Розвиток ринку страхування життя в Україні в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 368.91:339.13:339.924

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток ринку страхування життя в Україні в умовах євроінтеграції

Фарат Олена Ігорівна

ЛЬВІВ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній фінансовій академії.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Римар Микола Васильович, Львівська державна фінансова академія, завідувач кафедри податків, бюджету і казначейської справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кузнєцова Анжела Ярославівна, Університет банківської справи Національного банку України, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент Плиса Володимир Йосипович, Інститут післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, декан фінансово-економічного факультету.

Захист відбудеться 14 жовтня 2009 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 23 серпня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Сторонянська І.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Обов'язковою умовою розвитку ринку страхування життя в Україні в умовах інтеграції нашої держави у європейське співтовариство та посилення процесів глобалізації, є приведення його діяльності у відповідність до європейських стандартів. Аналіз показників діяльності вітчизняного ринку страхування життя свідчить про наявність позитивної тенденції поступового зростання його обсягів починаючи з 2000 року, однак на теперішній час він ще недостатньо розвинутий для того, щоб відігравати належну роль у розвитку національної економіки. Важливою передумовою його розвитку є впровадження ефективної системи державного регулювання, яка повинна базуватись на максимальному наближенні до принципів та методології державного регулювання страхових ринків розвинутих країн з врахуванням специфічних умов функціонування вітчизняної економіки.

Сучасна ситуація у цій сфері ускладнена низкою проблем, які потребують нагального вирішення. Зокрема в Україні неврегульованими залишаються питання захисту прав споживачів страхових послуг, недосконалими є механізми державного регулювання діяльності страхових посередників, відсутні системи досудового розв'язання спорів та гарантування страхових виплат власникам полісів страхування життя. Виняткової актуальності в таких умовах набуває адаптація українського страхового законодавства до норм Європейського Союзу, що передбачається Угодою “Про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами”, запорукою успішного проведення якої є, передусім, ґрунтовний порівняльний аналіз законодавств України та Євросоюзу.

Вагомий внесок у дослідження теоретико-методологічних засад страхування в цілому та страхування життя зокрема внесли вітчизняні вчені: Т. М. Артюх, В. Д. Базилевич, В. Д. Бігдаш, В. А. Борисова, С. О. Булгакова, Н.М. Внукова, О. О. Гаманкова, О. Й. Жабинець, О. М. Залєтов, О. Д. Заруба, А. М. Єрмошенко, М. С. Клапків, А. Я. Кузнєцова, М. В. Мних, О. В. Огаренко, С. С. Осадець, В. Й. Плиса, М. В. Римар, Т. А. Ротова, В. В. Фурман, К. В. Шелехов, Я. П. Шумелда, Б. С. Юровський а також зарубіжні - Н. Ф. Галагуза, Д. Блад, Л. А. Орланюк-Малицька, Ю. В. Панков, Г. І. Фалін, Т. А. Федорова, О. А. Шахов, Р. Т. Юлдашев та інші.

Однак, основна увага вітчизняних науковців та практиків приділялась дослідженню теоретичних основ загального страхування в той час, як ціла низка питань у сфері страхування життя на теперішній час висвітлена недостатньо і потребує поглибленого дослідження. Так, неналежною мірою розкриті особливості економічної сутності страхування життя та ризиків, які воно покриває, неповною є класифікація договорів страхування життя за видами, додаткового вивчення потребують фактори, що впливають на розвиток ринку страхування життя. В сучасних умовах розвитку цього ринку поглибленого дослідження вимагають питання, які висвітлюють досвід діяльності європейських страхових ринків, а також принципи та методологію їх державного регулювання.

Актуальність і недостатня розробленість зазначених вище питань зумовили вибір теми дисертації, окреслили мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Результати дисертаційної роботи є частиною науково-дослідної роботи Львівської Державної фінансової академії за темою „Розробка методологічних основ та критеріїв збалансованої фінансової системи України в контексті фінансової безпеки” (номер державної реєстрації 0106U005418), в рамках якої автором розроблено механізм дії системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя, удосконалено систему реєстрації та підвищення кваліфікації страхових посередників з метою підвищення рівня захисту прав споживачів послуг страхування життя.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування ринку страхування життя та розробка науково-обґрунтованих напрямів його розвитку в умовах євроінтеграції.

Для досягнення вказаної мети в дисертаційній роботі були поставлені наступні завдання:

узагальнити та уточнити економічну сутність страхування життя, ризиків, які воно покриває, дослідити його функції і завдання;

удосконалити підходи до класифікації видів страхування життя та факторів, що впливають на розвиток ринку страхування життя;

виявити ключові фактори, що впливають на розвиток українського ринку страхування життя, оцінити систему державного регулювання вітчизняного страхового ринку з позицій стандартів Євросоюзу, визначити рівень імплементації норм європейського страхового законодавства в Україні;

проаналізувати податкову політику у сфері страхування життя як пріоритетного фіскально-економічного важеля стимулювання зростання обсягів вітчизняного ринку страхування життя та визначити шляхи її вдосконалення;

розробити рекомендації щодо проведення реінжинірингу процесу реалізації послуг страхування життя страховими посередниками як методу приведення якості обслуговування споживачів страхових послуг на європейський рівень;

запропонувати концепцію розвитку ринку страхування життя в Україні, в умовах євроінтеграції на основі комплексу заходів його державного регулювання; страхування життя державний економічний

розробити організаційно-економічні принципи функціонування системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя в Україні, які відповідають вимогам європейських стандартів.

