Пенсійна реформа

Размещено на http://allbest.ru

1. Структура пенсійного страхування в Україні після запровадження пенсійної реформи

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

9 липня 2003 року Верховною Радою України ухвалено Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Що фактично дає українським громадянам прийняття цього Закону?

По-перше, реформування існуючої солідарної пенсійної системи. Його суть в забезпеченні принципів соціальної рівності, поступового підвищення розмірів пенсій відповідно до державних соціальних гарантій, у ліквідації соціальних відмінностей, пільг та привілеїв. Одне з головних завдань пенсійної реформи - встановлення соціальної справедливості. Для цього необхідно диференціювати розмір пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати.

Закон передбачає обов'язкову та добровільну участь громадян України, а також іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають в Україні в загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні. Такому страхуванню за Законом підлягають всі без винятку працюючі громадяни країни.

Пенсійний вік залишився незмінним: для чоловіків 60 років, для жінок 55. При цьому людина має право на призначення пенсії з більш пізнього строку із стимулюванням громадян до більш пізнього виходу на пенсію через прогресивне підвищення розміру пенсії за кожний рік роботи після досягнення пенсійного віку. Принцип зацікавленості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію доповнюється й іншим принципом: відповідальності суб'єктів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за належне виконання своїх обов'язків.

Законом передбачено скасування будь-яких пільг щодо сплати пенсійних внесків і заборона запровадження нових пільг без визначення джерел їхнього фінансування. Зберігаються пенсії за віком, з інвалідності, з втрати годувальника. Визначено мінімальний страховий стаж - 5 років. Під час нарахування пенсій враховуються показники не за окремі періоди трудової діяльності, а за кожен відпрацьований людиною місяць. Це стало можливим завдяки використанню даних персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Передбачено, що пенсія визначається виключно на основі даних системи персоніфікованого обліку, що існує вже три роки. Звичайно, громадяни, які виходитимуть на пенсію у найближчі 10-15 років, заробили свій стаж здебільшого до впровадження персоніфікованого обліку. Тому його дані при нарахуванні пенсій використовуватимуть частково, лише для періоду після 1.07.2000 р. А з часом дані персоніфікованого обліку все більше будуть враховуватися для визначення розміру пенсійних виплат.

Законом визначено не тільки механізм призначення пенсій майбутнім пенсіонерам, а й механізм здійснення перерахунку пенсій нинішнім. Отже, якщо у людини був високий заробіток та великий стаж роботи, йому гарантовано підвищення пенсії. Для інших осіб пенсії в жодному разі не зменшаться. У Законі знято максимальну межу розміру трудової пенсії, що сьогодні становить 150 грн. Більше того, він надає право кожному з нинішніх пенсіонерів на перерахунок пенсії за новим принципом. І навіть дає можливість вибрати, за якою формулою здійснюватиметься цей перерахунок. Право на перерахунок: мають усі громадяни. Але, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії не збільшиться, людина зможе відмовитися від нової пенсії. Тобто жоден пенсіонер не втратить свої гроші. Навпаки - певна частина пенсіонерів одержить надбавку до своїх виплат.

Принцип соціальної справедливості, крім диференціації розмірів пенсії, гарантує і їхню мінімальну величину.

Законом передбачено введення через декілька років другого, накопичувального рівня реформованої пенсійної системи. Це дасть змогу людині після досягнення пенсійного віку одержувати додатково до виплат за солідарною системою пенсію з обов'язкової накопичувальної системи.

Нова пенсійна система України ґрунтується на тому, що про свою пенсію в старості людина повинна подбати сама - замолоду, в працездатному віці. Обов'язок держави - створити для цього всі необхідні правові й економічні умови. Саме тому пенсійне страхування в Україні - державне та загальнообов'язкове. Тому принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування покликані забезпечити кожній людині відповідний рівень життя в похилому віці.

Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, який також набирає чинності з 1 січня 2004 року, передбачено створення в Україні трирівневої системи пенсійного страхування: перший рівень - реформована солідарна система пенсійного страхування, другий рівень - система накопичування коштів фізичних осіб у загальнообов'язковому Накопичувальному пенсійному фонді, третій рівень - добровільне додаткове пенсійне забезпечення через недержавні пенсійні фонди, страхові організації та банківські установи (шляхом відкриття депозитних пенсійних рахунків).

Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачається надання застрахованим особам пенсійних виплат із першого (солідарного) та другого (накопичувального) рівнів і введення через декілька років другого, накопичувального рівня реформованої пенсійної системи. Це дасть змогу людині після досягнення пенсійного віку одержувати додатково до виплат за солідарною системою пенсію з обов'язкової накопичувальної системи.

