Математичні моделі діяльності фондової біржі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Математичні моделі діяльності фондової біржі



Зміст

фондовий біржа цінний акція

Вступ

Розділ 1. Поняття фондової біржі

1.1 Сутність фондової біржі

1.2 Види та функції фондової біржі

Розділ 2. Матиематичні моделі діяльності фондових бірж в світі та на Україні

2.1 Найвідоміші індекси світового фондового ринку

2.2 Індекс українських акцій

2.3 Розрахунок основних індексів фондової біржі



Розділ 1. Поняття фондової біржі

1.1 Сутність фондової біржі

Біржа - це некомерційна ринкова структура, або частка організованого, регулярно діючого ринку товарів і послуг, у рамках якого здійснюється ряд операцій (перерозподіл капіталу, товарів та інших цінностей). Найбільш поширеними біржами є товарні, фондові, валютні, та інші. Поняття «фондова біржа» трактувалася в різні часи по різному. На самих перших порах її називали спеціальним місцям, де повинні були збиратися продавці та покупці цінних паперів i де повинні були здійснюватися угоди щодо купівлі - продажу. Саме такі місця надавали можливість двом сторін знайти вигідних партнерів по угоді. Пізніше фондові біржі стали перетворюватися в елітні заклади, які надавали послуги i матеріально забезпечували торгівлю цінними паперами. Саме в цей період угоди купівлі - продажу стали укладатися в наперед визначені терміни, стали звужувати коло учасників біржової торгівлі, та перелік цінних паперів, щодо яких укладалися угоди.

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, де власники цінних паперів здійснюють угоду купівлі - продажу через членів біржі, які виступають посередниками. Коло паперів, з якими проводяться угоди являється обмеженим. Щоб потрапити до компаній, папери яких допущені до біржової торгівлі, необхідно щоб компанія виконувала вироблені членами біржі вимоги у відношенні обсягів продажів, розмірів одержаного прибутку, числа акціонерів, ринкової вартості акцій, періодичності i характеру звітності. Члени або біржі державних органів, що контролює їхню діяльність, установлює правила ведення біржових операцій, який регулює допуск до котирування. Разом з графіком та порядком укладення угод вони утворюють серцевину біржі як механізму, який обслуговує рух цінних паперів. Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі - продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів [2].

В сучасному світі функціонує не менше ніж 200 фондових бірж. Всі вони різні, кожна з них має свої досить суттєві особливості. Закон України «Про цінні папери i фондову біржу» від 18 червня 1991 року визначає фондову біржу як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (стаття 32) [1].

Отже, фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі (стаття 33) [1].

У розвитку фондових бірж виділяють дві основні біржові системи:

моноцентричну, де головну роль виконує одна біржа, яка знаходиться у фінансовому центрі країни, a всі інші біржі мають місцеве значення (характерно для Великобританії, Японії, Франції);

поліцентричні біржі характеризуються тим що крім головної фондової біржі, можуть функціонувати поряд ще декілька великих бірж (характерно для Німеччині, Канаді, Австралії).

1.2 Види та функції фондової біржі

Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновниками - продавцями цінних паперів (якщо вони мають ліцензію на комерційну діяльність). З дня реєстрації фондова біржа набуває прав юридичної особи. Фондова біржа - це організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати ніяких операцій від власного імені та за дорученнями клієнтів з цінними паперами. У статуті за своїм правовим статусом фондові біржі можуть бути асоціаціями, акціонерними товариствами або установами, які підпорядковуються державі. На сьогоднішньому етапі розвитку біржі поділяють залежно від правового статусу i стану розвитку (таб. 1).

Таблиця 1. Класифікація фондових бірж

Критерій	Вид	Характеристика
За правовим статусом	Публічно-правова організація	Біржа яка перебувала під постійним державним контролем (поширена в Німеччини i Франці )
	Приватні фондові біржі	Приватні компанії які створюються у формі акціонерних товариств (поширена в Англії та США)
	Змішані фондові біржі	Створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50 % їх капіталу належить державі (поширені в Великобританії, Швеції, Швейцарії)
За станом розвитку	Розвинені	Відбувається високий оборот цінних паперів (Амстердамська, Американська, Австралійська, Міланська)
	Перспективні	Створені кілька десятиліть тому, але не досягли потрібного рівня торговельних оборотів цінних паперів. В обігу переважають цінні папери місцевого значення (Гонконгівська, Бангкокська, Сеульська, Сінгапурська)
	Новостворені	Основна форма торгівлі є аукціони, які проводяться в операційній залі біржі. Утворилися кілька років тому (Українська, Польська, Чеська)

Поряд з цим виділяють без класифікації брокерську фондову біржу та банківську фондову біржу. Брокерська фондова біржа розповсюджена в США, торгівлею цінних паперів займається лише брокери, a комерційним банкам вхід на біржу заборонено. Німеччина i Франція працює за типом банківської фондової біржі, тобто банки являються найважливішими суб'єктами біржової торгівлі цінними паперами.