Об'єктом дослідження є становлення і розвиток українського ринку страхування життя.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади розвитку вітчизняного ринку страхування життя в умовах євроінтеграції.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів і теорії страхування, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених, присвяченні проблемам розвитку ринку страхування життя в Україні.

Для досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети застосовувалися такі загальнонаукові методи: логічного узагальнення та синтезу - для дослідження теоретико-методологічних основ розвитку ринку страхування життя; системного аналізу - для визначення факторів, що впливають на розвиток вітчизняного ринку страхування життя, для виявлення основних проблем, що стримують його розвиток в умовах євроінтеграції та розроблення комплексної системи заходів націлених на їх вирішення; порівняльного аналізу - для визначення відповідності українського страхового законодавства вимогам нормативно-правових актів Євросоюзу, для виявлення ефективності системи страхового нагляду України у порівнянні з системами страхового нагляду європейських країн; графічний та економіко-статистичні методи - для вивчення динаміки процесів розвитку вітчизняного ринку страхування життя; методу наукової абстракції - для проведення класифікації видів страхування життя та факторів, що впливають на розвиток ринку страхування життя; метод аналогії - для розробки організаційно-економічних принципів функціонування системи гарантування страхових виплат; соціального моніторингу (неформальні інтерв'ю, експертні опитування) - для збору інформації в процесі аналізу ефективності державного регулювання вітчизняного ринку страхування життя.

Джерелами інформації дисертаційного дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, Європейського Союзу та країн Європи, звіти та офіційні матеріали Держкомстату, вітчизняних та європейських органів виконавчої влади та саморегулівних страхових організацій, а також наукові розробки українських і зарубіжних наукових центрів, матеріали наукових конференцій і семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад розвитку вітчизняного ринку страхування життя в умовах євроінтеграції. Результати дослідження, які містять наукову новизну є наступними:

вперше:

- запропоновано клієнто-орієнтований процес реалізації послуг страхування життя з виокремленням структурних логічно-послідовних елементів цього процесу, основною метою якого є визначення і задоволення індивідуальних потреб клієнта, що досягається шляхом використання під час продажу спеціальної анкети. Продаж послуг страхування життя за допомогою запропонованого підходу відповідатиме європейським вимогам щодо якості обслуговування споживачів;

- розроблено організаційно-економічні принципи функціонування системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя, з врахуванням європейських стандартів, які базуються на взаємозв'язку заходів, що вживаються на рівнях органу страхового нагляду, Фонду гарантування страхових виплат і страхових компаній на етапах формування резервного фонду, визнання страхових компаній неплатоспроможними, реструктуризації їх активів та відшкодування збитків власникам полісів страхування життя;

удосконаленно:

- інструментарій державного регулювання вітчизняного ринку страхування життя, який передбачає впровадження законодавчих норм та вжиття заходів націлених на підвищення ефективності діяльності Держфінпослуг, вдосконалення системи захисту прав споживачів послуг страхування життя, підвищення страхової культури населення і заохочення його до придбання страхових послуг, покращення діяльності страхових компаній, що дасть можливість комплексного вирішення проблем в усіх сферах функціонування українського ринку страхування життя та сприятиме приведенню його діяльності у відповідність до європейських стандартів;

- підходи до класифікації договорів страхування життя шляхом введення нових ознак: за наявністю в них нагромаджувальної складової, за порядком нарахування інвестиційного доходу, за особами на яких поширюється страхове покриття. Це дозволяє повніше розкрити зміст та напрями окремих видів страхування життя;

одержали подальший розвиток:

- визначення “страхування життя”, що, на відміну від існуючих підходів, підкреслює особливості страхових ризиків, які покриває страхування життя - “ризиків життя” - ризиків пов'язаних з терміном життя та працездатністю особи, настання яких може призвести до негативних фінансових наслідків у вигляді втрати теперішнього чи майбутнього доходу або відсутності необхідних грошових коштів як для самої особи, так і для інших фізичних чи юридичних осіб;

- обґрунтування доцільності підвищення розміру внесків, які підприємство сплачує відповідно до договору довгострокового страхування життя для своїх працівників та має право віднести до складу валових витрат, що сприятиме зростанню обсягів продажу послуг страхування життя за рахунок полісів корпоративного страхування.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації наукові, методичні положення і практичні рекомендації можуть бути використані для удосконалення державного регулювання ринку страхування життя в умовах євроінтеграції та приведення вітчизняного страхового законодавства у відповідність до європейських стандартів, а також у процесі створення в Україні системи гарантування страхових виплат зі страхування життя, побудови ефективної системи захисту прав споживачів послуг страхування життя, впровадження реєстрації та навчання страхових посередників. Результати дослідження можуть бути використані страховиками та страховими посередниками, а також їх об'єднаннями для покращення показників їх діяльності.