Із солідарної системи пенсійного страхування призначатимуться:

1. пенсії за віком;

2. за інвалідністю;

3. у разі втрати годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду буде призначатися довічна пенсія одного з трьох видів:

1. довічна пенсія з установленим періодом;

2. довічна обумовлена пенсія.

Положення зазначеного Закону визначають запровадження системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для всіх працюючих осіб, за виключенням військовослужбовців офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Пенсійному страхуванню підлягатимуть і особи, які отримують допомогу по безробіттю. Страхові внески за них сплачуватиме Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Самі безробітні сплачуватимуть страхові внески із суми отримуваної допомоги з безробіття.

Що стосується підприємців-фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, то Законом передбачено, що зазначена категорія осіб буде підлягати загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Для цієї категорії осіб буде передбачений страховий внесок у фіксованому розмірі, який вони сплачуватимуть безпосередньо до Пенсійного фонду, а існуючий порядок відрахування до Пенсійного фонду певних сум податку, сплаченого підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, буде відмінений. Вимога щодо сплати страхових внесків у сумі, яка не може бути меншою ніж сума страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати, для цієї категорії осіб не передбачена (передбачалась в редакції, прийнятій у другому читанні).

За осіб, які працюють у підприємців-фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, страхові внески будуть сплачуватись на загальних підставах.

Особи, які працюють із застосуванням фіксованого сільськогосподарського податку, будуть сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески на загальних підставах. Додаткові видатки, які виникатимуть у них у зв'язку із сплатою страхових внесків до Пенсійного фонду, буде покривати державний бюджет.

Законом передбачена добровільна участь у пенсійному страхуванні - це для тих осіб, які не перелічені у статті 11 Закону та не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Зокрема, це стосується осіб, які досягли 18 років та навчаються у вищих або професійно-технічних закладах за денною (очною) формою навчання, а також осіб, які навчаються в аспірантурі, докторантурі, інтернатурі або клінічній ординатурі. Вони прийматимуть участь у пенсійному страхуванні за бажанням. Зазначені особи та всі інші особи, які прийматимуть добровільно участь у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, зобов'язані будуть сплачувати страхові внески у розмірі, не меншому ніж розмір страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати.

Слід зазначити, що Законом надається право добровільної участі у солідарній системі або накопичувальній системі або одночасно в обох системах.

З особою, яка виявила бажання на умовах, передбачених Законом, приймати добровільну участь у пенсійному страхуванні, територіальним органом Пенсійного фонду укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Законом визначені умови та порядок укладання та розірвання такого договору.

У солідарній системі надаватимуться соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг належить допомога на поховання пенсіонера.

У разі смерті пенсіонера особам, що здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Періоди, які враховуватимуться до страхового стажу для обчислення розміру пенсії

Одним із показників, який враховуватимуть при визначенні розміру пенсії за віком із солідарної системи пенсійного страхування є тривалість страхового стажу, законом встановлений мінімальний страховий стаж - 5 років.

До страхового стажу будуть зараховуватися тільки ті періоди, за які сплачувалися страхові внески.

До страхового стажу для обчислення пенсії враховуватимуться:

? періоди трудового стажу до набрання чинності Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

? періоди роботи після набрання чинності Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - за умови сплати страхових внесків;

? час догляду за дітьми до досягнення 3-річного віку;

? час догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом 1 групи, за престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо працездатні особи, які здійснюють догляд за зазначеними особами отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

? час професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії);

? час від дня визнання особи інвалідом до дня досягнення цією особою пенсійного віку - до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком інваліда;

? час від дня смерті годувальника до дня, коли годувальник досягнув би пенсійного віку - до страхового стажу для обчислення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Страховий стаж обчислюватиметься територіальними органами пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до 1 січня 2004 року.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж розмір страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати (мінімальний страховий внесок).

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою мінімального страхового внеску. Якщо така доплата не була здійснена, страховий стаж враховується пропорційно (стаття 24 Закону).

За періоди, які припадають на догляд за дітьми до досягнення 3-річного віку, догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом 1 групи, за престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, та період строкової військової служби страхові внески починаючи з 1 січня 2005 року сплачуватимуться відповідними державними бюджетами у розмірі 10 відсотків розміру страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати із наступним збільшенням його щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру страхового внеску, обчисленого із мінімальної заробітної плати. Зазначені періоди враховуватимуться як періоди, за які сплачено страхові внески у повному розмірі, тобто вважається, що для цих осіб виконані умови сплати в ці періоди внесків у сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди до набрання чинності Законом враховуватимуться у тому ж порядку, що передбачений чинним законодавством, тобто і з урахуванням пільгового обчислення стажу (наприклад, робота чи військова служба під час Великої Вітчизняної війни враховується 1 рік за два роки, реабілітованим громадянам 1 рік - за три роки і т.п.). Після набрання чинності Законом, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуватимуться в одинарному розмірі.