Відповідно до закону України «Про цінні папери i фондову біржу» виділяють такі засади функціонування фондової біржі:

створення умов щодо конкурентного ціноутворення на цінні папери (зосередивши попит на пропозицію на їх купівлю - продаж);

підтримання стабільності ринку цінних паперів (створюючи справедливі умови для всіх учасників);

оприлюднювати інформацію, що характеризує кон'юнктури ринку;

забезпечувати функціонування фондових бірж на постійній діючій основі;

надавати захист учасникам біржових торгів та інвесторів від зловживань (використовують процедуру нагляду, контролю та накладання певних санкцій за порушення правил).

Функціонування фондової біржі передбачає розробку основних засад розвитку біржі, її функцій, правил, статуту тощо. Основні засади функціонування фондової біржі:

підтримання цінності та стабільності ринку цінних паперів шляхом запровадження справедливих i рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки;

перелік торгівців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів на фондовій біржі;

забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітентів та їхніх цінних паперів;

забезпечення прозорості ринку цінних паперів через оприлюднення інформації, що характеризує кон'юнктуру ринку;

забезпечення функціонування фондової біржі на постійно діючій основі;

застосування ефективних технологій укладення біржових угод;

забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгівлі, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцій за порушення.

В економічній літературі виділяють конкретні (зазначені у статті біржі, законах) та загальні функції фондових бірж. Класифікація загальних функцій представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Класифікація загальних функцій фондових бірж

Функція	Характеристика
Цінова	Найважливіша функція бірж, оскільки ти ціни які встановлює біржа на цінні папери мають суттєвий вплив на ціни інших активів, які беруть участь в обігу.
Прогнозна	Властива для бірж де здійснюється торгівля строковими контрактами (оскільки на ринку строкових угод ціни мають вплив на формування поточних ринкових цін)
Організаційна	Забезпечує виконання біржових угод; розробку рахунків за угодами які були укладені на біржі, організацію зборів для проведення публічних торгів.
Інформаційна	Забезпечує усіх учасників ринку аналітичною та оперативною інформацією про стан та прогнози розвитку фондового ринку
Регулююча	Встановлює правила торгівлі; порядку вирішення спірних питань; передбачає встановлення органів контролю, управління

Фондова біржа - це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Вона виконує такі основні функції:

- відкриває доступ підприємствам до позичкового банківського капіталу;

- слугує важливим координатором розміщення державних цінних паперів;

- забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу або переміщення капіталу з однієї країни до іншої;

- виступає своєрідним економічним барометром ділової активності.

Основними операціями, які здійснює фондова біржа, є:

- перевірка якості та надійності цінних паперів;

- обмін цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни;

- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітента;

- оформлення угод щодо купівлі продажу цінних паперів;

- виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів;

- забезпечення централізованого інформування (гласності біржових операцій) і курсового контролю;

Як особливий інститут вторинного ринку цінних паперів фондові біржі сприяють нагромадженню капіталу, його розподілу і перерозподілу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. У світі налічується близько 200 фондових бірж, об'єднаних у міжнародну Федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона й Токіо, на які припадає до 60 % загальносвітового обсягу торгівлі акціями.

Провідне становище на міжнародному ринку цінних паперів займає Нью-Йоркська фондова біржа. Це найбільший у світі вторинний ринок цінних паперів, де продаються і купуються 1500 акцій, майже 1000 корпоративних облігацій, близько 400 конвертованих облігацій і більше 200 конвертованих привілейованих облігацій.

Система міжнародних фондових бірж представляє динамічний сегмент інфраструктури сучасної глобальної економіки. Концентрацію світових біржових центрів у країнах з розвинутою ринковою економікою зумовлено, з одного боку, високим рівнем розвитку національних фондових ринків цих країн, з іншого їх глибиною і різнобічною міжнародною взаємодією. В останні роки в процеси глобального інвестування активно включалися окремі країни, що розвиваються. Використовуючи сучасні комп'ютерні технології, біржі цих країн стають невід'ємним і все більш значущим елементом глобальної біржової інфраструктури. Це перш за все біржі Південної Кореї, Гонконгу, Сінгапуру, Філіппін, Таїланду.

Щодо України, то тут також поступово формується система біржової фондової торгівлі, розробляються і реалізуються сучасні біржові технології інвестування. Через механізм державного регулювання можливим стає не тільки подальший розвиток національного фондового ринку, а і його інтеграція у глобальні біржові структури.



Розділ 2. Математичні моделі діяльності фондових бірж в світі та на Україні

2.1 Найвідоміші індекси світового фондового ринку

Для якісної оцінки становища ринку цінних паперів і кількісної оцінки його динаміки зручно використовувати індекси, які є індикаторами ринку і відображають макроекономічні процеси. Під час нестабільності в економіці індекси падають, якщо ж спостерігається економічний ріст - індекси ростуть.

