоповнюючі елементи, якими є соціальна допомога, соціальне забезпечення та соціальне страхування, саме останньому належить провідна роль.

Реалізуючись на державному рівні через забезпечення достатніх умов для відтворення трудового потенціалу й одночасне гарантування стабільної матеріальної підтримки громадян у разі втрати ними можливості підтримувати належний життєвий рівень за рахунок власної праці, обумовленої проявом соціальних ризиків, соціальному страхуванню належить домінуюча роль у системі соціального захисту населення (рис. 1). На сьогодні соціальне страхування реалізується в державній (обов'язковій) і приватній (добровільній) формах.

Доведено, що теоретичні аспекти, які виражають економічну сутність функціонування системи соціального страхування (соціальний, економічний, фінансовий та правовий) є взаємозалежними, а головним виступає фінансовий, втілюючи економічні відносини, що виникають у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для страхування громадян на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, а також медичного страхування.

За період довготривалого існування соціальне страхування зазнавало постійних змін. Результатом яких є нинішня можливість його реалізації шляхом використання окремих моделей соціального захисту населення, відмінних у різних країнах світу, з нашого погляду, за масштабами охоплення ним, принципами функціонування, способами фінансування і формою його вираження.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню притаманні розподільна та контролююча функції. При цьому постійний розвиток соціального страхування сприяє розширенню діапазону його функціональних можливостей, серед яких для працівників аграрних підприємств особливе значення набуває соціально-економічний аспект досліджуваної системи.

У процесі дослідження виявлено позитивний досвід зарубіжних країн в організації соціального страхування (стабільність законодавчого забезпечення, ефективне державне регулювання та управління діяльністю страхових фондів, досягнення максимальної участі у вирішенні соціальних проблем усіх суб'єктів страхових відносин забезпечення, наявність провідної ролі актуарних розрахунків при визначенні страхових тарифів й розмірів соціальних виплат), який запропоновано адаптувати до вітчизняних реалій та орієнтирів у ході процесу реорганізації власної системи соціального страхування.

У другому розділі - “Стан державного соціального страхування працівників аграрних підприємств” - здійснено багатовекторне дослідження досягнутого рівня державного соціального страхування працівників аграрних підприємств в окремих регіонах Полтавській області.

Чисельність найманих працівників, зайнятих в сільському господарстві, за 2003-2007 рр. скоротилася на 805,8 тис. чол., відповідно, їх частка у загальному обсязі працюючих знизилася за вказаний період із 10,4% до 6,2%. Разом із тим, при загалом позитивній динаміці рівень заробітної плати в сільському господарстві значно поступається середньодержавному рівню та аналогічному показнику в промисловості й навіть, (у 2003-2006 рр.) - прожитковому мінімуму для працездатного населення. Це обумовлює, в свою чергу, обмеженість фінансових можливостей держави для здійснення соціального захисту працівників-аграріїв через систему обов'язкового соціального страхування, в якій рівень заробітної плати є базовим для обчислення відрахувань до державних фондів соціального страхування.

Оцінка бюджетів Фондів соціального страхування в Україні дає підстави свідчити про повноту виконання ними своїх зобов'язань, що полягають у забезпеченні відповідного соціального захисту застрахованих осіб. Водночас значне зростання навантаження на сільськогосподарських товаровиробників зі сплати страхових внесків, що відбулося в 2005 р. внаслідок змін методології їх справляння, негативно вплинуло на фінансовий стан таких платників. Однак таке збільшення витрат страхувальників є фінансовим підґрунтям для підвищення рівня соціального захисту сільського населення через систему державного соціального страхування.

Негативним фактором є зменшення видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, спрямованих на фінансування соціальних послуг працівникам аграрних підприємств. При цьому сільськогосподарським товаровиробникам, починаючи з 2005 р., вдавалося повністю самостійно фінансувати такі виплати за рахунок коштів отриманих у вигляді нарахованих страхових платежів. Причинами таких змін, у значній мірі, є скорочення чисельності звернень застрахованих осіб до відділень Фонду за відповідними виплатами як в абсолютному виразі, так і відносно загального рівня, оскільки в сільській місцевості даних районів наявною є проблема документального оформлення випадків тимчасової непрацездатності через відсутність належної кількості відповідних медичних закладів.