Результати дисертаційної роботи використано в діяльності компаній зі страхування життя ЗАТ “Американська компанія страхування життя АІГ Життя” (довідка № 18 від 05.06.2008 р.) та ЗАТ СК “Юпітер Вієнна Іншуранс Груп” (довідка № 35 від 28.04.2009 р.), зокрема впроваджено у практику клієнто-орієнтований підхід до продажу страхових продуктів з використанням спеціальної анкети визначення потреб, а також у процесі розробки навчальних програм для страхових агентів враховано пропозиції щодо організації на рівні страхових компаній системи підвищення кваліфікації страхових агентів з якими вони співпрацюють.

Теоретичні та науково-практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються при викладанні наукових дисциплін “Страхові послуги”, “Страхування”, “Фінанси” у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління ім. В'ячеслава Чорновола в системі підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальностями “Фінанси і кредит”, “Маркетинг”, “Менеджмент” (довідка № 1139-01 від 23.05.2008 р.), а також дисциплін “Страхування”, “Страхові послуги”, “Соціальне страхування”, “Фінанси”, “Фінансовий ринок” у Львівській державній фінансовій академії в системі підготовки бакалаврів і магістрів за спеціальністю “Фінанси” (довідка № 716 від 28.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Положення та результати дослідження доповідались, обговорювались і одержували позитивну оцінку на Міжвузівській студентсько-аспірантській конференції “Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (2006р., м. Львів), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (2007р., м. Львів), Науково-практичній конференції “Формування стратегії розвитку економіки України в умовах європейської інтеграції” (2008р., м. Львів), Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи” (2009р., м. Львів), ІІ Національній конференції консультантів та менеджерів компанії страхування життя ALICO AIG Life “Кар'єра без обмежень” (2004р., м. Київ), Міжнародній практичній конференції страхових посередників у сфері страхування життя “Майбутнє в твоїх руках” (2005р., м. Київ), міжнародній конференції з продажу продуктів страхування життя та менеджменту у страхових компаніях (2005 р., м. Відень), ІІІ національній конференції консультантів та менеджерів компанії страхування життя ALICO AIG Life “Професіоналізм в деталях” (2006р., м. Алушта), Міжнародній конференції “Сила страхування життя” (2007р., м. Одеса).

Публікації. Основні наукові положення дисертації висвітлені в 11 наукових працях загальним обсягом 5,35 д.а. (з них особисто автору належить 5,1 д.а.), в тому числі: 7 статтях у фахових виданнях та 4 статтях в інших виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 198 сторінок комп'ютерного тексту, який включає 20 таблиць на 11 сторінках, 18 рисунків на 10 сторінках. Список використаних джерел налічує 152 найменування. Дисертація містить 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади страхування життя” на основі огляду та систематизації наукових досліджень у сфері страхування життя обґрунтовано сутність страхування життя, його функції та завдання в умовах ринкової економіки, удосконалено класифікацію договорів страхування життя та факторів, що впливають на розвиток ринку страхування життя.

Узагальнення та аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців свідчать про відсутність у них єдиного підходу до визначення поняття “страхування життя”. Це пов'язано з особливостями цього виду страхування і його відмінностями у порівнянні з ризиковим страхуванням. Перш за все такі відмінності зумовлюються особливим предметом страхування, оскільки життя людини не піддається грошовій оцінці. Наступною рисою притаманною лише договорам страхування життя є їх нагромаджувальний характер, що зумовлює наявність викупної суми та інвестиційного доходу. У зв'язку з цим певні науковці розглядають страхування життя як позику, заощадження чи спеціальний договір, тобто взагалі не відносять його до страхування.

В роботі, на основі аналізу сучасних теорій, зокрема таких як: теорія страхового договору, теорія страхового фонду, теорія евентуальної потреби, теорія відшкодування збитків та теорія страхового ризику, обґрунтовано позиції автора щодо визначення соціальної і економічної сутності категорії страхування життя. Виходячи з основної функції, яку виконує страхування і яка відрізняє його від інших економічних категорій - приймати і покривати ризики, зроблено висновок, що найбільш точно економічну суть поняття “страхування життя” відображає теорія страхового ризику. Аналіз методологічних підходів до визначення поняття “страховий ризик” дозволив констатувати, що для договорів страхування життя неприйнятним є визначення страхового ризику, як непередбачуваної події, що спричиняє збитки. На основі узагальнення поглядів вітчизняних та іноземних економістів щодо категорії страхового ризику, у роботі сформульовано визначення поняття “ризики життя”, що дає змогу найбільш точно розкрити економічний зміст ризиків, які покриває страхування життя.