Залежно від вибору цінних паперів, інформація про які використовується для обчислення індексу, він може характеризувати фондовий ринок в цілому, ринок груп цінних паперів (ринок державних цінних паперів, ринок облігацій, ринок акцій і т.д.), ринок цінних паперів галузі (транспорту, телекомунікацій, нафтогазового комплексу і т.д.). Зіставлення динаміки поведінки цих індексів дає можливість спостерігати за змінами стану будь-якої галузі стосовно економіки в цілому.

Індекси розроблені для різних фінансових інструментів, таких як акції, боргові цінні папери, іноземна валюта та ін., проте індекси на акції (біржові фондові індекси) є найбільш відомими. Біржові фондові індекси є середніми або середньозваженими показниками курсів цінних паперів, (як правило, акцій), що дають уяву про стан і динаміку фондового ринку.

Біржовий фондовий індекс - показник, який визначає зведений курс групи лістингових цінних паперів, що котируються на фондовій біржі [5].

Більша половина фондових індексів належить до однієї з двох груп: капіталізовані і цінові індекси.

Капіталізовані індекси - це тип індексів, які вимірюють загальну капіталізацію підприємств, цінні папери яких використовуються для розрахунку індексу на конкретну дату. (Капіталізація - це добуток ринкової вартості цінних паперів і їх чисельності, що перебуває в обігу). До капіталізованих індексів належать індекси "Standart and Poors", зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі, індекси газети "Mos-kow News" тощо. Наприклад, "Standart and Poors" розраховується за формолую:

де n -- кількість корпорацій; Qi -- кількість акцій і-ї корпорації; Pi -- ціна акції і-ї корпорації.

Цінові індекси вираховуються як середнє арифметичне вартості акцій компанії, що входять у базовий список індексу. До цінових індексів відносять індекс Доу-Джонса ("Dow-Jones"), індекс фондової біржі у м. Токіо (Японський індекс Nikkey-225), Американської фондової біржі - АМЕХ та ін. Наприклад, індекс Доу-Джонса розраховується за формулою:

де k -- корегуючий коефіцієнт (дільник), який змінюється залежно від подрібнення акцій (зменшення номіналу в результаті збільшення акцій в обігу); Аі -- курс акцій і-ї компанії.

Біржові індекси є цифровими статистичними показниками, що виражають (у відсотках) послідовні зміни певних явищ і уже понад сто років використовують для інтегральної оцінки стану фінансового ринку. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тенденція всього ринку. Саме для цього практично всі біржі мають власні системи агрегатних індексів, які відображають рівень і динаміку цін на певний пакет акцій. Як правило, цей пакет складається з акцій компаній, що належать до різних галузей промисловості та фінансової сфери. При цьому акції мають входити до лістингу біржі, тобто внесені до переліку цінних паперів, що котируються на фондовій біржі.

Індекс - це відношення порівнюваної величини до певної величини, яку приймають за базу. Кожен індекс має такі характеристики:

1. Список індексу (набір акцій - представників).

2. Базисне значення індексу - це значення на початок розрахунку індексу, тобто на початок базисного періоду. Базою індексу є вибірка підприємств - емітентів, ринкові вартості акцій яких використовуються для розрахунку індексу. Підприємства, що входять до бази індексу, мають визначати розвиток галузі чи економіки в цілому, а також відрізнятись надійністю та стійкістю. Коливання цін на акції цих підприємств мають тісно взаємодіяти з загальними тенденціями зміни ринкових цін.

3. Статистична база (дані про кількість акцій, показники фінансової звітності підприємств, емітентів тощо).

4. Види ваг до курсових вартостей акцій - це вид зважування, яке може проводитись за ринковою вартістю акцій або за ринковою капіталізацією корпорацій, що входять до бази індексу.

5. Метод зведення до середнього (метод усереднення) - це метод використання середніх арифметичних та середніх геометричних вибраних значень.

Біржові індекси іноді розраховуються як середньозважена величина, що визначається з урахуванням не тільки відносних змін, а й абсолютної ціни акцій компаній, які створюють кошик індексу. Для того щоб фондовий ринок більш точно відображав об'єктивні процеси на ринку цінних паперів, необхідно правильно використовувати методику розрахунку фондових індексів, розглядаючи яку, необхідно відповісти на такі запитання:

- за якими формулами вираховувати фондові індекси;

- яким вимогам має відповідати інформація, що використовується при розрахунку індексу;

- яким чином здійснюється коректування формул для розрахунку індексів у виникненні окремих корпоративних подій.

У світовій практиці використовують чотири методологічних прийоми для побудови опосередкованих індексів зміни курсів акцій, що ґрунтуються на розрахунках за відповідний період:

1) темпів зміни середньої арифметичної величини ціни акцій певної кількості вибраних корпорацій (індекс Доу-Джонса);

2) темпів зростання (зниження) середньозваженої (за кількістю акцій в обігу) ціни переважної більшості акцій корпорацій (індекси "Стандарт енд Пурз=Б&Р та "Уілшир-5000");

3) середньоарифметичного значення темпів приросту (зниження) цін акцій (Торіх - Японія);

4) середньогеометричного значення темпів зміни цін акцій (індекс "Велью Лайн").

