Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

УДК 336.467

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МЕХАНІЗМ БАНКІВСЬКОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Вон Романов Кріспін Олег Олегович

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ).

Науковий керівник: - кандидат економічних наук, доцент Пшик Богдан Іванович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, доцент кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Луців Богдан Любомирович, Тернопільський національний економічний університет, проректор з навчальної роботи;

- кандидат економічних наук Возняк Галина Василівна, Інститут Регіональних досліджень НАН України, науковий співробітник відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин

Захист відбудеться 20 січня 2010 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 18 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Сторонянська І.З.

Анотації

Вон Романов Кріспін О.О. Механізм банківського інвестування в умовах ринкової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси кредит. Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2010.

Дисертація присвячена теоретичним і прикладним проблемам, що стосуються сучасних тенденцій функціонування механізму банківського інвестування, особливостям його формування і розвитку в Україні, а також пошукові шляхів його вдосконалення. Запропоновано визначення поняття "механізм банківського інвестування", уточнено сутність поняття "банківські інвестиції".

Проаналізовано стан і тенденції розвитку банківської інвестиційної діяльності в Україні, а також досвід фінансування банками інвестиційних проектів у зарубіжних країнах.

Результати досліджень містять теоретичне обґрунтування структури механізму банківського інвестування та особливостей взаємодії між його ланками, систему показників для оцінювання результатів інвестиційної діяльності банків, алгоритм планування інвестиційної діяльності банку з позицій реалізації стратегічних цілей і завдань банків, систему заходів регуляторного впливу на розвиток банківської діяльності у сфері інвестиційного бізнесу.

Ключові слова: банк, банківські інвестиції, інвестиційні ресурси, механізм банківського інвестування, ринкова економіка.

Вон Романов Криспин О.О. Механизм банковского инвестирования в условиях рыночной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических проблем, которые касаются современных тенденций функционирования механизма банковского инвестирования, особенностям его формирования и развития в Украине, а также пискам путей его усовершенствования.

Проведен анализ процессов формирования и размещения банками инвестиционных ресурсов, результаты которого дают основание сделать выводы о незначительном инвестиционном потенциале банковской системы Украины, а его нестабильность и краткосрочный характер ограничивают инвестиционные операции банков. Возможности инвестиционного кредитования и вложений в ценные бумаги производятся в незначительных объемах, что связанно с значительным уровнем кредитного риска. Необходимым условием развития инвестиционной деятельности банков является поиск более эффективных путей формирования ресурсной базы банков с целью повышения их роли в процессах удовлетворения инвестиционных потребностей как юридических, так и физических лиц.

Для оценки и анализа предложено использовать систему показателей: показатели объема инвестиционной деятельности; показатели активности инвестиционной деятельности; показатели эффективности инвестиционной деятельности; показатели инвестиционного риска банка. Использование предложенных показателей позволит оценить объемы инвестиционных операций в целом и за отдельными направлениями, определить рациональность структуры инвестиционных активов с позиций доходности и риска, определить пути оптимизации и спрогнозировать будущие результаты инвестиционной деятельности банка.

Усовершенствовано процесс планирования инвестиционной деятельности в коммерческих банках с позиций реализации стратегических целей и задач банка, а также определения количества, качества и распределения инвестиционных ресурсов, которые формируются банками для исполнения целей и задач инвестиционной деятельности.

Предложено систему мероприятий относительно укрепления направлений государственного влияния на банковскую инвестиционную деятельность с помощью установления налоговых льгот соответственно строка и направлений использования банками инвестиционных ресурсов; совершенствования политики обязательного резервирования и создания системы долгосрочного рефинансирования банков, которые активно финансируют инвестиционные проекты; предоставления гарантий и государственного страхования инвестиционных рисков банка.

Ключевые слова: банк, банковские инвестиции, инвестиционные ресурсы, механизм банковского инвестирования, рыночная экономика.

Von Romanov Krispin O.O. A mechanism of the bank investing is in the conditions of market economy. - Manuscript.

Dissertation is on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.08 - Money, finances and credit. The Institute for Rеgional Researches of a National Аcademy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2010

Dissertation is devoted theoretical and applied problems which touch the modern tendencies of functioning of mechanism of the bank investing, to the features of his forming and development in Ukraine, and also searching ways of its perfection. Determination of concept is offered "mechanism of the bank investing", essence of concept is specified "bank investments"

Consisting and progress of bank investment activity trends is analysed of Ukraine, and also experience of financing of investment projects jars in foreign countries.

The results of researches contain the theoretical leading to structures of mechanism of the bank investing and features of co-operation between his links, system of indexes for the evaluation of results of investment activity of banks, scheduling of investment activity of bank algorithm from positions of realization of strategic aims and tasks of banks, system of measures of regulator influence on development of bank activity in the field of investment business.

Key words: bank, bank investments, investment resources, mechanism of the bank investing, market economy.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розвиток в Україні якісно нової форми економічних відносин, що базуються на ринкових принципах управління, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери, яка відіграє ключову роль у забезпеченні національної економіки інвестиційними ресурсами, тим самим створюючи передумови суспільного відтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації та регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої залежить успіх соціально-економічних перетворень в Україні.

На теперішній час банки неповністю виконують покладені на них завдання щодо належного інвестиційного забезпечення економіки, що стримує процеси економічного зростання, а реальний сектор характеризується низьким рівнем інвестиційної привабливості, що зумовлює необхідність розроблення та практичного застосування науково-обгрунтованого механізму банківського інвестування. Суттєвий вплив на банківську інвестиційну діяльність спричинила глобальна фінансово-економічна криза, що призвело до скорочення обсягів фінансування реального сектору економіки та домогосподарств, подорожчання інвестиційних ресурсів тощо.