Ризики життя - це ризики пов'язані з тривалістю життя та працездатністю особи, настання яких може призвести до негативних фінансових наслідків у вигляді втрати теперішнього чи майбутнього доходу або відсутності необхідних грошових коштів як для самої особи, так і для інших фізичних чи юридичних осіб. У роботі запропоновано виділити основні ризики життя та додатковий. Основних “ризиків життя” виокремлено два. Перший з них пов'язаний з ймовірністю передчасної смерті особи, що може призвести до негативних фінансових наслідків для людей, які знаходилися у неї на утриманні (літніх батьків, малолітніх дітей, непрацездатних членів сім'ї) або фізичних чи юридичних осіб перед якими вона мала фінансові зобов'язання. Другий ризик життя пов'язаний з ймовірністю дожити особою до певного віку або події та не мати засобів для існування, або реалізації намічених планів. Додатковим ризиком життя є ризик набуття застрахованою особою тимчасової або постійної, часткової або повної непрацездатності внаслідок хвороби чи нещасного випадку (рис. 1).

На основі запропонованого визначення ризиків життя автором сформульовано наступне визначення поняття “страхування життя”: це економічні відносини між надавачами і споживачами страхових послуг, в процесі реалізації яких, в обмін на страхові премії, останні отримують захист від фінансових наслідків настання одного або обох основних ризиків життя, а також, якщо це передбачено договором страхування - додаткового ризику життя. Особливістю страхування життя є те, що лише в цьому виді страхування поєднуються ризикова та заощаджувальна функції страхування. Доцільність поєднання цих функцій в одному фінансовому інструменті полягає в необхідності одночасного страхового захисту від фінансових наслідків настання обох основних ризиків життя.

Рис. 1. Класифікація ризиків життя

Аналіз та узагальнення підходів до визначення функцій страхування, виявив доцільність виокремлення загальних функцій страхування життя - характерних для галузі страхування в цілому (ризикову, створення і використання страхових резервів, превентивну, інвестиційну) та спеціальних функцій - характерних лише для страхування життя (заощадження, кредитну). Основною функцією страхування життя, без якої воно втрачає свій економічний зміст, є ризикова, решта функцій страхування життя є допоміжні та характерні для деяких інших фінансових інструментів.

Порівняльний аналіз українського та європейського страхового законодавства, щодо класифікації договорів страхування життя за видами виявив необхідність введення у чинне вітчизняне законодавство такої класифікації, з ціллю приведення його у відповідність до європейських стандартів. У роботі запропоновано класифікацію договорів страхування життя за наявністю в них нагромаджувальної складової на ризикові та нагромаджувальні; за порядком нарахування інвестиційного доходу на договори без нарахування інвестиційного доходу, договори з нарахуванням інвестиційного доходу та договори, пов'язані з пайовими фондами - інвестиційне страхування; за особами на яких поширюється страхове покриття на страхування власного життя, страхування життя іншої особи, сімейного страхування та спільного страхування. Класифікація договорів страхування життя за вказаними ознаками може застосовуватися для реалізації страхового менеджменту, розроблення ефективного страхового законодавства, здійснення державного регулювання страхової діяльності, а також у наукових, навчально-освітніх та прикладних цілях, зокрема для правильного розуміння завдань, які виконують окремі види страхування життя.

У результаті дослідження теоретико-методичних засад функціонування ринку страхування життя виявлено особливість його організаційної структури, пов'язану з присутністю страхових експертів, які не залучаються до роботи на ринку майнового страхування - медичних андерайтерів. На підставі вивчення їх функцій і завдань запропоновано наступне визначення цієї категорії страхових експертів: медичні андерайтери - це фахівці, які здійснюють оцінку стану здоров'я застрахованої особи та/або страхувальника на етапі укладання договору страхування життя з ціллю визначити рівень ризику її смерті або втрати працездатності протягом терміну дії договору. Необхідність цих фахівців пов'язана передусім з небажанням страхової компанії нести зобов'язання за додатковими (вищими за середньостатистичні) ризиками.

У другому розділі дисертації “Аналітична оцінка сучасного стану ринку страхування життя в Україні”, на основі всебічного аналізу показників діяльності вітчизняного ринку страхування життя, виявлено фактори, які впливають на його розвиток, встановлено наявний потенціал для подальшого розвитку ринку страхування життя та основні проблеми, які необхідно вирішити на шляху приведення його діяльності до європейських стандартів.

Аналіз сучасного стану ринку страхування життя в Україні показав, що він ще недостатньо розвинений для того, щоб у повній мірі виконувати свої завдання в умовах євроінтеграції. Про це свідчить порівняльний аналіз основних індикаторів розвитку українського та світових ринків страхування життя (частка в усіх страхових преміях, щільність і проникнення страхування життя), які в Україні в десятки разів нижчі за відповідні показники розвинутих країн світу (табл. 1).

Таблиця 1 - Показники діяльності світових ринків страхування життя за 2007 рік

Однак динаміка розвитку вітчизняного ринку страхування життя за останні роки свідчить про зміцнення тенденції до зростання його обсягу. Так страхові премії у страхуванні життя у 2008 р. порівняно з 2006 р. зросли у 2,4 рази, резерви зі страхування життя - у 2,6 рази, а ріст частки страхування життя у валових страхових преміях склав 142%. (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка розвитку ринку страхування життя в Україні у 2002 - 2008 рр.