Зміну значень індексів розглядають як показник попиту на ринку. Зростання чи падіння значення індексу на одному ринку часто впливає на стан попиту на іншому.

Фондові індекси дуже різноманітні, але всі вони узагальнюють ситуацію зі зміною курсової вартості тих чи інших цінних паперів.

Основні риси фондових індексів:

1) номенклатура цінних паперів (може визначатися як видами цінних паперів, що аналізуються, так і колом емітентів, які відрізняються, наприклад, за родом своєї діяльності або ще за якимись ознаками);

2) спосіб усереднення інформації;

3) курс, що вивчається (купівлі, продажу, середній);

4) база порівняння (якщо порівнюється поточний момент із попереднім, то такий індекс називають ланцюговим, якщо за певним часом - базисним).

Обмеження у використанні індексів:

індекси демонструють лише кількісні зміни, але не відображають якісних аспектів, тобто не розкривають причин, що стоять за зміною цін;

- індекси не зберігають вартості утриманих сум, (не враховують дивіденду);

- потребують періодичного коригування компонентів;

- індексами можна маніпулювати;

- зміни в ринкових цінах акцій, які фіксуються фондовими індексами, приблизно відображають інтенсивність торгівлі акціями на ринку.

Роль фондових індексів виражається у функціях, які вони виконують (рис. 1).

Рис. 1. Функції фондових індексів

1) діагностична - здатність системи індексів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складників. Механізм зміни індексу дуже простий - зростання або зниження рентабельності виробництва в галузі миттєво відображається на котирувальній ціні відповідних акцій, що, у свою чергу, позначається на рівні біржового індексу галузі.

Індекси є засобом демонстрацій темпу просування ринку. Вони дають змогу інвесторам і торгівцям бачити тенденції, які складаються на ринку, і простежувати швидкість розвитку цих тенденцій.

Індекси доповнюються спеціальними економічними параметрами: нормою позикового відсотка; станом державного бюджету; співвідношенням торговельного і валютного балансів і входять до системи економічного моніторингу стану національної економіки, тому індекси часто називають індексами ділової активності;

2) індикативна - передбачає наявність об'єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку, яка допомагає:

- ефективно провести аналіз і спрогнозувати як короткострокові, так і довгострокові зміни на ринку цінних паперів;

- вибрати інвестиційні стратегії для великих інституційних інвесторів - пенсійних фондів, страхових та інвестиційних компаній;

- стати орієнтиром при оцінюванні ефективності управління портфелем цінних паперів - розрахувавши динаміку ринкової вартості свого портфеля акцій за будь-який проміжок часу, інвестор може зробити обґрунтовані висновки, наскільки вибрана ним стратегія є ефективною (портфельний індекс вищий, нижчий від фондового чи дорівнює йому) та внести корективи у свою поведінку на ринку, якщо це необхідно;

3) спекулятивна - проявляється у використанні біржових індексів, як базового активу, при укладанні ф'ючерсних контрактів і купівлі опціонів. Щоб спекулювати на такому ринку, можна взагалі не володіти цінними паперами, укладаючи термінові угоди при зміні значення індексу протягом дня або іншого короткострокового періоду.

За територіальною ознакою фондові індекси поділяють на:

- інтернаціональні - характеризують стан світового фінансового ринку або його певні географічні сектори (Європу, Північну Америку, Далекий Схід тощо);

- національні - відображають активність національного ринку акцій;

- секторні - відображають стан певного внутрішнього ринку, наприклад, ринку акцій, що котируються на певній біржі;

- субсекторні - характеризують активність у певній галузі економіки.

Серед найбільших груп індексів можна назвати національні (загальноринкові) та субсекторні (галузеві) індекси.

Загальноринкові індекси, як правило, охоплюють від 70 до 90 % обсягу капіталізації ринку, за даними якого вони обчислюються.

Важливе значення мають також індекси "блакитних фішок", що являють собою показники змін цін на акції невеликої кількості найбільших компаній, обсяг торгівлі якими складає левову частку того чи іншого ринку.

Методологія розрахунку індексів динамічно відображає процеси, що відбуваються на фондових ринках, перш за все глобалізацію економік і рух капіталів.

У зв'язку з цим особливу групу індексів складають так звані міжнародні індекси. Метою створення міжнародних фондових індексів була необхідність вирішення проблеми зіставлення динаміки ринків на базі єдиної методології розрахунку індексів, єдиних критеріїв вибору акцій, що входять до складу індексу, а також реалізація можливості групових зіставлень в тому випадку, коли групові індекси можуть бути методологічно порівнянні.

Однією з найважливіших цілей створення міжнародних фондових індексів є формування відповідної інформації для прийняття інвестиційних рішень міжнародними інвесторами.

Сімейство індексів Morgan Stanley Capital International (MSCI)

Сімейство індексів Morgan Stanley Capital International (MSCI) являє собою одне з найбільш відомих родин індексів, на які орієнтується значна частина інвесторів, що діють на міжнародних ринках.

