Регулювання банківської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регулювання банківської діяльності

Зміст

Вступ

1. Заходи впливу, які застосовуються до банків за порушення банківського законодавства

2. Особливий режим контролю за діяльністю банків

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Регулювання банківської системи здійснюється за допомогою відповідного законодавства. Держава визначає спеціальні органи, що виступають в ролі суб'єктів управління банківською системою. В сучасних умовах одним з найголовніших серед таких органів є центральний банк.

Питання, що стосуються регулювання банківської діяльності досліджувались у працях таких вітчизняних вчених, як Л.К.Воронова, Д.О.Гетманцев, І.Б.Заверуха,

О.А. Костюченко, В.Л. Кротюк, А.Т. Ковальчук, О.П. Орлюк, В.В. Пасічник, А.О.Селіванов та інших.

Метою даного реферата є дослідження заходів впливу, що застосовуються Національним банком України до порушників банківського законодавства.

1. Заходи впливу, які застосовуються до банків за порушення банківського законодавства

Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

· керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

· банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним законодавства або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог законодавства або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку; ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації; й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

До філій іноземних банків вимоги підпунктів "б", "г", "з", "і" не застосовуються. Про застосування заходів впливу до філій іноземних банків Національний банк повідомляє іноземний банк та наглядовий орган іноземної держави.

Національний банк надсилає територіальному управлінню за місцезнаходженням філії іноземного банку копії прийнятих рішень про застосування заходів впливу до цієї філії.

Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

- результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

- результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

- результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

- пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

- результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Національний банк України застосовує до банку письмове застереження у разі потреби висунення до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України зазвичай на підставі результатів аналізу дотримання банком вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів або за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банку чи його філій.

У письмовому застереженні Національний банк України висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби у визначені строки вживає конкретні заходи, з метою їх усунення або недопущення надалі. Вони стосуються, зокрема, щодо: усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку; усунення порушень банком економічних нормативів; зменшення невиправданих витрат банку; обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами; вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних низько-прибуткових або збиткових) інвестицій; виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк; забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку; недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року; усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; усунення порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та інших порушень.

Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

Банк має протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними таких порушень: порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку; неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо; подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання; невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком, недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року; порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків; невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення; недотримання банком розміру резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів; порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2).

Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Рішення про накладення штрафів на банки ухвалює Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні, у межах повноважень, які визначенні відповідним рішенням Комісії Національного банку України. Цей документ має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" .

Національний банк України, як державний орган виносить постанови про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафів на керівників банків у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімальних доходів громадян.

Постанова про накладення штрафу підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення штрафу постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення до вищої посадової особи або до місцевого суду, рішення якого є остаточним. Скарга подається посадовій особі, яка винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення.

Штраф, що не сплачений порушником протягом 14 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - протягом 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, стягується у примусовому порядку згідно із законодавством.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником через установу Ощадного банку України до Державного бюджету України. Після перерахування суми штрафу порушник зобов'язаний подати оригінал квитанції про його сплату або іншого платіжного документа посадовій особі, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою: для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності; для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращення показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку. До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

2. Особливий режим контролю за діяльністю банків

Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Національний банк застосовує процедуру особливого режиму контролю, який передбачає:

- запровадження проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (далі - АРМ-Ю);

- обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку.

Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки, у разі наявності хоча б однієї з таких ознак:

- невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

- відсторонення керівників банків від посади;

- виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

- виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

- потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

Рішення про встановлення особливого режиму контролю, який передбачає запровадження проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю, приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні).

Рішення про обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку приймається Правлінням Національного банку за поданням виконавчого директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду. Строк повноважень куратора банку не може перевищувати одного року з дня його призначення. законодавство національний банк україна

У такому самому порядку приймається рішення про продовження дії особливого режиму контролю.

Проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю здійснюється в день прийняття (отримання) такого рішення відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань міжбанківського переказу грошей в Україні.

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

Куратор банку призначається з числа службовців Національного банку, які мають вищу економічну або юридичну освіту, досвід роботи, пов'язаний із здійсненням банківських операцій, бездоганну ділову репутацію, організаторські здібності.

Залучений до виконання повноважень куратора банку службовець Національного банку призначається наказом Національного банку зі збереженням за ним місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи на період виконання функцій куратора банку.

Куратор банку, який за дорученням керівництва Національного банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку, перебуваючи безпосередньо в банку, повинен бути забезпечений окремим приміщенням, що обладнане потрібними меблями, комп'ютерною технікою з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів, мати можливість користуватися телефоном/факсом та засобами розмножувальної техніки.