Періоди роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. При цьому страховий стаж визначається відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 року №12 і застосовується пільгове обчислення страхового стажу з 01.08.45 по 01.03.60 в подвійному розмірі, а за період роботи з 01.03.60 - в півторакратному розмірі. Зазначений порядок обчислення страхового стажу застосовується і при проведенні перерахунків пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, за наявності документів, які стверджують факт роботи в даних місцевостях та про те, що на них поширювались пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

У Законі передбачене визначення коефіцієнту страхового стажу шляхом ділення суми місяців страхового стажу застрахованої особи за весь період трудової діяльності на 12. Це означає, що робота протягом повного календарного року та сплати в цей період щомісяця страхових внесків у розмірі, не меншому ніж розмір внеску із мінімальної заробітної плати, оцінюється як 1 відсоток заробітку.

При визначенні розміру пенсії за двоскладовою формулою страховий стаж розподіляють на дві частини: на період до набраним чинності Законом та період після набрання чинності Законом. У цьому випадку до періодів до набрання чинності Законом застосовуватиметься механізм оцінки страхового стажу, який передбачений чинним законодавством, тобто 55 відсотків заробітку за 25 років у чоловіків і за 20 років у жінок та додатково по 1 відсотку заробітку за кожний повний рік роботи понад зазначений стаж (25 років у чоловіків і 20 років у жінок).

Окрім тривалості страхового стажу, на розмір пенсі за віком впливатиме і величина заробітку.

Для обчислення розмірів пенсій заробіток враховуватиметься за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. Це означає, що у випадках, коли особа отримувала високу заробітну плату, а страхові внески до Пенсійного фонду сплачувала тільки із частини отримуваного заробітку, то для розрахунку розміру пенсії буде врахований тільки той заробіток, з якого сплачені страхові внески та який облікований у персоніфікованій базі даних Пенсійного фонду.

Тривалість періоду, за який враховується заробіток для обчислення розміру пенсії, визначатиметься в залежності від того, який варіант обчислення розміру пенсії обраний застрахованою особою.

Основна ідея закону - враховувати заробіток (дохід) за всю трудову діяльність застрахованої особи. Тому при обчисленні розміру пенсії за віком за новими правилами враховуватиметься заробіток за всю трудову діяльність після набрання чинності Законом. При цьому заробітна плата буде осучаснена на момент призначення пенсії за допомогою визначення індивідуального коефіцієнту заробітку для кожної застрахованої особи та застосування його до середньомісячної середньої заробітної плати в Україні за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

За бажанням застрахованої особи для обчислення розміру пенсії за віком за новою формулою може враховуватись заробіток за період трудової діяльності до набрання чинності Законом, але не менше ніж 60 місяців поспіль.

Законом також передбачається можливість вибору застрахованою особою варіанту обчислення розміру пенсії - за двоскладовою формулою, коли страховий стаж розподіляється на дві частини: стаж до набрання чинності Законом та страховий стаж після набрання чинності Законом. У цьому випадку для обчислення частини розміру пенсії, яка припадає на період після набрання чинності Законом враховуватиметься заробіток за весь період трудової діяльності після набрання чинності Законом, а до набрання чинності Законом - тривалість періодів, визначених чинним законодавством.

Законом передбачається можливість, за бажанням застрахованої особи, виключати з періоду, за який враховується заробіток для обчислення пенсії, період тривалістю до 5 років підряд за умови, що зазначений період становить не менше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу застрахованої особи. Відповідно до Закону, заробіток (дохід), з якого обчислюватимуть розмір пенсії, для періодів, коли не передбачалось обмеження максимального розміру заробітку (доходу), з якого сплачувались страхові внески, заробіток (дохід) враховуватиметься в межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітку, з якого обчислювалася трудова пенсія за віком, але не вище, ніж 5,6 величини середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Індивідуальний коефіцієнт заробітку визначатиметься для кожної застрахованої особи шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.

Таким чином, набуває сучасного значення заробітна плата, виплачена у минулі роки, яка зазнала впливу інфляції.

Законом запроваджується принципово новий механізм індексації пенсій. Так, у разі зростання середньої заробітної плати в Україні індексацію пенсій передбачається проводити щорічно на рівні не менше 20% темпів зростання середньої заробітної плати за попередній рік.

Право дострокового виходу на пенсію особам, які працювали на роботах з шкідливими та важкими умовами праці зберігається. Однак, фінансування пільгових пенсій передбачається в майбутньому здійснювати за рахунок створення професійних та корпоративних фондів, куди страхові внески сплачуватимуть роботодавці, а застрахованим особам надаватиметься право сплачувати страхові внески до цих фондів тільки за бажанням. До запровадження такої системи зберігається право на призначення дострокових пенсій для осіб, які за чинним законодавством мають право на призначення пенсій на пільгових умовах.

