Визначення кредитоспроможності позичальника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема : Визначення кредитоспроможності позичальника

План

Вступ

Поняття кредитоспроможності позичальника і основні показники, використовувані при її оцінці

Основні методи оцінки кредитоспроможності позичальника

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В даний час під впливом законів, що регулюють ринкові відносини, формується розгалужена мережа комерційних банків, що здійснюють комплексне кредитно - розрахункове і касове обслуговування підприємств незалежно від їх організаційно правової форми.

Банки в процесі кредитування зобов'язані всемірно сприяти формуванню ринкових відносин, зміцненню економіки і фінансів держави, обмеження необґрунтованого зростання грошової маси в обігу, запобігання інфляційних процесів і зміцненню національної валюти.

При командно-адміністративній економіці практично було відсутнє поняття «кредитоспроможність». Такий стан пояснювалося обмеженням використання товарно-грошових відносин протягом тривалого часу, а так само тим, що для кредитних відносин, які переважно розвивалися у формі прямого банківського кредиту, були характерні не економічні, а адміністративні методи управління, що відрізняються високим ступенем централізації права прийняття остаточних рішень. Це виключало необхідність оцінки кредитоспроможності позичальників при вирішенні питань про видачу позичок. Ці у сучасній економіці зміни привернули увагу до необхідності з'ясування кредитоспроможності підприємств.

Конкурентоспроможність підприємства розуміє здатність позичальника повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями ( основним боргом та відсотками ).

Визначення кредитоспроможності потрібно з позиції характеристики фінансового положення партнера для укладення договорів та виконання робіт і надання послуг, а також надання комерційного кредиту. Отже, кредитоспроможність - це сукупність матеріальних і фінансових можливостей отримання кредиту і його гранична сума, обумовлена здатністю позичальника повернути кредит вчасно і в повній сумі.

Поняття кредитоспроможності позичальника і основні показники, використовувані при її оцінці

Кредитоспроможність позичальника на відміну від платоспроможності не фіксує неплатежі за минулий період або будь-яку дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу. Ступінь неплатоспроможності в минулому є одним з формальних показників, на які спираються в оцінці кредитоспроможності клієнта. Якщо позичальник має прострочену заборгованість, а баланс ліквідний і достатній розмір власного капіталу, то разова затримка платежів банку в минулому не є підставою для висновку про некредитоспроможності клієнта. Платоспроможним можна вважати підприємство, у якого сума оборотних коштів значно перевищує розмір заборгованості. Тим самим розглянемо відмінності понять кредитоспроможності та платоспроможності в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. - «Відмінності понять кредитоспроможності та платоспроможності»

Об'єктивна оцінка фінансової стійкості позичальника та врахування можливих ризиків за кредитними операціями дозволяють банку ефективно управляти кредитними ресурсами та одержувати прибуток.

За даними російських аналітиків 35 - 40% прострочених позичок виникає в результаті недостатньо глибокого аналізу фінансового стану позичальника на попередній стадії переговорів

Світова та вітчизняна банківська практика дозволила виділити критерії кредитоспроможності клієнта, від якої банкіри повинні відштовхуватися при оцінці кредитоспроможності клієнта.

Розглянемо критерії кредитоспроможності клієнта:

1) Характер клієнта - це репутація клієнта, вона складається з тривалості функціонування клієнта в даній сфері бізнесу, його кредитна історія; репутація його партнерів у діловому світі;

2) Здатність запозичувати кошти - це наявність у клієнта права на подачу заявки на кредит, правознавства від клієнта переговорів, право підпису кредитних документів;

3) Можливість заробити кошти в ході поточної виробничої діяльності;

4) Капітал клієнта. При оцінці капіталу клієнта слід звернути увагу на два основні моменти:

Залишковість капіталу, який оцінюється на основі коефіцієнтів;

Ступінь вкладення капіталу клієнта в кредитуються операцію.

5) Забезпеченість позички. Під забезпеченістю кредиту розуміється вартість активів позичальника і конкретною величиною джерела погашення боргу (застава, банківська гарантія, порука і д.р.).

