Страхові резерви

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему:

«Страхові резерви»



План

Вступ

1. Сутність, структура та види страхових резервів

2. Формування технічних резервів

3. Резерви із страхування життя

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Страхування є важливим фактором стимулювання економіки, господарської активності окремих суб'єктів, оскільки створює для всіх учасників рівні права, можливість отримати вигоду, бажання ризикувати, надає впевненості у розвитку підприємницької діяльності, створює нові стимули зростання продуктивності праці та забезпечення економічного розвитку.

З метою забезпечення ефективної діяльності, фінансової стійкості та високого рівня платоспроможності страхові компанії зобов'язані правильно формувати власні резерви відповідно до норм чинного законодавства, а також ретельно визначати пріоритети та зрештою вигідно інвестувати кошти, враховуючи кон'юктуру інвестиційного та страхового ринку.

Розмір сформованих страхових резервів відображає величину зобов'язань страховика перед страхувальниками за діючими на звітну дату договорами страхування. Кошти страхових резервів використовуються для виплат страхових сум і страхових відшкодувань тоді, коли для забезпечення страхових виплат страховику не вистачає поточних надходжень страхових премій. Страхові резерви, які створюються страховиками, що здійснюють загальне страхування, називаються технічними резервами. Назва відбиває специфіку цих резервів: родовий взаємозв'язок з технологією страхового процесу, який передбачає наявність необхідних коштів для відшкодування ймовірних збитків протягом всього терміну дії кожної страхової угоди. Обсяги технічних резервів відбивають обсяги чинних страхових зобов'язань страхової організації.

Страхові компанії, які здійснюють страхування життя, для забезпечення своєї діяльності формують резерви зі страхування життя. Страхові резерви із страхування життя є оцінкою вартості грошових зобов'язань страховика за договорами та майбутніх витрат для забезпечення їх виконання.

1. Сутність, структура та види страхових резервів

страховий резерв життя договор

На відміну від промислових і торговельних підприємств страхові компанії для визначення реального фінансового результату від страхової діяльності формують не тільки специфічну систему економічних показників, що містять дані про сукупність доходів та витрат страховика, а й створюють страхові резерви. Наявність специфічних фінансових резервів, які мають цільове призначення, є головною особливістю, що визначає галузеву специфіку страхової компанії.

Відповідно до природи страхування розмір страхових резервів не може бути постійною величиною, оскільки обсяг відповідальності страховика за діючими договорами постійно змінюється, що обумовлено безперервністю процесу страхування. При цьому ймовірний і ризиковий характер руху грошових коштів визначає можливість розбіжності обсягу сформованих резервів і потребою у страховій виплаті. Тому відповідно до вимог законодавства і прийнятої техніки формування страхових резервів кожен вид зобов'язань страхової компанії має покриватись відповідним страховим резервом, що закріплюється в наказі про облікову політику страхової компанії.

Страхові резерви -- грошові кошти, що утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Це пов'язано з тим, що проведення страхування зумовлює зворотність страхового циклу, оскільки потребує спочатку внесення страхової премії, а потім, через деякий час, надання страхової послуги у вигляді виплати страхового відшкодування (страхових сум). Моменти надходження страхових премій і виплати страхового відшкодування, як правило, не збігаються, це дає змогу страховику акумулювати значні кошти у вигляді страхових резервів. Розмір цих резервів на будь-який момент має бути достатнім для виконання страховиком умов договору страхування.

Міжнародний досвід розрахунку страхових резервів показує, що вони формуються за рахунок страхової премії до визначення фактичної збитковості страхової суми. Методика розрахунку страхових резервів визначається залежно від виду та строку дії договору страхування. Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, утворюються у тих валютах, у яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Структура страхових резервів та порядок їх формування

Згідно зі ст. 30 Закону про страхування страховики зобов'язані дотримуватися певних умов забезпечення платоспроможності. Однією з них є створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань. Страхові резерви -- це фонди, що утворюються страховими компаніями для забезпечення гарантій виплат страхового відшкодування і страхових сум. Вони використовуються, якщо сума виплат страхувальникам у даний операційний період перевищує поточні надходження страхових премій, а також в інших обумовлених випадках. За економічним змістом страхові резерви -- це величина відкладених страхових виплат на конкретну дату.