В цілому позитивною є загальна ситуація зі збільшенням середнього розміру виплат із тимчасової непрацездатності в сільському господарстві (рис. 2), який за 2003-2007 рр. зріс більше ніж у четверо і за 2007 р., в середньому становив 402,17 грн. Однак, навіть таке зростання досі не забезпечило вирівнювання величини виплат як із середнім розміром аналогічних виплат у країні (у 2007 р. - 743,59 грн) так і в інших галузях економіки (у 2007 р. - 881,67 грн).

Розмір сформованих бюджетів відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Полтавського регіону для надання послуг працівникам аграрних підприємств, передбачених метою його функціонування, майже повністю залежить від величини страхових внесків, що надходять від страхувальників. На їх частку за досліджуваний період припадало від 94,1% (у Полтавському районі за 2007 р.) до 98,6% - у Чутівському за 2003 рік.

Відносно задовільні та безпечні умови праці в сільському господарстві регіону обумовили практичну відсутність видатків фонду в разі смерті працівників внаслідок нещасного випадку на виробництві, а основне навантаження (від 85,9% до 97,5% за 2003-2007 рр.) припадало на фінансування допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності чи встановлення інвалідності. Саме ця ознака робить подібними функції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Динаміка рівня безробіття в Україні за останні три роки в цілому є позитивною, що підтверджує зниження абсолютних і відносних його масштабів. Однак у досліджуваному Полтавському регіоні рівень безробіття, передусім сільського населення є значно вищим від середнього в державі.

Рис. 2. Динаміка середніх рівнів виплат з тимчасової непрацездатності застрахованим особам Полтавського району за 2003-2007 роки

Джерело: розраховано на основі даних про виконання бюджету ФСС ТВП

Не менш гострою залишається проблема низького рівня участі сільських жителів у системі соціального страхування на випадок безробіття. Так, частка зареєстрованих безробітних із числа колишніх працівників аграрних підприємств у загальній чисельності незайнятих громадян, які проживають у селі, є досить низькою - від 34,5% у 2005 р. до 28,8% - у 2007 р. У Полтавській області та в окремих її районах (за винятком Полтавського) цей показник є вищим від середнього у країні. Однак зауважимо: впродовж останніх трьох років має чітку динаміку до зниження.

Фінансовий аспект проблеми сільського безробіття (рис. 3) є доволі суперечливим, оскільки відчутними в останні роки є диспропорції у темпах зростання розмірів щомісячних виплат допомог по безробіттю між регіонами з різним рівнем сільського безробіття. До того ж у тих районах у яких відносна частка безробітних селян вища (Диканський та Чутівський), дані виплати зростають повільніше, ніж у середньому в державі та більш урбанізованих регіонах (Полтавський район).

У третьому розділі - “Напрями вдосконалення державного соціального страхування працівників аграрних підприємств” - визначені шляхи вдосконалення системи соціального страхування працівників аграрних підприємств на основі оцінки сучасних особливостей її функціонування.

Процес зростання рівня соціального захисту працюючих, зокрема в аграрних підприємствах, вимагає здійснення постійного моніторингу існуючих проблем у соціальному страхуванні селян та ідентифікації в їх складі найбільш гострих, розв'язання яких вимагає невідкладного й активного втручання держави.

Рис. 3. Параметри державного соціального страхування на випадок безробіття за 2007 рік

Джерело: розраховано на основі даних ФСС НВБ

Дослідження доводять, що в процесі побудови системи медичного страхування за нинішніх умов соціально-економічного розвитку аграрного сектора, рівня доходів його працівників та сучасного стану охорони здоров'я на селі доцільним є використання концепцій державного соціального страхування, тобто вирішення його в комплексі з уже функціонуючими видами, при паралельному розвитку механізмів залучення до цього процесу комерційних страхових компаній.