6) Умови, в яких здійснюється кредитна операція. Слід звернути увагу:

На прогноз економічної ситуації в країні, регіоні діяльності позичальника, галузі кредитуемой операції;

На облік політичних чинників.

7) Здійснення контролю. Під контролем тут розуміється наявність законодавчих і нормативних засад для здійснення клієнтом заходів, що кредитуються.

Виходячи з цих критеріїв існують певні способи визначення кредитоспроможності, які будуть розглянуті в главі II.

Основна мета аналізу кредитоспроможності - визначити здатність і готовність позичальника повернути запитувану позичку відповідно до умов кредитного договору. Банк повинен у кожному випадку визначити ступінь ризику, який він готовий взяти на себе, і розмір кредиту, який може бути наданий у даних обставинах.

Коефіцієнти, що застосовуються в практиці оцінки кредитоспроможності позичальника можна розділити на п'ять груп:

Роблячи висновки з вище викладеного можна визначити основні завдання аналізу кредитоспроможності підприємства:

Визначення фінансового стану позичальника;

Попередження кредитних ресурсів у наслідок не ефективності господарської діяльності позичальника;

Стимулювання діяльності підприємства - позичальника у напрямку підвищення її ефективності, підвищення ефективності кредитування;

Мінімізація ризиків при кредитуванні.

Основні методи оцінки кредитоспроможності позичальника

Різноманітність визначень кредитоспроможності позичальника і складність самої її оцінки обумовлюють застосування безлічі підходів до вирішення даної проблеми.

Аналіз кредитоспроможності позичальника включає цілий ряд методів:

Розглянемо більш детально основні названі способи оцінки кредитоспроможності у вітчизняній банківській практиці.

Оцінка кредитоспроможності банківських позичальників на основі фінансових коефіцієнтів.

Фінансові коефіцієнти підприємства прийнято об'єднувати в такі групи:

Основою інформації для розрахунку фінансових коефіцієнтів в банку є:

Фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства: баланс (форма № 1), звіт про прибутки і збитки (форма № 2);

Розшифровки підприємства про терміни дебіторської і кредиторської заборгованості;

Планові розрахунки підприємства: бізнес-плани, техніко-економічні обгрунтування для отримання позики, тощо

Коефіцієнти ліквідності. Ліквідність підприємства - його здатність своєчасно погашати боргові зобов'язання.

Ліквідність підприємства характеризується показниками ліквідності балансу у вигляді співвідношення активів і платіжних зобов'язань.

За ступенем ліквідності активи підприємства прийнято об'єднувати в такі групи:

1) швидко реалізованих активи - грошові кошти (ДС) і короткострокові фінансові вкладення (КФВ) з 2-го розділу балансу;

2) среднереалізуемие активи - дебіторська заборгованість (ДЗ) терміном виникнення до 12 місяців з 2-го розділу балансу:

3) повільно реалізованих активів - запаси і витрати (33) з 2 розділу балансу

4) постійні активи - необоротні активи з 1-го розділу балансу. Сюди ж можна віднести і дебіторську заборгованість терміном виникнення понад 12 місяців з 2-го розділу балансу.

Коефіцієнт абсолютної (швидкої) ліквідності (Кал) розраховують за формулою:

Нормативне значення коефіцієнта прийнято на рівні 0,2 - 0,3 (або 20 - 30%), тобто при нормальній платоспроможності підприємству вважається достатнім мати до 25% вільних грошових коштів для розрахунків за поточними боргами. Цей коефіцієнт відображає поточну платоспроможність.

Оскільки вкладення підприємства в короткострокові цінні папери вважаються активами недостатньо швидкої реалізації, то на практиці цілком можливий розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності через врахування в чисельнику дробу тільки грошових коштів.

Для з'ясування позитивних і негативних аспектів вітчизняної системи оцінки кредитоспроможності позичальника був розглянутий досвід економічно розвинених країн, а саме досвід банків Франції та Америки. І було виявлено, що українська оцінка кредитоспроможності позичальника не відстає і відповідає міжнародним нормам. Але все ж таки слід звернути увагу українським комерційним банкам на методики зарубіжних країн і частково застосовувати їх на практиці.