Дані індекси розраховуються як по окремих країнах, по групах країн, по регіонах, по секторах економіки, так і по світу (зведений індекс).

MSCI Country Index розраховується за акціями кожної з 51 країн, включених в розрахунок. Відбір акцій у розрахунок країнових індексів здійснюється на базі наступного алгоритму. До розгляду приймаються акції, що котируються на біржі. Вони розбиваються за групами галузей. З кожної групи відбираються акції, ранжуються, далі до розгляду приймаються акції, сумарна капіталізація яких дорівнює 60% загальної капіталізації. Потім виключаються акції з низькою ліквідністю і перехресним володінням.

MSCI Al Country Indexes - індекси, що розраховуються в цілому по всім ринкам (розвиненим і що формуються), а також по окремих регіонах. Наприклад, MSCI World Index Free включає акції компаній як розвинутих, так і цих ринків 49 країн.

MSCI Developed Market Index - індекс, у розрахунок якого входять акції 24 країн, що мають розвинені фондові ринки.

MSCI Emerging Market Index - індекс, у розрахунок якого входять акції 27 країн, що відносяться до формується ринків.

Методика розрахунку індексів MSCI спирається на спосіб зваженої капіталізації на базі формули Ласпейреса.

Знаючи про те, що розрахунок всіх індексів здійснюється за єдиною методологією, інвестори можуть брати зіставні рішення по ринках, регіонам, секторах. Відповідно можливе проведення коректного порівняльного аналізу динаміки ринків.

Сімейство глобальних індексів Dow Jones Global Indexes

У рамках зазначеного сімейства індексів розраховуються індекси за країною, по групах країн, світовий індекс Доу-Джонса. У розрахунок світового глобального індексу Доу-Джонса входять акції 2856 компаній з 29 країн світу, у тому числі 728 американських, 199 компаній з Великобританії, 504 японських компанії. Крім того, індексу цього сімейства розраховуються за секторами економіки.

У Європі це індекси групи Dow Jones STOXX, мета створення якої - забезпечення певних стандартів для вимірювання динаміки та стану фондового ринку та створення ліквідної бази для похідних інструментів як в європейській зоні, так і в зоні дії євро.

Всі індекси цієї групи розраховуються на єдиній методологічній базі і є капіталізаційної-зваженими, що розраховується на базі формули Ласпейреса.

У рамках цього сімейства індексів розраховуються наступні індекси:

Dow Jones STOXX - на базі першокласних акцій («блакитних фішок») компаній з 16 європейських країн;

Dow Jones STOXX 50 (50 компаній з лідируючих секторів економіки в 16 європейських країнах);

Dow Jones EURO STOXX («блакитні фішки» - акції компаній з країн зони євро);

Dow Jones EURO STOXX 50 (на базі 50 компаній країн, що входять в зону євро).

Крім того, в рамках цього сімейства індексів розраховуються індекси по 19 секторам економіки, такі, наприклад, як Dow Jones STOXX Auto, Dow Jones STOXX Bank і т.д.

Індекси сімейства FTSE All - World Index Series

На даний сімейство входять такі відомі індекси, як FTSE All - World Index (2274 акції), FTSE World Index (1880 акцій), FTSE World Europe (578 акцій), All World Developed (1673 акції), All - World All Emerging (601 акція).

У рамках цього сімейства розроблено низку регіональних індексів, таких, як Americas (706 акцій), North Amerika (592 акції), Europe (649 акцій), Eurobloc (314 акцій), Asia Pasific (810 акцій), Middle East & Africa.

Поряд з регіональними індексами розраховуються і країнові індекси. Наприклад, у розрахунок країнової індексу по Росії включено 9 акцій, Німеччині - 37, США - 499, Китаю - 45, Японії - 332.

У рамках сімейства FTSE All - World Index Series розраховуються також індекси за секторами економіки - FTSE Industry Sectors, при цьому виділяється 10 секторів економіки. Наприклад, у розрахунок індексу з фінансового сектору Financials включено 364 акції, а в розрахунок сектора Ciclical Cons Goods - 85 акцій.

FTSE Global Stock Market Sectors

У рамках цього сімейства індексів виділяються 11 секторів економіки, по кожному з яких і розраховуються індекси. У розрахунок кожного з 11 індексів входять 30, 40 або 50 акцій компаній - світових лідерів з найбільшим показником капіталізації і є найбільш ліквідними. Кожен індекс охоплює близько 90% капіталізації сектора. Виділено наступні сектори, за якими розраховуються індекси Autos (30 акцій), Banks (50), Basic Industries (50), Energy (30), Financial (50), General Industries (50), Media (40), Pharmaceuticals (30), Technology (50), Telecoms (30), Utilities (50).