Із метою удосконалення системи розрахунків за соціальним страхуванням та підвищення ефективності використання її фінансових ресурсів пропонуємо створити Єдиний фонд державного соціального страхування працівників аграрних підприємств, як альтернативи до запровадження єдиного соціального внеску чи податку. Новостворена установа об'єднає функції кожного з існуючих нині фондів державного соціального страхування, а також запланованого до впровадження медичного страхування в рамках виключно галузі сільського господарства, що діятиме одночасно й окремо від Пенсійного фонду. Останнє пояснюється відмінністю у страховій природі соціального та пенсійного страхування та механізмів формування і використання страхових коштів. Таке об'єднання має сприяти поліпшенню фінансування соціального захисту застрахованих осіб; дозволить усунути дублювання схожих функцій соціальних фондів; позитивно впливатиме на механізм встановлення страхових тарифів та документального оформлення розрахунків, і що найголовніше, - акумулювати й ефективніше використовувати фінансові ресурси системи для соціального захисту лише сільського населення.

Обґрунтовано доцільність запровадження комбінованої регресивно- (для страхувальників - роботодавців) прогресивної (для застрахованих осіб - працівників аграрних підприємств) шкали нарахування страхових внесків (табл. 1), що базуватиметься на вихідних величинах, якими є діючі нині страхові тарифи до окремих соціальних фондів.

Запровадження даної шкали в цілому не порушить загальних обсягів нарахованих страхових внесків, однак сприятиме вирівнюванню обсягів участі у системі соціального страхування як роботодавців, так і найманих працівників. У перспективі на основі оцінки ефективності функціонування Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств стане можливим перегляд розробленої шкали страхових внесків.

Таблиця 1

Шкала страхових тарифів для справляння страхових внесків до пропонованого Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств

Страхувальники (роботодавці)	Застраховані особи (наймані працівники)
база для обчислення страхових внесків (розмір витрат на оплату праці в розрахунку на одного працівника за місяць)	розмір страх. тарифу	база для обчислення страхових внесків (оподатковуваний дохід одного працівника за місяць)	розмір страх. тарифу
до 1 прожиткового мінімуму	4,4%	до 1 прожиткового мінімуму	2,4%
від 1 до 2 прожиткових мінімумів	4,3%	від 1 до 2 прожиткових мінімумів	2,9%
від 2 до 3 прожиткових мінімумів	4,2%	від 2 до 3 прожиткових мінімумів	3,0%
від 3 до 4 прожиткових мінімумів	4,1%	від 3 до 4 прожиткових мінімумів	3,1%
від 4 до 5 прожиткових мінімумів	4,0%	від 4 до 5 прожиткових мінімумів	3,2%
від 5 до 10 прожиткових мінімумів	3,9%	від 5 до 10 прожиткових мінімумів	3,3%
від 10 до 15 прожиткових мінімумів	3,7%	від 10 до 15 прожиткових мінімумів	3,4%
вище 15 прожиткових мінімумів	3,5%	вище 15 прожиткових мінімумів	3,5%

Функціонування Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств обумовлює необхідність використання уніфікованої форми звітності, яка наочно відображає й документально підтверджує процес розрахунків із ним страхувальників і застрахованих осіб. Розробка форми даного звітного документа повинна одночасно враховувати також й нові особливості розрахунків із Фондом, а також позбавити її проблемних елементів, що ускладнюють процес оформлення.

Нами з'ясовано, що оптимальними напрямами вирішення проблем зайнятості сільського населення є насамперед: 1) розширення діяльності особистих селянських господарств; 2) нарощування потужностей сільськогосподарських підприємств за рахунок трудомістких галузей; 3) розвитку сфери послуг, шляхом відновлення діяльності непрацюючих об'єктів соціальної інфраструктури села; 4) активізація розвитку підприємництва на селі, передусім, у несільськогосподарських галузях.

Зважаючи на необхідність узгодження процесів інтенсифікації виробничих процесів у сільському господарстві і фінансування соціального захисту безробітних, які втратили при цьому роботу, обґрунтовано механізм нарахування додаткового страхового внеску, який є добутком діючого тарифу за даним видом страхування та розміру середньої заробітної плати на відповідному підприємстві й кількості звільнених, з цих причин, працівників.