Законом також передбачається збереження права дострокового виходу на пенсію для певних категорій осіб, які мають таке право за чинним законодавством. Це такі категорії осіб як матері, які народили і виховали до 8-річного віку 5 і більше дітей; матері інвалідів з дитинства; інваліди І групи по зору; інваліди з дитинства І групи; ліліпути; диспропорційні карлики; військовослужбовці, які брали участь у бойових діях; батьки та дружини військовослужбовців, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків). Право дострокового виходу на пенсію для зазначених категорій осіб зберігається за наявності страхового стажу та при досягненні пенсійного віку, передбачених чинним законодавством. Фінансування цих пенсій буде покладене повністю на Державний бюджет.

Відповідно до закону за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням призначатимуться пенсії всім категоріям працюючих громадян, у тому числі і державним службовцям, народним депутатам України, суддям, прокурорам та іншим категоріям громадян, яким за чинним законодавством передбачено призначення пенсій у вищих розмірах відповідно до окремих законів ("Про державну службу", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову та науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про ветеринарну медицину", "Про державну податкову службу", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", Положення про помічника-консультанта народного депутата України та Митного кодексу України:).

З дня набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначеним категоріям осіб пенсія призначатиметься за нормами зазначеного Закону з урахуванням тривалості страхового стажу та заробітку, з якого сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду. У разі встановлення для цих категорій громадян підвищених розмірів пенсій або додаткових пенсійних виплат, різниця між розміром таких пенсій та розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплачуватиметься із джерел, визначених зазначеними законами, тобто за рахунок Державного бюджету України або за рахунок галузі.

Законом передбачено, що пенсії працюючим пенсіонерам виплачуватимуться без врахування одержуваного заробітку (доходу), тобто у повному розмірі. Виключення складають пенсії, призначені особам достроково, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Особливість обчислення заробітної плати для підприємців-осіб, які обрали спрощену систему оподаткування

Законом передбачено, що для підприємців-фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок, придбали спеціальний торговий патент) та які сплачували передбачений законодавством податок, заробітна плата для обчислення пенсії буде визначатись як еквівалент тієї суми заробітку, з якої сплачується аналогічна сума страхового внеску до Пенсійного фонду. Заробіток, для цих осіб визначатиметься за формулою:

, (1.1)

де П - сума фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент) у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;

Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент), чинний у межах відповідного періоду;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Для підприємців-фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок, придбали спеціальний торговий патент) та які сплачуватимуть страхові внески до Пенсійного фонду у фіксованому розмірі заробіток для обчислення розміру пенсії обчислюватиметься за такою формулою:

, (1.2)

де Ф - сума фактично сплаченого страхового внеску у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Наприклад, якщо розмір фіксованого страхового внеску до Пенсійного фонду становитиме 100 грн., то для обчислення розміру пенсії враховуватиметься заробітна плата у розмірі 312,5 грн. = 100 грн. / 32% *100%.

Мінімальний розмір пенсії за віком

Відповідно до статті 28 Закону визначений мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а в жінок 20 років страхового стажу, який дорівнює 20 відсоткам середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік. Отже, для осіб, пенсія яким призначатиметься у 2004 році, та які матимуть зазначений стаж, розмір пенсії не може бути нижчим ніж 81,24 грн. (406,2- очікувана середня заробітна плата за 2003 рік х 20%).

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено, таким особам, мінімальна пенсія за віком визначатиметься в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи із зазначеного мінімального розміру пенсії за віком. Наприклад, для жінки, яка матиме тільки 10 років стажу, мінімальний розмір пенсії за віком буде складати вдвічі менший розмір - 40,60 грн.

Індексація пенсій за Законом (стаття 42) буде здійснюватись за двома параметрами: відповідно до індексації грошових доходів населення та з урахуванням темпів зростання реальної середньої заробітної плати в Україні.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Для підвищення розмірів пенсій щорічно (з 1 березня 2005 року) враховуватиметься не менше ніж 20 відсотків темпів зростання реальної середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. Конкретна величина підвищення пенсії з урахуванням темпу зростання реальної середньої заробітної плати в Україні буде визначатись Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду. Це дасть можливість визначати показник індексації пенсій за темпами зростання реальної середньої заробітної плати в Україні на рівні вищому, ніж 20 %, з урахуванням можливостей Пенсійного фонду. Розглянемо такий приклад. Якщо реальна середня заробітна плата в Україні в 2004 році зросте на 8 відсотків, то з 1 березня 2005 року пенсії будуть підвищені на 1,6 відсотка, тобто на 20 відсотків від темпів зростання реальної середньої заробітної плати в країні.

Перерахунки пенсій, призначених до набрання чинності Законом

Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності Законом, буде здійснюватись за новими нормами на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (стаття 43 Закону).