Дослідженням проблем розвитку банківської інвестиційної діяльності та підвищення її ефективності займалися такі зарубіжні вчені як: Г. Александер, Д. Бейлі, Г. Марковітц, П. Роуз, Дж. Сінкі, В. Усоскін, Ф. Фабоцці, У. Шарп та ін. Однак їхні теоретичні обґрунтування і прикладні розробки розраховані на країни з розвинутою ринковою системою господарювання не повною мірою відповідають умовам розвитку вітчизняної банківської системи. Адаптація зарубіжних розробок до умов і специфіки діяльності банків в Україні становить значний науковий і практичний інтерес і потребує спеціальних досліджень.

Результати досліджень вітчизняних науковців у сфері банківських інвестицій висвітлені у працях О.В. Васюренка, О.Д. Вовчак, Г.В. Возняк, В.М. Геєця, М.П. Денисенка, Б.Л. Луціва, А.М. Мороза, А.А. Пересади, Б.І. Пшика, С.К. Реверчука, М.І. Савлука, Р.І. Тиркала та ін.

Однак зміни останніх років зумовлюють необхідність перегляду існуючих положень стосовно інвестиційної діяльності банків та розроблення нових підходів до інвестиційного забезпечення потреб суб'єктів господарювання і населення з урахуванням не тільки реальної ситуації, а й перспектив їх розвитку. На даний час залишається чимало проблемних питань, які потребують додаткового вивчення, а також відповідного теоретичного, методичного та практичного вирішення, зокрема: відсутність дієвого механізму банківського інвестування, недосконалість важелів державного впливу у напрямку здійснення банківським сектором операцій, послуг щодо акумулювання грошових коштів фізичних та юридичних осіб і їх трансформація у кредити та інвестиції; низький ступінь впровадження вітчизняними банками нових інвестиційних продуктів, методів аналізу та управління інвестиційною діяльністю.

Невирішеність перелічених вище проблем, пов'язаних із формуванням ефективного механізму банківського інвестування в умовах розвитку ринкових відносин, недостатнє їх висвітлення у наукових публікаціях стали визначальними при виборі теми та обґрунтуванні актуальності дисертаційної роботи, окреслили її мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов'язаний з науково-дослідною темою Університету банківської справи НБУ "Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації", № державної реєстрації 0105U008982. Внеском автора у виконання науково-дослідної теми стала розробка і теоретичне обґрунтування шляхів поліпшення банківського фінансування інвестиційних проектів, напрямів зміцнення державного впливу на активізацію банківської діяльності у сфері інвестиційного бізнесу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і методичних положень, розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму банківського інвестування в Україні.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

· уточнити сутність поняття "банківські інвестиції";

· з'ясувати сутність та роль механізму банківського інвестування в економічній системі держави, обґрунтувати основні теоретичні положення щодо його складу та показати особливості взаємодії його ланок в умовах розвитку ринкових відносин;

· проаналізувати світовий досвід фінансування банками інвестиційних проектів та визначити можливості його застосування у вітчизняних умовах;

· оцінити стан і тенденції розвитку банківської інвестиційної діяльності в Україні;

· розробити систему показників, які характеризують інвестиційні можливості банку;

· удосконалити методичні підходи до вдосконалення стратегічного планування інвестиційної діяльності банків та формування банківської інвестиційної стратегії;

· розробити пропозиції щодо вдосконалення процесу організації банками продажу структурованих інвестиційних продуктів;

· розробити систему заходів, спрямованих на зміцнення напрямів державного впливу на активізацію банківської діяльності у сфері інвестиційного бізнесу.

Об'єктом дослідження є банківська інвестиційна діяльність в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та прикладні питання щодо вдосконалення механізму банківського інвестування в контексті розвитку ринкових відносин.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення світової економічної науки (зокрема, теорія банківської фірми, сучасна інвестиційна теорія) монографічні та інші наукові досягнення сучасної зарубіжної і вітчизняної думки, дослідження провідних фахівців, присвячені проблемам банківського інвестування.

Методологічною основою дисертаційної роботи стали загальнонаукові методи пізнання, концептуальні положення теорії ринкової економіки, методологічні засади комплексного та системного аналізу. Для дослідження поставленої у роботі мети використано загальнонаукові методи досліджень, зокрема: метод системного аналізу, якісного аналізу і синтезу, індукції і дедукції (для дослідження теоретичних основ банківського інвестування); історичний метод (для характеристики трансформаційних процесів у сфері інвестиційної діяльності банків); метод аналітичного групування, метод порівняння, ретроспективний аналіз (для дослідження та оцінки стану фінансування банківської інвестиційної діяльності в Україні, оцінки фінансових інструментів банківського інвестування). У роботі використано метод системного підходу при дослідженні проблем та розробленні структури механізму банківського інвестування в Україні.

Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі, нормативні та інструктивні документи, статистичні дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, наукові дослідження і праці вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків, ресурси Іnternet, а також аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі проведення дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні теоретичних і методичних підходів до вдосконалення механізму банківського інвестування в Україні.

Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну та виносяться на захист, такі:

уперше:

- запропоновано визначення механізму банківського інвестування як сукупності методів і важелів управління банківськими ресурсами, під впливом яких реалізується інвестиційна діяльність у банках, що призводить до досягнення поставлених цілей інвестування;

удосконалено:

- систему показників аналізу інвестиційної діяльності банку шляхом групування за критеріями обсягів, активності, ефективності та ризиковості інвестування, використання яких дає змогу банкам об'єктивно оцінити власний інвестиційний потенціал, раціональність структури інвестиційних активів, прибутковості та стабільної роботи банку, визначити шляхи її оптимізації;

- процес планування інвестиційної діяльності в комерційному банку з позицій реалізації його стратегічних цілей і завдань та розподілу інвестиційних ресурсів за напрямками вкладення.

набули подальшого розвитку:

- визначення дефініції "банківські інвестиції" як сукупності вкладень банками коштів, спрямованих на задоволення виключно інвестиційних потреб економічних суб'єктів та власних потреб з метою реалізації поставлених цілей та забезпечення процесу розширеного відтворення. На відміну від існуючих визначень формулювання автора більш глибоко розкриває сутність змісту банківських інвестицій, виходячи із особливостей їх прояву;

- система заходів щодо зміцнення напрямів державного впливу на банківську діяльність у сфері інвестиційного бізнесу через: встановлення податкових пільг відповідно до термінів і напрямів використання банками інвестиційних ресурсів; вдосконалення політики обов'язкового резервування та створення системи довгострокового рефінансування банків, які активно фінансують інвестиційні проекти; надання гарантій та державне страхування інвестиційних ризиків банків.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані автором теоретичні і методичні положення мають практичну цінність, яка полягає в обгрунтуванні напрямів підвищення дієвості механізму банківського інвестування в Україні.

Отримані автором наукові результати в процесі дослідження можуть бути використані у фінансовій та аналітичній роботі банків при розробленні внутрішніх положень, стратегій та методик оцінювання ефективності їх інвестиційної діяльності, а також при читанні курсів і проведенні занять у вищих навчальних закладах.

Основні результати дисертаційного дослідження дисертації використовуються в навчальному процесі Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України на кафедрі банківської справи при викладанні дисциплін "Ситуаційне моделювання діяльності банків", "Інвестиційне кредитування", "Фінансові інвестиції банків", "Фінансовий менеджмент у банку",, а також у курсовому та дипломному проектуванні (довідка № 01-15/988 від 13.102008 p), у практиці діяльності Львівської філії Акціонероно-комерційного банку соціального банку "Укрсоцбанк" (акт впровадження № 01 - 01/08 від 17.10. 2008 р.), ЗАТ КБ "Львів" (акт впровадження № 2712/1 -15/1 від 17.10. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в роботі наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи були апробовані на науково-практичних конференціях, зокрема: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених "Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи" (м. Львів, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір" (м. Львів, 2007 р.); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України" (м. Суми, 2007 р.); VIII Симпозіумі "Економіка, техніка, управління" (м. Кельце (Республіка Польща), 2008 р.).

Публікації. Результати дослідження викладені в 10 публікаціях. У тому числі 6 - у наукових фахових виданнях (з них 6 - одноосібні), 4 - в інших виданнях. Обсяг публікацій - 3,65 друк. арк. (з них 3,25 друк. арк. належить особисто авторові).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи нараховує 192 сторінки друкованого тексту, включаючи 25 таблиць (з них 2 займає площу цілої сторінки), 20 рисунків (з них 5 займають площу цілої сторінки), 4 додатків на 5 сторінках, список використаних джерел налічує 158 найменувань на 15 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність, сформульовано мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади банківської інвестиційної діяльності" розглянуто зміст банківських інвестицій як економічної категорії, виділено її сутнісні характеристики, обґрунтовано теоретичні засади вдосконалення механізму банківського інвестування в умовах розвитку ринкових відносин.

На основі аналітичного огляду економічних публікацій із досліджуваної проблематики доведено, що в наукових дослідженнях і практиці банківської діяльності досі не вироблено єдиних методичних підходів до визначення суті банківських інвестицій. Наявність різноманітних теоретичних підходів зумовлює необхідність відповідних обґрунтувань стосовно вибору найбільш доцільних форм та механізмів прояву банківських інвестицій. На основі порівняння відомих підходів вітчизняних та зарубіжних учених до вивчення інвестиційної діяльності банків, виділено низку особливостей, що найбільш характерних для них: основним мотивом при реалізації інвестицій є отримання (або сподівання на отримання) доходів; період інвестування починається з моменту вкладення коштів і завершується з їх поверненням; вкладання фінансових ресурсів здійснюються банками з метою реалізації інвестиційних цілей; банківські інвестиції здійснюються на договірній основі, що відображається в обліку та звітності як банку, так і реципієнта інвестицій; банки здійснюють інвестиційні вкладення за рахунок як власних, так і залучених коштів; власність на інвестиційні ресурси залишається за банком навіть після моменту вкладення коштів; банк може здійснювати інвестиційні вкладення за власною ініціативою (пряма участь), а також за рахунок та за дорученням клієнтів (опосередкована участь).

Виходячи із визначених особливостей, запропоновано авторське визначення терміну "банківські інвестиції" як сукупності вкладень банками коштів, спрямованих на задоволення виключно інвестиційних потреб економічних суб'єктів та власних інвестиційних потреб з метою реалізації поставлених цілей та забезпечення процесу розширеного відтворення.