Автором проведено структурний аналіз українського ринку страхування життя в розрізі всіх категорій суб'єктів економічних відносин цього ринку, зроблено оцінку впливу зовнішніх чинників на його діяльність. Завданням такого дослідження було визначити та систематизувати фактори, що здійснюють впив на функціонування ринку страхування життя в сучасних умовах його розвитку, оцінити залежність окремих показників діяльності цього ринку від певних факторів, що дало змогу в подальшому розробити комплекс заходів, націлених його розвиток. У результаті аналізу виявлено низку факторів, які сприяють розвитку цього ринку, до яких насамперед належать: розвиток каналів збуту страхових послуг; поширення реклами страхових компаній; підвищення доходу населення; збільшення кількості клієнтів страхових компаній; іноземні інвестиції у ринок страхування життя в Україні; розвиток іпотечного кредитування; розвиток економіки країни; податкові пільги у сфері страхування життя, які діють по відношенню до страхових компаній та їх клієнтів; впровадження пенсійної реформи; конкуренція серед страхових компаній; розвиток інформаційних технологій.

Підсилення та розвиток позитивних сторін діяльності вітчизняного ринку страхування життя містять значний потенціал його розвитку. Разом з тим посиленої уваги вимагають фактори, що стримують розвиток цього ринку, оскільки саме усунення та зменшення негативного впливу таких факторів є першочерговими кроками на шляху пришвидшення темпів розвитку страхового ринку та приведення його діяльності у відповідність до європейських стандартів. У зв'язку з цим у роботі виокремлено наступні фактори, що стримують розвиток українського ринку страхування життя в умовах євроінтеграції: недоліки у системі державного регулювання та нагляду за діяльністю зі страхування життя; недосконалість чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері страхування життя; низький рівень довіри населення до страхових компаній; недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг; відсутність системи гарантування виплат за договорами страхування життя; низький рівень страхової культури населення; низький рівень кваліфікації страхових посередників; недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку; відсутність системи рейтингування страхових компаній; ріст темпів інфляції; обмеженість продуктового ряду програм зі страхування життя, які надаються вітчизняними страховими компаніями; недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування.

Значне місце у роботі відведено порівняльному аналізу вітчизняного і європейського страхового законодавства та оцінці відповідності державного регулювання страхової діяльності вимогам стандартів Міжнародної асоціації органів страхового нагляду. В результаті зроблено висновок, що чинне страхове законодавство вимагає певних змін з ціллю його гармонізації із нормативно-правовими актами Євросоюзу, враховуючи наступні зауваження: відсутність класифікації страхування життя за видами, відсутність вимог щодо реєстрації страхових агентів, відсутність цілої низки норм щодо захисту прав споживачів послуг страхування життя, відсутність норм, що забезпечували б розкриття інформації страховиками, відсутність нормативно-правових актів, які визначали б механізм формування страхових резервів за рахунок довгострокового кредитування житлового будівництва тощо.

На основі проведеного аналізу виокремлено низку проблем пов'язаних з приведенням діяльності органу страхового нагляду та законодавства, що її регулює до міжнародних стандартів, зокрема: відсутність належного фінансування, висока плинність кадрів і брак висококваліфікованих фахівців, недостатній рівень операційної і фінансової незалежності. На думку автора першочергової уваги вимагають проблеми, пов'язані з низьким рівнем прозорості та публічності діяльності органу страхового нагляду та страхових ринків, зокрема відсутність чітких процедур призначення та звільнення керівного складу Держфінпослуг. В цьому контексті запропоновано привести Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (ст. 23, п. 5; ст. 24, п. 1, 2; ст. 25, п. 1; ст. 26, п. 1) та Положення “Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг” (п. 11 - 13) у відповідність до ст. 116 п. 9-2 Конституції України в питанні про надання Кабінету Міністрів повноважень призначати на посади та звільняти з посад голову Держфінпослуг, його заступників та директорів департаментів, а також чітко сформулювати причини дострокового припинення повноважень голови Держфінпослуг.

Автором встановлено, що заходи, які наразі здійснюються державою для захисту прав споживачів страхових послуг, залишаються обмеженими та фрагментарними. Найпоширенішими порушеннями прав споживачів є невиплата або затримка у виплаті страхового відшкодування, порушення щодо вільного вибору страхової компанії та неналежний захист персональних даних. У роботі виявлено основні проблемами на які слід звернути увагу в процесі реформування системи захисту прав споживачів послуг страхування життя:

- відсутність системи досудового розв'язання спорів та системи гарантування страхових виплат. В цьому напрямку на основі дослідження організаційно-економічних засад діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - клієнтів банків та системи гарантування вкладів клієнтів кредитних спілок, організованої у формі страхової компанії, проаналізовано сильні та слабкі сторони кожної з них, зроблено висновок про доцільність побудови системи гарантування страхових виплат у вигляді Фонду - неприбуткової організації, яка фінансуватиметься за рахунок внесків страховиків;