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата, з якої було раніше обчислено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за документами, наявними в пенсійній справі, тобто можливі такі варіанти: за 12 останніх календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією або за 24 останніх календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, або за 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності або ж за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією, за фактично відпрацьований час (1,2,3 місяці).

За бажанням пенсіонера можуть надаватись додаткові документи про заробітну плату, але у цьому випадку необхідно надати документи про заробіток за період, передбачений Законом, тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

При перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності Законом, базою для визначення скоригованої заробітної плати для обчислення пенсії визначено середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік (376,38 гри.). Тобто, при перерахунку розмірів пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, заробітна плата для обчислення розміру пенсії буде визначатись шляхом множення середньої заробітної плати в Україні за 2002 рік на середньоарифметичний коефіцієнт заробітку, визначений для кожної особи, виходячи із даних про заробітну плату цієї особи.

Пенсії у солідарній системі працюючим пенсіонерам будуть виплачуватись у повному розмірі, незалежно від отримуваного доходу. Виключення складають тільки особи, які були звільненні за півтора року до досягнення пенсійного віку за скороченням штатів, у зв'язку з реорганізацією чи ліквідацією підприємства, пенсії яким призначені відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення". Такі пенсії будуть виплачуватись тільки непрацюючим пенсіонерам.

Управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюватиме Пенсійний фонд, який буде самоврядною організацією та формуватиметься на принципах трипартизму (стаття 58 Закону).

Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на похованння, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Виконавчим органом правління Пенсійного фонду являтиметься виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи (див. Дод. Б).

Виконавча дирекція Пенсійного фонду являтиметься постійно діючим виконавчим органом та разом з її територіальними органами забезпечуватиме виконання рішень правління Пенсійного фонду та буде підзвітна правлінню Пенсійного фонду.

До складу правління Пенсійного фонду та Наглядової ради входитимуть у рівній кількості (по 5 осіб) представники від застрахованих осіб, роботодавців та держави (див. Дод. В). Представники правління Пенсійною фонду та Наглядової ради від держави призначатимуться і відкликатимуться Кабінетом Міністрів України, представники від застрахованих осіб та роботодавців обиратимуться (делегуватимуться) і відкликатимуться сторонами самостійно (див. Дод. Г).

Протягом п'яти років із дня набрання чинності Законом функції виконавчої дирекції та її територіальних органів виконуватимуть відповідно Пенсійний фонд України, який функціонуватиме як центральний орган виконавчої влади, та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У солідарній системі формуватимуться резерви коштів: для поточних потреб та для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах. Перший резерв коштів створюватиметься з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування виплати пенсій у сумі, що дорівнює місячній потребі коштів, необхідних для виплати пенсій та надання соціальних послуг.

Другий резерв створюватиметься із залишкових коштів після забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг у солідарній системі. Зазначені кошти слугуватимуть для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду у майбутніх періодах, який може виникнути у зв'язку із зміною демографічної ситуації в Україні.

Відповідальність у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Законом передбачена відповідальність страхувальників за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату страхових внесків, за ухилення їх від реєстрації в органах Пенсійного фонду, за приховування сум заробітної плати, за наведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати, за неподання чи подання не за встановленою формою звітності.

Банки нестимуть відповідальність за несвочасне перерахування або несвоєчасне зарахування сум страхових внесків, фінансових санкцій, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами сум коштів Пенсійного фонду або Накопичувального фонду.

Компанія з управління активами, радник з інвестиційних питань, зберігач, страхові організації, аудитор, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Законом та договором, укладеним з Пенсійним фондом, нестимуть відповідальність відповідно до законодавства та укладеного договору.

Компанія з управління активами, аудитор нестимуть відповідальність усіма коштами і майном, що належать їм на праві власності, перед Пенсійним фондом за збитки, завдані Пенсійному фонду, Накопичувальному фонду та/або застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання цього Закону, умов договору і забезпечуватимуть їх відшкодування в установленому законом порядку. Такі збитки не можуть відшкодовуватися за рахунок коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду.

Державний нагляд та контроль у солідарній системі

Державний нагляд та контроль за правильністю призначення (перерахунків) і виплати пенсій у солідарній системі здійснюватиме Міністерство праці та соціальної політики України. До сфери нагляду цього органу віднесена також взаємодія Пенсійного фонду з іншими фондами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Нагляд та контроль з боку держави за цільовим та ефективним використанням коштів Пенсійного фонду здійснюватиме Міністерство фінансів України та Рахункова палата.

За діяльністю уповноваженого банку, якого визначатиме правління Пенсійного фонду та який буде обслуговувати кошти солідарної системи, наглядатиме Національний банк України.

