Сучасні тенденції міжнародних ринків деривативів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічний факультет

Кафедра міжнародної економіки та маркетингу

Самостійна робота

з дисципліни "Міжнародні фінанси"

на тему:

Сучасні тенденції міжнародних ринків деривативів

Київ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Сутність та види деривативів у системі фінансових інструментів

2. Структура світового ринку похідних фінансових інструментів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

дериватив цінний біржовий валютний

Розвиток світової економіки проявляється у постійному ускладненні зв'язків між її структурними елементами та підвищенні ролі глобального ринку цінних паперів у забезпеченні міжнародного руху капіталу. Зростання рівня інтернаціоналізації виробництва, поглиблення економічних зв'язків між національними ринками, розвиток міжнародної торгівлі та фінансова глобалізація обумовлюють потребу в нових інструментах інвестування та мінімізації ризиків. Вищевказані тенденції трансформації світового господарства обумовлюють швидкий розвиток світового ринку похідних цінних паперів, який протягом останніх десятиріч перетворився на важливу складову міжнародного фінансового ринку. Світова фінансова криза також внесла свої корективи у формування сучасного ринку деривативів.

Сутність, функції різних видів похідних цінних паперів, а також закономірності розвитку міжнародного ринку деривативів були висвітлені як у вітчизняній, так і в зарубіжній економічній літературі. Належне місце в розробці даної наукової тематики займають праці Буреніна А.Н., Глущенко А.С., Джонса Ф.Дж, Модільяні Ф.П., Примостки Л.О., Фабоззі Ф.Дж.,

Мета роботи полягає у дослідженні особливостей та тенденцій розвитку світового ринку похідних цінних паперів. Завдання дослідження підпорядковані досягненню поставленої мети і спрямовані на: вивчення специфіки формування світового ринку деривативів, визначення сутності та ролі деривативів на сучасному світовому ринку цінних паперів; аналіз основних видів фінансових деривативів та продуктових ліній фінансових деривативів; дослідження регіональної структури світового біржового ринку похідних цінних паперів та динаміки світового ринку деривативів; аналіз динаміки світових ринків процентних деривативів та валютних деривативів, а також їх структури.

1. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ДЕРИВАТИВІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Однією з форм міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля фінансовими інструментами, яка охоплює торгівлю валютою і цінними паперами, дериватами, кредитами та міжнародні розрахунки. У міжнародній практиці вона реалізується через систему валютно-фінансових відносин, яка містить валютну і фінансову складові. Міжнародна торгівля фінансовими інструментами як форма міжнародних економічних відносин має свої особливості, оскільки охоплює власне торгівлю специфічними товарами (валюта, цінні папери тощо) та забезпечує обслуговування міжнародного руху товарів і факторів виробництва. Класифікація фінансових інструментів відносить деривативи до вторинних фінансових інструментів, тоді як первинні фінансові інструменти - це грошові кошти, цінні папери, кредиторська і дебіторська заборгованість по поточних операціях[4].

Дефініція «деривативи» або «дериватив» походить від англійського «derivative»- «похідний», «вторинний», яке у свою чергу походить від латинського «derivare»-«відводити», «проводити».

Дериватив - це фінансовий контракт між двома або більше сторонами, який ґрунтується на майбутньої вартості базового активу. До базового активу можна віднести товарно-сировинну продукцію, а також практично будь-які фінансові індикатори або фінансові інструменти. Існують деривативи, які основані на боргових інструментах, відсоткових ставках, фондових індексах, інструментах грошового ринку, валютах або інших деривативних контрактах. Деривативи ще називають похідними фінансовими інструментами, тому що ціноутворення деривативів залежить від зміни цін на базові активи, які лежать в основі цих похідних інструментів[3].

Деривативи мають дуже велике значення для управління ризиками, оскільки дозволяють розділяти з і обмежувати. Деривативи використовують для перенесення елементів ризику і, таким чином, можуть служити певною формою страховки. Ефективність фінансових деривативів пояснюється тим, що вони надають фінансовим установам можливість виконувати хеджування, тобто здійснювати фінансові операції, що знижують або усувають ризики.

Наразі існує чотири основних види деривативів:

форвардні контракти (forwards)

фьючерсні контракти (futures)

опціонні контракти (options)

свопи (swaps)

Форвардні контракти - це угоди між двома сторонами про участь у фінансової угоді на певну дату в майбутньому. Головна особливість форвардів у тому, що торгуються вони поза біржою, або позабіржова торгівля (Over-The-Counter). Умови угоди, ціни, кількості і якості товару залишаються конфіденціальними. Наразі це поняття використовується стосовно ринків, які не мають конкретного місцезнаходження, на яких торгівля регулюється менш суворо і які можуть бути за своїм характером міжнародними. Угоди на них укладаються безпосередньо між принципіалом і дилером по телефону або через комп'ютерну мережу на відміну від торгів на біржі.