Відповідно до напрямків та особливостей інвестиційної діяльності банків, виділено функції банківських інвестицій, які дають змогу найповніше розкрити їх сутність: мобілізаційну, перерозподільчу, відтворювальну, посередницьку, управлінську. Базовою виділено перерозподільчу функцію, яка полягає у тому, що інвестиційні ресурси, які були вже розподілені і передані у власність (у користування), перерозподіляються через інвестиційну діяльність і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності.

В умовах становлення та розвитку банківської системи в Україні важливою є проблема реалізації банками інвестиційної діяльності, розв'язання якої потребує перегляду чинного механізму інвестування для всіх банків без винятку (та його складових - ланок, методів, важелів), побудови фінансових відносин між банками і клієнтами (суб'єктами господарювання та фізичними особами) з приводу реалізації інвестиційної діяльності відповідно до вимог ринкової економіки, соціально-економічних і політичних цілей розвитку суспільства та сучасної банківської практики.

Механізм банківського інвестування запропоновано розглядати як комплекс методів, важелів управління банківськими ресурсами, під впливом яких реалізується інвестиційна діяльність у банках як загалом, так і конкретні інвестиційні операції, що призводить до досягнення поставлених цілей інвестування. Одним із першочергових завдань економічної науки та практики є необхідність його вдосконалення, розроблення загальної концепції та відповідних важелів, що відповідали б сучасним потребам банківських установ. Формування даного механізму повинно здійснюватися на засадах системного підходу, з позицій взаємодії методів та важелів впливу на інвестиційну діяльність з метою досягнення поставлених цілей та відповідно до встановлених нормативних, правових та інформаційних вимог. Пропонована структура механізму банківського інвестування відображена на рис. 1.

Одним із першочергових завдань економічної науки та практики є необхідність його вдосконалення, розроблення загальної концепції та відповідних важелів, що відповідали б сучасним потребам банківських установ.

Формування даного механізму повинно здійснюватися на засадах системного підходу, з позицій взаємодії методів та важелів впливу на інвестиційну діяльність з метою досягнення поставлених цілей та відповідно до встановлених нормативно-правових та інформаційних вимог.



Рис. 1. Структура механізму банківського інвестування

У розділі 2 "Аналіз стану інвестиційної діяльності банків України" проведено аналіз та оцінку процесів формування та розміщення банками інвестиційних ресурсів, запропоновано систему показників для оцінювання та аналізу інвестиційної діяльності банку.

Стабільне функціонування та подальший розвиток банківської системи України перебувають у тісному взаємозв'язку із нарощуванням обсягів банківських ресурсів. Від того, наскільки банки приділятимуть увагу формуванню фінансових ресурсів, залежить їх спроможність здійснювати активні банківські операції, у т.ч. й інвестиційні, фінансова стійкість банківської системи, її місце та роль в процесах економічних перетворень, інтеграція банківської системи України у європейський та світовий економічний простір.

У таблиці 1 наведено дані про обсяги основних складових банківських ресурсів в Україні впродовж 2001 - 2008 років.

Таблиця 1. Основні складові ресурсної бази банків України впродовж 2002 - 2008 рр.

Джерела ресурсів	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Кількість зареєстрованих банків	182	179	181	186	193	198	198
Кількість діючих банків	157	158	160	165	170	175	184
Власний капітал	9983	12882	18421	25451	42566	69578	119263
питома вага капіталу у пасивах	15,6	12,9	13,7	11,9	12,5	11,6	12,9
Зобов'язання, у т.ч.	53913	87352	115927	188427	297613	529818	806823
питома вага зобов'язань у пасивах	84,4	87,1	86,3	88,1	87,5	88,4	87,1
Всього пасивів	63896	100234	134348	213878	340179	599396	926086

Проведений аналіз основних показників діяльності банків України показав впродовж останніх років позитивні тенденції щодо збільшення кількості банківських установ та зростання основних показників їх фінансової діяльності. Так, станом на 1 січня 2009 року в Україні було зареєстровано 198 банків, з яких 184 були діючими і мали ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. Впродовж аналізованого періоду спостерігалося динамічне зростання усіх складових ресурсної бази банків України. Так за період з 2002 по 2008 роки вона зросла на 862190 млн. грн., або майже у 14,5 разів. При цьому зростання банківських ресурсів відбувалося основним чином за рахунок зростання зобов`язань, які збільшилися у 14,9 разів (на 752910 млн. грн.), тоді як величина балансового капіталу зросла у 12 разів (109280 млн. грн.).

Аналіз процесів формування інвестиційних ресурсів банків України за рахунок зобов'язань показав, що впродовж 2002 - 2008 років зобов'язання банків України зросли з 53913 до 806823 млн. грн., тобто майже у 15 разів.

Що ж стосується структури джерел формування зобов'язань банків, то найбільшу частку склали кошти фізичних осіб (30,1%), на другому місці - депозити та кредити, отримані від інших банків - 29,4%; на третьому місці - кошти суб'єктів господарювання - 21,2%; інші види зобов'язань становили у структурі незначну питому вагу - від 0,3 до 3,7%

Проведений аналіз дає підстави зробити висновок, що наявний інвестиційний потенціал банківської системи України є досить слабким та незначним, а його нестабільність значно обмежує інвестиційні операції банків. У банків немає достатніх для економіки обсягів довгострокових пасивів, щоб здійснювати широкомасштабні інвестиції, оскільки у структурі зобов'язань банків переважають короткострокові ресурси. У зв`язку з розширенням обсягів активних операцій, перед банками постає потреба у пошуку нових джерел для формування інвестиційного потенціалу. Важливу роль у процесі формування банками інвестиційних ресурсів мають відігравати кошти, отримані в процесі емісії депозитних сертифікатів та корпоративних облігацій банків, використанні можливостей внутрішніх та зовнішніх фондових ринків, а також субординований капітал.