На нашу думку, існує якесь питання, постановка якого в країні зможе допомогти вирішенню проблеми кредитних ризиків.

У нашій країні відсутня налагоджена система збору інформації про кредитоспроможність клієнтів, а також відомостей про отримані і не погашених ними кредитах. Необхідний комплексний підхід до вирішення даної проблеми з залученням законодавчих органів з метою створення систематизованої системи спеціалізованих бюро за оцінкою кредитоспроможності підприємств. За допомогою кредитних бюро інформація про позичальника стане доступною, якісною та зручною.

Висновки

У роботі розглянуто найтиповіший підхід до оцінки фінансового стану підприємств, який застосовується провідними європейськими банками. В основі цього підходу лежить розрахунок таких основних блоків показників:

ліквідності та платоспроможності; які характеризують структуру капіталу та майна підприємства; прибутковості та самофінансування (поточні та прогнозні);оборотності. кредитоспроможність банківський фінансовий

Підкреслимо, що, оцінюючи здатність позичальника виконати тої зобов'язання у майбутньому, працівники банку розраховують не всю сукупність показників, охарактеризованих вище. Для отримання об'єктивної картини достатньо проаналізувати по одному чи кілька показників з кожного блоку. Згідно із сучасними тенденціями оцінки кредитоспроможності увага насамперед акцентується на аналізі достатності та реальності прогнозних показників балансу та фінансових результатів. У разі, якщо на підприємстві відсутні фахівці з питань планування чи бюджетування, працівники банку можуть розрахувати відповідні планові показники, виходячи з наданої позичальником інформації.

Під час визначення кредитоспроможності позичальника для надання споживчого кредиту інформація про них акумулюється у банківських бюро кредитних історій, і тут дуже важливим для позичальника є наявність позитивної кредитної історії.

Список використаних джерел

1) Банки і банківська справа: підручник для вузів / під ред. Балабанова А.І. - Вид. з ізм. - М.: Юніті, 2005. - 203 с.

2) Банківська справа: підручник для ВНЗ за напрямом «Економіка», спеціальності «Фінанси, кредит і грошовий обіг» / під. ред. В.І. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2001 - 459 с.

3) Банківська справа: підручник / Жарковський Є.П. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Омега - Л, 2004. - 96 с.

4) Банківська справа: підручник / за ред. Г.Н Бєлоглазова, Л.П. Кроливецкой. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 592 с.: Іл.

5) Банківська справа: підручник / за ред. д-ра екон. наук, проф. Г.Г. Коробової. - Вид. з ізм. - М.: Економітс', 2006. - 766 с.

6) Вострикова Л.Г. Коментар до Федерального закону «Про банки і банківську діяльність». - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЗАТ Юстіцінформ, 2007. - 192 с.

7) Ендронова В.М., Хасянова С.Ю. Зарубіжні та вітчизняні підходи до визначення кредитоспроможності позичальника. / / Фінанси. - 2002. № 10. - С. 3-8.

8) Ендронова В. М. Напрями на зниження кредитного ризику / / Банківська справа. - 2002. № 6. - С. 9-15.

9) Кірісюк Г. М., Ляховський В. С. Оцінка банком кредитоспроможності позичальника. / / Гроші і кредит. № 7, 2000. - 48 с.

10) Колесніков В.І. Банківська справа: Навчальний посібник - Фінанси і статистика, М., 2000. - 464 с.

11) Кредитний ризик: оцінка, аналіз, управління: під ред. Белякова А.В., Ломакіна Є.В. - М.: Фінанси і кредит, 2000 - 24 с.

12) Кудрявцев О. Система зниження ризиків. Кілька порад банкам. / / Фінансовий бізнес. - 1999. - № 12. С. 18-20.

13) Куштуев Л.А. Використання показників фінансової стійкості при аналізі кредитоспроможності позичальника. / / Гроші і кредит. - 1998. № 1 .- с.12.

14) Савельєва Є.В. Під яке забезпечення видається кредит / / Банківська справа. - 2006. № 3. - С. 7-10.

15) Сахарова М. О. До питання про кредитоспроможність підприємств. / / Гроші і кредит. - 1998. № 3. - С. 21.

Размещено на Allbest.ru