Контроль за виконанням Пенсійним фондом законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, статутних завдань та цільового використання коштів Пенсійного фонду здійснюватиме Наглядова рада, до складу якої, поряд з представниками від роботодавців та застрахованих осіб, входитимуть представники від держави.

Накопичувальний фонд

Важливим фактором нової пенсійної системи є запровадження накопичувальної системи - створення Накопичувального пенсійного фонду. У Законі не зазначена точна дата запровадження накопичувальної системи, а визначені умови після виконання яких може бути прийнятий закон про запровадження Накопичувального пенсійного фонду та запровадження перерахування страхових внесків до цієї системи.

Так, прийняття закону про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду буде здійснено лише за умови економічного зростання країни протягом двох останніх років, а саме: якщо в кожному з них валовий внутрішній продукт зростав не менше ніж на два відсотки порівняно з попереднім роком.

Перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду буде здійснено в разі одночасного підвищення заробітної плати застрахованій особі та лише після виконання таких умов:

? забезпечення виплати пенсій у солідарній системі в розмірі, передбаченому частиною третьою статті 46 Конституції України;

? збалансованості бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

? створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі:

§ повного впровадження системи персоніфікованого обліку та створення системи автоматизованого звітування щодо стану накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб з урахуванням стану пенсійних активів;

§ створення програмно-технічного комплексу для системи збирання страхових внесків до Накопичувального фонду, сумісного з системою електронних переказів банків;

§ прийняття законодавчих актів, необхідних для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

§ призначення всіх членів Ради Накопичувального фонду;

§ проведення тендерів та укладання договорів з компаніями з управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду;

§ набуття досвіду роботи системи недержавного пенсійного забезпечення;

§ забезпечення фінансування з державного бюджету втраченої частини страхових коштів у солідарній системі у зв'язку з перерахуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду.

Законом визначено, що розмір відрахувань до Накопичувального фонду не може перевищувати 7 відсотків. Накопичувальний фонд формуватиметься насамперед за рахунок обов'язкових страхових внесків та інвестиційного доходу, який утворюватиметься внаслідок інвестування і розміщення коштів Накопичувального фонду з метою отримання прибутку на користь застрахованих осіб та суми пені, що нараховуватимуть за несвоєчасну сплату обов'язкових страхових внесків до цього фонду.

В свою чергу сукупний інвестиційний дохід формуватиметься за рахунок:

а) прибутку, отриманого від інвестування пенсійних активів Накопичувального фонду;

б) відсотків, які нараховуватимуться на пенсійні активи, розміщені на банківських депозитних рахунках;

в) доходу від інших видів інвестування, дозволених законодавством.

У Накопичувальному фонді обов'язково прийматимуть участь особи, яким на момент запровадження відрахувань до цього фонду не виповнилось: чоловікам - 40 років та жінкам 35 років.

Особи, які старші: чоловіки - 50 років, жінки - 45 років не прийматимуть участь у Накопичувальному фонді. Особи у віці: чоловіки від 40 до 50 років та жінки у віці від 35 до 45 років протягом року з дня запровадження страхових внесків до Накопичувального фонду прийматимуть рішення про те, чи відраховувати їм страхові внески до Накопичувального фонду чи ні. Якщо протягом визначеного терміну зазначені особи не прийняли рішення про перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду, то вони втрачають надалі право перераховувати такі внески до накопичувальної системи.

Важливо те, що страхові внески до Накопичувального фонду та інвестиційний дохід, отриманий від їх інвестування, не буде підлягати оподаткуванню.

За рахунок коштів, акумульованих у Накопичувальному фонді та перерахованих до обраної застрахованою особою страхової організації будуть виплачуватись (стаття 57 Закону) такі види довічних пенсій (ануїтетів):

1. Довічна пенса з установленім періодом.

Така виплата буде здійснюватись щомісячно протягом життя пенсіонера, але не менше ніж протягом 10 років з дня її призначення. У разі смерті пенсіонера до закінчення цього 10-річного періоду, право на отримання призначеної довічної пенсії матимуть спадкоємці померлої особи - визначені у договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до законодавства.

2. Довічна обумовлена пенсія.

Така виплата буде здійснюватись також щомісячно протягом життя пенсіонера. Тільки у цьому разі питання про успадкування коштів спадкоємцями вирішуватиметься в залежності від того чи є залишок коштів на момент смерті особи, яка отримувала таку пенсійну виплату. Тобто якщо сума отриманих пенсійних виплат пенсіонером менша ніж сума перерахованих до страхової організації коштів на момент укладання договору про страхування довічної обумовленої пенсії, то різницю між сумою вартості такого договору та фактично виплаченою пенсіонерові сумою, буде виплачено спадкоємцям.

3. Довічна пенсія подружжя.