На куратора банку покладено такі повноваження:

а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком операцій, отримувати інформацію та ознайомлюватися з документами щодо проведення банком операцій і визначення рівня ризику, на який він може наражатися;

б) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень та інформації стосовно вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності;

в) обов'язково бути присутнім:

- на загальних зборах акціонерів, на засіданнях спостережної ради і правління банку;

- на засіданнях комітетів (в обов'язковому порядку кредитного комітету, комітету з питань управління активами та пасивами, тарифного комітету);

- на нарадах керівництва, у тому числі щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань банку, та інших структурних підрозділів банку, у тому числі підрозділів внутрішнього контролю та аудиту банку;

- на переговорах з інвесторами банку з питань продажу чи реорганізації банку, шляхів оздоровлення банку за рахунок коштів учасників;

г) здійснювати контроль за своєчасним виконанням банком вимог (заходів), пред'явлених (застосованих) Національним банком до банку за результатами його діяльності, у тому числі за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або прийнятих у письмовій угоді зобов'язань перед Національним банком;

ґ) інформувати керівництво служби банківського нагляду щодо результатів аналізу фінансового стану банку, а в разі виникнення негативних тенденцій і виявлення проблем у його діяльності, які можуть нести загрозу втрати ліквідності і платоспроможності та інтересам кредиторів і вкладників, оперативно готувати обґрунтовані пропозиції щодо подальших наглядових дій за цим банком;

д) виконувати функції, пов'язані із здійсненням контролю за використанням коштів, отриманих від Національного банку для забезпечення його ліквідності;

е) погоджувати рішення керівництва банку та документи (угоди), пов'язані з рухом коштів;

є) звертатися до Національного банку з клопотанням про розгляд питання щодо застосування відповідного заходу впливу згідно з вимогами статті 73 Закону про банки до посадових осіб або осіб, які діють за їх дорученням, якщо вони перешкоджають здійсненню функцій куратора банку, зокрема створюють умови, за яких куратор не може повністю або частково здійснювати повноваження, покладені на нього Національним банком.

ж) виносити за межі банку копії документів, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

Протягом семи днів з дня його призначення куратор банку зобов'язаний разом з керівництвом банку скласти комплексний план щодо ужиття таких заходів:

- погашення простроченої заборгованості банку;

- зупинення відпливу та стимулювання повернення в банк/нарощення депозитів фізичних, юридичних осіб банку;

- повернення в банк готівкової маси, нарахованих несплачених відсотків за кредитними договорами;

- збільшення ресурсної бази банку за рахунок повернення коштів клієнтів;

- приведення системи преміювання працівників банку у відповідність до покладених завдань.

З метою ефективного виконання покладених на нього завдань куратор банку за наявності обґрунтованих підстав має право на отримання необхідної інформації від структурних підрозділів Національного банку та залучення до роботи за погодженням з керівництвом Національного банку службовців Національного банку з визначених питань.

Банк на вимогу куратора банку зобов'язаний надавати інформацію щодо його діяльності, у тому числі пояснення щодо проведення ним окремих операцій. Інформація у формі відповідних документів та їх копій (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, має бути засвідчена банком належним чином.[5]

Висновок

Враховуючи викладене, слід зазначити, що введення штрафних та інших санкцій по відношенню до правопорушників сприяло зміцненню державної дисципліни в діяльності банківських установ. Однак не в усіх випадках ці заходи виявляються ефективними. Тому виникає потреба у їх посиленні. У зв'язку із цим у Верховній Раді України знаходиться проект закону від 23.04.2009 №4404 "Про внесення змін до статті 1665 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо захисту банківського вкладу)", який передбачає викладення зазначеної статті у такій редакції: "Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, чи/або умов договору банківського вкладу, чи/або здійснення ризикованих операцій, що загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку чи/або спричинило невидачу банківського вкладу на вимогу вкладника, щодо кожного відповідного договору,

¦ тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Суттєве збільшення суми штрафу, яка може скласти від 8500 гривень до 13600 гривень, порівняно із існуючими - від 850 гривень до 1700 гривень, сприятиме підвищенню відповідальності банків та інших об'єктів перевірки Національного банку України.

Список використаної літератури

1. Вовчак ОД. Банківський нагляд : навч. посіб. / О.Д. Вовчак, О.І. Скаско, A.M. Стасів. -- Л. : Новий світ -- 2000, 2005. -- 472 с.

2. Гриценко Р. Теоретичні аспекти організації банківського нагляду в сучасних умовах / Р. Гриценко // Вісн. Нац. банку України. -- 2005. -- № 4. -- С. 57--59.

3. Ковальчук А.Т. Фінансове право України. Стан та перспективи розвитку. - К.: Парламентське вид-во, 2007. - С.41-42.

4. Сарахман О.М. Банківський нагляд : навч. посіб. / О.М. Сарахман. К.Є. Раєвський, О.І. Скаско. -- Л.: ЛБІ НВУ, 2005. -- 286 с.

5. http://delo.ua/wiki/polozhennja-pro-zastosuvannja--110979/?supdated_new=1432055809

Размещено на Allbest.ru