Аналіз інвестиційних кредитів, наданих комерційними банками в національну економіку впродовж останніх шести років (табл. 2) засвідчив зростання їх обсягів та питомої ваги у сукупному кредитному портфелі банків України.

Таблиця 2. Кредити банків, надані в економіку України, млн. грн.

Період	Загальні обсяги кредитів	Обсяги інвестиційних кредитів
	обсяги	%	обсяги	%
2003	67835	100	4381	6,4
2004	88579	100	8173	9,2
2005	143418	100	22384	15,6
2006	245226	100	49975	20,4
2007	426863	100	94690	22,1
2008	618317	100%	144626	23,4

Якщо у 2003 році їх було надано на загальну суму 4381 млн. грн., що становило 6.4% до загального обсягу кредитів, наданих банками України, то на початок листопада 2008 року обсяг цих кредитів становив 144626 млн. грн., а їх частка сукупному кредитному портфелі банків склала 23,4% .

Не зважаючи на зростання обсягів інвестиційних кредитів, наданих банками України майже у 10 разів та їх питомої ваги більш ніж у 3 рази, їхня частка досі залишається незначною порівняно із зарубіжними країнами, в яких аналогічний показник становить на рівні більш ніж 40%, а питома вага таких кредитів в інвестиційних ресурсах фірм і корпорацій економічно розвинутих країн становить у межах 25 - 60%.

Аналізуючи строкову структуру стану банківського інвестиційного кредитування, можна зауважити, що в Україні протягом 2003 - 2008 років перевага надавалася довгостроковим інвестиційним кредитам, в той час як частка короткострокових інвестиційних кредитів була незначною. Як видно з таблиці 3, найбільше значення частки довгострокових кредитів спостерігалося у 2006, 2007 та 2008 рр., яка становила 94,9%, 95,1% і 94,6% відповідно.

Таблиця 3. Строкова структура інвестиційних кредитів банків, наданих в економіку України, млн. грн.

Період	Інвестиційні кредити загалом	Короткострокові інвестиційні кредити	Довгострокові інвестиційні кредити
	обсяги	%	обсяги	%	обсяги	%
2003	4381	100	408	9,3	3973	90,7
2004	8173	100	709	9,3	7409	90,7
2005	22384	100	1446	6,5	20938	93,5
2006	49975	100	2565	5,1	47410	94,9
2007	94690	100	4647	4,9	90043	95,1
2008	144626	100	7821	5,4	136805	94,6

У 2008 році банки активізували операції з фінансового лізингу, обсяги яких за 2007 рік збільшилися на 76,1% порівняно з попереднім роком, хоча їх частка у структурі вимог в економіку була незначною - 0,1%.

Зазначені дані переконують, що банківські установи, працюючи з короткостроковими кредитами, не відіграють тієї ролі, яка відводиться їм у процесах реструктуризації та підвищення конкурентоспроможності національного виробництва. Можливості інвестиційного кредитування є обмеженими, оскільки це пов'язано з великим кредитним ризиком та незначним фінансовим потенціалом банківської системи. Тому необхідною умовою є пошук більш ефективних механізмів щодо формування та розширення ресурсної бази банків з метою посилення їх ролі у процесах забезпечення інвестиційних потреб як суб'єктів господарювання, так і фізичних осіб. банк інвестиційний стратегічний планування

Розроблення основних напрямів інвестиційної політики банків пов'язане з проведенням одночасної роботи щодо визначення джерел фінансування. Прогнозування потреби в загальному обсягу інвестиційних ресурсів доцільно проводити на основі співставлення обсягів, передбачених для формування основних напрямів інвестиційної діяльності, і часток, які припадають на інвестиційні активи при розподілі ефективного потенціалу банку між різними групами активів, з урахуванням майбутніх грошових потоків, оцінки можливостей залучення коштів на фінансовому ринку в межах загальної банківської стратегії.

Дослідження показали, що інвестиційна діяльність комерційних банків недостатньо ув'язана з їхніми інвестиційними можливостями. Нами пропонується система показників для аналізу інвестиційної діяльності банку які за змістом згруповані у 4 групи: показники обсягу інвестиційної діяльності банку (обсяг інвестиційних ресурсів банку, обсяг інвестиційних активів банку, обсяг доходів від інвестиційної діяльності, обсяг витрат на інвестиційну діяльність, обсяг валового прибутку від інвестиційної діяльності, обсяг чистого прибутку від інвестиційної діяльності); показники інвестиційної активності банку (прибутковість банківських інвестицій, окупність банківських інвестицій, інвестиційний спред, рентабельність витрат на інвестиційну діяльність, інвестиційна маржа, рентабельність праці персоналу інвестиційних підрозділів банку, рентабельність витрат на персоналу інвестиційних підрозділів банку); показники ефективності інвестиційної діяльності банку (частка інвестицій в активах банку, показник продуктивного використання інвестиційних активів, показник кредитної активності інвестицій, показник фондової активності інвестицій, показник активності використання інвестиційних ресурсів в інвестиційні активи, середній розмір інвестиції); показники інвестиційного ризику банку (показник покриття інвестиційного ризику, співвідношення класифікованих інвестиційних активів до резервів та капіталу, співвідношення резервів до інвестиційних витрат, показник достатності резервування, рівень проблемних інвестиційних активів; показник втраченої вигоди за інвестиціями банку). У дисертації наведено зміст показників та спосіб їх розрахунку.