Доведено, що зростанню ефективності функціонування системи актуарних розрахунків у частині оптимізації розмірів страхових тарифів та виплат за соціальним страхуванням сприятиме достатність інформаційного забезпечення такої системи. Опрацювання переліку показників інформаційної бази стосовно учасників системи соціального страхування зумовило необхідність його розподілу на окремі блоки інформативний, фінансовий та соціальний.

Запропонована градація інформаційного ресурсу обов'язкового державного соціального страхування, що створить умови для максимально повного наповнення моделі актуарних розрахунків у найприйнятнішій, для відповідних розрахунків формі.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теоретико-методологічних засад державного соціального страхування й запропоновано нові підходи до вирішення наукового завдання підвищення рівня соціального захисту працівників аграрних підприємств. Результати дослідження дали підстави зробити висновки теоретичного, методичного і практичного характеру, які зводяться до наступного:

1. Встановлено, що необхідність реалізації соціальної функції держави обумовлює функціонування багаторівневої системи соціального захисту населення, в складі якої паралельно з соціальною допомогою та соціальним забезпеченням домінуючу роль займає соціальне страхування.

При цьому реалізація соціального страхування в державній (загальнообов'язковій) і приватній (добровільній) формах гарантує, на державному рівні, стабільний рівень соціального захисту громадян у разі втрати ними можливості підтримки належного життєвого рівня за рахунок самостійної праці й одночасно забезпечує достатні умови для відтворення трудового потенціалу.

2. Економічна сутність державного соціального страхування проявляється через сукупність взаємопов'язаних теоретичних аспектів: соціального, економічного, правового та фінансового. Останній із них виступає пріоритетним, оскільки виражає процес розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту через формування фондів грошових коштів і використання їх при настанні страхових випадків, обумовлених існуванням соціальних ризиків. При цьому діючий механізм державного соціального страхування розширює його функціональні можливості, деталізація соціально-економічного прояву яких набуває особливого значення для розбудови ефективного соціального захисту працівників аграрних підприємств.

3. Теоретично досліджено, що розвиток соціального страхування характеризується постійними змінами, в результаті яких можливою стає реалізація соціального захисту населення за різними світовими моделями, відмінними за масштабами охоплення, принципами функціонування, способами фінансування та формами вираження.

4. Доведено, що найбільш оптимальним напрямом розбудови системи медичного страхування в Україні за нинішніх умов соціально-економічного розвитку села, рівня доходів працівників аграрних підприємств та їх медичного обслуговування є запровадження його обов'язкової форми в поєднанні з іншими існуючими на сьогодні видами соціального страхування, з обов'язковим паралельним розвитком механізмів залучення до цього процесу комерційних страхових компаній.

5. Аналітично встановлено позитивну тенденцію, що полягає у збільшенні середнього розміру виплати з тимчасової непрацездатності в сільському господарстві за 2003 - 2007 рр. (більше ніж в чотири рази), однак до цих пір не забезпечено вирівнювання її величини як із середнім розміром аналогічних виплат у країні (у 2007р. - 743,59 грн), так і в інших галузях економіки (у 2007р. - 881,67 грн). Низький рівень участі працівників аграрних підприємств у використанні коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, підтверджує той факт, що на кінець 2007р. на послуги застрахованим особам із сільського господарства використано лише 17,5 % видаткової частини бюджету Фонду. Причина цього - скорочення кількості звернень застрахованих осіб до відділень Фонду за відповідними виплатами.

6. Визначено, що формування бюджетів відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Полтавського регіону практично повністю залежить від масштабів страхових внесків роботодавців, а, отже, й від динаміки рівня доходів найманих працівників. Відносно задовільні та безпечні умови праці в сільському господарстві регіону обумовили той факт, що основне навантаження видаткової частини Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (близько 97,5% у період 2003 - 2007 рр.) припадало на фінансування допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, що одночасно підтверджує схожість функцій даного Фонду з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

7. Встановлено низький рівень участі сільських жителів в системі соціального страхування на випадок безробіття, на що вказує зменшення частки зареєстрованих у Фонді соціального страхування на випадок безробіття колишніх працівників аграрних підприємств у загальній чисельності безробітних, за період 2005 - 2007 рр., які проживають на селі з, 34,5% до 28,8%. У досліджуваному регіоні цей показник є вищим за середній у країні, однак також має виражену тенденцію до зниження. Одночасно спостерігаються відмінності у темпах зростання середньомісячних виплат допомог по безробіттю між регіонами з різним рівнем сільського безробіття.