Відповідно до світової практики кожен вид зобов'язань страховика покривається відповідним видом страхового резерву. Визначення розмірів страхових резервів за ризиковими видами страхування і за видами страхування життя має свої відмінності. У ризикових видах страхування формуються технічні резерви, які включають резерв незароблених премій і резерви збитків і є обов'язковими для формування. Спеціальні резерви формуються компаніями, які провадять окремі види обов'язкового страхування (обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду), і умови проведення яких потребують додаткових гарантій, а у страхуванні життя формуються математичні резерви.

Створення страхових резервів регламентується Законом про страхування, Правилами № 3104, Методикою № 24, Порядком № 123.

Статтею 31 Закону про страхування встановлено, що страхові резерви утворюються страховиками залежно від видів страхування (перестрахування).

Страховики, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування:

незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату;

збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, за якими не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року згідно зі встановленою уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, таких резервів:

резерв незароблених премій;

резерв заявлених, але не виплачених збитків;

резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

резерв катастроф;

резерв коливань збитковості.

При цьому страхові компанії зобов'язані письмово повідомити уповноважений орган про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.

З метою забезпечення отримання інформації, необхідної для формування страхових резервів, страховики зобов'язані вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за відповідною формою, що дозволить отримати цю інформацію. Коли визначаються фінансові результати від проведення страхової діяльності за станом на звітну дату, страховик обов'язково розраховує розміри страхових резервів. Звіт про страхові резерви надається до органів контролю у складі річного бухгалтерського звіту страховика.

Страховик, який здійснює страхову діяльність за ризиковими видами страхування, зобов'язаний формувати технічні резерви. Обсяг технічних резервів повинен гарантувати виконання зобов'язань перед страхувальниками за всіма укладеними договорами ризикового страхування, навіть якщо припинено надходження премій за цими договорами. При цьому обсяг технічних резервів, які створені страховиком, приймається рівним обсягу виданих ним страхових зобов'язань. Призначення кожного виду технічних резервів різне. Спільним є те, що протягом певного часу в період дії договору страхування вони являють собою кошти страхувальників, а не страховиків, і призначені для виплати страхових відшкодувань за договорами страхування, які не минули на звітну дату.

Страхові резерви зі страхування життя поділяються на:

резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

резерви належних виплат страхових сум.

Структура страхових резервів згідно із Законом про страхування має такий вигляд.

Формування технічних резервів здійснюється на підставі обліку договорів і вимог страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за видами страхування на відміну від страхових організацій, які здійснюють страхування життя та формують страхові резерви за кожним договором страхування.

У разі передання ризику перестрахування страховики зобов'язані визначати частки перестраховиків у відповідних видах технічних резервів за видами страхування одночасно з розрахунком технічних резервів. Обчислення розміру частки перестраховиків у технічних резервах здійснюється відповідно до методики формування технічних резервів.

Для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів призначено рахунок 49 «Страхові резерви», на субрахунках якого ведуть облік за видами резервів за кожним видом страхування. Рахунок 49 має такі субрахунки:

491 «Технічні резерви»;

492 «Резерви із страхування життя»;

493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»;

494 «Частка перестраховиків у резервах страхування життя»;

495 «Результат зміни технічних резервів»;

496 «Результат зміни резервів страхування життя».

Відповідно до вимог чинного законодавства, українські страхові компанії формують два види страхових резервів (рис.6.1):

*резерви за ризиковими видами страхування (технічні резерви);

*резерви із страхування життя.

Таке розмежування пов'язане з загальною практикою поділу страхового бізнесу на страхування життя і загальне (ризикове) страхування.

Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків.

Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікова-ності та мають бути представлені активами таких категорій:

-- грошові кошти на поточному рахунку;

-- банківські вклади (депозити);

-- валютні вкладення згідно з валютою страхування;

-- нерухоме майно;

-- акції, облігації, іпотечні сертифікати;

-- цінні папери, що емітуються державою;

-- права вимоги до перестраховиків;

-- інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

-- банківські метали;

-- кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування;

-- готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Кошти резервів зі страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Страховикам заборонено здійснювати інші види кредитної діяльності.