Фьючерсні контракти - угода між продавцем і покупцем про купівлю-продаж певного активу на фіксовану дату. Ціна контракту, що змінюється залежно від кон'юнктури ринку, фіксується в момент здійснення операції. Оскільки контракт має стандартну специфікацію, обидві сторони знають, що торгується. Такі контракти складаються виключно на біржах. Ціна фьючерсного контракту встановлюється в залі біржі у процесі відкритого вигукування покупцями і продавцями своїх замовлень і котирувань. На сучасних ринках деталі контрактів, крім того, визначаються в електронному вигляді в автоматизованій торговельній системі. Інформація про операцію, а саме сплачена ціна, буде доступна кожному в залі. Прозорість цін - одна з головних відмінностей ф'ючерсних контрактів від форвардних, ціни на які є конфіденційними.

Опціонні контракти - контракт, який дає право, але не зобов'язує купити або продати певний базовий інструмент або актив за певною ціною - ціною виконання - в певну майбутню дату - дату закінчення терміну - або до її настання. Оскільки право купувати або продавати фінансовий інструмент за певною ціною також має свою вартість, власник опціону готовий заплатити за це певну суму - премію[3].

Існує два види опціонних контрактів: американські опціони, якими можна скористатися в будь-який час до закінчення терміну дії контракту, і європейські опціони, якими можна скористатися тільки в день закінчення терміну дії контракту[7].

Своп - це одночасна купівля і продаж одного і того ж базового активу або зобов'язання на еквівалентну суму, при якій обмін фінансовими умовами забезпечує обом сторонам угоди певний виграш. Зростання обороту за свопами і позабіржовий опціонах останнім часом був пов'язаний з їх все більш широким використанням урядами, міжнародними організаціями, і великими інституційними і фінансовими інвесторами. Ці учасники учасники ринку деривативів використовують похідні інструменти в наступних цілях:

зниження вартості міжнародного фінансування

забезпечення більш сприятливих валютних курсів на міжнародних ринках

хеджування цінних ризиків

диверсифікація джерел фінансування та управління ризиками[3].

2. СТРУКТУРА СВІТОВОГО РИНКУ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Міжнародний ринок цінних паперів має більш ніж вікову історію, натомість міжнародний ринок деривативів налічує кілька десятиліть. Сукупність багатьох економічних та політичних процесів, що протікали в 1970-х роках, привели до появи та подальшого бурхливого розвитку цього ринку, який неможливо розглядати відокремлено від фінансових інновацій на ринку капіталів.

Торгівля похідними фінансовими інструментами може здійснюватися на біржі, поза біржою або через систему автоматизованого пошуку співпадаючих наказів. Нас цікавить торгівля деривативами на біржі(такі деривативи називаються exchange-traded derivatives) та поза біржою(over-the-counter derivatives). До біржових угод відносяться ф'ючерси, позабіржовими є форварди, зокрема, угоди FRA(Forward Rate Agreement) та свопи. Опціони можуть котируватись на біржах і бути інструментом позабіржового ринку. До інструментів позабіржового ринку у першу чергу слід віднести кредитні деривативи, більшу частину яких становлять свопи кредитного дефолту. В цілому, позабіржовий ринок надає більші можливості щодо управління фінансовими ризиками, ніж біржовий, характеризується значною кількістю різних фінансових інструментів, торговельних площадок та великою кількістю учасників[3,9].

Обсяги позабіржових угод на міжнародному ринку практично завжди суттєво перевищували обсяги біржових, а протягом останніх десятиліть частка позабіржового ринку (далі - ОТС) зросла з 60% до 90%. У 2014 році обсяг позабіржого ринку склав $650 млрд., біржового ринку - $57 млрд. згідно за таблиці 1. У 2011 року ринок ETD зменшився на 15%[2].

Набір різних продуктів одного виду деривативів називають продуктовою лінією. На сьогодні на світових біржах котируються 14 продуктових ліній: 1-2. опціони та ф'ючерси на акції; 3-4. опціони та ф'ючерси на біржові індекси; 5-6. LTIR опціони та ф'ючерси (на довгострокову процентну ставку); 7-8. STIR опціони та ф'ючерси (на короткострокову процентну ставку); 9-10. ETF опціони та ф'ючерси (на акції біржових фондів); 11-12. валютні опціони та ф'ючерси; 13-14. товарні опціони та ф'ючерси, інші опціони та ф'ючерси.

Таблиця 1

Джерело: складено автором [2]

Середня кількість продуктових ліній, що котируються на одній біржі, становить приблизно п'ять. Найбільшу кількість продуктових ліній (13) має фондова біржа Йоханнесбурга (Johannesburg Stock Exchange). На семи з 52 бірж перебуває в обігу лише один вид біржових продуктів. Більшість Азійських бірж пропонують товарні ф'ючерси. Регіональна структура біржового ринку відображена у додатку А: найбільшим ринком деривативів у 2014 році є Північноамериканський (Americas) 45%, на другому місці досить близький за обсягами Азіатсько-Тихоокеанський регіон(Asia Pacific), обсяг якого складає 33%. На останньому місці ринки Європи, Близького Сходу і Африки (EMEA - Europe, Middle East, Africa). Обсяг цього ринку - 22%. Якщо порівнювати з 2013 роком, то Американський ринок у 2014 році зріс на 1%, Азіатсько-Тихоокеанський ринок зменшився на 1%[2,9].