Така пенсійна виплата призначатиметься на подружжя. У разі смерті одного із подружжя пенсія буде виплачуватись другому із подружжя.

Довічні пенсії будуть обчислюватись страховою організацією актуарно. При цьому буде врахована вартість оплаченого договору страхування довічної пенсії, майбутній (очікуваний) інвестиційний дохід, забезпечуваний страховою організацією, середня для чоловіків і жінок тривалість життя та адміністративні видатки страхової організації.

У разі якщо сума належних застрахованій особі на момент набуття права на пенсію коштів, акумульованих у Накопичувальному фонді, не досягатиме мінімальної суми коштів, яка необхідна для оплати довічної пенсії, то особа матиме право на отримання одноразової виплати (стаття 56 Закону).

Якщо застрахована осоьа визнана інвалідом I або II групи і набуває права на пенсію по інвалідності, належні їй пенсійні кошти, акумульовані у Накопичу вальному фонді, то за вибором цієї особи вона може отримати ці кошти у вигляді одноразової виплати або ж залишити ці кошти у Накопичу вальному фонді та використати їх на оплату договору страхування довічної пенсії після досягнення нею пенсійного віку (стаття 56 Закону).

У разі смерті застрахованої особи до досягнення нею пенсійного віку, належні їй пенсійні активи, акумульовані у Накопичу вальному фонді, успадковуватимуться.

У разі відсутності у померлої особи спадкоємців, належні їй кошти, акумульовані у Накопичувальному фонді, враховуються у складі інвестиційного доходу Накопичувального фонду, про що робиться позначка в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та надається повідомлення зберігачу.

Для отримання одноразової виплати застрахована особа або члени її сім'ї чи спадкоємці повинні подати до територіального органу Пенсійного фонду заяву та документи, що підтверджують їх право на отримання цієї виплати, яка повинна бути виплачена їм протягом п'яти робочих днів з дня подання заяви та необхідних документів.

Управління коштами Накопичувального фонду буде здійснюватись не менше ніж трьома компаніями з правління активами, визначеними Радою Накопичувального фонду за результатами тендера, та з якими Пенсійним фондом укладені договори.

Компанії з управління активами обиратимуться на п'ять років з можливістю продовження строку дії договору ще додатково до двох років шляхом щорічного продовження цього строку за рішенням Ради Накопичувального фонду (стаття 85 Закону).

Для управління коштами Накопичувального фонду можуть обиратись як українські так і іноземні компанії . управління активами. Головне те, щоб вони відповідали вимогам, визначеним Законом. Зокрема, для управління коштами Накопичувального фонду можуть бути обрані компанії, які:

1) мають не менше п'яти років досвіду роботи з управління активами на фінансових ринках України та/або світу, перелік яких визначається в технічному завданні тендера;

2) мали одночасно в управлінні активи в сумі, розмір якої встановлюється в технічному завданні тендера;

3) підтримують власний капітал, який визначається згідно із законодавством України, у сумі, еквівалентній 1 млн. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання ліцензії;

4) відповідають вимогам Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо кваліфікаційного рівня та досвіду роботи фахівців, які безпосередньо виконуватимуть функції, передбачені технічним завданням тендера.

Компанія з управління активами, яка є іноземною юридичною особою, може брати у часть у тендері, якщо вона створена і зареєстрована в країні, законодавством якої передбачено державний нагляд за діяльністю компаній з управління активами.

Компанія з управління активами зобов'язана управляти та інвестувати кошти Накопичувального фонду у відповідності з основними напрямами інвестиційної політики та нормативами інвестування коштів Накопичувального фонду в інтересах застрахованих осіб, з урахуванням прибутковості та надійності інвестицій.

Законом визначені напрями інвестування коштів Накопичувального фонду та граничні межі інвестування коштів в ті чи інші напрями (стаття 88 Закону). Зокрема, наприклад, дозволено інвестувати в корпоративні облігації, емітовані резидентами України не більше ніж 20 відсотків, а в акції українських емітентів - не більше 40 відсотків загальної вартості коштів Накопичувального пенсійного фонду.

Інвестування коштів за межами України здійснюватиметься лише за рішенням Ради Накопичувального фонду за наявності згоди на це Ради національної безпеки і оборони України.

Для координації діяльності накопичувальної системи буде створена Рада Накопичувального фонду, до якої входитимуть 14 осіб, призначених на пропорційній основі Президентом та Верховною Радою України та які здійснюватимуть свої повноваження на громадських засадах (див. Дод. Д). Строк повноважень членів Ради Накопичувального фонду становитиме шість років (стаття 81 Закону).

Президент України призначатиме сім членів Ради Накопичувального фонду - по одному представнику від Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської Інтеграції, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Ради національної безпеки і оборони України та Пенсійного фонду.