2. Формування технічних резервів

Технічні резерви - це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно - сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування.

Страхові резерви створюються в тій валюті, якою страховики відповідають за своїми страховими зобов'язаннями, і призначені саме для забезпечення виплат страхових сум і страхових відшкодувань за укладеними договорами страхування. Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.

Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

? незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

? збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) по відповідних видах страхування в кожному з трьох кварталів періоду, який передує цій звітній даті, і обчислюється у такому порядку:

- сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у першому кварталі цього періоду множиться на 1/4;

- сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у другому кварталі множиться на 1/2;

- сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) в останньому кварталі множиться на 3/4;

- одержані добутки додаються.

Резерви незароблених премій. Поняття незароблених премій випливає із зіставлення звітного періоду діяльності страховика з періодом дії конкретного договору страхування. Незароблені премії - це частини страхових премій, що надійшли за договорами страхування з конкретних видів страхування, котрі діяли у звітному періоді, і належать до періодів дії договорів страхування, що виходять за рамки звітного періоду. Наприклад, якщо договір укладений 1 січня строком на один рік, то вся отримана за ним премія вважатиметься заробленою у цьому фінансовому році. Якщо ж аналогічний договір укладений 1 липня, то лише половина терміну його дії припадає на звітний рік, тому друга половина премії, яка відповідає терміну дії договору, що виходить за рамки цього фінансово-календарного року, буде вважатися незаробленою.

Страхування -- це різновид діяльності, за якої страхова послуга надається клієнтові протягом строку дії договору страхування. Коли цей строк минає, відповідальність страховика перед страхувальником закінчується, і отримана страховиком страхова премія за цим договором вважається заробленою. Але поки строк дії договору не скінчився, отримана страхова премія складається з двох частин: першої, що вже вважається заробленою, і другої, яку на цей момент заробленою вважати не можна (тобто незароблена премія). Співвідношення між цими частинами пропорційне строку, який залишився до закінчення дії договору страхування. Отже, за своїм змістом резерв незароблених премій є не резервом у чистому вигляді, а лише інструментом поділу отриманих премій між суміжними звітними періодами.

Сума незароблених премій - це страховий резерв, призначений для виплати страхувальникам страхового відшкодування або страхових сум у майбутньому, і який називається резервом незаробле-них премій (РНП). За своїм змістом РНП не є резервом у чистому вигляді, а лише інструментом поділу отриманих премій між суміжними звітними періодами.Величина резервів незароблених премій відображається у відповідній окремій статті балансу страховика як технічні резерви.

Метод обчислення незаробленої премії українськими страховиками регулюється ст. 31 Закону про страхування. Головна ідея методу полягає в тому, що величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових премій з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку: частки надходжень сум страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множаться на 1/4; частки надходжень сум страхових премій за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на 1/2; частки надход-жень сум страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множаться на 3/4; одержані добутки додаються. Здобута сума покаже на певну звітну дату величину резерву незаробленої премії.

Таким чином, резерв незароблених премій -- це частина премій за договорами страхування, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату.

Розрахунок резерву незароблених премій здійснюється за кожним видом страхування окремо, і загальна величина резерву незароблених премій дорівнює сумі резервів незароблених премій, розрахованих окремо, за кожним видом страхування. У світовій практиці існує кілька методів визначення цього резерву:

метод «1/4» («плаваючих кварталів»), який наведено вище;

метод «1/365» -- «pro rata temporis»;

метод «1/24» -- «паушальний» метод.

Зазначені методи розрахунку резервів незароблених премій передбачено Правилами № 3104.

Відповідно до Закону про страхування величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80% від загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування в кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (метод «1/4»).

У цьому разі останній місяць розрахункового періоду складатиметься з кількості днів на дату розрахунку.