Використання запропонованої системи показників в процесі аналізу банківської інвестиційної діяльності дасть змогу з однієї сторони оцінити обсяги інвестиційних операцій в цілому та за окремими видами, визначити раціональність структури інвестиційних активів з позицій ризику, прибутковості та стабільної роботи банку, а з іншої - визначити шляхи її оптимізації та спрогнозувати майбутні результати інвестиційної діяльності банку.

Третій розділ "Шляхи удосконалення механізму банківського інвестування в умовах ринкової економіки" присвячено розробленню методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму банківського інвестування.

З огляду на наявність проблеми автор стверджує про необхідність вдосконалення регулятивного впливу на розвиток банківської інвестиційної діяльності за рахунок таких заходів: 1) заходи, спрямовані на розширення інвестиційного потенціалу банків (податкові пільги для акціонерів, кошти яких спрямовуються на капіталізацію банків; посилення ролі субординованого боргу у процесах капіталізації банків; створення системи довгострокового рефінансування НБУ банків, які активно фінансують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки; відміна обов'язкового резервування на ресурси банків, що залучаються строком понад 1 рік); 2) заходи, спрямовані на підвищення дохідності інвестиційної діяльності банків (звільнення від оподаткування прибутку банків, отриманого від фінансування інвестиційних проектів терміном понад 5 років; заохочення банків до придбання акцій підприємств, які виготовляють високотехнологічну продукцію шляхом звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, яка спрямовується на придбання їхніх акцій; диференціація ставки податку на прибуток банків залежно від напрямів використання ресурсів у разі фінансування довгострокових інвестиційних проектів терміном від 3 до 5 років; запровадження державного відшкодування (часткового) процентних ставок за інвестиційними кредитами, що спрямовуються у пріоритетні галузі економіки та передбачення обсягів відшкодування у Державному бюджеті); 3) заходи, спрямовані на зниження ризиків інвестиційної діяльності банків (введення механізму обліку НБУ цінних паперів банків, емітованих ними в рахунок сек'юритизації банківських активів, вкладених в інвестиційні проекти, з дисконтною ставкою, на рівні облікової ставки НБУ; організація державного страхування інвестиційних вкладень банків, спрямованих підприємствам, діяльність яких пов'язана зі значними ризиками; надання державних гарантій банкам за інвестиціями, спрямованих у пріоритетні галузі економіки та проекти).

Удосконалено методичний підхід до вдосконалення стратегічного планування інвестиційної діяльності банків та формування банківської інвестиційної стратегії. Процес планування інвестиційної діяльності в комерційному банку рекомендовано організовувати з позицій реалізації стратегічних цілей і завдань банку, а також визначення обсягу і якості інвестиційних ресурсів, які формуються банком для виконання цілей і завдань банківського інвестиційного бізнесу на основі формування інвестиційного плану та інвестиційного бюджету банку.

В інвестиційному плані доцільно регламентувати основні цілі і завдання інвестиційної діяльності банку на фінансовий рік, а також представлені всі основні показники інвестиційної діяльності банку, в тому числі в розрізі окремих операцій, а також ступінь досягнення установою банку поставлених цілей та рівня запланованих показників. Завданнями інвестиційного бюджетування є: здійснення періодичного планування інвестиційної діяльності; забезпечення координації планів в структурі банку (між головним банком, філіями та інвестиційними підрозділами); кількісне обгрунтування інвестиційних планів; створення передумови для постійного контролю за доходами та витратами банку, які виникають в процесі інвестиційної діяльності; створення основи для контролю за діяльністю та для оцінки роботи окремих інвестиційних підрозділів і банку загалом; мотивація співробітників банку на досягнення інвестиційних цілей банку.

В процесах планування банківської діяльності, зокрема й інвестиційної, важливе значення має вибір кількісних та якісних показників. Кількісна оцінка інвестиційної діяльності банку передбачає оцінку обсягу щодо залучення та розміщення інвестиційних ресурсів, а також надання різного роду інвестиційно-банківських послуг для клієнтів - фізичних та юридичних осіб. Якісна оцінка є результатом оцінювання стійкості установи банку до джерел інвестиційних ризиків та ефективність його інвестиційної діяльності. При цьому стратегічне планування має безпосередній вплив на управління інвестиційною діяльністю банку. Частково визначені стратегічні орієнтири проектуються на значення балансових показників, які характеризують інвестиційну діяльність банку для відповідного періоду. Іншим важливим напрямком дослідження стратегічного планування інвестиційної діяльності банку є вибір показників ефективності методик або моделей планування.

Рис. 2. Процес планування інвестиційної діяльності в комерційному банку

Фундаментом функціонування банку як фінансового посередника є його ресурсний потенціал. Мобілізація коштів, що забезпечують кредитну та інвестиційну діяльність, пов'язана із вирішенням подвійного завдання: знайти джерела ресурсів з мінімальною вартістю і забезпечити керовану стійкість балансу. Для збереження і збільшення клієнтури, досягнення бажаного рівня прибутку і надійності банку в сучасних умовах необхідним є впровадження сучасних і ефективних структурованих інвестиційних продуктів.