- низький рівень кваліфікації страхових посередників; надання клієнтам неповної і недостовірної інформації про умови договору страхування життя;

- низький контроль за дотриманням страховиками вимог платоспроможності (у 2007 році фінансовий стан 25 % найбільших компаній страхування життя - незадовільний - фінансові показники знаходяться на рівні значно нижчому за середній);

- нерозвиненість ринку рейтингових послуг у зв'язку з відсутністю профільного закону щодо національного рейтингування та недоліками державного регулювання. Діяльність на ринку лише одного уповноваженого рейтингового агентства послаблює конкуренцію, стримує розвиток цього ринку, викликає недовіру зі сторони споживачів щодо присвоєних рейтингових оцінок та порушує право емітентів цінних паперів самостійно вибирати рейтингове агентство;

- недоступність для страхувальників достовірної інформації про компанії зі страхування життя та показники їх діяльності, що пов'язано із закритістю страховиків, нерегулярністю опублікування звітів Держфінпослуг про діяльність страхового ринку і відсутністю у них інформації про показники діяльності в розрізі кожного страховика.

Аналіз податкової політики у сфері страхування життя виявив низку податкових пільг для страховиків та страхувальників, зокрема чинне податкове законодавство передбачає пільгове оподаткування доходу страхових компаній внаслідок виконання договорів довгострокового страхування життя за ставкою 0%. В свою чергу страхувальники фізичні особи, мають право включити до складу податкового кредиту суму у розмірі сплаченої страхової премії за договорами довгострокового страхування життя, а страхувальники - юридичні особи відносять до складу валових витрат суму внесків за договорами довгострокового страхування життя сплачених за своїх працівників, що не перевищує 15% від заробітної плати, нарахованої найманій особі протягом податкового року. Однак щодо останньої пільги, то в результаті дослідження встановлено, що вона є неефективною, оскільки розмір цієї пільги дає можливість підприємству, сплачувати за договорами довгострокового страхування життя для своїх працівників, страхові внески, що складають в середньому 2352 грн. на одного працівника в рік, а страхова сума за такими договорами коливатиметься в межах від 18 до 26 тис. грн., що є несуттєвими коштами як для цілей пенсійного забезпечення так і у випадку страхової виплати вигодонабувачам в результаті смерті застрахованої особи. У зв'язку з цим запропоновано дозволити підприємствам відносити до складу валових витрат суму внесків за договорами довгострокового страхування життя, сплачених за своїх працівників у розмірі, що не перевищує 100% від заробітної плати, нарахованої найманій особі протягом податкового року, але не більше за суму місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

У третьому розділі дисертації “Шляхи розвитку ринку страхування життя в Україні в умовах євроінтеграції” обґрунтовано напрями вдосконалення вітчизняного страхового законодавства та державного регулювання страхування життя, які сприятимуть розвитку українського ринку страхування життя та приведенню його діяльності у відповідність до європейських стандартів.

Автором розроблено комплексну систему розвитку вітчизняного ринку страхування життя в умовах євроінтеграції, враховуючи глобальні тенденції та фактори, які впливають на його розвиток (рис. 3).

Рис. 3. Концепція розвитку ринку страхування життя в Україні в умовах євроінтеграції

Дослідженням встановлено, що з ціллю вдосконалення діяльності Держфінпослуг, доцільно делегувати частину її повноважень у сфері регулювання ринку страхових послуг саморегулівній організації страховиків, що дозволить звільнити фінансові та людські ресурси, необхідні для виконання нею своїх основних обов'язків. Проблему відсутності коштів для належного фінансування діяльності Держфінпослуг та системи гарантування страхових виплат запропоновано вирішити шляхом впровадження змішаної системи оподаткування компаній зі страхування життя, яка включатиме оподаткування валових премій в розмірі до 1% та оподаткування прибутку.

Для підвищення прозорості діяльності Держфінпослуг та її відкритості перед громадськістю запропоновано прийняти законодавчі норми, які передбачали б порядок та терміни опублікування нею фінансових звітів, завірених аудитором, визначали чітку форму щорічного звіту Держфінпослуг, обсяг та формат інформації, яка повинна там подаватися та терміни у які він має публікуватися. До того ж необхідно, щоб інформація у звітах про діяльність ринку страхових послуг подавалася в розрізі окремих страховиків, та окремо для видів страхування життя і загального страхування, а самі звіти Держфінпослуг повинна публікувати щоквартально у термін, який має бути встановлено законодавчо.