Наведемо алгоритм розрахунку. Зазначимо, що розрахунок здійснюється у дев'ятому (останньому) місяці розрахункового періоду:

РНП = (СП1 х 0,25 + СП2 х 0,5 + СП3 х 0,75) х 0,8,

де РНП -- резерв незароблених премій;

СП1 -- сума страхових платежів за перші три місяці розрахункового періоду, наприклад січень -- березень;

СП2 -- сума страхових платежів за наступні три місяці розрахункового періоду, наприклад квітень -- червень;

СП3 -- сума страхових платежів за останні три місяці розрахункового періоду, наприклад липень -- вересень;

0,8 -- мінімальний коефіцієнт, встановлений ст. 31 Закону про страхування (встановлюється страховиком самостійно в межах 0,8 -- 1,0).

Окрім цих обов'язкових резервів, страховики мають право формувати за необхідності резерви збитків, які виникли, але ще не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості. Рішення про запровадження таких технічних резервів з початку наступного календарного року страховики повинні приймати у поточному році, заздалегідь письмово повідомивши про це наглядовий орган.

Порядок формування і обліку усіх страхових технічних резерпін встановлюється законодавством і відповідними нормативними актами Наглядового органу у сфері страхування -- Держфінпослуг.

Існують окремі види страхування, здійснення яких вимагає дощикоиих гарантій, і в зв'язку з цим існують додаткові вимоги щодо формування страховиками технічних резервів за цими вилами страхування. До таких видів страхування в Україні належать:

обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності шіаспиків наземного транспорту; обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

ризикованість цих видів страхування (в першому випадку через масовий характер збитків, а в другому -- через їх катастрофічний характер) потребує створення додаткових гарантій, отже для них законодавством встановлений розширений перелік страхових резервів, обов'язкових для формування.

Резерви збитків (зарезервовані невиплачені суми страхових відшкодувань і страхові суми за заявленими вимогами страхувальників, за якими не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування або страхової суми). Призначення кожного виду технічних резервів різне, але протягом певного інтервалу часу, коли діє договір страхування, це є не власні кошти страховика, а кошти страхувальників, призначені для виплати страхових відшкодувань за тими договорами, що на звітну дату ще не закінчилися. Базою для розрахунку величини страхових резервів є страхова премія, яка надійшла у звітному періоді, за укладеними договорами страхування, розрахована відповідно до структури страхового тарифу за договорами страхування.

Страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та є членами Моторного (транспортного) страхового бюро України, зобов'язані формувати не два, а чотири обов'язкових технічних резерви за цим видом страхування: резерв незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв коливань збитковості.

Страховики, які отримали ліцензії на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду та є членами Ядерного страхового пулу України, теж в обов'язковому порядку мають формувати з цього виду страхування не два, а чотири обов'язкових резерви: резерв незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв катастроф.

Формування страховими організаціями резервів премій здійснюється на підставі статистичного обліку договорів страхування; резервів збитків -- на підставі статистичного обліку вимог (заяв) страхувальників щодо страхових виплат.

Страховики щоквартально подають до Держфінпослуг у складі спеціалізованої страхової звітності інформацію щодо формування технічних резервів.



3. Резерви із страхування життя

Резерви із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування формуються окремо від резервів для інших видів страхування. Забороняється здійснювати виплати за ризиковими видами страхування за рахунок резервів із страхування життя і медичного страхування, і витрачати страхові резерви для інших цілей, окрім страхових виплат.

Окремий перелік резервів по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та обліку може визначатися відповідними нормативно-правовими актами. Страхові компанії, які здійснюють страхування життя, для забезпечення своєї діяльності формують резерви зі страхування життя. Страхові резерви із страхування життя є оцінкою вартості грошових зобов'язань страховика за договорами та майбутніх витрат для забезпечення їх виконання. Страхові резерви із страхування життя поділяються на:

резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

резерви належних виплат страхових сум (рис. 1).

Рис. 1. Система страхових резервів із страхування життя

Склад та порядок формування страхових резервів із страхування життя в Україні регламентується нормативно-правовими актами (табл. 1).