Індекси акцій нових ринків

Відображаючи поява так званих нових ринків, створених для акцій молодих, динамічних компаній, було створено і підтримується Німецькою біржею сімейство індексів нового ринку. Воно включає наступні індекси:

EURO. NM All Share Index - у його розрахунку приймають участь всі акції нового ринку, що котируються на біржах Амстердама, Брюсселя, Франкфурта і Парижа, тобто на тих біржах, де існують секції нового ринку;

EURO. NM Belgium Index - для бельгійського фондового ринку;

Neuer Markt NEMAX 50 Index - для німецького фондового ринку;

NMAX Index - для фондового ринку Нідерландів;

Nouveau Marche Index - для французького фондового ринку.

Кожен з цих 5 індексів розраховується як ціновий, так і індекс повної доходності, тобто індекс, який приймає до уваги дивіденди.

2.2 Індекси українських акцій

Українські фондові індекси почали поширюватися на початку 1997 року. У наш час будь-яка велика компанія, що управляє має свій індикатор, за яким визначає загальний стан фондового ринку або тільки тих сегментів, в яких має сформовані портфелі. Найбільш відомі з цих індексів, розроблені організаторами торгів або великими фондовими компаніями, використовуються аналітиками при прогнозах фондового ринку в цілому. Однак результати цієї аналітики не завжди дійсно відображають загальну динаміку ринків акцій та облігацій.

В ідеалі, індекс повинен максимально точно відображати динаміку ринку цінних паперів або, хоча б, того сегменту, який він розглядає. Українські фондові індекси поділяються на кілька груп. Існують як галузеві індекси, що розглядають акції або облігації який-небудь однієї галузі, так і сегментні індекси, які розглядають будь-який вид цінних паперів (більшість індексів фондового ринку України саме такі, є і індекси з більш дрібним охопленням; індекси підгруп цінних паперів поширені , в основному, на ринку облігацій, де корпоративні облігації розглядаються окремо від муніципальних або державних боргових інструментів). Індекси, які б охоплювали весь фондовий ринок у цілому, в Україні і взагалі у світі практично не поширені через те, що облігації з точки зору технічного аналізу - інструмент з дуже специфічною динамікою. Динаміка облігацій, особливо якщо брати загальну прибутковість облігації, різко відрізняється від динаміки акцій, тому результат створення такого загального індексу було б сумнівним. Також українські і фондові індекси зарубіжних ринків можна поділяти за ступенем охоплення аналізованого сегменти: це можуть бути як індекси лідерів ринку, так і індекси, що розглядають ринок в цілому. В Україні, в основному, поширені індекси лідерів ринку [8]. Методики розрахунку індексів дуже схожі. Головні розбіжності криються у джерелах отримання інформації про ринкову ціну акцій, що викликані відсутністю єдиного центру котирування. Фактично українські фондові індекси є індикатором руху коштів іноземних інвесторів на українському ринку. Іноземний капітал іде на Україну - і фондові індекси починають ростити.

Збіг у поведінці індексів може служити доказом аналогічності підходу до цієї проблеми з боку різних творців індексів.

В Україні фондові індекси регулюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НКЦПФР відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та покладених на неї завдань здійснює регулювання діяльності уповноважених рейтингових агентств, зокрема, видає уповноваженим рейтинговим агентствам свідоцтво про включення до державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, визначає перелік міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов'язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів, встановлює порядок ведення та веде державний реєстр уповноважених рейтингових агентств, встановлює правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за національною шкалою, встановлює порядок подання Рейтинговим агентством інформації до НКЦПФР, встановлює відповідність рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств рівням за національною шкалою та узагальнює досвід та практику діяльності рейтингових агентств і забезпечує публічність визначених рейтингових оцінок.

За даними НБУ, Україна з кожним роком все більше інтегрується в світову фінансову систему, а отже, і її фінансовий та фондовий ринки адекватніше починають реагувати на загальносвітові економічні процеси.

По суті, найважливішим показником при аналізі фондового ринку є його дохідність. Якщо порівняти волатильність фондового індексу ПФТС з волатильністю провідних індексів світу, отримаємо результати, що підносять український фондовий ринок на найвищий щабель спекулятивної привабливості (Рисунок 2).



Рис. 2. Динаміка індексу ПФТС

Індекс фондової біржі ПФТС є найважливішим індикатором фондового ринку України. Дата 1 жовтня 1997 року є базовим періодом, з якого починається розрахунок індексу. На сьогоднішній момент це єдиний український фондовий індекс, який представлений у списках основних біржових індексів світу. Індекс ПФТС - український фондовий індекс, який розраховується щодня за результатами торгів на фондовій біржі ПФТС (Перша Фондова Торговельна Система) на основі середньозваженої ціни по угодах. Станом на серпень 2007 року індекс ПФТС мав значення в районі 1000. Після світової фінансової кризи в 2008 році індекс істотно впав і в липні 2010 року наближався до 800 пунктів. У «індексний кошик» входять найбільш ліквідні акції, по яких відбувається найбільше число угод. Індекс ПФТС визнаний світовим співтовариством як показник ринку цінних паперів України.