Одним з основних факторів, що сприяють розвитку ринку страхування життя є розвиток каналів збуту цих послуг, серед яких найефективнішою є діяльність страхових агентів. Проте кваліфікація цих посередників та рівень обслуговування клієнтів є дуже низькими. Так, в більшості українських страхових компаніях основним завданням процесу продажу є “продати будь-яку страхову програму усіма можливими способами”. При цьому питання про необхідність для клієнта саме такої страхової програми нікого не цікавить, внаслідок чого програми підбираються невірно і не надають страхового покриття необхідного саме для цього клієнта. Результатом такої діяльності є велика кількість незадоволених клієнтів, які не мають бажання наступного разу спілкуватись з будь-яким страховим агентом. Для вирішення цієї проблеми у роботі розроблено модель концептуально-нового клієнто-орієнтованого підходу до процесу продажу послуг страхування життя, основним завданням якого є “задовольнити потреби клієнта шляхом продажу потрібної йому страхової програми” (рис. 4). Основною перевагою цього підходу є взаємовигідність відносин, що виникають між клієнтом, страховою компанією та страховим посередником для кожної із сторін. Так, укладаючи договір страхування життя клієнт отримує необхідний страховий захист з врахуванням його індивідуальних потреб, страхова компанія отримує клієнта, який буде регулярно та вчасно сплачувати страхові премії, а страховий агент отримує комісійну винагороду та вдячного клієнта, який і надалі буде звертатись до нього як до фахівця.

Дослідженням встановлено, що у сучасних умовах розвитку вітчизняного ринку страхування життя, процедура професійного навчання та реєстрації страхових посередників має бути простою та недорогою. Автором запропоновано по відношенню до страхових агентів застосовувати практику їх реєстрації та професійної підготовки страховиками під наглядом Держфінпослуг на безоплатній основі. Водночас необхідно законодавчо встановити, що спеціальне навчання повинні проходити не лише керівники страхового брокера - юридичної особи, а й усі його працівники, які здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні. Враховуючи європейські стандарти діяльності страхових посередників, вимоги щодо наявності страхування професійної відповідальності запропоновано застосовувати лише до страхових брокерів, в той час як відповідальність за дії страхових агентів доцільно покласти на страхову компанію, з якою вони співпрацюють.

Рис. 4. Модель клієнто-орієнтованого процесу продажу послуг страхування життя

Для вирішення існуючої проблеми надання клієнтам неповної та недостовірної інформації про умови страхування, автором запропоновано впровадити законодавчі норми, що визначатимуть інформацію, яка має надаватися клієнтам страхових компаній у письмовій формі до моменту укладання договору страхування життя, а недотримання таких вимог є підставою для визнання укладеного договору страхування нечинним та повернення страхувальнику сплаченої страхової премії. Ще одним заходом, що дозволить захистити споживачів послуг страхування життя від надання їм недостовірної інформації, є впровадження у чинне законодавство норми, яка передбачала б можливість клієнта відмовитися від укладеного договору страхування життя протягом 14-30 днів після отримання усіх документів. Це дасть можливість споживачам детально ознайомитися з умовами договору страхування, переконатися в достовірності інформації, яка їм надавалася страховим посередником, та прийняти остаточне рішення про необхідність страховки.

На основі аналізу робочих документів Європейської Комісії щодо створення системи гарантування для власників страхових полісів, законодавства країн Євросоюзу та досвіду діяльності систем гарантування страхових виплат Великобританії і Німеччини, автором запропоновано принципи створення та діяльності Фонду гарантування виплат споживачам послуг страхування життя в Україні (табл. 2).

Таблиця 2 - Пропозиції щодо побудови вітчизняної системи гарантування страхових виплат, яка відповідає європейським стандартам

Для приведення вітчизняної системи захисту прав споживачів страхових послуг у відповідність до європейських стандартів важливо, на думку автора, прийняти Концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг та посилити роль Держфінпослуг у нагляді за дотриманням страховиками вимог законодавства. Проаналізувавши закордонний досвід діяльності органів страхового нагляду запропоновано внести зміни в організаційну структуру Держфінпослуг з ціллю створення спеціального структурного підрозділу, що займатиметься питаннями захисту прав споживачів фінансових послуг.

Дослідженням встановлено, що потребує кардинальних змін державна політика у сфері підвищення страхової культури населення. Передусім необхідно включити діяльність у напрямку поширення серед громадськості інформації про діяльність ринків фінансових послуг та заходи з державного регулювання цієї діяльності у перелік функцій, які здійснює Держфінпослуг, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Успішний досвід діяльності польської Комісії фінансового нагляду у цій сфері свідчить, що крім пасивного висвітлення діяльності вітчизняного страхового ринку в засобах масової інформації доцільно передбачати активну роботу, яка проводиться у школах, вищих навчальних закладах, на підприємствах, а також організовувати форуми та вікторини присвячені страховій тематиці.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтовані напрямів розвитку вітчизняного ринку страхування життя в умовах євроінтеграції. Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Узагальнення та аналіз підходів до визначення поняття страхування життя дали можливість уточнити зміст цієї категорії шляхом розкриття економічної сутності ризиків які воно покриває, пов'язаних з терміном життя та працездатністю особи. Специфіка цих ризиків зумовлює наявність спеціальної функції страхування життя - заощаджувальної, внаслідок чого воно набуває особливих рис, нехарактерних для інших видів страхування.