Необхідним є узгодження процесів інтенсифікації виробництва в сільському господарстві і фінансування соціального захисту безробітних, які внаслідок цього втратили роботу. З цією метою обґрунтовано розрахунок умовного-середнього страхового внеску, що базується на врахуванні діючих тарифів за даним видом страхування і розміром середньої заробітної плати на відповідному підприємстві.

8. Розроблено механізм створення Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств, що об'єднає функціональні особливості існуючих напрямів соціального страхування: з тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та медичного страхування (за умови його запровадження) в єдину установу окремо від Пенсійного фонду, що пояснюється відмінністю у страховій природі соціального і пенсійного страхування та механізмах формування й використання страхових коштів. Доцільність функціонування такого фонду в рамках окремої галузі сільського господарства обумовлюється необхідністю акумуляції фінансових ресурсів системи, недопущенням їх відтоку в інші сфери і, як наслідок - підвищенням рівня соціального захисту застрахованих працівників аграрних підприємств.

Пропонується охоплення обов'язковим соціальним страхуванням тих громадян сільської місцевості, які з різних причин, не працюють в аграрних підприємствах. У цьому напрямі виправданим, з нашого погляду, є поступовий перехід від здійснення цього процесу на добровільних засадах до загальнообов'язкових підходів. Одночасно використання при обчисленні страхових внесків мінімальних розмірів заробітної плати та страхових тарифів на першому етапі сприятиме подальшій активізації цього процесу й зміцненню фінансового потенціалу системи соціального страхування сільських працівників.

9. Запропоновано, паралельно, регресивну (для роботодавців) та прогресивну (для застрахованих осіб) шкали нарахування страхових внесків та уніфікацію відповідної звітності з метою спрощення механізму розрахунків у системі державного соціального страхування працівників аграрних підприємств.

10. Доведено доцільність розмежування інформаційної бази для здійснення актуарних розрахунків в системі соціального страхування на окремі блоки: інформативний, фінансовий та соціальний, що сприятиме отриманню більш повної й детальної інформації при обґрунтуванні страхових тарифів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Безкровний О.В. Зарубіжний досвід в сфері соціального страхування / О.В. Безкровний // Вісник Харківського Національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Випуск 31. - Х.: ХНТУСГ, 2004. - С. 266 - 270 (0,29 д.а.).

2. Безкровний О.В. Історичний розвиток соціального страхування / О.В. Безкровний // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту імені Петра Василенка: Економічні науки. Вип. 35. - Харків ХНТУСГ, 2006. - С. 51 - 56 (0,25 д.а.).

3. Безкровний О.В. Механізми формування фондів соціального страхування платниками фіксованого сільськогосподарського податку / О.В. Безкровний // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування” Випуск 2. Х.: ХНАУ, 2006. - С. 28-34 (0,25 д.а.).

4. Безкровний О.В. Державне соціальне страхування в системі соціального захисту сільського населення: особливості здійснення та перспективи реформування / О.В. Безкровний // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія „Економічні науки” / [за ред. В.Г. Ткаченко]. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - С. 27 - 33 (0,30 д.а.).

5. Безкровний О.В. Проблеми здійснення в аграрних підприємствах державного соціального страхування на випадок безробіття / О.В. Безкровний // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування” Випуск 10. - Х.: ХНАУ, 2006. - С. 28-34 (0,25 д.а.).

6. Безкровний О.В. Сучасні проблеми розвитку державного соціального страхування з тимчасової непрацездатності в аграрному секторі економіки / О.В. Безкровний, В.І. Аранчій // Науковий вісник національного аграрного університету. - 2007. - № 111. - С. 102 - 106. (0,21 д.а., особистий внесок - дослідження рівня здійснення страхування з тимчасової непрацездатності в полтавському регіоні (0,12 д.а.)).