Розрахунок страхових резервів виконується страховиком на підставі Положення про формування резервів із страхування життя, що розробляється відповідно до Методики формування резервів із страхування життя від 27.01.2004 р. та затверджується страховиком. Положення має включати:

перелік вживаних термінів і позначень;

склад страхових резервів;

опис методів і формули розрахунку страхових резервів;

сукупність параметрів, необхідних для розрахунку страхових резервів (базис розрахунку резервів);

порядок розрахунку і нарахування бонусів за договорами;

особливості методів розрахунку страхових резервів за договорами перестрахування;

порядок розрахунку обсягу страхових зобов'язань перестраховика.

Таблиця 1 - Нормативно-правові акти, що регулюють процес формування та обліку страхових резервів із страхування життя в Україні

Нормативно-правовий акт	Напрями регулювання
Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР зі змінами та доповненнями [1]	- Визначає види страхових резервів та порядок їх формування; - регламентує методику формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції; - визначає принципи та напрями розміщення страхових резервів
Методика формування резервів із страхування життя від 27.01.2004 р. № 24 зі змінами та доповненнями [2]	- Визначає види резервів зі страхування життя та порядок їх формування; - установлює основні принципи оцінки вартості грошових зобов'язань страховика за договорами страхування життя; - визначає методику розрахунку математичних резервів та викупних сум
Інструкція Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [3]	- Регулює процес обліку страхових резервів



Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:

- довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

- належних виплат страхових сум.

Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій:

? грошові кошти на розрахунковому рахунку;

? банківські вклади (депозити);

? нерухоме майно;

? цінні папери, що передбачають одержання доходів;

? цінні папери, що емітуються державою;

? права вимоги до перестраховиків;

? довгострокові інвестиційні кредити (для резервів із страхування життя);

? готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Положення повинно бути підписане актуарієм. Актуарій - це фахівець із актуарної математики. На сьогоднішній день в Україні найбільшого визнання професія актуарія здобула у таких галузях, як страхування життя, загальне страхування, інвестиції та пенсії. Серед членів Товариства актуаріїв України більше 40% працює в сфері страхування життя, у сфері ризикового страхування -- близько 35%. Перед актуаріями постають завдання підготовки аналітичної інформації для прийняття рішень. Актуарій несе професійну відповідальність за здійснені ним розрахунки.

Розрахунок резерву нетто-премій на страхову річницю здійснюється проспективно - як різниця між актуарною вартістю потоку майбутніх страхових виплат (без урахування бонусів) та актуарною вартістю потоку майбутніх страхових нетто-премій.

У разі, якщо особливості окремих видів договорів (окремих страхових ризиків, передбачених у договорі ) не можуть бути повною мірою враховані проспективно, розрахунок резерву нетто-премій за такими договорами (ризиками) може здійснюватися ретроспективно - на підставі інформації про отримані страхові внески (премії) та здійснені страхові виплати.

Розрахунок резерву витрат на ведення справи на страхову річницю здійснюється проспективно - як різниця між актуарною вартістю потоку майбутніх витрат страховика із забезпечення виконання зобов'язань за договором після закінчення строку сплати страхових внесків та актуарною вартістю потоку подальших надходжень тієї частини брутто-премії, що йде на покриття майбутніх витрат.

Резерв вирівнювання розраховується в разі, якщо при розрахунку математичних резервів за договором актуарна вартість потоку майбутніх страхових нетто- премій перевищує 97 відсотків від актуарної вартості потоку майбутніх страхових брутто-премій, яка обчислюється на базисі розрахунку резервів та дорівнює величині такого перевищення. В іншому разі резерв вирівнювання за договором не формується, а його величина вважається рівною нулю.

Резерв бонусів є оцінкою актуарної вартості додаткових зобов'язань страховика, що виникають при збільшенні розмірів страхових сум та (або) страхових виплат за результатами отриманого інвестиційного доходу та за іншими фінансовими результатами діяльності страховика (участь у прибутках страховика).