Верховна Рада України призначатиме також сім членів Ради Накопичувального фонду, у тому числі по одному представнику від застрахованих осіб/роботодавців та Національного банку України.

Членом Ради Накопичу вального фонду може бути особа, яка відповідає певним вимогам, визначеним Законом.

Зберігання коштів Накопичувального фонду здійснюватиме банк, який за Законом має назву "зберігач" (стаття 99 Закону).

Зберігач обиратиметься за результатами тендера і являтиметься однією з основних фігур у накопичувальній системі, оскільки відповідатиме за зберігання коштів Накопичувального фонду, контролюватиме за відповідністю розпоряджень компаній з управління активами основним напрямам інвестиційної політики та нормативам інвестування коштів Накопичувального фонду. А у разі допущених порушень зберігач інформуватиме про це Раду Накопичувального фонду, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України та Пенсійний фонд (як адміністратора Накопичувального фонду).

Зберігачем може бути тільки один банк, який відповідає вимогам, передбаченим Законом, зокрема:

1) має ліцензію Національного банку України на здійснення всіх видів банківських операцій та ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право провадження професійної депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

2) має розмір регулятивного капіталу в сумі, еквівалентній не менше ніж 40 млн. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України;

3) має посадових осіб, які здійснюють безпосереднє керівництво підрозділами з виконання депозитарної діяльності зберігача цінних паперів і мають відповідну вищу освіту та досвід роботи в банківській чи фінансовій сфері не менше п'яти років;

4) не є компанією з управління активами, пов'язаною особою компанії з управління активами та її пов'язаних осіб;

5) не є кредитором органів Пенсійного фонду або компаній з управління активами, з якими зберіганеє укладено договір про зберігання пенсійних активів;

6) не є пов'язаною особою аудитора Накопичувального фонду та його пов'язаних осіб.

Зберігач виконує доручення виконавчої дирекції Пенсійного фонду щодо перерахування коштів Накопичувального фонду, належних застрахованій особі, до страхової організації для оплати договору страхування довічної пенсії (ануїтету) або одноразової виплати застрахованій особі чи спадкоємцям у випадках, передбачених Законом, а також щодо перерахування коштів на оплату витрат, пов'язаних з адміністративним управлінням Накопичувальним фондом, виплати винагороди раднику з інвестиційних питань, компаніям з управління активами, зберігачу, аудитору Накопичувального фонду.

Функції адміністративного управління Накопичувальним фондом здійснюватиме виконавча дирекція Пенсійного фонду (частина третя статті 63 Закону).

Виконавча дирекція Пенсійного фонду здійснюватиме матеріально-технічне забезпечення роботи Ради Накопичувального фонду, буде подавати на затвердження Ради Накопичувального фонду проекти основних напрямів інвестиційної політики та нормативів інвестування коштів Накопичувального фонду, укладатиме за рішенням Ради Накопичувального фонду договори з радником з інвестиційних питань, компаніями з управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду.

Виконавча дирекція буде зобов'язана забезпечувати своєчасне та в повному обсязі перерахування коштів Накопичувального фонду, належних застрахованим особам, для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразової виплати та інформувати про це компанії з управління активами.

За розпорядженням виконавчої дирекції зберігач буде здійснювати перерахування коштів Накопичувального фонду для оплати видатків, пов'язаних з адміністративним управлінням Накопичувальна фондом, винагороди раднику з інвестиційних питань, компаніям з управління активами та зберігачу.

Однією з найважливіших функцій виконавчої дирекції Пенсійного фонду буде ведення обліку та своєчасне внесення відомостей про застраховану особу і стан її пенсійних активів на накопичувальному пенсійному рахунку. Один раз на рік виконавча дирекція надаватиме застрахованій особі письмовий звіт щодо стану пенсійних активів, облікованих на її накопичувальному пенсійному рахунку.

Державне регулювання та нагляд (стаття 103 Закону) щодо дотримання норм Закону Україна „Про загальнообов'язкове державне страхування” суб'єктами накопичувальної системи здійснюватиме Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. За діяльністю компаній з управління активами в частині управління пенсійними активами Накопичувального фонду контроль здійснюватиме Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. За діяльністю зберігача наглядатиме Національний банк України і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Наглядові функції матиме і Рада Накопичувального фонду, яка матиме право застосовувати відкладальне вето на рішення, прийняті суб'єктами накопичувальної системи та заслуховуватиме звіти про діяльність компанії з управління активами, зберігача, радника з інвестиційних питань та виконавчої дирекції Пенсійного фонду.

пенсія страхування реформа

2. Недержавне пенсійне забезпечення

Верховною Радою України 9 липня також схвалено Закон „Про недержавне пенсійне забезпечення”, що має стати правовою основою формування добровільних пенсійних накопичень громадян у недержавниx пенсійних фондах. Цей Закон також набрав чинності з 1 січня 2004 року.

...