7. Безкровний О.В. Державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві: сучасний стан та перспективи удосконалення / О.В. Безкровний // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Випуск 15, том 2. Кам'янець Подільський: ПДАТУ, 2007 - С. 253 - 256 (0,19 д.а.).

8. Безкровний О.В. Соціальний захист працівників аграрних підприємств через систему соціального страхування / О.В. Безкровний, А.Г. Борщ // Вісник Харківського Національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Випуск 63. - Х.: ХНТУСГ, 2007. - С. 173 - 179. (0,26 д.а., особистий внесок - ідентифікація проблем і розробка пропозицій щодо підвищення рівня соціального захисту (0,16 д.а.)).

9. Безкровний О.В. Сучасні напрямки удосконалення державного соціального страхування працівників аграрних підприємств / О.В. Безкровний // Вісник Харківського Національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 72.- Х.: ХНТУСГ, 2008. - С. 58 - 65 (0,28 д.а.).

Матеріали науково-практичних конференцій:

10. Безкровний О.В. Історичний розвиток соціального страхування : матеріали Міжн. Форуму молодих вчених [„Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”] У двох томах. Т.2. (м. Харків, 19 - 20 травня 2005 року) / М-во аграр. політики. - Х.: ХНТУСГ, 2005. - С. 137-138 (0,08 д.а.).

11. Безкровний О.В. Позитивні та негативні сторони запровадження єдиного соціального внеску в Україні : зб. тез доповідей Четвертої Міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених [„Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції та тенденції глобалізації”] Частина 2. (м. Тернопіль, 22- 23 лютого 2007 року) / М-во освіти і науки України, Рада молодих вчених. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - С. 40 - 43 (0,19 д.а.).

12. Безкровний О.В. Роль державного соціального страхування на випадок безробіття у вирішенні проблем зайнятості населення : матеріали Всеукр. наук. - практ. конф. [„Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі”] (м. Полтава, 27 березня 2007 року) / М-во аграр. політики, Пол. держ. аграр. академія. - Полтава: ПДАА, 2007. - С. 10-12 (0,11 д.а.).

13. Безкровний О.В. Державне соціальне страхування працівників аграрних підприємств: проблеми здійснення та перспективи реформування : зб. наук. праць за резул. наук. конф. молодих вчених [„Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу”]. Випуск 5. Том 2. (м. Полтава, 18 квітня 2007 року) / Пол. держ. аграр. академія. - Полтава: ПДАА, 2007. - С. 14 - 18 (0,16 д.а.).

14. Безкровний О.В. Стан та необхідність удосконалення розрахунків аграрних підприємств з органами соціального страхування : зб. наук. праць за резул. наук. конф. молодих вчених [„Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу”]. Випуск 6. Том 2. (м. Полтава, 24 квітня 2008 року) / Пол. держ. аграр. академія. - Полтава: ПДАА, 2008. - С. 4 - 9 (0,21 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Безкровний О. В. Державне соціальне страхування працівників аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2009.

У дисертації здійснено комплексне наукове дослідження теоретичних засад організації та практичних аспектів реалізації державного соціального страхування працівників аграрних підприємств.

Досліджено економічну сутність і функціональне призначення системи державного соціального страхування працівників аграрних підприємств, уточнено й доповнено розуміння окремих понять та категорій.

Проаналізовано досягнутий рівень здійснення соціального страхування пра-цівників аграрних підприємств.

Розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо основних напрямів удосконалення державного соціального страхування на селі. Обґрунтовано механізм об'єднання процесу адміністрування фінансових ресурсів існуючих (за винятком Пенсійного) та запланованих до запровадження (медичне) видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Запропоновано прогресивно - регресивну шкалу нарахувань внесків до Єдиного фонду державного соціального страхування працівників аграрних підприємств та уніфіковану звітність до нього.