Процес організації продажу структурованих інвестиційних продуктів запропоновано здійснювати у 3 етапи: розроблення основних напрямів роботи банку у сфері структурованих інвестиційних продуктів (дослідження проблем і перспектив роботи банку стосовно структурованих інвестиційних продуктів; аналіз інвестиційних можливостей банків-конкурентів в означеній сфері; вивчення умов для продажу структурованих інвестиційних продуктів; виявлення потенційних клієнтів - користувачів структурованими інвестиційними продуктами; визначення потреб у фінансових, технічних, кадрових та інформаційних ресурсах, необхідних для роботи банку з структурованими інвестиційними продуктами); продаж структурованого інвестиційного продукту (оцінка потреб клієнтів у структурованих інвестиційних продуктах; визначення параметрів угоди про продаж структурованих інвестиційних продуктів; вибір схеми обслуговування клієнта; формування необхідного пакету документів; аналіз фінансового стану клієнта та ефективності проекту; укладання угоди про продаж продукту); оцінка та моніторинг роботи банку з продажу структурованих інвестиційних продуктів (контроль за дотриманням угоди та ходом реалізації проекту; оцінка та управління ризиками, які виникають в ході здійснення операції; оцінка та аналіз ефективності реалізації структурованого інвестиційного продукту).

З метою ефективного надання банком структурованих інвестиційних продуктів банкам доцільно розробляти відповідні внутрішні положення, які повинні відображати стратегію і тактику банку у сфері структурованих інвестиційних продуктів, їх завдання та механізми реалізації, які б враховували інтереси кредитно-інвестиційної політики банку.

На думку автора, такі внутрішні документи повинні містити: основні принципи діяльності банку у сфері структурованих інвестиційних продуктів; перелік продуктів, які пропонуються клієнтам, їх характеристика та схеми проведення операцій з використанням даних продуктів; порядок розгляду інвестиційних проектів, які реалізуються з використанням структурованих інвестиційних продуктів та порядок прийняття рішень; регламентація відносин, які виникають між банком і клієнтами в процесі продажу та використання останнім продукту; відповідальність за порушення умов проведення операції; функції підрозділів банку в процесі обслуговування клієнта; обсяги, валюта, терміни залучення та розміщення коштів в межах використання структурованого інвестиційного продукту.

Висновки

У дисертації проведено теоретичне дослідження і подано нове вирішення важливого наукового завдання - обґрунтування теоретичних і методичних положень, розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму банківського інвестування в Україні. Результати проведеного дослідження дозволили сформувати низку висновків, що забезпечують вирішення поставлених завдань відповідно до теми дисертації:

1. Для забезпечення інтенсивного економічного розвитку, довгострокового зростання та досягнення високого рівня економічних показників в Україні необхідним є створення умов для активізації банківських інвестицій. Проблема реалізації банками інвестиційної діяльності є дуже важливою в умовах становлення та розвитку банківської системи в Україні, розв'язання якої потребує перегляду чинного механізму інвестування для всіх банків без винятку, побудови фінансових відносин між банками і клієнтами (суб'єктами господарювання та фізичними особами) з приводу реалізації інвестиційної діяльності відповідно до вимог ринкової економіки, соціально-економічних і політичних цілей розвитку суспільства та сучасної банківської практики.

2. Формування механізму банківського інвестування необхідно здійснювати на засадах системного підходу з позицій взаємодії економічних та організаційних методів і важелів впливу на досягнення поставлених цілей та відповідно до встановлених нормативних, правових та інформаційних вимог, під впливом яких реалізується інвестиційна діяльність у банках як загалом, так і конкретні інвестиційні операції, що призводить до досягнення поставлених цілей інвестування.

3. Складовими механізму банківського інвестування є: взаємовідносини банків з інвесторами і реципієнтами; організація інвестиційної діяльності банку; формування та розміщення інвестиційних ресурсів банку; формування інвестиційних портфелів банку; моніторинг і контроль за інвестиційною діяльністю банку. Зміст зазначених складових зазнав істотних змін і набув рис, які відповідають тенденціям розвитку інвестиційної діяльності банків в Україні. Усі складові механізму взаємопов'язані, а від їх взаємодії залежить його ефективність функціонування, яка полягає у реалізації поставлених банками цілей інвестування та забезпечення економічних суб'єктів банківськими інвестиційними ресурсами.

4. На основі узагальнення досвіду зарубіжних країн визначено можливості його адаптації до української специфіки розвитку ринку і ведення банківського інвестиційного бізнесу в таких трьох напрямах - розроблення моделі організації роботи комерційних банків на ринку цінних паперів; надання інвестиційних послуг в рамках фінансових супермаркетів та розвиток інвестиційних банків; інвестування банків у сектор малого і середнього бізнесу.

5. На основі проведених досліджень виявлено позитивні тенденції в діяльності банків України, що характеризують: зростання обсягів власного капіталу, підвищення ефективності управління залученими та позиченими коштами. Разом із тим, вітчизняні банки суттєво відстають від зарубіжних банків за обсягами інвестиційних ресурсів та рівнем капіталізації, що в свою чергу звужує їхні можливості у задоволенні інвестиційних потреб економічних суб'єктів. Вирішення цієї проблеми потребує впровадження ефективного механізму банківського інвестування та посилення уваги до управління інвестиційної діяльності банків. Основними причинами низької активності банків у сфері інвестиційного кредитування є такі: недостатній для інвестиційного забезпечення масштабних проектів та програм інвестиційний потенціал більшості банків України; переважно короткострокова структура зобов'язань, яка диктує банкам необхідність і самим орієнтуватись на кредити в поточну діяльність; високі процентні ставки за кредитами, які в більшості випадків перевищують рівень їх віддачі у виробництві; високі вимоги банків до забезпеченості інвестиційних кредитів; недостатня кількість платоспроможних позичальників та відсутність у них ефективних інвестиційних проектів тощо.