Резерв заявлених, але не врегульованих збитків є оцінкою грошових зобов'язань страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були виконані або виконані не повністю на звітну дату. Величина резерву заявлених, але не врегульованих збитків визначається у сумарному розмірі не сплачених на звітну дату грошових сум, що мають бути виплачені:

у зв'язку із страховими випадками, про факт настання яких заявлено страховику в установленому законодавством та договором порядку;

при настанні термінів здійснення виплат ануїтету, за якими (термінами) згідно з умовами договору не вимагається заява на виплату;

у зв'язку з достроковим припиненням дії договору або із змінами умов договору;

у зв'язку з настанням страхового випадку, який стався протягом звітного періоду або попередніх періодів, коли про факт дожиття застрахованої особи не було заявлено на звітну дату.

Резерв збитків, що виникли, але не заявлені, є оцінкою грошових зобов'язань страховика, що виникли внаслідок смерті застрахованої особи, нещасного випадку та (або) хвороби щодо страхових випадків, які могли статися у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були заявлені на звітну дату [2].

Відповідно до Інструкції Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [3] для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів призначено рахунок 49 «Страхові резерви». На субрахунках 492 «Резерви із страхування життя», 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя», 496 «Результат зміни резервів із страхування життя» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) і резервів належних виплат страхових сум.

Кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.



Висновки

Отже, страхові компанії для забезпечення ефективної діяльності формують страхові резерви, які мають суворо цільове призначення, є головною і визначальною особливістю, що визначає галузеву специфіку страховика.

Відповідно до вимог чинного законодавства, українські страхові компанії формують два види страхових резервів (рис.6.1):

* резерви за ризиковими видами страхування (технічні резерви);

* резерви із страхування життя.

Таке розмежування пов'язане з загальною практикою поділу страхового бізнесу на страхування життя і загальне (ризикове) страхування.

Склад та порядок формування і розміщення страхових технічних резервів в Україні регламентується такими нормативними актами:

- Закон України «Про страхування»;

-Закон України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту»;

- Правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, затверджені Розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 №3104 (зі змінами та доповненнями);

- Порядок і правила формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затверджені Розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 123.

Страхові резерви за видами страхування, що належать до страхування життя, формуються з метою забезпечення виконання зобов'язань страховика здійснювати страхові виплати (у тому числі в довгостроковому вигляді - пенсій, рент, аннуітетів) за укладеними договорами страхування при дожитті застрахованої особи до визначеного договором страхування терміну або віку і (або) настання смерті застрахованої особи, або постійної втрати нею працездатності (інвалідності) згідно з умовами, що передбачені договором страхування.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР зі змінами та доповненнями

2. Методика формування резервів із страхування життя від 27.01.2004р. № 24 зі змінами та доповненнями

3. Інструкція Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. зі змінами та доповненнями № 291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»

4. Матвійчук Л. О. Економічна сутність та методичні підходи до формування страхових резервів із страхування життя / Л. О. Матвійчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка : зб. наук. пр. - Ужгород, 2014. - Вип. 2 (43). - С. 108-110.

5. Страхова справа: підручник / О.Д. Вовчак. - К.: Знання, 2011. - 391 с.

6. Страхування в запитаннях та відповідях: навч. посібник / Н. О. Долгошея. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 318 с.

7. Страхування. - Конспект лекцій. - Шелехов. - Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/782/23/

8. Страхування: підручник / В. Д. Базилевич, О. Ф. Філонюк, К. С. Базилевич ; [та ін.] ; за ред.: В. Д. Базилевич . - Київ : Знання, 2008 . - 1019 с.

9. Страхування: підручник для студ. вузів / В. Й. Плиса . - Київ : Каравела, 2010 .

10. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник /Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. та ін.; За загальною редакцією проф. Внукової Н.М. -- Харків: Бурун Книга, 2004. -- 376 с

11. Формування страхових резервів у фінансовому та податковому обліку страховика. - Вісник податкової служби. - № 28. - 29.07.2011. - [Електронний ресурс] - Режим перегляду:: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/3741

12. Формування технічних резервів у податковому обліку страховика. - Вісник податкової служби. - № 41. - 04.11.2011. - [Електронний ресурс] - Режим перегляду: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/69

Размещено на Allbest.ru

...