Фондова біржа ПФТС - найбільша біржа цінних паперів України, утворена на основі донецької Позабіржової Фондової Торговельної Системи. У 1998 році Позабіржова торгова система була перетворена в Фондову біржу ПФТС і змінила дислокацію з Донецька на Київ. Індекс розглядає лідерів ринку, відібраних з лістингу 1 рівня. Індексний кошик переглядається індексного комісією ПФТС раз на місяць, як і у більшості світових біржових індексів. Вона повинна складатися з компаній, що відносяться до семи галузях: електроенергетиці, металургії, фінансах, нафтогазової галузі, телекомунікацій, машинобудування та хімічної промисловості.

Індекс фондової біржі ПФТС є процентним зваженим, подібні методики розрахунку широко поширені серед біржових індексів світу. Індекс ПФТС є процентну величину приросту середньозважених цін перерахованих акцій по відношенню до значення середньозважених цін на момент базового періоду розрахунку. Тобто, враховується не весь обсяг емісії, а лише той обсяг, який доступний для покупки на фондовій біржі ПФТС; ті акції, які знаходяться в руках у стратегічних інвесторів (пакети акцій), не враховуються. Відповідно, в індексний кошик не допускаються акції, обсяги емісій яких перебувають повністю в руках держави або стратегічних інвесторів.

Індекс ПФТС став відомий у всьому світі в 2007 році, коли він зайняв з приросту за рік друге місце серед біржових індексів світу, поступившись лише китайському індексу Шанхайської фондової біржі. Однак у наступному, 2008 році в Україні настала рецесія, у зв'язку з чим вже навесні почався обвал фондового ринку. За підсумками 2008 року індекс фондової біржі ПФТС виявився вже в числі лідерів падіння, а не зростання. Хоча за період кризи основний фондовий індекс України показав велику стійкість, ніж багато інших світових біржові індекси - індекси європейських фондових ринків і індекси більш розвинених економічно країн СНД - Росії та Казахстану.

Ще одним відомим індексом в Україні є індекс Української Біржі (UX). Цей індекс почав розраховуватись з 26 березня 2009 року. Індекс українських акцій, що розраховується Українською біржею, - перший в Україні онлайн- індекс, значення якого публікується кожні 15 секунд і транслюється усім учасникам торгів через біржовий термінал та сайт біржі. Склад індексної корзини складається індексним комітетом біржі і переглядається один раз в квартал[11]. На сьогодні вона складається з 10 найбільш ліквідних акцій українського ринку. До цього списку ввійшли цінні папери таких підприємств: «Алчевський металургійний комбінат», «Авдіївський коксохімічний завод», «Азовсталь», «Райффайзен Банк Аваль», «Центренерго, Донбасенерго», «Єнакієвський металургійний завод», «Мотор Січ», «Укрнафта», «Укрсоцбанк». Динаміка індексу UX представлена на Графіку.

Як видно з графіку індекс Української Біржі набуває свого максимального значення в 01.03.2011 року (2962,58 пункти), що свідчить про позитивний стан фондового ринку України на той час і зміна цього індексу становила 45,52 %. Найменше значення цього індексу за весь період його існування спостерігалось 8 червня 2012 року. Зміна цього індексу на той час становила - -60,69 %. З початку досліджуваного періоду до квітня 2011 року спостерігається зростання значення індексу. З кінця квітня 2011 року спостерігається зниження значення індексу Української біржі.



2.3 Розрахунок основних індексів фондової біржі

Індекс українських акцій (iндекс UX)

Індекс (I_n) розраховується як відношення сумарної ринкової капіталізації цінних паперів (MC_n), що включені до списку для розрахунку індекса (далі - Список цінних паперів), до сумарної ринкової капіталізації цінних паперів на початкову дату (MC₁), помножене на значення індекса на початкову дату (I₁) та на поправочный коефіцієнт (Z_n):

MC_n - сума ринкових капіталізацій акцій на поточний час в українських гривнях:

Де W_i - поправочний коефіцієнт, що враховує кількість i-тих акцій в вільному обігу (коефіцієнт free-float),

С_i - коефіцієнт, обмедуючий частку капіталізації i-ой акції (ваговий коефіцієнт);

Q_i - загальна кількість i-их акцій,

P_i - ціна i-тої акції в гривнях на момент розрахунку n,

N - число акцій в Списку цінних паперів.

Розрахунов вагових коефіцієнтів

Частка вартості цінних паперів (далі - Питома вага) по каждному цінному паперу з Списку цінних паперів в сумарної вартості вказанних цінних паперів розраховується за формулою:



Питома вага цінних паперів одного емітента розраховується як сума питомих ваг акцій всіх категорій даного емітента зі Списку цінних паперів.

Для обмеження величини впливу на індекс акцій окремих емітентів встановлено вимогу - питома вага цінних паперів кожного емітента не повинен перевищувати 20% (S = 20%) станом на день складання Списку цінних паперів.

Для виконання обмежень служать коефіцієнти Сi.