Залежно від базового активу деривативи поділяють на процентні; ті, в основі яких акції або фондові індекси, так звані, інструменти, пов'язані з акціями; валютні; товарні; кредитні, акційні та інші.

Структура біржових та позабіржових ринків фінансових деривативів відображена на додатку Б і додатку В відповідно. Зауважимо, що ринки окремих однотипних інструментів біржового та позабіржового ринків є порівнянними за обсягами, як наприклад ринки інструментів пов'язаних з акціями, а позабіржовий ринок процентних деривативів протягом останнього десятиліття в кілька разів перевищує біржовий. Деривативи за процентами становлять найбільший сегмент біржової та позабіржової торгівлі. Це обумовлено як важливістю хеджування процентного ризику, так і величезними обсягами позик та інвестицій, які необхідно страхувати від даного ризику фінансовим посередникам, корпораціям та інституційним інвесторам.

Валютні деривативи є другим за місткістю сегментом позабіржової торгівлі. В той час як на ринку процентних деривативів долар США та євро відіграють практично однакову роль, на ринку валютних - перше місце за обсягом укладених контрактів стабільно займає долар США, друге та третє місця відповідно займають євро та японська ієна (див. дод. Г). При цьому протягом останніх післякризових років частка угод в доларах зростала, в євро та ієні - зменшувалась.

ВИСНОВКИ

Деривативи -- це невід'ємна складова ринкових відносин. Здійснення деривативами їх основної функції -- бути механізмом хеджування цінових ризиків, є чи не найголовнішим аспектом діяльності кожного інвестора, що бажає максимізувати власні прибутки і одночасно мінімізувати ризики. Попри фінансову кризу у 2008 році, коли деривативи стали однією з причин виникнення кризи, вони активно торгуються і в теперішній час.

Проведений аналіз тенденцій розвитку світового ринку деривативів дозволив виявити зміни в ключових тенденціях його розвитку та засвідчив поступову трансформацію його структури, що спостерігається протягом останніх років. Протягом останньої чверті ХХ ст. волатильність економічного середовища суттєво підвищилася, що призвело до значного зростання фінансових ризиків і викликало як у професійних учасників ринку, так і у інституційних інвесторів, гостру потребу в нових видах похідних цінних паперів, які дали б можливість ефективно здійснювати хеджування, зменшувати втрати у разі несприятливих змін на ринку та отримувати додаткові доходи від спекулятивних операцій на ринку.

Похідні інструменти міжнародного ринку - ф'ючерси, опціони, форварди, свопи - за назвою та змістом співпадають з інструментами, що перебувають в обігу на національних ринках, однак їх випуск та обіг регламентується угодами, інструкціями та договорами, що існують на міжнародному ринку. Підтримка стабільно високих фінансових результатів діяльності вимагає від професійних учасників ринку цінних паперів та інституційних інвесторів ефективного управління ризиками та використання нових фінансових інструментів для спекуляцій на фондовому ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Derivatives Market Landscape [Електронний ресурс] // CME Group. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: https://www.cmegroup.com/trading/otc/files/derivatives-market-landscape.pdf.

Global OTC derivatives market [Електронний ресурс] // Bank for International Settlements. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.bis.org/statistics/d5_1.pdf.

The Reuters Financial Training Series. Reuters. Деривативы / The Reuters Financial Training Series. - Москва: Альпина Паблишер, 2002. - 176 с.

Методичні підходи щодо дослідження міжнародних фінансових інструментів та фондових деривативів [Електронний ресурс] // Тюха І.В.. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2787/1/2569.pdf.

Супрович Г.О. Сутність деривативів у системі фінансових інструментів [Електронний ресурс] / Супрович Г.О. // Формування ринкової економіки. 2010. № 23. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/697/1/Suprovych.pdf.

Фельдман А.Б. Производные финансовые и товарные инструменты [текст] / А.Б. Фельдман. - М.: Финансы и статистика, 2003

Фредерик С. Мишкин. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовых рынков / Фредерик С. Мишкин. - Москва: Вильямс, 2006. - 875 с.

Халл Дж.К. Опционы, фьючерсы и другие производные финансовые инструменты [текст] / Дж.К. Халл. - Москва: Изд. Дом "Вильямс", 2008

Шелудько В. Сучасні тенденції розвитку світового ринку деривативів / В. Шелудько. - 2014. - №10. - С. 81-87.

Шелудько В.М. Фінансовий ринок: [підручник] / В.М. Шелудько. - 2-ге вид. - К.: Знання, 2008

ДОДАТОК А

Джерело: складено автором за джерелом [1]

ДОДАТОК Б

Джерело:складено за джерелом [9]

ДОДАТОК В

Джерело:складено за джерелом [9]

ДОДАТОК Г

Джерело:складено за джерелом [9]

Размещено на Allbest.ru