2. Класифікацію видів страхування життя доцільно проводити за наявністю в них нагромаджувальної складової на ризикові та нагромаджувальні; за порядком нарахування інвестиційного доходу на договори без нарахування інвестиційного доходу, договори з нарахуванням інвестиційного доходу та договори пов'язані з пайовими фондами - інвестиційне страхування; за особами на яких поширюється страхове покриття на страхування власного життя, страхування життя іншої особи, сімейного страхування та спільного страхування.

3. Аналіз показників діяльності вітчизняного ринку страхування життя виявив низку факторів, які впливають на його розвиток як позитивно, так і негативно. Серед основних проблем, які стримують розвиток українського ринку страхування життя та приведення його діяльності до європейських стандартів, є недоліки державного регулювання цього ринку, недосконалість страхового законодавства, відсутність дієвої системи захисту прав споживачів, низький рівень страхової культури населення та незадовільний фінансовий стан страхових компаній.

4. На основі проведеного дослідження, встановлено, що податкова політика у сфері страхування життя передбачає низку податкових пільг для страховиків та страхувальників, однак потребує реформування. З цією метою запропоновано перевести страхові компанії на змішану систему оподаткування, яка включатиме оподаткування валових премій в розмірі до 1 % та оподаткування прибутку, що забезпечить кошти для ефективної діяльності органу страхового нагляду та системи гарантування страхових виплат. Для пришвидшення темпів зростання обсягів ринку страхування життя за рахунок корпоративного страхування, запропоновано внести зміни у чинне податкове законодавство щодо підвищення розміру внесків, які підприємство сплачує для своїх працівників та має право віднести до складу валових витрат.

5. Розроблено рекомендації щодо проведення реінжинірингу процесу реалізації послуг страхування життя, які передбачають впровадження на етапі продажу спеціальної анкети визначення потреб клієнта та містять пропозиції щодо підвищення рівня професійної підготовки страхових посередників. У цьому контексті професійну підготовку та реєстрацію страхових агентів запропоновано проводити на базі страхових компаній з якими вони співпрацюють під наглядом Держфінпослуг на безкоштовній основі.

6. Порівняльний аналіз українського та європейського страхового законодавства виявив необхідність внесення змін у чинне законодавство, що має на меті приведення його до європейських стандартів. У цьому напрямку пропонується:

- впровадити класифікацію видів страхування життя (ввести інвестиційне страхування);

- привести Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Положення “Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг” у відповідність до Конституції України у питанні про призначення і звільнення голови Держфінпослуг, його заступників, директорів департаментів та зробити цю процедуру прозорою;

- визначити порядок і терміни опублікування звітів про діяльність Держфінпослуг та страхових ринків, обсяг і формат інформації, яка повинна у них подаватися;

- включити діяльність у напрямку поширення серед громадськості інформації про діяльність ринків фінансових послуг у перелік функцій, які здійснює Держфінпослуг;

- визначати інформацію, яка має надаватися клієнтам страхових компаній на етапі укладення договору страхування життя та протягом його дії, а також інформацію, яку страховики повинні розміщати на своїх сайтах та публікувати у засобах масової інформації;

- впровадити законодавчу норму, яка передбачала б можливість клієнта відмовитися від укладеного договору страхування життя протягом 14-30 днів після отримання усіх документів;

- впровадити державну реєстрацію страхових агентів та усіх працівників брокера, які здійснюють продаж страхових продуктів. На основі запропонованих законодавчих змін та рекомендацій щодо державного регулювання вітчизняного ринку страхування життя розроблено комплексну концепцію його розвитку в умовах євроінтеграції.

7. З ціллю підвищення конкурентоспроможності компаній зі страхування життя на ринку залучення внесків від фізичних осіб, запропоновано заснувати Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя та законодавчо зобов'язати страховиків до участі в ньому. Базуючись на аналізі діяльності систем гарантування страхових виплат країн Європи та вітчизняних систем гарантування вкладів у банки і кредитні спілки розроблено організаційно-економічні принципи функціонування Фонду гарантування страхових виплат.

8. Ефективне функціонування вітчизняного ринку страхування життя в сучасних умовах є неможливим без формування дієвої системи захисту прав споживачів страхових послуг. На основі проведеного дослідження встановлено, що заходи, які вживає орган страхового нагляду в цьому напрямку є недостатніми. Зважаючи на це для посилення державного регулювання у сфері захисту прав споживачів страхових послуг запропоновано внести зміни в організаційну структуру Держфінпослуг з ціллю створення структурного підрозділу, що займатиметься питаннями захисту прав споживачів фінансових послуг.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Статті у наукових фахових виданнях:

2. Фарат О.І. Передумови створення в Україні ефективної системи гарантування виплат у сфері страхування життя згідно з європейськими стандартами / О.І. Фарат // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУУ. - 2007, вип. 17.8. - С. 249-256. (0,54 д.а.)

3. Фарат О.І. Концептуальні підходи щодо впливу державної політики на розвиток ринку страхування життя в Україні / М.В. Римар, О.І. Фарат // Вісник Львівської державної фінансової академії. - Львів: ЛДФА, 2007. - № 12. - С. 33-39. Особистий внесок автора: аналіз відповідності державного регулювання задекларованим принципам розвитку страхового ринку. (0,5 д.а.)