Коефіцієнти Сі переглядаються за наступною методикою. Нехай у n-тий день діють «старі» коефіцієнти Сn, i, в (n + 1) -ий день вводяться нові коефіцієнти Сn + 1, i. Нові коефіцієнти визначаються за підсумками торгів дня n наступній ітераційної процедурою.

Крок 1. Розраховуються частки цінних паперів емітентів без обмежуючих коефіцієнтів С_n,i:

,

,

де k - число включенних до індексу видів ціних паперів i-того эмітента

Розраховується кількість эмітентів, для яких . Назвемо такі емітенти обмежуючими. Нехай кількість таких емітентів дорівнює M⁽¹⁾.

Крок 2. Розраховується допоміжна величина з умови:



,

де сума в знаменнику () розраховується по емітентах, котрі ввійшли в число обмежуються.

Крок 3. Визначаються частки вартості цінних паперів емітентів

за умови, що для кожного з обмежуючих емітентів Mcap_n,i=X⁽¹⁾. Новий список обмежуючих емітентів включає емітенти, для яких . Якщо новий список не збігається з попереднім (містить більше емітентів), то повторюємо крок 2 з новим списком обмежуваних емітентів. Інакше переходимо до кроку 4, при цьому по завершенні k ітерацій є остаточний список обмежуваних емітентів та розрахована в останній ітерації величина X=X^(k).

Крок 4. Для обмежуваних емітентів визначаються коефіцієнти

,



для інших С_n+1,i = 1.

індекс ПФТС

Iндекс розраховується за принципом ринкового зважування, що використовує метод арифметичної середньої. При розрахунку індексу враховуються всі угоди, що були зареєстровані в ПФТС та задовольняють наведеним нижче умовам.

Капіталізація розраховується за наступною формулою:

MC(i,t) = Q(і) х Pl(i,t,)

де Q(i) - кількість звичайних акцій, випущених даним емітентом. Дана методика не розподіляє державну та недержавну частку акцій; Pl(i,t) - ціна останньої угоди і акції в поточному періоді, якщо вона задовольняє наступній умові:

B(i,t) <= Pl(i,t) <= A(i,t),

де

B(i,t) - значення найкращої (найвищої) ціни купівлі;

A(i,t) - значення найкращої (найнижчої) ціни продажу.

Якщо ціна останньої угоди за поточний період не відповідає наведеній вище умові, то для щотижневого ПФТС-індексу за основу береться ціна попередньої угоди за поточний період, що відповідає наведеній вище умові. Для погодинного, щоденного та іншого ПФТС-індексу при відсутності зареєстрованої угоди по даній акції за поточний період береться ціна, що розраховується за формулою:

Pl(i,t) = (B(i,t) + A(i,t))/2



де

B(i,t) - значення найкращої (найвищої) ціни купівлі на закриття торгової сесії ПФТС;

A(i,t) - значення найкращої (найнижчої) ціни продажу на закриття торгової сесії ПФТС;

3) ? MC(i,b) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) переліку підприємств індексу в базовому періоді.

Статистична база

Iндекс розраховується на основі офіційних результатів або поточних торгів в ПФТС.

Поновлення Списку індексу

Для того, щоб запобігти різкому скачку індексу при зміні переліку акцій, що входять до індексу, в поточному періоді індекс розраховується за новим переліком.

Об'єктивність та правильність розрахунку ПФТС-індексу забезпечується чіткою методикою та тим, що первинна інформація для розрахунку індексу є відкритою та рівнодоступною для всіх зацікавлених осіб.

При зіставленні будь-яких даних, що характеризують економічні явища чи процеси у часі і просторі, широко використовуються відносні статистичні показники - індекси. Біржові індекси - це середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового ринку.

Індекс фондового ринку є свого роду вимірювальним інструментом, що дозволяє інвестору виносити судження про стан ринку в цілому. Побудувати індекс можна різними способами, тому одночасно можуть існувати кілька індексів одного і того ж ринку. Це дозволяє оцінювати ринок з різних точок зору. Таким чином, фондові індекси є невід'ємним структурним елементом фінансової системи країни. Окрім традиційних функцій агрегованих індикаторів цінних паперів, індекси використовуються в якості бази для створення похідних фінансових інструментів, застосовуються в галузі управління активами, грають значну роль в оцінці макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в країні.

Найвідоміші індекси світового фінансового ринку - це: індекс Доу-Джонса - історично перший і найбільш відомий понадбіржовий індекс, запропонований у 1884 р. Чарльзом X. Доу і Едуардом Д. Джонсом. Розраховується за цінами акцій 12 найбільших американських компаній. Та "Standart and Poors" - зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі.

До найвідоміших індексів української фондової біржі належать: індекс фондової біржі ПФТС - є індикатором фондового ринку України (на сьогоднішній момент це єдиний український фондовий індекс, який представлений у списках основних біржових індексів світу); індекс Української Біржі (індекс українських акцій, що розраховується Українською біржею, - перший в Україні онлайн- індекс, значення якого публікується кожні 15 секунд і транслюється усім учасникам торгів через біржовий термінал та сайт біржі).

Размещено на Allbest.ru

...