Ключові слова: соціальне страхування, соціальне страхування з тимчасової непрацездатності, соціальне страхування на випадок безробіття, соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, страховий тариф, страхові внески, матеріальне забезпечення, соціальні послуги, актуарні розрахунки.

АННОТАЦИЯ

Безкровный О. В. Государственное социальное страхование работников аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр „Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2009.

Диссертационное исследование воплощает теоретические обобщения и решения практических аспектов реализации социальной защиты работников аграрных предприятий с помощью системы государственного социального страхования.

В работе подтвержден факт определяющего влияния существующей системы социального страхования на гарантирования стабильного уровня материальной поддержки граждан в случае потери ими возможности поддержки надлежащего жизненного уровня за счет самостоятельного труда и вместе с тем обеспечения достаточных условия для воссоздания трудового потенциала.

Диссертантом акцентировано внимание на том, что экономическая сущность государственного социального страхования проявляется сквозь совокупность взаимосвязанных теоретических аспектов: социального, экономического, правового и финансового. Последний из них занимает доминирующею роль, поскольку представляет собой процесс распределения валового внутреннего продукту с помощью государственных внебюджетных фондов социального страхования.

В диссертации подчеркнут факт существования двух функций общеобязательного государственного социального страхования: распределительной и контрольной. При этом доказано, что в условиях имеющихся проблем в социальной сфере села, требуется расширения функциональных возможностей системы, среди которых особенное значения приобретает социально-экономическое направление их развития.

Отражены мировые тенденции социальной защиты населения, отличающиеся масштабами охвата ими, принципами функционирования, способами финансирования, формами выражения, а также регионами распространения, которые способствуют максимальной адаптации положительного зарубежного опыта в процессе реформирования отечественной системы общеобязательного государственного социального страхования.

Аналитические исследования, осуществляемые автором, способствовали идентификации существующих проблем финансового обеспечения и выполнения бюджетов Фондов социального страхования, в частности касательно аграрного сектора.

Проанализированы современные тенденции расчетов в системе общеобязательного государственного социального страхования работников аграрных предприятий и их влияние на финансовые результаты деятельности данных предприятий в связи с ростом нагрузки на страхователей (сельскохозяйственных предприятий) по уплате страховых взносов, что последовало в 2005 г. в результате изменений в методологии их расчета. Несомненно, такие изменения в краткосрочной перспективе вылились в сдерживание экономического роста страхователей, однако в будущем он должен стать финансовой почвой для прироста уровня социальной защиты сельского населения.

В диссертационной работе установлена позитивная тенденция увеличения среднего размера выплаты по временной нетрудоспособности в сельском хозяйстве за 2003 - 2007 гг., хотя до сих пор не обеспечено выравнивание ее величины как со средним размером аналогичных выплат в стране, так и в других отраслях экономики. В процессе исследования вскрыта острая проблема низкого уровня участия сельских жителей в системе социального страхования на случай безработицы, на что указывает часть зарегистрированных в Фонде социального страхования в случае безработицы безработных из состава прежних работников аграрных предприятий в общей численности безработных, проживающих в селе.

Автором установлено, что в процессе развития системы медицинского страхования в сельской местности целесообразным есть внедрение концепций общеобязательного государственного социального страхования. Этому способствует сегодняшняя ситуация с уровнем доходов работником аграрных предприятий и состоянием здравоохранения сельских жителей.

Обосновано целесообразность совершенствования процессов администрирования финансовых ресурсов системы общеобязательного государственного социального страхования путем объединения процессов формирования и использования средств социального страхования: из временной нетрудоспособности, на случай безработицы, от несчастных случаев на производстве и медицинского страхования (при условии его внедрения) в единственный фонд социального страхования, отдельно от Пенсионного фонда. Это объясняется отличием в природе страхования социального и пенсионного страхования, а также различными механизмами формирования и использования страховых средств.

Кроме того предложено внедрение параллельно регрессивной (для страхователей) и прогрессивной (для застрахованных лиц) шкалы начисления страховых взносов и унификации соответствующей отчетности. Это должно способствовать одновременно оптимизации процесса формирования и использования средств социального страхования, устранению дублирования функций существующих фондов социального страхования, относительному сокращение административных

...