6. Для об'єктивної оцінки та аналізу інвестиційних можливостей банків запропоновано систему показників, які за змістом згруповані у 4 групи: показники обсягу інвестиційної діяльності банку; показники інвестиційної активності банку; показники ефективності інвестиційної діяльності банку; показники інвестиційного ризику банку. Використання запропонованої системи показників в процесі аналізу банківської інвестиційної діяльності дасть змогу з однієї сторони оцінити обсяги інвестиційних операцій в цілому та за окремими видами, визначити раціональність структури інвестиційних активів з позицій ризику, прибутковості та стабільної роботи банку, а з іншої - визначити шляхи її оптимізації та спрогнозувати майбутні результати інвестиційної діяльності банку.

7. З метою забезпечення ефективності функціонування механізму банківського інвестування в Україні в роботі запропоновано систему заходів, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності банків, яка містить: заходи, спрямовані на розширення інвестиційного потенціалу банків; заходи, спрямовані на підвищення дохідності інвестиційної діяльності банків; заходи, спрямовані на зниження ризиків інвестиційної діяльності банків. Кабінету міністрів України спільно з НБУ та Асоціацією банків України рекомендовано розробити Програму сприяння розвитку інвестиційної діяльності банків, яка повинна визначати пріоритетні напрями діяльності банків у сфері інвестиційного бізнесу, а також економічні, організаційні і правові засади та заходи щодо стимулювання участі банківських установ у сфері фінансування інвестиційних проектів, спрямованих на економічне зростання та забезпечення підприємств довгостроковими фінансовими ресурсами для реалізації інвестиційних цілей.

8. Удосконалено методичні підходи до вдосконалення стратегічного планування інвестиційної діяльності банків та формування банківської інвестиційної стратегії. Процес планування інвестиційної діяльності в комерційному банку рекомендовано організовувати з позицій реалізації стратегічних цілей і завдань банку, а також визначення обсягу і якості інвестиційних ресурсів, які формуються банком для виконання цілей і завдань банківського інвестиційного бізнесу на основі формування інвестиційного плану та інвестиційного бюджету банку.

9. Процес організації продажу структурованих інвестиційних продуктів запропоновано здійснювати у 3 етапи: розроблення основних напрямів роботи банку у сфері структурованих інвестиційних продуктів; продаж структурованого інвестиційного продукту; оцінка та моніторинг роботи банку з продажу структурованих інвестиційних продуктів. З метою ефективного надання банком структурованих інвестиційних продуктів банкам доцільно розробляти відповідні внутрішні положення, які повинні відображати стратегію і тактику банку у сфері структурованих інвестиційних продуктів, їх завдання та механізми реалізації, які б враховували інтереси кредитно-інвестиційної політики банку.

Впровадження отриманих наукових результатів дозволяє підвищити дієвість механізму банківського інвестування, а раціональне використання кожної з його ланок та наукове обгрунтування інвестиційних рішень в свою чергу сприяє створенню сприятливих умов для стабільного функціонування установ банків та розвитку їх інвестиційної діяльності.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

1. Вон Романов Кріспін О.О. Моделі організації ринків цінних паперів та участь банків у їх формуванні / О.О. Вон Романов Кріспін // Регіональна економіка. - 2006. - № 4. - С. 172 - 179. (0,42 д.а).

2. Вон Романов Кріспін О.О. Інвестиційні депозити - перспективне джерело формування ресурсного потенціалу банку / О.О. Вон Романов Кріспін // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансово-економічні системи: трансформація та євроінтеграція: [зб. наук. пр.]. - Вип. 1(63). / НАН України. Інститут регіональних досліджень; редкол. : відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів, 2007.- Ч.1. - С. 372 - 378. (0,36 д.а).

3. Вон Романов Кріспін О.О. Роль субординованого боргу у формуванні фінансових ресурсів банків / О.О. Вон Романов Кріспін // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методи оцінки рівня капіталізації інноваційних структур: [зб. наук. пр.]. - Вип. 2(64) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол. : відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів, 2007.- С. 239 - 249. (0,45 д.а).

4. Вон Романов Кріспін О.О. Підвищення ролі банківських установ на ринку спільного інвестування в Україні / О.О. Вон Романов Кріспін // Экономика и управление. - 2008. - № 2 - 3. - С. 96 - 101. (0,36 д.а)

5. Вон Романов Кріспін О.О. Теоретичні підходи до визначення сутності банківських інвестицій / О.О. Вон Романов Кріспін // Формування ринкових відносин в Україні : [зб. наук. пр.] - Вип. 6(85) / наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - С. 41 - 46. (0,38 д.а)

6. Вон Романов Кріспін О.О. Вдосконалення процесів планування інвестиційної діяльності банку / О.О. Вон Романов Кріспін // Регіональна економіка. - 2009. - № 1 . - С. 126 - 132. (0, 41 д.а)

7. Вон Романов Кріспін О.О. Організація обслуговування клієнтів на засадах моделі фінансового супермаркету / О.О. Кріспін Вон Романов // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи / Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених (27 - 29 вересня 2006 р. : відп. за вип. А.Я. Кузнєцова. - Львів: ЛБІ НБУ, 2006. - С. 156 - 158. (0,15 д.а)

...